Geum.ru

Удк 657 Савіна Н. Б., к е. н., доцент

Вид материалаДокументы

Содержание


На сучасному етапі
Важливою умовою
З цією метою
Економіка України
Таким чином
Подобный материал:

УДК 657



Савіна Н.Б., к.е.н., доцент (Національний університет водного

осподарства та природокористування, м. Рівне)

ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ




В статті визначено приоритетні напрямки ресурсної привабливості України, зокрема інвестиційної. Визначено основні тенденції ринку

інвестицій та резерви підвищення ефективності інвестиційних ресурсів.



The article determines the priority lines of resource attractiveness of Ukraine in particular in the field of investment. The author defines main trends of

investment market and reserves of investment resources effectiveness

increase.


Закріплення позитивних тенденцій розвитку економіки України та підвищення життєвого рівня населення не в останню чергу залежить від збільшення джерел формування інвестиційних ресурсів та розширення шляхів доступу до них у всі галузі економіки.

На сучасному етапі в науковій літературі приділяється значна увага. питанням визначення пріоритетних напрямків інвестування, формування інвестиційної привабливості, оцінки ефективності реалізації інвестиційних проектів тощо. Однак нестабільність внутрішніх інвестицій, що пов’язана в першу чергу з фінансовими обмеженнями бюджету, призводить до того, що великі надії покладаються на надходження зовнішніх інвестицій. Саме цим проблемам присвячені праці В. Балицької, П. Гайдуцького, В. Долішнього В. Ланового, В. Федоренко та інших. Особливу актуалізацію ці питання для України набувають в умовах евроінтеграції.

Важливою умовою успішної ринкової трансформації економіки України є реалізація її інвестиційного потенціалу, який складається з ресурсного, інфраструктурного, фіскального, регуляторного та економічного факторів.

З цією метою необхідно виявити складові інвестиційної привабливості, основні тенденції інвестиційного ринку України та основні пріоритети на майбутнє.

Економіка України має значну ресурсну привабливість. Особливо варто відзначити земельні, лісові та водні ресурси, багаті надра та ґрунти. Більше 60% сільськогосподарських угідь - це високоякісні родючі чорноземи. В більшості регіонів України достатня кількість опадів, сонячної енергії, сприятлива температура, що дозволяє вести господарську діяльність з обмеженими затратами у будь-якій галузі економіки.

Людські ресурси є найбільшою конкурентною перевагою економіки України. Країна має один з найбільш сприятливих серед держав світу показників щільності населення. У 1999 р. Україна входила до десятки найбільш освічених націй світу і до двадцятки країн за рівнем наукової підготовки кадрів.

На достатньому рівні перебуває забезпеченість матеріально-технічними ресурсами економіки України. Наявність основних фондів на 1 кв. км. території становить 255 тис дол. США, а на душу населення 3,1 тис дол. США. В інших країнах ці показники відповідно такі: Росія — 32 тис дол. та 3,7 тис дол., Казахстан — 9 тис дол. та 1,5 тис дол. [1]

Варто однак зазначити, що основні фонди України дуже зношені, їх ступінь зносу становить 49%, у тому числі в промисловості — 53%, сільському господарстві — 50% , будівництві — 54%. При цьому ці показники неухильно зростають, а коефіцієнт оновлення основних фондів становить лише 3% . За останні десять років середній термін служби основних засобів збільшився в 3,5 раза, а у виробничій сфері — в 4,5 раза.

Проте для інвесторів великий рівень зносу основних фондів не завжди є негативним фактором. Нерідко він виступає позитивним чинником, оскільки навіть незначне технічне переоснащення, зроблене за рахунок інвестора, відразу дає результат. Тому невипадково придбання техніки, обладнання, будівництво цехів є найбільш поширеними формами інвестування.

Важливе значення для інвесторів при виборі країни інвестування відіграє інфраструктурний фактор. При цьому треба окремо враховувати виробничу, обслуговуючу, ринкову і соціальну складову інфраструктури.

Загалом Україна має достатній рівень інфраструктурного забезпечення. Вона входить до першої п’ятірки країн світу за протяжністю залізничних шляхів, доріг з твердим покриттям та інших транспортних комунікацій на тисячу квадратних кілометрів території і до першої трійки країн світу за рівнем телефонізації, електрифікації та використання енергоресурсів.

Активно розвивається фінансова та інформаційна інфраструктура підприємств. Нині за даними Головного управління з питань економічної політики в Україні функціонує понад 750 інформаційно-консультаційних центрів, більше 195 банків, майже 70 інноваційних фондів, 75 лізингових компаній, більше 50 бірж. Набувають розвитку нові структури: агентства розвитку бізнесу, технопарки, науково-консультаційні центри інвестицій і міжнародного бізнесу та низка інших. Створюється мережа небанківських фінансово-кредитних установ, загальна кількість яких постійно зростає.

Крім того Україна має високий рівень розвитку соціальної інфраструктури. За забезпеченістю школами Україна має третій показник серед країн СНД, за кількістю студентів у вищих навчальних закладах на 10 тисяч населення Україна випереджає такі країни, як Австрія, Японія, Фінляндія, Чехія, Німеччина. За забезпеченістю місцями у лікарнях Україна попереду США, Франції, Польщі, Аргентини, Китаю. Україна входить до перших тридцяти країн світу по забезпеченістю населення лікарнями.

Для кожного іноземного інвестора ключову роль відіграє характер фіскальної системи держави. Існуюча система оподаткування ще потребує поліпшення, однак уже зараз вона створює необхідні умови для передбачуваної та прибуткової роботи інвесторів в Україні. На сьогодні чинне податкове законодавство надає підприємцям низку пільг, які працюють у пріоритетних галузях економіки, що, безперечно, є вагомим аргументом для інвестора під час прийняття рішення про вкладання інвестицій.

Важливим кроком у напрямі вдосконалення податкової системи України повинно стати ухвалення Податкового кодексу України. У ньому передбачено подальше скорочення кількості податків, їх спрощення і зниження податкових ставок.

Необхідною умовою ефективного залучення іноземних інвестицій є здійснення сприятливої регуляторної політики Держави. Для підвищення цієї складової інвестиційного потенціалу Україна вжила низку заходів, спрямованих на роздержавлення, демонополізацію підприємств, зниження рівня адміністративного втручання центральних та місцевих органів влади.

При цьому конкуренція на українському ринку посилюється і між іноземними інвесторами. Така ситуація має місце, наприклад, на ринку цементу, де вже працює вісім іноземних компаній. Подібні тенденції характерні і для ринків продукції електротехнічних підприємств та харчосмакової промисловості [1].

На міждержавному рівні велике значення має інвестиційна привабливість економіки України як сукупність передумов, процесів і результатів підприємницької діяльності. Складовими цієї привабливості є:
    • низькі стартові умови організації виробництва. Наприклад, гірші фактичні умови для виробництва можуть бути для інвестора позитивним свідченням, що вкладені ним інвестиції у поліпшення умов виробництва (зниження рівня матеріало-, енерго-, фондомісткості, підвищення продуктивності праці) забезпечать необхідну конкурентоспроможність;
    • низькі стартові умови для модернізації і нарощування виробництва. Наприклад, неефективна структура галузі, підприємств, низький рівень їх окупності, високий рівень зносу основних фондів тощо можуть бути для інвестора позитивним свідченням того, що вкладені кошти в модернізацію, техніко-технологічне оновлення підприємств неодмінно забезпечить їх вищу конкурентоспроможність;
    • низькі рівні цін, тарифів, заробітної плати, частки ресурсів у собівартості продукції, можливість підвищення ефективного виробництва, зменшення собівартості продукції.

Зрозуміло, що інвесторові вигідніше за інших рівних умов працювати в країні, де основні складові виробництва дешевші; великі можливості одержання високих фінансових результатів. Зрозуміло, що високий рівень рентабельності виробництва у тій чи іншій галузі в країні інвестування може сприяти підвищенню конкурентоспроможності бізнесу інвестора в цій галузі.

З всіма цими складовими економіка України має дуже привабливі умови: дешеві ресурси, можливість знижувати їх частку споживання та ефективність використання, можливість модернізувати, технічно та технологічно оновлювати виробництво, реорганізовувати підприємства, підвищувати рівень інноваційності, оновлення основних фондів тощо.

Відомо, що одним із безпосередніх інвестиційних ресурсів суб’єктів господарювання є прибуток після оподаткування, тобто чистий прибуток та залучення іноземних інвестицій. Поліпшення інвестиційного клімату в державі та розширення можливостей для вкладення іноземного капіталу ще раз підтверджується активізацією інвестиційної діяльності українських підприємств. Так, обсяг капітальних вкладень у 2000 р. перевищив рівень 1999 р. на 14,4%, у 2001 - рівень 2000 р. на 17,2% , у 2002 — рівень 2001 р. на 4% . Тобто капіталовкладення у 2000 і 2001 pp. зростали випереджаючими темпами порівняно з ВВП [1]

Приріст  реального  валового  внутрішнього  продукту (ВВП) України у січні–лютому 2007р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 8,6% (рис. 1).

Найбільший приріст валової доданої вартості за січень–лютий 2007 року спостерігався у будівництві – на 18,7%, переробній промисловості – на 15,5%, торгівлі – на  14,0%[2].




Рис. 1. Зміни реального ВВП (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року).


Прямі іноземні інвестиції в Україну за видами економічної діяльності на 2004 рік наведені на рис.2[3].



Рис.2. Прямі іноземні інвестиції в Україну у 2004 році.


На даній діаграмі в інші види діяльності віднесено інвестиції в сільське та лісове господарство 2,7%, будівництво 9%, охорона здоров’я 1,9%, транспортні послуги 2,7%.

Однією з найбільш інвестиційно містких і привабливих галузей є промисловість. Так для реалізації інвестиційних проектів тільки за пріоритетними напрямами розвитку промисловості інвестиційна місткість обчислюється в обсягах 20 млрд. дол. США, в т.ч. по галузях [1]:
  • чорній і кольоровій металургії — 10 млрд. дол. США;
  • машинобудуванні — 6,8 млрд. дол. США;
  • хімічній промисловості — 3,3 млрд. дол. США;
  • легкій і деревообробній промисловості — 800 млн. дол. США.

Промислові підприємства України розробили проекти, які характеризуються короткими термінами реалізації, невеликими обсягами інвестицій, значною потребою в кінцевій продукції на внутрішньому ринку. До таких, перш за все, належать підприємства легкої, меблевої та деревообробної галузей.

Поряд з цим вигідним для інвесторів є не лише вкладання коштів у названі галузі, з короткими строками окупності, а й у металургійні та машинобудівні підприємства.

За наявними потужностями металургійний комплекс України посідає п’яте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії [1]. Але потужності металургійних підприємств використовуються лише на 60—65%. Тому навіть порівняно невеликі інвестиції в технічне переоснащення металургійних підприємств дають швидкий результат.

Значні перспективи інвестування існують у галузі машинобудування — авіабудуванні, суднобудуванні, сільськогосподарському машинобудуванні.

Україна належить до 8 країн світу, які мають необхідний науково-технічний потенціал для виробництва конкурентоспроможної авіаційної техніки. В останні роки поліпшилась робота провідних підприємств літакобудування, розширилося їх міжнародне співробітництво.

Суттєво зросла в останні роки інвестиційна привабливість суднобудування.

За останні роки відчутні зрушення на краще відбулися також у сфері розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування.

Динаміка капітальних інвестицій за роками наведена на рис.3[3].




Рис. 3. Капітальні інвестиції в Україну.


Для оцінки динаміки змін інвестицій нижче наведені дані інвестицій в основний капітал за роками. Така динаміка представлена на рис.4[3].


Рис. 3. Інвестиції в основний капітал.

Як видно з наведених даних в Україні має місце зростаюча динаміка інвестицій.

Можна сказати, що сучасні тенденції на Українському ринку повинні відповідати тенденціям світовому ринку інвестицій, що ґрунтуються на таких положеннях:
  • заохочення окремих, важливих для економіки країни видів діяльності, включаючи експорт конкурентоспроможної продукції та імпорт нових технологій;
  • галузеві пріоритети: залучення ПІІ (1) у високотехнологічні галузі (інформаційні технології, аерокосмічна й атомна промисловість); (2) галузі, що мають характер "вузьких місць" в економіці; і (3) галузі, що обумовлюють розвиток експорту;
  • пріоритети стосовно компаній: нині країни ще не відмовляються від стимулювання інвестицій великих компаній (хоча в більш віддаленій перспективі це буде зроблено), проте водночас звертають увагу на залучення інвестицій дрібних і середніх іноземних компаній, що значно більшою мірою потребують удосконалення загальної законодавчої бази стимулювання ПІІ і надання гарантій стабільності умов інвестиційної діяльності на державному рівні;
  • пріоритети регіонального розвитку: замість практики штучного створення сприятливих умов інвестиційної діяльності шляхом надання їм статусу вільних економічних зон розвинені країни використовують нову стратегію, спрямовану на використання ресурсного потенціалу своїх регіонів з урахуванням розвитку інфраструктури та адміністративних інститутів, необхідних для цільового залучення перспективних інвесторів;
  • державні пріоритети: активізація процесу залучення ПІІ в економіку країни поєднується з диверсифікацією країн-походження інвестицій як за рахунок економічно розвинених країн, так і країн з динамічно розвиненими ринками.

Таким чином, наведені нами дані показують значні інвестиційні резерви і можливості у всіх без винятку галузях економіки України.

При цьому самі галузі слід розглядати як об’єкти для впровадження систем логістичного контролінгу з метою підвищення ефективності інвестиційної діяльності.


1. П. Гайдуцький. Інфраструктура інвестиційного розвитку. – К.: Міленіум, 2003. - 218 с. 2. Кластерний аналіз регіонального розвитку малого бізнесу в Україні / І.В. Аніщенко, Ю.А. Керімов, Ю.Є Храмов, Л.М. Павленко // Економіка та держава. – 2007. - № 9. – с.55-58. 3. Статистичний щорічник України за 2005 рік.