Удк 657 Міклуха О. Л., к е. н., доцент
| Вид материала | Документы |
- Удк 657. 62: 338. 24. 001. 893. 3(043. 3) Лазаришина І. Д. д е. н., доцент, 107.72kb.
- Удк 657 Савіна Н. Б., к е. н., доцент, 97.34kb.
- Удк 657 Левицька С. О., д е. н., професор; Стовповець І. В., ст. 2 курсу феіП, 201.88kb.
- Удк 657. 422. 14: 631. 115, 1304.92kb.
- Удк 657. 375. 2: 351. 72 094, 36.48kb.
- Удк 657. 6 Актуальные проблемы и перспективы развития национальной системы аудита лисина, 120.39kb.
- Удк 330 Шпак Н. О., к е. н., доцент, Білоус Н. Б., аспірант, 136.58kb.
- Удк 338. 43: 331. 5 Кузьмак О. І. к е. н., доцент, Сістук Г.І. ст викладач, 176.37kb.
- Законукра ї н и, 593.28kb.
- Учебно-методическое пособие Минск 2005 Удк 613. 6 057. 3 (075., 688.61kb.
УДК 657
Міклуха О.Л., к.е.н., доцент (Національний університет водного
господарства і природокористування, м. Рівне)
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: ЗАВДАННЯ І ПРОБЛЕМИ
У статті акцентується увага на актуальних проблемах аналізу
фінансової звітності, визначені його цілі, завдання та запропоновані
напрямки вдосконалення.
The special attention at attended is to some actual problems of analysis of Financial statement.
Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, фінансова звітність повинна забезпечити потреби користувачів – фізичних та юридичних осіб, що потребують інформації про діяльність підприємства для прий-няття рішень.
Гармонізація обліку в Україні на базі міжнародних стандартів вплине на фінансову звітність, її структуру і якість. Це вимагатиме формування особливих підходів до організації і методики її аналізу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що теоретичним і практичним проблемам аналізу фінансової звітності підприємства на сучасному етапі приділяється увага в роботах, К.Ізмайлової, С.Зубілевич, М.Коробова, Л.Лахтіонової, І.Лазаришиної, Є.Мниха, О.Островської, Е.Сорокіної, Н.Цветкової та ін.
Однак такі питання, як достатність інформації, представленої у фінансової звітності для прийняття економічних рішень, методика аналізу Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал потребують подальшого опрацювання.
У статті розглядатимуться підходи до аналізу фінансової звітності, рекомендовані нормативними актами, буде досліджено достатність інформації, представленої у фінансовій звітності для прийняття рішень зовнішніх користувачів, причини виникнення ризику при прийнятті економічних рішень за даними фінансової звітності, запропоновані напрямки удосконалення фінансової звітності та методики її аналізу.
Вважаємо, що найбільша проблема при оцінці фінансової звітності зовнішніми користувачами – це недостатність інформації, що в ній представлена, для прийняття рішення.
Існує також достатньо критичне сприйняття, невпевненість у точності інформації, представленої зацікавленими особами – тому інвестори і банки не обов’язково зроблять висновок про неплатоспроможність підприємства, якщо воно показує збитки у Звіті про фінансові результати. Аудит в Україні не виконує функцію запевнення у достовірності фінансової звітності. Причиною цього є залежність аудиту.
Зовнішні користувачі фінансової звітності вимагають додаткової інформації – наприклад, для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати крім показників, які можливо визначити за даними фінансової звітності підприємства ще такі показники його діяльності: обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці); кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).
Фактично аналіз фінансової звітності сьогодні можна визнати як дуже поверхневий, адже на його основі не можливо прийняти відповідні управлінські рішення. Причини ризикованості економічних рішень, прийнятих на сонові фінансової звітності представлені на рисунку.
Рис. Причини виникнення ризику при прийнятті економічних рішень за даними
фінансової звітності
Таким чином, як зовнішні так і внутрішні користувачі фінансової звітності не можуть мати впевненості у достовірності фінансової звітності. Необхідно зробити наголос ще на одній проблемі – доступності фінансової звітності для зовнішніх користувачів. Дуже часто прозорість діяльності підприємства є сумнівною, адже керівництво вважає дані фінансової звітності комерційною таємницею. З недоступністю фінансової звітності стикаються до 50% студентів, які проходять виробничу практику на базі підприємств.
Методики фінансового аналізу розробило Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. Нормативні документи в яких присутні рекомендації з проведення аналізу фінансового стану підприємств декларують необхідність його проведення при оцінці інвестиційної привабливості, при виявленні ознак неплатоспроможності підприємства, дій з приховування банкрутства, доведення до банкрутства, для підприємств, що підлягають приватизації.
Розглянемо підходи до аналізу фінансової звітності, які пропонують дані документи (табл.).
Таблиця
Нормативне забезпечення фінансового аналізу
| Нормативні документи | Мета проведення аналізу фінансової звітності | Користувачі інформації |
| Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій | Оцінка інвестиційної привабливості | Інвестори |
| Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства | Виявлення дій з приховування банкрутства, доведення до банкрутства, приховування банкрутства | Державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, власник майна підприємства, інвестор, кредитор |
| Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації | Підготовка рекомендацій щодо доцільності перетворення підприємства у ВАТ або реструктуризації | Державний орган приватизації, потенційні покупці |
| Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків | Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) за результатами оцінки їх фінансового стану | Банк |
Результати дослідження свідчать, що для сучасного аналізу фінансового стану підприємства зовнішніми користувачами властиве врахування суб'єктивних чинників. Наприклад, у Положенні про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків при визначенні кредитоспроможності позичальника рекомендується використовувати додаткову інформацію щодо: ринкової позиції позичальника та його залежності від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; наявності державних замовлень і державної підтримки позичальника; ефективності управління позичальника; професіоналізму керівництва та його ділової репутації [4].
Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства вказують, що „джерелами інформації для проведення розрахунків економічних показників і виявлення ознак неплатоспроможності підприємства чи банкрутства є вибіркові показники з документів фінансової звітності підприємства”, тоді як у додатку вимагається представити дані, які у ній не містяться, зокрема, середньооблікова чисельність, чистий дохід від товарообмінних операцій, від експорту, суму простроченої кредиторської заборгованості, інвестиції в основний капітал. Ці додаткові дані представлені у статистичній звітності. Крім того, вимагається визначити частку фірм –посередників у реалізації продукції, у постачанні продукції, частку власників у статутному капіталі держави, трудового колективу, інших вітчизняних власників, іноземних власників. Дані форми №1 (Баланс) і 2 Звіт про фінансові результати) пропонується представити за 6 місяців до порушення справи, на час порушення справи, на час призначення арбітражного керуючого. [5]. Ясно, що ці відомості не є доступними для зацікавлених зовнішніх користувачів. Таким чином, дані методичні рекомендації пропонують складати фінансову звітність з іншою метою, ніж це передбачено стандартами. Відомо, що аналіз фінансових звітів може бути вертикальним, горизонтальним та параметричним (коефіцієнтним). Параметричний аналіз фінансової звітності достатньо повно представлений як у методичних рекомендаціях, так і у науковій літературі.
Показники платоспроможності (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності); рентабельності пропонується розраховувати і оцінювати у всіх представлених документах. Крім того, коефіцієнт Бівера рекомендують визначити Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації вимагає оцінки обіговості оборотних активів та коефіцієнтів зносу, оновлення та вибуття основних засобів.
Проблемою є те, що розрахунки даних показників не враховують ринкової вартості активів, що суттєво позначається на достовірності аналізу.
Якщо Баланс та Звіт про фінансові результати досить широко використовується при проведенні фінансового аналізу, то Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал фактично не застосовуються як джерела інформації при розрахунках.
Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків пропонує проводити аналіз грошових потоків позичальника, але він має здійснюватися з урахуванням такого показника: співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею. Чисті надходження визначаються за три останніх місяця. Тобто, дані для розрахунку неможливо взяти зі Звіту про рух грошових коштів. Інші документи не пропонують застосування інформації цих звітів для визначення інвестиційної привабливості, платоспроможності, виявлення дій з приховування банкрутства, доведення до банкрутства, приховування банкрутства, підготовки рекомендацій щодо доцільності перетворення підприємства у ВАТ або реструктуризації.
Можна зробити висновок, що дані представлені у цих звітах не є корисними для користувачів фінансової звітності, або відсутня методика аналізу цих звітів. Щодо корисності даних Звіту про рух грошових коштів, вважаємо, що саме наявна у даному звіті інформація є важливою як для зовнішніх, так і для внутрішніх користувачів. Зовнішня складність подання інформації в даному звіті не дозволяє використовувати представлені дані. Тому доцільним є удосконалення методики його аналізу, розробка коефіцієнтів, які давали б уявлення про якість грошових потоків кваліфікованим користувачам. Наприклад, доречним є розрахунок співвідношення надходження та видатку грошових коштів, чистого руху коштів від різних видів діяльності. Цікавим є співставлення сум надходження з прибутком підприємства, видатку з витратами на виробництво продукції.
Звіт про власний капітал зазвичай малоінформативний, оскільки в основ-ному призначений для підприємств, які приймають активну участь на ринку цінних паперів. Пересічні підприємства заповнюють у даному звіті одну-дві позиції. В процесі розвитку цього ринку зацікавленість користувачів у даній інформації зросте.
Типова форма приміток, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 2000 року №302, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 грудня 2000 року за №904/5125, містить розроблювані таблиці, придатні для аналізу складу та руху основних засобів та запасів. Відображення інших даних часто є дубльованим з іншими звітами або не істотним для зовнішніх користувачів. Завантаженість даного звіту показниками на нашу думку не виправдана з точки зору потреб зовнішніх користувачів.
В процесі дослідження виявлено, що:
- відсутня гарантія достовірності фінансової звітності;
- фінансова звітність не є достатньою для проведення якісного фінансового аналізу і прийняття економічних рішень. Існує інформація, яка є недоступною для зацікавлених сторін. Аналіз фінансової звітності сьогодні вимагає додаткової інформації, яка є недоступною для зовнішніх користувачів;
- методичні документи не пропонують застосування інформації Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал для визначення інвестиційної привабливості, платоспроможності, виявлення дій з приховування банкрутства, доведення до банкрутства, приховування банкрутства, підготовки рекомендацій щодо доцільності перетворення підприємства у ВАТ або реструктуризації;
- недостатньо опрацьована методика аналізу Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал.
Висновки. Необхідне удосконалення фінансової звітності. Для врахування дійсних потреб зовнішніх користувачів важливо представляти інші дані у фінансовій звітності. На сьогодні фінансова звітність сформована за ПСБО не враховує цих потреб. МСФЗ передбачає альтернативні форми побудови фінансових звітів, що, безперечно, може сприяти результативності їх аналізу. Однак, необхідно відмітити, що й МСФЗ не може бути орієнтиром у стратегічній перспективі. Спеціалісти „Pricewaterhouse Coopers” пропонують переглянути зміст фінансової звітності (сформованої за МСФЗ) з метою підвищення її корисності в якості інформаційного джерела для прийняття економічних рішень.
Очевидно, більш прозорими повинні стати дані про рух коштів на рахунках підприємства в банках, витрати на утримання адмінперсоналу, плинність кадрів, участь у капіталі інших підприємств, прострочені зобов’язання. Важливо враховувати ринкову вартість активів.
1.Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Постанова ВР від 14.05.92р. №2344-12; 2. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій. Затверджено наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23 лютого 1998 р., №22. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 31 березня 1998р. за №214/2654; 3. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації. Затверджено наказом Міністерства фінансів України та Фондом державного майна України від 26.01.2001р. №49/121. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 8 лютого 2001р. за №121/5312; 4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління Національного банку України 06.07.2000 N 279. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 за N 474/4695; 5. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.01. 2001р., №10. 6. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Затверджено наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 р., №81. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5 серпня 1997р. за №228/2092; 7. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация: Пер. с англ./ Научн.ред. перевода чл.-корр. РАН И.И.Елисеева. Гл. ред. серии проф. Я.В.Соколов.– М.: Финансы и статистика,1996. – 624с. 8. Карлин Т.Р. Анализ финансовых отчетов (на основе GAAP): Учебник – М.: ИНФРА – М, 1998. – 448с. 9. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 412 с. 10. О.Островська. Оцінка фінансового стану підприємств в умовах стандартизації фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. – №2. – С.28–35. 11. Н. Цвєткова. Суттевість інформації фінансової звітності та її вплив на економічні рішення користувачів// Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – №7. – С.38–45.