Шрамківської загальноосвітньої школи

Вид материалаДокументы

Содержание


Заступник директора з виховної роботи – Вавілова Леся Ана­то­ліївна
Педагог – організатор – Безвіконна Світлана Володимирівна
Вчитель правознавства – Буряченко Олена Леонідівна
Вчитель біології – Чурута Любов Василівна
Чернова наталія Іванівна
Можливі труднощі
Організаційна структура виховної роботи
Перспективи розвитку виховної системи
Подобный материал:


Виховна система

Шрамківської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів

Драбівської районної ради

Черкаської області


2011 рік


Шрамківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Драбівської районної ради

Черкаської області

Адреса: 19812

Вулиця Панаса Мирного, 1

Смт. Шрамківка

Драбівський район

Черкаська область

Телефон директора школи: 0973899540

Телефон приймальної директора школи 0973899801

Директор школи - Бойко Ніна Іванівна

Заступник директора з виховної роботи -

Вавілова Леся Анатоліївна

В Шрамківській ЗОШ І_ІІІ ступенів навчається 276 учнів. З них хлопчиків -145, дівчаток – 131.

Початкових класів – 4 (учнів 71);

Середніх класів – 7 (учнів 143);

Старших класів – 4 (учнів 62).

В нашому навчальному закладі всі предмети викладаються фахівцями: 29 учителів сіють в душі своїх вихованців розумне, добре, вічне. Мають вищу кваліфікаційну категорію та звання «Вчитель-методист» 3 вчите-ля; вищу кваліфікаційну категорію та звання «Старший вчитель» 2 вчи-телі; вищу кваліфікаційну категорію -5 вчителів; першу кваліфікаційну категорію -16 вчителів; другу кваліфікаційну категорію- 1 учитель; спеціалісти-2 вчителів.

В школі працює дев'ять гуртків: баскетбольний, волейбольний, фут-больний, тенісний, валеологічний, вокальний, драматичний, «Рідний край» та «Рідне слово». До участі у роботі гуртків залучені як обдаровані діти, так і діти з асоціальних сімей та учні з девіантною поведінкою. Вихованці, які відвідують заняття спортивних гуртків є постійними переможцями районних змагань, призерами та учасниками обласних змагань.

Так як селище не може забезпечити місцевих жителів роботою, переважна більшість змушена їздити працювати в місто Київ. Тому більшу частину свого часу їхні діти проводять в школі, щоб бути під пильним наглядом педагогічних працівників. Завдання навчального закладу так організувати дозвілля учнів, щоб воно було не лише цікавим, а й змістовним.


Щоб по-справжньому зрозуміти виховання не як випадковий набір «педагогічних дій», а систему, потрібно коротко нагадати теоретичну суть цього поняття. На жаль, багато вчителів і керівників шкіл не мають наукового уявлення про систему виховної роботи. Дехто з них, починаючи свої доповіді, повідомлення про досвід виховання учнів упевнено проголошують: У нашій школі склалася певна система виховної роботи…» і потім протягом відведеного регламентом часу виступаючий детально говорить про проведений у школі вечір, деякі бесіди, цікавий диспут. Час вичерпався, а система виховної роботи так і залишилась нерозкритою. Починаючи свою педагогічну діяльність як заступник директора з виховної роботи я разом з класними керівниками віддавала всі сили підготовці і проведенню найрізноманітніших яскравих, урочистих заходів, не знаючи інших шляхів формування особистості, колективу. Потрібно було кілька років, щоб зрозуміти: значного впливу на вихованість учнів ці заходи не мали, оскільки в умовах граничного напруження сил не були використані інші важливі фактори виховання. І тоді довелося визнати: «Заходи – це бенгальські вогні, ними можна прикрашати процес виховання, але не вони його головна рушійна сила».

Не розуміння того, що виховні заходи важливі, оскільки в процесі їх підготовки формується система відносин і виробляється соціальний досвід дітей, призвело до того, що захід із засобу виховання перетворюється в мету. А за таких умов сама особистість учня , її формування відсувається на другий план і головним стає – «захід за будь-яку ціну».А.С.Макаренко гостро, з сарказмом висміював концепцію, яка ще й сьогодні не зникла з практики: «виховну» роботу вони малюють собі так: вихователь стоїть в якійсь суб'єктивній точці. На відстані трьох метрів є точка об'єктивна, в якій закріплюється дитина. Вихователь діє голосовими зв‘язками, дитина сприймає слуховим апаратом відповідні хвилі. Хвилі через барабанну перетинку проникають в душу дитини і в ній відкладаються у вигляді особливої педагогічної солі. Концепцію системного підходу до виховання А.С.Макаренко характеризує так: «Справжня суть виховної роботи полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, не в безпосередньому вашому впливові на дитину, а… у організації життя дитини».

Можна дискутувати щодо окремих форм виховної діяльності і теоретичних положень А.Макаренка, але ще ніхто не запропонував іншої системи виховання і організації життя колективу, яка б забезпечувала в єдності гуманізм, цілісність, порядок, самоврядування, педагогічне керівництво. Сьогодні в теорії та практиці йде процес перегляду принципів виховання у напрямку їх гуманізації. Цілком природно, що необхідно зробити наголос на такі принципи, як орієнтація на національну культуру, загальнолюдські моральні цінності, повагу до особистості дитини, її прав


та самостійності. Проте не доцільно відмовлятися від таких принципів як самоуправління та самодіяльність учнів, виховання в колективі і через колектив, індивідуальний підхід, надаючи їм нового змісту, уникаючи помилок і спотворень минулого.

Виховна робота є однією з важливих ланок навчально-виховного процесу. А тому не можна окремо виділити навчання, а окремо - виховання. Обидва ці процеси поєднуються і доповнюють один одного. І якщо навчання іде за програмами, затвердженими «Міністерством освіти і науки України», то у виховній роботі єдиного виховного плану немає. Виховна робота вимагає творчості вчителя, терпіння, великого життєвого досвіду і мудрості, безмежної любові і поваги до дітей. З кожним роком виховну роботу проводити все важче і важче. Іншими стали батьки, інші діти, та й час не стоїть на місці, а вносить свої корективи. Потрібно творити нове, не відкидаючи багато чого у старому. Виховання – це творчість, це найвища коштовність, про яку повинні дбати і батьки і педагоги. Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості, дивом зростання паростків «Я» під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених шляхів виховання та способів становлення. Гельвецій, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості, відзначав, що люди не народжуються а стають тими, ким вони є. сьогодні на школу, а особливо на сільську, покладена велика відповідальність: формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті.

Враховуючи сучасні вимоги до виховного процесу в навчальних закладах, у нашій школі створена програма творчого розвитку і саморозвитку особистості на базі особистісного підходу , яка дозволяє здійснювати завдання виховання, що у свою чергу призводить до вироблення специфічної структури виховної роботи в школі. Головне завдання – створення умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Наш педагогічний колектив створив модель сучасного учня: особистості, здатної до самовизначення, самовираження та самовдосконалення; людини – патріота своєї держави, повноцінного учасника суспільно-політичного життя країни, здатної до співчуття, співпереживання. Людини творчої, ініціативної.


Модель сучасного учня



Структура управління школою





Загальні цілі і завдання виховання

Головна мета національного і громадянського виховання:

Набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, осягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді особистісних рис громадян української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Завдання виховання:

-формування особистості – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, підготовлений до життя та чітко орієнтується у сучасних реаліях;

- виховання особистості демократичного світогляду й культури, яка не порушує прав і свобод прав людини, з повагою ставиться до традицій, культури народів світу;

- забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;

- формування покоління, яке здатне навчатися протягом всього життя;

- створення і розвиток цінностей громадянського суспільства;

- відхід у процесі виховання від орієнтації на «середнього» вихованця;

- формування в учнів національної свідомості, людської гідності;

- розвиток у дітей та молоді творчих здібностей;

- виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров‘я та здоров‘я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров‘я.

У своїй діяльності педагогічний колектив керується принципами виховання:

1. Принцип гуманізації і демократизації виховного процесу. Він означає, що вся виховна робота підпорядковується завданням формування громадянина незалежної України. Цей принцип реалізується наступним чином:

- при вивченні основ наук на уроках;

- при проведенні тематичних виховних годин;

- при проведенні спеціальних уроків народознавства;

У процесі позашкільної роботи.

2. Принцип зв‘язку виховання з реальним життям.

3. Виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності.

4. Єдність вимог і повага особистості,

5. Послідовність, систематичність і єдність.

6. Відповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів.

7. Свідомість, самодіяльність та активність учнів.

Специфіка педагогічної діяльності ставить перед учителем ряд вимог до особистості педагога: наші манери повинні бути естетично витриманими; поведінка має бути емоційно стабільною, оскільки учні дуже чутливі до зміни настрою, почуттів; лінія поведінки має йти і від дітей. Вчительське життя вимагає миттєвого реагування: то потрібно бути лагідним, ніжним, співчутливим, то твердим, суворим, непохитним, то терплячим або навіть непомітним. Але у кожного вчителя, як і в будь-якої людини, є свої проблеми. Як вічно існує день і ніч, людина та її тінь, так і життя неможливе без проблем. Очевидно, першооснова їх вирішення – любов і розуміння. «Знання без виховання – меч у руках божевільного» - цей висновок Д. Менделєєва не новий. Оскільки виховання в наш час цілком зосереджене в школі, саме на навчальний заклад, на вчителя лягає головний тягар відповідальності за подальшу долю людства. Недаремно існує вислів: «Здорова дитина – здорова нація». Адже саме люди фізично, психічно здорові можуть принести користь нашій державі, працювати над її розквітом, поліпшенням добробуту своїх громадян. Виховна діяльність в нашій школі спрямована на реалізацію законів України «про освіту», «Про загальну середню освіту», державних національних програм, участь в експерименті «Європейська мережа шкіл сприяння здоров‘ю». проблема, над якою працює педагогічний колектив: «Формування в учнів навичок здорового способу життя». Головна увага приділяється формуванню особистості учня, вихованню свідомого ставлення до власного здоров‘я і здоров‘я людей як найголовнішої соціальної цінності, формуванню гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров‘я учнів. Наш педагогічний колектив розробив профілактичну програму з пропаганди здорового способу життя.

Заступник директора з виховної роботи – Вавілова Леся Ана­то­ліївна: координує діяльність учасників програми в реалізації про­екту „Здорові діти – здорова нація”;

Здійснює зв’язок з позашкільними організаціями в питаннях про­філак­тики, організовує і проводить зустрічі з батьками, співпрацює з клас­ними керівниками, проводить анкетування, бесіди, консульту­вання, конкурси малюнків.

Педагог – організатор – Безвіконна Світлана Володимирівна: робота з волонтерами, виступи агітбригади „За здоровий спосіб життя”, координує роботу органів шкільного самовряду­вання, прово­дить масові заходи, КВК, тематичні дискотеки, робота пресцентру /

Вчитель правознавства – Буряченко Олена Леонідівна: прово­дить предметний тиждень „Знаємо права – виконуємо обов’язки”, орга­нізовує бесіди за круглим столом, проводить тема­тичні виховні години.

Вчитель біології – Чурута Любов Василівна: проводить інтегро­вані уроки біологія – хімія, екскурсії, випускає: агітплакати „Зумій сказати „Ні”

Соціальний педагог – Фесенко наталія Борисівна: проводить те­матичні уроки ОБЖ, здійснює заходи по збереженню життя та здоров’я дітей.

Чернова наталія Іванівна: проводить тренінгові заняття по програмі «Рівний-рівному»; «Школа проти Сніду».

Програма здійснюється під чітким керівництвом методиста відділу освіти Драбівської райдержадміністрації Міхневич Людмили Іванівни

Мета: розширювати уявлення дітей про здоров’я, кри­терії його оціню­вання, його чинники; стимулювати учнів до пошуку можливостей пози­тивного впливу на формування здоров’я; сприяти усвідомленню того, що від індивідуального здоров’я людини залежить здоров’я групи лю­дей, до якої вона входить; дати уявлення про актуальність проблеми здо­ров’я людини.

Завдання:
  • виховувати громадянина нашої держави зі свідомим став­ленням та громадською відповідальністю за власне здоров’я;
  • виховувати особистість, здатну до самовираження, само­визначення та самовдосконалення, однією з пріорі­тетних цінностей якої є здоро­вий спосіб життя;
  • забезпечувати психологічно-комфортні умови для зміц­нення фізич­ного, психічного, духовного та соціального здоров’я дитини;
  • переконати учнів про негативний вплив тютюну на орга­нізм людини;
  • виховувати вміння контролювати свою поведінку, не вжи­вати алко­голь, адже недарма його називають „аква-мостіс”, тобто „вода сме­рті”.

Цільові групи


Вчителі



Діти Батьки




Шрамківської ЗОШ І-ІІІ ступенів з організаціями

Селищна рада; Шрамківська дільнича лікарня; організація Червоного хреста; служба у справах неповнолітніх Драбівської райдержад­міністрації; служба у справах сім’ї, молоді і спорту Драбівської рай­держадміністрації; будинок дитячої творчості




В чому проблема?

Щороку, щомісяця і, навіть, щодня все гострішою стає про­блема тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних та психотронних речовин серед підлітків. Дирекція Шрамківсь­кої ЗОШ І-ІІІ ступенів та весь педагогічний колектив занепо­коєний недостатньою культурою здоров’я підростаючого по­коління, а зокрема збільшення курців серед учнів школи. Го­ловну роль у профілактиці тютюнопаління відіграє школа, бо саме тут діти проводять більшу частину часу і саме тут фор­мується їхня поведінка. Курять на даний час всі: як хлопці, так і дівчата.

За допомогою анкетування учасниками програми були про­ведені дослідження, щодо вживання тютюнопаління:
  • курити починають у 7му, 8му класах переважно хлопці.

Причина: так роблять інші, цікавість, немає чим зайнятись у вільний час;
  • курити починають у 8му, 9му класах дівчата.

Причина: виглядіти дорослішими, привернути увагу стар­ших хлопців, якось самовиразитись.
  • Пробували палити – 63,7%;
  • палять, щоб не знали батьки – 51,2%;
  • палять при батьках – 4,8%;
  • має досвід паління – 29,6%;
  • хочуть кинути палити – 14,5%;
  • негативно ставляться до паління – 3%;
  • спробували алкоголь – 52%.

На дискотеках в будинку культури:
  • виходять на перекур - 52% ;
  • в нетверезому стані - 11% (враховувалось і вживання слабоалкогольних напоїв).

Одне з головних завдань школи – допомогти уникати вжи­вати учнями тютюну, алкоголю, наркотичних та психотронних речовин.

Вчителі повинні переконати дітей, що саме від них зале­жить здоров’я кожного з них, що життя – найвища цінність людини, а здоров’я – це ключ до повноцінного, активного життя, це твердий, упевнений крок до майбутнього. Кожен повинен чітко усвідомити, що „Здорова дитина – здорова на­ція”.

Учасники повинні залучити всіх членів педагогічного коле­ктиву до участі в проекті. Всі разом повинніі довести учням, що тютюнопаління – це перший крок до безодні:
  • проводити рейди-перевірки з питань профілактики тютю­нопаління;
  • навчити володіти ситуацією і вчасно прийняти раціона­льне рішення;
  • вчити правильно організувати свій вільний час.

У боротьбі з курінням серед школярів необхідний постійний зв’язок школи і сім’ї. В єдності їх зусиль – запорука успіху.


План проведення місячників :

Жовтень: профілактика тютюнопаління;

Листопад: профілактика наркоманії та Сніду;

Грудень: акція «Червона стрічка»;

Лютий: раціональне харчування;

Березень: профілактика вживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв;

Квітень: профілактика ранніх статевих відносин.



Форми проведення:

години спілкування;

колективні творчі справи;

журнальні, газетні колажі, виставки соціальної реклами;

анкетування;

опитування учасників програми;

робочі зустрічі;

перегляд відеоматеріалу;

засідання координаційної ради

вдійснюють:

заступник директора з виховної роботи;

педагог – організатор;

класні керівники;

члени учнівського самоврядування.

Можливі труднощі:

не вистачає активних педагогічних кадрів;

пасивність батьків;

байдужість оточення до вирішення даної проблеми;

перевантаження роботи школи перевірками та заходами, не запланованими школою.



Кількісні
  • Проінформованість учасників програми щодо шкідливого впливу тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків на організм;

(близько 50 осіб)
  • формування уявлення про здоровий спосіб життя, про власне здоров’я, як одну з найвищих складових життя ;

(близько 60 осіб)
  • формування уявлень про шкідливий вплив наркотичних речовин на репродуктивне здоров’я;

( близько 20 осіб)
  • зниження кількості курців перед уроками та в позаурочний час (на шкільній території учні не палять);

( близько 25 осіб)
  • зниження кількості курців і кількості учнів, які вживають алкогольні напої (зокрема пиво) на дискотеці;

(близько 15 осіб)

Якісні
  • допомога учнів один одному з питань профілактики;
  • зниження нездорового інтересу дітей до вживання наркотичних речовин;
  • зменшення кількості заядлих курців з числа учнів школи;
  • створення атмосфери взаєморозуміння серед вчителів, учнів, батьків.


Виховання – найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності. На сучасному етапі завданням виховання є створення таких умов, за яких може розвинутися людина неосферного мислення: добре знати себе, використовувати власний потенціал, вміти створювати ситуацію успіху, розробляти й реалізовувати власний життєвий сценарій.

Школа – соціальна система, в якій дитина живе одинадцять років. У цей період формується відповідальність, самооцінка, ставлення до пріоритетів та цінностей, до навколишнього простору. Отже, школа соціалізує дитину, виявляючи та розвиваючи її потенціальні можливості. Головна фігура в цьому процесі – педагог, людина творча. Знань, умінь, навичок учитель навчає дітей під час уроків з усіх предметів. Але найважливішою проблемою школи є формування світогляду та життєвих переконань учнів.

Педагогічний колектив Шрамківської школи працює під девізом: «Від творчого вчителя – до творчого учня». Переважна більшість вчителів нашої школи весь час у творчому пошуку: впроваджують у свою діяльність інноваційні технології, пишуть вірші, декламують, співають… А головне – прагнуть відшукати у кожної дитини ту «родзинку», яка б допомогла учневі повністю розкрити свої можливості. Педагогічний колектив Шрамківської ЗОШ І-ІІІ ступенів є активними учасниками життя школи не лише під час уроків, а й в позаурочний час. Спільними зусиллями ми організовуємо і проводимо не лише загально шкільні свята, а й різноманітні конкурси, змагання, інтелектуальні програми, шоу- програми.














Найбільш оригінальним винаходом в нашій школі ми вважаємо запровадження радіо рубрики. В ній відображатиметься робота не лише органів дитячого самоврядування, а й робота викладацького складу і робота батьків. Цю ідею можна відобразити за допомогою схеми:






Проблема, над якою працює колектив Шрамківської ЗОШ І-ІІІ ступенів звучить так: «Формування ключових компетенцій педагогічного та учнівських колективів на основі використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі як засіб творчого зростання вчителя та розвитку творчої особистості школяра».

У прислів‘ї говориться: «Сад не дасть врожаю, якщо добре не подбає садівник» без виховання і настанови людина наче земля, яка хоча і найкраща, але родитиме тільки бур‘ян, якщо на ній не працювати. Крім сім‘ї, сіяти зерна мудрості в душу дитини покликана і школа. Зазначу, що навчання не всім учням під силу, а от цікаво організоване змістовне дозвілля дітям з різними інтелектуальними можливостями, індивідуальність до душі. М.А. Добролюбов наголошував, що «дитяча натура дуже здатна до копіювання, і, будучи залишена сама собі, вона в короткий час може придбати такий розумовий і моральний напрям, що потім найсильніші, найкращі настанови і вимоги честі та обов‘язку не в силі вже будуть вигнати дурні навички, які вкоренилися». Багато вчених стверджують, що всі діти, які народжуються здоровими, - талановиті. Тому в нашій школі педагогічний колектив працює за принципом: «Кожна справа творчо, а інакше – навіщо?» Встановити правильні ділові й емоційні відносини з дітьми – складна справа. Вона потребує від нас високої майстерності, професійного знання, педагогічного мислення, відповідних умінь і навичок та зокрема й часу, якого так не вистачає сільському вчителю. А що робити класному керівнику, який повинен відчитати свої години, а потім зібрати разом класний колектив та ще й попрацювати з кожною дитиною індивідуально? В даному випадку мудре рішення прийняла директор школи. Щосереди кожного тижня першим уроком є година спілкування, на якій класні керівники мають можливість для вирішення нагальних питань з класним колективом. Вчителі нашої школи впроваджують в своїй роботі конструктивні, організаторські, комунікативні, дослідницькі, прикладні уміння та навички. Заходячи в класну кімнату наші педагоги обов‘язково згадують про педагогічну техніку: організувати себе, посилювати внутрішнє збудження і гальмування, зацікавлювати, надихати, володіти культурою мови, мімікою, жестами. Всі разом ми сформулювали наступні константи:

- навчай і виховуй учнів так, як ти хочеш виховати своїх власних дітей;

- дітям не можна брехати;

- йди за природою дитини, а не за її помилками;

- виховання, яке веде до свободи – це створення для вихованців можливості комфортно взаємодіяти зі світом у всіх його проявах;

- духовний розвиток має бути противагою матеріальному світові.

Лише тоді з початком навчального року почне саме вирувати, а не протікати шкільне життя.

Модель початкової, середньої та старшої ланки

Шрамківської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів


Навчально-виховний процес



Фізична зарядка

Рухлива перерва

Години спілкування


Гаряче харчування


Медичне обстеження

Фізвиховання на уроках

Екскурсії по рідному краю

Робота з батьками






Батьківський всеобуч


Відвідування ОРТ


Робота спецгруп







Азбучна істина педагогіки в тому, що виховання ні в якому разі не може зводитись до повчань, навіювання певної суми позитивних і негативних прикладів, ілюстрацій. Головне – вироблення гуманних, високоморальних відносин між учнями у процесі їхньої трудової, навчальної діяльності.

Організаційна структура виховної роботи





Один із важливих засобів організації життєдіяльності учнівського колективу – учнівське самоврядування. Участь учнів у роботі органів самоврядування сприяє формуванню в них організаторських здібностей, умінь та навичок, вміння співпрацювати на основі принципів демократизму, гуманізму. Заснування в нашій школі шкільного парламенту робиться з метою:
    • залучення учнів до керівництва різнобічною їх діяльністю та інтересами;

    • охоплення всіх напрямків роботи шкільного колективу, які передбачають забезпечення його життєдіяльності та розвиток загальних та соціальних , спеціальних та виконавських, творчих здібностей особистості кожного учня.

Вибір структури учнівського самоврядування залежить від загальних інтересів, потреб, умов кожної конкретної школи. В нашій школі – це шкільний парламент. Президент школи обирається терміном на два роки. В кінці кожного навчального року він звітується про виконання своєї програми.

Схема учнівського самоврядування

Шрамківської ЗОШ І-ІІІ ступенів





Мер класу



Класний колектив

В и х о в н а с и с т е м а ш к о л и




Протиріччя в розвитку виховної системи


Основне завдання виховної системи, як одного з інститутів спрямованої соціалізації, полягає в організації розвитку особистості в цілому.

Важливою перевагою виховання є те, що даний процес передбачає формування потребнісно- мотиваційної сфери дитини та забезпечення ефективного становлення її емоційно-вольової сфери, свідомості та самосвідомості. Але, разом з тим, у виховній системі існують певні протиріччя. Виховання, як процес екстеріорізації вихователем та інтеріоризації дитиною певного суспільного досвіду, локалізуються в чітких рамках. Таким чином, розвиток особистості обмежується визначеною, чітко запланованою програмою. Виходячи з такого тлумачення виховання, постає питання: «Чи можемо ми говорити про розвиток індивідуальності?», адже неповторність, своєрідність, самобутність дитини не можливо втиснути у певні рамки виховної системи. До того ж, процес виховання часто не передбачає формування критичного сприймання матеріалу, а вимагає лише просту ретрансляцію засвоєного досвіду. Тому, не зважаючи на всі плюси виховної системи, вона повинна поставити серед своїх перманентних завдань подальше удосконалення педагогічного процесу.

Перспективи розвитку виховної системи


Виходячи з головних завдань виховної системи – активного і цілеспрямованого формування особистості – можна говорити про необхідну динаміку подальшого розвитку цих завдань. Адже суспільство витрачає величезні ресурси на освітню систему для того, щоб на виході отримати особистість як виконавця певної соціальної ролі, оскільки саме у соціалізованій особистості можливе само відтворення суспільства як такого. Тому виховна система повинна ставити перед собою завдання на перспективи розвитку та оптимізації виховання. По-перше, виховна система має спрямувати свій вектор уваги на формування власної позиції особистості, передачу соціальних норм та цінностей. Тобто, необхідно організувати педагогічну взаємодію таким чином, щоб дитина не просто засвоїла соціальні норми, а виробила своє бачення й відношення до них. Не менш важливим завданням виховної системи являється формування соціальної компетентності дитини для усвідомлення ситуації у суспільстві і визначення свого місця та потенційних можливостей у цій ситуації. Серед важливих завдань виховання можна виділити формування моральних норм та ціннісних орієнтацій, вмінь та навичок спілкування. Отже, виховна система має перед собою довгий шлях розвитку, який передбачає не лише вирішення наявних завдань, а й постановку проблемних питань на майбутнє.