Неврологія
| Вид материала | Документы |
- Заняття n 41. Загальна неврологія, 189.5kb.
- Курс 2 назва дисципліни психофізіологія прізвище викладача черненко М.І. Вид матеріалу, 1405.08kb.
- Неврологія, 1404.92kb.
- Неврологія, 1672.93kb.
I. Актуальність теми
Нейроінфекції належать до найбільш розповсюджених органічних захворювань нервової системи. Знайомство з цією групою захворювань має велике практичне значення, тим більше, що широке застосування антибіотиків і різних хіміопрепаратів змінило клінічну картину деяких з них. Лікар кожної спеціальності повинен знати нейроінфекції, оскільки вони дуже часто виникають як ускладнення основного захворювання.
II. Навчальні цілі
Студент повинен знати:
1. Класифікацію інфекційних захворювань головного мозку — енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів.
2. Етіопатогенез, епідеміологію, клінічні прояви інфекційних захворювань, методи їх діагностики, основні принципи лікування хворих
3. Менінґеальний симптомокомплекс (загальномозкові і менінґеальні симптоми).
4. Нормальний склад спинномозкової рідини; зміни в лікворі при менінґітах.
Студент повинен вміти:
1. Обстежити хворого на інфекційне захворювання головного мозку.
2. Виконати люмбальну пункцію у хворого.
3. Розшифрувати дані ліквору.
4. Провести диференційну діагностику різних форм менінґітів, енцефалітів.
5. Призначити індивідуальну схему лікування для хворого з інфекційним ураженням головного мозку.
III. Виховні цілі заняття
Сформувати увічливість, чуйність і доброзичливість при контакті з хворим і його родичами. Сформувати уважність і вміння виділити основне при збиранні скарг та анамнезу.
Сформувати логічність при проведенні диференційної діагностики. Виховати почуття відповідальності при вирішенні питання про тактику лікаря біля ліжка хворого.
IV. Структурно-логічна схема теми
| МЕНІНҐІТИ | |||
| ГНІЙНІ | СЕРОЗНІ | ||
| ПЕРВИННІ | ВТОРИННІ | ПЕРВИННІ | ВТОРИННІ |
| Менінґококовий | Пневмококовий Стафілококовий Отогенний Посттравма-тичний | Лімфоцитарний хоріоменінґіт Ентеровірусний (ECHO, Коксакі) Паротитний та ін. | Туберкульозний Грипозний Сифілітичний та ін. |
| ЕНЦЕФАЛІТИ | |||
| ПЕРВИННІ | ВТОРИННІ | ||
| Епідемічний | Кліщовий | Герпетичний | Ревматичний Поствакци-нальний Вітрянковий Коревий Краснушний Постгрипозний Гнійний |
| Гостра фаза Хронічна фаза | Менінгеальна форма Поліомієлітна форма Енцефалітна форма Полірадикулонев-ритна форма Стерта форма | | |
V. Матеріали методичного забезпечення заняття
| №п/п | Тестові завдання | Еталон відповіді |
| 1 | У хворого виявлено гіпертермію, розбіжну косину, виражені вегетативні порушення ("сальне" обличчя, загальний гіпергідроз). Пацієнт сонливий. При спробі розбудити його — скаржиться на двоїння в очах. Який Ваш діагноз? A) вірусний енцефаліт B) паненцефаліт C) розсіяний склероз D) арахноїдит E) гострий енцефаломієліт | А |
| 2 | Професія хворого — лісник. Поступово, на протязі місяця, в нього стала опускатись голова. Про яке захворювання можна подумати? A) серозний менінгіт B) кліщовий енцефаліт C) інфекційний поліневрит D) геморагічний інсульт E) епідемічний енцефаліт | В |
| 3 | В анамнезі хворого — "грип" з високою температурою. Через декілька місяців пацієнт (38 p.) став "скутий", виникли малорухомість і тремтіння дистальних відділів рук. При обстеженні — підвищення м'язового тонусу по типу "зубчастого колеса". Який Ваш діагноз? A) енцефаліт Економо B) паненцефаліт C) розсіяний склероз D) арахноїдит E) енцефаломієліт | А |
| 4 | Дитина, 8 років. В анамнезі — епідемічний паротит. Лікування приймала в домашніх умовах. На 8-й день захворювання з'явились сильні болі голови, блювання, температура тіла 39,5°С. Об'єктивно: ригідність м'язів потилиці, симптом Керніга з обох сторін. Загальна гіперестезія. Парезів немає. В спиномозковій рідині — 320 клітин в полі зору (переважно, лімфоцити). Який Ваш діагноз? A) паротитний менінгіт B) кліщовий енцефаліт C) інфекційний поліневрит D) геморагічний інсульт E) епідемічний енцефаліт | А |
| 5 | Хвора Т., 45-ти років, доправлена в приймальний відділ. Захворіла раптово тиждень тому, перенесла ГРВІ. Об'єктивно: сопор, періодичний руховий неспокій, температура тіла 39°С. Горизонтальний ністагм, розбіжна косина, опущений лівий кут рота. Хоботковий рефлекс позитивний, черевні рефлекси не викликаються. Ригідність м'язів потилиці, синдром Керніга позитивний. Під час огляду судомний напад. СМР – лімфоцитарний плеоцитоз. Який Ваш діагноз? A) вірусний енцефаліт B) паненцефаліт C) розсіяний склероз D) арахноїдит E) гострий енцефаломієліт | А |
| 6 | У дитини, 7-ми років, в осінній час після переохолодження на тлі хронічного тонзиліту з'явилася дратівливість, плаксивість, гіперактивність. Незабаром приєдналися насильницькі рухи – неритмічні хаотичні рухи кінцівок, які нагадують довільні, гримаси на тлі м'язової гіпотонії, вегетативної дисфункції, субфебрильної температури. Визначте найбільш вірогідний діагноз. A) підгострий скерозуючий паненцефаліт B) мала хорея C) хорея Гантінгтона D) гіперкінетична форма епідемічного енцефаліту E) гепато-церебральна дистрофія | В |
| 7 | Хворий І., 48-ми років, звернув увагу на висипання на слизовій оболонці порожнини рота. Через 2 дні приєдналися підвищення температури тіла, біль голови, блювання, нюхові і смакові галюцинації, порушення пам'яті. Кілька разів розвивалися генералізовані епілептичні напади. При обстеженні виявлені: аносмія, моторна афазія, правосторонній геміпарез до 3,5 балів; ригідність м'язів потилиці +5 см. Обстеження: СМР направлена на вірусологічне обстеження, підвищення тиску до 350 мм вод. ст., лімфоцитарно-нейтрофільний плеоцитоз (150 клітин); незначне підвищення білка – 0,56 г/л. КТ – дифузний набряк мозкової тканини з компресією шлуночкової системи. Серологічні дослідження – підвищення титру специфічних противірусних антитіл в крові і лікворі. Визначите найбільш вірогідний діагноз. A) герпетичний енцефаліт B) абсцес мозку C) пухлина мозку D) тромбоз верхнього сагітального синуса E) асептичний вірусний менінгіт Коксакі | А |
| 8 | Хвора Д., 19-ти років, скаржиться на біль голови, нудоту, блювання, підвищення температури тіла до 38°С. Із анамнезу: 3 дні тому видавила гнійник (крило носа). У статусі: набряклість щоки, озноб, блювання, порушення свідомості, шкіра обличчя багряно-синюшна, зіниці широкі, хемоз повік, екзофтальм, офтальмоплегічний синдром зліва. Слабопозитивний менінгеальний симптомокомплекс. Очне дно: диски зорових нервів – межі стушовані, вени широкі, напружені, дрібні крововиливи в сітківку. Аналіз крові: лейкоцитоз 15х109, ШОЕ – 65 мм. Визначите найбільш вірогідний діагноз. A) пухлина мозку B) офтальмоплегічна форма мігрені C) тромбоз лівої печеристої пазухи D) кон’юнктивіт E) закритокутова форма глаукоми | С |
| 9 | Хворий Б., 12-ти років, скаржиться на різкий біль голови, несистемне запаморочення, нудоту, блювання, підвищення температури до 39°С, сильний біль у всіх м'язах, слабкість у всьому тілі, в особливо в руках. З анамнезу життя відомо, що два тижні тому приїхав з села від бабусі, де споживав сире козяче молоко, сир і масло. У неврологічному статусі: менінгеальні симптоми, мляві паралічі м'язів шиї ("звисаюча голова") і проксимальних відділів рук. Аналіз крові: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, прискорена ШОЕ. Ліквор – підвищення тиску до 300 мм вод. ст.; лімфоцитарний плеоцитоз – 270 клітин в полі зору; підвищення білка до 0,63 г/л. Визначте найбільш вірогідний діагноз. A) серозний менінгіт B) кліщовий енцефаліт C) інфекційний поліневрит D) геморагічний інсульт E) епідемічний енцефаліт | В |
| 10 | Хворий Р., 47-ми років, скаржиться на лихоманку, біль голови, підвищену стомлюваність, болі в м'язах рук, нудоту, блювання, дратівливість. Об'єктивно: обличчя гіперемоване, блідий носо-губний трикутник; оболонковий синдром, зниження сухожилкових рефлексів без чіткої різниці сторін. Подібний стан тривав 5 днів. СМР – клiтинно-білкова дисоціація. Кров відправлена на вірусологічне дослідження. Визначите найбільш вірогідний діагноз. A) вірусний енцефаліт B) пухлина мозку C) вірусний менінгіт D) туберкульозний менінгіт E) гнійний менінгіт | С |
| №п/п | Ситуаційні задачі | Еталон відповіді |
| 1 | Хворий, 40 років. Скарги на болі голови, зниження зору, судомні приступи з втратою свідомості. Захворювання розвинулось раптово 3 міс. тому, після вживання великої кількості алкоголю. 1,5 року тому була травма черепа — попав в аварію. Об'єктивно: AT 120/80 мм. рт. ст. Менінгеальних симптомів немає. Втрата лівих половин полей зору. Згладжений лівий кут рота. Легка девіація язика вліво. Зниження сили в лівих кінцівках. Сухожилкові і періостальні рефлекси S > Д. Патологічний рефлекс Бабінського зліва. Лівобічна гемігіпестезія усіх видів чутливості. Не впізнає предмети лівою рукою. Вкажіть клінічний діагноз. A) менінгіт Коксакі B) мігрень, офтальмоплегічна форма C) церебральний кистозний арахноїдит D) японський енцефаліт E) глаукома, закритокутова форма | С |
| 2 | Хвора 15 років. Скарги на скованість при рухах, сповільненість ходьби, зміну почерку. B 12 років перенесла "грип" з сонливістю і двоїнням в очах; ці явища пройшли через тиждень. Об'єктивно: ліва очна щілина звужена, ліва повіка приспущена, згладжена права носогубна складка. Мова — монотонна. Підвищення м'язевого тонусу за пластичним типом. Сухожилкові і періостальні рефлекси Д > S. Патологічні рефлекси не викликаються. Координація не порушена. Гіпомімія обличчя. Гіперсалівація, ініціатива знижена. Вкажіть лікувальну тактику. A) протисудомні препарати B) седативні, антигістамінні C) адреноблокатори, холіноміметики D) судиннопоширюючі препарати E) антипаркінсонічні препарати | Е |
| 3 | Хворий, 17 років. Скарги на болі голови, блювання, двоїння в очах. Захворів 10 днів тому. Захворювання розвинулось поступово на фоні підвищеної температури тіла (37,6—38,1°С). Об'єктивно: AT – 110/80 мм. рт. ст. B легенях везикулярне дихання. Ригідність м'язів потилиці, болючість при натисканні на очні яблука. Верхній симптом Брудзинського. Ліва очна щілина звужена. Ліва зіниця ширша ніж права. Розбіжна косоокість. Правобічна анізорефлексія. Патологічні рефлекси не викликаються. Координація не порушена. Виражений гіпергідроз, плями Tpyco. При люмбальній пункції — цитоз 670 клітин в полі зору, цукор 1 ммоль/л; при відстоюванні спиномозкової рідини випала ніжна павутинноподібна плівка. Вкажіть клінічний діагноз. A) менінгіт Коксакі B) енцефаліт лімфоцитарний C) туберкульозний менінгіт D) японський енцефаліт E) енцефаліт Ван Богарта | С |
| 4 | Хворий Б., 5-ти років, скаржиться на різкий біль голови, запаморочення, нудоту, блювання, підвищення температури до 39°С, слабкість у всьому тілі. З анамнезу життя відомо, що два дні тому у садочку бавився з хлопчиком, у якого вчора виник фарингіт. У неврологічному статусі: менінгеальні симптоми, загальмованість, виникла геморагічна висипка. Аналіз крові: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, прискорена ШОЕ. Ліквор – підвищення тиску до 300 мм вод. ст.; нейтрофільний плеоцитоз – 270 клітин; підвищення білка до 0,63 г/л, виявлено збудник. Етіотропна терапія у такому випадку включає: A) цефазолін, гентаміцин, натрієва сіль бензилпеніциліну та кортикостероїди B) левоміцетин сукцинат натрію та кортикостероїди C) левоміцетин сукцинат натрію, натрієва сіль бензилпеніциліну D) все вірно E) імуноглобулін | С |
VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
| Основні завдання | Вказівки до виконання |
| Оволодіти методикою обстеження хворого з інфекційним ураженням головного мозку | Виконати у наступній послідовності: 1. скарги хворого; 2. збір анамнезу; 3. обстеження менінґеальних симптомів; 4. обстеження функції черепно- мозкових нервів; 5. обстеження рухової сфери; 6. обстеження чутливості; 7. обстеження функції екстрапірамідної системи; 8. дослідження вищих кіркових функцій, ВНС |
| Провести курацію хворого на інфекційне захворювання головного мозку Звернути увагу на наявність у хворого менінґеального симпто- мокомплексу; скорухових розладів; синдрому паркінсонізму тощо. Звернути увагу на зміни в лікворі. Звернути увагу на лікувальні заходи залежно від стадії і форми захворювання | У ході обстеження виявити: 1. топічне розміщення вогнища ураження; 2. клінічну форму, стадію захворювання; 3. оцінити прогноз захворювання; 4. описати лікування, використавши рецептуру |
| Вивчити: | |
| 1. Класифікацію енцефалітів і менінґітів. 2. Етіологію нейроінфекцій. 3. Патогенез енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів. 4. Патоморфологію. 5. Клініку енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів. 6. Диференційну діагностику різних форм енцефалітів і менінґітів. 7. Лікування інфекційних захворювань головного мозку | Скласти таблиці з класифікацією енцефалітів, менінґітів. Назвати етіологічні фактори і вказати основні механізми патогенезу. Перерахувати патоморфологічні зміни, які відбуваються при цих захворюваннях. Скласти таблицю клінічних проявів нейроінфекцій. Скласти таблицю диференційної діагностики різних форм енцефалітів і менінґітів. Скласти типові схеми лікування енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів. |
VII. Література
Основна
1. Скочій П.Г. Невропатологія (лекції з основ топічної діагностики). – Львів, 1993. – 131 с.
2. Скочій П.Г. Нервові хвороби (пропедевтика). – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 328 с.
3. Дубенко Є.Г., Віничук С.М. Нервові хвороби. – К:, Здоров”я, 2001. – 696 с.
4. Шевага В.М., Панок А.В. Захворювання нервової системи – Львів: Світ, 2004. – 519 c.
5. Неврологія / За ред. Віничука С.М. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 c.
6. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Руководство для врачей. – СПб, 1996. – 320 с.
7. Мачерет E.JI., Самосюк И.3., Гаркуша JI.Г. Церебральные арахноидиты. — K.: Здоров'я, 1985. – 196 с.
Додаткова
1. Віничук С.М., Ілляш Т.І. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для Вищих медичних закладів. – Київ, 1994. – 137 с.
2. Морис Виктор, Аллан Х. Роппер. Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. – МИА, 2006. – 671 с.
3. Бондаренко Л.П.,Семенова О.В. Топическая диагностика поражений нервной системы. – К.: 2010. – 167 с.
4. Квалификационные тесты по неврологии / Под ред. проф. В.Н. Штока. – М: МЕДпресс-Информ, 2007. – 208 с.
Тема 7: ПОЛІОМІЄЛІТ. ГОСТРИЙ МІЄЛІТ. БОКОВИЙ АМІОТРОФІЧНИЙ СКЛЕРОЗ
І. Актуальність теми
Гострі інфекційні та хронічні дегенеративні ураження спинного мозку займають певне місце у структурі захворюваннь нервової системи, а особливо мають інвалідизуючі прояви, що залишаються у пацієнта протягом життя та значно обмежують його працездатність. Знання неврологів, інфекціоністів, педіатрів, а також лікарів суміжних спеціальностей щодо класифікації захворювань, клінічних проявів, діагностики, сучасних підходів до лікуваня та профілактики цієї групи захворювань повинні бути максимально повними. Часто ураження спинного мозку виникають як ускладнення неправильної вакцинації дитини, пізнього звернення до спеціаліста, а часто є повільно прогресуючими і важкими як в плані діагностики так і лікування хворих.
ІІ. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:
1. Класифікацію інфекційних захворювань спинного мозку (поліомієліту, поліомієлітоподібних захворювань у дітей, гострого мієліту (первинного чи вторинного).
2. Класифікацію клінічних форм бокового аміотрофічного склерозу.
3. Епідеміологію, етіопатогенез, клінічні форми, основні принципи діагностики та лікування хворих.
4. Топічну діагностику ураження спинного мозку та мотонейронів (периферійних та центральних).
5. Особливості вірусологічних та серологічних досліджень в діагностиці поліомієліту та поліомієлітоподібних захворювань.
Студент повинен вміти:
1. Обстежити хворого з проявами інфекційного захворювання спинного мозку.
2. Змоделювати виконання люмбальної пункції та інші обстеження для підтвердження діагнозу.
3. Дати оцінку змін ліквору, вірусологічних та серологічних досліджень.
4. Провести диференційну діагностику різних форм поліомієліту, поліомієлітоподібних захворювань, первинного та вторинного мієліту, бокового аміотрофічного склерозу.
5. Призначити схему лікування для кожного хворого із запальними та дегенеративними змінами спинного мозку.
ІIІ. Виховні цілі заняття
Акцентувати увагу студентів на важливості профілактики гострих запальних захворювань нервової системи. Проводити роз′яснювальну роботу серед дитячого населення а також батьків з питання вакцинації дітей згідно календаря, можливість ускладнення та своєчасності звертання до лікаря. Сформулювати почуття відповідальності за здоров′я пацієнта.
IV. Структурно-логічна схема теми
| Поліомієліт і споріднені розлади | ||
| Нозологічні форми | Поліомієліт | Поліомієлітоподібні захворювання |
| Етіологія | Ентеровіруси типу I, II, III | Віруси Коксакі та ЕСНО, паротит, простий герпес, аденовіруси |
| Клінічні форми | апаралітична: абортивна субклінічна паралітична: передпаралітична паралітична стовбурова | |
| Диференційна діагностика | полірадикулоневрит мієліт остеомієліт ревматоїдний артрит | |
| Лікування | противірусні препарати, антихолінестеразні агенти, біостимулятори, симптоматичне лікування, ЛФК | |
| Гострий мієліт | ||
| Етіологія | Первинний (нейротропні віруси, туберкульоз, сифіліс) | Вторинний |
| Клінічні форми | Поперекова, грудна, шийна (верхньо-шийна, шийне потовщення) | |
| Диференційна діагностика | Пухлина спинного мозку, мієлопатія, гематомієлія | |
| Лікування | Противірусні препарати, кортикостероїди, симптоматична терапія, антихолінестеразні препарати, ЛФК | |
| Боковий аміотрофічний склероз | |
| Рівні ураження | пірамідні шляхи передні роги спинного мозку ядра рухових черепних нервів кортико-нуклеарні шляхи |
| Клінічні форми | спінальна: шийно-грудна попереково-крижова бульбарна псевдобульбарна |
| Диференційна діагностика | шийна мієлопатія кліщовий енцефаломієліт сирінгомієлія краніо-спінальна пухлина спінальна аміотрофія |
| Лікування | Рілутек, вітаміни Е, В, біостимулятори, анаболічні гормони, симптоматичне лікування, антихолінестеразні препарати |
V. Матеріали методичного забезпечення заняття
| № п/п | Тестові завдання | Еталон відповіді |
| 1 | Вкажіть, які заходи проводять при сучасній протиполіомієлітній імунізації? А) введення живої вакцини Себіна В) введення інактивованої вакцини Солка С) одноразова вакцинація D) повторна ревакцинація через рік Е) введення гама-глобуліну | А |
| 2 | У дитини 5 років після контакту з дітьми в садочку, запідозрено контагіозну інфекційну хворобу – поліомієліт. Вкажіть шляхи передачі збудника. А) повітряно-краплинний В) фекально-оральний С) укуси тварин D) трансмісивний Е) контактний | В |
| 3 | Вкажіть неспецифічні заходи профілактики поліомієліту? А) введення інактивованої вакцини Солка В) введення живої вакцини С) карантин протягом 3 тижнів для дітей D) використання антибіотиків Е) одноразова вакцинація вакциною | С |
| 4 | Вкажіть, які препарати використовують у гострому періоді мієліту? А) антибіотики В) вітаміни С) імунотропні препарати D) кортикостероїди Е) біостимулятори | D |
| 5 | Вкажіть з якими захворюваннями потрібно диференціювати мієліт? А) інтрамедулярна пухлина спинного мозку В) поліомієліт С) полінейропатія D) спінальна форма розсіяного склерозу Е) люмбоішіалгія | D |
| 6 | Вкажіть характер клінічного перебігу бокового аміотрофічного склерозу. А) ремітуючий В) регресуючий С) прогресуючий D) гострий Е) двохвильовий | С |
| 7 | У хірургічний відділ поступив хворий з симптомами гострого живота. В процесі обстеження у пацієнта різко розвинувся спастичний парапарез нижніх кінцівок; підвищилася температура тіла до 39°С, лихоманка, втрата больової чутливості з рівня лопаток донизу. Вкажіть, які структури нервової системи постраждали? А) спинно-мозкові вузли В) чутливі нервові закінчення С) спинний мозок D) стовбур мозку Е) крижове сплетення | С |
| 8 | В приймальному покої знаходиться пацієнт з проявами нижнього спастичного парапарезу, спінальними провідниковими розладами чутливості, гострою затримкою сечі та пролежнями на куприку. Вкажіть, про яке захворювання нервової системи треба думати? А) розсіяний склероз В) гострий мієліт С) менінгоенцефаломієліт D) полірадикулоневрит Е) мієлопатія | В |
| 9 | У хворого 35 років після переохолодження на другий день виникла слабкість в ногах, до вечора – затерпання дистальних відділів ніг. Зранку хворий не зміг помочитися. Дільничний уролог катетеризував сечовий міхур і скерував хворого у стаціонар. Хворий перестав рухати ногами. При огляді неврологом виявлено нижній спастичний парапарез, спінальні провідникові розлади чутливості та гостру затримку сечі. Вкажіть рівень ураження спинного мозку: А) шийне потовщення В) поперекове потовщення С) грудний відділ спинного мозку D) крижовий відділ спинного мозку Е) шийні сегменти спинного мозку | С |
| 10 | У особи молодого віку після перебування у контакті з хворим поліомієлітом розвинулася субфебрильна температура тіла, прояви трахеїту, гіперестезія та рухові розлади. Вкажіть опорні симптоми паралітичної стадії поліомієліту. А) сардонічна посмішка, тризм, амімія обличчя В) інтоксикація, катар дихальних шляхів С) проксимальні, асиметричні мляві парези D) гарячка, гепатолієнальний синдром, анемія Е) гіперкінези мязів та тонічні судоми | С |
| № п/п | Ситуаційні задачі | Еталон відповіді |
| 1 | Дівчинка 5 років скаржиться на біль в горлі, загальну слабкість, діарею, підвищену температуру тіла. Педіатр призначив лікування від ГВІ. Температура знизилася, але дитина перестала вставати на праву ногу. Об′єктивно: черепні нерви без патології. В правій нижній кінцівці рухи відсутні, мязовий тонус знижений, сухожилкові рефлекси не викликаються. С-м Керніга позитивний. Ліквор – прозорий, білок – 0,45 г/л, цитоз 60 клітин в полі зору. Через місяць рухи почали відновлюватися. При ході – прояви периферійного парезу ступні. Визначте найбільш імовірний дагноз. А) дифтерійний поліневрит В) стовбуровий енцефаліт С) вторинний серозний менінгіт D) поліомієліт Е) вторинний гнійний менінгіт | D |
| 2 | Хворий П., 28 років, захворів тиждень тому. Розвинулась загальна слабкість, біль голови, біль в попереково-крижовому відділі хребта і мязах ніг. Температура тіла піднялася до 38°С. Через 3 дні розвинувся параліч ніг, виникло оніміння в ногах, затримка сечі та калу. Обєктивно: в ділянці куприка і стоп видно міхурі, наповнені мутним вмістом. Активні рухи в ногах відсутні. Мязовий тонус підвищений в розгиначах гомілок. Колінні рефлекси високі, розширені зони викликання рефлексів, клонус надколінників та стоп. Середні та нижні черевні рефлекси а також кремастерні відсутні. Викликаються патологічні стопні знаки Бабінського та Опенгейма з обох сторін. Від пупка і донизу втрачено всі види чутливості. В загальному досліді крові: ШОЕ – 24мм/год, Л - 11000 в 1 мкл. В досліді сечі: сліди білка, поодинокі лейкоцити в полі зору. СМР: прозора, безколірна, тиск 330 мм. вод. ст., лімфоцитарний плеоцитоз. На проведених рентгенограмах грудного та поперекового відділів хребта патологічних змін не виявлено. Встановіть клінічний діагноз. А) нейросифіліс В) запальна полінейропатія С) пухлина спинного мозку D) підгострий мієліт Е) поліомієліт | D |
| 3 | Хворий Т., 42 років, два роки тому почав спостерігати в себе посмикування в мязах рук. Через рік появилося похудання і слабкість спочатку в правій, а згодои і в лівій руці. Виникло утруднення під час ковтання, особливо рідкої їжі. Мова стала нечіткою, змазаною. Об’єктивно: зі сторони внутрішніх органів патології не виявлено. Мова дизартрична, гнусава, можливий письмовий контакт. Рухи язика обмежені, спостерігаються в них фібрилярні посмикування. Знижений глотковий рефлекс. Знижена сила в руках та ногах.Атонія та атрофія мязів верхніх кінцівок.спостерігаються фібрилярні посмикування в мязах плечового поясу, рук і грудної клітки. Підвищений тонус розгиначів гомілок. Сухожилкові рефлекси з верхніх кінцівок – знижені, а з нижніх –підвищені, клонуси колінних чашок та стоп. Черевні рефлекси відсутні. Викликаються патологічні рефлекси Бабінського, Опенгейма і Россолімо з обох сторін. Чутливість збережена. Дослідження крові без особливостей. На рентгенограмах шийного віддлу хребта відмічаються помірні прояви остеохондрозу. Встановіть клінічний діагноз. А) сирінгомієлія В) розсіяний склероз С) боковий аміотрофічний склероз D) енцефаломієліт Е) поліомієліт | С |
| 4 | Хворий 54 років поступив хірургічний відділ з діагнозом: гострий панкреатит. Після дообстеження діагноз не підтвердився, хворого повинні були виписати. Ввечері, раптово, оніміли ноги, не зміг встати з ліжка, піднялася температура тіла до 39,5°С. Об′єктивно: глибокий нижній парапарез, тонус мязів підвищений за спастичним типом. Колінні та ахілові рефлекси високі, клонуси стоп та колінних чашок. Двобічні симптоми Бабінського та Опенгейма. Анестезія поверхневої чутливості за провідниковим типом з рівня нижнього краю лопаток, розлади мязово-суглобового чуття в стопах. Злегка позитивний симптом Керніга з обох сторін. Затримка сечі. В лікворі: білок – 0,4 г/л, цитоз – 17 кл. в 1 мкл/л. (лімфоцити). Вкажіть, який вид обстеження підтвердить діагноз мієліту? А) спондилографія хребта В) ангіографія спинного мозку С) електронейроміографія D) МРТ спинного мозку Е) термографія хребта | D |
| 5 | У хворого 35 років після переохолодження з′явився оперізуючий біль на рівні нижніх кутів лопаток, підвищилася температура тіла до 39,5°С. На наступний день виникла слабкість в ногах, затримка сечі та калу. Через тиждень розвинулися пролежні в ділянці крижів та пяток. Госпіталізований в неврологічний відділ. Об′єктивно: черепні нерви без патології. Сила, тонус в мязах рук не порушені. В ногах – активні рухи відсутні, тонус мязів підвищений за спастичним типом. Рефлекси на руках симетричні, викликаються. Черевні рефлекси не викликаються. Колінні та ахілові рефлекси високі, клонуси стоп, більше справа. Патологічні симптоми Бабінського з обох сторін. Анестезія донизу з рівня D6. В лікворі: підвищений вміст білка та лімфоцитарний плеоцитоз. Вкажіть, з якого виду терапії необхідно розпочати лікування? А) кортикостероїди В) метаболічні препарати С) антихолінестеразні препарати D) протинабрякові препарати Е) вітамінотерапія | А |
VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
| № п/п | Основні завдання | Вказівки |
| 1. | Оволодіти методикою обстеження хворого з інфекційним ураженням спинного мозку | Виконати у наступній послідовності: 1. скарги хворого 2. збір анамнезу 3. обстеження неврологічного статусу: - функцію черепних нервів - рухову функцію - розлади чутливості - функцію тазових органів - симптоми натягу - менінгеальні симптоми |
| 2. | Провести курацію хворого на гострі та дегенеративні захворювання спинного мозку | В ході обстеження виявити: 1. вогнище ураження 2. клінічну форму і стадію хвороби 3. оцінити прогноз захворювання 4. описати лікувальну тактику для пацієнта |
| 3. | Вивчити: Класифікацію поліомієліту, гострого мієліту та бокового аміотрофічного склерозу | Користуватися сучасною класифікацією |
| | Етіологію нейроінфекцій та повільнопрогресуючих дегенеративних захворювань | Розглянути всі можливі варіанти етіологічних факторів |
| | Патогенез поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу | |
| | Клінічні форми поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу | Особливо детально розібрати клінічні особливості запальних захворювань спинного мозку та мотонейронів |
| | Диференційну діагностику різних форм поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу | |
| | Лікування різних форм поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу | Запам′ятати особливості лікування в різні періоди хвороби |
VII. Література
Основна
1. Скочій П.Г. Нервові хвороби (част. 1). – Львів, 2000. – 795 с.
2. Краткий справочник врача-невролога / Под ред. А.А. Скоромца. – СПб.: Сотис, 1999. – 352 с.
3. Нервові хвороби / Під ред. С.М. Віничука. – Київ: Здоровя, 2001. – 694 с.
4. Шевага В.М., Паєнок А.В., Задорожна Б.В. Невропатологія. – Київ: Медицина, 2009. – 655 с.
5. Цукер М.Б. Клиническая невропатология детского возраста. – М., 1986. – 464 с.
6. Болезни нервной системы / Под ред. Н.Н. Яхно (т. 1). – М., 1995. – 656 с.
Додаткова
1. Классификации болезней нервной системы. Пособие для врачей / Под ред. Н.Г. Дубовской. – Москва: Триада, 2002. – 255 с.
2. Справочник по формулированию клинического диагноза болезней нервной системы / Под ред. В.Н. Штока, О.С. Левина. – Москва: МИА, 2006. – 519 с.
3. Неврология / Под ред. М. Самуэльса. – М., 1997. – 640 с.
ЗМІСТ
| | | Ст. |
| Змістовий модуль 1 | ||
| Тема №1 | СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ | 6 |
| Тема №2 | ЕПІЛЕПСІЯ ТА НЕ-ЕПІЛЕПТИЧНІ ПАРОКСИЗМАЛЬНІ СТАНИ | 20 |
| Тема №3 | БІЛЬ ГОЛОВИ. ПОРУШЕННЯ СНУ | 29 |
| Тема №4 | ПРОФЕСІЙНІ І ПОБУТОВІ НЕЙРОІНТОКСИКАЦІЇ. УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДІЇ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ | 41 |
| Тема №5 | НЕВРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ | 52 |
| Змістовий модуль 2 | ||
| Тема №6 | МЕНІНГІТИ. АРАХНОЇДИТИ. ЕНЦЕФАЛІТИ | 66 |
| Тема №7 | ПОЛІОМІЄЛІТ. ГОСТРИЙ МІЄЛІТ. БОКОВИЙ АМІОТРОФІЧНИЙ СКЛЕРОЗ | 75 |
ПРИМІТКИ
ПРИМІТКИ
