Удк 332. 146 Регіональні стратегії інновацій та конкурентна спроможність малого І середнього бізнесу

Вид материалаДокументы

Содержание


Регіональний розвиток та інновації
Методологія розробки РСІ
Інновації та конкурентоспроможність малого і середнього бізнесу.
Приклади польсько-української співпраці у науково-технічній та інноваційній сфері.
Висновки і рекомендації.
Подобный материал:
УДК 332.146

РЕГІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙ ТА КОНКУРЕНТНА СПРОМОЖНІСТЬ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

І.І.Кульчицький, Львівський ЦНТЕІ, Україна, ivanppp@cstei.lviv.ua

M.Klepka, National Contact Point Poland in 6 Framework Program, Polska

Анотація. У повідомленні розкривається зміст Регіональних Стратегій Інновацій (РСІ), метою яких є підвищення рівня використання знань і нових технологій в середовищі малого і середнього бізнесу. В регіонах Європейського союзу розробка РСІ сприяла росту значення інновації на політичному рівні, створенню тривалого партнерства між ключовими регіональними інституціями, які працюють у сфері інновацій (утворюють регіональну систему інновацій) і підприємствами, а також прищепленню інноваційної культури. В повідомленні розкривається досвід регіонів Польщі з побудови РСІ, а також показується вплив РСІ на зростання конкурентоспроможності підприємств малого і середнього бізнесу. Особливу увагу автори приділяють можливостям використання досвіду РСІ для розвитку МСП України, в т.ч показано досвід Львівської області, а також представлено перспективи співпраці між Польщею та Україною в цьому напрямку. Ці перспективи ілюструються на наявному досвіді співпраці (у 2004 році організовано науковий форум у Львові, проведено спільну виставку у Львові і Києві, а також представлено українські інноваційні підприємства на найбільшій виставці Польщі – Познанському ярмарку).

Регіональний розвиток та інновації


В епоху глобалізації економіки конкурентоспроможність регіонів залежить від їх можливостей максимального використання наявних знань, вмінь, а також їх творчих підходів до вирішення проблем. Однією з засад сталого розвитку економіки є постійне підвищення рівня знань, а також спроможності до створення і використання нових технічних і організаційних рішень (інновацій) на регіональному рівні. Владна еліта Європи почала усвідомлювати, що саме регіони є „двигуном” економічного розвитку, який базується на дослідженнях, техніці та інноваціях.

Базовим інструментом реалізації інноваційної політики стали так звані Регіональні Стратегії Інновацій (РСІ), метою яких є підвищення рівня використання знань і нових технологій, а також формування на цій основі конкурентних переваг регіону.

В регіонах Європейського союзу розробка РСІ сприяла росту значення інновації на політичному рівні, створення тривалого партнерства між ключовими регіональними інституціями, які працюють у сфері інновацій (утворюють регіональну систему інновацій) і підприємствами, а також прищеплення інноваційної культури.

Проекти РСІ мобілізують розрізнені регіональні ресурси з метою досягнення синергетичного ефекту, який призводить до росту конкурентоспроможності регіону завдяки комплексним, спільно розробленим інструментам впливу. Перехід від навіть найкращих стратегічних документів до ефективних дій не є простим завданням. При знаходження відповідних засобів фінансування необхідна наявність ефективних структур управління, а також об’єктивного моніторингу та оцінки впроваджуваних дій.

Регіональні інноваційні програми отримують підтримку з структурного фонду ЄС в рамках спеціальної програми Regional Programmes of Innovative Action. В рамках Європейського фонду регіонального розвитку фінансується також програма INTERREG  III. Одним із компонентів цієї програми є компонент міжрегіональної співпраці INTERREG  III C.

Методологія розробки РСІ


Методологія визначає досягнення окремих цілей шляхом формування регіонального консенсусу – створювана стратегія є результатом співпраці між приватним сектором, сферою науки і техніки, а також регіональною владою. Приватний сектор – це в основному малі і середні підприємства, інтереси яких представляють регіональні асоціативні структури. Інтеграційним елементом співпраці є формування інноваційної культури в регіоні та підтримка інноваційної діяльності активними елементами суспільного життя в регіоні.

Стартовим пунктом розробки стратегії є аналіз потреб і пропозицій нових технологій в регіоні (аналіз і оцінка інноваційного потенціалу). Цей аналіз поширюється на всі установи, які проводять дослідження і розвивають нові технології, а також до підприємств, як потенціальних користувачів результатів науково-технічної думки. Метою аналізу є — визначення секторів економіки, спроможних до впровадження нових технологій і підвищення інноваційного рівня регіону, так званих секторів „високих шансів”. Складовим елементом даної мети є оцінка стану інфраструктури (використовуваних інструментів, організацій підтримки бізнесу, адміністрування), яка безпосередньо пов’язана з розширенням дифузії знань з сектора досліджень до економіки.

Визначення стратегії та пілотних проектів. Стратегія повинна давати відповіді на основні питання і проблеми, пов’язані з формуванням інноваційних засад підвищення конкурентоспроможності регіону. Визначені напрямки розвитку стають основою дій регіональних активних сил, а перш за все влади, яка завдяки формуванню пілотних проектів може здійснювати пошук фінансових засобів для їх реалізації.

Створення структури оцінки проекту і аналізу стратегії на етапі реалізації. Для ефективного використання підготовленої Регіональної Стратегії Інновацій необхідним є розробка механізмів аналізу та оцінки. Через зміцнення структури управління буде можлива гнучка реалізація чергових етапів стратегії, як в сфері реалізації пілотних проектів, та і конкретних заходів, які фінансуються з джерел ЄС.

Стратегія, відповідно до даної методології, підтримує кооперацію між приватним сектором, особливо з малим і середнім підприємництвом, та суспільним сектором досліджень і розвитку техніки, включаючи авторитетних осіб даного регіону.

Проект, метою якого є розробка Регіональної Стратегії Інновацій (РСІ), повинен складатись з трьох етапів реалізації:

Етап 0 – етап визначення;

Етап 1 – етап реалізації;

Етап 2 – етап оцінки, контролю та аналізу результативності прийнятих рішень.

За даною методологією на реалізацію проекту відводиться 32 місяці. Час реалізації проекту може бути довший або коротший в залежності від кількості запланованих заходів до реалізації та фінансових засобів на розробку РСІ.

Етап 0.

Етап 0 повинен тривати біля 12 місяців і включати:
  • визначення структури управління проектом;
  • вибір місцевих та зарубіжних експертів для участі в етапі реалізації;
  • підвищення суспільних знань у інноваційній сфері;
  • створення регіонального консенсусу у формулюванні головної мети реалізації проекту та розробці регіональної стратегії інновацій;
  • формалізація методології проекту;
  • досягнення згоди всіх сторін щодо цілей проекту, його методології і програми робіт.

На даному етапі є можливість модифікації основних засад проекту і способів його реалізації.

Найважливішим завданням на даному етапі реалізації проекту є досягнення консенсусу. Щоб до цього дійти, необхідним є включення до проекту всіх найважливіших організацій та осіб, які працюють в сфері інновацій в даному регіоні. Проект повинен концентруватись на досягненні консенсусу саме між цими інституціями і особами. Консенсус повинен стосуватись як цілей проекту, так і його очікуваних результатів; далекоглядного бачення розвитку регіональних процесів, які започаткує проект; інформації, яка повинна збиратись і аналізуватись; а також способів поширення і упорядкування доступної інформації. Досягнення консенсусу є тривалим процесом і вказаний термін 12 місяців призначений на створення механізмів формування консенсусу. Сам консенсус є результатом дій під час реалізації цілого проекту, а також після його завершення. Етап 0 містить елементи створення структури управління, яка безпосередньо управляє роботами під час розробки регіональної стратегії інновацій, а також під час впровадження стратегії після завершення проекту. Роль структури управління є особливо важливою для процесу підвищення конкурентоспроможності регіону через інновації. Створення стратегії пов’язане з довготривалим плануванням дій, спрямованих на підвищення рівня інноваційності регіону, особливо малих і середніх підприємств, розташованих в даному регіоні.

На цьому етапі треба описати роль, яку повинні мати в проекті зарубіжні експерти і які дії потребують підтримки зі сторони досвідчених працівників Європейського Союзу у сфері розробки РСІ.

Етап 1.

Етап 1 повинен тривати біля 12 місяців і включати:
  • реалізацію дій, визначених на етапі 0;
  • аналіз потреб регіональних підприємств у тематиці проекту;
  • аналіз регіонального потенціалу через оцінку пропозицій нових технологій та інновацій від регіональних науково-дослідних інституцій, оцінку дослідницької та ринкової інфраструктури;
  • розробку базових засад стратегії і плану дій;
  • SWOT-аналіз регіону, який містить аналіз секторів, які будуть найбільш динамічно розвиватись.

Аналіз потреб малих і середніх підприємств (МСП) повинен призвести до отримання даних щодо характеру потреб фірм у сфері інновацій, технологій, стратегії ринкової діяльності , фінансування (особливо ризикового капіталу), очікування від підтримуючої регіональної інфраструктури і т.п. Аналіз повинен допомогти в ідентифікації сильних і слабих сторін, а також можливостей регіональної економіки, а також системи підтримки інновацій і регіональних умов, які впливають на стан підприємств. Предметом аналізу повинна бути також „європейська орієнтація” підприємств, тобто наявність контактів з європейськими підприємствами, участь підприємств у європейських проектах, впровадження стандартів ЄС і т.п.

Аналіз потреб повинен містити наступні елементи:
  • опис регіональної економіки з особливим акцентом на інновації;
  • аналіз економічних і технологічних тенденцій розвитку основних промислових секторів в регіоні;
  • SWOT-аналіз регіональних підприємств з детальним описом сильних сторін і можливостей розвитку;
  • виявлення наявних мереж співпраці;
  • вияв позитивних і негативних рис регіональної економіки, що буде основою для визначення дій.


Аналіз регіонального потенціалу повинен концентруватись на експертній оцінці наявних технологій, а також дослідницьких можливостей (дослідницького потенціалу) в регіоні і його доступності для підприємств, тобто всіх організацій, які надають послуги у сфері підтримки бізнесу і трансферу технологій, фінансування інновацій та інституцій, які відповідають за створення і розвиток інфраструктури інновацій. Метою є отримання цільного образу сильних і слабих сторін, а також потенціалу наявної дослідницько-впроваджувальної структури, щоб збудувати регіональну систему підтримки інновацій, яка була б найбільш відповідною до визначених потреб МСП в регіоні і перспектив майбутнього розвитку. Аналіз регіональної інфраструктури і технологічна експертиза повинні провести до оцінки технологічної спрямованості, якості і можливостей дослідницького потенціалу.

Потрібно зібрати дані щодо кадрового складу дослідників, технічного рівня, витрат, головних джерел надходжень, а також зв’язків з промисловістю в регіоні і поза його межами. Аналіз повинен охопити всі інституції, такі як: університети, науково-дослідницькі установи, інститути Академії Наук, державні, громадські і приватні дослідницькі організації.

Оцінка регіональних пропозицій у сфері послуг фінансування інновацій повинна стосуватись організацій, які управляють ризиковим капіталом (венчурним капіталом); регіональних позикових і гарантійних фондів; регіональних ініціатив, метою яких є пошук приватних інвесторів (сітки інвесторів).

Аналіз потенціалу повинен визначити також інтерес окремих організацій в участі у реалізації регіональної стратегії інновацій. Аналіз повинен стосуватись огляду існуючих схем взаємозв’язків між інституціями; дій, метою яких є вдосконалення інфраструктури інновацій в регіоні; наявних і доступних засобів для участі в ініціативі.

Етап 2

На 2-му етапі повинні залишитись висновки з проведеного аналізу, розроблена і впроваджена стратегія у виді конкретних дій. Широкий регіональний консенсус повинен бути забезпечений також і на цьому етапі. Етап 2 повинен тривати біля 8 місяців і містити:
  • визначення, реалізацію, а також тестування конкретних дій, передбачених стратегією;
  • встановлення системи моніторингу для контролю і оцінки реалізованих дій.

На основі результатів аналізу слід розробити рамкову стратегію, а також конкретні дії з метою інноваційного розвитку регіону. Стратегія має дати конкретні відповіді на питання, як задовольнити ідентифіковані в рамках проекту потреби місцевих підприємств шляхом використання наявного в регіоні системи підтримки інновацій. Деякі з цих дій повинні відповідати на конкретні короткотермінові потреби підприємств, інші повинні підтримувати створення і реалізацію далекоглядного бачення майбутнього в стратегічні плануванні розвитку регіону.

Протягом другого етапу повинна бути впроваджена перша група пілотних проектів з метою отримання відповіді щодо ефективності здійснюваних досліджень.

Більше того повинен бути визначений перелік показників за допомогою яких можна здійснювати контроль, моніторинг і оцінку розроблених процедур, а також ефективності прийнятих дій.

Другий етап спрямований також на створення структур, які підтримають співпрацю з іншими регіонами в країні і Європі в сфері підтримки інновацій і дій на розвиток підприємництва. Проект повинен також виявити, що розробка регіональної системи інновацій є частиною головного напрямку регіональної політики і що інноваційна громадськість регіону стала організованою.

З метою формування відповідного клімату, який сприяє створенню стратегії інновацій і розвитку конкурентоспроможності повинні бути використані всі можливі носії інформації, особливо регіональні. е є дуже істотним елементом формування суспільної підтримки для інновацій дій в регіоні і досягнення консенсусу. Не можна завершувати інформаційну акцію, якщо окремі етапи дають результати, які стають стимулом дальшого розвитку стратегічних дій в сфері інновацій. Необхідне є безпосередній і швидкий доступ до інформації. Для цього часто використовують спеціальні сторінки в Інтернет.

Інновації та конкурентоспроможність малого і середнього бізнесу.


В ринковій економіці під конкуренцією найчастіше розуміють процеси боротьби, змагання між різними суб’єктами ринку за завоювання свого місця на ринку. Конкуренція часто призводить до витіснення з ринку слабших суб’єктів та посилення переваг сильніших суб’єктів. На сучасному етапі розвитку світової економіки конкуренція вважається найважливішим механізмом, який стимулює розвиток та прогрес суб’єктів ринку. Базовими елементами конкуренції є підприємства. При розгляді питання конкуренції підприємств виділимо такі поняття як конкурентоспроможність, тобто потенційні можливості вести конкуренцію, а також конкурентна перевага, тобто наявність певних вищих характеристик підприємства в порівнянні з іншим підприємством. Конкурентна перевага може бути реалізована у виді нижчої ціни, ніж ціни інших підприємств, або у виді кращих характеристик продукту, порівняно з іншими аналогами.

Більшість вчених визнають ключову роль інноваційності у формуванні конкурентних переваг підприємств. Велику роль в цьому відіграла праця П.Друкера „Інновація і підприємництво. практика та основи”1, в якій він теоретично обґрунтував і навів практичні приклади значення впровадження інновацій для досягнення фірмою успіху на ринку.

В літературі виділяють такі типи інноваційних змін2:
  • Продуктові нововведення - ви­робництво нових виробів, або виробів з поліпшеними якісними влас­тивостями, що дає право виробникам обгрунтовано підвищувати ціну на ці вироби на ринку.
  • Технічні (технологічні) нововведення - нове обладнання, нові те­хнології, що докорінно змінюють або покращують істотно існуючий технологічний уклад і ефективність економіки.
  • Організаційні нововведення полягають у впровадженні нових або більш досконалих методів організації виробництва (потокових, сітьо­вих та інших).
  • Економічні нововведення - нові механізми функціонування еко­номіки, що забезпечують прогресивні зміни існуючого господарсько­го укладу, сприяють розвитку економіки на всіх рівнях - від суспіль­ства в цілому до окремого підприємства.
  • Управлінські нововведення - нові підходи та методи щодо органі­зації управління, реформування системи управління для адаптації підприємств до мінливих ринкових умов.
  • Політичні нововведення - це нові механізми управління процеса­ми державотворення, нові методи вирішення міждержавних проблем та проблем взаємовідносин політичних суб'єктів.
  • Соціальні нововведення - цілеспрямовані зміни в соціальній струк­турі і соціальних взаємовідносинах, проведені державою (на рівні су­спільства в цілому) або організацією для підвищення соціального ста­тусу особистості й оптимального співвідношення особистих і суспільних інтересів.
  • Юридичні нововведення спрямовані на розробку нових або вдосконалення існуючих законодавчих та підзаконних актів, що регулюють відносини у різних сферах суспільства.

Всі вищезгадані види інновацій впливають на конкурентоспроможність підприємства, але найбільш вплив мають продуктові та технологічні інновації. Інновації забезпечують досягнення наступних цілей конкурентної політики підприємства:
  • розширення пропозицій для ринку;
  • задоволення потреб клієнтів;
  • ріст якості продуктів і послуг підприємства;
  • досягнення високої продуктивності, реалізації стратегічних планів фірми;
  • формування кадрового складу високої кваліфікації.

Одним із значних зовнішніх факторів впливу на інноваційність МСП є технологічний рівень країни (регіону) і можливості адаптації і впровадження сучасних технологій. Саме забезпечення позитивного впливу даного фактору є однією з основних цілей регіональних стратегій інновацій. Для росту інноваційності важливим є забезпечення достатньо високого об’єму фінансових ресурсів для підтримки інновацій з бюджету країни і доходів підприємці, добре організований внутрішній ринок і вигідні умови для експортерів. Такий підхід в країнах Європейського Союзу формує загальний позитивний клімат для створення і впровадження інновацій, чому також сприяє широка мережа інституцій підтримки інновацій в середовищі МСП, як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Трансфер технологій до МСП ми трактуємо як неперервний процес і головний елемент стратегії розвитку підприємства, оскільки тільки оновлення продуктів та технологій дає шанс досягнути та утримати конкурентні переваги. Виділимо декілька факторів, які впливають на збільшення інноваційної активності підприємств:
  • поява нових технологічних ідей у сфері діяльності підприємства;
  • створення науково-дослідним підрозділом підприємства власного винаходу, який може принести успіх на ринку;
  • потреба знайти відповідь на дії конкурентів;
  • запити і зміна поведінки клієнтів та споживачів;
  • приваблива пропозиція купівлі ліцензії;
  • купівля іншої фірми разом з її технологією.

Одним із результатів РСІ повинен стати ефективно діючий ринок інновацій та консалтингова інфраструктура регіонального рівня для інформаційно-консультативної і організаційної підтримки інноваційної діяльності в середовищі МСП. Саме в цьому напрямку зосереджено діяльність Львівського центру науково-технічної і економічної інформації (ЛвЦНТЕІ).

Приклади польсько-української співпраці у науково-технічній та інноваційній сфері.



Львівський центр науково-технічної і економічної інформації є складовою частиною системи науково-технічної і економічної інформації України, до якої входять Український інститут НТЕІ, 23 регіональних ЦНТЕІ і філій УкрІНТЕІ, Державна науково-технічна бібліотека (ДНТБ). Інституційна місія ЛвЦНТЕІ – сприяння впровадженню в економіку науково-технічних досягнень, розвитку наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок, поширенню наукових методів управління виробничими та трудовими ресурсами, підвищенню продуктивності і культури праці та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

ЛвЦНТЕІ є організатором та учасником основних заходів у Львівській області, які спрямовані на підтримку підприємницької діяльності – проекти з обласною адміністрацією, Львівською міською радою, органами влади в районах області, представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області, асоціативними бізнес-структурами та громадськими організаціями. Разом з тим ЛвЦНТЕІ є організатором багатьох науково-практичних конференцій, основна мета яких об’єднати зусилля вчених на вирішення конкретних проблем. В даний період часу ЛвЦНТЕІ налагодив співпрацю з Національним контактним пунктом Польщі 6-ої Рамкової Програми ЄС та іншими провідними інформаційно-координаційними структурами. З метою підтримки участі українських вчених та малих інноваційних підприємств у європейських наукових програмах проводяться спільні заходи як в Україні, так і в Польщі.

Так, наприклад, 20-21 травня 2004 р. було організовано відбувся Міжнародний форум “Україна і Польща – разом у наукових програмах Європейського Союзу”. Партнерами ЛвЦНТЕІ у проведенні форуму виступили: Національний контактний пункт Польщі 6-ої Рамкової Програми ЄС, Національний інформаційний центр України зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львівський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом, АТ “Кредит Банк (Україна)”. Форум був організований з метою надання допомоги потенційним і чинним партнерам з України і Польщі у налагодженні та розширенні співпраці в рамках наукового обміну, формуванні проектних ідей відповідно до актуальних ініціатив і європейських наукових програм, а також в трансфері знань між партнерами. Ця співпраця повинна принести результати у вигляді спільних проектів, які представлятимуться на конкурси програми INTAS та 6 Рамкової програми Європейського Союзу. У форумі взяли участь понад 100 учасників з шести міст України: Львова, Києва, Харкова, Тернополя, Донецька, Дніпропетровська (48 організацій) та шести міст Польщі: Варшави, Лодзі, Ольштина, Любліна, Вроцлава, Скерневіц.

21-23 червня 2004р. у Львові проходила виставка спільних українсько-польських науково-технічних досягнень "Україна - Польща: стратегічне партнерство у сфері науки і технологій". Виставка проводилась в рамках року Республіки Польща в Україні відповідно до угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством науки і інформатизації Республіки Польща. Основна мета виставки - сприяння комерціалізації високотехнологічних і наукомістких розробок у сфері науки і технологій, залучення додаткових інвестицій до спільних науково-технічних проектів, розширення двостороннього співробітництва України і Польщі у сфері науки і технологій, сприяння спільній участі українських та польських вчених у міжнародних наукових програмах. роботі виставки взяли участь 43 наукових працівників Польщі з 15 установ та більше 50 представників з 18 українських організацій. Організатори виставки: Львівський ЦНТЕІ та центр обробки інформації (Варшава). В рамках виставки 21-22 червня проходила 3-я Міжнародна науково-практична конференція "Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Польща, Україна і світовий досвід", а також семінар "Польща і Україна у спільних проектах Європейського Союзу".

14-17 червня 2004р. ЛвЦНТЕІ представляв науково-технічні досягнення українських вчених та підприємців на виставці «Технології майбутнього» та Міжнародній конференція «Інноваційні регіони Європи - партнерство і економічна співпраця» в рамках Міжнародного Познанського ярмарку. На виставці було представлено спільну експозицію з Національним контактним пунктом Польщі.

Висновки і рекомендації.

  1. Досвід створення і реалізації регіональних стратегій інновацій в Європі продемонстрував позитивний вплив на загальний економічний розвиток регіонів та на ріст інноваційності малих та середніх підприємств.
  2. Початковий період створення регіональних стратегій інновацій в Польщі демонструє широкий спектр проблем переходу економіки на інноваційну модель розвитку через інноваційний розвиток регіонів.
  3. В Україні нагальною стала задача переходу економіки на інноваційну модель розвитку, однак зусилля влади в цьому напрямку не враховують потенціалу інноваційного розвитку у сфері малого і середнього бізнесу.
  4. Основні конкурентні стратегії і тактики малого і середнього бізнесу не використовують інноваційний потенціал української науки.
  5. Необхідно сформувати широке інформаційне поле з питань інноваційної діяльності та забезпечити простий доступ до необхідних знань, умінь і навичок представникам малого і середнього бізнесу.
  6. Представникам консалтингових структур необхідно перейти від простого наданні актуальної інформації до прямого сприяння формування спільних бізнес-інноваційних проектів за участю представників науки та малого і середнього бізнесу.
  7. Державним структурам слід розробити механізми страхування і компенсації можливих ризиків МСП від інноваційної діяльності.


Resume

In this message content of Regional Strategies of Innovation (RSI) is revealed, it aims to increase the level of knowledge and new technologies usage in the field of small and middle business. In regions of European Union the development of RSI promoted in growing of innovation at the political level, creating long-term partnership between the key regional institutions which work in the sphere of innovations (create the regional system of innovations) and enterprises, and also catch to innovational culture. The experience of polish regions in RSI constructing is discovered in the message, besides it shows the influence of RSI on increasing of competition ability of small and middle business enterprises. Special attention is paid by authors on possibilities of usage of RSI experience for small and middle enterprises development in Ukraine, the experience of Lviv Region was showed and also represented the perspectives of cooperation between Poland and Ukraine in this direction. These perspectives are illustrated at the available experience of cooperation (in 2004 scientific forum was organized in Lviv, the joint fair was conducted in Lviv and Kyiv, also represented Ukrainian innovational enterprises at the largest exhibition of Poland – Poznan Fair).


1 P. Drucker: Innowacja i przedsiebiorczost. Praktyka i zasady, PWE, Warszawa 1992, s. 272

2 Управління інноваціями (навчальний посібник) //за ред. А.І.Сухорукова. – Київ:Видавниций дім Комп’ютерпрес", 2003. – 206 с.


Матеріали Першої всеукраїнської міждисциплінарної конференції

Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні”

Київ, 14-15 лютого 2005 року

– –

Поширюється в авторській редакції