План вступ формування доходів, витрат та прибутку банку 1 Склад І формування доходів банку та їх оптимізація 2 Склад І формування витрат банку їх оптимізація та управління ними

Вид материалаЗакон
1.2 Склад і формування витрат банку їх оптимізація та управління ними
Подобный материал:
1   2   3   4

1.2 Склад і формування витрат банку їх оптимізація та управління ними



Витрати банку пов’язані з тими функціями, що він виконує у сфері грошового обігу та його господарської діяльності. У плані рахунків бухгалтерського обліку для комерційних банків для обліку витрат виділено окремий клас рахунків – клас № 7 “Витрати”

Найбільш загальна характеристика витрат банку пов’язана з класифікацією витрат за характером виникнення (Див. Рис. 1.4).




Рис. 1.4 Склад банківських витрат.


До категорії процентних витрат відносяться витрати, які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією контрагента за взятий на себе банком кредитний ризик [15].

До них належать:

Витрати за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;

Витрати у вигляді амортизації премії за цінними паперами.

Комісійні витрати, подібні за природою до процентів. Наприклад, витрати за гарантії отримання позики , які визначаються пропорційно до часу або пропорційно до сумі зобов'язання.

Комісійні витрати - це витрати за усіма послугами, отриманими від контрагентів [9].

До категорії комісійних включаються:

1. Комісійні за гарантії отримання позик від інших кредиторів та за операціями з цінними паперами;

2. Комісійні витрати, пов’язані з наданням розрахунково-касового обслуговування, обслуговування депозитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій з цінними паперами (іншими фінансовими установами);

3. Комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за купівлю монет і банківських металів для установи банку;

4. Інші комісійні витрати за операціями, що визначаються Законом "Про банки і банківську діяльність.

Торговельні збитки - це чисті збитки від торговельних операцій з різними фінансовими інструментами.

До них належать:

1. Чисті збитки від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

2. Чисті збитки від операцій з цінними паперами, переданими для продажу;

3. Чисті збитки від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

Інші банківські операційні витрати – це витрати від банківської діяльності, що не включені у вище перераховані групи, визначені як "Інші" витрати.

Небанківські операційні витрати діляться на такі групи:

- адміністративні витрати;

- інші небанківські операційні витрати.

Адміністративні витрати - це витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи.

Вони включають:
  • витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії);
  • сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток;
  • витрати на утримання та експлуатацію основних засобів та нематеріальних активів;
  • інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо).

Інші небанківські операційні витрати виникають в процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку.

Вони включають [15]:
  • витрати від продажу основних засобів;
  • від орендних операцій;

Наступним видом витрат установи банку є створення резервів, що представляє собою мобілізацію внутрішніх коштів банку, шляхом зменшення прибутків для використання їх у разі необхідності на покриття ризикових активів.

Резерви формуються на покриття сумнівної заборгованості за кредитами, втрат від знецінення інвестиційних цінних паперів та відрахувань під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітний період.

Витрати вважаються непередбаченими, якщо вони відповідають таким ознакам:
  • виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер
  • збиток буде визначений тільки за фактом подій;
  • не повторюються по суті;
  • не підлягають контролю і не могли бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Окремим видом витрат виділено податок на прибуток.

Витрати мають визнаватися належними до того звітного періоду, до якого вони відносяться, незважаючи на те, коли виплачується готівка чи її еквівалент.

Установи банку, що звітують, заносять до відповідної статті звіту нарощені суми відсотків за кожним фінансовим інструментом, які мають виплачуватися на кожну звітну дату [14].

Дивіденди, які сплачуються, визнаються на ту дату, за якою приймається рішення про їх розподіл.

Витрати обліковуються наступним чином: за дебетом рахунків проводяться суми витрат, за кредитом рахунків проводяться суми доходів при формуванні результату роботи за період у кореспонденції з рахунком N 5900 "Результат поточного року".

Найбільш значними статтями операційних витрат банку традиційно є витрати:
  • по виплаті відсотків по поточних і строкових вкладах;
  • пов'язані з виплатою комісійних іншим банкам й іншим фінансово - кредитним установам за надані послуги;
  • по утриманню й експлуатації будинків і устаткування;
  • на заробітну плату персоналу;
  • на створення спеціальних резервів.

Значну частку витрат банку утворюють проценти, нараховані на кошти суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб. При цьому треба звернути увагу, на те, що до витрат банку відносяться лише сплачені відсотки по цим коштам, тобто віднесені на рахунки 7 класу. Нараховані, та не сплачені відсотки на кошти підприємств, установ та фізичних осіб відображаються на рахунках 2 класу – нарахування відсотків по коштах [16].

В останні роки спостерігається зріст питомої ваги видатків на виплату відсотків по вкладах клієнтів. Це пояснюється, по-перше, підвищенням рівня процентних ставок по депозитах у результаті посилення конкурентної боротьби і, по-друге, збільшенням питомої ваги депозитних рахунків у загальній сумі залучених коштів.

Видатки банку на утримання й експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні виплати носять постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі видатків банку дуже значна [20].

Визначена частина коштів банку витрачається на створення резервів. Інші видатки на рахунках прибутків і збитків банку показуються по статті «Інші операційні видатки». Це внески, видатки на рекламу, інвентар і матеріали, на оплату послуг аудиторських фірм, судові і транспортні витрати, а також деякі види податків.

Зріст операційних видатків не тільки відбиває несприятливий стан кон'юнктури ринку, на якому банк залучає ресурси, але і може свідчити про погіршення менеджменту.

Витрати банку формуються у процесі господарської та операційної діяльності установи банку. Розповсюдженою практикою є планування витрат та доходів банку на різні часові відрізки: місяць, квартал, рік тощо.

Особливістю обліку витрат та доходів банку є той факт, що документи звітності банку є доступними для широкого кола споживачів. Тому дуже важливою задачею обліку банку є уникнення помилок.

Таким чином, формування витрат установи банку відбувається на кожну дату складання звітності про результати діяльності банку, до яких відносяться – баланс комерційного банку, звіти про кошти, капітал та ін. Так як раніше вже було сказано про періодичність формування звітності банку, то відповідно, звіт про витрати формується також за результатами кожного банківського дня.

Особливої уваги заслуговує оцінка двох груп статей: видатки, пов'язані з забезпеченням функціонування банку (особливо адміністративно-господарські), і видатки, пов'язані з підвищенням ризикованості банківської діяльності (створення обов'язкових й інших страхових резервів).

Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.