Зовнішня політика україни

Вид материала

Документы

Содержание Тема 14. Відносини Україна– НАТО в контексті української та європейської безпеки Методичні рекомендації Методичні рекомендації Методичні рекомендації Методичні рекомендації

Подобный материал:

• План берестейській мирний договір та його наслідки для України. Гетьманський переворот., 186.27kb.
• Зовнішня політика україни, 221.37kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з курсу "Зовнішня політика України", 88.09kb.
• Зовнішня політика україни, 97.97kb.
• Вплив націоналізму на зовнішню політику країн світу в ХХ столітті, 505.42kb.
• Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 2: Зовнішня політика І дипломатія, 76.48kb.
• Зовнішня політика україни, 187.48kb.
• Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 9: Зовнішня політика І дипломатія:, 62.79kb.
• Розділ зовнішня політика І політика безпеки, 886.45kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.

Тема 14. Відносини Україна– НАТО в контексті української та європейської безпеки

1. НАТО як основний безпековий інститут держав Заходу.
   
2. Взаємодія з НАТО як спроба вирішення проблем національної безпеки України. Провові основи та механізми реалізації інтеграції України в НАТО.
   
3. Політичні та соціокультурні перешкоди інтеграції України в НАТО.
   

ЛІТЕРАТУРА

1. Авраменко О. Вступ до НАТО: "за" і "проти". Пошук переконливої політичної мотивації / Авраменко О. // Політика і час (ПіЧ). – 2006. – №1. – С. 94.
   
2. Авраменко О. Для війни чи заради миру? Пошуки воєнної безпеки і шлях України до НАТО / Авраменко О. // Політика і час (ПіЧ). – 2006. – №2. – С. 33.
   
3. Бази НАТО в Україні: реалії і домисли / Кондратюк С.В. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
   
4. Балабин В. В., Безносюк О.О., Заруба О. Г. Міжнародні відносини і євроатлантичне майбутнє України: Підручник / Балабин В. В., Безносюк О.О., Заруба О. Г. [та ін.]; За заг. ред. Балабіна В. В. – К.: ТОВ “Інфодрук”, 2008. – 358 с.
   
5. Безчасний Л. Інтегрування нових членів та партнерів НАТО у військово-економічне співробітництво країн альянсу: висновки для України / Безчасний Л. // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №8. – С. 81.
   
6. Борохвостов В. Україна-НАТО: проблемні питання українського оборонно-промислового комплексу / Борохвостов В. // Стратегічна панорама. – 2005. – №2. – С. 131.
   
7. Вплив євроатлантичної інтеграції на соціально-економічне та політичне становище України / Ребкало В. А., Козаков В.М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
   
8. Капітоненко М. Нова роль НАТО в Європі? / Капітоненко М. // З. С. (Зовнішні справи). – 2009. – №3. – С. 16.
   
9. Гайдуков Л. Альянс без погонів. Наукова та освітня складові в сучасній діяльності НАТО і євроатлантичній інтеграції України / Гайдуков Л. // Політика і час (ПіЧ). – 2006. – №6. – С. 3.
   
10. Гречанінов В. У секторі безпеки України: [шлях України до НАТО] / Гречанінов В. // Політика і час (ПіЧ). – 2005. – №6. – С. 8.
    
11. Дюре М. Механізм особливого партнерства: [Україна-НАТО] / Дюре М. // Політика і час (ПіЧ). – 2006. – №11. – С. 22.
    
12. НАТО: від образу ворога до порозміння та співробітництва // Політика і час (ПіЧ). – 2005. – №7. – С. 14.
    
13. Закон України “Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної авіації України в операціях та навчаннях НАТО” // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №47. – Режим доступу до ресурсу: ссылка скрыта;
    
14. Контури європейської безпеки: процес створення / Вонсович О.С. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
    
15. Локальні та регіональні конфлікти: загроза миру / Семіков О.В, Фурашев В.М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 20 с.
    
16. Операції НАТО / Дробіт В. М., Семіков О. В, Фурашев В. М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
    
17. Північноатлантичний договір та договір щодо колективної безпеки: порівняння. – К.: Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції, 2008. – 11 с.
    
18. План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) // Віче. – 2008. – №4. – С. 2-6.
    
19. План дій Україна-НАТО: Частина перша: "План дій Україна-НАТО та його імплементація у 2007 році" / Семіков О.В, Фурашев В.М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 28 с.
    
20. Поліщук О. На євроатлантичному просторі безпеки: [НАТО] / Поліщук О. // Політика і час (ПіЧ). – 2006. – №10. – С. 22.
    
21. Постанова Верховної Ради України “Про питання вступу України до Північноатлантичного договору (НАТО)” від 06.03.2008 р. №126-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №13. – С. 356. – Ст. 111. – Режим доступу до ресурсу: ссылка скрыта;
    
22. Співробітництво Росії з НАТО / Семіков О. В, Фурашев В. М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
    
23. Тополанек М. Членство в НАТО як відповідальність за майбутнє / Тополанек М. // День. – 2009. – 7 квітня.
    
24. Україна-НАТО: "за" та "проти" / Палій О. А. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
    
25. Україна в міжнародних організаціях / Семіков О.В, Фурашев В.М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
    
26. Український ОПК в умовах НАТО / Палій О.А. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 16 с.
    
27. Умови вступу України до НАТО / Семіков О. В, Фурашев В. М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 20 с.
    
28. Чалий В. Наскрізна вісь: [Україна-ЄС-НАТО] / Чалий В. // Політика і час (ПіЧ). – 2006. – №12. – С. 14.
    
29. Черноусенко О. Партнерство Україна-НАТО: еволюція розвитку / Черноусенко О. // Політика і час (ПіЧ). – 2003. – №10, жовтень. – С. 3-8.
    
30. Хандогій В. Десять років особливого партнерства України з НАТО: мовою фактів / Хандогій В. // Політика і час (ПіЧ). – 2007. – №7. – С. 14.
    
31. Шерр Д. НАТО-60: під тягарем прожитих років / Джеймс Шерр // Дзеркало тижня. – 2009. – 11-17 квітня. – №13 (741).
    
32. Що загрожує Україні / Жовта І. В., Семіков О. В, Фурашев В. М. – К.: Т-во "Знання України", 2007. – 24 с.
    

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У першому питанні необхідно розглянути Північноатлантичний Альянс (NATO) як військово-політичну та безпекову організацію, що покликана забезпечувати безпекові та інші потреби через механізми співробітництва держав Заходу. Слід прослідкувати еволюцію Альянсу протягом 1949-2009 рр. [4, с. 82-117; 8; 14-18; 20; 22-23; 31]. Також у цьому питанні доцільно з’ясувати особливості взаємовідносин Росії та NATO зокрема щодо того , як Росія вирішує власні проблеми через взаємодію з НАТО [4, с. 117-124; 22].

У другому питанні необхідно проаналізувати, які проблеми у сфері безпеки стоять перед Україною у наш час, та з’ясувати як вирішенню цих питань має змогу допомогти НАТО [1-3; 4, с. 175-180; 7; 9-13; 14-15; 18-19; 24-27; 32]. У цьому питанні слід розкрити вимоги, що висувають до України при інтеграції в НАТО, зокрема у політичній, правовій, економічній, військовій сферах. У питанні слід розкрити еволюцію стосунків України з НАТО, а саме: 1) початок співпраці у 1994 р.; 2) постановку питання про приєднання України до НАТО у 2000-х рр.; 3) правову базу двосторонніх відносин; 4) проблеми та перспективи подальшої співпраці [4, с. 152-165, 199-206; 11-13; 17-20; 28-30].

У третьому питанні необхідно розглянути чинники, які перешкоджають зближенню України з НАТО: 1) антинатівські настрої більшості суспільства та політичних сил, які їх відображають; 2) настрої головного зовнішньополітичного агента впливу – Росії, її позицію щодо НАТО; 3) перспективи трансформації самого Альянсу; 4) погляди проросійських економічних кіл та істеблішменту в країнах-членах НАТО. У цьому питанні також необхідно проаналізувати напрями та результати співпраці держав-членів НАТО з Україною у різних сферах діяльності (політичній, економічній, гуманітарній, військовій тощо) [1-3; 4, с. 165-168, 177-180, 211-212; 5-6; 21; 22; 24; 26; 32].


Тема 15. Співробітництво України з країнами–близькими сусідами

1. Українсько–польські відносини.
   
2. Проблеми українсько–румунських відносин.
   
3. Українсько–угорські відносини на сучасному етапі.
   
4. Співробітництво України та Словаччини.
   

ЛІТЕРАТУРА

1. Артьомов І. В. Стан українсько-угорського транскордонного співробітництва в контексті євроінтеграційного курсу держави [Електронний ресурс] / І. В. Артьомов, Т. Віціан // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. – 2008. – № 38. – С. 179-190. – Режим доступу до джерела: d.gov.ua/img/scholarly/file/nz_38_42.pdf
   
2. Буглай Н. М. Політико-правовий вимір українсько-польських відносин [Електронний ресурс] / Буглай Н. М. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – 2009. – № 22. – Режим доступу до джерела: ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/024.php
   
3. Воронюк Л. Єврорегіон «Верхній Прут»: історія, перспективи, чого хоче кожна зі сторін [Електронний ресурс] / Леся Воронюк // Буковинський журнал. – 2008. – № 1. – С. 89-93. – Режим доступу до джерела: ua/portal/Soc_Gum/bukj/2008_1.pdf
   
4. Гайдош І. Регіональний аспект українсько-угорських відносин в нових реаліях шенгенського кордону (соціолого-політологічний аналіз) [Електронний ресурс] / І. Гайдош, П. Токар // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія. Соціологія. Філософія. – 2009. – № 11. – С. 157-163. – Режим доступу до джерела: ua/portal/natural/Nvuu/PSF/2009_11/Haidosh_Tokar.pdf
   
5. Геник М. А. Проблеми міжнаціонального примирення в діяльності президентів України й Польщі [Електронний ресурс] / М. А. Геник // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Серія Історія. – 2008. – № 14. – С. 87-93. – Режим доступу до джерела: ua/portal/natural/vpnu/Ist/2008_14/087-093.pdf
   
6. Гребельник О. П. Сучасні тенденції транскордонного торговельно-економічного співробітництва України та Польщі [Електронний ресурс] / О. П. Гребельник // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2009. – № 1. – С. 167-172. – Режим доступу до джерела: ua/portal/natural/Vchnu/Ekon/2009_1/zmist.files/_40.pdf
   
7. Дьяков О. А. Україна-Румунія: проблема делімітації континентального шельфу та виключних економічних зон [Електронний ресурс] / Дьяков О. А. // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 4 (5). – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/St_pr5/24_Dyakov.pdf
   
8. Кіш Є. Україна-Угорщина: сучасні пріоритетні напрями співробітництва [Електронний ресурс] / Єва Кіш // Персонал. – К.: МАУП, 2006. – № 10. – С. 13-18. – Режим доступу до джерела: nal.in.ua/article.php?ida=375
   
9. Кіш Є. Б. Українсько-угорське співробітництво: можливості та пріоритети у XXI столітті / Кіш Є. Б. – Ужгород: Ліра, 2003. – 124 с.
   
10. Клайзнер А. М. Сегментація української меншини у країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія) [Електронний ресурс] / Клайзнер А. М. // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 4 (5). – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/St_pr5/14_Klaizner.pdf
    
11. Климець Н. Співпраця України та Польщі: два роки після розширення ЄС [Електронний ресурс] / Наталя Климець / Лабораторія законодавчих ініціатив. – Режим доступу до джерела: .org.ua/index.php?action=draft_art&dtopic=7&ar_id=1402&ch_id=&as=0
    
12. Ковач Л. Л. Українсько-польське транскордонне співробітництво: тенденції та проблеми розвитку [Електронний ресурс] / Леся Ковач // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса. – 2007. – № 36. – С. 229-239. – Режим доступу до джерела: d.gov.ua/img/scholarly/file/nz_36_39.pdf
    
13. Логінов Я. Газовий конфлікт: Україна втрачає словацького союзника? [Електронний ресурс] / Якуб Логінов // Дзеркало тижня. – 2009. – № 2 (730). – Режим доступу до джерела: /1000/1550/65205/
    
14. Максименко І. В. Українсько-румунські відносини у контексті розширення ЄС на Схід [Електронний ресурс] / Максименко І. В. // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 3 (8). – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/8/29.pdf
    
15. Матійчик Я. П. Співпраця України та Польщі у галузі енергетичної безпеки Європи [Електронний ресурс] / Я. П. Матійчик // Стратегічна панорама. – 2009. – № 1. – С. 125-131. – Режим доступу до джерела: .gov.ua/panorama/SP2009-1.pdf
    
16. Мельник Ю. І. Реалізація національних інтересів України у контексті прикордонного співробітництва у регіоні Нижнього Дунаю [Електронний ресурс] / Ю. І. Мельник // Стратегічна панорама. – 2008. – № 1. – С. 53-60. – Режим доступу до джерела: .gov.ua/panorama/p2008-1u.pdf
    
17. Онищук О. Українсько-румунські відносини: проблеми та сучасний стан [Електронний ресурс] / Оксана Онищук // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2008. – № 25. – С. 71-75. – Режим доступу до джерела: ua/portal/Natural/VLNU/Mv/2008_25/10.pdf
    
18. Плаксенко М. Л. Динаміка українсько-румунських відносин після приєднання Румунії до ЄС [Електронний ресурс] / Плаксенко М. Л. // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 1 (10). – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/10/32.pdf
    
19. Поліщук Л. Основні пріоритети співпраці українських і польських регіонів: реалії та перспективи [Електронний ресурс] / Ліна Поліщук // Економічний Часопис-XXI. – 2008. – № 3-4. – Режим доступу до джерела: fo/ea/2008/3-4/200811.phpl
    
20. Сірук М. Віддані партнери [Електронний ресурс] / Микола Сірук // День. – 2007. - № 175. – Режим доступу до джерела: iev.ua/290619?idsource=189551&mainlang=ukr
    
21. Сірук М. Динамізація діалогу [Електронний ресурс] / Микола Сірук // День. – 2007. - № 36. – Режим доступу до джерела: iev.ua/290619?idsource=177983&mainlang=ukr
    
22. Сірук М. Сусіди, друзі, партнери [Електронний ресурс] / Микола Сірук // День. – 2009. - № 73. – Режим доступу до джерела: iev.ua/290619?idsource=273503&mainlang=ukr
    
23. Склярська О. Міждержавні взаємини України з Угорщиною та Румунією як чинник політико-географічних процесів в прикордонних районах [Електронний ресурс] / Оксана Склярська // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2008. – № 25. – С. 71-75. – Режим доступу до джерела: ua/portal/Natural/VLNU/Mv/2008_25/15.pdf
    
24. Скрипін Р. Рішення Міжнародного суду. Перемога чи поразка української дипломатії? [Електронний ресурс] / Роман Скрипін. – Режим доступу до джерела: svoboda.org/articleprintview/1378505.phpl
    
25. Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій: Монографія / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України / Д. І. Ткач. – К.: МАУП, 2004. – 480 с.
    
26. Тодоров І. Я Співпраця України та Польщі: військово-технічний вимір [Електронний ресурс] / І. Я. Тодоров // Історичні і політологічні дослідження: Збірник наукових праць. – 2008. – № 3-4. – Режим доступу до джерела: ua/portal/Soc_Gum/Iipd/2008_3_4/todorov.php
    
27. Чалий М. У рішенні Гаазького суду немає тріумфальної перемоги чи катастрофічної поразки [Електронний ресурс] / Валерій Чалий // Центр Разумкова. – Режим доступу до джерела: org.ua/ukr/expert.php?news_id=1134
    
28. Чекан І. А. Проблеми обміну людським капіталом між Україною та Польщею [Електронний ресурс] / І. А. Чекан // Стратегічна панорама. – 2008. – № 1. – С. 154-159. – Режим доступу до джерела: .gov.ua/panorama/p2008-1u.pdf
    
29. Черник П. Україна в геополітичних концепціях Чехії та Словаччини ХХ ст. / Петро Черник // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2009. – № 21. – С. 172-179.
    
30. Щерба Г. І. Розвиток транскордонного співробітництва в українсько-польських єврорегіонах [Електронний ресурс] / Г. І. Щерба // Вісник Одеського національного університету. Серія «Соціологія і політичні науки». – 2009. – Том 14 (2). – С. 18-27. – Режим доступу до джерела: ua/portal/Natural/Vonu/Sip/2009_2/pdf/str_018-027.pdf
    

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання передбачає розгляд сучасного українсько-польського співробітництва, передусім, у політичній сфері, аналіз наявних спільних геополітичних передумов партнерства – відносин обох країн як з євроатлантичними структурами, так й з Російською Федерацією. У цьому питанні варто розглянути торгово-економічні відносини України та Польщі, спільну участь у загальноєвропейських економічних, науково-технічних, транспортних проектах. Окремого аналізу потребує проект подовження нафтопроводу Одеса-Броди до балтійського узбережжя Польщі. Також слід приділити увагу питанню транскордонного співробітництва, візового режиму та проблемам довкола малого прикордонного руху. Окрім цього необхідно проаналізувати етнополітичний, соціально-гуманітарний та культурний виміри двосторонніх відносин, сучасний стан українців у Польщі та поляків в Україні [2; 5-6; 10-12; 15; 19; 26; 28; 30].

У другому питанні потрібно проаналізувати особливості українсько-румунських відносин. Для цього слід охарактеризувати договірно-правову базу міждержавних відносин України та Румунії, описати рівень співробітництва у вимірі кількох ключових площин, а саме: політична співпраця; економічні зв’язки; гуманітарно-культурна взаємодія; транскордонне співробітництво в межах функціонування трьох єврорегіонів («Карпати», «Нижній Дунай», «Верхній Прут»); участь у регіональних і міжнародних організаціях тощо. Окрім цього необхідно висвітлити конфліктні фактори двосторонніх відносин: питання захисту національних меншин, спірних територій, розмежування континентального шельфу та виключних економічних зон України та Румунії в Чорному морі, використання дельти Дунаю, румунських інвестицій, вкладених у Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд та ін. [3; 7; 10; 14; 16-18; 23-24; 27].

При розгляді українсько-угорських відносин слід приділити увагу двосторонньому співробітництву у тих сферах, що складають першочерговий інтерес для обох держав: економіка, енергетика (приміром, можливість залучення Угорщини до модернізації української газотранспортної системи), розвиток транспортної інфраструктури як на спільному кордоні, так і в рамках розбудови П’ятого європейського транспортного коридору, співпраця в питаннях екологічної безпеки, захисту довкілля Карпат. У третьому питанні варто розкрити основні напрями міждержавного етнополітичного співробітництва Угорщини та України на сучасному етапі, зокрема увагу слід звернути на заходи двох країн щодо забезпечення права своїх національних меншин на всебічний розвиток культурних та мовних потреб. Необхідно також охарактеризувати систему взаємовідносин двостороннього українсько-угорського співробітництва в контексті європейської інтеграції, описати, яким чином набуття Угорщиною членства в ЄС змінило формат відносин з Україною у багатьох сферах міжнародної співпраці, зокрема це стосується питань прикордонного менеджменту, введення візового режиму, змін у системі торгово-економічних відносин тощо [1; 4; 8-10; 23; 25].

У четвертому питанні необхідно простежити передумови становлення відносин між Україною і Словацькою республікою. Для цього слід розглянути співпрацю двох держав у зовнішньополітичній сфері та з питань вдосконалення договірно-правової бази українсько-словацького співробітництва (з урахуванням євроінтеграційного процесу); дослідити українсько-словацькі взаємозв’язки у культурно-духовній сфері; виділити й розкрити специфіку транскордонного і міжрегіонального українсько-словацького співробітництва. Особливої уваги заслуговує енергетичний вимір відносин України та Словаччини. Варто розглянути перспективи експорту української електроенергії в Словаччину, спільної модернізації електромереж, реалізації спільних проектів у сфері транзиту енергоносіїв (наприклад, реалізація проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, який включений до стратегії енергетичної безпеки ЄС, з постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса-Броди територією Словаччини на НПЗ Чехії та інших європейських країн) [10; 13; 20-22; 29, c. 177-179].


Тема 16. Україна у двосторонньому співробітництві із сусідами «другого порядку»

1. Проблеми та перспективи співробітництва України та Чехії.
   
2. Співробітництво України та Болгарії.
   
3. Співробітництво України з країнами Балтії.
   

ЛІТЕРАТУРА

1. Аракелян Д. В. Зовнішня політика країн Балтії в контексті розширення ЄС та НАТО: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» [Електронний ресурс] / Аракелян Д. В. – К., 2008. – 20 с. – Режим доступу до джерела: gov.ua/ard/2008/08advkrn.zip
   
2. Бартушка В. Чеський погляд на питання європейської енергетичної безпеки [Електронний ресурс] // Економічний Часопис-XXI / Вацлав Бартушка. – 2008. – № 7-8. – Режим доступу до джерела: fo/ea/2008/7-8/200802.phpl
   
3. Договір «Про дружбу і співробітництво між Україною і Естонською Республікою» від 26 травня 1992 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=233_008
   
4. Договір «Про дружбу і співробітництво між Україною і Латвійською Республікою» від 23 травня 1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=428_002
   
5. Договір «Про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою» від 8 лютого 1994 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=440_014
   
6. Договір «Про дружні відносини і співробітництво між Україною та Республікою Болгарією» від 5 жовтня 1992 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=100_003
   
7. Договір «Про дружні відносини і співробітництво між Україною та Чеською Республікою» від 26 квітня 1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=203_101
   
8. Драч М. Чехія і Україна обговорюють шлях майбутніх відносин [Електронний ресурс] / Мар'яна Драч // Радіо Свобода. – Режим доступу до джерела: svoboda.org/articleprintview/1112412.phpl
   
9. Зарубінський О. Перспективи Балто-Чорноморського співробітництва [Електронний ресурс] / Олег Зарубінський, Володимир Чорний // Дзеркало тижня. – 2005. – № 8 (536). – Режим доступу до джерела: /2000/2675/49403/
   
10. Каплинський О. В. Роль Вишеградської четвірки в контексті національної безпеки України [Електронний ресурс] / Каплинський О. В. // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 2 (11). – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/11_2009/7.pdf
    
11. Кирилич В. Болгарське причорномор’я: спроба прогнозування перспектив розвитку [Електронний ресурс] / Василь Кирилич // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2005. – № 14. – С. 26-29. – Режим доступу до джерела: du.ua/faculty/intrel/visnyk/visnyk15.pdf
    
12. Климко-Оверченко Ю. Політика Європейського Союзу у Чорноморському регіоні: зусилля по протидії нелегальній міграції [Електронний ресурс] / Юлія Климко-Оверченко // Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні. Серія «Політична освіта». – 2009. – № 13. – 32 с. – Режим доступу до джерела: e/wf/doc/kas_17420-544-13-30.pdf
    
13. Корсак Р. В. Українсько-чеське міждержавне співробітництво в 1991-2005 рр: Монографія / Р. В. Корсак. – Ужгород: Гражда, 2007. – 208 с.
    
14. Кумжа А. Розвиток Литви в європейському просторі: економіко-політичний ракурс (Інтерв'ю Посла Литовської Республіки в Україні) [Електронний ресурс] / Альгирдас Кумжа // Економічний Часопис-XXI. – 2009. – № 3-4. – Режим доступу до джерела: fo/ea/2009/3-4/20098.phpl
    
15. Лоґінов Я. Перед Балтикою майбутнє [Електронний ресурс] / Якуб Лоґінов // Час і події. – 2007. – № 42. – Режим доступу до джерела: podii.net/article/2146/
    
16. Макогон Ю. В. Зовнішньоекономічні зв'язки України і залучення інвестицій [Електронний ресурс] / Макогон Ю. В. // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 3 (8). – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/8/27.pdf
    
17. Макогон Ю. В. Стратегічні інтереси України в ОЧЕС [Електронний ресурс] / Макогон Ю. В. // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 4 (9). – С. 193-200. – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/9/StPrior009.pdf
    
18. Мартинюк В. Україна в підсумках Чеського президентства в ЄС і перспективах головування Швеції [Електронний ресурс] / Віталій Мартинюк // RU. 15-й рік видання. – Український незалежний центр політичних досліджень, 2009. - № 23 / 583. – Режим доступу до джерела: .kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=603277018&mode=thread&order=0&thold=0
    
19. Маршания З. С. Балто-Черноморское пространство в новой региональной политике Европейского Союза [Електронний ресурс] / З. С. Маршания // Вісник Одеського національного університету. Серія «Соціологія і політичні науки». Том 13. Випуск 3. – 2008. – С. 225-240. – Режим доступу до джерела: ua/portal/Natural/Vonu/Sip/2008_3/pdf/str_225-240.pdf
    
20. Мерза Н. З. Розвиток зовнішньої торгівлі Чеської республіки [Електронний ресурс] / Н. З. Мерза // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Міжнародні відносини». – 2008. – № 6. – С. 94-103. – Режим доступу до джерела: ua/portal/natural/Nvvnu/misnarod_vidnos/2008_6/R3/3.pdf
    
21. Підлуцький О. Українські діти старого Тоомаса. Наші земляки в Естонії почуваються рівноправними громадянами Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Олекса Підлуцький // Дзеркало тижня. – 2009. – № 12 (740). – Режим доступу до джерела: /3000/3760/65831/
    
22. Похвальський В. Україна–Болгарія: стратегічне партнерство в дії / В. Похвальський // Політика і час. – 2004. – № 2. – С. 3-12.
    
23. Рассоха Л. Л. Активізація ролі України у розвитку Спільноти Демократичного Вибору: історико-політичний аспект [Електронний ресурс] / Рассоха Л. Л. // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 1 (6). – Режим доступу до джерела: gov.ua/book/StrPryor/6/23.pdf
    
24. Розвиток українсько-естонського діалогу: зустріч в Центрі Разумкова з колишнім президентом Естонської Республіки Арнольдом Рюйтелем [Електронний ресурс] // Центр Разумкова. – Режим доступу до джерела: org.ua/ukr/news.php?news_id=91
    
25. Сірук М. «Найсвіжіша» модель [Електронний ресурс] / Микола Сірук // День. – 2007. – № 136. – Режим доступу до джерела: iev.ua/290619?idsource=186348&mainlang=ukr
    
26. Стародуб Т. С. Нові підходи до формування системи регіональної безпеки у Чорноморсько-Каспійському регіоні [Електронний ресурс] / Т. С. Стародуб, І. І. Сапицька // Стратегічна панорама. – 2009. – № 2. – С. 86-95. – Режим доступу до джерела: .gov.ua/panorama/SP2009-2.pdf
    
27. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: Кол. моногр. / [Ф. М. Рудич, Р. В. Балабан, О. П. Дергачов та ін.; За ред. Ф. М. Рудича]. – К.: МАУП, 2002. – 488 с.
    
28. Україна-Латвія: історія, культура, економіка [Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (18-21 листопада 2007 р., Рига)] / Відп. ред. І. І. Винниченко. – К.: Геопринт, 2007. – 114 с.
    
29. Устич С. Україна–Чехія: партнерство, спрямоване у перспективу / С. Устич // Політика і час. – 2003. – №11. – С. 11–23.
    
30. Черник П. Україна в геополітичних концепціях Чехії та Словаччини ХХ ст. / Петро Черник // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2009. – № 21. – С. 172-179.
    

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При розгляді українсько-чеських відносин необхідно ви­світлити процеси становлення дип­ломатичних відносин між державами, про­ана­лізувати перебіг розгортання співро­бітництва двох країн у полі­тич­ній, економічній, соціальній і культурній сферах, у системі загально­євро­пей­ських міждержавних відносин та в міжнародних організаціях (передусім слід охарактеризувати українсько-чеські взаємини в умовах членства Чехії в НАТО і Європейському Союзі). У першому питанні варто розглянути проблемні питання у двосторонніх відносинах, а саме: дискримінаційні умови в’їзду та праці громадян України на території Чехії, взаємний захист інвестицій, енергетична безпека (транзит енергоресурсів) тощо. [2; 7-10; 13; 16; 18; 20; 27, c. 368-369; 30, c. 175-177].

Болгарія належить до важливих партнерів України серед держав Південно-Східної Європи та Чорноморського регіону. Саме тому у другому питанні слід проаналізувати значимість Болгарії для України у політичному, економічному, безпековому плані, особливо з позицій набуття цією балканською країною членства в НАТО та ЄС. Окрім цього варто охарактеризувати стан торговельно-економічних відносин двох держав, перспективи створення спільних підприємств, рівень інвестиційно-інноваційної складової взаємної співпраці (наприклад, пошук можливостей залучення України до реалізації інфраструктурних та енергетичних регіональних проектів на території Болгарії та входження останньої в інвестиційні проекти в Україні). У другому питанні треба також розглянути стан культурних, наукових та освітніх контактів між двома країнами [6; 9; 11-12; 16-17; 19; 22-23; 25-26; 27, c. 370-371].

У третьому питанні потрібно розкрити стан і перспективи відносин України з Естонією, Латвією та Литвою. Насамперед, слід розкрити політичне та економічне значення для України держав Балтії, враховуючи їхнє геополітичне положення, а також членство у НАТО та ЄС. Важливо описати співпрацю між країнами у енергетичній, транспортній, промисловій, науково-технічній, туристичній та культурній сферах. Варто відзначити напрями поглиблення контактів між державними та неурядовими структурами України та країн Балтії. Окремо можна розглянути значення для України досвіду балтійських держав у проведенні реформ у різних сферах та ефективного просування на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції [1; 3-5; 9; 14-16; 19; 21; 23-24; 27, c. 157-178, 372-373; 28].


Тема 17. Україна у загальноєвропейських системах співробітництва

1. Політико-правова та безпекова діяльність України в рамках ОБСЄ та Ради Європи.
   
2. Перспективи включення України в консультативні механізми Вишеградської групи.
   
3. Перспективи приєднання України до Угоди про розвиток вільної торгівлі в Центральній Європі (ЦЕФТА).
   
4. Центральноєвропейська ініціатива та участі в ній України.
   
5. Перспективи розширення участі України в Організації Чорноморського економічного співробітництва.
   

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини / М. Антонович. – К.: КМ АСАDEMIA, 2000. – 261 с.
   
2. Баймуратов М. А. Международно-правовое сотрудничество Причорноморских государств: современное состояние и перспективи / М. А. Баймуратов, Т. А. Анцупова. – Одесса: Астропринт, 2005. – 142 с.
   
3. Бодрук О. Україна в регіональних і глобальних системах безпеки / О. Бодрук // Спостерігач. – 1996. – № 26. – С. 4 – 5.
   
4. Буркхард П. Україна-ОБСЄ: особлива форма співробітництва / П. Буркхард // Політика і час. –2001. – №6. – С. 63-65.
   
5. Василенко С. Українська геополітика: південний вектор / С. Василенко // Віче. – 2002. – № 6. – С. 59–63.
   
6. Василенко С. Чорноморська доктрина України та її сучасні виміри / С. Василенко // Людина і політика. – 2002. – №4.
   
7. Глотов С. А. Совет Европы как политико-правовой институт: Логические схемы и таблицы / С. А. Глотов. – Краснодар: Сов. Кубань, 1999. – 192 с.
   
8. Досвід вступу країн вишеградської групи до Європейської Унії у контексті акцесійних приготувань України. Режим доступу до джерела: //nian.com.ua/article.php?id=2142
   
9. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій / А. Камінський. – Львів: Світ, 1995. – 144 с.
   
10. Коваль И. Н. Украина и Восточная Европа в поисках концепции региональной безопасности / И. Н. Коваль // Украина и Россия: основные направления внешнеполитической деятельности. Матер. межд. конф. «Круглый стол российских и украинских ученых» (15-16 апреля 1993 г.). – Одесса: Логос, 1994. – С. 22-26.
    
11. Костицький В. „Кухня” Паре [Парламентська асамблея Ради Європи]: [Пробл.стосунків України з РЄ] / В. Костицький // День. – 2001. – 29 трав. (№93). – С. 4.
    
12. Лановенко Н. Участь України в ЧЕС: транзитні послуги / Н. Лановенко // Зовнішня торгівля. – 2002. – № 1.
    
13. Лоссовський І. Як форми політичного діалогу: 10 років участі України в ОБСЄ / І. Лоссовський, М. Оснач // Політика і час. – 2002. – № 3. – С. 30–36.
    
14. Максименко І. Стратегія участі України в ОЧЕС / І. Максименко // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
15. Мармазов В. Є. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції / В. Є. Мармазов, І. С. Піляєв. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2000. – 472 с.
    
16. Міжнародні відносини і євроатлантичне майбутнє України. Підручник / [Балабін В. В., Плахотнік О. В., Безносюк О. О. та ін. / За заг. ред. Балабіна В. В]. – К.: ТОВ «Інфодрук», 2008. – 358 с.
    
17. ОБСЄ допоможе Верховній Раді привести законодавство у європейський вигляд // День. – 2000. – 4 берез.
    
18. Офіційний сайт Вишеградської групи (Вишеградської четвірки) // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
19. Павленко А. Вишеградська група: альянс, який не приховує симпатій до України / А. Павленко // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
20. Парахонський Б. ссылка скрыта / Б. Парахонський, Р. Жангожа // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
21. Парахонський Б. О. Стратегічні інтереси України в країнах Чономорського регіону та проблеми національної безпеки / Б. О. Парахонський // Режим доступу до джерела: gov.ua/book/WELC_old.php
    
22. Парахонський Б. У ситуації «вакууму безпеки»: шляхи протистояння викликам європейській безпеці у Чорноморсько-Близькосхідному ареалі / Б. Парахонський // Політика і час. – 2004. – № 9. – С. 12-24.
    
23. Парахонський Б. О. Стратегічні інтереси України в країнах Чорноморського регіону та проблеми національної безпеки: Монографія / Б. О. Парахонський, М. М. Гончар, В. Л. Кузнецов. – К.: НІСД, 2001. – 134 с.
    
24. Про створення Міжвідомчої комісії з питань співробітництва України в рамках Центральноєвропейської ініціативи. Розпорядження Президента України // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
25. Тамм А. Відносини України з ОБСЄ: нові реалії / А. Тамм // Людина і політика. – 2003. – №2. – С. 32–36.
    
26. Толстанов М. ЦЄІ – нові пріоритети розвитку в контексті розширення ЄС / М. Толстанов, Я. Матійчик // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
27. Украина и проблемы безопасности транспортных коридоров в Черноморско-Каспийском регионе. – К., 1999 // Режим доступу до джерела: .gov.ua/ru/conference/sevastopol _conf/index_sevastopol_conf.phpl.
    
28. Україна у сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: [Кол. моногр.] / [За ред. Ф.М.Рудича]. – К.: МАУП, 2002. – 488 с.
    
29. Фомичев В. И. Международная торговля. Центральноевропейское соглашение о свободной торговле (ЦЕФТА) / В. И. Фомичев // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
30. Храбан І. ОБСЄ і Україна – партнери взаємовигідні / І. Храбан // Віче. – 2003. – № 10. – С. 13–18.
    
31. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ) // Режим доступу до джерела: ссылка скрыта
    
32. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України: Підручник / Л. Д. Чекаленко. – К.: Либідь, 2006. – 710 с.
    

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У першому питанні увагу слід зосередити на процесі створення та на діяльності Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ), які відіграє важливу роль у запобіганні конфронтації, у розв’язанні конфліктів у Європі, формуванні системи безпеки у регіоні. Водночас слід з’ясувати місце України у цій організації, учасницею якої вона стала 30 січня 1992 року. У рамках цієї організації Україна проводить лінію на посилення ролі та ефективності Гельсінського процесу у зміцненні безпеки у регіоні, у політичному, військово-політичному, гуманітарному, економічному, екологічному та інших вимірах, і таким чином, на зміцнення безпеки держави. У цьому питанні слід проаналізувати основні напрями співробітництва України та ОБСЄ, зокрема щодо таких питань як сприяння міжнародним спостерігачам під час парламентських та президентських виборів, оперативне інформування ОБСЄ про внутрішню ситуацію в Україні, захист прав і свобод людини, розвиток економічних, соціальних і демократичних суспільних перетворень, перебіг правової реформи, забезпечення розширення представництва України у місіях та інших структурах ОБСЄ. Ще одним інститутом у системі регіональної безпеки є Рада Європи (РЄ), яка створена з метою захисту прав людини та зміцнення демократичних державних інститутів, вироблення заходів щодо вирішення загальних проблем суспільного життя, сприяння формуванню загальноєвропейської культурної спільноти з урахуванням особливостей кожної з національних культур. У даному питанні слід проаналізувати процедуру вступу України до Ради Європи (9 листопада 1995 року), діяльність представників нашої держави у роботі основних та спеціальних комітетів РЄ, проблеми, які потрібно вирішити на шляху демократичного розвитку та захисту прав людини. Окрім цього слід розглянути співпрацю у тристоронньому форматі «ОБСЄ–Рада Європи–Україна» як пріоритетний напрям співробітництва [1; 3; 4; 7; 9, с. 98–106; 11; 13, 15; 16, с. 69–71, 74–77; 17; 25; 30; 32, с. 223–231].

Друге питання присвячене діяльності Вишеградської групи (ВГ), яка утворена у лютому 1991 року Польщею, тодішньою Чехословаччиною та Угорщиною з метою реформування постсоціалістичної інфраструктури, співробітництва у військовій та економічній сферах, вироблення спільних зовнішньополітичних критеріїв у ставленні до Євроатлантичних структур. У даному питанні слід проаналізувати розвиток транскордонного та міжрегіонального співробітництва між Україною та Вишеградською четвіркою, визначити уроки, які може отримати наша держава від об’єднання цих країн, зокрема щодо членства в НАТО та ЄС, співпраці у транспортно-енергетичній, військовій сферах тощо. Особливу увагу слід зосередити на реалізації та результатах Програм сусідства Польща–Білорусь–Україна та Угорщина–Словаччина–Україна, регіональній програмі CADSES (Центральний Адріатичний Дунайський Південно-Східний європейський простір), співпраці України, Словаччини, Польщі та Угорщини в рамках програми Співробітництва в галузі регіональної політики (INTERREG). У цьому питанні слід проаналізувати й новітню мету Вишеградської четвірки, що стосується надання Україні перспективи набуття членства у Євросоюзі, реалізації спільних зовнішньополітичних цілей, добросусідських відносин та широкого співробітництва на багатосторонній основі [8; 10; 18; 19; 32, с. 231–234].

Угода про розвиток вільної торгівлі в Центральній Європі (ЦЕФТА, CEFTA) була укладена 21 грудня 1992 року урядами Польщі, Угорщини, Чехословаччини та передбачала утворення зони вільної торгівлі між країнами-учасницями з поступовим скасуванням митних бар’єрів. На даний момент до неї приєдналися й Словенія, Румунія, Болгарія та країни Балтії. У третьому питанні слід проаналізувати вимоги щодо членства у ЦЕФТА, можливості її розширення шляхом прийому нових членів, зокрема й України. Для цього слід враховувати такі фактори як збільшення товарообігу України з країнами ЦЕФТА, укладення двосторонніх угод між Україною та країнами Центральноєвропейського регіону про торгівельно-економічне співробітництво, взаємне сприяння та захист інвестицій тощо [10; 29; 32, с. 234–236].

Четверте питання присвячене взаємодії України з країнами-учасницями Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ), що була утворена у 1989 році за участю Італії, Австрії, Угорщини, Югославії. Метою такого об′єнання став розвиток багатостороннього співробітництва у політичній, соціально-економічній сфері, зміцнення стабільності й безпеки у регіоні. Сьогодні ця організація об’єднує 17 країн, які зосереджують свою увагу на розвитку регіонального співробітництва в сфері енергетики, транспорту, сільського господарства, підприємництва, у гуманітарній сфері, сфері цивільного захисту, боротьби з організованою злочинністю, розвитку людських ресурсів та навчання, молодіжної політики, інформації та ЗМІ, міграції, національних меншин, науки і технологій, туризму транскордонного співробітництва тощо. У цьому питанні слід проаналізувати становлення України як члена ЦЄІ у 1996 році, її участь у програмах, проектах та робочих групах даної організації, зокрема слід розглянути таку діяльність з точки зору розширення ЄС, поглиблення співробітництва між країнами-учасницями ЦЄІ у різних сферах, яке для України є надзвичайно важливим, особливо, у контексті інтеграції до європейського економічного і політичного простору, зміцнення стабільності в регіоні та добросусідських відносин між країнами-учасницями Ініціативи [10; 20; 24; 26; 31; 32, с. 236–238].

У п’ятому питанні увагу слід звернути на діяльність України у рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), що була створена у 1992 році, з метою налагодження співробітництва країн, що прилягають до Чорноморського басейну, у галузі транспорту, охорони здоров′я, інформації, туризму, економіки, торгівлі, сільського господарства, екології тощо. У даному питанні слід проаналізувати участь України у різних проектах організації, зокрема тих, що стосуються науково-технічного та виробничого співробітництва, об′єднання національних енергосистем у єдине Чорноморське кільце, розвитку та інтеграції регіональних транспортних коридорів, захисту навколишнього середовища регіону Чорного моря тощо [2; 5; 6; 12; 14; 21–23; 27; 32, с. 238–240].