Міністерство освіти І науки України Харківський автомобільно-дорожній технікум еколог І я
| Вид материала | Лекція |
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти та науки україни національний технічний університет "Харківський, 375.28kb.
- Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 28.03kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківський національний університет радіоелектроніки, 399.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківський національний економічний університет, 975.59kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 2554.82kb.
- Методичні рекомендації до проведення семінарських занять викладач А. В. Солнцева україна., 243.47kb.
Екологічна ситуація в Поліссі.
Сьогодні Полісся - регіон з най загрозливішою екологічною ситуацією в Україні та Європі. До причин такого стану належать інтенсивне вирубування лісів, величезні обсяги осушення боліт і видобутку нафти, надмірне забруднення довкілля, негативні наслідки розробки гранітних кар'єрів, радіоактивне забруднення після аварії на ЧАЕС. Внаслідок інтенсивного осушування боліт понизився рівень ґрунтових вод на 1,8-1,0 м, 50% малих річок змінили режим стоку, зменшилось видове різноманіття рослин.
Українські Карпати.
У Карпатах зосереджена третина лісових запасів України. Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення. До цього можуть призвести інтенсивні лісорозробки, надмірний випас худоби, хімічне забруднення, кислотні дощі.
Насілідки аварії на Чорнобильській АЕС.
Чорнобильська аварія - найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Із 100 тис. чоловік, які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік вже загинуло більш ж 50 тис. чоловік. Підірвано здоров'я сотень тисяч людей. Зростає кількість спадкових генетичних аномалій. Забруднені мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли мільйони тонн радіоактивного мулу, створено багато радіоактивних могильників, що криють велику небезпеку для довкілля.
Демографічна криза та зростання захворюваності населення.
Сьогодні в Україні демографічна криза. З 1991р. простежується від'ємний приріст населення - смертність переважає над народжуваністю.
Через тривале забруднення довкілля в популяції зростає кількість спадкових генетичних аномалій. В Донецько-Придніпровському регіоні цей показник становить 19-24%. Відомо, що коли ця цифра досягає 30%, згідно з біологічними законами, нація починає зникати. Коли забруднення атмосфери в 1,5 рази перевищує санітарно-гігієнічні норми, починається захворювання імунної системи.
Тривалість життя в Україні знизилась й у середньому становить: у чоловіків - до 60 років, у жінок - 75 років. Лише 5-8% випускників шкіл вважаються практично здоровими.
Пріоритети екологічної політики України.
Екологічна криза в Україні дедалі поглиблюється. Це спричинюють:
- відсутність асигнувань на природоохоронні заходи;
- відсутність контролю та безкарність діяльності, що завдає шкоди природа;
- зростання кількості техногенних аварій через застарілість технологій і обладнання;
- відсутність державної системи контролю за станом довкілля та управління природоохоронною діяльністю;
- низький рівень екологічної освіти.
За умов загострення екологічної кризи пріоритетами політики України мають бути охорона природи, ресурсозбереження, входження в загальноєвропейську та світову систему екологічної безпеки.
До найневідкладніших заходів з оздоровлення екологічної ситуації в Україні належать:
- активізація екологічної освіти та екологічного виховання;
- проведення комплексу екологічних експертиз та складання екологічного прогнозу;
• державне фінансування заходів з охорони природи;
- створення системи економічного стимулювання екологічних заходів;
- активізація діяльності правоохоронних і природоохоронних органів;
- пропаганда екологічного досвіду засобами масової інформації
Питання для самоконтролю.
1.У чому полягають основні причини розвитку екологічної кризи в Україні?
2.В яких регіонах України склалася найбільш небезпечна екологічна ситуація?
3.В якому стані перебувають ґрунтові ресурси України?
4.В якому етані перебувають водні ресурси України?
5.Яка демографічна ситуація в Україні?
6.У чому полягають причини зниження сейсмостійкості ряду територій України?
7.Чим зумовлений кризовий стан Азовського моря?
8.Що призвело до погіршення екологічної ситуацію в Донецько-Придніпровському регіоні?
9.Які наслідки Чорнобильської катастрофи для здоров'я українського народу?
10.Що сприяє поглибленню екологічної кризи в Україні?
11.Яких заходів слід вжити перш за все для поліпшення екологічної ситуації в нашій державі?
12.Яка роль екологічної освіти в справі подолання екологічної кризи в Україні?
Література.
1. ЛІ стор. 264-311
СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ
ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ. НОВА ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ. ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА.
ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА.
Людина завдяки великій чисельності та величезному споживанню природних ресурсів стала головною причиною порушень рівноваги у природі. Зараз людство знаходиться в ситуації гострого протиріччя між своїм біологічним походженням та анти біологічною поведінкою по відношенню до природи, а через неї - і до самої себе.
До цього часу розповсюджено уявлення, що залежність людства від природи з підвищенням його культурного рівня та технічної озброєності зменшується. Це одна з найнебезпечніших помилок. Технічна озброєність ніяк не зменшує потреб людини в продуктах природи - повітрі, воді та їжі, залежить від середовище утворюючої та середовище регулюючої роботи живих організмів.
Людина, як і всякий інший вид, є частішою природи й займає свою певну екологічну нішу. Ця ніша має три аспекти - ніша місця, трофічна й багатовимірна ніша. Нішу місця людство цілком реалізувало, засвоївши всі придатні біотопи на планеті; трофічна ніша також постійно розширюється завдяки успіхам новітніх технологій розведення рослин, тварин, риби, водоростей, грибів тощо. Реалізація багатовимірної ніші пов'язана з генетичним потенціалом людини та взаємодією її з довкіллям. Йде інтенсивна робота по розшифруванню генома людини, відпрацьовано методи вегетативного розмноження людини - клонування, розробляються методики в будови природних та штучних генів в еукаріотичну клітину, відкрито ген "старіння", так званий ген-кілер, навіть, випробувано на тваринах методики його блокування. Попри всі успіхи, запобігти смерті від хвороб та агресивного впливу умов навколишнього середовища людина ще не спроможна. Людина ще не навчилася змінювати свій генотип і тому межі його стійкості проти різних факторів середовища залишилися майже такими самими, як} десять тисяч років тому.
Проте, у зв'язку з антропогенною деградацією довкілля, усе менше стає біотопів, де ці фактори перебувають у зоні оптимуму для людини.
Одним із узагальнюючих показників ступеня оптимальності багатовимірної ніші людини є здоров'я. Якщо здоров'я популяції, нації чи людства в цілому погіршується, значить наша багатовимірна ніша стала меншою.
Здоров'я людини.
Протягом еволюції і розвитку цивілізацій людство позбавилось конкурентів та багатьох ворогів, значно послабило тиск інфекцій, паразитів та дефіциту біоресурсів. Завдяки технологіям виживання та життєзабезпечення людство змогло багаторазово збільшити свою чисельність та продовжити термін життя. Але незалежність від більшості механізмів природного добору, успіхи гігієни та медицини, спасіння більшості хворих та переведення гострих захворювань у хронічні, заміна захисних сил організму ліками, збереження життя людей з поганою спадковістю, гіподинамія, забруднення довкілля, стреси, куріння, алкоголь, наркотики - все це погано впливало на генофонд виду.
Людство накопичило небезпечний генетичний тягар за рахунок мутацій, більшість з яких би відсіклась природним добором, якби він діяв так, як діє в природних популяціях тварин.
За даними медичної генетики спадковий тягар сучасної популяцій людини в середньому складає 5%. При цьому 0,5% новонароджених страждають хромосомними хворобами, більш як 1% -захворюваннями, зумовленими генними мутаціями і більше 3,5% дітей народжуються з спадковою схильністю до хронічних захворювань. Сполучення спадкових хвороб з екологічними джерелами патрологій складає такий рівень нездоров'я сучасної людської спільноти, який би в природі був би неможливим без штучних засобів збереження життя.
Встановлено, що на здоров'я людини впливають:
- спосіб життя (50%);
- генетичні (спадкові) фактори (40%);
- фактори навколишнього середовища (10%).
До патології "способу життя" відносяться хвороби, визвані гіподинамією, фізичним та психоемоційним навантаженням, харчуванням, режимом роботи та відпочинку, соціальними контактами.
Одним з найнебезпечніших джерел захворювань на сьогодні є антропогенне забруднення навколишнього середовища, а саме:
- хімічне забруднення (пестициди, мінеральні добрива, важкі метали,
побутова хімія, будівельні матеріали,, тютюновий дим,
нафтопродукти та ін.);
- фізичне забруднення (шум, вібрації, електромагнітне
випромінювання, радіація тощо).
Серед зазначених хімічних речовин багато не розкладаються в природі протягом тривалого часу і здатні нагромаджуватись в ланцюгах живлення (кумулятивний ефект). Вони довго не виводяться з організму, акумулюючись в тканинах та органах. Через суттєве збільшення концентрації їхній негативний вплив на організм постійно зростає. Часто проявляється синергічний ефект, коли негативна дія однієї речовини підсилюється наявністю іншої (інколи навпаки). У процесі метаболізму токсичних речовин можуть утворюватись нові ще більш отруйні.
Усі хімічні речовини є токсичними, якщо вони попадають в організм у значних кількостях. Навіть нешкідливі речовини у великих кількостях становляться шкідливими.
Дуже негативно діють на організм людини і фізичні забруднення: шуми, вібрації, електромагнітне та радіоактивне випромінювання.
Проти ХГХ ст. рівень шуму в містах зріс в тисячі разів. Шуми знижують працездатність, спричинюють захворювання органів слуху, нервової, ендокринної, серцево-судинної систем тощо. Навпаки, спокійна ніжна музика, звуки природи, шум лісу, плескіт води, спів птахів позитивно впливають на стан здоров'я.
Небезпечне для здоров'я людини і електромагнітне випромінювання, джерелами якого є телевізори, монітори комп'ютерів, радіолокаційні станції. За напруженості електромагнітного поля ІООВ/м з'являються головний біль, відчуття сильної втоми, безсоння, неврози таїн.
Дуже велику біологічну активність має іонізуюче радіоактивне випромінювання, воно уражає молекули ДНК. спричинює хромосомні та генні мутації, уражає клітини й тканини, викликає соматичні порушення, що проявляються в опіках, катарактах, зниженні імунітету, розвиткові злоякісних пухлин. Ймовірність мутацій зростає прямо пропорційно поглинутій дозі: у 1998р. після авари на ЧАЕС вона становила 10%.
Сумарний вплив усіх розглянутих факторів позначається на стані здоров'я нації та окремих популяцій. За даними Міністерства охорони здоров'я України за період з 1980р. здоров'я нації погіршилось майже на 30% 3 1987р. середня тривалість життя чоловіків зменшилась на 3 роки, жінок - на 2 роки.
Природні екологічні аспекти патології людини пов'язані з:
- дією абіотичних фактори (УФ - випромінювання, мороз, тепло, висота місцевості тощо);
- впливом географічних фактора на склад води та продуктів харчування;
- дією біотичних факторів середовища (віруси, бактерії, найпростіші).
Демографічна екологія людства. Середовище життя та потреби сучасної людини.
На протязі тисячоліть народонаселення світу росло дуже повільно. XX століття характеризується дуже швидким збільшенням чисельності населення - демографічним вибухом. Значне підвищення росту чисельності людства пояснюється зниженням смертності від епідемію та голоду, різким зниженням дитячої смертності, що пов'язано з покращенням гігієнічних умов та успіхами медицини. Найбільший приріст населення планети спостерігається в Китаї. Індії, Індонезії, Африці, Латинськім* Америці. Для більшості розвинутих країн демографічний вибух стався в XIX ст., а в наш час характерний демографічний перехід до стабілізації чисельності населення.
За прогнозами, в найближчому майбутньому чисельність населення зростатиме приблизно на 3 особи щосекунди, тобто на 90-100 мільйонів за рве. Учені-демографи вважають, що до 2100 року чисельність населення Землі має стабілізуватися на рівні 9-13 мільярдів чоловік.
Демографічну проблему називають "проблемою номер один" сучасності. Ще від Т. Мальтуса (1766-1834) тягнеться усвідомлення того, що виробництво харчової продукції на планеті зростає значно повільніше, ніж кількість її споживаєш. Наука засвідчує, що має існувати верхня межа демографічного зростання, за якою неможливо навіть теоретичне забезпечення всіх мешканців планети засобами існування.
Учені підрахували, що сучасна біосфера Землі здатна підтримувати нормальне існування і розвиток не більш як 4-5 млрд. чоловік, до того ж за умов оптимального розподілу національних доходів, взаємодопомоги, підтримки та взаєморозуміння всіх націй, їхньої високої екологічної культур, глобального миру, раціонального природокористування й охорони природи.
До соціальних наслідків великої чисельності людей належать: безробіття, злиденність, утриманство, звичка жити на соціальну допомогу, ріст злочинності, прилюдних звичок тощо.
Середовище життя сучасної людини включає в себе екологічне, матеріальне та соціальне середовища.
Матеріальне середовище включає в себе: перетворені людиною ландшафта, штучні елементи, будівлі, шуми, фізичні поля тощо.
Соціальне середовище - це організована сукупність людей - від сім'ї до етносу чи державного суспільства, в якій формуються та задовольняються потреби особистості: психологічні, культурні, соціальні, економічні.
Потреби людей дуже різноманітні. Усі вони розділені на 6 категорій: біологічні, психологічні, етнічні, соціальні, трудові, економічні з точки зору еколога їх можна також розділити на вроджені та набуті.
До біологічних належать: матеріально-енергетичні (їжа), тепловий комфорт, просторовий комфорт, сексуальні потреби.
До соціально-психологічних належать: потреби спілкування, оволодіння основами культури, вибору життєвих можливостей, діяльності для самореалізацій, усвідомлення соціальної потрібності, похвали, заохочення, суспільного визнання, гордитися своєю країною тощо.
До соціальних потреб належать: наявність традицій культури, моральних норм та правил спілкування, наявність суспільного устрою, соціальної структури ієрархи та організації, громадських норм, правил, законів, прогнозування майбутнього, впевненість у завтрашньому дні.
Тільки в людині, що має потужну надістинктвні мотивації, спостерігається ірраціональна (нерозумна) поведінка. Найбільше це стосується протиріччя між економічними та екологічними потребами людства.
Духовна криза людства як основний фактор екологічної кризи. Нова філософія життя.
Людина - це частина природи, існує в природі і повинна жити за її законами.
Первісні племена визнавали Землю за живу істоту. Стародавнє населення Землі жило в гармонії з природою, поклонялося їй. Не руйнуючи природи, воно брало у неї все необхідне для існування - їжу, одяг, ліки.
Унаслідок інтелектуального розвитку людина оголосила себе господарем природи, її царем. Вона забула, що не Земля належить людині, а людина належить Землі
Тривалий час в історії людства панувало уявлення про те, що природа безмежна і невичерпна, що вона віддана на користування людині.
Із зростанням знань, упровадженням нових досягнень науково-технічного прогресу, вплив людини на природу посилюється
Порушується екологічна рівновага, руйнуються екосистеми, які підтримують життя людини та інших живих організмів.
Людством керує егоїзм як наслідок неповаги до природи, невизнання єдності усіх живих істот. Виникла нова мораль, яка знищує священні життя, і людина все більше забуває про своє місце в біосфері.
Дослідження сучасних соціологів і психологів свідчать, що одна з найголовніших причин розвитку екологічної кризи сучасності - це занепад людської моралі, криза людського духу.
Щоб зберегти біосферу, вижити необхідно змінити стиль людського буття, установити нові моральні й критерії взаємовідносин людини й природи, сформувати нову, екологічну філософію життя.
Принципами екологічної філософії мають бути: планетарний, загальнолюдський підхід до вирішення соціально-економічних та екологічних проблем;
- розуміння необхідності самообмежень;
- тотальна екологізація життя, впровадження екотехнологій;
- раціональне використання ресурсів на основі ресурсозберігаючих і маловідходних технологій;
- збереження і примноження біорізноманітності.
Екологічна культура. Екологічна етика. Екологічна освіта.
Однією з головних засад безпечного майбутнього нашої унікальної планети, однією з основ розбудови і національного прогресу України є екологічна культура. Складовими екологічної культури є екологічна відповідальність, екологічна свідомість, екологічне мислення, екологічні знання.
Принципи екологічної культури: повага до всього живого, повага до людини, повага до природи і повага до Космосу повинні витримуватися на усіх рівнях життя, від індивідуального до соціального.
Формування екологічної культури здійснюється шляхом упровадження екологічної освіти і виховання. Екологічна освіта стає найнеобхіднішим завданням сучасності. Вона має бути безперервною: починатися у сім'ї, з раннього дитинства і здійснюватись упродовж всього життя. Для забезпечення результативності екологічної освіти необхідний підхід, вивчення екологи в єдності з іншими науками про природу, потрібна опора екологічних знань на закони природи та закони розвитку соціуму. Молоді спеціалісти повинні свідомо оцінювати всі багатогранні зв'язки між природою і суспільством, враховувати і прогнозувати віддалені наслідки порушення цих зв'язків. Екологічні знання мають переростати в переконання і ставати невід'ємною частішою світогляду та майбутньої професійної дальності
Необхідною складовою екологічної культури є екологічна етика, яка ґрунтується на екологічній моралі та регулює поведінку людей. В основу екологічної етики покладено принцип великого гуманіста і філософа Альберта Швейцара - принцип благоговіння перед життям: "усе живе гідне життя", який ще недостатньо засвоєний сучасним суспільством.
Етичні норми нашого народу забороняли природу. Екологічне світосприйняття наших предків виявляється у народних звичаях, прикметах, приказках, прислів'ях. Було створено певний моральний кодекс, який вимагав ставитися до природи як до святині.
Народна екологічна культура глибоко гуманістична за своєю сутністю. Тому, при формуванні екологічної культури важливим є оволодіння гуманістичною народною екологічною культурою, національними традиціями дбайливого ставлення до природи.
Для підвищення загального рівня екологічної культури дуже важливим є розповсюдження екологічної інформації серед населення про вплив факторів довкілля на здоров'я людини, рекомендацій щодо виживання в зонах екологічного лиха, а також широка реклама здорового, екологічно доцільного способу життя.
Питання для самоконтролю знань.
1.У чому полягає протиріччя в системі "людина-природа"?
2.Які аспекти має екологічна ніша людини?
3.У чому полягають причини погіршення генофонду людства?
4.Чи впливає природний добір на генетичний тягар людської спільноти?
5.Які основні чинники впливають на здоров'я людини?
6.Які причини виникнення патрологій "способу життя"?
7.У чому полягає кулгулятившш ефект забруднюючих речовин?
8.Від чого залежить токсичність хімічної речовини?
9.Як впливає на живі організми іонізуюче вітромінювання?
10.З якими природними екологічними чинюжами довкілля пов'язано виникнення патрологій людини?
11.Яка сучасна демографічна екологія людства?
12.Чим характеризуються соціальні потреби людини? Чи мають соціальні потреби тварини?
13.Чому духовну кризу людства вважають основним фактором екологічної кризи сучасності?
14.Що необхідно зробити людині перш за все, щоб зберегти біосферу?
15.У чому полягають принципи нової філософи життя?
16.Які складові екологічної культури людини та у чому полягають й принципи?
17.Як здійснюється формування екологічної культури?
18.Що таке екологічна етика?
19.Як відносились до природи корінні етноси?
20.Яке значення має екологічна інформація та чи треба її приховувати від населення?
Література.
ЛІ стор. 234-261
Л2 стор. 163-204
НАЦІОНАЛЬНА ТА ГЛОБАЛЬНА ЕКОПОЛІТИКА. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРИРОДИ. БІОТИЧНА РЕГУЛЯЦІЯ ЯК ВИХІД З ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ.
Екологія у другій половині XX століття поставила перед політикою такі гострі екологічні проблеми, як регулювання чисельності населення, екологізація виробництва, екологічна безпека населення. Виникло нове явище в розвитку цивілізації - екологічна політика. Зараз в більш ніж 100 країнах світу створені міністерства або відомства, що спеціально займаються охороною навколишнього середовища. В усіх країнах світу почалася розробка якості середовища життя, право людини на користування природним середовищем стало включатся до конституции держав, розвивається природоохоронне законодавство.
Лідером у формуванні принципи екологічної політики є країни Західної Європи. Європейська Рада (ЄР) розробила та реалізувала чотири програми з охорони довкілля.
У 1993р. ЄР прийняла новий стандарт (BS 7750) щодо широкого кола промислових та сільськогосподарських продуктів та діяльності підприємств, відповідно якому більш жорстко регламентуються забруднення, витрати енергії, шумове забруднення. Продукція, що витримує цей стандарт, отримує знак "Зеленого голуба", який дає перевага на ринку товарів.
Екологічну політику в Україні визначає Верховна Рада. Вона затверджує правові акти, що регламентують відношення в галузі охорони навколишнього середовища, установлює і забезпечує правовий режим в зонах надмірного екологічного навантаження та екологічного лиха.
Реалізація екологічної політики покладена на Уряд України.