Удк 657. 62: 338. 24. 001. 893. 3(043. 3) Лазаришина І. Д. д е. н., доцент
| Вид материала | Документы |
- Удк 338: 001. 895: 332. 143 (476) новые информационные алгоритмы кластеризации экономики:, 400kb.
- Методические рекомендации Ярославль 2005 удк 338. 24; 338. 26; 338. 27 Печатается, 579.59kb.
- Удк 338. 43: 331. 5 Кузьмак О. І. к е. н., доцент, Сістук Г.І. ст викладач, 176.37kb.
- Удк 657 Міклуха О. Л., к е. н., доцент, 111.04kb.
- Удк 657 Савіна Н. Б., к е. н., доцент, 97.34kb.
- Удк 334. 726, 339. 92, 338. 4 и 338. 48 Генезис понятий «гостиничная цепь» и «гостиничная, 201.83kb.
- Работа выполнена в отделе вирусологии им., 1126.46kb.
- Удк 657 Левицька С. О., д е. н., професор; Стовповець І. В., ст. 2 курсу феіП, 201.88kb.
- Культурология методические указания к самостоятельной работе для студентов всех специальностей, 1600.86kb.
- Удк 657. 422. 14: 631. 115, 1304.92kb.
УДК 657.62:338.24.001.893.3(043.3)
Лазаришина І.Д. д.е.н., доцент (Національний університет водного
господарства та природокористування, м.Рівне)
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МЕТОДОЛОГІЇ ЕКОНОМІЧНОГО
АНАЛІЗУ
У статті ідентифіковано взаємозвязок економічного аналізу та процесу пізнання. Систематизовано та охарактеризовано найважливіші
особливості методу економічного аналізу.
In the article the connection between the economic analysis and the process of learning is identified. The mostly important differencies of the method of economic analysis is systemized and characterized.
Постановка проблеми у звгвльному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Важливу роль у пізнанні явищ, процесів, відносин в умовах перехідної економіки відіграє аналітична інформація. Її обсяги та рівень реалізованої корисності у значній мірі залежить від дотримання методології економічного аналізу. Водночас її концептуальні положення недостатньо узгоджені з теорією та практикою економіки в умовах переходу до ринкових відносин.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розвязання даної проблеми. Питанням методології економічного аналізу, дослідженню окремих її аспектів з огляду на можливість їх удосконалення відповідно до потреб ринкової економіки присвячені роботи таких відомих науковців, як М.І.Баканова, С.Б.Барнгольц, О.М.Волкової, М.І Горбатка, В.М.Івахненка, Л.М.Кіндрацької, Т.М.Ковальчук, Є.В.Мниха, І.І.Каракоза, В.В.Ковальова, Л.О.Примосткої, В.К.Савчука, В.І.Самборського, І.Д.Фаріона, М.Г.Чумаченка, С.І.Шкарабана та інших.
Однак відсутня одностайність у підходах до трактування сутності методу економічного аналізу, його особливостей, функціональних взаємозв’язків.
Цілі і завдання статті. Викладене вище зумовлює необхідність вирішення таких завдань:
- ідентифікація взаємозвязку економічного аналізу та процесу пізнання;
- огляд поглядів вчених стосовно сутності методу економічного аналізу;
- систематизація та характеристика найважливіших особливостей методу економічного аналізу;
- дослідження узгодження методу економічного аналізу та етапів аналітичної роботи.
Основний матеріал дослідження з повним обгрунтуванням наукових результатів. Економічний аналіз як наука є формою суспільної свідомості і діяльності людини, спрямованою на пізнання і перетворення об’єктивної економічної реальності. Пізнання носить соціально – детермінований (суспільно – зумовлений) характер. У залежності від потреб відповідної соціально - економічної формації міра пізнання об’єктів аналітичного дослідження відрізняється. Наприклад, для доіндустріального періоду притаманним є використання обмеженого числа методичних прийомів аналізу, а для епохи монополістичного капіталізму перелік загальнонаукових та спеціальних методів аналітичного дослідження значно розширився.
Процес пізнання включає два основні етапи: чуттєвий та раціональний. В економічному аналізі пріоритетним є раціональне пізнання. Воно – фундамент емпіричних та теоретичних підходів до вивчення проблем, властивостей, сторін і зв’язків економічного аналізу. Хоча й чуттєве пізнання, інтуїція зараз також набувають значення у ситуаційному аналізі, аналізі ризиків.
Вченими вивченню питання методу економічного аналізу присвячена достатньо велика увага [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7]. Однак відсутня одностайність у підходах до формулювання змісту методу економічного аналізу та його особливостей.
Особливістю досліджень стосовно методу економічного аналізу є те, що більшість авторів характеризує його сутність як системний, комплексний підхід до вивчення об’єктів аналізу [7, с.21; 8, с.23; 9, с.7; 10, с.35-36; 2, с.52].
Значна увага приділяється вченими дослідженню особливостей методу економічного аналізу. Вони формулюються, виходячи з сутності методу. Тому практично у всіх вивчених нами роботах характерною особливістю методу економічного аналізу називається системність [7, с.21-22; 11, с.44; 8, с.23; 12, с.26; 13, с.37-40; 14, с.31-33; 15, с.20-21; 10, с.36; 3, с.19-20].
Також ряд дослідників, формулюючи зміст методу економічного аналізу, відмічає як найважливішу його рису діалектичний метод пізнання [11, с.44; 4, с.47; 10, с.35-36; 2, с.52; 15,с.20-21]. Ми погоджуємось з цим підходом. Чітко сформулювали механізм прояву цієї особливості методу проф. І.І.Каракоз та проф. В.І.Самборський як вивчення економічних явищ у динаміці та внутрішніх протиріч у розвитку економічних явищ з метою їх своєчасної і правильної ліквідації [13, с.37-40].
За філософським трактуванням [16, с.118] матеріалістична діалектика – це вчення про розвиток, головною категорією якого є протиріччя. У вченнях про протиріччя ця категорія розкриває джерела розвитку і є фундаментом принципів діалектичного розвитку: розвиток шляхом переходу кількісних змін у якісні; розрив поступовості; скачки; заперечення початкового моменту розвитку і заперечення самого цього заперечення; повторення на вищому рівні деяких сторін та рис початкового стану.
Проявом дії принципів матеріалістичної діалектики у теорії та практиці економічного аналізу є: дослідження кількісних та якісних показників, що стосуються об’єктів аналізу, їх взаємозв’язків та взаємозалежностей; оцінка характеру динаміки показників (стійкий, нестійкий, позитивний, негативний), узагальнення результатів досліджень, групування показників, аналіз сценаріїв, SWOT – аналіз та інші. Ядром, найважливішим елементом діалектичного методу дослідження є боротьба протилежностей. Метод економічного аналізу дозволяє дослідити взаємодію, взаємовплив двох протилежних сторін балансу – активу та пасиву, двох протилежних сторін формування фінансових результатів – доходів і витрат. Діалектичний метод слугує інструментом пізнання об’єктів економічного аналізу в динаміці.
У логічному взаємозв’язку з діалектичним підходом багатьма економістами виокремлюється в якості особливості методу економічного аналізу виявлення причинно-наслідкових зв’язків елементів досліджуваної системи [11, с.44; 4, с.47; 8, с.23; 13, с.37-40; 15, с.20-21; 6, с.28-29; 2, с.54]. Ми погоджуємось з цим трактуванням.
Найбільш деталізовану характеристику цієї риси методу економічного аналізу запропонували проф. Є.В.Мних та І.Д.Ференц як “виявлення та визначення взаємозв’язків елементів досліджуваної системи та причинно-наслідкових зв’язків зміни їх параметрів” [6, с.28-29].
Закономірним після встановлення причин і наслідків змін у складі, стані та поведінці об’єктів аналізу є вимірювання розміру впливу факторів на досліджувані показники за допомогою стохастичного та функціонального інструментарію. Таких поглядів дотримуються вчені-економісти С.Б.Барнгольц, М.І.Горбаток, В.М.Івахненко, І.І.Каракоз, В.С.Льовочкін, М.П.Любушин, Є.В.Мних, В.І.Самборський [7, с.21-22; 8, с.23; 13, с.37-40; 6, с.28-29]. Ми підтримуємо ці погляди вчених. У західній економічній науці, за спостереженнями проф. С.В.Мочерного, відкидають моністичний принцип, підхід і дотримуються плюралістичного, тобто багатофакторного підходу. Виокремлення цієї особливості є логічним науковим підходом щодо застосування загальних методів дедукції та аналізу.
Економічний аналіз обслуговує інтереси багатьох зацікавлених сторін. Основна їх частина – це суб’єкти управління. Тому важливою характерною рисою методу економічного аналізу, яка надає йому завершеності, є узагальнення результатів аналізу, формулювання висновків та рекомендацій, що слугують базою для прийняття управлінських рішень. Проф. І.І.Каракоз та проф. В.І.Самборський формулювали зміст цієї особливості методу економічного аналізу як «узагальнення результатів аналізу у розробці проектів управлінських рішень» [13, с.40]. Такої ж точки зору дотримуються М.Я.Коробов [14, с.31-33], В.В.Осмоловський [10, с.35-36], В.М.Івахненко, М.І.Горбаток, В.С.Льовочкін [8, с.23] та інші. Однак таке формулювання, на наш погляд, більш притаманне методу внутрігосподарського економічного аналізу – аналізу для потреб управління. Якщо ж розглядати економічний аналіз як інформаційну систему, що обслуговує інтереси, поряд з суб’єктами управління, й інших зацікавлених сторін, то доцільніше для характеристики цієї особливості методу економічного аналізу застосовувати трактування, запропоноване проф. Є.В.Мнихом та І.Д.Ференц як оцінку аналітичних результатів та обґрунтування висновків за цільовою функцією дослідження [6, с.28-29].
Важливим з точки зору теорії та практики для розуміння методу економічного аналізу, на наш погляд, є дослідження його взаємозв’язку з етапами аналітичного процесу.
Проф. В.В.Сопко розглядає бухгалтерський облік як процес пізнання, який відбувається на трьох етапах облікового процесу: первинного, вторинного та третинного спостереження [17]. За аналогією можна вважати, що економічний аналіз – це процес пізнання, який відбувається, з точки зору організації аналітичного процесу, на підготовчому, основному та завершальному етапах. Для кожного етапу характерним є використання тих чи інших елементів методу, загальних та спеціальних прийомів економічного аналізу.
На підготовчому етапі економіст-аналітик відповідно до своїх системних уявлень і оцінок та обраних організаційних та інших стратегій формує цілі та завдання економічного аналізу, обирає систему показників, які дозволять оцінити кількісні та якісні сторони об’єктів аналізу. Для забезпечення комплексного підходу на цьому етапі здійснюється ідентифікація тих загальних та спеціальних прийомів економічного аналізу, що дозволяють сформувати різносторонню модель економічного аналізу.
Дотримання діалектичного підходу в аналітичний роботі на всіх її етапах передбачає, що як сама організація економічного аналізу, так і його об’єкти досліджуються в динаміці.
На основному етапі системність та комплексність дослідження забезпечує економісту-аналітику як вивчення стану, властивостей та поведінки об’єктів аналізу через системи показників, так і застосування системи технічних прийомів аналізу. Крім того, особливістю цього етапу є також задіяння практично всіх характерних рис методу, що пояснюється зосередженістю тут багатьох інструментів аналізу. У свою чергу, за системним підходом, саме основний етап економічного аналізу дозволяє реалізувати всі його функції та забезпечити дотримання якісних характеристик корисності економічного аналізу.
На завершальному етапі економічного аналізу, виходячи з сутності його завдань та характерних особливостей методу, економісти-аналітики узагальнюють результати досліджень для потреб суб’єктів управління та інших зацікавлених сторін.
Існує тісний взаємозв’язок між складовими елементами методу та всіма етапами організації економічного аналізу. Найсильнішим є прояв особливостей методу під час основного (дослідного) етапу економічного аналізу. Це підтверджує системний, комплексний характер методу економічного аналізу, доречність застосування його елементів протягом всього життєвого циклу економічного аналізу на мікро-, мезо- та макрорівнях.
Обов’язковим елементом дослідження методу економічного аналізу є класифікація його прийомів. Цьому питанню присвячені дослідження багатьох українських та зарубіжних економістів – М.І.Баканова, С.Б.Барнгольц, В.А.Белобородової, В.М.Івахненка, І.І.Каракоза, Л.М.Кіндрацької, В.В.Ковальова, Є.В.Мниха, В.К. Савчука, І.Д.Фаріона, М.Г.Чумаченка, С.І.Шкарабана та інших. Характерною особливістю багатьох досліджених нами класифікацій [18, с.18; 14, с.33] є те, що автори не виділяють умовні ознаки поділу методичних прийомів і відносять до їх числа: відносні і середні величини, порівняння, групування, балансовий, індексний метод, ланцюгові підстановки з їх модифікаціями (елімінування), статистичні та економіко-математичні методи. Таким чином вони об’єднують різні за методологічними підходами прийоми, що, на наш погляд, є невірним.
Особливістю економічного аналізу є те, що він, з однієї сторони, є методом пізнання об’єктів інших наук, а з іншої – має власний метод і підпорядковаиі йому методичні прийоми. Тому, з урахуванням системного та функціонального підходів стосовно методу економічного аналізу, ми підтримуємо погляди проф. Л.М.Кіндрацької щодо виокремлення трьох груп методів (методичних прийомів): універсальних, загальнонаукових та спеціальних.
Ряд авторів [2, с.56] вважає, що прийоми економічного аналізу слід поділяти на якісні(абстрактно-логічні) та кількісні. До якісних вони відносять аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння та евристичні прийоми. У складі кількісних виокремлюється група описових (середні величини, відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, групування) та аналітичних прийомів. Аналітичні прийоми поділяються на прийоми детермінованого та стохастичного факторного аналізу, а також прийоми оптимізації. На наш погляд, у цій класифікації не забезпечується узгодження різних за підходами методичних прийомів, а також не виокремлюються загальнонаукові та універсальні методи аналітичного дослідження.
Слід погодитися з думкою проф. Л.М.Кіндрацької про те, що до складу загальнонаукових технічних прийомів економічного аналізу, які притаманні також багатьом іншим наукам, слід відносити: індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, порівняння, спостереження, експеримент. Вони використовуються для отримання аналітичної інформації згідно з завданнями, предметом, об’єктами, принципами, функціями економічного аналізу для управління та потреб зацікавлених сторін.
Спеціальні методичні прийоми економічного аналізу є інструментами формування його пріоритетів та особливостей стосовно інших наук. У зарубіжній економічній практиці методичні прийоми економічного аналізу, як правило, називають інструментами аналізу. На наш погляд, доцільним є їх поділ на три групи – стохастичні, функціональні та оптимізаційні. До першої групи відносяться: групування, економіко-статистичні методи, до другої – прийоми факторного аналізу, інтегральний та балансовий спосіб, а також метод часткової участі. А третя група містить економіко-математичні методи, які дозволяють на підставі раціонального пізнання значних обсягів економічної інформації забезпечити найбільш виважені управлінські рішення.
Висновки. Застосування в процесі організації аналізу виокремлених вище груп дозволяє більш чітко формувати сукупність необхідних для ефективних досліджень методичних прийомів згідно з визначеними завданнями, робить процес прийняття та підтримки управлінських рішень більш раціональним у просторово-часових межах.
1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности. Второе издание, переработанное и дополненное. М., «Финансы и статистика», 1987. –287 с. 2. Економічний аналіз : Навч. посібник / М.А.Болюх, В.З.Бурчевський , М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с. 3. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств //За ред. С.І.Шкарабана, М.І.Сапачова. – Тернопіль, ТАНГ, 1999. – 405 с. 4. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів ВНЗ спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 680 с. 5. Ковалев В.В., Волкова О.М. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. –М. : ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2000. – 424 с. 6. Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз. Навчальний посібник, Львів, “Армія України”, 2000р. – 144с. 7. Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений: Учебник /Под ред. С.Б.Барнгольц и Г.М.Тация – 3-е изд., перед. и доп. – М. Финансы и статистика, 1986 – 407 с. 8. Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз : Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 1999. – 176 с. 9. Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз : Навч. посібник / Північ.-Іллінойський ун.-т США, ТАНГ. – К.: Укр.енциклопедія ім.М.П.Бажана, 1996. – 298 с. 10. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб./ В.В.Осмоловский, Л.И.Кравченко, Н.А.Русак и др.; Под общ. ред. В.В.Осмоловского. – Мн.: Новое знание, 2001. – 318 с. 11. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория економического анализа. Учебник. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 416с.: ил. 12. Каракоз И.И. Экономический анализ работы предприятий и объединений. – Киев: Вища школа, 1982. – 351 с. 13. Каракоз И.И., Самборский В.И. Теория экономического анализа: /Учеб. пособие для студентов вузов. – К.: Выща шк., 1989. – 254 с. 14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 294 с. 15. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 1999. – 471 с. 16. Философский словарь/ Под ред. И.Т.Фролова. – 6-е изд., перероб. и доп. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с. 17. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с. 18. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник /И.А.Белобжецкий, В.А.Белобородова, М.Ф.Дьячков и др.; Под ред. В.А.Белобородовой – 2-е изд., перед. и доп. – М. Финансы и статистика; 1985. – 352 с.