Зміст вступ 2
Вид материала | Документы |
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст вступ, 388.95kb.
- Зміст перелік скорочень, 569.12kb.
- Зміст вступ, 540.64kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
ЗМІСТ
ВСТУП
2
І. Моніторинг роботи єдиних дозвільних центрів (ЄДЦ), що спеціалізуються на видачі дозволів та погоджень у сфері господарської діяльності у м. Миколаєві та м. Южноукраїнськ Миколаївської області. (аналітичний звіт)
4
ІІ. РІШЕННЯ № 178 від 2009-01-23
Про затвердження Порядку взаємодії представників місцевих дозвільних органів, які здійснюють прийом суб’єктів господарювання в одному приміщенні
10
ІІІ. Коментарі
щодо рішення міськвиконкому № 178 від 2009-01-23
12
ІV. Процедура реєстрації юридичних осіб
15
V. Пакет технологічних карт дозвільних процедур):
18
уважаемые друзья!
В ситуации социально-экономического кризиса развитие малого и среднего бизнеса приобретает особое значение. Именно малый и средний бизнес является локомотивом, способным вытянуть экономику из пучины кризиса.
Городское самоуправление Николаева считает необходимым не просто облегчить жизнь бизнеса, а добиться мощного прорыва, сделать все для того, чтобы количество субъектов предпринимательской деятельности многократно увеличилось.
Одним из направлений поддержки бизнеса является реализация отечественного законодательства о разрешительной системе. Оно, в частности, предусматривает выдачу разрешительных документов двумя путями: в Едином разрешительном центре (как принято говорить в Николаеве - в «едином окне») или у администраторов, принимающих заявления предпринимателей и несущих ответственность за работу с ними. В странах Европы люди давно не ходят по кабинетам местных чиновников, это успело стать общепринятой практикой и для ряда стран бывшего СССР. Уверен, что мы придем к тому же результату.
Закон Украины «О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности» был принят в государстве в 2005 году. За прошедшее время процедура получения необходимых разрешений уже сократилась в среднем в 2 – 4 раза, материальные затраты на ее прохождение сократились вдвое. Позитивная динамика налицо, но мы считаем, что работу разрешительных органов необходимо и далее совершенствовать.
К сожалению, Закон Украины «О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности» выполняется не всеми, существует противодействие чиновников различных ведомств, которые препятствуют работе «единых окон» и администраторов.
Истинная причина такого противодействия кроется в том, что чиновники боятся лишиться возможности влиять на ситуацию и соответствующего теневого заработка. Ведь теперь заявитель не должен обращаться к ним напрямую ради решения своих проблем.
Городские власти полны решимости в тесном сотрудничестве с самим предпринимателями, Госкомитетом по вопросам регуляторной политики и предпринимательства, организациями третьего сектора добиться того, чтобы максимально облегчить прохождение разрешительных процедур. Это сложный эволюционный процесс. И поэтому под моим контролем проводится вся работа, чтобы не допустить чиновничьего произвола. Тем не менее, процесс движется в правильном направлении. Кстати, эксперты, проводившие аналогичные реформы в других странах, утверждают, что они везде продвигались сложно. Играет роль ментальность чиновников, необходимость масштабного пересмотра устаревшей законодательной и нормативной базы.
Николаев известен тем, что здесь впервые в Украине еще в 2001 г. открылось «единое окно» для предпринимателей. А после модернизации в декабре 2008 г. в Николаевском горисполкоме открылся современный офис Единого разрешительного центра, оснащенный необходимым оборудованием. Здесь ведут прием представители всех разрешительных органы, существующих в Николаеве.
Сегодня законодательство о разрешительной системе начинает работать эффективно, в полную силу. И в связи с этим деятельность организаций третьего сектора, общественный мониторинг приобретают особую ценность, являясь огромным подспорьем в поддержке предпринимательства. К тому же, ценность общественного мониторинга состоит еще и в том, что изучается и затем обобщается опыт разных регионов.
Мы это приветствуем и с удовольствием поддерживаем полезную инициативу общественности.
Владимир Чайка,
Николаевский городской голова
І.
Моніторинг роботи єдиних дозвільних центрів (ЄДЦ), що спеціалізуються на видачі дозволів та погоджень у сфері господарської діяльності у м. Миколаєві та м. Южноукраїнськ Миколаївської області.
(аналітичний звіт)
Як показали результати досліджень що періодично проводяться у цій сфері в Україні, 65% респондентів сприймають систему отримання дозволів на будівництво як корумповану; 74% компаній, що стикаються з корупцією при отриманні дозволів на операції з землею, висловлюють подібні думки. Відсоток тих, хто скористався традиційною системою отримання дозволів на операції з землею, був дещо вищим (44,7%) , ніж при отриманні дозволів на будівництво. Однак для компаній, які отримували дозволи через ЄДЦ, цей відсоток значно нижчий. Лише 13,1% підприємств, що отримували дозволи на операції з землею, та 24,1% тих, що отримували дозволи на операції з землею, зіткнулись з випадками корупції.
Порівняно з традиційною дозвільною системою, результати ЄДЦ виглядають більш оптимістично. Загалом за використання ЄДЦ тривалість та кількість кроків, необхідних для видачі дозволів, є значно меншими. Більшість компаній поділяє думку, що ЄДЦ можуть стати ефективними у подоланні корупції. 56% респондентів, які отримували дозволи на операції з землею, відмітили, що ЄДЦ значно знижують рівень корупції. Серед підприємців, які отримували дозволи на будівництво, цей відсоток становить 75%.
З основних принципів державної політики з питань дозвільної системи передбачених статтею 3 ЗУ «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» випливає, що в основі самої ідеї ЄДЦ лежить підвищення прозорості дозвільних процедур, а отже обмеження рівня корупції. Тому завданням Коаліції ми вбачаємо підвищення ефективності роботи ЄДЦ та усунення перешкод, які залишають простір для корупційних зловживань.
З метою підвищення ефективності дозвільної системи та зменшення можливостей для корупційних дій, один з компонентів впроваджуваної в Україні Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття» передбачає підтримку розвитку мережі єдиних дозвільних центрів (ЄДЦ) по всій Україні.
Система ЄДЦ почала формуватися в Україні з 2004-2005 рр., їх створення стало практично повсюдним явищем після того, як у січні 2006 р. набрав чинності Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». ЄДЦ функціонують у районах, містах обласного, республіканського (Автономна Республіка Крим) значення та районах в містах Києві та Севастополі. Всього в Україні діє 677 ЄДЦ, що майже повністю охоплює згадані адміністративно-територіальні одиниці, сумарна кількість яких складає 681.
У листопаді 2007–березні 2008 в рамках проекту «Гідна Україна» проводилося опитування українських підприємств, спрямоване на дослідження проблеми корупції у сфері видачі документів дозвільного характеру щодо окремих процедур (будівництва та земельних відносин).
«Фонд розвитку міста Миколаєва» є членом Коаліції з громадського моніторингу , що об’єднала шість досвідчених організацій громадянського суспільства, які вже не перший рік працюють у сфері сприяння розвитку підприємництва, протидії корупції у дозвільній системі та у сфері регуляторної політики на місцевому та національному рівнях («Агентство стійкого розвитку Луганського регіону», МГО «Всесвіт» (АР Крим), Івано-Франківське «Агентство з розвитку приватної ініціативи», «Лабораторія малого бізнесу» (м. Славутич), Хмельницька Асоціація «Поділля Перший»). Загальною ціллю проекту Миколаївської міської громадської організації «Фонд розвитку міста Миколаєва» є діяльність, направлена на зменшення рівня корупції під час отримання дозвільних документів у містах Миколаїв та Южноукраїнськ.
Даний моніторинг здійснюється у м. Миколаєві та м. Южноукраїнську Миколаївської області. Метою громадського моніторингу роботи ЄДЦ є комплексний аналіз роботи центрів задля вироблення рекомендацій та пропозицій щодо належного функціонування ЄДЦ та зниження рівня корупції в дозвільній системі Об’єктами моніторингу є 2 дозвільних центри у зазначених містах. Першочерговими завданнями цих центрів є:
- організація заходів щодо прискорення отримання в управліннях, відділах міськвиконкомів, державних контролюючих службах, від підприємств і організацій довідок, погоджень, дозволів, висновків надання інформаційно-консультативної допомоги суб’єктам господарювання з питань отримання дозволів та погоджень, необхідних для ведення підприємницької діяльності;
- вивчення існуючих перешкод у започаткуванні та здійсненні підприємницької діяльності;
- внесення пропозицій міським радам, їх головам щодо спрощення процедур реєстрації суб’єктів підприємництва сприяння розвитку підприємництва в районі та покращення роботи Дозвільного центру;
- проведення моніторингу та аналізу діяльності відповідних органів та служб щодо дотримання ними порядку здійснення узгоджувальних та дозвільних процедур;
- інформування громадськості про свою діяльність через місцеві засоби масової інформації.
Метою цього моніторингу є визначення перепон (недоліків) у діяльності ЄДЦ, що створюють можливості для розвитку корупційних проявів, виявлення напрямків вдосконалення роботи ЄДЦ, а також промоція кращих практик у їх впровадженні. Ця діяльність зробить значний влив на підвищення ефективності роботи ЄДЦ та усунення перешкод, які залишають простір для корупційних зловживань.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
За результатами проведеного моніторингу можна зробити такі загальні висновки:
- Нормативно-правове забезпечення діяльності ЄДЦ на центральному рівні досить широке, але водночас, недостатньо досконале в питаннях взаємної координації прийнятих законодавчих актів, особливостей регулювання видів діяльності, охоплення питань спрощення дозвільної процедури та уникнення корупційних прогалин в законодавстві.
- Відповідно, місцеві НПА м. Миколаїв та Южноукраїнськ не порушують засад державної регуляторної політики, але не є всеохоплюючими через недосконалість нормативно-правового забезпечення на державному рівні.
- НПА м. Миколаїв та Южноукраїнськ повністю відповідають принципам державної регуляторної політики
- Місцева політика органів влади м. Миколаєва та м. Южноукраїнська, а також з боку обласної держадміністрації є абсолютно сприятливою для діяльності та розвитку ЄДЦ, характер реагування на проблемні питання є абсолютно адекватним, оперативним та зваженим.
- Необхідно відмітити виключно сприятливу політичну волю керівництва міст Миколаїв та Южноукраїнськ, Миколаївської області у вирішенні питань діяльності ЄДЦ
- Кількісні показники роботи ЄДЦ досить високі, але, слід зазначити, що якщо по м. Миколаєву динаміка 2007-2008 рр є абсолютно позитивною (кількісні показники роботи значно збільшилися), то по м. Южноукраїнськ маємо абсолютно протилежну картину – кількісні показники настільки ж різко зменшились у порівнянні з 2007 роком. При інших незмінних умовах, це свідчить про негативну тенденцію роботи дозвільної системи у місті (як мінімум), та як максимум, про зниження бізнес-сприятливого клімату щодо суб’єктів господарювання в цілому. Також, це може свідчити про відносну вичерпаність ринків підприємництва, зменшення вільних сфер розвитку бізнесу а також зниження інтересу до відкриття нових об’єктів підприємництва в зв’язку з загальнодержавними кризовими явищами (найвищий показник зниження – 3-й квартал 2008 року) Слід зазначити, що кількість відмов по обох ЄДЦ в 2008 році суттєво зменшилась у порівнянні з 2007.
- Рівень поширеності корупції у дозвільній системі опитаними респондентами сприймається як надто високий.
- В системі ЄДЦ корупція сприймається набагато нижче
- Частота корупційного досвіду СПД, які користувалися послугами ЄДЦ знизилася
- До найбільш корумпованих суб’єктів взаємодії більшість респондентів відносять санітарно-епідеміологічну станцію, пожежну охорону, структури виконавчих органів влади, пов’язані з архітектурно-будівельними роботами
- Дозвільна процедура в ЄДЦ все ще триває надто довго: в багатьох випадках спостерігається необхідність відвідувати зовнішні погоджувальні інстанції
- Вирішення питань дозвільного характеру через ЄДЦ дозволяє уникнути неофіційних платежів (так звані спонсорські внески, благодійна допомога і т.ін)
- Якісні показники роботи центрів є досить високими. Однак, на думку респондентів, робота єдиних дозвільних центрів поки не є ідеальною. Серед бар’єрів та труднощів використання ЄДЦ більшість опитаних назвало значну тривалість процедури отримання дозволів через ЄДЦ, необхідність додатково самостійно звертатися до дозвільних органів, навіть за умови використання послуг посередників, обмеженість діапазону послуг, що надаються через ЄДЦ, та відсутність інформації щодо процесу використання ЄДЦ. Така ситуація вказує на те, що важливо приділити увагу якості послуг, що їх надають ЄДЦ, включаючи тренінги для персоналу й керівників центрів. Також необхідно контролювати якість послуг, що надають ЄДЦ.
- Матеріально-технічне забезпечення роботи ЄДЦ є радше недостатнім, хоча, по м. Миколаїв спостерігається тенденція до збільшення обсягів матеріального забезпечення – готується до вводу в експлуатацію нове приміщення ЄДЦ.
- Порушення, виявлені контролюючими органами у роботі ЄДЦ станом на 15.12.08 в переважній частині усунено.
- Кадрове забезпечення ЄДЦ недостатнє, професійно-кваліфікаційний рівень адміністраторів добрий, щодо професійної підготовки представників дозвільних органів, більшість респондентів зазначили її недостатність.
- Навантаження на одного адміністратора є високим. Цей фактори підсилює невирішена транспортна проблема, багаторівнева система звернень і т.ін
- Існує нагальна необхідність у періодичному підвищенні кваліфікації посадовців – членів ЄДЦ, у увазі до проблем їх роботи з боку органів місцевого самоврядування.
Інші проміжні висновки, що стосуються окремих питань діяльності ЄДЦ наведено у відповідних розділах моніторингу
За результатами моніторингу доцільно надати такі рекомендації щодо удосконалення роботи ЄДЦ у м. Миколаїв та м. Южноукраїнськ на місцевому рівні:
1. У форматі регуляторного акту, або його частини доцільно затвердити схему документообігу з зазначенням руху документів, термінів опрацювання та порядку дій відповідальних осіб.
2. Доопрацювати регуляторні акти, що стосуються порядку взаємодії дозвільних органів, задіяних в роботі ЄДЦ.
3. В місцевих НПА прагнути до збільшення повноважень адміністраторів щодо здійснення їх посадових обов’язків в частині взаємодії з іншими суб’єктами ЄДЦ.
4. В місцевих НПА чітко виписати рівень відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру (Адміністративна відповідальність, дисциплінарна і т.ін).
5. В форматі регуляторних актів чітко виписати можливі причини відмови у наданні дозвільних документів за переліком цих документів.
6. В співпраці з контролюючими органами попереджувати вимоги дозвільних документів з боку дозвільних органів поза законодавчо затвердженим переліком.
8. Виключити необхідність відвідування заявниками інших дозвільних органів після звернення в ЄДЦ.
9. Сприяти посиленню контролю з боку державних органів влади за проходженням дозвільних процедур в ЄДЦ шляхом залучення їх до комісій, роботи нарад з питань ЄДЦ, запитів про перевірки виконання таких процедур і т.д..
10. Розробити чітку методологію визначення офіційної плати за видачу документів дозвільного характеру. За сприяння контролюючих та правоохоронних органів не допускати фактів здирництва з боку дозвільних органів та провокування корупційних дій з боку заявників.
11. Рівень прозорості проходження дозвільних процедур підвищити через оперативне інформування за вимогою заявника стану оформлення документу у будь-який момент часу.
12. Створення системи он-лайн контакту заявника та адміністратора ЄДЦ. Робота у електронному режимі «Клієнт-установа» через засоби мережі Інтернет.
13. Пропаганда ЄДЦ серед населення – через листівки, буклети, телеінтерв’ю з членами ЄДЦ і т.ін. з метою обізнаності громадян з альтернативним шляхом виснажливої «ходанини» по інстанціях – звернення до ЄДЦ.
14. Повсякчас сприяти зниженню рівня дублювання дозвільних функцій. Так, наприклад, нині органи санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) 5 разів беруть участь у видачі дозвільних документів на один і той самий проект будівництва:
А) погодження місця розташування об’єкта
Б) погодження проекту відведення земельної ділянки для будівництва об’єкта
В) погодження проекту будівництва
Г) комплексна державна експертиза проекту будівництва
Д) прийняття об’єкта в експлуатацію
Крім того, 3 рази перевіряють будівельні матеріали – на етапах їх виготовлення, перед початком будівництва, на збудованому об’єкті)
- З метою уникнення механічного нагромадження та багаторазового дублювання дозвільно-погоджувальних функцій, запровадити в порядку ініціативи на місцевому рівні систему класифікації видів дозвільних документів за їх регуляторним призначенням (дозвіл, висновок, комплексний висновок,погодження, оцінка, експертиза, комплексна експертиза і т.ін).
- Зменшити терміни розгляду дозвільної документації у разі її повторного подання суб’єктом господарювання для отримання дозвільного документу після усунення ним недоліків, виявлених дозвільними органами. Прописати порядок повторного звернення в місцевих НПА.
- Розглянути можливість ліквідації дозволу на будівництво об’єкта містобудування, який надається виконкомом ради (абз.9 п.1ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій» - цей дозвіл дублюється з дозволом на виконання будівельних робіт, що надається інспекцією архітектурно-будівельного контролю та затягує дозвільну процедуру подекуди на 1-2 місяці.
- Звернути увагу на необхідність підвищення професійного рівня посадовців – членів ЄДЦ: періодичні тематичні професійні навчання з питань правових засад діяльності ЄДЦ, вивчення нового законодавства, тренінги особистого спілкування з клієнтами (заявниками), семінари по передачі досвіду між працівниками ЄДЦ різних регіонів.
- Запровадити практику сумісних нарад органів місцевого самоврядування, місцевих дозвільних органів та адміністраторів з питань роботи ЄДЦ
- Приміщення, де розташовані ЄДЦ обладнати вказівниками – стрілками з чітким зазначенням напрямку руху для того, щоб підприємцю відразу втрапити до місця (кабінету, приміщення) призначення.
- Запровадити практику обладнання інформаційних стендів двома-трьома мовами: у підприємців є потреба в інформації на українській, російській та англійській мовах.
- Посилити пропаганду діяльності ЄДЦ у центрах зайнятості – в зв’язку з скороченнями, що прогнозуються в 2009 році є вірогідність притоку частини вивільнених працівників у сферу малого бізнесу. З метою недопущення проявів корупції в цей момент (активізація «сірих реєстраторів» і т.д.) необхідно зорієнтувати людей в напрямку дозвільних центрів.
- Місцевим органам влади М.Южноукраїнськ доцільно внести необхідні зміни до місцевих нормативно-правових актів, де вжито термін «Єдиний дозвільний офіс». Згідно законодавства України, Єдиний дозвільний центр на відміну від Єдиних реєстраційних (дозвільних) офісів обслуговують суб’єкти господарювання тільки після того, як ці суб’єкти вже зареєстровані. Дозволи видаються в залежності від напрямку господарської діяльності.
- На виконання ст.5 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності ”, місцевим органам влади м. Миколаїв необхідно затвердити Положення про порядок взаємодії представників місцевих дозвільних та погоджувальних органів, які здійснюють прийом суб’єктів господарювання в одному приміщенні
Але, є ряд недосконалостей у дозвільній системі, які не під силу вирішити місцевим органам влади. Ці недосконалості існують на державному рівні. Вважаю за необхідне зазначити основні позиції щодо цього:
- Прив’язаність дозвільних процедур до замовника, а не до об’єкту. Відповідно до чинного законодавства у випадку будівництва чи перепланування об’єктів нерухомості необхідні висновки, погодження і дозволи подаються на ім’я замовника (підрядника), а не на об’єкт, що унеможливлює вільний перехід підготовленої дозвільної документації до нового власника або підрядника.
- Не діють механізми видачі дозволів за принципами декларування та «мовчазної згоди», які успішно застосовуються в розвинених державах світу (наприклад, в ЄС тільки 10% суб’єктів малого і середнього бізнесу повинні отримувати обов’язкові дозволи)
- Дозвільні органи центрального рівня не привели свої нормативні акти у відповідність до вимог законодавства про дозвільну систему та про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- Не розроблено критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища та на їх підставі не визначено вичерпний перелік об’єктів нагляду і контролю у дозвільних сферах у відповідності до встановленого ступеню ризику.
- Не розроблено і не затверджено відомчих порядків видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності; оприлюднення інформації, пов’язаної з видачею дозволів – вичерпних переліків документів, необхідних для їх отримання; вичерпних підстав для відмови в наданні дозволів; способи оскарження порушень.
- Відсутній централізований механізм контролю за дотриманням термінів здійснення дозвільних функцій. Через відсутність централізованого контролю – на місцевому рівні панує кругова порука, в умовах якої процвітає безконтрольність і безкарність за порушення закону.
- Усунення фактору домінування суб’єктивних «людських» чинників та адміністративного свавілля.
- Для системного врегулювання розмірів оплати та тарифів за отримання документів дозвільного характеру, доцільно розробити проект Закону «Про платні адміністративні послуги та порядок їх надання»
Повний текст аналітичного звіту по результатах моніторингу на сайті ММГО Фонд розвитку м. Миколаєва: frgn.mk.ua