Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії
| Вид материала | Документы |
- Програма творчих конкурсів та вступних випробувань зі спеціальних та загальноосвітніх, 265.37kb.
- Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 279.32kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 104.87kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 337.88kb.
- Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 412.25kb.
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 140.98kb.
26.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
ВСТУП
Значення суспільно-географічної районології. Мета і завдання курсу. Місце суспільно-географічної районології в системі географічних знань.
Зв’язок суспільно-географічної районології з іншими дисциплінами. Суспільно-географічні районологія та районознавство.
Об’єкт дослідження суспільно-географічної районології – суспільно-географічний район. Предмет дослідження – закономірності утворення та методи виділення суспільно-географічних районів.
Поняттєво-термінологічний апарат: ареал, район, регіон; геопростір, територія, геоторія; комплекс, система; територіально-виробничий комплекс, суспільно-географічний комплекс; суспільно-географічний район, суспільно-географічне районоутворення; економічне районування, соціально-економічне районування, суспільно-географічне районування.
Методи дослідження: суспільно-географічне районування; порівняльно-описовий, енерговиробничих циклів, картографічний, моделювання; історичний, літературний тощo.
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РАЙОН ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розвиток уявлень про суспільно-географічний район. Період описової районології. Домінування принципу однорідності районів. Районування з пізнавальною метою. Описово-статистичні дослідження. Виділення господарських районів (К.Герман, К.Арсеньєв). Теорія району як реально існуючого утворення (М.Огарьов). Вивчення факторів районоутворення, розробка принципів, показників районування (П.Семенов-Тян-Шанський, Д.Мєндєлєєв, В.Семенов-Тян-Шанський). Розробка наукових засад сільськогосподарського районування (Д.Ріхтер, О.Скворцов, О.Фортунатов, О.Челінцев та ін.). Період практичної районології. Ідея єдності економічного і адміністративного районування: адміністративно-господарське районування. Значення енергетичного принципу районування. Розробка наукових основ радянського економічного районування. Діяльність комісій Держплану та ВЦІК. Питання економічної завершеності районів, їх внутрішньої неоднорідності, переспективності, врахування національних меж (І.Александров, Г.Кржижановський, Л.Нікітін). Період теоретичної районології. Теорія району як виробничого комплексу з певною спеціалізацією загальнодерджавного масштабу (М.Баранський). Вчення про типи економічних районів (С.Бернштейн-Коган). Вчення про районні виробничо-територіальні комплекси, метод енерговиробничих циклів (М.Колосовський). Раднаргоспівський принцип управління народним господарством. Розробка методологічних основ економічного районуваня (П.Алампієв). Питання об’єктивності існування економічних районів, їх спеціалізації і комплексного розвитку, економічних зв’язків, галузевої структури, визначення таксономічних рівнів економічного районування (В.Кістанов, А.Колотієвський, І.Нікольський, В.Четиркін та ін.). Теоретичні узагальнення досвіду економічного районування (І.Бєлоусов, Т.Калашнікова, М.Пістун, Ю.Саушкін, Л.Смірнягін). Дробне внутріреспубліканське та внутріобласне районування (Б.Хорєв, М.Шаригін та ін.). Посилення ролі соціальних умов та факторів: соціально-економічне районування. Сучасний період районології. Розробка наукових основ української районології (М.Пістун, В.Поповкін, О.Шаблій, М.Паламарчук та ін.). Обґрунтування нових видів галузевого районування. Концепція суспільно-географічного районування. Проблема визначення методологічної бази сучасної української районології.
Сутність поняття „Суспільно-географічний район”. Підходи до розуміння та суть поняття “суспільно-географічний район”: суспільно-географічний район як частина господарства країни, суспільно-географічний район як комплекс, суспільно-географічний район як територія. Об’єктивність суспільно-географічних районів. Суспільно-географічний район та культурний (економічний) ландшафт. Властивості суспільно-географічного району: цілісність та специфіка.
Класифікація суспільно-географічних районів: за таксономічним рівнем, за повнотою охоплення людської діяльності на території, за рівнем розвитку, за суспільно-географічним положенням, за спеціалізацією, за проблемністю. Однорідний та вузловий райони.
Методологічні підходи до дослідження суспільно-географічних районів. Системно-структурний підхід: район як система, що має властивості цілісності, емерджентності, структурності, ієрархічності, функціональності, організованості, еволюційності. Біхевіористичний підхід: район як образ, що має властивості суб’єктивності, перцепційності, холістичності, стереотипності, самоідентичності. Синергетичний підхід: район як система, що само організується і має властивості нелінійності розвитку, динамічної ієрархічності, фіналізму, нерівноважності, хаотичності, дисипативності, фрактальності.
ПРОЦЕС СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНОУТВОРЕННЯ
Сутність та чинники суспільно-географічного районоутворення. Об’єктивність процесів районоутворення. Географічний поділ праці – головна об’єктивна передумова районоутворення. Історичні, природно-екологічні, економічні, соціально-культурні та психологічні, політико-правові умови суспільно-географічного районоутворення. Фактори районоутворення: потенціал суспільно-географічного положення, природноресурсний та працересурсний потенціал, системи розселення, рівень урбанізації, рівень економічного і соціального розвитку.
Географічний поділ праці як передумова суспільно-географічного районоутворення. Сутність ГПП. Абсолютний та відносний ГПП. Види ГПП: між районами як цілим, між районами як поліструктурними утвореннями. Масштаби ГПП: міжнародний, міжрайонний, внутрішньорайонний. Показники участі районів у ГПП: експортна, імпортна квота, зовнішньоторговельна квота.
Концепції географічного поділу праці. Меркантилізм. Класичні теорії: абсолютних та порівняльних переваг. Факторні теорії: теорема Хекшера-Оліна, „парадокс” Леонтьєва. Сучасні теорії: конкурентних переваг Портера, ефекту масштабу Кругмена, життєвого циклу товару Вернона, технологічного розриву Познера.
Закономірності суспільно-географічного районоутворення. Закономірності суспільно-географічного районоутворення як результат дії суспільно-географічних законів. Поляризація. Стадійність. Комплексність. Поняття “ядро районоутворення”. Стадії формування ядер районоутворення. Стадія рівномірного розміщення локальних ядер. Стадія моноядерної поляризації території. Стадія поліядерної поляризації території. Стадія рівномірного використання території.
МЕТОД СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ
Сутність та науково-практичне значення суспільно-географічного районування. Таксономізація. Види таксономізації: зонування, районування, картування ареалів. Відповідність районування закономірностям районоутворення. Постановка мета та суб’єктивність районування. Наукове та практичне значення. Вдосконалення АТУ на основі районування.
Принципи, критерії та показники районування. Поняття “принципи районування” та підходи до їх визначення. Принципи об’єктивної територіальної цілісності, історичності, перспективності, адміністративний (конгруенції). Проблема співвідношення сіток суспільно-географічного районування та адміністративно-територіального поділу. Критерії суспільно-географічного районування: підвищення рівня сформованості території шляхом розв’язання вузлових проблем, раціональність використання ресурсного потенціалу, ефективність економічного і соціального розвитку, поліпшення екологічної ситуації. Показники наявності та інтенсивності зв’язків між ядром та периферією.
Таксономічні рівні районування. Поняття про рівні районування. Макрорайонування: суть, значення, специфіка, визначальні чинники, показники. Мезорайонування: суть, значення, специфіка, визначальні чинники, показники. Мікрорайонування: суть, значення, специфіка, визначальні чинники, показники. Проблеми виділення топорівня суспільно-географічного районування. Типізація мікрорайонів. Внутріобласне та дробне районування.
Види суспільно-географічного районування. Підходи до визначення видів районування. Інтегральне районування. Міжгалузеве районування. Галузеве районування. Загальногалузеве і внутрішньогалузеве районування. Види галузевого районування. Промислове районування: суть, значення, специфіка, види. Промислові райони, вузли, центри, пункти. Агропромислове районування: суть, значення, специфіка, види. Агропромислові райони, вузли, центри, пункти. Транспортно-географічне районування: суть, значення, специфіка, види. Транспортно-географічні райони, підрайони, вузли. Соціально-географічне районування: суть, значення, специфіка, види. Торговельно-географічне районування. Рекреаційно-географічне районування. Культурно-географічне районування. Політико-географічне районування. Нові види галузевого районування.
МЕТОДИКА СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ
Вимоги, способи та етапи районування. Вичерпність, неповторюваність, одномасштабність, гнучкість районування. Дедуктивний та індуктивний способи районування. Розрізнення, осмислення та розмежування районів.
Методика виділення ядер суспільно-географічного районоутворення. Математико-картографічні методи. Потенціал поля людської діяльності. Регіональні ядра. Внутрішньорегіональні ядра. Локальні ядра. Внутрішня та зовнішня периферія.
Методика делімітації суспільно-географічних районів. Виділення районів на основі аналіз зв’язків між ядром та периферією: і виробничо-технологічних, виробничо-реалізаційних, трудових, культурно-побутових, інфраструктурних, комунікаційно-інформаційних, адміністративно-управлінських. Накладання сфер впливу ядер. Оверлейний аналіз. Визначення буферних зон. Медіанний спосіб делімітації. Врахування адміністративних границь. Виділення районів шлхом побудови багатокутників Тіссена (геометричний метод). Врахування нерівнозначності впливу ядер районоутворення.
ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ РАЙОНІВ
Компонентна структура суспільно-географічного району. Підходи до визначення компонентної структури району: за галузевою та функціональною ознаками. Чотири рівні галузевої структури району. Головні, базові, супутні, додаткові, місцеві, обслуговуючі галузі. Динамічні характеристики галузей району. Динамічні, нові (пропульсивні, комплексуючі), лідируючі галузі.
Методика визначення спеціалізації суспільно-географічних районі. Поняття спеціалізації районів. Міжрайонна та внутрішньо районна спеціалізація. Позарайонне споживання як сутність міжрайонної спеціалізації. Відмінність понять “галузь спеціалізації” та “профілююча галузь”. Показники районної спеціалізації: індекс спеціалізації, коефіцієнт відносної експортної спеціалізації, коефіцієнт товарності.
Територіальна (прострова) структура суспільно-географічного району. Елементи територіальної структури: точки, лінії, ядра, центри, фокуси, осередки, вузли, центри, пункти. Опорний каркас території району. Типи територіальної структури: радіально-кільцевий, прямокутно-регулярний, лінійно-вузловий, лінійно-фасадний, басейновий, змішаний. Підрайон. Полюси зростання району. Конфігурація району. Протяжність, компактність, симетричність.
Методика дослідження просторової структури району. Аналіз переміщень, мереж (каналів зв’язку), вузлів мережі, ієрархії вузлів, поверхонь, дифузії (П. Гаґґет). Аналіз вузлових утворень: ієрархія вузлів, класифікація за різними критеріями (генетична, функціональна, морфологічна класифікації), оцінка емпіричних залежностей („ранг-розмір”, „розмір-функції”), аналіз конфігурації системи вузлових утворень, аналіз еволюції вузлових утворень. Аналіз мереж: ієрархія мереж, класифікація за різними критеріями (генетична, морфологічна, галузева класифікації), оцінка доступності, зв’язності, вразливості мереж, аналіз густоти мереж, їх еволюції. Аналіз просторових взаємодій: аналіз опорного каркасу, визначення типу територіальної структури, аналіз взаємодій типу „центр-периферія”, аналіз еволюції просторової структури (визначення циклів, стадій).
Зв’язки в суспільно-географічному районі. Внутрішні та зовнішні зв’язки. Горизонтальні та вертикальні зв’язки. Виробничі, соціальні; виробничо-ресурсні, виробничо-соціальні, соціально-ресурсні, управлінські зв’язки. Комплексність суспільно-географічного району як максимальна тіснота зв’язків та відсутність диспропорцій. Поняття “комплексність”, “рівень комплексності”, “комплексний розвиток району”. Поняття “пропорційність”, “комплексно-пропорційний розвиток району”. Основні види пропорцій в районі. Поняття про регіональні диспропорції. Показники районної комплексності: показники зв’язків та диспропорцій.
Метод енерговиробничих циклів. Розвиток концепції енерговиробничих циклів. Класичне та сучасне трактування ЕВЦ. Структура енерговиробничого циклу. Систематизація енерговиробничих циклів СГР.
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РАЙОНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Напрями зарубіжних рйонологічних досліджень. Хорологічна та позитивістська філософські концепції. Унікальність та універсальність районів.
Французька школа. Теорія унікальності районів як комплексів природних умов і способу життя людини (поняття “пеї”) (П. Відаль де ла Блаш, А. Деманжон). Теорія полюсів розвитку району (Ф. Перру, Ж. Будвіль).
Німецька школа. Теорії штандорту (Й. фон Тюнен, А. Вебер). Теорія центральних місць (В. Кристаллер, А. Льош).
Англо-американська школа. Теорія унікальності районів як логічних конструкцій (поняття “компаж”) (Д. Віттлсі, Р.Гартшорн). Теорія просторової взаємодії (В. Бунґе, Б. Беррі, П. Гаґґет). Регіоналістика (В. Айзард, В. Лєонтьєв).
Сучасні зарубіжні рйонологічні концепції .Дифузіоністські, динамічні, поведінкові районологічні теорії (Т. Геґерстранд, А. Пред). Синергетичні теорії.
26.4. Рекомендована література
- Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В. Суспільно-географічне районування України. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2000.
- Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія). - К., 1996.
- Мезенцев К.В. Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2005.
- Пістун М.Д., Мезенцев К.В., Тьорло В.О. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2004.
- Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики. – Одеса: Астропринт, 2005.
- Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2003.
- Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. Навч.посібник. - К., 1996.
26.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тематика практичних занять:
1. Визначення галузей спеціалізації адміністративної області (2 год.).
2. Визначення ядер районоутворення адміністративної області (2 год.).
3. Аналіз структури дослідження суспільно-географічного району (2 год.).
4. Визначення громадських центрів міста Києва (2 год.).
Тематика семінарських занять:
1. Суспільно-географічний район як об’єкт дослідження (2 год.).
2. Процес суспільно-географічного районоутворення (2 год.).
3. Метод суспільно-географічного районування (2 год.).
4. Методика суспільно-географічного районування (2 год.).
5. Зарубіжний досвід районологічних досліджень (2 год.).
26.6. Завдання для самостійної роботи
- Методи визначення районної спеціалізації (1 год.).
- Методи визначення рівня комплексності району (2 год.).
- Вчення про опорний каркас території району (4 год.).
- Проблема вибору методів суспільно-географічного районування (4 год.).
26.7. Проміжний та підсумковий контроль
В курсі “Суспільно-географічна районологія” передбачено два модульних контролі. Перший спрямований на перевірку знань з теорії суспільно-географічного районування. Другий модульний контроль має на меті перевірку знань з методики суспільно-географічного районування та дослідження суспільно-географічних районів.
Підсумковим контролем є іспит.