Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни

Вид материалаДокументы

Содержание


Варіанти вихідних даних до задачі 5
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6



Задача 5


Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкта.

Приклад виконання задачі 5

Вихідні дані:

–середня температура повітря tº= 20-25ºС, II кліматична зона ;

– ємність з вуглеводневим газом Q = 8 т;

– відстань від ємності до об'єкта r = 250 м;

– час на заповнення сховища робітниками та службовцями tнорм = 8 хв;

–відстань до робочих дільниць (N1=200 осіб) R1=100 м, (N2=310 осіб) R2=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті

N=N1+N2=200+310=510 осіб;

– на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа

–приміщення для захисту робітників та службовців S1 = 300 м2;

– приміщення для пункту управління S2 = 12 м2;

– коридори S3 = 10 м2;

– санітарні вузли S4 = 70 м2;

– приміщення для зберігання продуктів S5 = 14 м2;

- висота приміщення h = 2,4 м;

- фільтровентиляційне обладнення - 3 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;

- розрахунок пункту управління N=5 осіб;

- водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води - 4500 л;

- електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело - акумулятори батареї.

Необхідно:

- оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з такими показниками:

- за місткістю;

- за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;

- за оцінкою системи життєзабезпечення сховища;

- за своєчасністю укриття.

Розв´язання

1.Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень:


Sзаг. осн. = S1 + S2 + S3 = 300 + 12 + 0 = 312 м2,


де S1 – площа приміщення для розміщення людей;

S2 – площа пункту управління;

S3 –площа медичного пункту (за вихідними даними не передбачено);

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);


Sзаг. всіх = Sзаг. осн. + S3 + S4 + S5 = 312 + 10 + 70 + 14 = 406 м2.

де S3 –площа коредорів; м2

S4 – площа санітарних вузлів; м2

S5 – площа приміщень для зберігання продуктів; м2

2. Визначаємо місткість (Мs) cховища за площею:

– при двоярусному розташуванні ліжок;


місця.

де – норма площі на одну людину.

3. Визначаємо місткість() сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:


місць,


де h – висота приміщення, м.

VН – норма об'єму приміщення на одну людину ;

4. Порівнюємо дані місткості за площею (Мs) та об'ємом (Мv).

Визначаемо фактичну місткість. Фактична місткість (кількість місць) Мф - мінімальна із цих двох величин. Отже, в наведеному прикладі
Мф = 624 місця.

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення захищених. Висота приміщення h = 2,4 м дозволяє встановити двоярусні ліжка( нари). При довжині ліжок (нар) 180 см. і нормі 5 людей на одне ліжко необхідно встановити:


ліжок.


6. Визначаємо коефіцієнт місткості захистної споруди:




де N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.


7 Висновок.

1. Об'ємно-плануві рішення сховища відповідають вимогам СНіП(ДБНВ.2.2.-5-97)

2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 122% .

8 Оцінка сховища за захисними властивостями.

8.1. Визначаємо необхідні захисні властивості. За вихідними даними ємність Q = 8 т і відстані r = 250 м визначаємо за рис.2. надлишковий тиск:


ΔРφ max = ΔРφ необх= 20 кПа.


8 2. Визначаємо захисні властивості. Згідно з вихідними даними, ΔРφ схов. = 100 кПа.

8.3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

ΔРφ схов = 100 кПа ,а ΔРφ необх. = 20 кПа.

Висновок. За захистними влативостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміщи.

8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:


.


Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 122% робітників та службовців.

9. Оцінка захистних споруд за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

- повітряпостачання ;

- водопостачання ;

- теплопостачання ;

-каналізація ;

-електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забеспечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

9.1Система повітряпостачання.

9.1.1. Визначаємо кількість повітря, що подається за годину в «Режимі –I» за формулою:

WOI = КФВК1·QФВК1ЕРВ·QЕРВ=3 · 1200 + 900 = 4500 м3/ч,


де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнення ФВК-1 ;

QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі –I» – 1200 м3/год;

КЕРВ – кількість електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в комплектів
ЕРВ-72-2;

QЭРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в«Режимі –I»-900 м3/год

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі –I»:

- W1=8 м3/ч.( I кліматичної зони,температура повітря до 20ºС);

- W1=10 м3/ч(II кліматичної зони, температура повітря до 20 - 25ºС);

- W1=11 м3/ ч(III кліматичної зони, температура повітря до 25 - 300ºС);

- W1=13 м3/ч.(IV кліматичної зони, температура повітря більше 300ºС).

9.1.2.Підрахуємо число людей, яких можно забезпечити повітрям в

«Режимі –I»:

Nо . I = осіб

де -кількість повітря, яке подається в годину в «Режимі –I»;

- норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони-10 м3/ч на одну людину .

9.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі –IІ» за формулою:

WOII = КФВК1 · QФВК1 = 3 · 300 = 900 м3/ч,

де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнення ФВК–1;

QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнення ФВК–1 в «Режимі II» – 300 м3/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

9.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі II» за формулою:


Wнеоб.. II = Nзах · QН. зах. + NПУ · QН. ПУ= 510 2 + 5 ∙ 5 =1045 м3

де Nзах – число людей у сховищі;

QН. зах – норма повітря, розрахована на людину в режимі II (фільтровентиляції – 2 м3/год, для I та II кліматичних зон; і 10 м3/год для III та IV кліматичних зон;

NПУ – розрахунок пункту управління, осіб;

QН. ПУ – норма для тих, хто працює на ПУ, - 5 м3/год .

9.1.5 Визначаемо, яку кількість людей можуть забеспечити в «Режимі II».

NО II = осіб.


9.1.6. Визначаемо коефіцієнт повітропостачання:

Кповіт.пост.. = ,

де NOI – мінімальне число людей, забезпеченних повітрям в «Режимі I»та

в « Режимі II»

Висновок.

1. Система повітряпостачання може забезпечити в «режимі I» і в

«режимі II» тільки 450 осіб.

2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 88%.

9.2. Система водопостачання.

9.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання = 4500 л.

9.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

N о вод = осіб.

де T – тривалість укриття = 3 доби;

N =N1+N2=3+2=5 л.

N1 - норма споживання на одну людину в аварійному режимі – 3л. ;

N2 - для санітарно-гігієнічних потреб – 2л.;

- можливість системи водопостачання.

9.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:


Квод. пост.. = .


Висновок.

1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.

2 Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.

9.2.4. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея.

Висновок.

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однією із систем.

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням NЖ.З.=300 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта життєзабезпечення, дорівнює:


.


Висновок.

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.

2. Система водозабезпечення знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітряпостачання – 88%.

10. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

10.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком Vнорм=50 м/хв і надається дві хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.

Від ділянки № 1 до сховища (для N1=200 осіб.):

t1 = = = 4 хв.


Від ділянки № 2 до сховища (для N2=310 осіб.):


t2 = = = 8 хв.


10.2. Порівнюючи необхідний час для укриття людей з вихідними данними tнорм=8 хв.

В нашому прикладі t1 = 4 хв < tнорм = 8 хв і t2 = 8 хв = tнорм = 8 хв.

Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:

Nсв = N1+N2=200 + 310 = 510 осіб.

10.3. Визначаємо коєфіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:


.


Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців .

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:
  • коефіцієнт місткості захисної споруди КМ = 1,22;
  • коефіцієнт за захисними властивостями КЗВ = 1,22;
  • коефіцієнт життєзабезпечення КЖ.З. = 0,59;
  • коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців

КСВ = 1.

11.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта.

11.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 59% робітників та службовців.

11.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:

- встановити додатково 2 комплекта фільтровентиляційного обладнення ФВК-1;

– встановити додатково ємність для води на 3150 літрів.

Таблиця 15

Варіанти вихідних даних до задачі 5





п/п

Вихідні дані

Варіанти

1

2

3

4

5

1

Кліматична зона

II

III

II

III

IV

2

Об'єм газовозд. суміші Q (т)

1

2

1,5

0,5

3

3

Відст. від ємності до об'єкта, м

190

250

150

120

285

4

Відст. від сховища до дільниці–1, м

200

150

100

50

150

5

Відст. від сховища до дільниці–2, м

200

300

450

100

150

6

Кільк. робітн. та служ. на дільн.–1

200

300

250

50

60

7

Кільк. робітн. та служ. на дільн.–2

150

200

300

150

150

8

Разом робітн. та служ. на об'єкті

350

500

550

200

210

9

Стійкість сховища вбудованого, кПа

50

50

100

50

100

10

Приміщ. для укриття людей, S1, м2

280

200

240

260

250

11

Приміщення для ПУ, S2, м2

10

12

14

14

16

12

Коридори, S3, м2

10

10

12

12

10

13

Санітарні вузли, S4, м2

70

60

52

58

54

14

Приміщ. для зберіг. продуктів, S52

12

12

14

16

14

15

Тривалість укриття (діб)

3

3

3

3

3

16

Висота приміщення, м

2,4

2,4

2,4

2,4

2,4

17

Фільтровентиляц. обл., ФВК-1, шт.

3

3

2

2

1

18

ЕРВ-72-2

1

1

2

1

1

19

Розрахунок ПУ

5

5

5

5

5

20

Аварійний запас води (л)

2700

4500

2900

900

990

21

Час заповненя сховища (хв)

5

6

7

4

4

22

Електропостачання від мережі пром. об'єкта, акумуляторні батареї

+

+

+

+

+



п/п

Вихідні дані

Варіанти

6

7

8

9

10

1

Кліматична зона

I

II

III

IV

III

2

Об'єм газовозд. суміші Q (т)

4

5

6

1

2

3

Відст. від ємності до об'єкта, м

220

250

380

150

180

4

Відст. від сховища до дільниці–1, м

150

300

100

200

150

5

Відст. від сховища до дільниці–2, м

100

200

100

200

150

6

Кільк. робітн. та служ. на дільн.–1

100

50

400

400

150

7

Кільк. робітн. та служ. на дільн.–2

300

250

100

150

160

8

Разом робітн. та служ. на об'єкті

400

300

500

550

310

9

Стійкість сховища вбудованого, кПа

100

100

50

50

50

10

Приміщ. для укриття людей, S1, м2

280

290

300

310

320

11

Приміщення для ПУ, S2, м2

10

12

14

16

14

12

Коридори, S3, м2

10

10

12

12

12

13

Санітарні вузли, S4, м2

70

60

58

56

60