Міністерство освіти І науки України Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Кафедра фізичної та економічної географії методичні вказівки до виконання практичних робіт із дисципліни

Вид материала

Документы

Содержание Практична робота - Епоха Великих географічних відкриттів Послідовність виконання роботи Аналіз подій епохи Великих географічних відкриттів Складання історико-географічної довідки про міста Сибіру Тюмень Тобольск Сургут Мангазея Томск Практична робота: Відкриття та дослідження внутрішніх районів материків Основні етапи дослідження материка

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни дніпропетровський національний університет імені, 380.19kb.
• Методичні рекомендації, 401.32kb.
• Міністерство освіти І науки україни херсонський національний технічний університет, 197.1kb.
• Міністерство освіти та науки україни національний технічний університет “Харківський, 548.54kb.
• Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені, 1920kb.
• Міністерство освіти І науки україни одеський національний політехнічний університет, 224.06kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання та оцінювання практичних робіт з географії, 108.28kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання та оцінювання практичних робіт з географії, 166.41kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання та оцінювання практичних робіт з географії, 97.15kb.
• Міністерство освіти І науки україни одеський національний політехнічний університет, 358.95kb.

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

ім.О.Гончара

Кафедра фізичної та економічної географії


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

ІЗ ДИСЦИПЛІНИ

«Історія географічної науки»


Передмова

Тематика практичних робіт відповідає загальної періодізації історії географічної науки


Основні етапи розвитку географічних знань

Характер загальних географічних уявлень і концепцій	Просторовий кругозір і структура географічних знань
Уявлення первісних народів ( до 4 тис. до н.е.)
Інстинктивне пізнання географічних явищ як уособлених простих елементів. Зародження примітивних способів активного пристосування до середовища існування	Мікролокальний кругозір. Накопичення окремих географічних знань. Зародки релігійних географічних уявлень. Наскальні малюнки. Передача знань шляхом виховання.
Цілеспрямоване емпіричне пізнання географічних явищ, які змінюються у часі і просторі як прості елементи та зв’язки, де людина є однією з ланок (рівнозначною з останніми).	Локальний кругозір. Накопичення суми емпіричних географічних знань. Релігійні уявлення про єдність людини і природи (анімізм, тотемізм). Піктографічні схеми – «карти». Елементи навчання, поява писемності.
Утилітарне пізнання географічних явищ як уособлених рівнозначних сукупностей простих елементів, що протистоять людині чи сприяють їй. Використання окремих простих природних зв’язків у нескладних технічних пристроях.	Регіональний кригоріз ( завдяки козівництву, міжплемінним війнам, обміну товарів). Релігійні уявлення про злі та добрі сили природи. Навчання географічним знанням. Перші писемні пам’ятники. Картосхеми на дереві та шкірі.
Географія в епоху рабовласництва ( 4-е тис. До н.е. – II ст. н. е.)
Стихійно-наукове пізнання географічних явищ як взаємопов’язаних сукупностей простих і складних речей, утворюючих «царства природи». Виникнення античних уявлень про географічну реальність як про єдність, що складається з багатьох простих засад, – своєманітних «природних царств». Філософське протиставлення людини і природи.	Макрорегіональний кругозір ( завдяки військовим походам торговлі, окремим географічним подорожам). Первинний розподіл географії на математичну (Птоломей) і країнознавчу (Стратон). Виникнення деяких компонентних дисциплін (ботаніка, зоологія, «метеорологія» Аристотеля). Поява географічної літератури і карт. Спеціальне вивчення географії.
Географія середньовіччя ( II – XVст)
Релігійно-утилітарне пізнання географічних явищ як взаємопов’язаних сукупностей комплексних речей, утворюючих «царства природи» відповідно до призначення «творця». Середньовікова криза географії, що змінилась у – XVст. Повільним відродженням уяв античної географії.	Роз’єднаний макрорегіональний кругозір (завдяки паломництву, місіонерству, хрестовим і завойовницьким походам). З XII ст. поступове розширення кругозору у зв’язку зі зростанням мореплавства. Розчинення географії у космографічних і богословських творах. Богословські карти. Винайдення глобусу і виникнення книгодрукарства (XVст.).
Епоха Великих географічних відкриттів(XV – XVII ст)
Утилітарне дослідження і стихійно-наукове пізнання земної поверхні як простої глобальної єдності. Розвиток античних уявлень про «царства природи» із поправкою на те, що над нами панує єдиний бог.	Виникнення глобального картографічного кругозору (завдяки розвідувальним океанічним плаванням і експедиціям). Зародки уявлень про глобальну, регіональну і локальну географію (Вареніус). Розповсюдження історико-географічних творів і бурний розвиток картографії.
Початок Нового часу ( середина XVII – XVII ст.)
Науково-утилітарне дослідження і систематичне пізнання земної поверхні як арени дії простих глобальних систем, представлених компонентами «царствами природи», які характеризуються незмінністю у часі, слабкою залежністю одного від іншого і внутрішньою просторовою диференціацією. Відродження уявлень про тісний взаємозв’язок природи і людини (пантеїзм).	Виникнення глобального компонентного кругозору. Уособлення ботаніки й зоології у самостійні науки. Поява основ геофізики (Ньютон), поділ географії на фізичну (природничу)т і політичну (економіко-статистичну). Зародження геології (Стенон), метеорології, гідрології. Поява творів фізико-географічного характеру (земле описів). Початок викладання географії.
Географія Нового часу (середина XVI – середина XIX ст.)
Наукове дослідження і систематичне пізнання земної поверхні як арени механічної (і катастрофічної) взаємодії простих глобальних і регіональних компонентних систем («царств природи»). Зародження еволюційних уявлень про природу земної поверхні (кант, Лаплас, Лай ель, Дарвін). Поява ідеї про її глобальну єдність. Виникнення природничої (Гумбольдт) і «єдиної» антропоцентрічної (Ріхтер) концепції землезнавства. Виникнення реакційних поглядів на характер взаємодії суспільства і природи ( Мальтус).	Розвиток компонентного і поява комплексного і глобального кругозорі. Уособлення геології у самостійну науку. Виникнення більшості компонентних фізико-географічних дисциплін (фітогеографія, зоогеографія, медична географія, кліматологія). Чіткий розподіл фізичної географії на загальну та регіональну. Розповсюдження географії в університетах.
Зародження сучасної географії (кінець XIX– початок XX ст.)
Наукове дослідження земної поверхні як арени історично мінливої взаємодії цілісних систем – компонентних оболонок. Криза у географії, що виразилась у подальшому поділі «єдиної» і природної географії. Оформлення хорологічної концепції. Зародження генетичної концепції, де земна поверхня представлена особливою цілісною системою, яка складається з природничо-історичних зон (Докучаєв).	Розквіт компонентного глобального кругозору. Зародження комплексного природного кругозору. Уособлення геоморфології, океанографії і ґрунтознавства. Оформлення циклу компонентних дисциплін природної географії. Регіональні подорожі, відкриття. Субрегіональні і локальні дослідження в обжитих районах. Створення точних дрібномасштабних гіпсометричних і геологічних карт. Перші геологічні, гідрометеорологічні і ґрунтові служби. Створення кафедр географії при університетах. Організація мережі географічних товариств.
Географія найновішого часу ( початок XX – 50-і роки XX ст.)
Розробка основ наукового дослідження земної поверхні як складної цілісної системи – географічної оболонки (біосфери), що складається з ієрархії ландшафтних систем глобального, регіонального і локального рівнів. Становлення геокомпонентної парадигми у природничій географії, пов’язаної з осмисленням у рамках компонентних наук ідеї ландшафту. Формування антропоекологічної парадигми (географії людини) і вивчення взаємодії природи і суспільства в основному тільки у її рамках, а також у рамках екологічної географії	Становлення комплексного глобального кругозору. Зародження космічного кругозору (Вернадський). Поява аеровізуального кругозору. Оформлення системи географічних наук і обґрунтування палеогеографічного, геофізичного і геохімічного підходів. Перші локальні ландшафтні роботи. Утворення географічних факультетів та інститутів. Комплексні фізико-географічні експедиції. Ліквідація останніх «білих плям» з карти суші. Створення організацій з освоєння природних ресурсів, перші закони про охорону природи.
Сучасна географія
Наукові дослідження статичних закономірностей просторової диференціації географічної оболонки, поділ на глобальні, регіональні та локальні геосистеми, а також системи виробничих сил. Становлення геокомплексної парадигми, пов’язаної зі статичним (геоморфологічним) і палеогеографічним (генетичним) вивченням ландшафтів. Зародження екологічної парадигми у географії (біогеоценологіч) і геоструктурної парадигми (ідея про дворядну систему районування, інтегруючої ролі стоку тощо). Відродження інтересу до єдиної географії і взаємодії природи і суспільства як проблеми регіонального перетворення природи. Наукове дослідження динамічних закономірностей географічної оболонки. Розробка космічних основ її пізнання. Оформлення ідеї географічного «синтезу".	Розвиток комплексного кругозору, доповнений аерофотозйомочним локальним і регіональним матеріалами. Початок космічної ери (витік емпіричного космічного кругозору). Початок комплексних досліджень Світового океану. Оформлення локальної ландшафтної географії. Створення ландшафтної геофізики. Ріст і диференціація компонентних наук та їх інтенсивна прикладна спеціалізація (інженерна географія). Розробка антропогенного ландшафтознавства. Перші ландшафтні стаціонари. Створення багатьох різномасштабних географічних карт і атласів оглядового змісту. Державні плани перетворення природи. Становлення космічного кругозору (завдяки космічній зйомці та вивченню інших планет). Оформлення географії Океану й Антарктиди. Досліди з математизації фізичної географії із застосуванням комп’ютерів (геоінформаційні системи, системи глобального позиціонування GPS). Глобальні і регіональні географічні прогнози. Розробка картографічного методу і автоматичного картографування. Створення комплексних атласів. Створення міжнародних органів із вивчення та контролю стану природного середовища. Пошук нових джерел енергії, що не приносять ущербу земній природі.

Практична робота - Епоха Великих географічних відкриттів

Послідовність виконання роботи

Завдання №1. За допомогою літературних джерел зробити добірку матеріалів та скласти конспект за наступними питаннями

1. Передумови Великих географічних відкриттів:

- економічні;

- політичні та релігійні;

- соціальні;

- технічні;

- наукові;

- історико-географічні.

2. Принц Генріх та морські подорожі португальців.

3. Христофор Колумб, як видатна історична особа, та його проект досягнення Америки.

4. Пошуки морських шляхів з Европи до Азії.

5. Навколосвітня подорож Магеллана та пошуки Південного материка.

6. Розвиток ідей в епоху Великих географічних відкриттів.

Завдання №2. За допомогою карт атласу “История географических открытий и исследований” вивчити шляхи найважливійших морських експедицій европейців, нанести їх на контурну карту.

Завдання №3. За літературними джерелами підготувати стислу інформацію про безпосередніх учасників Епохи Великих географічних відкриттів. Дані занести до таблиці 1.

Таблиця 1

Аналіз подій епохи Великих географічних відкриттів

Роки	Країна яка відрядила експедицію	Керівник або учасник Експедиції	Опис маршрута, географічні відкриття
1	2	3	4

Визначні події епохи Великих географічних та мандрівників – дослідників інформацію про яких треба занести до таблиці 1

Морські походи португальців:

Гансалу Кабрал Діогу Кан Жуан Зарку

Бартоломеу Діаш Жил Іаніш Васко да Гама

Сікейра


Пошуки північно-східного проходу з Европи до Азії

Хого Уіллоубі Виллен Баренц Річард Ченсон

Генрі Гудзон Стивен Барроу


Пошуки північні–західного проходу

Джон Кабот У. Баффін М. Фробішер

Фокс Дж. Девіс Джемс

Г. Гудзон


Дослідження та відкриття Океанії та Австралії

Альваро Мендалья Абель Тасман Луіс Торрес

Педро Кірос Ле-Мер Віллем Янсзон

Схаутен


Російські землепроходці та колонізація Сибіру

Ермак Тімофеєвіч Поярков Пянда

Федір Олексійович Попов Ребров Семен Іванович Дежнев

Іван Москвітін Хабаров Стадухін


Завдання №4. Використовуючи історичну літературу дослідити рост території Росії з середини XVI до середини XVII ст. та з’ясувати роки заснування населених пунктів інформацію подати у вмгляді таблиці 2, додати графічне зображення процессу на контурній карті

Складання історико-географічної довідки про міста Сибіру

та Далекого Сходу Росії

населений пункт	р о к и	засновник	історична довідка
Тюмень Тобольск Сургут Мангазея Томск Туруханськ Енісейськ Красноярськ Братськ Якутськ Охотське

Рекомендована література

1. Атлас истории географических открытий и исследований.
   
2. Бизли И. Генрих Мореплаватель. – М.: Наука, 1979
   
3. Свет Я.М. История открытия Австралии и Океании. – М.: Мысль, 1966
   
4. Малаховский К.В. В поисках Южной Земли. – М.: Наука, 1983
   
5. Ланге П.В. Подобно солнцу… Жизнь Фернана Магеллана и первое кругосветное плавание. – М.: Прогресс, 1988
   
6. Окладникова А.П. Открытие Сибири. – М.: Молодая гвардия, 1981
   
7. Максаковский В.П. Историческая география мира: Учебное пособие для ВУЗов – М.: Экопрос, 1997. – 584с.
   

Практична робота: Відкриття та дослідження внутрішніх районів материків:

Африка, Північна та Південна Америка, Австралія

Послідовність виконання роботи

Для кожного з материків виконати наступні завдання.


Завдання № 1. Ознайомитись з історико-географічною літературою та виділити головні етапи дослідження материка, на основі наступних критеріїв:

• приналежність до певного історичного етапу;
  
• яка саме територія материка освоювалася або досліджувалась;
  
• які країни і з якою метою фінансували дослідження материку.
  

Завдання № 2. На контурну карту материка нанести найважливіші експедиції, а інформацію про дослідників систематизувати у вигляді таблиці .

Таблиця 1

Основні етапи дослідження материка

Роки	Країна яка відрядила експедицію	Керівник або учасник експедиції	Опис маршруту, географічні відкриття
1	2	3	4

Завдання № 3. За тематичними картами „Атласа истории географических открытий и исследований” скласти уявлення про вивченість території материку на певному історичному відрізку.