1 Світогляд як одна з найважливіших ознак І особливостей людини
| Вид материала | Документы |
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини закон, 163.45kb.
- Управління культури І туризму, 85.94kb.
- Дослідження особливостей версифікації Ліни Костенко є одним з найважливіших аспектів, 108.11kb.
- Тема: Об’єктивна сторона злочину, 69.93kb.
- Одна Зголовних особливостей підліткового І раннього юнацького віку зміна значимих облич, 237.99kb.
- До робочої програми навчальної дисципліни "Філософія" на 2007-2008 навчальний рік для, 403.55kb.
- Завдання ІІ етапу олімпіади з педагогіки І психології 2010 – 2011, 129.9kb.
- Д людини стало одним із найважливіших завдань створеної після завершення Другої світової, 950.27kb.
- «Оздоровча гімнастика до І після пологів», 349.96kb.
- Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак, 193.68kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«Київський політехнічний інститут»
Факультет соціології
Кафедра філософії ===============================================================
Дулуман Є.К.
ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА
Навчальний посібник
«Всякоє нинє отложім житейскоє попеченіє»
З Літургіі Іоанна Златоуста
«Життя подібне до майдану: хтось іде туди змагатися,
хтось – торгувати, а безтурботні – дивитися.
Так і в житті: хтось, як ото раби,
народжуються похітливими до насолоджень і похвали,
в той час як філософи живуть заради однієї істини»
Піфагор
«Освічений народ без філософії – щось на зразок храму,
що різноманітно прикрашений, але без святині»
Г. Гегель
«Коли назви невірні – судження невідповідні.
Коли судження невідповідні – справи не здійснюються»
Конфуцій
Київ – 2008
Програма курсу:
«Філософська пропедевтика»
Розділ 1. Філософія і світогляд.
1.1. Вступ.
1.1.1. Поняття про філософську пропедевтику. Значення слова «Пропедевтика». Поняття «Філософська пропедевтика». Мета і задачі філософської пропедевтики. Зміст курсу.
1.2. Світогляд як одна з найважливіших ознак
і особливостей людини.
1.2.1. «Homo Sapiens» як істота, що володіє свідомістю і самосвідомістю. Світогляд як єдність свідомості і самосвідомості. Визначення світогляду.
1.3. Структура світогляду.
1.3.1. Світогляд людини й образ її життя. Знання у світогляді. Концептуальна структура світогляду: світ знань, світ припущень і світ належного.
1.3.2. Психологічна структура світогляду: світорозуміння, світовідчуття і світоставлення.
1.4. Смисложиттєві ідеали у світогляді.
1.4.1. Ідеали як опорні пункти світогляду. Групи смисложиттєвих ідеалів.
1.4.2. Філософські смисложиттєві ідеали: Істина, Добро, Краса і Справедливість.
1.4.3. Особистісні смисложиттєві ідеали: Віра, Надія, Любов і Життєва мудрість (Софія); Достоїнство, Честь, Совість, Обов’язок; Активність, Сенс життя, Щастя.
1.4.4. Смисложиттєві ідеали громадянства: Справедливість; Свобода, Рівність і Братерство; Гуманізм, Альтруїзм, Колективізм; Діяльність.
1.5. Функції світогляду.
1.5.1. Світогляд як духовна основа особистості людини.
1.5.2. Світогляд як синтез і вищий рівень духовного життя людини.
1.5.3. Світогляд як духовна основа мотивів поведінки і вчинків людини.
1.5.4. Світогляд як джерело духовної творчості і серцевина духовної культури.
1.6. Основні етапи історичного розвитку світогляду.
1.6.1. Наївний реалізм як перша форма світогляду людини, яка тільки що вийшла з тваринного світу. Особливості і сутність наївного реалізму. Істина і неправда в наївному реалізмі.
1.6.2. Міфологічний світогляд. Зв'язок міфологічного світогляду
з наївним реалізмом і вихід за рамки його. Міфологічний світогляд як перша спроба людини «освоїться» з навколишнім світом.
1.6.2. Світогляд релігійний. Зв'язок релігійного світогляду зі світоглядом міфологічним і спроби виходу за рамки останнього. Визначення релігії. Час формування релігійного світогляду в первісному суспільстві.
1.6.3. Філософський світогляд як вищий етап і рівень розвитку світогляду. Філософський світогляд як світогляд доказовий.
1.6.3. Світогляд здорового глузду і світогляд «науковий».
7. Філософія як світогляд і форма суспільної свідомості.
1.7.1. «Філософія» - слово і поняття. Піфагор, Сократ і Платон про сутність філософії.
1.7.2. Філософія як теоретичний тип світогляду. Раціоналізм у філософії; філософські пояснення і докази. Філософія як спроба осягнути світ у цілому і вирішити кардинальні проблеми.
1.7.3. Предмет і метод дослідження проблем у філософії. Загальні поняття, категорії й абстрактне мислення у філософії. Галузі філософських знань.
1.7.4. Логічні визначення філософії. Філософія як світогляд. Філософія як форма суспільної свідомості.
1.8. Висновок:
1.8.1. Зміст і мета вивчення курсу філософії у ВУЗі.
Ключові слова: Філософія. Пропедевтика. Homo sapiens. Світогляд. Ідеал, ідеали. Смисложиттєві ідеали. Наївний реалізм. Міфологія. Релігія. Здоровий глузд. Науковий світогляд.
Keywords: Philosophy. Propaedeutics. Homo sapiens. World outlook (Weltanschauung). Ideal. Meaning of the Life. Common Sense. Mythology. Religion. Scientific World outlook.
* * *
Розділ ІІ. ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ І ТИПИ ФІЛОСОФІЇ
2.1. Розмаїття філософської думки
і логічні підстави її класифікації.
2.1.1. Причини розмаїтості філософської думки. Невичерпність предмета філософії. Індивідуальна неповторність особистості філософа. Філософські школи і напрямки. Як навчитися розуміти філософію і самому філософствувати? Основні принципи класифікації філософської думки.
2.2. Проблеми співвідношення духу і матерії
в філософії.
2.2.1. Дух і Матерія як дві складові всієї дійсності (буття). Первинне і вторинне у взаємовідношеннях Духу і Матерії. Матеріалізм та ідеалізм як основні філософські школи (напрямки, течії).
2.2.2. Матеріалізм як філософський напрямок. Види філософського матеріалізму. Матеріалізм наївного реалізму. Вульгарний матеріалізм. Метафізичний матеріалізм. Діалектичний матеріалізм. Матеріалізм і атеїзм.
2.2.3. Ідеалізм як філософський напрямок. Види філософського ідеалізму. Об'єктивний ідеалізм. Суб'єктивний ідеалізм. Соліпсизм. Ідеалізм і релігія.
2.3. Методологічні підходи до осягнення світу.
2.3.1. Поняття методології, її особливості і роль у філософії. Два основних методологічних підходи у філософії: методологія метафізична і методологія діалектична.
2.3.2. «Метафізика» - слово і поняття. Метафізика як спроба «схопити» світ у його сталості та постійності. Особливості метафізичного мислення, його позитивні і негативні сторони. Метафізика і богослов'я.
2.3.3. «Діалектика» - слово і поняття. Діалектика як спроба “схопити” світ у його постійній мінливості. Марксизм як філософія діалектичного матеріалізму. Особливості діалектичного мислення, його достоїнства і недоліки. Діалектика як подолання і утвердження абсурду. Діалектичне богослов'я.
2.4. Засоби світоглядного осягнення світу.
2.4.1. Знаряддя, за допомогою яких філософія осягає світ.
2.4.2. «Раціоналізм» - слово і поняття. Розум як основний засіб пізнання світу. Видатні представники філософського раціоналізму.
2.4.3. «Сенсуалізм» - слово і поняття. Почуття як основний засіб осягнення світу. Основне гасло сенсуалізму. Видатні представники філософського сенсуалізму.
2.4.4. «Інтуїтивізм» - слово і поняття. Два види інтуїтивізму: здогадка і вище осягнення істини. Видатні представники інтуїтивізму.
2.4.5. «Ірраціоналізм» - слово і поняття. Наявність ірраціонального у світі. Як звести ірраціональний світ на рівень раціонального? Ірраціоналізм як форма філософствування. Видатні представники ірраціоналізму.
2.5. Ідея бога у філософії.
2.5.1. Бог в релігії і в свідомості віруючих. Ідея бога у філософії. Співвідношення Бога і світу. Типи філософських поглядів на стосунки Бога зі світом.
2.5.2. «Деїзм» - слово і поняття. Сутність деїстичного погляду на співвідношення світу і Бога. Видатні представники деїзму. Деїзм “виганяє” Бога з Всесвіту. Бог – трансцендентний. Аргументи деїзму в богослов'ї.
2.5.3. «Пантеїзм» - слово і поняття. Сутність пантеїстичного погляду на співвідношення світу і Бога. Пантеїзм розчиняє Бога в Природі. Іманентний Бог. Видатні представники пантеїзму. Пантеїзм Спінози і світогляд учених.
2.5.4. «Теїзм» - слово і поняття. Теїстичний Бог – Особистість, Промислитель. Поняття трансцендентності та іманентності Бога в теїзмі. Відмінність теїзму від богослов'я. Видатні представники теїзму в філософії.
2.5.5. «Атеїзм» - слово і поняття. Атеїзм як світогляд, що звільнився від віри в Бога. Атеїзм у матеріалістичному й ідеалістичному світогляді. Критика атеїзмом світоглядних основ релігії. Види атеїзму і близьких до нього філософських течій: атеїзм твердий і атеїзм м'який Войовничий атеїзм. Агностицизм, Скептицизм, Світський гуманізм. Науковий атеїзм. Видатні представники атеїзму у філософії.
2.6. Кількість глибинних основ світу.
2.6.1. Множинність світу і спроба охопити його єдиним поглядом. Про основи початків світу.
2.6.2. «Монізм» - слово і поняття. Єдиний початок, основа світу. Моністичний матеріалізм і моністичний ідеалізм. Представники філософського монізму.
2.6.3. «Дуалізм» - слово і поняття. Матерія і Дух, Добро і Зло як дві рівнозначні складові світу. Представники філософського дуалізму.
2.6.4. «Плюралізм» - слово і поняття. Місце плюралізму у філософії. Плюралістичність філософії. Плюралізм світоглядний і політичний.
Ключові слова: Матеріалізм, Ідеалізм, Соліпсизм; Діалектика, Метафізика; Раціоналізм, Сенсуалізм, Інтуїтивізм, Ірраціоналізм; Теологія (Богослов'я), Теїзм, Деїзм, Пантеїзм, Атеїзм; Монізм, Дуалізм, Плюралізм.
Keywords: Philosophy. History of Philosophy. Materialism. Idealism/ Solipsism. Dialectics. Metaphysics. Rationalism. Sensualism. Intuitionalism. Irrationalism. Theology. Theism. Deism. Pantheism. Atheism. Monism. Dualism. Pluralism.
Розділ III. Філософія в системі типів культури.
3.1. Взаємозв’язок філософії і культури.
3.1.1. Філософія як істотна частина духовної культури. Філософія як теоретичний фундамент духовної культури і вище вираження останньої. «Філософія – квітка культури нації» (Гегель, Маркс).
3.1.1. Поняття про типи культури. Три основні типи загальнолюдської світової культури: індійська, китайська, європейська.
3.2.Філософія в системі типу індійської культури.
3.2.1. Арійці і місцеве населення древньої Індії як творці індійської культури. Місце релігії в типі індійської культури. Священні книги ведизму, брахманізму, буддизму, індуїзму у світогляді і філософії індійської культури.
3.2.2. Особливості індійської філософії. Ортодоксальні і неортодоксальні школи індійської філософії.
3.2.3. Проникнення в індійську культуру і філософію європейської культури і філософії. Проникнення індійської філософії в китайську і європейську і культуру.
3.2. Філософія в системі китайської культури.
3.2.1. Історичні джерела китайської філософії. Проблеми релігії і соціального устрою в китайській філософії. Дуалізм китайської філософії.
3.2.2. Конфуцій і Лао-дзи як виразники китайської філософії. Конфуціанство і даосизм. Дзен-буддизм і Синтоїзм. Матеріалізм у китайській філософії.
3.2.3. Вплив індійської і європейської філософії на китайську культуру. Маодзедунізм як китайська форма марксизму.
3.3. Антична філософія як початок, джерело й основа
європейської філософської думки.
3.3.1. "Антична філософія" – походження назви і зміст поняття. Історичні рамки існування античної філософії.
3.3.2. Процес розмежування античної філософії з релігійним світоглядом.
3.3.3. Специфіка античної філософії і її місце в культурі європейських народів:
а. Взаємини зі світоглядом релігійним;
б. Широта філософської проблематики;
в. Значення для європейської філософської думки.
3.3.4. Кінець історії античної філософії: