Geum.ru

Маркетингові дослідження поведінки споживачів на ринку продовольчих товарів Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами

Вид материалаДокументы
Розділ 2. МаркетинговІ дослІДЖЕННЯ споживачів на ринку продовольчих товарів
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Розділ 2. МаркетинговІ дослІДЖЕННЯ споживачів на ринку продовольчих товарів




2.1. Кон’юнктура продовольчого ринку України та тенденції її розвитку



Виступаючи важливим і невід'ємним елементом сучасної ринкової економіки, продовольчі ринки являють собою розвинену форму організації процесу товарного обігу сільськогосподарської продукції і продовольства. За допомогою реалізації всієї сукупності своїх функцій продовольчі ринки забезпечують поєднання виробництва і споживання сільськогосподарської продукції, тобто крайні фази відтворювального процесу. Це визначає їхні пріоритетні позиції в ланцюгу руху товарів агропромислового комплексу від виробників до споживачів.

Продовольчий ринок, це той ринок який є частиною загального ринку товарів і тому окремо цьому питанню у літературі приділяється незначна увага, що з нашої точки зору, не є вірним. Продовольчий ринок слід розглядати як ринок досить специфічної продукції, яка з одного боку задовольняє щоденні потреби людини у їжі, сприяючи певному благополуччю та безпеки як людини, так і країни в цілому, а відтак, у підсумку забезпечує їхню безпеку, з іншого боку продовольчий ринок – дає роботу значній частині населення країни, створюючи його добробут, формуючи відповідний рівень життя людей. Таким чином, орієнтуючись на визначення "ринку" й адаптуючи його до поняття "ринок продовольства", слід запропонувати наступне визначення: продовольчий ринок являє собою сукупність соціально-економічних відносин сільськогосподарських товаровиробників та підприємств переробної галуззі цієї продукції, з одного боку, і споживачів, з іншого, з приводу обміну, у результаті якого відбувається збут і купівля продовольчих товарів.

Виходячи з цього визначення, суб'єктами ринку продовольства є сільськогосподарські виробники, галузі переробної промисловості сфери агропромислового комплексу, з одного боку, та споживачі продовольства, а соціально-економічні відносини, які склались в країні, визначають специфіку функціонування даного ринку.

На сучасному етапі розвитку склалося складне економічне становище для всієї економіки України, а особливо для продовольчого ринку, оскільки цей сектор найбільш залежний від інших галузей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, а особливо від платоспроможності населення. Харчова промисловість — одна з провідних галузей не лише агропромислового комплексу, а й усієї економіки України. Питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8%, у загальному обсязі промислової продукції - 16,3%, а продукції агропромислового комплексу — 33,5% (додаток Б). Продовольчі товари складають 68,1% загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63% загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країн [118, с.22-24]. Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, і як наслідок, продовольчого ринку, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому та регіональному продовольчому ринку.

Далі спробуємо проаналізувати таку категорію, як "кон'юнктура ринку", яка на сьогоднішній день є досить розповсюдженим поняттям, однак не існує однозначного трактування цього визначення. Трактування кон'юнктури можна знайти практично в усіх економічних науках таких як: економічна теорія, економічна політика, маркетинг, фінанси, гроші та кредит, менеджмент, галузеві економіки, тощо.

Економічне становище виробників і споживачів, продавців і покупців залежить від ринкової кон'юнктури, що змінюється під впливом численних факторів. При цьому виняткову роль грає визначене співвідношення між попитом та пропозицією. Воно найчастіше визначає частку продавців і покупців. С.С. Гарковенко під кон'юнктурою ринку розуміє „стан економіки в цілому, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними факторами і виражається в конкретних показниках [35, с.65]”, у новому тлумачному словнику кон'юнктура ринку розуміється як „сукупність певних умов, обставин, збіг обставин, стан речей які характеризують стан товарного господарства (рух цін, розміри випуску продукції тощо)” [92, с.886].

Відштовхуючись від вище наведених визначень, сформулюємо поняття кон'юнктура ринку наступним чином - це сукупність, показників що складаються на ринку в кожен конкретний момент відповідно до економічних умов, при яких здійснюється процес реалізації товарів і послуг. Кон'юнктура ринку визначається економічними показниками, що характеризують стан ринку: співвідношення попиту та пропозиції, рівень цін, якість продукції, місткість ринку, платоспроможні можливості споживачів, стан матеріально технічного забезпечення, витати населення, заробітна плата, зовнішньоекономічна діяльність, товарооборот тощо.

Кон'юнктуру необхідно постійно вивчати й прогнозувати, з метою продажу й купівлі товарів і послуг за вигідними цінами, раціонально маневруючи наявними ресурсами, оперативно розширюючи або скорочуючи випуск товарів відповідно до очікуваної обстановки на ринку. Кінцеве завдання кон'юнктурного аналізу – окреслення вірогідності майбутнього: визначення можливостей, якими варто скористатися, і потенційних небезпек, яких слід уникати [16, c.45]. Щодо терміну прогнозу кон'юнктури, то, на нашу думку він не повинен перевищувати півтора-два роки, оскільки через динамічні зміни, характерні для сучасного ринку, більш тривалий прогноз виявляється малоймовірним.

Результати аналізу прогнозованих показників кон'юнктури ринку, відповідно до звітних і планових даних, дають можливість завчасно розробити заходи, спрямовані на розвиток позитивних процесів, усунення наявних та запобігання можливим диспропорціями [16, с. 58].

Отже, основне завдання маркетингу на продовольчому ринку зводиться до узгодження інтересів виробників сировини та кінцевої продукції, торговельних посередників, безпосередніх продавців, споживачів, із застосуванням при цьому конкретних маркетингових методик. Так в дисертаційному дослідженні одним із завдань було поставлено дослідити та спрогнозувати можливі коливання у кон’юнктурі українського ринку продовольчих товарів.

Очікувані зміни загальної економічної кон'юнктури в Україні, які обумовлені певною стабілізацією основних макропоказників після 2000 року та інтеграцією України у світовий економічний простір, актуалізують проблеми удосконалення механізмів регулювання регіональних продовольчих ринків, організації інститутів ринкової інфраструктури, врахування змін у поведінці споживачів на ринку продовольчих товарів. У цьому зв'язку на передній план виходять питання, пов’язані з визначенням ролі маркетингу на місцевих ринках продуктів харчування, створенні умов для акумулювання продовольчих ресурсів регіону, їхньої реалізації, більш повного задоволення потреб населення в їжі, і, як наслідок, забезпечення продовольчої безпеки, як країни в цілому, так і окремого регіону.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Погоджуючись з виділенням таких груп продовольчих товарів слід зазначити, що з метою регулювання раціонального споживання населенням продовольчих товарів збалансованих за кількістю та якістю поживних речовин саме місцева влада має запропонувати ринкові механізми, регулювання регіонального продовольчого ринку, які б сприяли цьому процесові.

Кваліметричний напрямок маркетингових досліджень передбачає застосування кількісної оцінки якості продукції. Основним завданням кваліметрії у маркетингових дослідженнях продовольчого ринку є обґрунтування номенклатури показників якості продтоварів, розробка методів оцінки якості продукції та їхньої оптимізації, оптимізація видів продовольчих товарів, обсягів фасування, розмірів фасування і параметричних рядів виробів, розробка принципів побудови узагальнених показників якості та обґрунтування умов їх використання при стандартизації і управлінні якістю. Кваліметрія використовує наступні математичні методи: лінійне, нелінійне і динамічне програмування, теорію оптимального управління та теорію масового обслуговування тощо.

Моніторинг та контролінг. Цей напрям передбачає, що постійно відстежуються основні показники ринку продовольчих товарів, зміна яких у певному періоді сигналізує досліднику про проблеми, які виникають на ринку продовольчих товарів, а їх детальний аналіз дозволяє вчасно розробити запобіжні засоби з метою подолання проблеми, яка виникає на ринку, дослідити існуючі стратегії, які застосовуються у маркетингу, особливості їх застосування, у маркетингу, особливості їх застосування, специфіку дії на продовольчому ринку, оцінити стан застосування стратегічного планування в діяльності агропромислових підприємств.

Таким чином, забезпечення комплексно-пропорційного розвитку продовольчого комплексу у значній мірі залежить від виробничих ресурсів і організації маркетингу. Сучасний стан порушення еквівалентності товарообміну між містом і селом, відсутність стимулів в регулюванні обсягів виробництва продовольчих ресурсів і продуктів харчування зумовлює не тільки загострення ситуації на ринку, інфляції, але й стагнації виробництва, зниження поставок продукції продовольчого комплексу на споживчий ринок і як наслідок, дефіцит на ринку якісної продукції в належних обсягах.