Міністерство освіти І науки України Харківський автомобільно-дорожній технікум еколог І я

Вид материалаЛекція

Содержание


Питання для самоконтролю знань.
Екологiчна безпека та гарантiї екологiчної безпеки
Екологічна експертиза
Метою екологiчноi експертизи
Екологічний паспорт
Екологічні проблеми україни
Водні ресурси.
Корисні копалини.
Рослинний і тваринний світ.
Екологічні проблеми регіонів України.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Питання для самоконтролю знань.

1.У чому полягає відмінність раціонального та нераціонального природокористування?

2.У чому полягає екологізація економіки?

3.Що таке еколого-економічна система?

4.Якими властивостями забезпечується екологічна безпека складної біологічної системи?


5.Чому в наш час людина, суспільство, держава не можуть бути гарантами власної екологічної безпеки?

6.Які основні шляхи досягнення екологічної безпеки?

7.У чому полягають економічні заходи збереження навколишнього природного середовища?

8.Які позитивні наслідки можуть мати природоохоронні заходи?

9.Що таке екологічні ліцензії?

10.Що таке екологічні збитки?

11.Якими заходами забезпечується виконання природоохоронних законів?

12.Що являється основним законодавчим актом в Україні у галузі охорони природи?

13.Якими установами в Україні здійснюється контроль за станом природного середовища та виконанням природоохоронних актів?

14.У чому полягає відмінність екологічної експертизи і екологічного аудиту?

15.Що таке екологічний паспорт та яку інформацію він містить?

16.Які методи екологічного управління природоохоронною діяльністю використовує екологічний менеджмент?

17.Які складові інформаційних методів управління?

18.Що таке екологічний маркетинг та які його завдання?


Література.

ЛІ стор. 214-224

Л2 стор. 163-174


Екологiчна безпека, експертиза
та екологiчна оцiнка проектiв


  • Екологiчна безпека та гapaнтiї екологіiчнoї безпеки
  • Екологiчна експертиза

Екологiчна безпека та гарантiї екологiчної безпеки


Екологiчна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погiршення екологiчноi ситуацiї та виникнення небезпеки для здоров'я лю­дей. Гарантом екологiчної безпеки населення є комплекс взаємо­пов'язаних полiтичних, економiчних, технiчних, органiзацiйних, державно-правових та iнших заходiв. Пiдприємства, установи й органiзацiї зобов'язанi додержувати вимоги екологiчної безпеки при розмiщеннi, проектуваннi, будiвництвi, введеннi в дiю нових або реконструкцiї дiючих пiдприємств, споруд, при застосуваннi засобiв захисту рослин, мiндобрив, отрутохiмiкатiв, при експлуа­тацiї й обслуговуваннi транспортних засобiв. Спецiальнi умови екологiчноi безпеки також iснують щодо вiйськових, оборонних об'єктiв.

Планування, розмiщення, забудова i розвиток населених пун­ктiв мають здiйснюватись з урахуванням екологiчноїi ємностi mepumopiй, додержання вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та рацiонального використання природ­них ресурсiв. На пiдприємствах, що стають до ладу, слiд передба­чити вловлювання, утилiзацiю, знешкодження шкiдливих речо­вин i вiдходiв або їх повну лiквiдацiю, виконання iнших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища i здоро­в'я людей. Пiдприємства, окремi виробництва, дiяльнiсть яких пов'язана зі шкiдливим впливом на довкiлля, обов'язково по­виннi бути обладнанi спорудами, устаткуванням i пристроями для очищення викидiв i скидiв або їx знешкодження, а також

приладами контролю за кiлькiстю i складом забруднюючих ре­човин.

Ця особливiсть розташування господарських об'єктiв пов'я­зана з використанням специфiчних властивостей навколишньо­го природного середовища, що можуть бути визначенi як рiзно­вид природного ресурсу. Бiоресурсний потенцiал mepumopii - здатнiсть навколишнього природного середовища до самоочищен­ня, а вiдповiдно, й до сприйняття без негативних наслiдкiв певної кiлькостi вiдходiв (викидiв, скидiв) або спроможнiсть витримати без ушкодження iншi антропогеннi навантаження, якi будуть зу­мовленi розвитком господарської дiяльностi в даному peгioнi.

У такому разi важливим є використання критерiю сталого розвитку. Biн визначається як критерiй справедливого розподi­лу ресурсiв мiж нинiшнiм та майбутнiми поколiннями. Маєть­ся на увазi, що використання ресурсiв одним поколiнням не повинне перевищувати обсягiв, якi забезпечили б, принаймнi, збе­реження досягнутого рiвня добробуту. Саме цей критерiй покла­дений в основу концепцiї сталого розвитку - такого розвитку (технiки, технологiї та суспiльних вiдносин), який не вступає в протирiччя з правом майбутнiх поколiнь на задоволення своїх власних потреб.

Необхiдно суворо дотримуватись спецiальних правил охоро­ни земельник i водних ресурсiв пiд час транспортування, зберi­гання i застосування отрутохiмiкатiв, мiнеральник добрив, пес­тицидiв та iнших препаратiв, з тим щоб не допустити забруд­нення ними навколишнього середовища та продуктiв харчуван­ня. Пiдприємства у своїй дiяльностi зобов'язанi вживати необ­кiдних заходiв щодо запобiгання перевищення встановлених рiвнiв акустичного, електромагнiтного, iонiзуючого та iнших шкiд­ливих фiзичних впливiв на навколишнє середовище i здоров'я людей у населених пунктах, рекреацiйник i заповiдник зонах.

Рiшенням Верховноi Ради Украiни окремi територiї держа­ви можуть оголошуватись зонами екологiчноi катастрофи, зона­ми пiдвищеної екологiчної небезпеки чи належати до iншик категорiй зон надзвичайних екологiчних ситуацiй. 3онами еко­логiчної катастрофи оголошуються територiї, де внаслiдок дi­яльностi людини або руйнiвного впливу стихiйних сил природи виникли стiйкi або незворотнi негативнi змiни в навколишньо­му природному середовищi, що призвели до неможливостi про­живання на них населення i ведення господарської дiяльностi.

3онами пiдвищеної екологiчної небезпеки оголошуються терито­piї, де внаслiдок дiяльностi людини або руйнiвного впливу стихiйних сил природи виникди тривалi негативні зміни в на­вколишньому природному середовищі, що ставлять пiд загрозу здоров'я людини, збереження природних об'єктiв i обмежують ведення господарської дiяльностi.

Fкологiчні вимоги до виробнпцтда, зберiгання, транспорту­вання, використання, знешкодження, захоронення токсичних та iнших, небезпечних для навколишцього природного середовища i здоров'я людей речовин визначається нормативними докумен­тами на пiдставi висновку державної екологiчної екепертизи i погоджуються з органами охорони здоров’я та органами Міністерства екології і природних ресурсів України. Недотримання зазначених вище вимог створює реальну загрозу життю людини. У деяких iнших країнах прийнятi спецiальнi законодавчi акти про екологiчну безпеку (зокрема, у Російській Федерації). Це пи­тання за своїм значенням стоїть поряд з питаннями економiч­ної та полiтичної безпеки держави.

Екологічна експертиза

Екологiчна експертиза - це комплексний аналіз технологiй, матерiалiв, у¢таткування, технiки, проектiв, планiв, прогнозiв та iншої документацiї, який проводять висококвалiфiкованi спецi­алiсти та експерти з метою визначення вiдповiдностi поданих матерiалiв чинному законодавству. 3дiйснюється вона на пiд­ставi 3акону Украiни «Про екологiчну експертизу”.

Метою екологiчноi експертизи є запобiгання негативному впливу антропогенної дiяльностi на стан навколишнього природ­ного середовища та здоров'я людей, а також оцiнка ступеня еко­логічної безпеки господарської дiяльностi та екологiчної ситуації на окремих територiях i об'ектах. Основними завданнями екологічної експертизи є:
  • визначення ступеня екологiчного ризику i безпеки запланова­ної чи здiйснюваної дiяльностi;
  • органiзацiя комплексної, науково обгрунтованої оцiнки об'єктiв екологiчної експертизи;
  • встановлення відповiдності об'єктiв експертизи вимогам еко­логiчного законодавства, санiтарних норм, будiвельних норм i правил;
  • оцiнка впливу дiяльностi об'єктiв екологiчної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей i якiсть природних ресурсiв;
  • оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
  • підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основні принципи екологічної експертизи :

  • i
    гарантування безпечного для життя i здоров'я людей стану на­вколишнього природного середовища;
  • збалансованiсть екологiчних, економiчних i соцiальник iнтересiв для врахування громадської думки;
  • наукова обгрунтованiсть, незалежнiсть, об'ективнiсть, комплекс­нiсть, варiантнiсть, гласнiсть;
  • екологiчна безпека, територiально-галузева доцiльнiсть реалiзацiї об'єктiв екологiчної експертизи; .
  • державне регулювання;
  • законнiсть.

Об'єктами екологiчнїi експертизи є проектна документацiя на будiвництво нових чи реконструкцiю дiючих пiдприемств,

об'єктiв та впровадження нової технiки, технологій, матерiалiв, продукції, реалiзацiя яких може призвести до порушення яколо­гiчних вимог.

Екологiчнiй експертизi можуть пiдлягати:
  • екологiчнi ситуацiї, що склалися в окремих регiонах;
  • дiючi об'єкти та комплекси, що мають значний негативний

вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
  • технологiї;
  • технiчнi засоби;
  • проектнi рішення та програми розвитку;
  • продукцiя.

В Українi здiйснюється державна, громадська та iншi еколо­гiчнi екепертизи. Висновки державної експертизи є обов'язко­вими для виконання. Висновки громадської експертизи мають рекомендацiйний характер.

Граничнi термiни проведення державної екологiчної експер­тизи об'єктiв:

1) групами спецiалiстiв еколого-експертних пiдроздiлiв, установ чи органами Мiнiстерства екології та природних ресурсiв Україiни - до 54 календарних днiв з продовженням у разi необхiд­ностi до 60 днiв, а у виняткових випадках - до 120 днiв;

2) спецiально створеними мiжгалузевими еколого-експертними комісіями чи спецiалiзованими органiзацiями - до 90 кален­дарних днiв.

Основнi emanu проведення експертизи:

1) оголошується замовником через засоби масової iнформацiї за­ява про екологiчнi наслiдки дiяльностi;

2) подання замовником еколого-експертним органам комплекту документiв з обгрунтуванням оцiнки впливу на навколишнє природне середовище в такому складi:

- паспорт робочого проекту;

-загальна пояснювальна записка;

-генеральний план;

-будiвельнi рiшення;

-кошторисна документацiя.

Екологічний паспорт- це документ, що містить характеристику взаємовідносин будь-якого об’єкта з навколишнім природним середовищем. Він вміщує загальні відомості про об’єкт, сировину, що використовується (вид, обсяги, екологічність), споживану електроенергію, займану площу, кількість працюючих, технологічні схеми виробництва, види продукції, схеми природо охорони ( очистка викидів), зберігання відходів (токсичність, кількість, утилізацію) тощо.

Проектно-кошторисна документацiя обов'язково повинна бути погоджена з органами державного нагляду. Пiсля цьоrо еколого-експертна комiсiя проводить аналiтичне опрацювання матерiалiв. У разi необхiдностi проводить натурнi обстеження. Потiм узагальнює окремi експертнi дослiдження i готує виснов­ки екологiчної експертизи та подання їx зацiкавленим орга­нам. Висновки екологiчноїi експертизи складаються зі вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оцiноч­но-узагальнюючої) частин.

Позитивнi висновки державної екологiчної експертизи пiс­ля затвердження їx Мiнiстерством екологiї та природних ресур­сiв України (або його органами на мiсцях) є пiдставою для вiд­криття/припинення фiнансування проектiв, програм чи дiяль­ності. Без позитивних висновкiв державної екологiчної експер­тизи реалiзацiя проектiв чи дiяльностi забороняється.


Питання для самоконтролю

1. Принципи екологiчної безпеки.

2. Проаналiзуйте можливi об'екти впливу на стан навколишнього природного середовища з числа вiдомих вам i можливi наслiдки екологiчно небезпечних ситуацiй.

3. Якi екологiчно небезпечнi для сiльського господарства техногеннi процеси ви знаєте? 3апропонуйте методи запобiгання небажаним наслiдкам.

4. Мета i ocновні принципи здiйснення екологiчної експертизи. Що є об'єктом екологiчної експертизи?

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ


ПРИЧИНИ РОЗГОРТАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ в УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СИТУАЦІЇ.


Сучасний стан навколишнього середовища України.

Україна - одна з найбільших за територією, чисельністю населення та ресурсним потенціалом крам Європи. Унаслідок високого рівня концентрації промислового виробництва та сільського господарства, хижацького використання природних ресурсів у другій половині XX ст. Україна перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країн. Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-економічна криза, яка зумовлена перш за все закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки СРСР.

Водні ресурси.

Річкова мережа України досить густа, всього налічується близько 73 тис. водотоків. Крім того - близько 20 тис озер та лиманів. Але внаслідок нераціонального господарювання 20 тис. малих водотоків припинили своє існування. Режим більшості річок істотно змінено господарською діяльністю людини: великим водозабором для зрошення та промислових потреб, питного водопостачання та зарегулюванням після будівництва ставків, гребель, водосховищ, каналів.

Ґрунтові ресурси.

В Україні налічується багато типів ґрунтів, але найбільш поширеними є чорноземи. Вони мають найбільший вміст гумусу і найвищу родючість. За різними підрахунками від 25% до 50% світової площі чорноземів міститься саме в Україні. Вміст гумусу в українських чорноземах становить сьогодні 4-6.у, а ще в кінці ХГХ ст. становив 8-12 і навіть 16%.

Стан ґрунтів незадовільний і навіть, інколи катастрофічний з
причин:

  • забруднення мінеральними добривами, пестицидами: екстенсивного використання;
  • неправильного обробітку; ерозії водної та вітрової.

Сільськогосподарське освоєння земель складає 70%, а розорювання ґрунтів - 56% (показники є одними з найвищих у світі).

Крім того, площі сільськогосподарських угідь зменшуються внаслідок їхнього залучення під будівництво промислових та транспортних об'єктів, урбанізацію тощо.


Корисні копалини.

Україна багата на мінеральну сировину - різноманітні корисні копалини В Державному кадастрі України зареєстровано близько 5,5 тисяч родовищ корисних копалин. Це величезні запаси іраністів, вапняки, будівельний пісок, із горючих копалин - кам'яне та буре вугілля, газ, у менший кількості - нафта, великі запаси метало рудної сировини залізних і манганових руд (запаси манганових руд становлять 66,1% світових запасів). Крім того є також родовища уранових, нікелевих, титанових, ртутних, алюмінієвих, хромітових руд, олова, графіту, солей йоду та брому.

Нещодавно знайдено великі запаси золота, але в розсіяному вигляді, що потребує складної технології видобування.

Сумарний видобуток мінеральної сировини за 40 основними видами становить більш 1 млрд. т., тому актуальною й важливою є проблема утилізацій відходів гірничо-збагачувального виробництва.

Рослинний і тваринний світ.

Рослинний і тваринний світ України завжди був різноманітним і багатим. В наш час видове різноманіття рослин і тварин стрімко зменшується

внаслідок:
  • надмірного забруднення водойм запаси риби в річках скоротились в десятки разів;
  • різкого погіршення екологічного стану акваторії Чорного моря за останні 100 років популяція дельфінів зменшилась в 10 разів;
  • вирубки та загибелі від кислотних дощів суттєво зменшились площі лісів;
  • деградації ґрунтів знизилась врожайність сільськогосподарських рослин.

Охорона окремих видів рослин і тварин - найважливіша складова охорони довкілля. Для підтримання та нормального функціонування екосистем будь-якого регіону площа не порушених діяльністю людини заповідних територій, має становити не менш як 10-12% загальної площі його територій, тоді як в Україні ця цифра становить 2,1%.

Україна підписала Конвенцію про біорізноманітність (1992, Ріо-де-Жанейро). Виконанню вимог цієї Конвенції має сприяти Закон України про охорону навколишнього природного середовища (1991р.).
Причини екологічної кризи в Україні.


У XX ст. природокористування в Україні набирає форм, згубних для природи. Ресурсокористування стає над екстенсивним, хижацьким.

Сформувалась одна з найбільш варварських економок, що пересичена хімічними, металургійними, гірничорудними, нафтопереробними, військовими виробництвами з величезними обсягами відходів, із застарілими технологіями та обладнанням.

Причини розвитку екологічної кризи в Україні:
  • екстенсивне використання природних ресурсів;
  • концентрування на невеликих площах надпотужних підприємств і комплексів;
  • інтенсивна хімізація сільського господарства;
  • гігантські масштаби меліорації;
  • використання застарілих технологій та обладнання;
  • невиконання чинного законодавства щодо охорони природи;
  • низький рівень екологічної освіти;
  • відсутність економічних стимулів для ресурсозбереження;
  • аварія на Чорнобильській АЕС.

Основні наслідки екологічної кризи в Україні:

Дефіцит води - практично всі поверхневі, ґрунтові й частково підземні води забруднені промисловими, побутовими та сільськогосподарськими стоками, які за якістю не відповідають санітарним нормам.

Виснаження земельних ресурсів. Українські чорноземи раніше становили близько 50% їх світового банку. Тепер через надмірну експлуатацію та забруднення виведено з обороту майже 60% українських чорноземів. До причин, що призводять до деградації фунтів належать: виснаження, забруднення мінеральними добривами та пестицидами, водна та вітрова ерозія, неправильний обробіток: повздовжна оранка схилів, ущільнення колесами техніки тощо.

Активізація екзогенних геологічних процесів. Будівництво різноманітних об'єктів, шляхів, видобуток корисних копалин, підтоплення територій призводять до активізації екзогенних геологічних процесів - зсувів, змивів, селів, ерозії поверхні, карстоутворення, яруго утворення тощо. Неправильне зрошування призводить до засолення фунтів. Майже на 70% території України знизилась сейсмостійкість, що спричинено появою величезної кількості свердловин, шахт, кар'єрів. Несприятлива інженерно-сейсмічна обстановка має місце на Чорнобильській та Рівненській АЕС.

Зниження біорізноманітності та біопродуктивності. За останні 100 років в Україні внаслідок людської діяльності зникло багато видів рослин і тварин. До Червоної книги України занесемо близько 700 видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання.

Екологічні проблеми регіонів України.

Екологічні проблеми Дніпра.

Екосистема Дніпра деградує. До причин складної екологічної ситуації на Дніпрі належать:
  • будівництво каскаду водосховищ, які змінили динаміку стоку, великомасштабна меліорація;
  • спорудження великої кількості промислових комплексів у басейні річки;
  • величезні об'єми водозабору для потреб промисловості та зрошення;
  • дуже сильне забруднення.

Ці причини призвели до наступних наслідків:
  • річковий режим перетворився на озерний, водообмін сповільнився, утворились зони замору, розвиваються явища евтрофікацій, втрачається здатність до самоочищення. Водосховища погіршили стан прилеглих земель: підвищився рівень ґрунтових вод, посилився рівень засолення фунтів, збільшився рівень забруднення підземних вод, посилилась ерозія берегової ліній водосховищ, у воді зростає концентрація важких металів, фенолів, нафтопродуктів, у донних відкладах Київського водосховища - радіонуклідів.


Екологічна криза Азовського моря.

До основних проблем Азовського моря відносяться пере забруднення, зменшення біопродуктивності, обміління. Ці проблеми народжені наступними причинами:
  • збільшення кількості неочищених промислових та каналізаційних

стоків;
  • забруднення пестицидами, що приносяться ріками Дон, Кубань та малими річками;
  • зменшення стоку річок Дон та Кубань внаслідок будівництва на ріках водосховищ та впровадження зрошуваного землеробства; хижацький вилов риби; збільшення рекраційних зон.


Донецько-Придніпровський регіон.

В регіоні сконцентрована велика кількість надпотужних промислових підприємств, їх майже 5 тисяч. Вони викидають в атмосферу понад 70% загального обсягу викидів. Дуже гостро стоїть проблема утилізацій відходів, яка протягом тривалого часу не вирішується. Застаріле обладнання призводить до аварій, що завдають шкода довкіллю.

Крім того це район інтенсивного сільського господарства. Ґрунти надмірно забруднені не тільки пестицидами та мінеральними добривами, а й важкими металами. Майже три четверті ґрунтів деградує. Стан природного середовища в регіоні є кризовим. Для покращення ситуацій необхідно здійснити: модернізацію промисловості, впровадження новітніх ресурсом та енергозберігаючих технологій, рекультивацію земель, вирішити проблему утилізації відходів.