Правила бухгалтерського обліку доходів І витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18. 06. 2003 №255 (зі змінами) І зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11. 07. 2003 за №583/7904
| Вид материала | Документы |
- Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджена, 1219.86kb.
- Правління національного банку україни, 293.44kb.
- Та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України, 781.81kb.
- Та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України, 996.87kb.
- Постанова Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року n 259 Зареєстровано, 346.95kb.
- Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну Постанова Правління Національного, 111.22kb.
- Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 Зареєстровано, 742kb.
- 04. 2003 №119, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29., 120.44kb.
- Пуат «кб «Акордбанк», 6889.49kb.
- Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, 564.26kb.
Порівняльна таблиця
до постанови “Про затвердження Змін до Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України”
| Положення (норми) чинного нормативно-правового акта | Затверджені зміни до нормативно-правового акта | Положення (норми) нормативно-правого акта із запропонованими змінами |
| Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255 (зі змінами) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11.07.2003 за № 583/7904 | ||
| Розділ I. Загальні положення | | |
| Глава 1. Основні засади 1.3. Правила застосовуються банками та їх структурними підрозділами для відображення в бухгалтерському обліку нарахованих, отриманих (сплачених) доходів і витрат, простроченої та сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, а також списання безнадійних до отримання нарахованих доходів за рахунок спеціальних резервів. | 1.1. У пункті 1.3 глави 1 слова “та сумнівної” виключити. | 1.3. Правила застосовуються банками та їх структурними підрозділами для відображення в бухгалтерському обліку нарахованих, отриманих (сплачених) доходів і витрат, простроченої заборгованості за нарахованими доходами, а також списання безнадійних до отримання нарахованих доходів за рахунок спеціальних резервів. |
| Глава 2. Визначення термінів У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні: амортизована собівартість - це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності; балансова вартість - це вартість, за якою актив, зобов'язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності; безнадійна заборгованість - заборгованість, стосовно якої є впевненість про її неповернення боржником, або заборгованість, за якою минув строк позовної давності; витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками); доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів); дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства; ефективна ставка відсотка - ставка, яка точно дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) цього інструменту; метод ефективної ставки відсотка - метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу; прострочена заборгованість за нарахованими доходами - заборгованість за нарахованими доходами, яка не отримана в термін, передбачений угодою; роялті - платежі за використання нематеріальних активів банку (патентів, авторського права, програмних продуктів); справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами; сумнівна заборгованість за нарахованими доходами - заборгованість за нарахованими доходами, за якою у банку є сумнів щодо її погашення; фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного суб'єкта підприємницької діяльності і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого. | 1.2. У главі 2 термін “сумнівна заборгованість за нарахованими доходами” виключити. | Глава 2. Визначення термінів У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні: амортизована собівартість - це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності; балансова вартість - це вартість, за якою актив, зобов'язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності; безнадійна заборгованість - заборгованість, стосовно якої є впевненість про її неповернення боржником, або заборгованість, за якою минув строк позовної давності; витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками); доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів); дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства; ефективна ставка відсотка - ставка, яка точно дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) цього інструменту; метод ефективної ставки відсотка - метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу; прострочена заборгованість за нарахованими доходами - заборгованість за нарахованими доходами, яка не отримана в термін, передбачений угодою; роялті - платежі за використання нематеріальних активів банку (патентів, авторського права, програмних продуктів); справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами; фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного суб'єкта підприємницької діяльності і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого. |
| Розділ II. Доходи і витрати банку | | |
| Глава 1. Визнання доходів і витрат 1.7. Визнаний та відображений за рахунками класу 6 дохід не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості щодо несплачених нарахованих доходів. Сума такої заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резерву під нараховані доходи. 1.8. З метою визначення втрат у зв'язку з невизнанням доходів на рахунках класу 6 надалі банк здійснює нарахування та облік зазначених доходів за позабалансовими рахунками. Доходи за такими операціями визнаються за рахунками класу 6 під час їх фактичного отримання. | 2.1. Пункти 1.7 та 1.8 глави 1 викласти в такій редакції: “1.7. Банк не коригує визнаний і відображений за рахунками класу 6 дохід на величину пов’язаної з ним дебіторської заборгованості за несплаченими нарахованими доходами, за якими немає імовірності щодо їх отримання. Сума такої дебіторської заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України. Банк оцінює нараховані та не отримані процентні доходи на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту. Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю за іншими нарахованими та не отриманими доходами в порядку, визначеному цими Правилами. 1.8. Банк визнає процентний дохід за фінансовим активом, вартість якого зменшилася внаслідок зменшення його корисності, із використанням ефективної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансового активу”. | Глава 1. Визнання доходів і витрат 1.7. Банк не коригує визнаний і відображений за рахунками класу 6 дохід на величину пов’язаної з ним дебіторської заборгованості за несплаченими нарахованими доходами, за якими немає імовірності щодо їх отримання. Сума такої дебіторської заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України. Банк оцінює нараховані та не отримані процентні доходи на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту. Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю за іншими нарахованими та не отриманими доходами в порядку, визначеному цими Правилами. 1.8. Банк визнає процентний дохід за фінансовим активом, вартість якого зменшилася внаслідок зменшення його корисності, із використанням ефективної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансового активу”. |
| Глава 2. Порядок застосування методу ефективної ставки відсотка 3.3. Якщо в майбутньому реальні значення та строки потоків грошових коштів будуть відрізнятися від запланованих і таке відхилення не пов'язане зі зменшенням або відновленням корисності, то на дату балансу необхідно скоригувати балансову вартість фінансового інструменту. У цьому разі визначається різниця між балансовою вартістю фінансового інструменту та вартістю оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка (тобто ефективною ставкою відсотка, розрахованою під час первісного визнання). Ця різниця відображається за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат). 3.4. Банки самостійно розробляють методику визначення ефективної ставки відсотка. Ефективна ставка відсотка може не застосовуватися до фінансового інструменту зі строком користування до одного року, а також, якщо рівень відхилення ефективної ставки відсотка за фінансовими інструментами від номінальної процентної ставки є несуттєвим за критеріями, визначеними обліковою політикою банку. | Пункт 3.4 глави 3 виключити | Глава 2. Порядок застосування методу ефективної ставки відсотка 3.3. Якщо в майбутньому реальні значення та строки потоків грошових коштів будуть відрізнятися від запланованих і таке відхилення не пов'язане зі зменшенням або відновленням корисності, то на дату балансу необхідно скоригувати балансову вартість фінансового інструменту. У цьому разі визначається різниця між балансовою вартістю фінансового інструменту та вартістю оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка (тобто ефективною ставкою відсотка, розрахованою під час первісного визнання). Ця різниця відображається за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат). |
| Розділ III. Бухгалтерський облік доходів і витрат банку | | |
| Глава 1. Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат 1.1. Визнані банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності згідно з прийнятою банком обліковою політикою. Разом з тим бухгалтерський облік нарахованих доходів і витрат здійснюється не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором) окремо. Амортизація дисконту (премії) здійснюється не рідше одного разу на місяць з відображенням за відповідними рахунками процентних доходів (витрат). Якщо величина дисконту (премії) з урахуванням сум комісій, що включаються до вартості фінансового інструменту, є несуттєвою, тобто не більше 1 % від суми номіналу, то вона може відноситися на процентні доходи (витрати) під час визнання фінансового інструменту. Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то банк може не відображати їх за рахунками нарахованих доходів і витрат. За умови визнання доходів і витрат у межах звітного періоду без відображення їх за рахунками нарахованих доходів (витрат) банк повинен застосовувати відповідний внутрішній контроль за нарахованими та отриманими доходами. 1.2. Статті доходів і витрат не згортаються, а відображаються в обліку окремо, за винятком статей, пов'язаних із хеджуванням або активами та зобов'язаннями, якщо є юридичне право на таке згортання та якщо це передбачено відповідними положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку. На нетто-основі, як правило, відображаються доходи і витрати, що виникають у результаті: а) реалізації та переоцінки балансової вартості цінних паперів, придбаних для здійснення торгових операцій; б) реалізації цінних паперів у портфелі на продаж; в) операцій в іноземній валюті. 1.3. Доходи і витрати банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 та 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517 (зі змінами). Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються: за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 П "Прибуток звітного року, що очікує затвердження"; за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5041 А "Збиток звітного року, що очікує затвердження". 1.4. Банки самостійно визначають порядок формування аналітичних рахунків за балансовими рахунками класів 6 і 7. Облік нарахованих доходів і витрат та фактично отриманих доходів або сплачених витрат, а також доходів і витрат, що підлягають чи не підлягають оподаткуванню, здійснюється на розсуд банку на окремих аналітичних рахунках. 1.5. Облік нарахованих доходів і витрат здійснюється за відповідними рахунками класів 1, 2, 3 у кореспонденції з рахунками класів 6 та 7. Рахунки з обліку нарахованих доходів і витрат протягом місяця можуть мати характеристику активно-пасивних, але на перше число місяця - лише активні або пасивні відповідно. 1.6. Отримані доходи та здійснені витрати, що належать до майбутніх періодів, обліковуються відповідно за рахунками 3600 П "Доходи майбутніх періодів" та 3500 А "Витрати майбутніх періодів". Банк щомісяця визнає суму доходів і витрат, що належать до звітного періоду, з відображенням за відповідними рахунками класів 6 та 7. 1.7. Порядок нарахування та визнання доходів і витрат за операціями, що здійснюються між структурними підрозділами банку (філіями), визначається банком самостійно. Разом з тим слід урахувати вимоги зазначених Правил, а також те, що залишки за рахунками доходів і витрат за операціями між структурними підрозділами банку (філіями) мають бути тотожними та не враховуються під час формування фінансового результату банку. 1.8. Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх визнання. Під час відображення в бухгалтерському обліку цих доходів і витрат банки можуть використовувати технічні рахунки 3800 та 3801. Нарахування процентних доходів (витрат), амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами в іноземній валюті здійснюються в тій валюті, у якій обліковується пов'язаний з ними фінансовий інструмент. Переоцінка залишків в іноземній валюті за рахунками з обліку заборгованості нарахованих доходів і витрат у зв'язку із зміною офіційних курсів гривні до іноземних валют здійснюється згідно з правилами, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України. 1.9. Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями переоцінюються у валюту звітності під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді). 1.10. Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями відображаються у звітності за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання за відповідними рахунками доходів і витрат класів 6, 7. 1.11. Кошти, які надійшли на користь комітентів, принципалів, інших контрагентів, та витрати, здійснені банком за договорами комісій тощо, які відшкодовуються клієнтами, обліковуються на рахунках класів 1, 2, 3 як кредиторська і дебіторська заборгованості відповідно. 1.12. У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3. 1.13. Якщо банк не має впевненості в погашенні заборгованості за основним боргом і процентами, ураховуючи фінансовий стан боржника (контрагента банку), то така заборгованість має бути визнана та відображена в обліку як сумнівна щодо отримання. За умови визнання основного боргу сумнівним заборгованість за нарахованими доходами також має визнаватися сумнівною щодо отримання і відображатися на відповідних рахунках для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами класів 1, 2, 3. 1.14. У разі наявності простроченої та сумнівної заборгованості за нарахованими доходами банк формує спеціальні резерви у відповідній валюті за рахунок витрат згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України. 1.15. Якщо заборгованість за нарахованими доходами визнана сумнівною та обліковується за відповідними рахунками сумнівної заборгованості, то подальше нарахування доходів та їх облік банк здійснює за позабалансовими рахунками групи 960 "Не сплачені в строк доходи" до часу їх погашення клієнтом (поручителем) або до строку, визначеного угодою. 1.16. Якщо заборгованість за нарахованими доходами, що обліковується за відповідними рахунками класів 1, 2, 3, визнана безнадійною, то банк списує її за рахунок сформованих резервів. Заборгованість, що списана за рахунок спеціальних резервів, банк обліковує за позабалансовими рахунками групи 960 "Не сплачені в строк доходи". Критерії, строки та порядок визнання заборгованості за нарахованими доходами сумнівною, безнадійною визначаються обліковою політикою банку відповідно до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. 1.17. Відображення в бухгалтерському обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами, у тому числі амортизація дисконту і премії за ними та визнання дивідендів, здійснюється згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України щодо обліку операцій з цінними паперами. 1.18. Доходи і витрати за операціями з лізингу (оренди) необоротних активів, а також витрати з нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів визнаються та відображаються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків. 1.19. Відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних зі зменшенням корисності активів, здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку відповідних активів банків. 1.20. Умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойки в разі порушення боржником зобов'язання визначаються договором між банком і контрагентом згідно з вимогами законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. 1.21. Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається договором відповідно до вимог законодавства України. 1.22. Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів: метод "факт/факт" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році; метод "факт/360" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; метод "30/360" - передбачає, що для розрахунку в кількість днів у році - 360, у місяці - 30. | абзац четвертий пункту 1.1 виключити. У зв’язку з цим абзаци п’ятий і шостий уважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим; пункти 1.13 – 1.16 виключити. У зв’язку з цим пункти 1.17 – 1.22 уважати відповідно пунктами 1.13 – 1.18. | Глава 1. Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат 1.1. Визнані банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності згідно з прийнятою банком обліковою політикою. Разом з тим бухгалтерський облік нарахованих доходів і витрат здійснюється не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором) окремо. Амортизація дисконту (премії) здійснюється не рідше одного разу на місяць з відображенням за відповідними рахунками процентних доходів (витрат). Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то банк може не відображати їх за рахунками нарахованих доходів і витрат. За умови визнання доходів і витрат у межах звітного періоду без відображення їх за рахунками нарахованих доходів (витрат) банк повинен застосовувати відповідний внутрішній контроль за нарахованими та отриманими доходами. 1.2. Статті доходів і витрат не згортаються, а відображаються в обліку окремо, за винятком статей, пов'язаних із хеджуванням або активами та зобов'язаннями, якщо є юридичне право на таке згортання та якщо це передбачено відповідними положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку. На нетто-основі, як правило, відображаються доходи і витрати, що виникають у результаті: а) реалізації та переоцінки балансової вартості цінних паперів, придбаних для здійснення торгових операцій; б) реалізації цінних паперів у портфелі на продаж; в) операцій в іноземній валюті. 1.3. Доходи і витрати банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 та 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517 (зі змінами). Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються: за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 П "Прибуток звітного року, що очікує затвердження"; за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5041 А "Збиток звітного року, що очікує затвердження". 1.4. Банки самостійно визначають порядок формування аналітичних рахунків за балансовими рахунками класів 6 і 7. Облік нарахованих доходів і витрат та фактично отриманих доходів або сплачених витрат, а також доходів і витрат, що підлягають чи не підлягають оподаткуванню, здійснюється на розсуд банку на окремих аналітичних рахунках. 1.5. Облік нарахованих доходів і витрат здійснюється за відповідними рахунками класів 1, 2, 3 у кореспонденції з рахунками класів 6 та 7. Рахунки з обліку нарахованих доходів і витрат протягом місяця можуть мати характеристику активно-пасивних, але на перше число місяця - лише активні або пасивні відповідно. 1.6. Отримані доходи та здійснені витрати, що належать до майбутніх періодів, обліковуються відповідно за рахунками 3600 П "Доходи майбутніх періодів" та 3500 А "Витрати майбутніх періодів". Банк щомісяця визнає суму доходів і витрат, що належать до звітного періоду, з відображенням за відповідними рахунками класів 6 та 7. 1.7. Порядок нарахування та визнання доходів і витрат за операціями, що здійснюються між структурними підрозділами банку (філіями), визначається банком самостійно. Разом з тим слід урахувати вимоги зазначених Правил, а також те, що залишки за рахунками доходів і витрат за операціями між структурними підрозділами банку (філіями) мають бути тотожними та не враховуються під час формування фінансового результату банку. 1.8. Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх визнання. Під час відображення в бухгалтерському обліку цих доходів і витрат банки можуть використовувати технічні рахунки 3800 та 3801. Нарахування процентних доходів (витрат), амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами в іноземній валюті здійснюються в тій валюті, у якій обліковується пов'язаний з ними фінансовий інструмент. Переоцінка залишків в іноземній валюті за рахунками з обліку заборгованості нарахованих доходів і витрат у зв'язку із зміною офіційних курсів гривні до іноземних валют здійснюється згідно з правилами, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України. 1.9. Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями переоцінюються у валюту звітності під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді). 1.10. Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями відображаються у звітності за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання за відповідними рахунками доходів і витрат класів 6, 7. 1.11. Кошти, які надійшли на користь комітентів, принципалів, інших контрагентів, та витрати, здійснені банком за договорами комісій тощо, які відшкодовуються клієнтами, обліковуються на рахунках класів 1, 2, 3 як кредиторська і дебіторська заборгованості відповідно. 1.12. У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3. 1.13. Відображення в бухгалтерському обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами, у тому числі амортизація дисконту і премії за ними та визнання дивідендів, здійснюється згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України щодо обліку операцій з цінними паперами. 1.14. Доходи і витрати за операціями з лізингу (оренди) необоротних активів, а також витрати з нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів визнаються та відображаються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків. 1.15. Відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних зі зменшенням корисності активів, здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку відповідних активів банків. 1.16. Умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойки в разі порушення боржником зобов'язання визначаються договором між банком і контрагентом згідно з вимогами законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. 1.17. Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається договором відповідно до вимог законодавства України. 1.18. Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів: метод "факт/факт" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році; метод "факт/360" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; метод "30/360" - передбачає, що для розрахунку в кількість днів у році - 360, у місяці - 30. |