Неврологія
| Вид материала | Документы |
- Заняття n 41. Загальна неврологія, 189.5kb.
- Курс 2 назва дисципліни психофізіологія прізвище викладача черненко М.І. Вид матеріалу, 1405.08kb.
- Неврологія, 1404.92kb.
- Неврологія, 1672.93kb.
I. Актуальність теми
Науково-технічний прогрес, впровадження санітарно-гігієнічних профілактичних заходів супроводжуються змінами структури професійних захворювань із перевагою стертих, легко виражених форм. Разом з тим, рівень професійних захворювань залишається високим. Впровадження в промисловість нових токсичних речовин, їх комплексів, сучасних фізичних факторів на фоні екологічної ситуації, яка погіршується, особливо в умовах аварійних ситуацій, ставлять перед лікарями складні задачі, які вимагають негайного вирішення.
II. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:
1. Санітарно-гігієнічну характеристику виробничої вібрації, її параметри, допустимий рівень.
2. Механізми дії локальної та загальної вібрації на організм працюючого.
3. Клініку вібраційної хвороби та вплив вібрації на організм працюючого.
Студент повинен вміти:
1. Діагностувати вібраційну хворобу від дії загальної та локальної вібрації.
2. Оцінити санітарно-гігієнічні умови праці, що призводять до виникнення вібраційної хвороби.
3. Провести лікування і розробити профілактичні заходи по попередженню виникнення вібраційної хвороби.
4. Вирішувати питання лікарсько-трудової експертизи при вібраційній хворобі.
III. Виховні цілі заняття
Враховуючи специфіку професійних захворювань, наявність у хворих даної категорії установки на діагностику профзахворювань, необхідно націлювати студентів на недопустимість в присутності хворого робити припущення про наявність професійного захворювання.
Націлювати студентів на активну позицію в питаннях боротьби за покращення як загальної екологічної ситуації, так і, зокрема, з різними порушеннями правил і норм виробничої гігієни, в т.ч. по шуму і вібрації.
IV. Структурно-логічна схема теми
| ВІБРАЦІЙНА ХВОРОБА | |||
| Етіологія | Патогенез | Клінічна (синдромологічна) класифікація | Стадії |
| Локальна і загальна вібрація | 1. Нервово-рефлекторний 2.Безпосередньо пошкоджуючий вплив на судини 3. Нейро-ендокринний 4. Нейро-гуморальний | 1. Ангіоспастичний с-м 2. Ангіодистонічний с-м 3. Полінейропатичний с-м 4. С-м міофасциту 5. Артропатичний с-м 6. Астеновегетативний с-м 7. Вестибулопатичний с-м 8. Гіпоталамічний с-м | І ст. ІІ ст. ІІІ ст. |
| ВІБРАЦІЙНА ХВОРОБА | ||
| Діагностика | Лікування | Профілактика |
| Холодова проба Шкірна термометрія Вібраційна чутливість Капіляроскопія Осцилографія Динамометрія Алгезиметрія Електроміографія Рентгенографія кистей рук ЕЕГ Реовазографія | Гангліоблокатори Спазмолітини Вітаміни Холінолітики Антиоксиданти Антикоагулянти Седативні Фізіотерапія Рефлексотерапія Санаторно-курортне лікування | Загально-гігієнічні методи Медичні методи (фізіотерапевтичні медикаментозні засоби) Періодичні медогляди |
| СВИНЦЕВА ІНТОКСИКАЦІЯ (САТУРНІЗМ) | |
| ЕТІОЛОГІЯ | - інгаляційний шлях - через ШКТ |
| ПАТОГЕНЕЗ | - порушення біосинтезу порфіринів та гему - дегенеративні зміни в нервових клітинах - порушення процесів мієлінізації - порушення моторної функції кишківника - порушення секреторної функції шлунку - токсичний гепатит, дискінезія жовчевого міхура - нейроциркуляторна дистонія - артеріальна гіпертонія |
| КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ (неврологічні зміни) | - астенічний с-м - астеновегетативний с-м - полінейропатія - енцефалопатія |
| КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ (форми інтоксикації) | - початкова - легка - виражена |
| ДІАГНОСТИКА | - дані профмаршруту - санітарно-гігієнічна характеритика умов праці - дані медоглядів - лабораторне обстеження (дельто-амінолевулінова к-та, копропорфірин, протопорфірин, свинець в сечі та крові, ретикулоцити, базофільна зернистість еритроцитів) |
| ЛІКУВАННЯ | - комплексони (тетацин кальцію, пентоцил кальцію, купреніл) - дієтотерапія (пектини) - вітамінотерапія - симптоматичне - санаторно-курортне |
| ОТРУЄННЯ МЕТАЛІЧНОЮ РТУТТЮ (МЕРКУРІАЛІЗМ) | |
| ЕТІОЛОГІЯ | - інгаляційний шлях (гостра, хронічна інтоксикація) - через шкірні покриви ( гостра інтоксикація) |
| ПАТОГЕНЕЗ | - блокує сульфгідрильні групи тканинних білків - функціональні зміни НС - вогнищеві зміни НС |
| КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ | Гострі отруєння: ураження шкіри, нирок, органів ШКТ, слинних і молочних залоз Хронічна інтоксикація: нейроциркуляторна дистонія астено-невротичний с-м, ртутний еритизм, енцефалопатія |
| ДІАГНОСТИКА | Дані анамнезу Сан-гігієнічні характеристики умов праці Лабораторне дослідження сечі на вміст ртуті |
| ЛІКУВАННЯ | Виведення ртуті з організму (гіпосульфіт натрію, унітіол, купреніл) Фізіотерапевтичні процедури Симптоматичне лікування (седативні, транквілізатори, ноотропи) |
| ІНТОКСИКАЦІЯ МАРГАНЦЕМ (МАНГАНІЗМ) | |
| ЕТІОЛОГІЯ | - через органи дихання - через ШКТ - через шкірні покриви |
| ПАТОГЕНЕЗ | - ураження нервової системи (підкіркових ядер, переважно, смугастого тіла) - ураження судинної системи |
| КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ | 1 стадія – переважають функціональні зміни в НС (зниження кола інтересів, пам’яті, інтелекту, некритичне ставлення до своєї хвороби) ІІ стадія – токсична енцефалопатія (апатія, сонливість), синдром паркінсонізму, полінейропатія кінцівок ІІІ стадія – грубі порушення рухової сфери (маскоподібне обличчя, дизартрія, монотонна мова, гіпокінекзія, порушення почерку, інтенційний тремор, пластичний тонус, «півняча хода») |
| ІНТОКСИКАЦІЯ СІРКОВУГЛЕЦЕМ | |
| ЕТІОЛОГІЯ | - через органи дихання - через шкіру (із розчинником жирів, фосфору, гуми, воску, целюлози) |
| ПАТОГЕНЕЗ | - депонується в жировій тканині, паренхіматозних органах, ЦНС, ПНС - дія на НС (уражується гіпоталамічна ділянка) - при хронічній інтоксикації настає блокада ферментів моноамінооксидази та церулоплазміну, виникає дефіцит вітамінів В6 і РР, порушується обмін серотоніну |
| КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ | Гострі отруєння: При високих концентраціях сірковуглецю виникають зміни наркотичного типу, коматозні стани При легких отруєннях виникає біль голови, головокружіння, нудота, диплопія Хронічні отруєння: неврозоподібний с-м психоорганічний с-м гіпоталамічний с-м стовбурово-вестибулярний с-м паркінсонізм поліневритичний с-м токсична енцефалопатія |
V. Матеріали методичного забезпечення заняття
| № п/п | Тестові завдання | Еталон відповіді |
| 1 | На заводі «Хімволокно» в цеху синтезу наступив аварійний витік сірковуглецю. У кількох бухгалтерів, кабінет яких знаходиться поблизу вказаного цеху, через 30 хв. після аварії виникло блювота, головний біль, головокружіння. Діагностовано гостре отруєння сірковуглецем. Як правильно сформулювати діагноз? А) хронічна інтоксикація сірковуглецем легкої важкості профгенезу В) гостра інтоксикація сірковуглецем легкої важкості профгенезу С) гостра інтоксикація сірковуглецем середньої важкості профгенезу D) гостра інтоксикація сірковуглецем як нещасний випадок на виробництві Е) гостра інтоксикація сірковуглецем як побутове отруєння | D |
| 2 | У робітника ливарного цеху, де температура повітря перевищувала 60ºС, виник головний біль, блювота, короткочасна втрата свідомості. Який Ваш діагноз? А) тепловий удар легкого ступеня профгенезу В) тепловий удар середньої важкості профгенезу С) тепловий удар легкого ступеня як нещасний випадок на виробництві D) тепловий удар середнього ступеня як нещасний випадок на виробництві Е) тепловий удар середнього ступеня побутового характеру | В |
| 3 | Робітник в гарячий сонячний день повертався з роботи додому. Після годинної ходи по незахищеному від сонця шляху, відчув головний біль, нудоту, запаморочення, різку загальну слабість з короткочасною втратою свідомості. Діагностовано: А) сонячний удар легкого ступеня побутовий В) сонячний удар легкого ступеня побутовий С) сонячний удар середнього ступеня як нещасний випадок на виробництві D) сонячний удар легкого ступеня як нещасний випадок на виробництві Е) сонячний удар середнього ступеня, захворювання професійне | С |
| 4 | Для шумової хвороби характерне: А) виникнення захворювання від дії виробничого низькочастотного шуму, що діє на органи слуху протягом 1 року В) виникнення захворювання від дії виробничого середньочастотного шуму, що діє на органи слуху протягом 1 року С) виникнення захворювання від дії виробничого низькочастотного шуму, що діє на органи слуху більше 5 років D) виникнення захворювання від дії виробничого середньочастотного шуму, що діє на органи слуху більше 5 років Е) виникнення захворювання від дії виробничого низькочастотного шуму, що діє на органи слуху більше 20 років | D |
| 5 | У пацієнта М., 46 років, який працює у цеху по випробовуванні авіадвигунів, діагностовано шумову хворобу. Які зміни з боку слухового аналізатора були виявлені у цього хворого? А) поступове зниження слуху протягом 6-ти місяців В) поступове зниження слуху протягом 1 року С) поступове зниження слуху протягом 5 років з одного боку D) поступове зниження слуху протягом 5-ти років з обох боків Е) швидке зниження слуху протягом 1 року з одного боку | D |
| 6 | На прийом до невролога був скерований хворий Л., віком 34 років із вібраційною хворобою. Які розлади чутливості були виявлені у хворого? А) пониження больової чутливості В) пониження температурної чутливості С) пониження вібраційної чутливості D) підвищення вібраційної чутливості Е) підвищення больової чутливості | С |
| 7 | У пацієнта Л, 56 років, який більше 20 років працює електромонтажником на радіоелектронному заводі, було встановлено діагноз хронічної свинцевої інтоксикації. Яка із систем ймовірно постраждала у цього пацієнта? А) кровотворна В) нервова С) гепато-біліарна D) сечо-видільна Е) органи шлунково-кишкового тракту | А |
| 8 | У пацієнта К. 39 років виявили хронічну бензольну інтоксикацію. Зміни з боку якої системи несуть загрозу для життя пацієнта? А) нервової В) кровотворної С) гепато-біліарної D) сечо-видільної Е) ендокринної | В |
| 9 | Позитивний симптом «білої плями» при вібраційній хворобі виникає при: А) невропатичному синдромі В) ангіодистонічному синдромі С) міофасціальному синдромі D) діенцефальному синдромі Е) остеопатичному синдромі | В |
| 10 | При яких профзахворюваннях потрібне негайне переведення на іншу роботу вже на початкових стадіях захворювання? А) вібраційна хвороба В) ртутна інтоксикація С) бензольна інтоксикація D) свинцева інтоксикація Е) шумова хвороба | С |
| №п/п | Ситуаційні задачі | Еталон відповіді |
| 1 | Хворий М., 60 років, працював електрозварювальником 15 років, використовував якісні електроди (з домішкою марганцю). Останні 5 років неодноразово хворів простудними захворюваннями, зловживав алкоголем. 4 роки тому переніс черепно-мозкову травму. Останні 4 роки оточуючі стали помічати зміни в його характері. Замість звичної для нього знервованості, дратівливості характер став лагідним, збайдужів до всього. При огляді невролог змін з боку черепно-мозкових нервів не виявив. Порушена координація рухів. Хода по типу «півнячої». М’язовий тонус підвищений за пластичним типом, в руках – інтенційний тремор. Який попередній діагноз можна поставити для цього хворого? А) хвороба Альцгеймера В) марганцева інтоксикація С) посттравматична енцефалопатія D) алкогольна енцефалопатія Е) хвороба Паркінсона | В |
| 2 | Хворий К., 55 років на протязі 20 років ремонтував свинцеві акумулятори. Більше 10 років зловживав алкоголем. Часто хворів на застуду. Звернувся до невролога зі скаргами на загальне нездужання, головокружіння. Відчуття «оніміння» та «повзання мурашок» в пальцях рук. При огляді виявлено вегетативно-чутливий поліневрит кистей рук. Лабораторні дослідження показали: еритроцити – 3,0×109, лейкоцити – 5,0×109, гемоглобін – 90 г/л, ШОЕ – 30 мм/год, ретикулоцити – 8. Який Ваш діагноз? А) хронічна свинцева інтоксикація В) алкогольний поліневрит рук С) ангіотрофоневроз кистей рук D) поствірусний вегетативно-чутливий поліневрит рук Е) вегетативно-чутливий поліневрит рук не виясненої етіології | А |
| 3 | Жінка 45 років працювала в біохімічній лабораторії лаборантом протягом 15 років. При проведенні лабораторних аналізів часто використовувала металеву ртуть. Були не поодинокі випадки, коли ртуть розливалася на підлогу. За останній рік стала відзначати підвищену дратівливість, поганий сон, частий головний біль, головокружіння, втрату ваги тіла. При огляді невролог відзначив виражений тремор в пальцях рук, підвищений червоний дермографізм. Поставте попередній діагноз. А) тиреотоксикоз В) хронічна ртутна інтоксикація С) клімактеричний невроз D)астено-невротичний синдром Е) мігрень | В |
| 4 | 35-річний відбійник вугільної шахти скаржиться на біль в кистях рук, особливо в нічний час, зниження м’язової сили в руках, відчуття «оніміння» та «повзання мурашок» в пальцях рук. Хворіє близько 2-х років. В анамнезі зловживання алкоголем, часто перестуджувався. Працює відбійником 10 років. Піддається впливу високочастотної вібраціїбіля 65% робочого часу. Об’єктивно: зміни больової чутливості на руках за поліневритичним типом. Зниження вібраційної чутливості в пальцях рук. Який Ваш діагноз? А) сирінгомієлія В) алкогольна полінейропатія верхніх кінцівок С) вібраційна хвороба 1 ст., поліневрит кистей рук D) вірусна полінейропатія верхніх кінцівок Е) полінейропатія верхніх кінцівок невиясненого генезу | С |
| 5 | 60-річний чоловік працював бульдозеристом протягом 30 років. Піддавався впливу локальної та загальної вібрації біля 70% робочого часу. За останні 2 роки став відзначати «оніміння» пальців рук, напади серцебиття, запаморочення, після чого спостерігалося збільшення сечовипускання. При загальному огляді відзначили різницю температури тіла зліва і справа в межах 1 градуса. АТ – 145/90 мм рт ст. На ЕКГ – помірні дифузні зміни в міокарді. Огляд невролога – явища вегетативно-чутливого поліневриту кистей рук. Кисті рук набряклі, ціанотичні. Позитивний симптом «білої плями». Позитивна холодова проба. Знижена вібраційна чутливість на руках. Який Ваш діагноз? А) вібраційна хвороба 1 ст. В) вібраційна хвороба 2 ст. С) вібраційна хвороба 3 ст. D) діенцефальний синдром Е) полінейропатія верхніх кінцівок | С |
VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
| № п/п | Основні завдання | Вказівки до виконання завдань |
| | Вивчити: | |
| 1. | Вивчити етіологію і патогенез вібраційної хвороби | Назвати види виробничої вібрації, що можуть викликати вібраційну хворобу, основні параметри вібрації, які мають значення для виникнення захворювання. Перерахувати основні механізми патогенезу вібраційної хвороби від дії локальної та загальної вібрації |
| 2. | Знати клінічні форми вібраційної хвороби та інструментальні методи її діагностики | Перерахувати основні клінічні форми вібраційної хвороби, основні скарги при вібраційній хворобі та дані об’єктивного дослідження. Скласти таблицю з окремими синдромами від дії локальної та загальної вібрації. Звернути увагу на методи інструментальної та апаратної діагностики вібраційної хвороби |
| 3. | Знати симптоми, характерні для інтоксикації свинцем | Звернути увагу на патогенез свинцевої інтоксикації та особливості клінічного перебігу |
| 4. | Знати симптоми, характерні для інтоксикації металічною ртуттю | Перерахувати шляхи поступлення металічної ртуті в організм людини, звернути увагу на клінічні особливості при гострій та хронічній ртутній інтоксикації |
| 5. | Знати симптоми, характерні для інтоксикації марганцем | Звернути увагу на стадії захворювання при інтоксикації марганцем, особливості діагностики марганцевої інтоксикації |
| 6. | Знати симптоми, характерні для інтоксикації сірковуглецем | Намалювати таблицю з симптомами гострого та хронічного отруєння сірковуглецем, звернути увагу на різні патогенетичні механізми цих інтоксикацій |
| | Оволодіти методикою обстеження і лікування хворого: | |
| 1. | Оволодіти методикою обстеження хворого на вібраційну хворобу | Вміти провестихворому холодову пробу, вміти перевірити вібраційну чутливість, провести динамометрію, оцінити дані електронейроміографії |
| 2. | Знати перелік документів, необхідних для встановлення профзахворювання | Звернути увагу на наступнідокументи: витяг із амбулаторної карти про дані попереднього та періодичних медоглядів, витяг з трудової книжки, санітарно-гігієнічну характеристику умов праці |
| 3. | Проводити діагностичний алгоритм та диференційну діагностику при отруєнні промисловими отрутами нейротропної дії (свинець, ртуть, марганець, тетраетил- свинець, окис вуглецю, метиловий спирт, сірковуглець, фосфорорганічні сполуки) | Визначити скарги хворого, зібрати анамнез захворювання та шляхи проникнення промислових отрут в організм пацієнта, провести фізикальне обстеження хворого, визначити необхіня методи обстеження, включаючи дані лабораторних показників, поставити кінцевий діагноз після ознайомлення з результатами досліджень |
VII. Література
Основна
1. Дубенко Є.Г., Віничук С.М. Нервові хвороби. – К.: Здоров’я, 2001. – 696 с.
2. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. – Львів: Світ, 2004. – 519 c.
3. Артамонова В.Г., Шаталов Н.Н. Профессиональные болезни. Учебник. – М.: Медицина, 1988. – 416 с.
4. Измеров Н.Ф. Профессиональные заболевания. Руководство для врачей. – Т. 1-2. – М.: Медицина, 2004. – 365 с.
Додаткова
1. Лужников Е.А. Клиническая токсикология. Учебник. – М.: Медицина, 1982. – 368 с.