Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Полтавській області
| Вид материала | Документы |
Содержание3.7.Cтруктура управління регіональною інноваційною діяльністю. Перелік використаної літератури Список скорочень Америки всього |
- Програма вступних випробувань за спеціальністю „ Управління інноваційною діяльністю", 184.37kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями» для студентів спеціальності, 2560.48kb.
- Про порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління, 583.55kb.
- 1. Назва модуля, 53.65kb.
- Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Полтавській області, 1226.2kb.
- Розробка регіональної програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу, 2667.66kb.
- Миргородська районна державна адміністрація відділ освіти наказ, 93.77kb.
- Організаційна система управління зовнішньоекономічною діяльністю, 774.96kb.
- Методичні рекомендації розробка та впровадження систем управління якістю за стандартом, 256.58kb.
- Курс лекцій для студентів факультету економіки та менеджменту спеціальності 000014, 1569.39kb.
3.7.Cтруктура управління регіональною інноваційною діяльністю.
Процеси ефективного формування та успішного функціонування цілісного регіонального інноваційного поля потребує чіткого планування, узгодження та координації всіх стратегічних програм, та їх складових — цільових програм тактичного плану, контролю за їх виконанням, оперативного внесення змін та уточнень тощо. Тобто повного спектру управлінської діяльності.
Існуючі схеми управління регіоном, на даний час, практично, нездатні виконувати функції управління у такій специфічній галузі ринкової економіки, як інноваційна діяльність, з причини сильних авторитарно-командних тенденцій у структурах державної влади.
Тому, організації інноваційного процесу повинно передувати управлінське нововведення у вигляді принципово нової конфігурації органів управління цим процесом. Нова система повинна іманентно вплестись у існуючі схеми здійснення державної політики у регіоні, принести до них нові демократичні методи управння та створити передумови функціонування структур державного управління у післятрансформаційний період розвитку української ринкової економіки.
З цією метою пропонується створити цілісний регіональний інноваційний мегакомлекс (РІМК), який стане науково-дослідним полігоном та демонстраційним проектом для удосконалення та розповсюдження методів управління як інноваційною діяльністю, так і іншими сферами соціально-економічного життя регіону.
Загальні засади формування РІМК.
- Структура РІМК формується зверху до низу у відповідності до рівнів державного управління.
- Структурні елементи вертикалей формуються на основі проблемно-функціонального принципу.
- Застосовуються різні типи структурних одиниць, в залежності від цілей, завдань, принципів діяльності та спектру управлінських та інших послуг, з огляду на оптимізацію вертикальних та горизонтальних зв`язків.
- Структура РІМК є динамічною і змінюється в залежності від досягнення встановлених цілей та внесених коректив.
- Програмно-цільова модель управління.
Засади управління.
В умовах формування інноваційної діяльності та низького рівня детермінації взаємовідносин держави та ринкових структур є допустимим застосування ситуаційного підходу[18], який є достатньо гнучким та забезпечує максимальне пристосування структури до змін зовнішнього середовища. Разом з тим, цей підхід потребує жорстких професійних та особистих вимог до керівництва, особливо вищих ланок. Для успішного функціонування організації на принципах ситуаційного підходу. в першу чергу, необхідна висока інформаційна культура, нехарактерна для сьгоднішньої України. Інший негативний фактор — схильність більшості упралінців до надмірної формалізації принципів і методів упраління, що спричиняє неготовність до прийняття неформальних, творчих рішень.
Тому, як альтернатива ситуаційному, розглядається системний підхід[18], який у меншій мірі потребує високих особистих якостей управлінського персоналу, а в силу духу техногенності є більш прийнятним для більшості управлінців. Крім того, цей метод дозволяє окремим елементам системи здійснювати саморегуляцію.
В той же час, ситуаційний підхід є оправданим при процесах реорганізації розвинутих структур, забезпечених високопрофесійним управлінським персоналом та розвинутими інформаційно-аналітичними системами[21].
Використання жодного з методів та підходів жорстко не обмежується, так як вибір диктується цілями та завданнями структури та загальною соціально-економічною ситуацією. Тому, в ролі пріоритетних можуть бути використані і інші підходи.
Механізми управління.
1. Механізми планування.
1.1. Механізми стратегічного планування:
- оцінка і коригування комплексу цілей організації на основі результативності здійснення попередньої стратегії;
- аналіз зовнішнього середовища;
- визначення варіантів стратегії;
- вибір стратегії на основі аналізу;
- внутрішня координація.
1.2. Механізми поточного планування:
- вироблення тактики і процедур;
- вироблення правил виконання окремих процедур.
Управління за цілями як елемент механізму планування:
- визначення цілей структурно-функціональної одиниці;
- розробка планів досягнення цілей.
2. Механізми контролю і оцінки.
2.1. Механізми ппереднього контролю:
- контроль фінансового стану окремих структурних одиниць та всієї структури;
- перевірка ефективності вертикальних та горизонтальних зв`язків;
- перевірка ефективності каналів зворотнього зв`язку.
2.2. Механізми поточного контролю:
- контроль діяльності кожної структурної одиниці;
- перевірка професіоналізму та ефективності роботи персоналу;
- оцінка діяльності структурної одиниці на основі:
- порівняння результатів та встановлених норм;
- аналіз відповідності діяльності та встановлених цілей.
Структура управління РІМК.
Метою функціонування РІМК є узгодження та здійснення стратегії інноваційної політики держави із урахуванням регіональних умов і пріоритетів та координація і узгодження інноваційних процесів на середньму та місцевому рівнях.
Структура РІМК будується у відповідності до рівнів державного управління, що склались на сьогодні. Принципи організації діяльності РІМК та його структури зображено у додатку 10 та таблиці 3.2.
Таблиця 3.2.
Рівні управління інноваційною діяльністю.
| | Рівні управління | Державна вертикаль | Вертикаль РІМК | Основні функції |
| 1 | Вищий національний | Верховна Рада Президент Кабінет Міністрів | ------------------- | Прийняття стратегічних рішень національного масштабу |
| 2 | Вищий регіональний | Обласна державна адміністрація | Рада РІМК | Прийняття стратегічних рішень регіонального рівня, попередній та поточний контроль, аналіз зовнішнього середовища та внутрішньої культури, розподіл ресурсів |
| 3 | Середній регіональний | Управління обласної державної адміністрації | Служби та органи РІМК (експертна, інформаційна, інвестиційно-фінансова, рада технопарків, міжвузівська рада тощо) | Розробка цільових програм, контроль та координація їх виконання, аналіз ефективності горизонтальних зв`язків |
| 4 | Місцевий | Міськвиконкоми міст обласного підпорядкування, районні державні адміністрації | Керівництво ВУЗів, НДІ, БІС, підрозділів РІМК | Розробка робочих планів, управління виконавчими ланками, узгодження іх діяльності |
| 5 | Виконавчий | Органи державного контролю та нагляду | Підрозділи служб РІМК ( екологічної, економічної, фінансової експертиз; патентно-ліцензійний; консалтингу; виставочно-демонстраційні комплекси; маркетингу; регіональні сервери; органи ДІФУ; БІС тощо. | Надання послуг фірмам, контроль ходу виконання їх проектів, виконання рішень вищих порядків |
Органи вищого, середнього та місцевого рівнів управління діяльністю РІМК — колегіальні, до них входять як керівники структур РІМК так і керівники відповідного рівня державних структур, органів місцевого самоврядування, учбових закладів тощо.
Процес прийняття рішень — колегіальний, відповідальність за їх виконання — персональна при обов`язковій участі у прийнятті рішення відповідального за його виконання.
Всередині підрозділів, які безпосередньо пов`язані з виконанням фінансових, маркетингових та інформаційних функцій доцільно застосувати формування функціональних структур[21].
Аналогічний підхід планується при створенні підрозділів технічного, господарського, забезпечення безпеки тощо.
Адаптивний підхід (принцип проектної організації) може бути використаний при формуванні “штабних” підрозділів, які володіють, як правило, консультаційними функціями[21]:
- аналітичні відділи;
- відділи довгострокового планування;
- тимчасові робочі групи з вирішення конкретних проблем;
- юридичні та нотаріальні підрозділи тощо.
При формуванні функціонально відособлених одиниць використовуються аналогічні принципи.
Механізми мотивації управлінського персоналу:
- надання статусу державних службовців;
- створення умов делегування додаткових повноважень та відповідальності;
- система пільг для отримання додаткової освіти, підвищення кваліфікації тощо;
- залучення високопрофесіональних працівників до викладацької діяльності;
- рейтингова система підвищення по службі;
- широка публікація діяльності;
- система матеріального заохочення за результатами діяльності;
- система пільгового придбання цінних паперів акціонерних фірм інноваційного спрямування;
- інші стимули морального та матеріального плану.
Ефективне становлення структури управління дозволить вести цілеспрямовану та скоординовану діяльність усіх суб`єктів регіонального інноваційного поля( додатки 11;12), оперативно реагувати на зовнішні та внутрішні зміни із застосуванням ринкових важелів державного впливу на ситуацію як в економіці регіону, так і на суміжні сфери суспільного життя.
ВИСНОВКИ
Будь-яке управління, а державне — особливо, достатньо ресурсомістка сфера соціально-економічної діяльності, що викликає потребу оцінки його ефективності.
У ринковій економіці ефективне державне управління може існувати тільки при умові поєднання зусиль двох протилежностей — держави та приватного бізнесу за умови урахування інтересів кожної сторони у досягненні власних цілей.
Головна мета держави — ефективне виконання функцій, що відведені їй Конституцією, за рахунок збалансованого бюджету та постійного його поповнення.
Головна мета бізнесу — отримання прибутку та розширення виробництва.
Сьогодні інтереси авторитарної держави та ринкової економіки не мають точок доторкання. Держава робить постійні спроби отримати максимум коштів на основі податкових платежів, фактично, душачи малий та середній бізнес — основу ринкової системи. Бізнес, не бажаючи бути задушеним, іде в “тінь”.
Саме цей конфлікт, конфлікт між державою та приватним бізнесом, як ми вважаємо, лежить у основі соціально-економічних кризових явищ в Україні.
У концепцію управління інноваційною діяльністю регіону покладено ідею створення такого принципово нового механізму взаємодії у системі бізнес-держава, при якому напруга у потенційному конфліктному полі збігає до нуля. Тобто, вона спрямована на створення системи взаємної зацікавленості обох сторін.
На сьогоднішній день, держава зацікавлена в розвитку приватного бізнесу набагато сильніше, ніж бізнес — у підтримці держави. Тому, ініціатива повинна виходити від держави у вигляді загальнонаціонального рівня пакету програмних документів, підкріпленого взаємоузгодженою та цілісною законодавчою підтримкою щодо податкових, інвестиційних, інформаційних, зовнішньоторгівельних та організаційних аспектів діяльності, питань власності та суттєвого розширення прав регіонального та місцевого рівнів управління у формуванні економічної політики.
Реальне виконання заходів з розвитку та підтримки бізнесу повинне здійснюватись шляхом розробки та реалізації комплексних обласних програм.
Реальні втрати, які понесе держава, є необхідною умовою реалізації заходів, але при успішному їх проходженні, кількісне зростання суб`єктів ринку — потенційних платників податків та роботодавців, спричинить якісні позитивні зміни у соціально-економічній сфері суспільних відносин, що потягне за собою позитивні зрушення у інших сферах.
Ми вважаємо, що далекоглядна та ретельно спланована державна інноваційна політика, спрямована на одну із самих динамічних та активних складових сучасного ринку — малий та середній інноваційний бізнес, є одним із самих дієвих механізмів ліквідації існуючих між державою та економікою протирічч. А вирішення цієї проблеми є необхідною умовою побудови цивілізованого ринку, демократичного громадянського суспільства, та, як результат — економічно та політично сильної держави.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
| 1. | Конституція України. Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.- К.: Юрінком, 1996.- 79с. |
| 2. | Закон України “Про підприємництво”//ВВР.-1996.-№31.-С.144 |
| 3. | Закон України “Про інвестиційну діяльність”// ВВР.-1992.-№10.-С.138 |
| 4. | Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”// ВВР.- 1996.-№31.-С.144 |
| 5. | Закон України “Про охорону прав на промислові зразки”// ВВР.-1994.-№13.-С.64 |
| 6. | Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”// ВВР.- 1994.-№13.-С.70 |
| 7. | Закон України “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій”// ВВР.- 1994.-№11.-С.244 |
| 8. | Розпорядження Президента України “Питання створення технопарків та інноваційних структур інших типів” №17/96 від 23.01.96р.// УК.-1996.- 26 лютого(№30).-С.22 |
| 9. | Постанова Кабінету Міністрів України “Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні”№277 від 29.04.94р.//УК.-1996.- 11травня(№68).-С.17 |
| 10. | Положення про порядок створення та функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №549 від 22.05.96р.//УК.-1996.-30травня(№77)-С.23 |
| 11. | Андрощук Г. Государственная инновационная политика//Бизнесинформ.-1997.-№1.-С.37-40 |
| 12. | Гришин І.,Колот І.,Мостовий Г. Пілотний проект “харківський технологічний край”.Проблеми теорії і практики державного управління та місцевого самоврядування.Матеріали щорічної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та слухачів УАДУ 31 травня 1996р.-К.:УАДУ,1996.-166с |
| 13. | Гришин І.Я. Національна ідея тотальних інновацій та інформаційна технологія клієнт-сервер//Вісник УАДУ.-1996.-№2.-С.205-208 |
| 14. | Ионцов М. Инновационная сфера:состояние и перспективы//Экономист.-1993.-№10.-С.17-22 |
| 15. | Комраков Е.М.Создаём инновационное образование//Народное образование.-1996.-№7.-С.30-37 |
| 16. | Лебедева Е.А.Венчурные фирмы в США//Вопросы изобретательства.-1990.-№8.-С.11-15 |
| 17. | Малащук С.П.Роль зон свободного экономического развития в региональной инновационной деятельности. Сборник статей и тезисов выступлений по развитию инновационной деятельности в рамках проекта “Харьковский технокрай 2015”15-16мая 1997г.-Х.:АРПНТЭИ,1997.-82с. |
| 18. | Мексон М.Х.,Альберт М.,Хедоури Ф.Основы менеджмента:Пер. с англ.-- М.:Дело,1992.- 702 с. |
| 19. | Мякотин Ю.Г.,Шукшунов В.Е. Инновационное образование: концепции, проблемы, становление, поиск технологий.-М.:Академические чтения,1995.-102с. |
| 20. | Пересада А.А.Основы инвестиционной деятельности.-К.: ООО Либра, 1996.-344с. |
| 21. | ПерлакИ.Нововведения в организациях.М.:Экономика,1980.-144с. |
| 22. | Покропивный С. Инновационный менеджмент в рыночной системе хозяйствования//Экономика Украины.-1995.-№2.-С.34- |
| 23. | Полтавщина на шляху до ринкової економіки: Статистичний збірник.-Полтава: Полтавщина,1996.-340с. |
| 24. | Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина.-К.:Демос,1995.-354с. |
| 25. | Тацуно Ш. Стратегия — технополисы: Пер. с англ.-М.:Прогресс,1989.-344с. |
| 26. | Теория и практика создания технологических парков.Материалы международного семинара по проблемам развития инновационной деятельности 17-23 сентября 1993г.-Ташкент: Наука,1993.-160с. |
| 27. | Файоль А,Эмерсон Г.,Тейлор Ф.,Форд Г Управление — это наука и искусство.-М.: Республика,1992.- 351 с. |
| 28. | Яковец Ю. Инновационное инвестирование: новые подходы // Экономист.-1995.-№1.-С.31-33 |
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
БІС — бізнес-інноваційна структура
НДЕКР — науково-дослідна та експериментально- конструкторська робота
НТП — науково-технічний прогрес
РІМК — регіональний інноваційний мегакомплекс
Додаток 1.
Кількісь використаних раціоналізаторських
пропозицій за галузями господарства.
| | 1991р | 1992р | 1993р | 1994р | 1995р |
| Всього | 6502 | 3557 | 2196 | 2056 | 1528 |
| Промисловість | 3284 | 1978 | 1312 | 1396 | 1110 |
| З неї | | | | | |
| Електроенергетика | 95 | 71 | 37 | 34 | 19 |
| Паливна промисловість | 246 | 157 | 116 | 92 | 86 |
| Нафтодобувна промисловість | 159 | 124 | 79 | 85 | 80 |
| Нафтопереробна промисловість | 44 | 14 | 8 | 7 | 6 |
| Газова промисловість | 43 | 19 | 29 | | |
| Чорна металургія | 77 | 16 | 14 | 12 | 14 |
| Хімічна та нафтохімічна промисловість | 49 | 52 | 19 | 2 | 2 |
| Машинобудування та обробка металів | 1656 | 936 | 768 | 942 | 801 |
| Деревообробна та целлюлозо-паперова промисловість | 90 | 47 | 34 | 31 | 14 |
| Промисловість будівельних матеріалів | 188 | 93 | 44 | 39 | 4 |
| Скляна та фарфоро-фаянсова промисловість | 17 | 4 | 2 | 3 | 3 |
| Легка промисловість | 424 | 271 | 115 | 146 | 95 |
| Харчова промисловість | 531 | 273 | 123 | 89 | 72 |
| Інші промислові виробництва | 111 | 58 | 40 | | |
| Сільське господарство | 719 | 218 | 122 | 116 | 46 |
| Лісове господарство | | 10 | 30 | | 19 |
| Транспорт | 1138 | 744 | 335 | 295 | 197 |
| Зв`язок | 455 | 68 | 32 | 18 | |
| Будівництво | 566 | 266 | 170 | 107 | 55 |
| Геологія | | 134 | 90 | 39 | 38 |
| Наука та наукове обслуговування | 46 | 9 | 14 | 1 | 1 |
| Інші галузі | 294 | 132 | 91 | 129 | 62 |
Додаток 2.
Питома вага в загальному обсязі
продукції машинобудування /%/,що
| | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 |
| Освоєна вперше в Україні | 2,0 | 3,8 | 1,8 | 0,1 | 3,0 | 0,3 |
| Освоєна вперше за останні три роки | 25,3 | 12,1 | 14,9 | 23,9 | 7,4 | 18,5 |
| Експортабельна | 30,2 | 11,4 | 9,3 | 43,5 | 44,2 | 49,1 |
| Реалізована за ВКВ | 2,3 | 0,6 | 4,4 | 1,2 | 2,1 | 7,9 |
| Принципово нова | 0,2 | 2,8 | 0,01 | 0,04 | 1,5 | 0,3 |
Додаток 3.
Обсяг імпорту-експорту у розрізі деяких краін світу
за 1995 рік
| Назва країни | Сальдо експорту- імпорту/тис.$/ | Географічна структура/%/ | |
| | | Експорту | Імпорту |
| Всього по області | - 221315,8 | 100,0 | 100,0 |
| І.Країни СНД | 52119,9 | 55,08 | 29,27 |
| Бєларусь | 4882,6 | 4,36 | 2,21 |
| Росія | 79851,2 | 46,82 | 19,61 |
| ІІ.Інші країни світу всього | -273435,7 | 44,92 | 70,73 |
| Європи,всього | -208589,8 | 40,10 | 57,87 |
| Австрія | 33598,4 | 11,06 | 2,45 |
| Бельгія | 11967,3 | 2,79 | 0,1 |
| Великобританія | -67894,0 | 1,78 | 11,27 |
| Ірландія | -103429,8 | 2,26 | 16,86 |
| Швейцарія | -36524,6 | 11,73 | 13,3 |
| Америки всього | -68297,4 | 0,89 | 10,73 |
| Канада | -65458,4 | 0,23 | 9,87 |
Додаток 4.
Кількість фахівців, що виконували науково-дослідні
та проектно-конструкторські роботи /осіб/ по роках
| | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 |
| Всього по області, з них: | 3257 | 2628 | 2471 | 2396 | 2558 | 2459 |
| докторів наук | 61 | 39 | 45 | 43 | 57 | 50 |
| кандидатів наук | 572 | 399 | 342 | 358 | 351 | 349 |
| аспірантів | 117 | 128 | 121 | 140 | 155 | 162 |
| Винахідників та раціоналізаторів всього | 13200 | 8158 | 4639 | 3359 | 2192 | 1660 |
Додаток 5.
Загальний обсяг державного фінансування науково -
технічних робіт / млн.крб./
| | бюджетне | позабюджетне | ||||
| | | всього | в тому числі ДІФУ | |||
| | 1994 | 1995 | 1994 | 1995 | 1994 | 1995 |
| Всього по області | 62871,7 | 275219 | 6748,6 | 10278,0 | 6607,5 | 5001,0 |
| Галузь “Наука і наукове обслуговування” | 53870,6 | 208948,0 | 6607,5 | 5363,0 | 6607,5 | 501,0 |
| Самостійні науково-дослідні організації | 48524,6 | 181883,0 | 6607,5 | 5363,0 | 6607,5 | 501,0 |
| Самостійні конструкторські організації | - | - | - | - | - | - |
| Інші організації | 5346,0 | 27065,0 | - | - | - | - |
| Вищі навчальні заклади | 5043,7 | 18012,0 | 10,0 | 266,0 | - | - |
| Науково-дослідні та конструкторськ і підрозділи промислових підприємств | 3954,4 | 48259,0 | 131,1 | 4649,0 | - | 4500,0 |
Додаток 6.
Виконання договорів на створення науково-
технічної продукції
| | Закінчено і прйнято замовником | Використано винаходів | ||||||
| | Всього | Із створення техніки | Всього | В % до загальної кількості | ||||
| | 1994 | 1995 | 1994 | 1995 | 1994 | 1995 | 1994 | 1995 |
| Всього | 560 | 598 | 308 | 349 | 67 | 38 | 21,8 | 10,9 |
| галузі “Наука та наукове обслуговування | 378 | 414 | 239 | 284 | 28 | 17 | 11,7 | 6,0 |
| Самостійні науково-дослідні | 278 | 284 | 174 | 170 | 28 | 17 | 16,1 | 10,0 |
| Самостійні конструкторські | 86 | 114 | 65 | 114 | - | - | - | - |
| Інші | 5 | 16 | - | - | - | - | - | - |
| ВУЗи | 142 | 139 | 42 | 35 | 34 | 19 | 81,0 | 54,3 |
| Промислові підприємства | 40 | 45 | 27 | 30 | 5 | 2 | 18,5 | 6,7 |
Додаток 7.
Додаток 8.
Додаток 9.
Додаток 10.
Структурна схема РІМК.
Д
одаток 11.Інвестиційний інноваційний механізм РІМК.
Додаток 12.
Роль структур РІМК у імпорті технологій.
Додаток 13.
С
хема руху малих(середніх)підприємству бізнес інноваційних структурах.