«Оздоровча гімнастика до І після пологів»
Вид материала | Реферат |
- Клінічні протоколи акушерської та гінекологічної допомоги ведення нормальних пологів, 345.02kb.
- Курс Модуль 1-1 Гімнастика в державній системі фізичного виховання Контрольні питання, 232.75kb.
- Народження дитини, ріст, розвиток, ВІКОВІ ПЕРІОДИ народження дитини, годування материнським, 157.76kb.
- Кровотечі у ІІ iiоловині вагітності та під час пологів ( передлежання плаценти), 1435.14kb.
- Упц кп “Християнське” масонство, 29.32kb.
- Перша допомога при обмороженні: Першу допомогу, 14.73kb.
- "Іван Франко І Коломия", 40.38kb.
- До районної комплексної програми «Розвиток фізичної культури та спорту в Амвросіївському, 245.57kb.
- Курс Модуль 1-1 не 1-1-8 Самостійна робота, 105.07kb.
- Харківська державна академія фізичної культури оголошу є конкурсний прийом на навчання, 53.92kb.
Міністерство освіти та науки України
Дніпродзержинський державний технічний університет
Реферат
на тему:
«Оздоровча гімнастика до і після пологів»
Виконала: студентка 3 курсу
денного відділення
факультету соціології та філології, спеціальність 7.030507 “Переклад”
Літвінова Ю.П.
Перевірив:__________________
Дніпродзержинськ
2007
План
Вступ | 3 |
1. Фізичні вправи при вагітності. Загальні відомості. | 4 |
2. Гімнастика під час вагітності: вправи по триместрах. | 5 |
2.1 Перший триместр (1 - 16 тиждень) | 5 |
2.2 Другий триместр (17 - 32 тиждень) | 6 |
2.3 Третій триместр (32 - 40 тиждень) | 7 |
2.4 Структура заняття | 8 |
3. Дихальні вправи під час вагітності - основа підготовки до пологів. | 10 |
4. Гімнастика після пологів | 11 |
5. Гімнастика для дитини | 14 |
5.1 Гімнастика для немовлят | 14 |
5.2 Масаж | 15 |
5.3 Загартовування | 16 |
Список використаних джерел | 18 |
Додаток 1 Комплекс вправ для гімнастики до пологів | 19 |
Додаток 2 Типи подиху | 21 |
Додаток 3 Три комплекси вправ для гімнастики після пологів | 22 |
Додаток 4 Комплекс вправ немовляти | 25 |
Додаток 1 Комплекс вправ для дитини з чотирьохмісячного віку | 26 |
Вступ
Виховання здорового покоління, що гармонічно сполучає в собі фізичні й духовні якості нової людини, - одне з найважливіших завдань нашої держави.
Вступаючи в шлюб і бажаючі мати дітей, повинні добре собі уявляти, як наступає вагітність, які особливості внутрішньоутробного розвитку дитини, як повинна поводитися вагітна, як можуть впливати шкідливі звички й захворювання батьків на стан плода й багато про що інше, що має пряме відношення до здорового материнства.
Оскільки материнський організм є для плода зовнішнім середовищем, несприятливі фактори, що діють на вагітну, а також ускладнений плин вагітності можуть привести до різних порушень внутрішньоутробного розвитку дитини.
Кожна мати хоче бачити свою дитину здоровою. Як же уникнути народження хворої дитини? Як зробити материнство спокійним і щасливим? Як готуватися до пологів? На що насамперед варто звернути увагу? Який комплекс фізичних і дихальних вправ необхідний вагітній?
Народження - не перелом у житті дитини, як думали раніше, а продовження її, перехід з одного стану в інший. Ще не народившись, дитина вже почала пізнавати життя, а приходячи в нього, при контакті з навколишнім середовищем вона використає свої придбання, розів'є свої досягнення. Вправи, які, можливо, вагітна відкриє для себе в задоволенні щодня робити зарядку й регулярно ходити пішки, підуть на користь і майбутній дитині. Тому лікувальна фізкультура допоможе не тільки вагітній, але й дитині.
1. Фізичні вправи при вагітності. Загальні відомості.
Призначення жінки бути матір'ю накладає свій відбиток на фізичний розвиток і на ряд функціональних особливостей її організму.
Протягом всієї вагітності в жінки протікає ряд важливих процесів, що підготовляють організм до майбутніх пологів. В основному ці процеси зводяться до підготовки центральної нервової системи, до складних рефлекторних реакцій, що становлять основну сутність пологового акту. Фізичні вправи, проведені в цей період, благотворно впливають як на протікання вагітності, так і на пологовий і післяпологовий періоди. При настанні вагітності відбувається перебудова організму, що іноді супроводжується явищами раннього токсикозу, який проявляється нудотою, блювотою, запамороченням, зіпсуттям смаку, втратою апетиту. Ці явища значно менше бувають виражені при систематичних заняттях фізичними вправами, тому що дозовані фізичні навантаження сприятливо впливають на вегетативну нервову систему. Вправи підвищують загальну працездатність, викликають бадьорість, життєрадісність, поліпшують сон й апетит, що значною мірою допомагає відновити втрачену рівновагу між різними органами й системами, які, як ми вже відзначали, бувають при вагітності порушеними.
Показання: Фізичними вправами повинні займатися все жінки з вагітністю, що протікає нормально.
Протипоказання: Гострі гарячкові стани, гнійні процеси (у будь-яких органах і тканинах), декомпенсовані стани при захворюваннях серцево-судинної системи, що прогресують і деструктивні форми туберкульозу, хронічний апендицит з нахилом до загострень, залишкові явища недавно перенесених запальних процесів в органах малого таза, виражені токсикози вагітності (неприборкана блювота, набряки, нефропатія, прееклампсія, еклампсія), всі випадки маткових кровотеч під час вагітності, предлежання плаценти, багатоводдя, звичні викидні. Виконання фізичних вправ повинне бути припинене із систематичною появою схваткообразних болів після занять.
Крім комплексів фізичних вправ, проведимих щодня, повинні бути широко використані всі доступні засоби загартовування, такі як прогулянки на свіжому повітрі, водні процедури, за винятком купання у водоймах зі стоячою водою внаслідок можливості влучення інфекції в статеві шляхи.
У всіх періодах вагітності перевагу віддають динамічним вправам, а не статичним напругам. Велика увага приділяється розвитку повного глибокого подиху, умінню розслаблювати окремі м'язові групи й досягати повного розслаблення. У заняття включаються всі вихідні положення, значне число вправ виконується в положенні лежачи: тренування черевного преса, тазового дна, вправи для розслаблення м'язів живота, спини, ніг і т.д. Після вправ, пов'язаних з роботою більших м'язових груп, повинні виконуватися статичні дихальні вправи з деяким поглибленням видиху при максимальному розслабленні всіх м'язів особливо тих, що приймали участь у попередній вправі. Важливе емоційне тло занять.
Методичні установки конкретизуються відповідно до періодів (триместрів вагітності).
2. Гімнастика під час вагітності: вправи по триместрах.
У заняття включаються всі вихідні положення. Досить доцільно сполучати фізичні вправи з наступним душем або обтиранням.
2.1 Перший триместр (1 - 16 тиждень)
Цей період характеризується складною перебудовою організму, пов'язаною із зачаттям, що відбулося. Жінка недостатньо пристосована до нових умов, у неї прискорюється обмін речовин і потреба в кисні. У цьому періоді існує небезпека переривання вагітності, тому важливо обережність у дозуванні навантаження й застосуванні вправ, що підвищують внутрішньочеревний тиск.
Мета занять - навчити вагітних навичок повного подиху, довільній напрузі й розслабленню м'язів, забезпечити оптимальні умови для розвитку плода й зв'язків його з материнським організмом, почати поступову адаптацію серцево-судинної системи матері до фізичного навантаження.
2.2 Другий триместр (17 - 32 тиждень)
В організмі починає функціонувати новий орган - плацента. Поступово наростає частота серцевих скорочень, зростає споживання кисню, збільшується загальний обсяг крові. Це час найбільшої напруги серцево-судинної системи. Загальний стан вагітної значно поліпшується, вона легше переносить навантаження. Зміцнюється зв'язок плода з материнським організмом. Проходять токсикози першої половини вагітності. У зв'язку зі збільшенням розмірів матки центр ваги тіла вагітної відхиляється вперед, збільшується поперековий лордоз, і кут нахилу таза. Довгі м'язи спини у зв'язку із цим починають випробовувати в положенні коштуючи значну статичну напругу. У зв'язку із загальним наростанням ваги й деяким обмеженням до кінця триместру загальної рухливості створюються умови для розвитку плоскостопості. Доцільно змінити рівень фізичного навантаження й характер вправ, починаючи з 24 - 25 тижня.
Мета занять із 17 по 24 тиждень - забезпечити гарне кровопостачання плода, насичення організму киснем, зміцнити черевний прес і підвищити еластичність м'язів тазового дна, сприяти збереженню й розвитку гнучкості й пластичності хребта й тазових зчленувань, збільшити адаптацію серця до навантажень. Необхідно почати тренування довгих м'язів спини. Крім того, у цей час важливо навчити вагітну розслаблювати м'язи тазового дна при напрузі м'язів черевного преса. Використаються всі вихідні положення, крім пози лежачи на животі.
Під час вагітності зростає венозний тиск у судинах нижніх кінцівок. Цьому сприяє більше високий тиск у венах матки в порівнянні з венами ніг і поступове здавлювання зростаючою маткою вен таза, що також утрудняє відтік крові з нижніх кінцівок. З утрудненням відтоку зв'язують поява набряків на ногах у здорових жінок у більше пізній термін вагітності. У деяких вагітних у цей період починається розширення вен. Виходячи із цього, вихідне положення стоячи повинне використатися не більш ніж в 30% занять.
У період самої напруженої роботи серця - з 26 по 32 тиждень - доцільно зменшити загальне фізичне навантаження. Крім того, починаючи з 29 - 30 тижня потрібно виключити вправи з одночасним рухом прямими ногами.
Мета занять у цей період - стимуляція подиху, збереження гарного периферичного кровообігу, боротьба з венозним застоєм, зміцнення довгих м'язів спини, подальше збільшення рухливості хребта й тазостегнових суглобів при деякому зниженні загального фізичного навантаження.
При використанні вихідного положення лежачи на спині, потрібно пам'ятати про можливості виникнення в другій половині вагітності в частини жінок синдрому, що розвивається в цьому положенні внаслідок здавлювання маткою нижньої порожньої вени й нервових сплетень, так називаного синдрому порожньої вени.
2.3 Третій триместр (32 - 40 тиждень)
Триває ріст і розвиток плода, швидко збільшуються розміри живота й вага вагітної. Живіт напружений, черевна стінка розтягнута, починає згладжуватися пупок. Діафрагма максимально відтискується догори, селезінка й печінка притиснуті до діафрагми. У цей час при проведенні занять і виконанні фізичні вправи у вихідному положенні на правому боці вагітна може випробовувати утруднення подиху й деяку незручність внаслідок тиску дна матки на печінку. Рухові можливості обмежені, зменшується амплітуда рухів тазостегнових суглобів, трохи уплощаються зводи стопи. Екскурсія діафрагми обмежена максимально.
Мета занять гімнастикою в ІІІ триместрі - стимуляція подиху, кровообігу, боротьба із застійними явищами, стимуляція діяльності кишечнику, збільшення еластичності тазового дна, збереження тонусу м'язів черевної стінки, збільшення рухливості хрестецево-підподихового зчленування, тазостегнових суглобів, хребта, доведення до автоматизму виконання фізичних вправ при збереженні ритмічного глибокого подиху, закріплення навички розподілу зусиль у майбутніх родах.
Особливе значення має розвиток і закріплення навичок, що мають практичне застосування в родовому акті: подих при напруженому черевному пресі, розслаблення м'язів тазового дна при напруженому черевному пресі, вольова напруга й розслаблення черевної стінки, подальше зміцнення й збільшення еластичності тазового дна. Вправи загально-зміцнювального й спеціального характеру чергуються зі статичними дихальними вправами при розслабленні всіх м'язів і з паузами відпочинку.
2.4 Структура заняття
Будь-який комплекс вправ складається із трьох частин: 1) Вступна частина; 2) Основна частина; 3) Заключна частина.
Вступна частина - залучення в роботу м'язів тулуба, шиї й кінцівок при виконанні найпростіших звичних рухів (ходьба прогулянковим кроком, фігурна ходьба, відведення й розведення рук, повороти голови й тулуби в різних напрямках).
Основна частина - підбір вправ повинен завжди мати цілеспрямований характер. Заняття повинне включати:
1. дихальні вправи, які сприяють формуванню навичок правильного подиху (вони повинні проводитися в різних вихідних положеннях); формування глибокого, змішаного подиху сприяє повноцінному насиченню киснем крові вагітної;
2. фізичні вправи для зміцнення прямих, поперечних, внутрішніх і зовнішніх косих м'язів живота. Повноцінне функціонування м'язів черевного преса в сполученні з навичкою тривалої затримки подиху на вдиху при замкнутій голосової щілини забезпечує продуктивну потужну діяльність, запобігає її слабість в другому періоді пологів;
3. вправи в згинанні й розгинанні, розведенні й приведенні ніг, у ротаційних рухах у тазостегнових суглобах. Розвинені внутрітазові м'язи сприяють поліпшенню гемодінаміки в органах порожнини малого таза. Якщо ці вправи проводяться в вихідному положенні на спині, ноги підняті на 4-5 рейку гімнастичної стінки, то вони поліпшують відтік крові й лімфи від нижніх кінцівок;
4. вправи для зміцнення довгих м'язів спини й збільшення гнучкості хребетного стовпа: нахили корпуса назад, веслування, сидячи на гімнастичному ослоні, підйоми таза в положенні лежачи на спині з опорою на стопи й лопатки.
5. вправи для профілактики й лікування плоскостопості: захоплення пальцями стіп носка, що лежить на підлозі, і втримання його навісу (сидячи). Одночасно можуть виконуватися найпростіші гімнастичні вправи для нижніх кінцівок: приведення, відведення, розведення ніг, згинання в колінному суглобі і тазо-стегновому суглобі і т.п.;
6. вправи для м'язів тазового дна: ходьба випадами, присідання з опорою; сидячи або лежачи на підлозі - широке розведення колін при зімкнутих стопах; відведення ноги з опорою об рейку гімнастичної стінки; високий підйом ноги на рейку з опорою руки на рівні плеча;
7. вправи на напругу й розтягання м'язів у чергуванні з фізичними вправами на розслаблення (у родах уміння довільно розслаблювати кістякову мускулатуру в паузах між переймами й потугами сповільнює розвиток стомлення й сприяє скороченню відпочилого м'яза);
8. вправи на координацію рухів, на увагу (напруга одних м'язових груп при одночасному розслабленні інших удосконалюють плин гальмово-збуджувальних процесів у центральній нервовій системі);
9. вправи для придбання навичок прийняття певних положень і виконання деяких рухів у родах: підйом таза з опорою на стопи й лопатки; згинання ніг у колінних і тазостегнових суглобах, притягання їх до живота при одночасному максимально широкому розведенні; імітація потуг із затримкою подиху, але без натуживания (навчання цим вправам варто починати приблизно з 32 тижня й продовжувати до пологів, виробляючи руховий стереотип).
Рекомендується при складанні індивідуального комплексу орієнтуватися на пропоновані в додатку 1 вправи: вони спрямовані на поліпшення самопочуття під час вагітності, підготовку організму до родів й якнайшвидше відновлення після пологів.
Заключна частина - виконання найпростіших вправ (ходьба в повільному й середньому темпі з різним положенням рук і глибоким подихом, ходьба із ціпком під лопатками), а також фізичні вправи на розслаблення м'язів шиї, плечового пояса, верхніх і нижніх кінцівок.
3. Дихальні вправи під час вагітності - основа підготовки до пологів.
Секрет правильного подиху полягає в керуванні вдихом і видихом. Дихальна гімнастика винятково важлива й корисна під час вагітності: будучи дуже важливим елементом підготовки до відповідального моменту пологів, вона має, у той же час, і самостійну цінність.
Подих вагітної жінки досить своєрідний.
Зростаюча матка зміщає органи черевної порожнини й діафрагму нагору, внаслідок цього рух діафрагми утрудняється, обсяг легенів зменшується. Тіло вагітної повинне пристосовуватися до цього, адже маля, що росте в матці вимагає усе більше кисню (потреба в кисні до кінця вагітності збільшується більш ніж на 30-40%).
Крім того, організм пристосовується до більших потреб у кисні й за рахунок посилення роботи серця й збільшення кількості еритроцитів (червоних кров'яних тілець) - переносників кисню.
Виконання спеціальних дихальних вправ під час вагітності допомагає організму швидше й повніше пристосуватися до нових вимог.
Дихальні вправи бажано виконувати щодня, або включивши їх у комплекс гімнастики (між фізичними вправами й наприкінці комплексу), або в процесі релаксації, або як самостійну групу вправ.
Загальна тривалість дихальних вправ не повинна перевищувати 10 хвилин у день. Таке обмеження пов'язане з тим, що у вагітних і так знижується концентрація вуглекислого газу в крові, а частий подих буде знижувати її ще більше, що може привести до запаморочення.
Якщо під час виконання дихальних вправ ви відчули запаморочення, вдихніть і не видихайте, по можливості, 20-30 секунд, і неприємні відчуття зникнуть.
4. Гімнастика після пологів
Недолік руху часто погіршує стан здоров'я жінки в період вагітності, утрудняє пологи й ускладнює післяпологовий період. Життя вимагає: навчитеся рухатися.
Рухова активність повинна забезпечувати найбільш повноцінне протікання відбудовних процесів. Недолік рухів неминуче приводить до погіршення стану здоров'я. Коли ж найкраще виділити кілька хвилин для фізичних вправ? Виписати універсальний рецепт неможливо. Треба використати вільний час, коли можна зосередитися й ніхто не буде відволікати. І, звичайно, не при сильному стомлені. В останньому випадку краще прилягти в тихій кімнаті й відпочити. Обов'язок матері, що годує, стосовно себе й оточуючих - знайти можливість для такого півгодинного відпочинку щодня.
Займатися з перервами або чисто механічно, не відчувши кожного руху, не має ніякого сенсу й незабаром набридає.
Необхідно помітити, що ввечері, безпосередньо перед сном, корисні тільки вправи на розслаблення м'язів; рухи ж, що вимагають сильної м'язової напруги, перед сном не рекомендуються. Відразу після пробудження не слід робити вправи на розслаблення м'язів.
Це необхідно пам'ятати при виконанні всіх фізичних вправ?
Не треба робити вправи механічно, усвідомлюйте кожен рух, почувайте своє тіло.
Виконуйте вправи не поспішаючи, зосереджено. Дихаєте вільно, не затримуючи подих.
Систематично виконувані фізичні вправи загального характеру привчають нормально дихати, зміцнюють кістякову мускулатуру й сприяють загальному розвитку організму. Ці вправи треба розглядати як найважливішу ланку гарної фізичної підготовки. Поряд із цим жінкам рекомендуються спеціальні рухи, які спрямовані на зміцнення м'язів черевного преса, тазового дна й промежини.
Фізичні вправи викликають навантаження на працюючі м'язи, що супроводжується розширенням судин, що живлять їх. Розширення кровоносних судин поширюється також і на прилягаючі органи. Такі фізичні вправи, пов'язані з переважним навантаженням на м'язи як тазового дна, так і близько до них розташовані, приводять до кращого харчування органів малого таза, що, у свою чергу, сприяє відновленню нормальної функції цих органів.
Фізичні вправи пов'язані зі скороченням і розслабленням м'язів черевного преса, допомагають періодичному підвищенню й зниженню внутрішньочеревного тиску й викликають по черзі то збільшення, то зменшення навантаження на дно малого таза, у результаті чого м'язи дна малого таза рефлекторно скорочуються й розслаблюються. Таким чином, вправи для м'язів черевного преса є також вправами й для м'язів малого таза.
Щоб повернути гарну фізичну форму після пологів, після виписки з родильного будинку в перші 8 тижнів необхідно так організувати режим дня, щоб домашня робота чергувалася з відпочинком, обов'язковим перебуванням на повітрі (не менш 2 годин) і зайнятими фізичними вправами.
Основною метою гімнастики в період післяпологової відпустки є зміцнення м'язів і зв'язкового апарата таза й хребта; відновлення стрункості фігури й ходи; попередження можливості загину матки.
При пробудженні рекомендуються наступні вправи.
1. Вихідне положення (в.п.) - лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, ступні на постелі паралельно на ширині плечей, руки зігнуті, долоні на потилиці. Вільно прогніть хребет у попереку над постіллю, а потім плавно пригорніть його до постелі. При цьому повинні добре працювати тазостегнові суглоби. Подих вільний, рівномірний. Повторите рух 3-5 разів. Поступово, з наростанням тренованості, доведіть кількість повторень до 10-12 і виконуйте руху з більшим зусиллям.
2. В. п. - те ж. Сковзаючи ступнями по постелі, витягніть ноги підніміть руки нагору й поверніться на правий бік. Поверніться в в.п. і виконаєте вправу з поворотом на лівий бік. Повторите рух 2-3 рази в кожну сторону.
Приділите 2-4 хв. Для подібного переходу від сну до бадьорості. Така зарядка сприяє зміцненню нервів і поліпшенню кровообігу.
Крім того, приділите 15-20 хв. фізкультурі, підібравши собі вправи із пропонованих комплексів (Додаток 3).
Щоденні заняття поступово зміцнять кістякову мускулатуру, сприяючи загальному фізичному розвитку організму. У процесі занять можна використати якийсь із комплексів цілком або вибирати окремі вправи з різних комплексів з урахуванням загального стану здоров'я, рівня тренованості, віку й інших факторів. Заняття повинні тривати не менше 15 хвилин. Добре, якщо є можливість позаниматися 40-45 хвилин.
Постійні й різноманітні фізичні вправи роблять тіло не тільки сильним і здоровим, але й прекрасним. Фізичні вправи змінюють і настрою що займаються: сонливість, почуття загального стомлення й напруженості або повністю зникають, або виявляються менш вираженими.
Варто запам'ятати, що найбільш висока фізична працездатність відзначається з 10 до 12 і з 16 до 19 годин. На цей час дня плануйте, найбільш трудомісткі домашній справи. Виконуючи максимальну по інтенсивності роботу в інші годинники доби, цілком можна виявитися недостатньо адаптованої до неї, що приведе до погіршення динаміки біологічних ритмів і до загального зниження функціональних можливостей організму.
Для занять фізичними вправами радимо вибрати певний час і строго повторювати день у день ритм чергування роботи й відпочинку. При цьому спостерігається чітка синхронність й односпрямованість змін фізіологічних показників. Відсутність режиму, прийом алкоголю, паління, перевтома, сильне емоційне порушення сприяють порушенню такої синхронності.
М'язова робота й, отже, заняття фізичними вправами є основним синхронізатором добової ритміки рухової працездатності.
5. Гімнастика для дитини
5.1 Гімнастика для немовлят
Рух - це життя, - починаючи від руху галактик і планет і кінчаючи рухом молекул й атомів. Великий Божественний дарунок ми одержали, виявившись у тілі, завдяки якому ми можемо рухатися, випробовуючи різні відчуття. Через тіло, що нам дарує відчуття, ми одержуємо найбагатшу інформацію про світ, у якому народилися й у якому нам має бути прожити ціле життя.
Новонародженій дитині необхідно для життя й здоров'я не тільки харчування, тепло й сон. Не менш важливі для неї відчуття, які вона може одержати тільки через тактильний контакт - у вигляді ласкавих доторкань і через рух - у вигляді фізичних навантажень.
Гімнастика для немовлят повністю здатна задовольнити потребу маляти до руху, якого позбавлені в силу культурних традицій «людські дитинчата» після народження.
Динамічна гімнастика побудована на принципі короткочасних і частих напруг і розслаблень різних м'язів, суглобів і сухожиль. Це дозволяє атонічним м'язам «включати» здатність до скорочення й напруги, а м'язам, що перебувають у постійній напрузі - гіпертонусі, - «включати» здатність до розслаблення. Завдяки таким вправам функції скелетно-м'язової системи гармонізуються, і маля добре розвивається.
Важливо відзначити, що завдяки гімнастиці, діти добре сплять, активно ссуть груди, а у хвилини бодрствування з інтересом пізнають мир. Власне кажучи, гімнастика спочатку життя дитини являє собою скоріше масування, ніж активні вправи самої дитини. Однак до прийомів масажу поступово можна додавати дихальні вправи й вправи для рук, ніг і спини (Додаток 4). Із чотирьох місяців робіть із дитиною гімнастику. (Додаток 5).
5.2 Масаж
Зізнайтеся, що дотик до тіла у вигляді пощипування, погладжування, поцілунків доставляє вам щиру насолоду й допомагає розслабитися. Невже можна позбавити цього улюблену істоту? Тим більше що для маляти масаж - не просто одне із простих задоволень життя, але й один зі способів його спілкування з батьками, своєрідна "мова без слів". Більше того, масаж сприяє кращому розвитку й росту малят, поліпшує травлення, кровообіг і сон. Тому починати робити масаж треба із самого раннього віку, приблизно з одного місяця.
Роблять масаж під час пильнування дитини, 1-2 рази в день, у будь-який зручний час, але не відразу після їжі, можна під неголосну музику. Температура повітря повинна бути 22-23°С. Обстановка повинна бути спокійною, не робіть різких рухів і не підвищуйте голосу. Якщо під час масажу дитина затурбувалася, напружився, зупинитеся й постарайтеся її розслабити або просто поколихайте якийсь час.
Проводити масаж треба на твердій, теплій, неслизькій поверхні. Це може бути пеленальный або звичайний стіл, накритий байковою ковдрою й пелюшкою. Масаж краще робити перед нічним сном, не раніше чим через 30-40 хвилин після годівлі. При захворюванні дитини (підвищена температура, застуда, алергійні реакції) варто тимчасово припинити проведення вправ. Перед проведенням масажу необхідно вимити руки, зняти кільця й підстригти нігті. Тривалість сеансу масажу поступово збільшуйте з 1-2 до 5-6 хвилин. Щоб рухи рук по шкірі дитини були м'які, ковзними, руки повинні бути теплими, їх необхідно змазати мінеральною олією.
У ранньому віці комплекс вправ зводиться до погладжування ручок, ніжок, животика, спини, сідниць, розтиранню стіп. Рекомендуються погладжування пальців на ногах і руках, грудях від центра до боків, ніг від п'яти нагору, рук від кисті до плеча, кругові погладжування сідниць. Круговими рухами по годинній стрілці помассуйте живіт і груди, закінчите сеанс легкою "пробіжкою" по них кінчиками пальців.
Для лиця використають особливі прийоми: розгладження долонею, легкі натискання, зрушування шкіри пальцями, кругові рухи й легкі почісування від середини чола по щічках.
Стежите за реакцією маляти на ті або інші дії й пам'ятайте, що м'якими рухами, що розтирають, практично неможливо заподіяти шкоди, навіть якщо ви зовсім не володієте навичками масажу.
Від масажу краще втриматися в тому випадку якщо: дитина не пройшла повне медичне обстеження у віці від 4 до 7 тижнів; маля відрізняється нестійкістю суглобів, крихкістю костей або має тріщини в костях; пройшло менш тижня після вакцинації або дитина ще не зовсім оправився після щеплення; дитина приймає які-небудь ліки; у дитини виявлена шкірна інфекція, висипка, екзема або інші ушкодження; у дитини виявлені ознаки інфекції або інші проблеми зі здоров'ям.
5.3 Загартовування
Повітряне загартовування З 2-3-тижневого віку можна починати приймати повітряні ванни. Це відмінна процедура, що гартує. Температура повітря в кімнаті повинна бути не нижче +22°С. Для початку роздягайте дитини 3 рази в день на 1-2 хвилини. Це зручно робити при сповиванні. Поступово збільшуйте тривалість повітряних ванн і знижуйте температуру повітря до 17-18°С. Згодом можна буде всі частіше залишати дитину ненадовго роздягненим. У літню пору дитині варто не тільки більше бувати на свіжому повітрі, але й довше спати в саду або у відкритого вікна.
Водне загартовування. Водні процедури є потужним оздоровляючим засобом. З одного боку, під час купання дитина одержує м'який масаж водою, нормалізує м'язовий тонус, тренує вестибулярний апарат. З іншого боку, купання може стати гарним засобом загартовування дитини, якщо поступово знижувати температуру води для купання (на 0,5°С у тиждень, без прискорень).
Багато дослідників уважають, що основна причина виникнення "простудних" захворювань - не сильний, різкий вплив холоду, а тривале, слабке охолодження частини шкірної поверхні. Якщо організм пристосований до коротких, але різких перепадів температури (наприклад, контрастний душ для дорослих), то саме до них виробляється стійкість. При впливі на таку людину вповільненого подразнення холодом адаптивна реакція не запускається. Виходить, що гартують процедури повинні бути різноманітні по характері й тривалості впливу. Обливання стіп, купання у воді зі зниженням температури повинне сполучатися з повітряними процедурами.
Особливо важливо в зв'язку з цим пам'ятати основні принципи загартовування - поступовість і безперервність. Якщо обставини змусили вас на якийсь час припинити процедури, що гартують, то при їхньому поновленні необхідно почати не з тієї крапки, на якій ви зупинилися, а з більше ранніх етапів, може бути із самого початку.
Список використаних джерел
- Акимова С. Гимнастика для женщин, ожидающих Чуда. М., 1996.
- Епифанова В.А. “Лечебная физическая культура. Справочник”, М., “Медицина”, 1988.
- Козина Ж., Козин В. Рождение ребенка. Харьков, 1998.
- Козлова Т.В., Рябухина Т.А. «Физкультура для всей семьи» - Москва: «Физкультура и Спорт», 1990.
- Перну Л. Я жду ребенка. М., 1989.
- Садгроув Д. Ваше здоровье до и после родов. М.: Махаон, 2002.
- Тобиас М., Стюарт М. Растягивайся и расслабляйся. М.: Физкультура и спорт, 1994.
- Трунов М., Китаев Л. Экология младенчества. Первый год. – М.: Социнновация, 1993
Додаток 1
1. Вправа Кегля
Один з варіантів виконання цієї вправи. Сядьте прямо на твердий плоский стілець, переконаєтеся, що основна вага доводиться на сідничні кості, а не на хрестець (тобто ви не «провалюєтеся» назад). Стисніть м'язи, розташовані між сідничними костями, і втягніть їх нагору й усередину. Утримуйте м'язи в такому положенні 10 сек. (подих не затримуйте), потім повільно розслабте м'яза, відчуйте, як вони опустилися на поверхню стільця. Почніть із 5 разів, поступово доведіть кількість повторів до 10. Виконуйте вправу два-три разу в день.
Скорочення й розслаблення м'язів тазового дна й родових шляхів (а саме ці групи м'язів беруть участь у виконанні вправи Кегля) сприяє підтримці вмісту черевної порожнини, служить профілактиці таких станів, як випадання матки або сечового міхура після пологів; розслаблюючи ці м'язи, ви вчитеся тому, як «пропустити» дитини через родові шляхи. Це вправа можна робити сидячи, лежачи (див. фото 1) , лежачи з піднятим тазом, навпочіпках.
2. Втягування й скорочення глибоких м'язів живота й З-образне вигинання поперекового відділу спини. Ця вправа зміцнює м'язи живота, полегшує біль у спині під час вагітності й у родах і допомагає маляті просуватися по родових шляхах. Його можна виконувати щораз, як ви відчуєте біль у спині. Кількість повторів - до 10 вправ за 1 раз.
Прекрасним варіантом цієї вправи служить вправа «кішечка». Вихідне положення — з опорою на коліна й долоні. На вдиху опустити хрестець униз, максимально прогнути спину в попереку, голову відкинути назад (див. фото 2) . Потім, після видиху, повернутися у вихідне положення: голову опустити, вигнути спину, втягти живіт, хрестець підняти нагору й уперед (див. фото 3).
3. Вправи навпочіпках. Положення навпочіпках може виявитися корисним під час пологів, але тренуватися треба вже під час вагітності. Виконання вправ навпочіпках дозволить вам зміцнити верхню частину стегон і навчитися розкривати родові шляхи. Якщо у вас боліють коліна або інші суглоби, то ці вправи робити не треба.
З положення сидячи (на ліжку, дивані, підлозі) поставте одну стопу на підлогу (коліно максимально відведене убік); перенесіть вагу на руки, поставлені вперед і ледве зрушені в протилежну від ноги сторону; поставте на підлогу й іншу стопу. Розподілите вагу між чотирма опорними крапками, розслабте м'язи таза. Повільно випрямите спину, відірвіть руки від підлоги й з'єднаєте їх перед грудьми долонями разом (див. фото 4) . Щоб повернутися у вихідне положення, повторите всі описані рухи у зворотному порядку.
4. Вправи для стіп. Під час вагітності звід стопи випробовує додаткове навантаження у зв'язку з тим, що зростає ваша вага й змінюється звичне положення центра ваги. Частим наслідком цих змін є розвиток плоскостопості. Для його профілактики й потрібно виконувати вправи, що зміцнюють м'язи зводу стопи. Наприклад, катати стопою м’ячик (див. фото 5), паличку, піднімати пальцями стопи з підлоги дрібні предмети, носова хустка, виконувати обертання стопи в гомілковостопному суглобі.
5. Вправи для грудей. Вони допомагають зміцнити грудні м'язи, що підтримують молочні залози, маса яких під час вагітності істотно збільшується. Одне з можливих вправ: з'єднаєте долоні на рівні грудей (подих не затримувати), із силою надавите долонями один на одного, дорахуйте до п'яти, після цього розслабтеся (див. фото 6). Цю вправа можна виконувати до 100 разів у день (зрозуміло, кількість повторів потрібно нарощувати поступово).
6. Вправи, що зміцнюють косі м'язи живота. Косі м'язи живота являють собою природний бандаж, що підтримує зростаючу матку. Їхня тренованість послабляє навантаження на поперековий відділ хребта, запобігає появі растяжек на передній черевній стінці. Приклад вправи: стаячи на лівій нозі (обіпріться об що-небудь), праву ногу заводите за ліву поперемінно попереду й позаду. Потім поміняйте опорну ногу.
7. У кожен комплекс обов'язково повинні входити дихальні вправи й вправи на релаксацію (див. фото 7) .
Додаток 2
ТИПИ ПОДИХУ
Грудний подих
Одну руку покладіть на живіт, а іншу - на груди. Зробіть повний видих, потім, вдихаючи через ніс, наберіть у легені якнайбільше повітря. Дуже важливо, щоб рука, що лежить на животі, у цей момент майже не рухалася. Інша ж рука повинна підніматися за рахунок того, що при вдиху ребра розсовуються й піднімаються, а діафрагма опускається. Зробивши повний вдих, затримаєте подих, а потім повільно видихайте через ніс.
Подих із затримкою
Глибоко вдихніть повітря через ніс, наприкінці вдиху затримаєте подих, порахуйте подумки до 10, а потім різко видихніть через рот. У процесі тренувань можна спробувати довести рахунок до 20 або навіть до 30. Дихати в такий спосіб треба безпосередньо в момент народження маляти (кінець другого періоду пологів).
Поверхневий подих
Тепер можна спробувати дихати легко, швидко, ритмічно й безшумно. Виконуючи цю вправу, пам'ятайте: рухатися повинна тільки верхня частина грудної клітки, а не живіт. Стежите за тим, щоб вдих дорівнював видиху. Постарайтеся поступово збільшувати тривалість поверхневого подиху до 10, 20, 30 секунд, а до кінця вагітності - до 60. Поверхневий подих не повинний бути безладним, зберігайте той самий ритм: вдих і видихнув за 2 секунди. Цю вправа легше робити із закритими очами. Поверхневий подих допоможе при сильних переймах під час розкриття шейки матки тому, що в ньому не бере участь діафрагма (перший період пологів). Під час переймів важливо, щоб діафрагма - м'яз, що роз'єднує грудну й черевну порожнину, що напружується й опускається при вдиху, - не давила на матку. Тому чим легше буде ваш подих, тим менше опускається діафрагма, що й потрібно в цей момент.
Переривчастий подих
Відкрийте рот, висуньте язик, вдихайте й видихайте галасливо (як собачка). Ритм подиху повинен бути прискореним: робіть по одному вдиху-видиху в секунду. У процесі тренувань постарайтеся дихати в такий спосіб спочатку 30 секунд, потім 45, а пізніше 60.
Переривчастий подих буде корисно наприкінці першого періоду пологів, коли в жінки з'являється бажання тужитися, але робити цього не можна доти, поки голівка маляти не опуститься, і наприкінці другого періоду, коли вона вже народжується.
Черевний подих
Покладіть одну руку на живіт, іншу - на груди. Перед початком вправи зробіть повний видих. Потім вдихніть через ніс, піднімаючи черевну стінку (тобто надувши живіт). Рука, що лежить на животі, повинна рухатися, а інша (на грудях) залишатися майже нерухомою. Потім повільно видихніть через рот, поступово опускаючи черевну стінку (до кінця видиху вона повинна повернутися у вихідне положення).
Ця вправа допоможе вам правильно виконувати наступний тип дихального циклу.
Повний подих
Перед початком вправи зробіть повний видих. Потім повільно вдихайте, піднімаючи черевну стінку (живіт). Затримаєте подих наприкінці вдиху, і повільно видихніть через рот, опускаючи спочатку груди, а потім ребра. Повний подих необхідно для того, щоб відпочивати між переймами. Ця вправа може викликати запаморочення, тому робити його краще лежачи й не більше 3-4 разів підряд.
Додаток 3
Комплекс №1.
1. В. п. – лежачи на спині, руки уздовж тулуба. На кожен рахунок стискайте й розтискайте пальці ніг і рук. Стискайте пальці із зусиллям; розтиснувши, розведіть їх і розслабте. Повторюйте 8-10 разів. Дихаєте вільно.
2. В. п. – лежачи на спині, ліва нога зігнута, стопа на постелі, кисть правої руки до плеча. Сковзаючи стопами по постелі, одночасно міняйте положення ніг і рук. Повторюйте 6–10 разів у середньому темпі. Дихаєте рівномірно, вільно.
3. В. п. – лежачи на спині, ноги зігнуті в колін, і тазостегнових суглобах під прямим кутом (стопи підніміть). Робіть обертові рухи в колінних суглобах вправо й уліво по 10 разів у кожну сторону. Потім покладіть одну пряму ногу на постіль (ліву), а іншою (правою) виконуйте обертові рухи в тазостегновому суглобі вправо й уліво по 10 разів у кожну сторону. Поміняйте положення ніг (пряму праву покладіть на постіль) і виконуйте такі ж обертові рухи в тазостегновому суглобі.
4. В. п. – лежачи на спині, ноги зігнуті, стопи на постелі, п'яти ближче до сідниць, кисті рук до плечей. Випряміть нагору ноги й руки, потім поверніться в в.п. Повторіть 6–8 разів у середньому темпі, не затримуючи подиху.
5. В. п. – лежачи на спині, ноги зігнуті, стопи розставлені як можна ширше, долоні на потилиці. Повертаючи праву ногу в тазостегновому суглобі, робіть рух коліном усередину до лівої п'яти (прагнете торкнутися правим коліном лівої п'яти). Тулуб від постелі намагайтеся не відривати. Поверніться в в.п. і проробіть рух лівим коліном до правої п'яти. Темп виконання повільний. Дихаєте вільно, рівномірно. Повторите 5–7 разів кожною ногою.
6. В. п. – лежачи на спині, ноги зігнуті, стопи на постелі, долоні на потилиці. Щільно зімкніть ноги й покладіть їх праворуч на постіль. Коліна намагайтеся не роз'єднувати, стопи від постелі не відривати. Поверніться в в.п. і проробіть те ж у ліву сторону. У повільному темпі повторите 5–7 разів у кожну сторону, подих не затримуйте.
7. В. п. – лежачи на спині, ноги прямі, руки витягнуті нагору. Підніміть пряму праву ногу (під прямим кутом), а правою рукою виконаєте маховий рух уперед і покладіть її на постіль поруч із тулубом. Поверніться в в.п. і виконаєте такий ж рух лівою ногою й рукою. Темп середній. Повторіть 8–10 разів кожною рукою й ногою. Дихаєте вільно, рівномірно. 8. В. п. – лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Підніміть обидві ноги й, одночасно піднявши плечі, потягніться руками до пальців стіп. Поверніться в в.п. Жінкам зі слабкими м'язами живота цей рух спочатку здасться важким, але з наростанням тренованості всі складності зникнуть, і можна буде довести кількість повторень до 20–25 разів у середньому темпі, без затримки подиху.
9. В. п. – лежачи на спині. Виконуйте різноманітні рухи в гомілковостопні й лучезап'ястних суглобах (обертання, згинання, розгинання, супінація, пронація, відведення, приведення). Кожен рух повторюється до 10 і більше раз.
10. В. п. – лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Виконуйте рухи в тазостегнових суглобах: «одна нога коротше, інша длінша». Одночасно рухи в плечових суглобах: «одне плече вище, інше нижче». У середньому темпі повторите 10–12 разів. Подих рівномірний.
Комплекс вправ №2.
1. Ходьба на місці з високим підніманням колін й енергійних змахів руками. Подих вільний, рівномірний, темп середній. 50-60 с.
2. В. п. – стоячи, прямі руки вперед, долоні усередину. Підніміть зігнуту в коліні ліву ногу, встаньте на носок правої ноги, руками зробіть мах назад. Опустите ліву ногу в в.п., руки через сторони підніміть нагору – потягніться, опустите руки в в.п. Повторіть все спочатку, піднімаючи праве коліно. Подих не затримуйте. У середньому темпі повторіть вправу 14–16 разів.
3. В. п. – стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені. Максимально нахилитеся вниз, відводячи руки назад (великі пальці повернені усередину). Випряміться, руки рухом униз переведіть уперед, дивіться на кисті рук, тягніться вперед. Коліна не згинайте. Подих не затримуйте. У повільному темпі повторите 8–10 разів.
4. В. п. – стоячи на колінах, руки уздовж тулуба. Нахилитеся назад і поверніться в в.п. Під час виконання вправи таз, тулуб, плечі й голова – на одній прямій. Дихайте рівномірно, вільно. Темп виконання повільний. Повторите 7–8 разів.
5. В. п. – те ж. Сядьте на п'яти, руки підніміть у сторони. Опустите ліву руку вниз і покладіть долоню під праву лопатку. Праву руку підніміть нагору й покладіть долоню між лопатками. Поверніться в в.п., руки в сторони. Повторите вправу, міняючи положення рук (нагору то праву, то ліву). Рухи виконуйте повільно й плавно, дихаєте вільно. Повторіть вправу 8-10 разів.
6. В. п. – сидячи на полу, коліна зігнуті, упор руками об підлогу позаду. Покладіть коліна на підлогу вліво (коліна не роз'єднуйте). Поверніться в в.п. і проробіть те ж вправо. Поверніться в в.п., випрямте ноги й підніміть їх нагору, а потім повільно опустіть на підлогу й зігніть у колінах. Ця вправа призначена для зміцнення м'язів тазового дна й живота, сприяє зменшенню жирової тканини в області стегон і живота. Не затримуючи подиху, у повільному темпі повторіть вправу 15–16 разів.
7. В. п. – стоячи рачки. Згинаючи руки, нахиліть тулуб до торкання грудьми підлоги. Підборіддя підняте, дивіться перед собою. Випрямляючи руки, поверніться в в.п. Повторіть вправу 10–12 разів у середньому темпі, подих спокійний.
8. В. п. – те ж. Підніміть праве коліно нагору, зігніть тулуб (спина дугою), нахиліть голову вниз до торкання чолом правого коліна. Випрямляючи праву ногу, відведіть її назад (коліно не згинайте, стопа витягнута), підніміть голову, прогніться в грудному й поперековому відділах хребта. Поверніться в в.п. Те ж виконайте лівою ногою. Повторйть 14–16 разів у повільному темпі, подих вільний.
9. В. п. – стоячи на колінах із широко розставленими ногами, руки на поясі.
Не нахиляючи тулуб уперед, сядьте на підлогу між стопами. Устаньте на коліна, спина пряма. У повільному темпі повторите 12–14 разів.
Здійміться в основну стійку небагато походіть на місці (20–25 секунд).
10. И. п. – стоячи, руки на поясі. Підстрибуйте на місці на правій нозі:
4 рази із зігнутою в коліні лівою ногою, 4 рази – пряма ліва нога убік;
перемініть ногу й, підстрибуючи на лівій нозі, виконаєте такі ж рухи правою ногою (4 рази – зігнута, 4 рази – пряма убік). По черзі міняйте ноги. Стрибайте легко, вільно, дихаєте рівномірно. Тривалість 1–1,5 хв. Закінчуйте заняття спокійною ходьбою.
Цей комплекс фізичних вправ призначений головним чином для м'язів спини, живота, попереку й ніг. Виконання цих вправ надає руху всім великим суглобам, Тіло стає не тільки струнким, але й гнучким і рухливим.
Комплекс вправ №3.
Починаємо з ходьби на місці (30- 40 с).
1. Устаньте на відстані кроку від спинки стільця. В.п. – стоячи на лівій нозі, права витягнута вперед, носки опираються об спинку стільця, руки на поясі. Нахиляйте тулуб уперед і сковзаєте руками по правій нозі вперед. Поверніться в в.п. Нахиляйте тулуб уперед й, злегка повернувшись уліво, сковзаєте руками по лівій нозі вниз. Проробивши до кожної ноги по 5–7 нахилів, поміняйте положення ніг і повторіть ще 5–7 разів. Темп виконання рухів повільний. Подих вільне, рівномірне.
Тепер покладіть стілець (або табурет) набік на підлогу й виконуйте наступну вправу.
2. В. п. – стоячи на лівій нозі спиною до стільця на відстані кроку від нього, права нога відведена назад, пальці стопи лежать на стільці, руки уздовж тулуба. Підніміть прямі руки нагору й, відводячи їх назад, добре пригніться. Голову тримайте прямо (не закидайте назад). Випрямте тулуб, руки через сторони опустите вниз. Проробіть руху 5–7 разів і поміняйте положення ніг.
Подих не затримуйте. Виконуйте Вправу в середньому темпі.
3. В. п. – те ж, руки на поясі. Плавно відведіть лікті назад (руки на поясі), прогніться. Також плавно переведіть лікті вперед, зігніть спину, голову опустіть. Проробіть 8–10 разів, поміняйте положення ніг, проробіть вправу ще 8–10 разів. Подих не затримуйте.
4. В.п. – стоячи, п'яти з'єднані, а носки розведені в сторони не більше ніж на 45°, руки уздовж тулуба. Робіть полуприсідання (повні присідання перші місяці після пологів робити не можна через розм'якшення тканин тазостегнових суглобів, що забезпечувало розширення таза під час пологів), руками виконуйте махи вперед. Проробивши 15 – 20 полуприсідань, переходьте на ходьбу (15–20 с). Повторіть полуприсідання з переходом на ходьбу. Дихайте рівномірно. Виконуйте рухи в середньому темпі.
5. В. п. – стоячи, ноги на ширині плечей, ступні паралельно, прямі руки вперед. Виконуйте пружинисті напівприсідання з махами руками назад, уперед. Тулуб тримайте прямо, дивіться перед собою. Темп виконання вправи середній, подих рівномірний. Повторіть 25-30 разів.
6. В. п. – те ж, руки в сторони. Виконуйте нахили тулуба вперед, по черзі торкаючись руками то лівого, те правого носка ноги. Після кожного нахилу повертайтеся в й, п. Подих не затримуйте, темп середній. Повторите 12-14 разів.
7. В. п. – те ж. Тулуб напівзігніть, руки вільно опустіть вниз, голову нахиліть вперед, постарайтеся добре розслабити м'язи верхньої частини тулуба й рук. Через 3–5 с. випрямтесь, відведіть плечі назад – прогніться. Дихайте рівномірно. Виконуйте вправу плавно, у повільному темпі. Повторите 5-7 разів.
8. В. п. – стоячи лицем до сидіння стільця, ноги разом, руки уздовж тулуба. Максимально нахиліться вперед і поставте долоні на сидіння стільця (руки прямі), здійміться на носки. Відіпхніться руками й поверніться в в.п. Виконайте 4–6 разів у повільному темпі без затримки подиху.
9. В. п. – стоячи, ноги ширше плечей, руки в сторони. Нахилитеся вперед і по черзі з поворотом тулуба праворуч і ліворуч торкайтесь рукою носка різнойменної ноги. Проробивши в середньому темпі 10–12 рухів, випряміться, опустіть руки й постарайтеся розслабити м'яза плечового пояса. Повторіть вправу 3-4 рази. Дихайте рівномірно, вільно.
10. В. п. – те ж. По черзі нахиляйте тулуб те вправо, те вліво з маховими рухами рук: при нахилі вправо ліва рука над головою, права за спиною, при нахилі вліво поміняйте положення рук. Темп середній. Подих рівномірний. 10–12 разів.
11. В. п. – стоячи, ноги на ширині плечей, ступні паралельно, руки уздовж тулуба. З поворотом тулуба праворуч підніміть руки в сторони (ступні від підлоги не відривати). Поверніться в в.п., руки опустіть. Проробіть те ж з поворотом тулуба ліворуч. Повторіть 10–12 разів у кожну сторону. Темп середній. Подих рівномірний.
Додаток 4
Дихальні вправи:
- Ритмічні натиснення на грудну клітину, її передні й бічні поверхні й на спину як у горизонтальному, так й у вертикальному положенні, причому до того, як дитина почне тримати голівку, її треба притуляти до плеча дорослого.
- Ритмічний рух рук дорослого по бічній поверхні грудної клітини зверху вниз, у напрямку до пупка, охоплюючи долонями й пальцями живіт і злегка надавлюючи на нього.
Вправи для рук:
1. Легке натиснення на долонну поверхню кистей обох рук дитини.
2. У положенні лежачи на спині розведення рук убік і зведення їх разом, з легким натисненням на грудну клітину.
Вправи для ніг:
1. Згинання пальців стопи при легкому натисканні на ступню дитини в основи пальців.
2. Розведення пальців і відведення стопи назовні при погладжуванні зовнішнього краю стіп.
3. Відштовхування ніжками від руки дорослого в положенні лежачи на спині або рачки в процесі повзання.
4. Згинання й розгинання ніг дитини з підведенням їх до живота.
Додаток 5
1. Почергове згинання рук до плечей. Дитина лежить на спині. Повторіть 8-10 разів.
2. Піднімання прямих ніг у положенні лежачи на спині. Повторіть 4-5 разів.
3. Почергове згинання ніг (імітація рухів велосипедиста). Повторіть 6-8 разів.
4. Опускання прямих ніг убік. Положення дитини лежачи на спині. Підніміть прямі ноги нагору й опустіть їх убік; знову підніміть й опустіть у вихідне положення. Потім те ж - в іншу сторону. Повторіть 3-4 рази.
5. Кругові рухи ногами. Вихідне положення - лежачи на спині. Захопивши гомілки дитини, зігніть її ноги, пригорніть стегна до живота. Розведіть зігнуті ноги в сторони, випрямте їх і зведіть у вихідне положення. Повторите 3-4 рази.
6. Перехід у положення сидячи (з підтримкою). Вихідне положення - дитина лежить на спині. Притримуючи лівою рукою ноги дитини, правою злегка підтримуйте її за руку, спонукуючи сісти, потім обережно покладіть дитину назад. Повторіть 2-3 рази, підтримуючи те за одне, то за інше плече.
7. Відведення ніг у сторони. Вихідне положення - лежачи на спині. Розведіть ноги дитини в сторони, злегка піднімаючи зі стола, і зведіть разом. Повторіть 8-10 разів.
8. Дитина лежить на спині. Однією рукою візьміть дитину за гомілку, а іншою рукою - за стопу. Згинайте й розгинайте стопу, обертайте її по колу. Повторіть по 3-4 рази на кожній нозі із круговими рухами в обидва боки.