В. О. Сухомлинський Проблема розвитку здібностей особистості завжди була в центрі уваги фахівців різних галузей, в тому числі й педагогів. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства та кожної людини
| Вид материала | Документы |
- Світ, у якому ми живемо, стає все складнішим І динамічнішим, тому інтеграція в сучасне, 64.4kb.
- Ненормативна лексика підлітків, 55.36kb.
- Найціннішим надбанням будь-якої держави є не тільки корисні копалини й родючі землі,, 317.72kb.
- Житлова проблема в Україні завжди була гострою І її вирішення на сьогоднішній день, 87.15kb.
- С. А. Козачук (м. Київ) психологія успіху людини сучасності типового представника, 67.47kb.
- Реферат на тему: "проблема поєднання інтересів суспільства й особистості", 40.12kb.
- Роль історико-етнографічного музею Хліба у моральному вихованні підростаючого покоління, 46.35kb.
- Реферат на тему, 134.93kb.
- Використання сучасних технологій у професійній підготовці інженерів-педагогів, 139.42kb.
- М. П. Драгоманова Ставлення майбутніх вчителів до власного здоров’я як фактор успішності, 38.06kb.
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА СТАНЦІЯ ЮНИХ ТУРИСТІВ
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Автор: Редіна О. В.,
методист Харківської
обласної станції юних
туристів
ХАРКІВ
2009
У запропонованій розробці висвітлюються деякі аспекти виявлення творчих здібностей школярів у позашкільному закладі, описується досвід роботи Харківської обласної станції юних туристів з цього напряму, пропонуються тести щодо виявлення індивідуальних особливостей дитини.
Призначена для методистів, керівників гуртків позашкільних закладів.
Рекомендовано до друку рішенням методичної ради Харківської облСЮТур (протокол №3 від 05.06.2009 р).
Відповідальна за випуск:
Редіна В. А. – директор Харківської обласної
станції юних туристів
… Підліток, яким би посереднім не був рівень
його здібностей, у чомусь одному має досягти значного успіху, відчути себе в чомусь
справжнім творцем, володарем знань…
В. О. Сухомлинський
Проблема розвитку здібностей особистості завжди була в центрі уваги фахівців різних галузей, в тому числі й педагогів. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства та кожної людини зокрема. Все це разом пов’язане із рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості, надання їм можливості виявляти їх.
Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого начала в учнів досліджується вже давно, багато питань залишаються невирішеними. Такі творчі властивості учнів як здатність генерувати ідеї, застосовувати знання й уміння в новій ситуації, гнучкість розуму, з різних причин залишаються поза увагою педагогів позашкільних закладів.
У зв’язку із зазначеним, дана методична розробка має на меті допомогти педагогу-позашкільнику краще пізнати та увійти в тісний контакт з вихованцями, налагодити процес творчої співпраці, в результаті якого буде зростати здатність дитини до творчої діяльності, її креативності.
ЗМІСТ
І. Загальнотеоретичні аспекти проблеми
дослідження……………………………………….4
ІІ. Розвиток творчих здібностей учнів у
позашкільному закладі (з досвіду роботи
Харківської обласної станції юних туристів)…...11
ІІІ. Психолого-педагогічна діагностика
індивідуальних рис особистості учнів…………..21
Висновки…………………………………………..49
Список літератури………………………………..50
І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ХХІ століття - ера, яка принципово відрізняється від попередньої новою якістю знання, новими способами пізнання, потребою створення інформаційної культури особистості.
За рейтингом розвитку людського потенціалу Україна знаходиться на 74 місці серед 162 країн світу, які представили до ООН відповідні дані. Перед нами 73 місце займає Перу; 72 –Вірменія; 71 – Оман; 57 – Болгарія; 49 – Трінідад і Тобаго; 35 – Словаччина; 19 – Нова Зеландія.
Як кажуть є над чим замислитися і доки не пізно зробити відповідні висновки. Відродження та успішний розвиток держави значною мірою залежить від активності та творчості кожного громадянина України. Значення інтелекту як стратегічного ресурсу диктує потребу прискореного й універсального розвитку особистості, що здійснюється, насамперед, засобами освіти, культури і виховання.
У 1996 році Великобританія виступила ініціатором створення Всесвітньої ради обдарованих, талановитих дітей.
У 1988 році відбулася перша європейська Конвенція з проблем обдарованості дитини.
Не стоїть осторонь вирішення проблем пошуку, розвитку здібних та обдарованих дітей українська держава. У 2007 році Постановою Кабінетів Міністрів України № 1016 від 08.08.2007 р. затверджена Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки. Ця програма спрямована на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для виявлення обдарованої молоді і надання їй підтримки в розвитку творчого потенціалу, самореалізації такої молоді та її постійного духового самовдосконалення.
Обдарованість – це високий рівень розвитку будь-яких здібностей людини. Обдарованість може бути художньою, академічною, інтелектуальною, творчою, психомоторною. Обдаровані діти прагнуть до знань, люблять розумову працю, їх не треба примушувати навчатися, вони шукають спілкування з дорослими, оскільки старші розуміють їх краще, ніж ровесники, обдаровані діти емоційні та творчі, розуміють гумор, жарти [8].
У 1989 році 44 сесія Генеральної асамблеї ООН прийняла Конвенцію про права дитини. У Конвенції в 54 пунктах вказано, що дитина повинна одержати захист від усіх форм дискримінації, має право на психічне, фізичне становлення, право на збереження індивідуальності.
Вирішення цієї проблеми знаходиться в руках педагогів та батьків. Значну роботу з пошуку та розвитку обдарованих дітей здійснюють позашкільні заклади, які є складовою системи освіти в Україні.
Позашкільна освіта та виховання мають сприяти:
- творчій спрямованості особистості, усвідомле-нню значення творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних її розвитку та життєдіяльності (у мотиваційній сфері при вирішення виховних завдань слід відкривати для дитини сенс творчого життя, головною складовою якого є пізнання оточуючого світу, його перетворення на краще, життєва самореалізація);
- розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, критичності розуму, самостійності, вимогли-вості, наполегливості, винахідливості, оригінал-льності, організованості, працелюбства, порядності, відповідальності. Вказані риси характеру мають формуватися як стійкі якості особистості, що визначають програму її поведінки, діяльності, активного творчого ставлення до себе, людей, праці, речей;
- творчій самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації, самореалізації та самовдоскона-ленні, емоційності, саморегуляції в екстремальних ситуаціях (саме ці психологічні здатності особистості перетворюють дитину на активного суб’єкта творчої діяльності та соціальної поведінки, який висуває власні цілі, ідеї, плани, програми тощо);
- розвитку творчих якостей інтелекту – логічного та цілісного сприяння дійсності, спостере-жливості дослідника, творчої уяви і фантазії, інтуїції, уваги і пам’яті, що формуватиме вміння визначити і розв’язати життєві задачі, розробити творчі проекти.
Творчість – продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення. Розвиток творчого потенціалу діяльності є важливою умовою культурного прогресу суспільства й виховання людини [8].
Виховання творчої особистості учня передбачає розвинену систему виховання, однією з умов ефективності якої є наукове обґрунтування методів педагогічного керівництва творчим розвитком особистості.
Робота з творчими образами, які пронизують всю навчально-ігрову діяльність дитини у позашкільному закладі, стимулює її процеси та розвиває творчу інтуїцію.
А. С. Макаренко писав: «Яка дитина в грі, такою в багатьох поглядах буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається в грі» [7].
Кожна дитина має певні здібності, тому завдання педагогів і батьків – визначити, відшукати і допомогти їх розвинути. Педагогічна творчість – особлива галузь педагогічної науки, що спрямована на виявлення закономірностей формування творчої особистості.
Ю. З. Гільбух у праці «Розумово обдарована дитина» надав чіткі визначення понять «талант», «обдарованість» та «здібність» [2].
Талант - природна обдарованість і видатні здібності до якої-небудь діяльності (наукової, політичної, художньої). Своєчасне розпізнання таланту допомагає його становленню.
Обдарованість – наявність у людини сприятливих задатків і здібностей до якого-небудь одного або декількох видів діяльності. Про людину судять згідно з характером розвитку її здібностей і оволодіння знаннями, уміннями, навичками, беручи до уваги успіхи, рівень досягнень у професійній практиці. Пізнавальні потреби є головною умовою розвитку обдарованості.
Здібність – особливості людини, які дозволяють їй успішно оволодіти тим чи іншим видом діяльності, професією, удосконалюватись, ефективно виконувати функціональні обов’язки в складних ситуаціях. Розвиток здібностей відбувається у процесі життєдіяльності, а також навчальній, трудовій, ігровій діяльності.
Загальною тенденцією розвитку суспільства на сучасному стані є посилення уваги до педагогічних проблем, проблем виховання особистості зокрема. Моральний розвиток особистості, її інтелектуальних та професійних якостей, високий рівень культури особистості, формування здатності до соціальної творчості є сьогодні не тільки пріоритетом політики Української держави в галузі освіти та виховання, але і соціальною необхідністю.
В умовах оновлення усіх сфер життя сучасній людині необхідні не тільки глибокі, міцні знання та розвинуте мислення, але і вміння застосовувати ці знання у зміненій або нестандартній ситуації, здатність творчо підходити до вирішення проблеми, що виникла. Розвиток педагогічної науки на перший план висовує питання створення у ході навчально-виховного процесу умов, які сприяли б становленню творчої особистості.
Різні аспекти проблеми виховання особистості висвітлено у працях І. Беха, Г. Костюка, О. Сухомлинської, А. Макаренка, В. Сухомлинського, Б. Ананьєва. Проблеми виховання особистості дитини в умовах позашкільних навчальних закладів висвітлено у працях С. Букреєвої, В. Вербицького, О. Глух, Л. Ковбасенко, В. Мачуського, Л. Островської, Г. Пустовіта, Т. Сущенко, Н. Тернової та ін.
Актуальність проблеми зумовила мету даної роботи, яка полягає у визначенні на більш повному розкритті форм і методів, організації педагогічних умов виховання творчої особистості учнів у позашкільних закладах освіти.
Кінцевою метою виховання є сформована особистість з певними рисами і якостями. Відповідно до Концепції позашкільної освіти та виховання, виховання творчої особистості – пріоритет позашкільної освіти. Одним із основних завдань позашкільної освіти є задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації. Необхідною умовою становлення творчої особистості є надання дитині свободи вибору і самовираження, усвідомлення нею своєї самоцінності.
«Важко переоцінити значення творчості в духовному житті молоді, - писав В. Сухомлинський [13]. Творча діяльність є однією з умов утвердження моральної гідності. Завдяки творчості збагачується емоційне життя, розкриваються задатки, здібності, нахили особи. Творча діяльність, яка відповідає прагненням і нахилам вихованця, сприяє тому, що в його моральному обличчі переважають позитивні якості... Оскільки творча діяльність є основним видом діяльності учнів у позашкільних навчальних закладах, ми можемо зробити висновок про важливість максимально ефективного використання потенційних можливостей цих закладів у вихованні творчої особистості, її розвитку».
Отже, в процесі навчання у позашкільному навчальному закладі в учнів формуються і розвиваються якості, що характеризують особистість, а саме:
- творчі риси характеру (цілеспрямованість, ініціативність, допитливість, критичність розуму, самостійність, вимогливість, наполегливість, винахідливість, оригінальність, готовність до виправданого ризику, організованість, працелю-бність, порядність, відповідальність тощо);
- творчі якості інтелекту (логічне, діалектичне та цілісне сприйняття діяльності, спостережливість дослідника, творча уява і фантазія, інтуїція, увага і пам’ять тощо);
- творча самосвідомість;
- творча спрямованість особистості.
ІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ (З ДОСВІДУ РОБОТИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СТАНЦІЇ ЮНИХ ТУРИСТІВ)
Однією з умов що забезпечують виховання творчої особистості учня, водночас позитивно впливаючи на процес його соціалізації, є формування в учнів потреби та здібностей до позашкільного саморозвитку себе як особистості.
Завдяки специфічним особливостям позашкільної освіти, позашкільні навчальні заклади допомагають молоді зорієнтуватися у соціокультурній ситуації, відіграють значну роль у вирішенні проблеми професійного самовизначення. За даними дослідження Т. І. Сущенка 90 % творчої молоді зробили свої перші кроки в мистецтві під керівництвом позашкільних педагогів [14].
Першочергове значення у будь-якому виді виховання має особистість педагога, рівень його професійної та особистої культури.
Позашкільні педагоги, як організатори позашкільного педагогічного процесу – неординарні, непересічні й яскраві творчі особистості. Вони приваблюють дітей, захоплюють їх творчістю не завдяки якимось особливим методичним розробкам, а своїм змістовним життям, особливою вдачею і духовним багатством, умінням дивувати, захоплювати справою. Багато з них, маючи технічну, медичну, чи іншу вищу освіту і не маючи педагогічної освіти, все ж залишаються тими людьми, яких люблять діти і назавжди залишаються їм вдячними за високодуховне виховання.
Позашкільний педагогічний процес будується на основі створення середовища й системи гармонійної розвивальної системи впливу, яка здійснюється в умовах відкритого діалогу педагогів і вихованців, що створює оптимальні умови для закріплення пізнавального інтересу, формування особистісної самостійної активності, розкриття творчого потенціалу і стимулювання саморозвитку дитини.
Особистість педагога й особистість вихованця позашкільного закладу виступають як рівноправні співучасники педагогічного процесу з однаковою відповідальністю за кінцевий результат їхньої співпраці та співтворчості.
Головна особливість позашкільного педагогічного процесу полягає в тому, що будується він на взаємній співтворчості педагогів і дітей, на їхній дружбі і духовній спільності, на визнанні самоцінності дитини, на взаємоповазі і взаємній зацікавленості у спільному результаті творчої співпраці.
Переваги науково-дослідницької діяльності в умовах позашкільного закладу:
- свобода вибору дитиною напрямку досліджень;
- різноманітність форм організаційно-масової роботи, що сприяє підготовці наукового дослідження. На Харківської облСЮТур склалася стала система різноманітних форм роботи, які сприяють підготовці юних науковців до роботи у секціях Малої академії наук.
Це: - краєзнавчі конференції;
- обласні олімпіади юних геологів;
- обласні конкурси юних мінералогів;
- участь у всеукраїнських очно-заочних експедиціях «Історія міст і сіл України», «Пізнай свою країну», «Україна вишивана»;
- військово-національно-патріотичні акції;
- краєзнавчі експедиції;
- профільні табори: «Еколог», «Етнограф», «Краєзнавець», «Гідролог», «Геолог»;
- навчально-тематичні екскурсії
3) організація консультацій з професорсько-викладацьким складом ВНЗ, науково-дослідницьких інститутів, виробничниками. Як приклад з роботи Харківської облСЮТур можна навести багаторічну плідну діяльність з Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна, науково-дослідницьким інститутом «УкрНДІгазу», ВО «Південукргеологія».
Одним із важливих напрямків навчально-виховної роботи, спрямованої на розвиток і формування творчих здібностей старшокласників та учнівської молоді є залучення їх до Малої академії наук України. Це одна із пріоритетних форм позашкільної світи та один із провідних факторів розвитку творчих особистостей.
Вивченням проблеми формування творчих здібностей дітей та учнівської молоді в умовах позашкільних навчальних закладів займаються В. Вербицький, Л. Ковбасенко, Г. Пустовіт, А. Сиротенко, Т. Сущенко.
Багаторічний досвід діяльності МАН України свідчить про те, що застосування різних моделей організації дослідницької діяльності учнів сприяє прискоренню розвитку їхніх інтелектуальних та творчих здібностей, формуванню високого рівня їхньої творчої активності, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, становленню складного комплексу дослідницьких та комунікативних умінь і навичок, оволодінню навичками особистісного самовизначення, самореалізації та саморозвитку.
На підставі аналізу літератури та моніторингу навчально-виховної діяльності МАН України визначено основні функції науково-дослідницької діяльності, що забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють творчу активність та формування індивідуального стилю пізнавальної активності обдарованої особистості. Серед них: прагнення до самореалізації та самовираження, самовдосконалення, формування стійкої системи цінностей, рефлексія (осмислення отриманих знань, їх засвоєння і подальше використання).
З метою організації виховного процесу, спрямованого на розвиток творчих здібностей учнів, формування позитивної «Я – концепція», розвиток інтелектуальних умінь, комунікативних здібностей, навичок самоуправління та самоорганізації у Харківському територіальному відділенні МАН розроблена методика розвитку творчих здібностей старшокласників у процесі науково-дослідницької діяльності (рис.1).
Формування мети дослідження
Розробка програми та завдань дослідження
Робота з науковою літературою, архівними джерелами
Набуття практичних навичок польових досліджень, збір польових матеріалів
Обробка результатів, оформлення науково-дослідницької роботи
Презентація результатів досліджень на конкурсах МАН, наукових конференціях
Рис. 1. Етапи науково-дослідницької діяльності учнів у позашкільному закладі
Орієнтація навчально-виховного процесу та творчий розвиток здійснюється поетапно. На першому етапі аналізується зміст навчального матеріалу за кожним напрямом. Креативність змісту навчання визначається тим, наскільки його реалізація сприяє розвитку уяви, асоціативної пам’яті; формуванню проблемного бачення, здатності до висування гіпотез, виявлення протиріч, вміння аналізувати і синтезувати інформацію; здатності до міжособистісного спілкування; цілісності, самостійності сприйняття, дивергентності мислення, пошуково-перетворюючого стилю та альтернативності мислення.
На другому етапі до навчально-виховного процесу включаються такі навчально-творчі завдання, що забезпечують ефективне використання змісту кожної теми для розвитку мотивів, характерологічних особливостей, творчих умінь і психологічних особливостей, творчих умінь і психологічних процесів. На третьому етапі вводяться спеціальні навчальні курси, спрямовані на розвиток творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності.
Заслуговує на увагу досвід роботи шкіл юних істориків та географів, які працюють на Харківській обласній станції юних туристів.
Досвід роботи Харківської обласної станції юних туристів у сфері профільного навчання, залучення старшокласників до науки відповідає його основним завданням та принципам.
Профільна освіта є невід'ємною складовою у системі пошуку, розвитку і підтримки обдарованої молоді. На Харківській облСЮТур, де діють обласні очно-заочні географічна з (2002 р.) та історична з (2003р.) школи, цій проблемі приділяється велика увага.
Завданнями діяльності у регіоні цих шкіл є: забезпечення потреб учнівської молоді в здобутті знань, умінь, навичок у галузі природничих та історичних наук; створення умов для виявлення обдарованої і талановитої учнівської молоді (переважно із сільської місцевості); залучення учнівської молоді до виконання науково-дослідницьких і експериментальних робіт; виховання почуття патріотизму, любові до рідного краю, народу, природи; сприяння вибору майбутньої професії згідно зі спеціальностями та спеціалізаціями історичного та геолого-географічного факультетів Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
У своїй діяльності очно-заочні школи керуються основними положеннями Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», Концепцією Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки, Положенням про Малу академію наук учнівської молоді, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 09.02.06 р. №90. Школи мають свою концепцію розвитку, програму, навчальний план, розклад, за яким будується навчально-виховний процес. У своїй структурі школи складаються з груп учнів 9-х, 10-х, 11-х класів з дворічною очно-заочною формою навчання. Групи створюються за наявності 8-10 осіб. Перевага надається учням з сільської місцевості, бо вони мають значно менше можливостей отримувати додаткові знання, користуватися науковими бібліотеками, відвідувати вищі навчальні заклади, одержувати консультації науковців та викладачів.
Аналізуючи показники участі школярів міста та області в обласних школах за 2003-2008 роки, слід відзначити, що дійсно 59% слухачів шкіл - це учні з сільських районів Харківщини, дещо, вищий цей показник у географічній школі - 64%, відповідно в історичній - 53% .
Відповідно до навчального плану та режиму роботи географічна та історична школи по узгодженню з геолого-географічним та історичним факультетами Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна визначають форми і методи навчання, виховання, систему оцінювання знань учнів, порядок проведення заліків, установчих, підсумкових сесій.
Основними формами організації навчального процесу з учнями школи є у міжсесійний період: виконання контрольних, теоретичних та практичних завдань, написання реферативних робіт з навчальних дисциплін; індивідуальні консультації (щотижнево); теоретичні та практичні заняття з історії та географії, з української мови та риторики (щотижнево). У сесійний період: лекційні, практичні заняття на базі облСЮТур та Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна; навчально-тематичні екскурсії на виробництво, до музеїв, наукових установ. У канікулярний період: комплексні польові геолого-географічні, археологічні практики; участь у роботі профільних таборів, експедицій.
Підготовка науково-дослідницьких робіт для участі у роботі секцій історико-географічного напряму МАН є бажаною умовою для всіх учнів шкіл.
Узагальнюючи досвід роботи очно-заочних шкіл Харківської облСЮТур, ми дійшли до висновку, що навчально-виховний процес у цих творчих об'єднаннях складається з таких модулів:
- Навчальний: слухачі шкіл отримують додаткові знання з географії, геології, екології, історії України, всесвітньої історії, археології тощо.
- Практичний: слухачі шкіл є учасниками літніх профільних таборів та краєзнавчих експедицій, під час яких збирають польові матеріали, виконують практичні завдання, що стають основою майбутніх дослідницьких робіт на секції історико-географічного напряму МАН.
- Науково-дослідницький: як свідчить аналіз даних у 2007-2008 роках 56% слухачів історичної школи брали участь в обласному конкурсі-захисті робіт учнів-членів МАН по секціях історії України, історичного краєзнавства, археології та етнографії. Всі вони стали призерами II етапу конкурсу, а 70% посіли перші місця.
- Загальнорозвиваючий: окрім занять з профільних дисциплін, слухачам шкіл пропонується різноманітна екскурсійна програма, що дає змогу знайомитися з найцікавішими куточками Слобожанщини, брати участь у диспутах та конференціях разом зі студентами ХНУ ім. В. Н. Каразіна, відвідувати театри, музеї Харкова тощо.
- Профільного самовизначення: до закінчення шкіл облСЮТур слухачі чітко визначаються у виборі майбутньої спеціальності на геолого-географічному та історичному факультетах ХНУ ім. В. Н. Каразіна, куди вони поступають щорічно. За період 2005 - 2008 рр. середній показник вступу випускників шкіл облСЮТур до університету складає 95%. Цифри свідчать самі за себе.
Всі п'ять модулів взаємодоповнюють один одного, вони інтегровані в єдину освітню систему, утворюють широкий простір з реальними можливостями розвитку та самовизначення творчої особистості дитини.
Усвідомлюючи значення кожного модулю, необхідно окремо виділити науково-дослідницький як основний, тому що його результатом є реальний продукт - дослідницька робота учня, працюючи над якою він сам формується як особистість, здатна до творчої самореалізації.
Входження підлітка в світ науки обумовлює його спілкування та співробітництво з вченими, краєзнавцями, науковими співробітниками музеїв, бібліотек, впливає на його світогляд, визначає майбутню життєдіяльність.