Удк 330 Савіна Н. Б., к е. н., доцент, Пастушенко О. В., ст. 4 курсу феіП

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз останніх досліджень Види страхування Сумарні надходження страхових платежів за 2005р., млн..грн. Методика досліджень. Результати досліджень. 1.Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник, 2-ге видання, виправлене. – Львів: ”Новий світ-2000”, 2005. 2

Подобный материал:

• З виробничої практики, 169.38kb.
• Удк 330. 322. 12: 330. 322, 141.67kb.
• Удк 657 Левицька С. О., д е. н., професор; Стовповець І. В., ст. 2 курсу феіП, 201.88kb.
• Ббк Х 9 (Ч укр) Пастухова В.І., ст викл., Пастухов В. О., ст. 3 курсу фзг, Мулярець, 105.12kb.
• Удк 336. 226. 322 Василенко Ж. А., ст викладач, Ільїна О. П., ст. 5 курсу феіП, 111.92kb.
• Удк 655. 155 Кондратюк О. В., магістрант 5 курсу феіП, 149.19kb.
• Удк 657 Савіна Н. Б., к е. н., доцент, 97.34kb.
• Удк 330 Шпак Н. О., к е. н., доцент, Білоус Н. Б., аспірант, 136.58kb.
• Удк 330. 322 Фондовый рынок Украины в контексте процесса глобализации, 301.3kb.
• Удк 334. 71: 330. 33 Малый бизнес: теория, механизмы поддержки становления и развития, 971.25kb.

УДК 330


Савіна Н. Б., к.е.н., доцент, Пастушенко О.В., ст. 4 курсу ФЕіП (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)


Стан та першочергові заВДАННЯ розвитку страхового ринку України


В статті досліджуються історичні аспекти та сучасний стан страхового ринку України, його проблеми і шляхи їх вирішення.


Historical aspects and the current state of the insurance market of Ukraine, its problems and ways to solve them are researched in the article.


Вступ. Страхування - одна з найдавніших категорій суспільних відносин. Ризикований характер суспільного виробництва - головна причина занепокоєння кожного власника майна і товаровиробника за свій матеріальний добробут. На цьому підґрунті закономірно виникла ідея відшкодування матеріального збитку шляхом солідарного його розподілу між зацікавленими власниками майна.

Тим часом життєвий досвід, заснований на багаторічних спостереженнях, дозволив зробити висновок про випадковий характер настання надзвичайних подій і нерівномірність нанесення збитку. Було помічено, що число зацікавлених господарств, часто бувають більше числа постраждалих від різноманітних небезпек. За таких умов солідарний розподіл збитку між зацікавленими господарствами помітно згладжує наслідки стихійних лих й інших випадків. При цьому чим більша кількість господарств бере участь у розподілу збитку, тим менша частка коштів припадає на частку одного учасника. Так виникло страхування, сутність якого складає солідарний замкнутий розподіл збитку.

В умовах сучасного суспільства страхування перетворилося в загальний універсальний засіб страхового захисту усіх форм власності, прибутків і інших інтересів підприємств, організацій, фермерів, орендарів, громадян.[1,270]

Головним завданням роботи є розгляд історичних аспектів, сучасного стану страхового ринку України та визначення головних завдань його розвитку.

Аналіз останніх досліджень.

До 1988 року в Україні, як і в республіках СРСР, існувала монополія двох державних страхових компаній: Держстраху та Індержстраху, діяльність яких носила державно — регульований характер, що передбачав значні надходження від страхових платежів до бюджету та виділення з бюджету, у випадку необхідності, коштів на виплату страхових відшкодувань. Функції страховика на території нинішньої України в той час виконувала система Укрдержстраху.Починаючи з 1991 року, після припинення існування СРСР, Україна стала самостійно вирішувати всі питання стосовно організації страхової діяльності.[2,333]

Отже, розвиток страхового ринку України в 1991- 2004 роках відбувався в умовах формування страхового законодавства в рамках правової бази вже незалежної держави і умовно його можна поділити на два періоди:


Таблиця 1

Розвиток страхового ринку України

Період	Коротка харак-ка періоду	Основні нормативні документи
1991-1996	Припиняє існування Державна комерційна страховоа організації і на її базі була створена НАСК “Оранта”, головним акціонером якої залишилась держава. Декрет “Про страхування” законодавчо закріпив створення Ліги страхових організацій України, яка юридично була створення 10 квітня 1992 року відповідно до установчого договору, який підписали керівники чотирьох страховиків: Укрдержстрах (голова Правління Груша С.Г.), СК “Саламандра” (голова Правління Масалов І.Е.), СК “Енергополіс” (голова Правління Махно В.П.), СК “Україна” (голова Правління Камшиков В.І.), яка на сьогодні вже об‘єднує більше як 130 страхових організацій. Кількість страховиків на страховому ринку України зросла до 700, причому більшість з них будувала свою діяльність або по принципу “фінансових пірамід”, або за рахунок інфляційних процесів	Закони України “Про банки і банківську діяльність” (20 березня 1991 року) та “Про цінні папери і фондову біржу” (18 червня 1991 року) 10 травня 1993 р. видається Декрет КМУ “Про страхування”, а в липні 1993 р. - Постанова КМУ “Про ліцензування страхової діяльності” В червні 1995 р. приймається проект Закону України “Про страхування”

Період	Коротка харак-ка періоду	Основні нормативні документи
1996-2004	Страховикам надана можливість здійснювати перестрахування як у резидентів так і у нерезидентів (що і проводиться в даний час), але не всіх ризиків, а їх частини, що має перешкодити перетворенню страхових компаній в перестрахових брокерів. При цьому, з метою запобігання відтоку (відмиванню) коштів за кордон, встановлено такі вимоги, які б давали можливість встановити прозорі правила в перестрахуванні, а також передбачено відповідне декларування у разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 відсотків від їхнього загального розміру, отриманого з початку календарного року. Підвищено мінімальний розмір статутного капіталу страховика, який займається іншими, ніж страхування життя, видами страхування, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. ЄВРО, а для страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. ЄВРО за валютним обмінним курсом валюти України. Ще одним кроком щодо підвищення фінансової надійності страховиків є перехід до європейського підходу визначення показників нормативного запасу платоспроможності страховика. Пріоритетами державної політики щодо розвитку страхового ринку вже стає: розвиток соціально-значимих видів страхування, пов’язаних у першу чергу із життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією фізичної особи; підвищення ефективності державного регулювання страхової діяльності та створення окремого органу нагляду за небанківськими фінансовими установами; створення конкурентного середовища серед страховиків та страхових посередників; наближення організації вітчизняного страхового ринку до світових стандартів; реалізація вимог щодо обов'язковості страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, зареєстрованих на території України; забезпечення умов конкурентної діяльності страхових компаній у системі загальнодержавного обов’язкового соціального страхування.	Прийняття 7 березня 1996 р. Верховною Радою України Закону України “Про страхування”. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 року № 98 була затверджена Програма розвитку страхового ринку України на період 2001 - 2004 роки. Підготовка нової редакції Закону України “Про страхування”. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III. Закони України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (жовтень 1996 року), “Про лізинг” (16 грудня 1997 року), “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (10 грудня 1997 року), “Про Національний банк України” (20 травня 1999 року), “Про банки і банківську діяльність” (нова редакція від 7 грудня 2000 року), “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” (15 березня 2001 року), “Про обіг векселів в Україні” (5 квітня 2001 року), “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” (5 квітня 2001 року)

Кількість страховиків постійно змінювалась, так станом на 01.01.2006 р. їх налічується – 399, в тому числі 51 страховиків, які здійснюють страхування життя та 348 страховиків, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя. Загальний розмір сплачених статутних фондів страховиків на кінець 2005 року становив 67353,8 млн. грн. і порівняно з 2002 роком зріс у 2,3 рази.

Величина сформованих страхових резервів на кінець 2005 року досягла 9 029,8 млн. грн., що перевищує аналогічний показник на кінець 2002 року у 2 рази.[3,298] Кількість страховиків за розміром власного капіталу: 267 - мають більше 5 млн. грн., 71 - від 1,0 до 4,9 млн. грн., 16 - від 0,5 до 0,9 млн. грн., 3 - менше 0,49 млн. грн.

Поряд з цим загальна сума страхових премій, отриманих від страхування і перестрахування ризиків за 9 місяців 2005року, становить у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року зменшилась на 29,4%. Зазначене скорочення відбулося за рахунок зменшення обсягів валових премій зі страхування фінансових ризиків (-3489,7млн.грн.) та добровільного страхування відповідальності (-800,2млн.грн.).[4,401] Їх характеристика і динаміка прослідковується на графіках, наведених нижче:



Рис. 1.



Рис. 2.

Зазначені тенденції розвитку страхового ринку призвели до можливості міжнародної інтеграції страхової справи. Так серед іноземних перестраховиків в Україні свої представництва в м. Києві відкрили такі російські компанії, як: “Московське перестрахове товариство”, “Інгосстрах”, “Російське перестрахове товариство”, “РОСНО”, “Промислово-страхова компанія”, а також латвійські – “Естора” та “Рига Ре”.

Таблиця 2

Зіставлення сум валових страхових премій і валових страхових виплат за 2004-2005роки

Види страхування	Валові страхові премії			Валові страхові виплати
	9міс. 2004р.(млн..грн.)	9міс. 2005р.(млн..грн.)	Темпи росту,%	9міс. 2004р.(млн..грн.)	9міс. 2005р.(млн..грн.)	Темпи росту,%
Страхування життя	122	224,6	185,6	8,1	5,8	71,6
Інші види страхування, в тому числі:	13919,2	9682,7	69,6	925,4	1246,8	134,7
Добровільне особисте страхування	296,8	401,3	135,2	258,5	193,6	74,9
Добровільне майнове страхування	11964,6	8146,9	68,1	480,2	880,6	183,4
- в тому числі страхування фінансових ризиків	6887,5	3396,8	49,3	134,1	366,6	273,4
Добровільне страхування відповідальності	1158,3	358,1	30,9	30,6	34,0	111,1

продовження таблиці 2

Недержавне обов’язкове страхування	431,6	731,2	169,4	92,7	94,6	102,4
- в тому числі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів	181,7	458,1	252,1	55,5	81,5	146,8
Державне обов’язкове страхування	67,9	45,2	66,6	63,4	43,7	68,9
ВСЬОГО	14041,2	9909,1	70,6	933,5	1252,6	134,2

Іноземні страхові та перестрахові брокери на вітчизняному ринку представлені лідерами страхового посередництва, такими як: “Marsh”, “Heath Lambert Group”, “Willis Overseas Brokers”, “AON Group”, “Oakeshott Insurance Consultants Limited”, “BMS Harris and Dikson Insurance Brokers Limited”, “АФМ Страхові консультанти та брокери”, “ОПОРА БС, с.р.о.” та “Малакут”. При цьому, слід мати на увазі, що страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів. Крім того на території Укрвїни на сьогоднішній день функціонує ряд страхових групп. Зверніть вашу увагу на таблицю:

Таблиця 3

Страхові групи

Назва	Рік створення	Страхові компанії, що входять до групи	Сумарні надходження страхових платежів за 2005р., млн..грн.
„ДАСК”	2001	„ДІСКО”, „ДАСК”, „ДАСК-СП”, „ДАСК-Павлоград”, „ДАСК-життя”	50,1
„Універсальна”	2002	„Карпати”, „Універсальна”, „Терен”, „Саламандра-Десна”, „АРТА”	63,7
„АСКА”	2001	„АСКА”, „АСКО-Донбас-Північний”, „АСКА-життя”	70,7
„ТАС”	2002	„ТАС”, „ТАС-капітал”, „ТАС-життя”, банк „ТАС-комерцбанк”	98,6
„Лемма”	-	„Лемма”, „Аванте”, „Лемма-Віта”	486,6

Методика досліджень. Теоретико-методологічною основою даної роботи є законодавчі та нормативно-правові акти, а також класичні праці по фінансах вітчизняних та зарубіжних дослідників, роботи сучасних вчених, що викладені в монографічних та періодичних виданнях[5]. Саме дослідження цих матеріалів дають можливість сформулювати ряд проблем пов’язаних з розвитком страхового ринку в Україні:

1) низька зацікавленість у страхуванні, через недостатню платоспроможність населення, у першу чергу через відносну нечисленність “середнього класу” населення та низький рівень його страхової культури. [6,26].

2) недосконале законодавство щодо обов’язкових видів страхування, в т.ч. значна кількість економічно недоцільних видів обов’язкового страхування (налічується 43, що значно перевищує кількість видів страхування, які існують в країнах ЄС) та відсутність необхідного контролю з боку держави за виконанням власниками автотранспортних засобів вимог щодо наявності укладеного договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності перед третіми особами.

3) нерозвиненість довгострокового страхування життя, пенсійних ануїтетів та інших видів особистого накопичувального страхування (частка страхування життя складає біля 0,5% від валових страхових платежів по ринку). Практично відсутнє регулювання діяльності актуаріїв. Крім цього, Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення” передбачена участь страхових компаній із страхування життя у системі недержавного пенсійного забезпечення, але правового регулювання такої діяльності до цього часу не забезпечено;

4) недостатня капіталізацію та низька ліквідність страховиків. З початку 2005 року структура активів страховиків незначно поліпшилась (якщо на 01.01.2004 р. лише 77% активів страховиків відповідали категоріям, визначеним Законом України “Про страхування”, то на 01.01.2005 р. вже 79%).

5) високий обсяг страхових премій, переданих за кордон за договорами перестрахування (як через об’єктивно обмежені можливості внутрішнього страхового і перестрахового ринків, так і у зв’язку із схемами “псевдоперестрахування”). За 2005 рік страховиками України сплачено перестраховикам-нерезидентам - 3,2 млрд. грн. (34,8% від валових страхових премій по ринку);

6) оптимізація оподатковування суб’єктами господарювання через інструменти страхового ринку, в результаті чого щороку рівень страхових виплат неухильно зменшується з 31,6% у 1997 році до 9,4% у 2004 році. Реальне страхування за різними оцінками становить лише 25-30% від загальних показників.

7) недостатнє регулювання страхового посередництва, що не сприяє загальному підвищенню страхової культури населення, а, у деяких випадках, приводить до поширення елементів шахрайства та неконкурентних засад діяльності. На сьогодні, існує так званий “неорганізований або “сірий” сектор, де сотні суб’єктів різних організаційно-правових форм здійснюють посередницьку діяльність у сфері страхування, не будучи ідентифікованими в силу відсутності відповідного державного регулювання;

8) недостатній рівень правого забезпечення медичного страхування. Найгострішими проблемами галузі охорони здоров’я впродовж багатьох років є зниження якості медичних послуг (Для України індекс відповідності національної системи охорони здоров’я потребам громадян, що його визначає Всесвітня організація з охорони здоров’я (ВООЗ), становить 5,135. (Значення цього показника дорівнює 10 у тому разі, якщо споживачі вважають, що всі їхні потреби задоволено.;

9) невідповідність вітчизняного страхового законодавства вимогам міжнародного законодавства, в т.ч. ЄС, а також принцам та стандартам Міжнародної асоціації страхового нагляду;

10) недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення. Щороку вищими навчальними закладами України випускається лише 110 – 120 магістрів страхування. За експертними розрахунками для задоволення потреб страхового ринку у фахівцях вищої кваліфікації необхідно довести їх щорічний випуск до 400-500 чоловік. Статистика свідчить, що жоден студент, який закінчив магістерську програму “Страховий менеджмент” у столичних вищих навчальних закладах не виїхав на роботу за межі Києва і це не дивно - адже тут зосереджена майже половина страховиків України. Доцільно організувати підготовку фахівців у регіонах: у навчальних закладах Дніпропетровську, Львові, Одесі, Донецьку, Чернівцях, які раніше (у статусі коледжів) готували молодших спеціалістів із страхування [7,56]

Результати досліджень. З метою підвищення фінансової надійності страховиків, забезпечення рівних і справедливих умов для всіх, хто працює у сфері страхування серед першочергових завдань розвитку страхового ринку України пропонується визначити наступне:

1) розробка та прийняття Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року, яка б передбачала, з урахуванням принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією нагляду за страховою діяльністю, а також законодавства ЕС у сфері страхування, конкретні заходи щодо:

- удосконалення державного регулювання;

- розширення сфери застосування страхових послуг, в т.ч. за рахунок розвитку страхового посередництва;

- активне використання інвестиційного потенціалу учасників страхового ринку;

- визначення механізму контролю та особливостей його проведення;

- прискорений розвиток недержавного пенсійного страхування, медичного страхування;

- розвиток інфраструктури страхового ринку, в т.ч. формування наукових шкіл, кадрового та інформаційного забезпечення;

- захист законних інтересів споживачів страхових послуг;

- врегулювання питань щодо обмеження на певний період діяльності філій іноземних страховиків на території України;

2) удосконалення системи оподаткування в сфері страхування з метою стимулювання фізичних та юридичних осіб до укладення договорів страхування. У зв’язку з цим здійснити удосконалення чинного та розроблення нового нормативно-правового і методологічного забезпечення страхової діяльності, в тому числі щодо визначення характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування з метою адекватного встановлення об’єкту страхування, страхової суми, страхових ризиків; забезпечення дієвого механізму контролю за умовами платоспроможності страховиків, в тому числі стосовно коштів страхових резервів, нормативами на ведення страхової справи, здійснення операцій перестрахування, в тому числі у нерезидентів;

3) подальше формування правової бази участі страховиків в системі соціального забезпечення населення через запровадження обов’язкового медичного страхування, прийняття необхідних нормативно-правових актів з питань пенсійного страхування та страхування життя;

4) удосконалення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів шляхом прийняття спеціального закону;

5) посилення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку перестрахування, в т.ч. удосконалення системи оподаткування операцій з перестраховиками - нерезидентами;

6) удосконалення державного регулювання та нагляду за страховими посередниками у відповідності до положень Директиви 2002/92/ЕС „Про страхових посередників”, зокрема, сприяння створенню страхових (перестрахових) посередників, спрощення правил їхньої діяльності та запровадження вимог щодо реєстрації страхових агентів та нагляду за їх діяльністю;

7) внесення змін до Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про страхування”, “Про недержавне пенсійне забезпечення” щодо:

- удосконалення договірних відносин у сфері страхування;

- внесення змін до класифікації ризиків та видів страхування;

- посилення системи державного регулювання ринку страхових послуг;

- запровадження додаткових вимог до страховиків, в т.ч. встановлення спеціального реєстру активів, що покривають страхові резерви та абсолютного пріоритету страхових вимог по відношенню до будь-яких інших вимог стосовно активів, які покривають страхові резерви;

- захисту прав страхувальників (вигодонабувачів, застрахованих осіб), в т.ч. створення альтернативного механізму вирішення спорів на ринку страхових послуг (страховий омбудсмен).


1.Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник, 2-ге видання, виправлене. – Львів: ”Новий світ-2000”, 2005. 2. Шелудько В. М. Фінансовий ринок: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002. 3. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.:НІОС.-2000. 4. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси: Навчальний посібник. – Львів.: „Новий світ – 2000”, 2006. 5. ЗУ „Про страхування” від 07.03. 96 №85/96-ВР. 6. Страховий ринок в Україні: стан, проблеми, перспективи. – Національна оборона і безпека, №6 (42) 2003 р. 7. Осадець С. Сучасний стан наукових досліджень. – Страхова справа № 4(4) 2001 р. 8. Ю. М. Лисенков, А. И. Рымарук, И. В. Педь, А. С. Поважный. Учасники фондового рынка: функции, организация деятельности: Киев, 1998г. 9. com.ua