Geum.ru

Реферат на тему: Особливості кредитування малого І середнього бізнесу в Україні

Вид материалаРеферат
Подобный материал:


Реферат на тему:

Особливості кредитування малого і середнього бізнесу в Україні

Одним з найбільш актуальних питань становлення ринкової моделі господарювання залишається належне фінансове обслуговування малого і середнього підприємництва. Метою нашої роботи стало визначення особливостей кредитування малих і середніх підприємств в Україні порівняно з досвідом розвинених країн і розробка рекомендацій щодо його вдосконалення.

Позитивні сторони малого і середнього бізнесу обумовлюються швидкою окупністю витрат, свободою ринкового вибору, орієнтацією на виготовлення товарів і послуг повсякденного попиту, реалізацією інновацій, високою мобільністю і раціональністю форм управління тощо.

Трансформаційні процеси у системі суспільних і виробничих відносин обумовили розвиток малого та середнього бізнесу і в Україні. Але, на жаль, у порівнянні з розвиненими країнами, ця форма підприємництва тільки знаходиться в стадії становлення. Так, частка малого і середнього бізнесу у ВВП складає 9,5%, кількість малих підприємств – 197 тис., що об’єднує лише 1/10 числа зайнятих [1].

Світовий досвід показує, що малий і середній бізнес переважним чином фінансується невеликими банківськими установами: земельними банками і ощадними касами, банками взаємного кредитування та кооперативні банки, які спеціалізуються на кредитуванні дрібних і середніх підприємств, а також на фінансуванні їхніх капіталовкладень [2; c.93]. Рівень функціонування цих установ достатньо високий, вони задовольняють потреби клієнтів у найрізноманітніших фінансових послугах, пропонуючи не тільки кредити і інвестиції, а і фінансовий консалтинг (консультації щодо фінансового менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку) та методичне забезпечення малого і середнього бізнесу. Перевага цих банків в обслуговуванні клієнтів з малого і середнього бізнесу – індивідуальний підхід, а відповідно індивідуальний сервіс для кожного клієнта.

Отже, високий рівень розвитку малого і середнього підприємництва в зарубіжних країнах забезпечено досконалою структурою кредитних систем цих країн. У взаємодії бізнес – кредитно-банківський сектор успішно співіснують різні за розмірами банківські та кредитні установи, дрібніші з яких працюють з невеликими підприємствами, крупні банки орієнтуються на великий бізнес. І чим більш розгалуженою є структура банківських та кредитних інститутів, тим краще це для бізнесу.

В Україні спостерігається протилежна ситуація. Найбільші і великі банки країни, які представлені найменшою кількістю установ (порядка 25 інститутів), концентрують у своїх портфелях найбільшу питому вагу активів, у т.ч. наданих кредитів, інвестицій, а також вони залучають найбільшу питому вагу коштів клієнтів, зокрема із сфери малого і середнього бізнесу [розраховано за даними 3]. Великі банки залучають до себе клієнтів з малого та середнього бізнесу і працюють із дрібними вкладниками через розгалужену мережу філій.

Наприклад, в організаційній структурі найбільших і великих банків України та їх філій обов’язково існують відділи (або сектори) мікрокредитування. Так, «Укрсиббанк» (5 позиція за розміром активів) надає мікрокредити дрібним підприємцям – позики до 50 тис. доларів США на розвиток приватного бізнесу. Відповідні позички надаються прискореним методом – шляхом заповнення певної анкети і підрахунку балів, що дає можливість приймати рішення по кредитуванню майже миттєво [4; c.16]. Це так звані скорингові системи основою яких є набір більш оптимальних соціально-демографічних характеристик позичальника, при яких ймовірність неповернення кредиту є незначною.

Також всі банки, які кредитують малий і середній бізнес в Україні працюють у рамках програм міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, Німецько-українського фонду), але прикладів визнання міжнародними фінансовими компаніями-інвесторами вітчизняних банків з локальною операційною діяльністю ще немає.

Ще складнішою є ситуація у регіонах, де, незважаючи на значну кількість малих банків не має жодного, який би спеціалізувався на обслуговуванні малого і середнього бізнесу у регіональному масштабі [5].

Висновки.

  1. Підприємства малого і середнього бізнесу в Україні обслуговуються переважним чином найбільшими і великими банками країни.
  2. В структурі кредитної системи України, в тому числі у регіональних масштабах, відсутні спеціалізовані установи, які обслуговують підприємства малого і середнього бізнесу.
  3. У вітчизняній банківській практиці відсутнє пільгове оподаткування і кредитування банків, які обслуговують підприємства малого і середнього бізнесу.
  4. Для кредитування малого бізнесу в Україні широко використовуються кошти міжнародних фінансових організацій та фондів.
  5. У системі мікрокредитуваня, яке застосовують найбільші і великі банки країни, широко використовуються скорингові системи оцінки кредитоспроможності клієнтів – підприємств малого і середнього бізнесу.

Аби поліпшити стан фінансового обслуговування підприємств малого і середнього бізнесу в Україні необхідно, в першу чергу, банківським установам розробити свої стратегії виходу на ринок послуг для дрібних клієнтів, відповідно до цих стратегій внести зміни у менеджмент, операційну та технологічну діяльність, у сферу інформаційних технологій, враховуючи особливості функціонування і потреби клієнтів малого і середнього бізнесу. Також необхідно широко залучати до співпраці західних консультантів – прак­тиків з банківського обслуговування дрібних підприємців.

На державному рівні слід продовжувати роботу спрямовану на залучення в Україну коштів міжнародних фондів, кредитно-фінансових установ, а також забезпечення доступу до цих ресурсів якнайширшого кола банків, які відповідають критеріям прийнятності даних установ.

Необхідно стимулювати банки та небанківські фінансові установи (зокрема, кредитні спілки, товариства взаємного кредитування тощо) до розширення мікро- та інших видів кредитування і одночасно вдосконалювати законодавче забезпечення їх діяльності; створювати сприятливі умови для громадян і суб'єктів господарювання в отриманні кредитів, у тому числі за рахунок спрощення порядку їх надання, зменшення відсоткових ставок, збільшення строків користування; вдосконалювати механізм державної підтримки підприємств, зокрема суб'єктів малого та середнього бізнесу в отриманні кредитів та розробку національної програми мікрокредитування.

Для збільшення капіталізації банків як основи щодо розширення спектру їхніх активно-пасивних операцій, у тому числі в сфері обслуговування клієнтів малого і середнього бізнесу доцільно:
    • на державному рівні сприяти легалізації некримінальних капіталів;
    • законодавчо передбачити податкові пільги для банків, які здійснюють реінвестування прибутків у свій капітал;
    • на державному рівні сприяти обігу акцій банків на фондовому ринку;
    • сприяти залученню коштів населення у капітал банків через формування гібридних капітальних фондів та субординованого боргу;
    • спростити процедуру реєстрації статутного капіталу банків, залишивши функції державної реєстрації за НБУ.

Література:

  1. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання/ Навч. посіб. За ред. професора Л.І. Воротіної. К.: Європейський університет, с.68.
  2. Зарубежные банковские системы: Научное издание: Москва: ТД «Элит- 2000», 2001. – 392 с.
  3. bank.gov.ua/Statist/CREDITS/kred
  4. Укрсиббанк понимает всех и каждого// Мир денег. - №4 (40). – 2003. – с. 15-20

5. Стратегія розвитку малих і середніх банків у контексті глобалізаційних та євро-

інтеграційних процесів// Вісник НБУ. – 2005. - №1 – С.50- 51.