Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії

Вид материала

Документы

Содержание 28.4. Список рекомендованої літератури 28.5. Теми семінарських та практичних занять 28.6. Завдання для самостійної роботи 28.7. Проміжний та підсумковий контроль 29. “електоральна географія“ 29.2. Тематичний план Розрахунок навчального часу, (год.) 29.3. Програма дисципліни Об’єкт і предмет вивчення електоральної географії Взаємозв’язки електоральної географії з іншими науками Методи дослідження електоральної географії Політико-ідеологічні течії світу, їх географія Політичні партії та громадські організації, їх географія Виборчі системи світу, їх географія Географія політико-ідеологічних течій та політичних партій в Україні Географічний аналіз електоральних процесів в Україні 29.4. Список рекомендованої літератури

Подобный материал:

• Програма творчих конкурсів та вступних випробувань зі спеціальних та загальноосвітніх, 265.37kb.
• Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
• Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 279.32kb.
• Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 104.87kb.
• Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 337.88kb.
• Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 412.25kb.
• Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
• Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 140.98kb.

Прогнозування планування та управління суспільно-географічними комплексами


Завдання та шляхи вдосконалення територіального прогнозування і планування. Науково обґрунтований прогноз - необхідна передумова раціонального і планового розвитку СГК. Прогнозування розвитку - необхідна функція раціонального управління. Пошукове і нормативне прогнозування.

Етапи прогнозування СГК: постановка мети і завдань прогнозу; визначення предмета прогнозу; встановлення розрахункових строків прогнозу; інформація про об’єкт - визначення вихідних критеріїв природного, економічного, соціального і екологічного потенціалу СГК; вибір методів прогнозування і прогнозних розрахунків; здійснення прогнозних розрахунків; перевірка ефективності варіантів прогнозу; використання результатів прогнозу в розробці схем, планів і проектів.

План розвитку СГК і його завдання. 1. Оптимізація територіальної організації виробництва.2. Дотримання пропорційності між функціональними підсистемами: природно-ресурсною, населенням і його розселенням, виробничою і соціальною інфраструктурами. 3. Збереження пропорцій між енерговиробничими циклами, допоміжними, обслуговуючими, сполученими виробництвами. 4. Раціоналізація внутрішніх і зовнішніх економічних зв’язків. 5. Комплексне використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, оптимізація природокористування, рекультивація і охорона природи. 6. Оптимізація системи розселення населення і використання трудових ресурсів. 7. Гармонійний розвиток виробничої інфраструктури, основних і допоміжних виробництв. 8. Науково обґрунтований розвиток об’єктів соціальної інфраструктури. 9. Обґрунтування зон збуту продукції.


28.4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Навчальні посібники.

1. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (методологія, теорія). - К.: УФІМБ, 1996.

1. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). - К.: УФІМБ, 1997.
   
2. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. -К.: ВМ, 1996.
   
3. Пістун М.Д., Гуцал В.О., Провотар Н.І. Географія агропромислових комплексів. - К.: Либідь, 1997.
   
4. Никольский И.В. Теоретические основы региональной экономической географии. - Минск: БГУ, 1976.
   
5. Шарыгин М.Д. Дробное районирование и локальные территориально-производственные комплексы. Курс лекций. - Пермь, 1975.
   

Монографії, брошури, статті.

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983.
   
2. Бондман М.К. Территориально-производственные комплексы. Теория и практика предплановых исследований. - Новосибирск.: Наука,1980.
   
3. Волобой П.В., Поповкін В.А. Проблеми територіальної спеціалізації і комплексного розвитку народного господарства Української РСР. - К.: Наукова думка, 1972.
   
4. Жупанський Я.І. Виробничо-територіальні комплекси та їх картографування. - Львів: ВШ, 1975.
   
5. Заставный Ф.Д. Территориально-производственные комплексы. - К.: Наукова думка, 1979.
   
6. Кистанов В.В. Территориальная организация производства. - М.: Экономика, 1981.
   
7. Колосовский Н.Н. Теория экономического районирования. - М.: Мысль, 1969.
   
8. Коваленко Ю.Н. Научные основы территориальной организации промышленных комплексов. - К.: Будівельник, 1977.
   
9. Корецкий Л.М. Промышленные узлы Украинской ССР и проблемы их развития. - В кн.: Закономерности формирования производственно-территориальных комплексов. - К.: Наукова думка, 1968.
   
10. Моделирование территориально-производственных комплексов (методология, теория, метод). - Львов: ВШ при ЛГУ, 1981.
    
11. Паламарчук М.М., Тащук К.О. Територіальна структура промислового комплексу економічного району. - К.: Наукова думка, 1974.
    
12. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. - К.: Знання, 1998.
    
13. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. - К.: Наукова думка, 1993.
    
14. Пробст А.Е. Эффективность территориальной организации производства (методологические очерки). - М.: Наука, 1965.
    
15. Савченко М.Е. Вопросы теории и методики изучения территориально-производственных комплексов. - Свердловск, 1980.
    

28.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


1. Наукові основи територіально-виробничого комплексоутворення.

2. Фактори комплексоутворення, їх класифікація та суспільно-географічна оцінка.

3. Систематика і основні типологічні ознаки суспільно-географічних комплексів.

4. Науково-методологічні основи системно-структурного аналізу суспільно-географічних комплексів.

5. Промислове комплексоутворення (теоретико-методологічні основи).

6. Спеціалізація і комплексний розвиток господарства суспільно-географічного району.

7. Агропромислова інтеграція – головна умова формування АПК.


28.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 14 годин.

1. Оцінка факторів комплексоутворення (2 год.).

2. Систематика суспільно-географічних комплексів (2 год.).

3. Системно-структурний аналіз господарських комплексних утворень (4 год.).

4. Промислове комплексоутворення і агропромислова інтеграція (4 год.).

5. Наукові підходи до оцінки ефективності спеціалізації і комплексно-пропорційного розвитку суспільно-географічних комплексів (2 год.).


28.7. ПРОМІЖНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ


Проміжними є два модульні контролі. Перший проводиться за такими темами: фактори формування і функціонування господарських комплексів; закономірності суспільно-географічного комплексоутворення; систематика та основні типологічні ознаки суспільно-географічних комплексів; наукові ознаки структурно-системного аналізу суспільно-географічних комплексів. Другий модульний контроль включає питання 3 тем: наукові основи територіальної організації міжгалузевих комплексів; промислові комплекси і закономірності їх формування; агропромислова інтеграція – головна умова формування промислових комплексів; суспільно-географічне комплексоутворення і проблеми природокористування.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.


29. “ЕЛЕКТОРАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ“

(Упорядник – доц. Шишацький В.)


29.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Мета курсу: поглиблене вивчення електорально-географічних особливостей розвитку України. Для цього необхідне виконання таких завдань:

• з’ясувати місце електоральної географії в системі географічних наук, визначити її об’єктно-предметну область дослідження, потятійно-термінологічний апарат;
  
• отримати уявлення про об’єкти політичної сфери, які впливають на функціонування і розвиток електорально-географічних процесів в Україні;
  
• визначити систему факторів, що впливають на розвиток електоральної сфери в Україні, пояснити їх причинно-наслідкові зв’язки;
  
• проаналізувати усю сукупність виборчих змагань в Україні, виявити їх основні закономірності та особливості;
  
• навчитись наукових методів аналізу електоральної географії.
  

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

• сутність електоральної географії як наукового напрямку політичної географії;
  
• орієнтуватись в основних положеннях політології, що взаємопов’язані із політичним життям суспільства в частині виборів органів державної та місцевої влади, референдумів і т.п.;
  
• передумови і фактори, котрі як опосередковано, так і безпосередньо впливають на територіальну організацію політичного життя українського суспільства;
  
• основні особливості електорального розвитку Україні від моменту проголошення її суверенітету;
  
• основні об’єкти виборчих змагань та територіальні особливості їх електоральних результатів.
  

вміти:

• охарактеризувати будь-які політичні сили виходячи із їхніх виборчих програм та політичної діяльності;
  
• визначити на яку групу населення (соціальну, вікову, територіальну тощо) орієнтується та чи інша політична сила;
  
• виявити основні електорально-географічні тенденції розвитку тих чи інших політичних об’єктів;
  
• застосовувати отримані знання на практиці, зокрема й з використанням спеціальних методів дослідження.
  

29.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назва теми	Кількість годин	Розрахунок навчального часу, (год.)
			лекцій	практичних
1	2	3	4
1.	Вступ до електоральної географії.	2	2
2.	Теоретико-методологічні засади науки. Історія розвитку науки. Зв’язки з іншими дисциплінами.	4	2	2
3.	Поняття про політичні партії. Види ПП. Цілі і завдання ПП. Типологія ПП.	2	2
4.	ПП лівої орієнтації, їх особливості, географія поширення.	4	2	2
5.	ПП правої орієнтації, їх особливості, географія поширення.	2	2
6.	ПП центристської орієнтації, їх особливості, географія поширення.	4	2	2
7.	Інші види ПП (маргінальні, харизматичні та ін.), географія їх поширення.	2	2
8.	Партійно-політичні системи, їх різновиди.	4	2	2
9.	Виборчі системи, їх різновиди.	2	2
10.	Партійно-політична і виборча системи в Україні, їх еволюція.	4	2	2

1	2	3	4	5
11.	Політичні партії в Україні, їх типологія.	2	2
12.	Електорально-географічні особливості загальнонаціональних виборів в Україні. 1991 – 2002 рр.	4	2	2
13.	Електорально-географічні особливості загальнонаціональних виборів в Україні. 2004-2007 рр.	2	2
14.	Електоральна карта України: причини і наслідки її формування й розвитку.	4	2	2
Разом		42	28	14

29.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


Вступ


Сутність електоральної. Підходи до визначення електоральної географії. Структура електоральної географії. Місце електоральної географії в системі географічних наук. Основні цілі і завдання електоральної географії. Огляд літератури з електоральної географії та суміжних наукових дисциплін. Рекомендована література.


Об’єкт і предмет вивчення електоральної географії


Уявлення про об’єкт та предмет дослідження. Мета і завдання електоральної географії. Електоральні об’єкти. Електорально-територіальні процеси, їх види.


Взаємозв’язки електоральної географії з іншими науками


Зв’язки з науками географічного циклу: зв’язки із суспільно-географічними дисциплінами, а також окремими галузевими напрямками природничої географії, картографією. Зв’язки з науками політологічного циклу та науками, що лежать на стику політології і інших фундаментальних наук. Зв’язки з загальнотеоретичними та методологічними науками. Формування власної теоретичної бази, трансформація підходів і методів суміжних наук в специфічні методи і прийоми досліджень електоральної географії.


Історія виникнення і розвитку електоральної географії


Причини виникнення науки. Еволюція політичної думки світу. Розвиток і трансформація основних суспільно-політичних течій. Виникнення, еволюція і сучасний стан політичних партій та партійно-політичних систем світу. Етапи розвитку електоральної географії; значення роботи Ф.Ратцеля “Політична географія”. Андре Зігфрид як засновник напрямку електоральної географії. Сучасна світова електоральна географія у Великій Британії, Франції, США, Німеччині, Італії, Польщі, Індії та інших країнах. Праці з електоральної географії провідних західноєвропейських та американських вчених. Виникнення і розвиток електоральних досліджень у царській Росії, Радянському Союзі, Російській Федерації. Розвиток суспільно-політичної думки в Україні. Політична історія України та провідні політичні постаті. Виникнення і розвиток політичних партій і течій в Україні. Сучасний стан політичної системи в Україні і роль політичних партій та рухів у її формуванні. Основні суспільно-політичні течії в сучасній Україні. Новітні дослідження українських вчених в галузі електоральної географії.


Методи дослідження електоральної географії


Основні підходи до організації досліджень в електоральній географії. Методи дослідження: загальнонаукові, міждисциплінарні, логічні, географічні, політологічні, емпіричні; використання математичного апарату для аналізу електоральних процесів; географо-математичне моделювання та прогнозування.


Політико-ідеологічні течії світу, їх географія


Політико-ідеологічні течії, їх види і різновиди. Типологія політико-ідеологічних течій. Короткий огляд основних політико-ідеологічних течій: комунізм, соціал-демократія, лібералізм, консерватизм та інші. Географія політико-ідеологічних доктрин у світі. Географічні закономірності поширення політико-ідеологічних доктрин і їх вплив на економічний і соціальний розвиток держав. Особливості формування політико-ідеологічних доктрин в Україні. Географія політико-ідеологічних доктрин в Україні.


Політичні партії та громадські організації, їх географія


Види добровільних об’єднань громадян. Політичні партії: їх еволюція, функції, роль у житті суспільства. Підходи до типології політичних партій. Географія поширення і впливу політичних партій у світі. Типологія сучасних українських політичних партій. Географія поширення і впливу політичних партій в Україні. Партійні системи. Типологія партійних систем. Географія партійних систем у світі. Українська партійна система, особливості її становлення та еволюції. Суспільно-політичні рухи, їх роль у формуванні партійних систем. Географія наймасовіших суспільно-політичних рухів світу. Громадські організації. Суспільно-політичні рухи та громадські організації в Україні, їх географія та вплив на політичну систему.


Виборчі системи світу, їх географія


Виборчі системи, їх типологія, особливості. Способи функціонування різних виборчих систем. Недоліки і переваги різних виборчих систем. Географія виборчих систем світу. Виборча система в Україні, її еволюція.


Географія політико-ідеологічних течій та політичних партій в Україні


Основні політико-ідеологічні течії сучасної України. Географічні особливості розвитку і поширення політико-ідеологічних течій в Україні. Становлення і розвиток політичних партій в Україні. Географічні особливості впливовості політичних партій та формування їх регіональних осередків. Особливості розвитку суспільно-політичних рухів в Україні. Географічні особливості поширення суспільно-політичних рухів та їх вплив на партійно-політичну систему України.


Географічний аналіз електоральних процесів в Україні


Огляд основних електоральних процесів та їх підсумків в Україні впродовж 1990-2007 років. Географічний аналіз виборчих процесів в Україні: референдуми ’90, ’91 та ’2000 рр.; президентські вибори ’91, ’94, ’99, ’04 рр.; парламентські вибори ’90, ’94, ’98, ’02, ’06, ’07 рр. Роль різних чинників у виборчих процесах та їх оцінка. Головні регіональні електорально-географічні відмінності в Україні. Підходи до електорально-географічного районування України. Чинники електорально-географічного районування. Електорально-географічні райони України. Основні тенденції розвитку електорально-географічних процесів в Україні та їх прогноз.


29.4. Список рекомендованої літератури

1. Базів В.А. Політичні партії в незалежній Україні: генеза і типологія. – Львів, Світ, 99.
   
2. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. Навч. посібник для ВУЗів. – К., АМУПП, 00.
   
3. Войтенко В.П. Партії очима демографа: вибори ’98, вибори ’99. – К., 99.
   
4. Дністрянський М.С. Політична географія України. – Львів, 1997.
   
5. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. –Львів, 00.
   
6. Здіорук С.І. Проблеми функціонування політичних партій в Україні в системі владних відносин. – К., НІСД, 01.
   
7. Каледин М. Политическая география: истоки, проблемы, принципы, научные концепции. – С.-Пб., 1996.
   
8. Колосов В. Политическая география. – Л., 1988.
   
9. Мироненко В., Колосов В. Политическая география и геополитика. – С.-Пб., 2002.
   
10. Олійник Я.Б., Шишацький В.Б. Електоральна географія – новий напрямок суспільної географії в Україні. Економічна і соціальна географія. Ви­пуск 53. – К.: Обрії, 2002. – С.12-21.
    
11. Політичні партії в Україні: інформаційно-довідкове видання /за ред. М.Рябця. – К., ЦВК, 2001.
    
12. Політологія /за ред. Дзюбка І.С, Лемківського К.М. – К.: ВШ, 2001.
    
13. Політологія /за ред. Семків О.І. та ін. – Львів: Світ, 1994.
    
14. Соціально-економічна географія України /за ред. Шаблія О.І. – Львів, 94.
    
15. Туровский. Р.Ф. Политическая география. – М. – Смоленск: издательство СГУ, 1999.
    
16. Шевченко В.Ф. та ін. Історія українських політичних партій. – К.: НАВСУ, 1999.
    
17. Шишацький В.Б. Деякі територіальні особливості електоральних проце­сів в Україні на парламентських виборах 2002 р. Вісник КНУ ім. Шевченка. Сер. Географія. Випуск 49. -К.: Київський ун-т, 2003. – С.57-59.
    
18. Шишацький В.Б. Територіальні особливості партійно-політичних орієнтацій виборців в Україні 1998-2002 років. “Наукові записки” ін-ту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ, вип. 22. – К.: 2003. – С.18-24.
    
19. Шишацький В.Б. Особливості регіональної поляризації виборчих уподобань населення під час президентських виборів 2004 року. Вісник КНУ ім. Шевченка. Сер. Географія. Випуск 52, ч.2. – К.: «Київський університет», 2006. – С.30-32.
    
20. Шишацький В.Б. Особливості регіональної поляризації виборчих уподобань населення під час президентських виборів 2004 року. Вісник КНУ ім. Шевченка. Сер. Географія. Випуск 52, ч.2. –К.: «Київський університет», 2006. -С.30-32.
    
21. ссылка скрыта
    
22. ссылка скрыта