Про проект програми стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку інвестиційної діяльності Херсонської області на період до 2015 року, 719.8kb.
- До Програми заходи з виконання Державної цільової соціальної програми подолання, 342.32kb.
- Про проект програми розвитку виставково-ярмарково ї діяльності в районі, 146.15kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період, 3700.53kb.
- Про проект програми розвитку видавничої справи та інформаційного простору у Тернопільській, 269.28kb.
- Проект про підсумки соціально-економічного розвитку області та виконання місцевих бюджетів, 68.03kb.
- Про хід виконання Програми розвитку інвестиційної діяльності, 155.42kb.
- Про проект програми розвитку олімпійського руху в Монасти- риському районі на 2011-2014, 254.09kb.
- Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності міжнародного співробітництва, 31.91kb.
- Про проект програми розвитку олімпійського руху в Підгаєцькому районі на 2011-2014, 290.71kb.
Обсяг підрядних робіт, виконаних власними
силами будівельних організацій за 2002-2006 роки
(тис.грн.)
Райони | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Всього по області | 122034 | 180172 | 256164 | 349125 | 460053 |
| Бережанський | 1368 | 1414 | 2742 | 3567 | 4764 |
| Борщівський | 1312 | 1558 | 2743 | 2627 | 4545 |
| Бучацький | 1717 | 2001 | 3542 | 4906 | 7444 |
| Гусятинський | 2434 | 2207 | 2426 | 3587 | 3575 |
| Заліщицький | 1010 | 1670 | 2481 | 3129 | 4847 |
| Збаразький | 1194 | 1649 | 2646 | 2948 | 3494 |
| Зборівський | 1244 | 1783 | 2301 | 2681 | 3423 |
| Козівський | 1353 | 1919 | 2854 | 2780 | 2834 |
| Кременецький | 1733 | 2345 | 3064 | 6930 | 10044 |
| Лановецький | 773 | 1550 | 2467 | 2832 | 3311 |
| Монастириський | 396 | 1133 | 1317 | 1999 | 1915 |
| Підволочиський | 1339 | 3269 | 2069 | 3526 | 4295 |
| Підгаєцький | 431 | 1081 | 1823 | 2310 | 2665 |
| Теребовлянський | 1806 | 1856 | 2822 | 3211 | 4249 |
| Тернопільський | 6081 | 9457 | 15166 | 19532 | 21449 |
| Чортківський | 2888 | 3970 | 5832 | 25007 | 24729 |
| Шумський | 545 | 1024 | 2979 | 3116 | 4188 |
| м.Тернопіль | 94410 | 140286 | 196890 | 254437 | 348282 |
1.3. ФАКТОРИ, ЯКІ СТРИМУЮТЬ ПРОЦЕСИ ІНВЕСТУВАННЯ
ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ
Критерії, якими керуються інвестори, зокрема іноземні, при вкладенні капіталу, залишаються практично незмінними протягом останніх років. Безумовним, насамперед, є те, що інвестор звертає увагу на загальнодержавні умови інвестування та інвестиційний клімат. Водночас, інвестор оцінює умови, які можуть забезпечити в межах своєї компетенції місцеві органи державного управління. Аналіз практики іноземного інвестування в області свідчить, що при прийнятті рішення стосовно доцільності інвестування інвестори враховують:
- прогнозованість інвестиційної політики держави, регіону, рівень правого та судового захисту прав інвесторів;
- розміщення об’єкту інвестування поблизу основних ринків;
- легкість доступу до сировини та кваліфікованої робочої сили;
- наявність розвинутої транспортної інфраструктури;
- забезпеченість об’єкту інженерними комунікаціями;
- наявність розвинутої системи сучасних видів зв’язку;
- конкурентоспроможність товарів і послуг, які надаватиме об’єкт інвестування;
- знання ринків збуту;
- соціально-політичну стабільність у регіоні;
- сприятливість екологічної ситуації;
- ставлення місцевої влади до інвесторів;
- готовність влади створювати сприятливі умови для потенційних інвесторів;
- відсутність бюрократичних бар’єрів на шляху інвесторів (зокрема, оперативність прийняття органами влади рішень щодо відведення земельних ділянок та видачі дозволів різного характеру).
Основною перешкодою прискореного розвитку інвестиційних процесів в області на сучасному етапі економічних перетворень є обмежена можливість використання внутрішніх джерел через недостатній розвиток відповідної інфраструктури інвестування, стримані наміри іноземних інвесторів щодо вкладення інвестиційних ресурсів, недостатня активність місцевої влади щодо створення позитивного інвестиційного іміджу та промоції інвестиційних проектів регіонального масштабу, значні бюрократичні перешкоди.
Через падіння виробництва протягом ряду попередніх років, неефективну систему оподатковування і недосконалу амортизаційну політику недостатніми є обсяги прибутку й амортизаційних відрахувань - основних джерел власних інвестицій підприємств. Недостатньо, в основному через розмір відсоткових ставок, забезпечує ріст обсягу інвестицій у регіональну економіку діяльність банківської системи, фактично не розвинений фондовий ринок, як основний інструмент міжгалузевого переливання капіталів.
Є ряд інших негативних чинників, які стримують сталий розвиток економіки:
- передусім, це високий ступінь зносу основних фондів, який на початку 2007 р. становив у цілому 46,7%, у т. ч. у промисловості – 51,5%, у сільському господарстві - 43,5%, будівництві – 46,1%, на транспорті -55,7%, у сфері охорони здоров'я – 57,4%;
- нецільове використання амортизаційних фондів та низький рівень капіталізації прибутків підприємств;
- відсутність підготовленого менеджменту для роботи у сфері інвестиційної діяльності;
- низька інноваційна активність підприємств щодо оновлення основних фондів та впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, що суттєво знижує конкурентоспроможність продукції;
- залишається незначною частка вкладень, освоєних за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (за 6 місяців 2007 року у загальному обсязі інвестицій в основний капітал вона становила 4,6%), невідповідність освітньої мережі вимогам ринку праці, відтак, інвестор змушений вкладати додаткові кошти у розвиток відповідної інфраструктури та кадрове забезпечення.
Серйозною перешкодою для потенційних інвесторів є високий ступень ризиків, з них найбільш поширені види:
- політичний ризик - можливість збитків або скорочення розмірів прибутку, які є наслідком державної політики;
- валютний ризик - потенційні збитки, які можуть понести суб'єкти господарської діяльності від змін у валютних курсах;
- інфляційний ризик - можливість понести збитки або недоотримати прибутку у наслідок змін у темпах інфляції;
- структурний ризик - поточна та майбутня циклічність економіки, її схильність до негативних або, навпаки, позитивних змін, ступінь впливу стабільності або нестабільності на суб'єктів господарської діяльності;
- регуляторний ризик - несприятлива або, навпаки, стимулююча політика держави, пов'язана з регулюванням умов здійснення підприємницької діяльності.
Програма передбачає запровадження конкретних механізмів, котрі сприятимуть покращенню інвестиційного клімату в регіоні.
1.4. ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ
Необхідною умовою структурної перебудови економіки та прискорення темпів її росту є збільшення обсягів інвестицій і підвищення їх ефективності. Інвестиційний процес є не тільки одним із найважливіших факторів економічного зростання, а й одночасно загальним показником соціально-економічного розвитку. Чим інтенсивнішим є вкладення інвестицій, тим швидше проходить відтворювальний процес, активнішими є ринкові трансформації. В умовах обмеженості ресурсів, насамперед фінансових, невід’ємною складовою стратегії розвитку області стає інвестиційна політика, яка охоплює пріоритетні цілі економічної, ресурсної, політичної і соціальної бази території, її наукового, виробничого, кадрового та інших потенціалів.
Тернопільська область відноситься до тих регіонів України, в яких втрати частини економічного потенціалу були найбільшими. В результаті падіння виробництва по всіх видах економічної діяльності за період 1996-2006 роки частка області у ВДВ України зменшилась з 1,6 до 1,2%. Основна причина цього явища – сировинний характер економіки, низька питома вага галузей із потенційно високою валовою доданою вартістю, загалом – структурні та територіальні диспропорції у розвитку на фоні низької інвестиційної активності. Провідні галузі економіки області (зокрема, агропромисловий комплекс) – це галузі 2-4 технологічного укладу.
Формування ефективного господарського механізму, подальший економічний розвиток області потребують суттєвих змін у структурі народногосподарського комплексу.
Програмою визначено наступні чинники економічного зростання і структурної модернізації економіки області:
- інноваційний: економічне зростання відбуватиметься за рахунок активної державної і регіональної науково-технологічної та інноваційної політики, розвитку сучасної інноваційної інфраструктури, що безпосередньо буде пов'язано з подальшим поглибленням процесів інтеграції науки і виробництва;
- інвестиційний: зростання прибутковості виробництва сприятиме активізації інвестиційної активності підприємств, до фінансування інвестиційних проектів посилиться залучення коштів комерційних банків, інвестиційних державних та іноземних фондів, страхових й інвестиційних компаній, місцевих бюджетів;
- екологічний: реалізація стратегії сталого розвитку приведе до збалансування економічних, соціальних і екологічних інтересів шляхом екологізації процесів виробництва і споживання, збільшення екологічної складової у макропоказниках області, стимулювання розвитку фондового ринку та інститутів спільного інвестування дозволить залучити до інвестування кошти населення;
- гуманітарний: розвиток гуманітарної сфери області посилить її соціальну орієнтацію, сприятиме збереженню у структурі виробництва великої частки освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги.
Стратегічною метою розвитку економіки області є формування через інвестиційну складову високопродуктивного господарського комплексу, який функціонує на засадах сталого розвитку і забезпечує гідне життя населенню.
Пріоритетами розвитку області у перспективі визначено добувну промисловість, для якої буде характерне інтегрування із промисловістю будівельних матеріалів, переробну промисловість, аграрну сферу, освіту, охорону здоров'я, інформатизацію економіки, сферу послуг, транспорт та логістику. Перспективні темпи зростання економіки визначатимуться економічною політикою держави та її основними складовими, якими є:
- інноваційний шлях розвитку;
- висока інвестиційна активність;
- формування нового технологічного укладу;
- гуманізація економіки;
- екологізація економічного розвитку.
РОЗДІЛ ІІ. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ОБЛАСТІ
Тернопільщина має значний інвестиційний потенціал, який необхідно максимально використати при реалізації стратегічних напрямків розвитку економіки області на 2007-2011 роки.
Одним з основних конкурентних переваг області є її людський потенціал, який при ефективному його використанні може дати швидкий стрибок в напрямку досягнення стабільного економічного розвитку. Наявний науковий потенціал дозволяє здійснити швидкий стрибок в інноваційній сфері, суттєво змінити технологічні процеси виробництва, розвинути галузі, характерні для 4-5 технологічних укладів економіки.
Досить суттєвим для інвесторів є наявний виробничий потенціал, модернізація якого може забезпечити швидке повернення капіталів.
Розвідані запаси корисних копалин, якісні земельні ресурси є привабливими для вкладання інвестицій в розвиток будівельної індустрії та аграрного комплексу.
Серйозний інвестиційний капітал для вкладання капіталів містить сфера туризму, розвиток санітарно-курортної галузі та оздоровчих послуг, базою для розвитку яких є унікальні природо-кліматичні та історико-культурні об’єкти.
Досить привабливим є також екологічний аспект інвестування, оскільки ресурси вторинної сировини та екологічне законодавство дають можливість стабільного функціонування підприємств екологічного профілю.
Є й ряд інших привабливих для інвесторів сфер вкладання капіталу, максимальне сприяння яким передбачено заходами Програми.
2.1. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ
Станом на 1 січня 2007 року в області проживало 1102,1 тис. громадян, з яких 644,8 тис. осіб працездатного віку.
Демографічна ситуація в області, як і в цілому по Україні, складна і потребує конкретних дій по її стабілізації. Щорічне скорочення населення становить в середньому 6 - 7 тис. чоловік.
Середня очікувана тривалість життя при народженні в області становила 70,9 року (при середньоукраїнському значенні цього показника 68,1 у 2005 - 2006 роках).
Показник демографічного навантаження за даними 2006 року становив 709 осіб непрацездатного віку в розрахунку на 1000 осіб працездатного віку, з них дітей - 43% (в Україні - відповідно 651 особа і 39,3%).
Інтенсивність міграційного руху постійного населення в регіоні була вищою, ніж в Україні загалом, хоча у 1995 - 2006 роках цей показник поступово зменшувався (в частині зареєстрованої міграції).
Стратегічною метою соціально-демографічного розвитку області є збереження та підвищення життєвого потенціалу населення на основі нормалізації процесу його природного відтворення (підвищення рівня народжуваності та зниження смертності) зміцнення його здоров'я та оптимізації міграційного руху. У цій сфері сформувалися такі стратегічні переваги і шанси:
- нижчі порівняно із середньоукраїнськими показниками темпи депопуляції населення;
- кращі, ніж у цілому в Україні, показники природного руху населення за рахунок відносно високого рівня народжуваності та низького рівня смертності;
- менша, порівняно із середньою в Україні деформованість за віковою структурою населення;
- нижчий, ніж в інших регіонах України, рівень захворюваності за такими діагнозами, як активний туберкульоз, наркологічні розлади, виробничий травматизм.
Перспективи соціально-демографічного розвитку здебільшого визначатимуться системою факторів, серед яких найбільш вагомими будуть такі:
- зростанням інвестицій в людський капітал, як державою, так і жителями та підприємствами області;
- зростання інвестицій в реалізацію комплексних програм соціального захисту населення, підтримки материнства і дитинства;
- інвестування інтенсивного розвитку соціальної сфери, поліпшення соціально-культурного та побутового обслуговування населення в сільській місцевості;
- інвестування матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я; покращення якісних характеристик медичних послуг та інтенсивний розвиток системи охорони здоров'я;
- підвищення реальних доходів населення в офіційному секторі економіки області, а також ступеня їх відповідності середньоукраїнському рівню та структурі.
2.2. ПРАЦЕРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЗАЙНЯТІСТЬ І РИНОК ПРАЦІ
За інтегральним показником – індексом людського розвитку Тернопільщина займає 7 місце серед регіонів країни, що свідчить про вагомий людський потенціал краю. Серйозний ресурс для реалізації інвестиційних намірів становить і наявний незадіяний працересурсний потенціал, який за різними джерелами перевищує сто тисяч осіб.
Сучасний стан сфери зайнятості та ринку праці Тернопільщини характеризується такими особливостями:
- відносно низькою продуктивністю праці зайнятих (в обрахунку на ВДВ), яка майже вдвічі нижча від середньоукраїнського показника;
- нижчим, ніж в більшості областей України рівнем економічної активності та зайнятості населення (відповідно 56,3 та 51,1% у 2006 році) та одним із найвищих у державі рівнем безробіття,
- нераціональною структурою зайнятості населення (надзвичайно висока питома вага зайнятих у сільському господарстві);
- зменшеним попитом на робочу силу та невисокими обсягами створення постійних високопродуктивних робочих місць.
Активізації працевлаштування безробітних перешкоджає знижений потенціал регіону відносно створення нових робочих місць, зокрема через недостатню інвестиційну активність, що є основою створення нових і збереження діючих робочих місць.
Визначене Програмою покращання інвестиційного клімату та інші заходи забезпечать ефективне регулювання ринку праці, збалансування попиту і пропозиції робочої сили та підвищення ефективності її використання. Найбільш дієвими заходами на найближчі роки є:
• оптимізація потоків розподілу і перерозподілу трудових ресурсів за сферами економічної діяльності, стимулювання переливу робочої сили до тих з них, які орієнтуються на виробництво конкурентних споживчих товарів та надання послуг населенню, що дасть змогу забезпечити зайнятість населення в галузях економіки на рівні близько 75%;
- формування гнучкої системи робочих місць, здатної адаптуватися до вимог прогресивного розвитку господарського комплексу області та визначених його територіально-галузевих стратегічних пріоритетів. Центральне місце в ній повинні посісти великі промислові підприємства, де доцільно запроваджувати двох- і трьохзмінний режим роботи;
- активізація використання низки унікальних ресурсів (архітектурна та культурна спадщина регіону, вигідне географічне положення області, рекреаційні ресурси);
- розвиток нових форм прикладання праці, розширення діапазону неаграрних видів діяльності за рахунок створення нових робочих місць на підприємствах переробної та інших видів промисловості, сфери послуг, рекреації, зеленого туризму тощо в сільській місцевості;
- підготовка спеціалістів з числа безробітних для нетрадиційних видів діяльності (різьба по дереву, збір та переробка лікарських рослин, сільськогосподарської сировині тощо);
- надання додаткових гарантій працевлаштування громадянам, неспроможним на рівних конкурувати на ринку праці (молоді, жінкам, особам з функціональними обмеженнями);
- забезпечення сприятливих умов для функціонування мікропідприємств у районах та містах області з напруженою ситуацією на ринку праці на основі диференціації умов і розмірів оподаткування залежно від профілю підприємств та кількості створених нових робочих місць.
2.3. ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Функціонування основних засобів на підприємствах області характеризується факторами, які відображають стан і динаміку науково-технічного прогресу: рівень розвитку техніки і технологій, продуктивність праці, надійність обладнання, гнучкість виробничих процесів. Досягнення у цій сфері дозволяють створити технічний базис економіки області. У структурі основних засобів за видами економічної діяльності з усіма формами власності в цілому по Україні частка області становить 1,2%, у тому числі сільське господарство, мисливство та лісове господарство - 2,3%; промисловість загалом – 0,7%; у тому числі обробна – 0,9%.
Вартість основних засобів у області в 2006 році становила 16,9 млрд. грн., з них лише 3,6 млрд. грн. - у промисловості, в тому числі 2,5 млрд. грн. в переробній галузі; в діяльності транспорту та зв'язку - 3 млрд. грн. В цілому в порівнянні з 2000 роком вартість основних засобів області збільшилася на 37,2%. Значно знизило свої основні засоби сільське господарство - на 30,6% (за рахунок зменшення худоби); а також будівництво - на 15%.
У 2000-2006 роках відбулися зрушення і в структурі вартості основних засобів щодо участі різних видів економічної діяльності. Порівняно з 2000 роком знизилася питома вага: сільського господарства – на 10,7%; переробної промисловості - на 1,2%, діяльності транспорту та зв'язку - на 1,5%, будівництва - на 0,9%. У 2006 році в загальній структурі вартості основних засобів 10,8% становило сільське господарство, мисливство та лісове господарство; 21,1% - промисловість, у тому числі 14,8% - переробна галузь; 17,7% – діяльність транспорту і зв'язку; - 23,8% операції з нерухомим майном.
Відбулися зрушення і в структурі основних засобів за формами власності. У зіставленні з 2000 роком підвищилася питома вага підприємств комунальної власності на 7,1% і приватних підприємств – на 43,4%. Частка підприємств державної і комунальної власності у 2006 році становила відповідно 23,5% і 19,4%, приватних – 57,1%.
Якісну характеристику діючих основних засобів відображає показник їх спрацювання. Аналіз показує, що у 2000 році ступінь зносу основних засобів у середньому за всіма формами власності становив 44,5%, а в 2006 році – 47,5%, тобто підвищився на 3 відсоткових пункти. Ступінь зносу основних засобів становив 49,8% на комунальних і на державних 56,4%. Це найвищий рівень зносу основних засобів у області. На приватних підприємствах у 2006 році він становив 42,8% .
Промислова економічна політика ще недостатньо враховує той факт, що ринкова система господарювання змінює практику формування програм оновлення виробничої техніки і визначення джерел їх покриття. Інвестиційна активність залежить не тільки від обсягів фінансування, а й від зацікавленості підприємств у вдосконаленні виробничого потенціалу, а також від раціонального нарахування амортизації, яка повинна бути базою відтворення основних засобів. За 2000-2006 роки спрацювання основних засобів на підприємствах посилилося. При цьому суми амортизаційних відрахувань значно перевищують нагромадження основних виробничих засобів.
У 2006 році порівняно з 2000 роком на підприємствах усіх форм власності відбулося підвищення залишкової вартості основних засобів на 36,6%, суттєво (у 5,2 рази) підвищили свою вартість підприємства приватної власності. На підприємствах державної власності вартість скоротилася на 13,8%, а приватної підвищилася на 75,1%. Ці зрушення позначилися і на структурі залишкової вартості основних засобів області. На підприємствах державної власності питома вага засобів зменшилась на 11,1%, на підприємствах комунальної і приватної власності збільшилася на 4% і 46,3%. У 2006 році найбільшу питому вагу в структурі мали підприємства приватної власності – 62,7%, найменшу державної – 19% і комунальної – 18,3% .
Таким чином, внаслідок приватизації, розпочатої в 1992 році, відбувся перерозподіл власності і в області сформувалася багатоукладна економіка. На кінець 2006 року 57,1% вартості основних засобів зосередилися у недержавному секторі економіки. Капіталовіддача основних фондів на приватних підприємствах перевищує середню по області. На комунальних підприємствах використання більшої кількості основних засобів знаходиться на нижчому рівні.
Програма стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року передбачає нарощування виробничого потенціалу. Буде проведена оцінка потреби всіх видів економічної діяльності області в інвестиціях і введенні нових основних засобів. Слід виділити невідповідність структури і технічного управління виробничих потужностей підприємств потребам переходу до принципово нових форм господарювання зі зміною власності на основі використання нових технологій. Внаслідок цього в області важливо розвивати такі види економічної діяльності: сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт, фінансову діяльність, освіту, охорону здоров'я та соціальну допомогу.
Стимулювання інвестиційної діяльності господарюючих структур, визначення конкретних напрямів забезпечення надходжень капітальних вкладень у виробничий потенціал є основним завданням галузевих управлінь облдержадміністрації. Переваги та підтримка надаватимуться:
- впровадженню наукоємкого, високотехнічного, ресурсозберігаючого типу нарощування виробничого потенціалу;
- виробництву продуктів і товарів, які входять мінімального споживчого кошика;
- подальшому розвитку працересурного потенціалу області.