Клінічний протокол

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 22

Епідеміологія.

Ендемічний у Північно-західних штатах США, північній Мексиці, Центральній та південній Америці.

Дані про захворюваність в Україні відсутні.

Клінічні прояви.

Захворювання має підгострий перебіг.

Неспецифічні ознаки:

гарячка, озноб
втрата маси тіла
лімфаденопатія.

Симптоми ураження легень:

дихальна недостатність
болі в груді
на рентгенограмі:

двобічні ретикулоендотеліальні інфільтрати
вогнищеві вузлуваті тіні
булли.

Ознаки дисемінованого ураження:

ураження ЦНС

головний біль
позитивні менінгеальні симптоми;

ураження кісток, суглобів;
ураження шкіри:

плямисто-папульозна висипка
вузлувата еритема
багато формна еритема.

Діагностика.

Пряма мікроскопія та культивування матеріалу:

бронхоальвеолярний лаваж
ліквор
біоптати шкіри.

Визначення специфічних антитіл:

наявність у сироватці специфічних IgM вказує на гостру інфекцію
специфічні IgG з’являються протягом перших декількох місяців

титри, більші ніж 1:16-1:32 вказують на дисеміноване захворювання, за винятком ізольованого менінгіту.

Лікування.

Данні, що до лікування кокцидіоїдомікозу у ВІЛ-інфікованих дітей обмежені.

У хворих із важкими та середньоважкими формами препарат вибору амфотерицин В в дозі 0,5-1,0 мг/кг:

препарат призначається до чітких ознак покращення
звичайно необхідно декілька тижнів лікування
після досягнення ремісії необхідне тривале (пожиттєве) застосування флуконазолу з профілактичною метою.

Стабільним хворим із легкими формами хвороби можливе призначення флуконазолу в дозі 5-6 мг/кг х 2 рази на добу внутрішньо або внутрішньовенно.

Хворим з ураженням ЦНС призначається флуконазол у дозі 5-6 мг/кг х 2 рази на добу внутрішньовенно:

при недостатній ефективності розглядається можливість внутрішньовенного застосування амфотерицину В в поєднанні з інтратекальним його введенням.

Дані про контрольовані дослідження, які би вказували на безпечність відміни флуконазолу, який застосовується з профілактичною метою у дітей на ВААРТ з імунологічною ремісією відсутні.

Література.

1. Bartlett J.G. Pocket Guide to Adult HIV/AIDS Treatment (January 2005).– Johns Hopkins University.– 2005.– 80p.

Benson C.A., Kaplan J.E., Masur H., et al. Treating Opportunistic Infections Among HIV-Infected Adults and Adolescents (Recommendations from CDC, the National Institutes of Health, and the HIV Medicine Association/Infectious Diseases Society of America).
Bye M.R., Cairns-Bazarian A.M., Ewig J.M. Markedly reduced mortality associated with corticosteroid therapy of Pneumocystis carinii pneumonia in children with acquired immune deficiency syndrome // Arch Pediatr Adolesc Med.– 1994.– V.148.– P.638–641.
Chiou C.C., Groll A.H., Mavrogiorgos N. et al. Esophageal candidiasis in human immunodeficiency virus-infected pediatric patients after the introduction of highly active antiretroviral therapy // Pediatr Infect Dis J.– 2002.– V.21.– P.388–392.
Fichtenbaum C.J., Koletar S., Yiannoutsos C., et al. Refractory mucosal candidiasis in advanced human immunodeficiency virus infection // Clin Infect Dis.– 2000.– V.30.– P.749–756.
Galgiani J.N., Ampel N.M., Catanzaro A., et al. Practice guidelines for treatment of coccidioidomycosis // Clin Infect Dis.– 2000.– V.30.– 658–661.
Goins RA, Ascher D, Waecker N, et al. Comparison of fluconazole and nystatin oral suspensions for treatment of oral candidiasis in infants // Pediatr Infect Dis J.– 2002.– V.21.– P.1165–1167.
Gonzalez C.E., Shetty D., Lewis L.L. et al. Cryptococcosis in human immunodeficiency virus-infected children // Pediatr Infect Dis J .– 1996.– V.15.– P.796–800.
Gumbo T., Kadzirange G., Mielke J. et al. Cryptococcus neoformans meningoencephalitis in African children with acquired immunodeficiency syndrome // Pediatr Infect Dis J.– 2002.– V.21.– P.54–56.
Kaplan J.E., Hanson D.L., Navin T.R., et al. Risk factors for primary Pneumocystis carinii pneumonia in human immunodeficiency virus–infected adolescents and adults in the United States: reassessment of indications for chemoprophylaxis // J Infect Dis.– 1998.– V.178.– P.1126–1132.
Stringer J.R., Beard C.B., Miller R.F., Wakefield A.E. A new name (Pneumocystis jiroveci) for Pneumocystis from humans // Emerging Infect Dis.– 2002.– N8.– P.891–896.

Паразитарні інфекції у дітей з ВІЛ/СНІД.

Токсоплазмоз.

Токсоплазмоз – уроджена або набута протозойна зоонозна інфекція, яка характеризується багатосимптомністю проявів.

Toxoplasma gondii – найпростіші з облігатним внутрішньоклітинним паразитуванням. Природними (проміжними) хазяєвами є багато ссавців, в тому числі і свійські тварини, птахи, а також людина. Дефінітивними (кінцевими) хазяєвами – представники сімейства котячих.

Діти, у більшості випадків, заражаються Toxoplasma gondii внутрішньоутробно, при виникненні первинної інфекції у вагітної жінки. В рідких випадках внутрішньоутробне зараження відбувається в результаті реактивації латентної інфекції у матері. У дітей старшого віку зараження відбувається при вживанні термічно недостатньо обробленого м’яса, при заковтуванні ооцист із забрудненою водою або їжею, а також при контакті з інфікованими кішками.

Можливо також інфікування токсоплазмозом при переливанні крові, пересадці органів. Уроджена інфекція є менш частою (2-6%), але протікає із серйозними наслідками (гідроцефалія, мікрофтальмія, сліпота, глухота), якщо мати первинно інфікована в першому триместрі вагітності. Якщо інфікування відбулося в останньому триместрі, що трапляється частіше (81%), клінічна картина може бути варіабельною: за відсутності яких-небудь клінічних проявів до тяжких форм.

Ураження ЦНС проявляються гідроцефалією, мікроцефалією, хоріоретинітом, внутрішньомозковими кальцифікатами, судомним синдромом. При розвиткові генералізованої форми, окрім ураження ЦНС, спостерігаються лімфоаденопатія, макулопапульозний висип, гепатоспленомегалія, жовтяниця, гематологічні порушення (анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія).

У більшості інфікованих дітей, які не мають симптомів інфекції на моменту народження, клініка розвивається пізніше впродовж кількох місяців чи років.

Набутий токсоплазмоз або реактивація раніше наявної латентної інфекції у дітей з імуносупресією протікає тяжко у вигляді генералізованої інфекції з виникненням енцефаліту, ретиніту, пневмонії, ураження серця, гепатиту, лімфоаденопатії. Розвиток енцефаліту супроводжується появою загальномозкових симптомів і різноманітною вогнищевою симптоматикою. При ураженні спинного мозку виникає клініка енцефаломієліту.

Токсоплазмова інфекція з ураженням ЦНС зустрічається не часто у ВІЛ-інфікованих дітей. Згідно опублікованих даних, частка токсоплазмового енцефаліту у дітей становила менше 1% від всіх СНІД-індикаторних захворювань до застосування ВААРТ. Токсоплазмоз мозку з появою клінічних симптомів у дітей у віці від 1 місяця відноситься до СНІД-індикаторних захворювань.

Blog

Клінічний протокол

Епідеміологія.

Клінічні прояви.