Торгівля вживаними речами в світі та Україні Аналітичний звіт
| Вид материала | Документы |
- Аналітичний звіт за результатами проекту, 1737.72kb.
- Міністерство науки І освіти україни, 841.1kb.
- Розвиток електронної торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного простору, 181.69kb.
- Зміст вступ 2, 1968.47kb.
- Аналітичний звіт, 195.71kb.
- Питання по курсу "Хімія та методи дослідження сировини та матеріалів" для підготовки, 253.51kb.
- Звіт про роботу управління освіти в 2010 році, 327.83kb.
- Ю. В. Аналітичний звіт, 98.62kb.
- Аналітичний звіт про діяльність психологічної служби системи освіти Гадяцького району, 300.4kb.
- Управління культури І туризму луганської обласної державної адміністрації, 324.65kb.
6.3Легка промисловість України
6.3.1Розвиток легкої промисловості
З часів набуття незалежності Україною випуск продукції підприємствами сектору легкої промисловості значно скоротився. У 2009 році він становив близько 37% від випуску у 1990 році. Зайнятість в секторі також зменшилась.118
Рис. 6.4: Фізичний обсяг продукції легкої промисловості
Джерело: Держкомстат
Оскільки зниження випуску в галузі відбувалось швидшими темпами, ніж в решті галузей промисловості, її роль для розвитку економіки зменшилась. Падіння випуску було, зокрема, спричинене значним скороченням доходів населення та стрімким зниженням обсягів державного замовлення на пошиття професійного одягу.
Рис. 6.5: Обсяги реалізованої промислової продукції легкою промисловістю
Джерело: Держкомстат
Водночас легка промисловість стала більш експортно-орієнтованою внаслідок приходу на ринок міжнародних гравців, які або ж купували українські підприємства, або відкривали нові. Зокрема, у 2007 році частка експортованої продукції цієї галузі становила 70,4% від вироблених товарів, що частково пояснюється значною кількістю давальницької сировини в галузі.119
В результаті значна частина легкої промисловості України працює за давальницькими схемами, що допомагає здешевлювати виробництво за умов відсутності достатніх коштів.120 Лекала для моделей одягу та взуття в таких випадках також найчастіше надаються з-за кордону. Разом з тим, товари, вироблені за такими схемами, переважно експортуються в повному обсязі і не потрапляють на внутрішній ринок. При цьому вітчизняна легка промисловість не витрачає гроші на розвиток дистрибуціних каналів своєї продукції на внутрішньому ринку. Відсутність власних розроблених колекцій та дистрибуційних каналів є важливою перепоною щодо можливості спрямування товарів вітчизняної легкої промисловості на внутрішній ринок.
6.3.2Основні проблеми
За даними Міністерства промислової політики України, об’єм внутрішнього ринку товарів легкої промисловості складає 50 млрд. грн., причому лише 30% ринку наповнюється українськими товарами та офіційним імпортом, а 70% - контрабандою, товарами «сірого імпорту» та нелегального виробництва, і товарами «секонд-хенд».121 В результаті цього, на думку влади, обороти вітчизняної легкої промисловості значно скоротились протягом останніх десяти років.
Міністерство промисловості України виділяє такі фактори, що стримують розвиток легкої промисловості:122
- тінізація внутрішнього ринку та насичення його імпортними товарами, завезеними із заниженням митної вартості та контрабандно, а також дешевими товарами «секонд-хенд»;
- різке скорочення внутрішнього та зовнішнього попиту на національну продукцію, обумовлене, зокрема, постійно зростаючою конкуренцією відносно дешевих товарів легкої промисловості китайсько-турецького виробництва ;
- нерівні умови роботи та реалізації продукції для великих промислових виробників по відношенню до суб’єктів малого підприємництва, що працюють на єдиному податку;
- дефіцит обігових коштів на підприємствах через недоступність банківських кредитів та несвоєчасне відшкодування ПДВ експортерам;
- технологічна відсталість та значна енергозатратність багатьох виробництв, що призводить до низької продуктивності праці та високої собівартості вітчизняної продукції порівняно з імпортною;
- суттєве падіння купівельної спроможності більшості верств населення та переорієнтація їх доходів на товари першої необхідності та оплату житлово-комунальних послуг.
6.3.3Законодавчі ініціативи щодо стимулювання розвитку легкої промисловості
Під час роботи над Податковим кодексом було оприлюднено наміри уряду щодо стимулювання розвитку вітчизняної легкої промисловості.
Зокрема, в ухваленому Кодексі передбачено нульову ставку податку на прибуток підприємств для підприємств легкої промисловості терміном на 10 років. Передбачені податкові канікули можуть допомогти зменшити актуальність проблеми щодо значної частки застарілого обладнання та технологій, що призводить до значних постійних видатків.123
Водночас, на нашу думку, такі пільги можуть виявитись малоефективними. Зокрема, на сьогодні в Україні майже немає власної сировини, як-то тканини та фурнітури. Тому, ймовірно, кращим заходом підтримки було б зниження ставок мита на ввезення таких товарів. Крім того, гравці ринку говорять про те, що часто митна вартість при ввезені сировини та матеріалів визначається на рівні, що перевищує сплачену вартість.
Зважаючи на експортну орієнтованість галузі для підприємств легкої промисловості також болючою є проблема невідшкодованого ПДВ.
Іншим заходом, який, на думку влади, мав сприяти розвитку сектору були норми щодо регулювання імпорту вживаних речей (Розділ 4.7), від яких уряд врешті-решт відмовився. Зважаючи на співвідношення обсягу ввезених вживаних товарів до імпорту нового одягу, заборона ввезення вживаних товарів, ймовірно, не сприяла б розвитку вітчизняного виробництва.
Таким чином, легка промисловість України стикається з рядом значних проблем, як-то брак власної сировини, застаріле обладнання, брак достатнього фінансування. Крім того вона потерпає від конкуренції з імпортованим новим одягом в той час як вживаний одяг навряд чи можна вважати її значним конкурентом, зважаючи на його низьку частку.