Geum.ru

Т. В. Кулініч Національний університет "Львівська політехніка"

Вид материалаДокументы

Содержание


Актуальність теми дослідження
Постановка проблеми
Формулювання напрямів вивчення причин недостатньої інвестиційної привабливості малого та середнього бізнесу
Виклад основного матеріалу
Група показників оцінювання рівня фінансової діяльності
Група оцінки рівня соціального розвитку та впливу на екологію
Посилання на джерела
Подобный материал:
УДК 338.24:658.152:336

Аналіз причин недостатнього рівня інвестиційної привабливості організацій-представників малого і середнього бізнесу в Україні

Т.В.Кулініч

Національний університет “Львівська політехніка”

Україна

culia@LITech.lviv.ua

Анотація


Визначальною складовою успіху більшості вітчизняних суб‘єктів господарювання в умовах динамічного середовища є їхня здатність залучити в повному обсязі необхідні для розвитку інвестиції. Ця проблема набуває особливої актуальності для організацій-представників малого і середнього бізнесу. Вирішення даної проблеми пропонується розпочати з аналізування основних причин існуючого недостатнього рівня інвестиційної привабливості організацій-представників малого і середнього бізнесу. Таке аналізування слід проводити через вивчення сучасних пріоритетів інвесторів і представників малого і середнього бізнесу в процесі інвестування, виявлення ключових чинників успіху, що здатні забезпечити привабливість цих організацій для інвесторів та підвищити ефективність їхнього функціонування, та через порівняння наявних характеристик діяльності цих організацій з бажаними. Запропонований набір складових для аналізу рівня інвестиційної привабливості організацій-представників малого і середнього бізнесу дозволяє провести оцінку стану основних функціональних сфер діяльності цих організацій та перспектив їхнього розвитку в результаті отриманих інвестицій. Аналіз ґрунтується на статистичному матеріалі і фактичних даних про діяльність суб‘єктів малого і середнього бізнесу Львівщини.


Актуальність теми дослідження


Теза про те, що малий бізнес - це основа економіки розвинутих держав світу, а середній клас – це гарант стабільності будь-якої держави, є загальновідомою. Вітчизняна статистика стверджує, що на початку 2004 року частка малих підприємств у ВВП України становила 14-15%, тоді як в економічно розвинутих країнах цей показник давно перевищує 40 - 50%. Отже, на сьогодні у нашій країні ще не вдалося сформувати відповідне середовище для нормального функціонування малого і середнього бізнесу, яке б стало основою нашої економіки. Але тенденції щодо покращання внеску малих підприємств у вітчизняне ВВП додають оптимізму з огляду на нещодавні (середина 2002 р.) 7-8%.

Аналіз ситуації з малим і середнім бізнесом України проводився нами на базі даних Львівської області, яка була вибрана не випадково, оскільки за кількістю малих підприємств (МП) цей регіон займає 3-є місце в Україні (малими є 87% підприємств). Для Львівщини малий бізнес на сьогодні - це 15,5 тисяч МП, на яких виробляється до 12% продукції області, працює понад 135 тис. осіб, завдяки чому формується понад 15% регіонального бюджету [1]. Проте, сказати, що малий і середній бізнес тут повністю розкрив свої потенційні можливості і досяг середньосвітових меж поки що не можливо.

Серед головних важелів, які змогли б підтримати і привести до нормального стану вітчизняні організації, що є представниками малого і середнього бізнесу, пропонуємо розглянути забезпечення більш високого рівня їхньої інвестиційної привабливості. Станом на початок 2004 року в економіку Львівського регіону було вкладено 304,9 млн. дол. прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що становить 4,6% від ПІІ в Україну. Інвестиції, що надійшли з 61 країни світу, були спрямовані у 1054 підприємств області. [2]. П‘ять років Львівщина за загальним обсягом залучених інвестицій утримує 7-е місце серед регіонів України. Проте, не можна назвати задовільною таку ситуацію щодо вкладених інвестиційних коштів у область, яка займає територію в 22 тис. км2 і де проживає понад 2,6 млн. осіб. Оскільки це область з достатнім рівнем загальноекономічного розвитку (8 місце по Україні), високим рівнем розвитку інвестиційної регіональної інфраструктури (2 місце), значним інноваційним рівнем розвитку (13 місце), помірним потенціалом ринкових відносин (25 місце)[1].


Постановка проблеми


Отже, актуальною проблемою залишається підвищення рівня інвестиційної привабливості вітчизняних суб‘єктів господарювання, зокрема організацій-представників малого і середнього бізнесу.

-------------------------------------------------------------------

[1] Місця Львівської області за вказаними чотирма груповими показниками встановлені автором на основі розробленої нею методики оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України (див. [3]) з використанням даних за 2002 р.

Формулювання напрямів вивчення причин недостатньої інвестиційної привабливості малого та середнього бізнесу


Основні причини недостатньої привабливості для інвесторів українського малого і середнього бізнесу ґрунтуються на такому:
  • сукупності зовнішніх чинників, що створюють несприятливий інвестиційний клімат в Україні;
  • комплексі внутрішніх чинників, які формують мікросередовище організацій-представників малого і середнього бізнесу;
  • недостатній активності цих організацій у питанні залучення інвесторів та (або) інвестиційних посередників;
  • існуючій структурі малого і середнього бізнесу, що не співпадає з пріоритетами інвесторів.



Виклад основного матеріалу


Аналіз причин низького рівня інвестиційної привабливості українських МП почнемо з останньої. Так, за вивченням структурного розподілу організацій-представників малого бізнесу за основними видами економічної діяльності (ВЕД) виходить, що кожні два з п‘яти малих підприємств Львівщини працюють у сфері торгівлі. І це при тому, що на початок 2004р. оптовою та роздрібною торгівлею займалось понад 5 840 підприємств області. “Розвиваються будівельні підприємства, зросла кількість малих підприємств у галузі сільського господарства. Щорічний приріст кількості малих підприємств на Львівщині складає до 5%”. [4] Проте, майже не відбувається зростання кількості організацій-представників малого і середнього бізнесу, що працюють у сфері промисловості, що веде до перетворення регіону на сировинно-аграрну базу з основним видом діяльності – торговим посередництвом. Хоча Львівщина завжди була відомою завдяки своєму потужному харчопереробному, паливно-енергетичному та машинобудівному комплексам. Така картина є характерною для багатьох областей України, що загрожує їй відставанням від НТП і значною часовою затримкою щодо впровадження новітніх технологій, які є найбільш пристосованими для розвитку промислового виробництва.

Ситуація ускладнюється тим, що світова співдружність поступово починає ставитись до України, як до сировинного придатку. Це дається взнаки і на формуванні пріоритетів інвесторів. Як видно з таблиці найбільш зацікавлені в інвестуванні Львівської області є Польща, Німеччина, Угорщина і Швейцарія.


Країни світу
Прямі іноземні інвестиції

обсяг,

тис. $ США
питома вага у підсумку, %
місце країни за обсягом інвестицій

Всього,
304887,63
100
-

з них:









Польща
55611,66
18,2
1

Німеччина
38583,53
12,7
2

Угорщина
37655,9
12,4
3

Швейцарія
25784,35
8,5
4

Сполучене королівство
24883,96
8,2
5

Кіпр
15774,71
5,2
6

США
15284,18
5
7

Данія
14539,37
4,8
8

Швеція

12906,57
4,2
9

Віргінські острови
8824,32
2,8
10

Канада
7790,28
2,6
11

Франція
7684,26
2,5
12

Нідерланди
6022,37
2
13

Італія
5426,98
1,7
14

Австрія
5115,25
1,7
15

Молдова
3812,62
1,3
16

Російська федерація
3509,28
1,2
17

Таблиця: Прямі іноземні інвестиції у Львівщину за країнами світу на початок 2004 р.


Проте, давні партнерські зв‘язки між Львівщиною і цими країнами та високий науково-інноваційний потенціал даного регіону ще відіграє значну роль при виборі цими країнами промислових підприємств у якості об‘єктів для прямих інвестицій. Пріоритети інвесторів за вітчизняними видами економічної діяльності на початок 2004 р. розподілились таким чином:
  • усі іноземні інвестори загалом роблять найбільші вкладення в обробну промисловість (зокрема, транспортне та електронне устаткування, харчову промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів, виробництво деревини і текстильну промисловість), фінансову діяльність, транспорт, оптову і роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами;
  • польські інвестори обирають в першу чергу фінансову діяльність, обробну промисловість (зокрема оброблення деревини і металу), оптову торгівлю і посередництво в торгівлі;
  • німецькі – обробну промисловість (зокрема виробництво машин, електричного, транспортного і електронного устаткування) та оптову торгівлю й посередництво в торгівлі;
  • угорські – обробну промисловість (зокрема виробництво машин, електричного, транспортного і електронного устаткування; целюлозно-паперову промисловість) й добувну промисловість;
  • швейцарські – найбільше цікавляться харчовою промисловістю і переробленням сільськогосподарських продуктів.

Недостатня інвестиційна привабливість організацій-представників малого і середнього бізнесу часто буває зумовлена їх недостатньою активністю, зокрема за такими напрямами:
  • пошуку інвесторів й інвестиційних посередників;
  • подання інвестиційних пропозицій на різноманітних інвестиційних Ярмарках і Форумах;
  • ознайомлення з новими кредитними можливостями банківських установ, орієнтованих підтримку розвитку в країні саме таких видів бізнесу,
  • вивчення пропозицій вітчизняних і міжнародних організацій щодо засвоєння особливостей ведення бізнесу в сучасних ринкових умовах (зокрема, з роботою бізнес-інкубаторів);
  • калькуванням найбільш поширених видів бізнесу без особливого обґрунтування такого вибору, замість орієнтації на пошук існуючих ніш, використання інновацій тощо.

Ще однією найчастіше згадуваною причиною недостатньої інвестиційної привабливості організацій-представників малого і середнього бізнесу вважають несприятливе для діяльності як інвесторів, так і самих підприємців макросередовище в Україні. Для інвесторів воно створює неприйнятний інвестиційний клімат, для підприємців з малого і середнього бізнесу – складні умови для виживання. Основним шляхом подолання даної проблеми є розробка і застосування як підприємцями, так і інвесторами відповідних адаптивних стратегій. До основних найбільш небезпечних чинників макросередовища, які доводиться враховувати під час розробки таких стратегій, належать:
  • нестабільний стан законодавства, яке регулює госпо­дарську та інвестиційну діяльність;
  • постійні зміни у державній економічній політиці, що впливають на нормальне функціонування підприємств і інвесторів;
  • значний рівень забруднення навколишнього середовища;
  • вплив державних органів на інтенсивність ресурсоспоживання;
  • посилені міграційні тенденції тощо.

Четвертою, але не менш важливою причиною низької інвестиційної привабливості організацій-представників малого і середнього бізнесу є недостатній рівень привабливості для потенційних інвесторів сукупності внутрішніх функціональних сфер діяльності цих організацій [3]: фінансової, виробничої, маркетингової, управлінсько-кадрової, інноваційної і соціально-екологічної. До процесу оцінювання інвестиційної привабливості мікросередовища суб‘єкта господарювання пропонуємо також віднести визначення рівня його психологічно-поведінкового сприйняття інвестором.

Оцінювання організацією власного рівня інвестиційної привабливості ще до зустрічі з потенційним інвестором дозволить йому завчасно виявити власні слабкі сторони та, навпаки, покращити і закріпити сильні. Тобто власними силами забезпечити собі вищий рівень привабливості для інвесторів.

Розглянемо основні напрями проведення оцінювання інвестиційної привабливості організацій.

Група показників оцінювання рівня фінансової діяльності є обов‘язковим елементом усіх без винятку методів встановлення рівня їхньої інвестиційної привабливості підприємств незалежно від цілей і суб‘єктів оцінювання, тому дану групу показників можна назвати основною складовою оцінки їхньої інвестиційної привабливості на мікрорівні. Всі використані для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства показники, що характеризують дану внутрішню функціональну сферу діяльності можна об‘єднати в 5 підгруп, які дозволять оцінити рівень його фінансової діяльності за такими основними напрямами:

  • оцінка майнового стану підприємства як об'єкта інвестування;
  • оцінка платоспроможності;
  • оцінка фінансової стабільності;
  • оцінка ділової активності (ресурсовіддачі, оборотності капіталу) ;
  • оцінка прибутковості капіталу.

До складу групи оцінки рівня стану виробництва були включені показники, за допомогою яких можна охарактеризувати ефективність виробничої діяльності працівників організації та реальну віддачу її промислово-виробничих фондів (продуктивність праці її працівників, вихідну виробничу потужність, фондовіддачу), співвідношення ефекту і витрат в процесі її виробничої діяльності (рентабельність витрат), адаптивні можливості виробничої сфери організації щодо динамічних умов ринкового середовища (гнучкість виробництва, забезпеченість необхідними видами обладнання), відповідність вартості її найбільш дорогих основних фондів (земельної ділянки, будов і споруд) до вартості аналогічних об‘єктів за ринкових умов господарювання.

До складу групи оцінки рівня управління та кадрового забезпечення увійшли показники, за допомогою яких можна розрахувати витрати праці управлінців організації, ефективність управління кадрами організації, фахову відповідність і оперативність дій її провідних спеціалістів та апарату управління, надійність її комунікацій, її забезпеченість категоріями трудових ресурсів, необхідними як для нормального теперішнього функціонування організації, так і для майбутньої реалізації на її базі певного інвестиційного проекту.

За допомогою показників з складу групи оцінки рівня маркетингової діяльності можна охарактеризувати відповідність ціни і якості продукції (робіт, послуг) організації, захопленої нею частки на ринках збуту тим ринковим умовам, що створились на даний момент у відповідній галузі, а також відповідність віддачі (прибутку) до досягнутих даною структурою обсягів реалізації - через значення показника рентабельності продажу.

До складу групи оцінки рівня інноваційної діяльності були включені показники, за допомогою яких можна встановити адаптованість організації щодо застосування притаманних відповідній галузі інноваційних технологій, тобто її досвід щодо сприйняття нею нових ідей і технологій, а також ефективність впровадження нею різних типів інновацій.

Група оцінки рівня соціального розвитку та впливу на екологію об‘єднує у своєму складі 2 підгрупи. До першої з них, що дозволяє визначити рівень соціального розвитку організації, були включені показники, за допомогою яких оцінюється відповідність умов праці та житлово-побутових умов її працівників сучасним нормам життєдіяльності людини, а також встановлюється наявний рівень підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів даної організації. Показники другої підгрупи, які дозволяють врахувати вплив певної організації на екологію, спрямовані на оцінювання того, чи враховує дана структура сучасні тенденції щодо екологизації власної виробничо-господарської діяльності і продукції, що нею випускається. Таке об‘єднання цих двох сфер функціонування організації в одній групі показників викликано, по-перше, існуванням тісних зв‘язків між соціальними і екологічними процесами у життєдіяльності суспільства, а, по-друге, тією незначною увагою, яку сьогодні приділяють інвестори реалізації цих двох процесів в Україні. Тому їхнє об‘єднання в одну групу має підсилити їхню сукупну значимість і вагомість для комплексного оцінювання інвестиційної привабливості організації.

Склад показників у всіх групах є обґрунтований з позицій їхньої доцільності і адекватності результатам оцінювання інвестиційної привабливості організацій-представників малого і середнього бізнесу. Встановлені граничні межі показників та їхні оптимальні значення, виходячи з стану й можливостей розвитку організацій, що належать до різних галузей або видів економічної діяльності країни. Для кожного показника визначений напрям його оптимізації [2]. Для об‘єднання значень показників при проведенні комплексної оцінки інвестиційної привабливості організації використані методи нормування за розмахом варіації, ранжування, експертних оцінок і бальний метод.


Висновки



Проведений аналіз основних причин низької інвестиційної привабливості організації-представників малого і середнього бізнесу дозволяє цим організаціям комплексно підійти до подолання проблеми поганого залучення інвесторів до фінансування вітчизняного ділового середовища. При цьому створюються можливості як для адаптації цих організацій до несприятливого зовнішнього оточення, так і для роботи над стабілізацією власного (внутрішнього) середовища через регулювання стану кожної з їхніх внутрішніх функціональних сфер.


--------------------------------------------------------------------

[2] Більш докладно склад груп показників, їхні граничні та оптимальні значення, метод розрахунку комплексного показника інвестиційної привабливості організації на мікрорівні – див. [3].

Посилання на джерела




  1. Підприємницька діяльність Львівщини, стат.зб./ Головне управління статистики у Львівській області. – Львів, 2004. – 60 с.
  2. Прямі іноземні інвестиції Львівщини, стат.зб./ Головне управління статистики у Львівській області. – Львів, 2004. – 59 с.
  3. Кулініч Т.В. Оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур: Дис. на здоб. наук. ступ. канд. економ. наук: 08.02.03. – Львів, 2004. – 168 с.
  4. ссылка скрыта – Виступ Начальника Головного управління економіки Львівської ОДА В.Пятакова щодо діяльності малих підприємств Львівщини у 2003 р.

Матеріали Першої всеукраїнської міждисциплінарної конференції

“Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні”

Київ, 14-15 лютого 2005 року

– –

Поширюється в авторській редакції