Неврологія
| Вид материала | Документы |
- Заняття n 41. Загальна неврологія, 189.5kb.
- Курс 2 назва дисципліни психофізіологія прізвище викладача черненко М.І. Вид матеріалу, 1405.08kb.
- Неврологія, 1404.92kb.
- Неврологія, 1672.93kb.
I. Актуальність теми
Черепно-мозкова травма – складна мультидисциплінарна проблема в охороні здоров’я. Це зумовлено значною поширеністю ЧМТ (2-4 випадки на 1000 населення за рік); високою летальністю та інвалідизацією хворих; тяжкими наслідками зі стійкою та тимчасовою втратою працездатності; великими економічними втратами для родини, суспільства і для держави в цілому. ЧМТ як причина смерті населення займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Кількість хворих з ЧМТ, за даними ВООЗ, збільшується щороку на 2%.
Необхідність поглибленого вивчення неврологічних аспектів черепно-мозкової травми, удосконалення методів діагностики і лікування викликана зміщенням акцентів в практиці світової нейротравматології в сторону комп’ютерної діагностики, неінвазивної візуалізації, складання протоколів і стандартів надання невідкладної допомоги, тому і стало обґрунтованим повернутися до неврологічних джерел діагностики травм ЦНС.
Лікування потерпілих з ЧМТ, прогнозування клінічних і соціальних наслідків вторинна профілактика ускладнень відносяться до компетенції нейрохірургів, неврологів, психіатрів, психологів, травматологів, реаніматологів, реабілітологів та інших клініцистів.
II. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:
1. Знати визначення, класифікацію закритої черепно-мозкової травми.
2. Знати фактори ризику, умови, біомеханізм виникнення і основні ланки патогенезу закритої черепно-мозкової травми.
3. Знати клініку в залежності від форми черепно-мозкової травми.
4. Знати шкалу пригнічення свідомості при закритій черепно-мозкової травми (шкала Глазго – 1974 р.).
5. Знати методику діагностики стану стовбура головного мозку при черепно-мозковій травмі (шкала Пітсбурга – 1984 р.).
6. Знати ознаки внутрішньочерепної гіпертензії та синдроми вклинення головного мозку у природні отвори кісток черепа та твердої мозкової оболонки.
Студент повинен вміти:
1. Оволодіти методикою дослідження стану стовбура мозку, півкуль головного мозку.
2. Вміти вибрати діагностичний алгоритм визначення ступеню тяжкості черепно- мозкової травми.
3. Правильно оцінити порушення життєво важливих функцій, зумовлених ураженням стовбура головного мозку.
3. Вміти визначати та оцінити тонус м’язів кінцівок з метою розпізнання декортикаційної та децеребраційної ригідності.
4. Оволодіти навичками по розшифруванню рентгенографії кісток черепа, комп'ютерної томографії, магніто-резонансного сканування у хворих з черепно-мозковою травмою.
5. Вміти провести диференційну діагностику поміж клінічними формами закритої черепно-мозкової травми.
6. Вміти застосувати невідкладну адекватну медичну допомогу у хворих з черепно-мозковою травмою.
III. Виховні цілі заняття
Акцентувати увагу студентів на важливість профілактики виникнення черепно- мозкових травм у дорослих та дітей.
Особливу увагу звернути на формування у студентів – майбутніх лікарів, почуття відповідальності за долю хворого з черепно-мозковою травмою та тяжкими наслідками після неї.
Виховувати у студентів – велику працездатність, людяність, душевність, доброту, милосердя, здатність до співпереживання, щоб ці принципи стали головною мотивацією майбутньої лікарської діяльності.
IV. Структурно-логічна схема теми
| Класифікація черепно-мозкової травми | І. За характером з урахуванням небезпеки інфікування внутрішньочерепних тканин: | ЧМТ ділять на закриту і відкриту, при цілісності твердої мозкової оболонки відкриту ЧМТ відносять до непроникаючої, а при порушенні її цілості – до проникаючої. |
| ІІ. Клінічні форми ЧМТ: | 1) струс головного мозку, 2) забій мозку легкого ступеню; 3) забій мозку середнього ступеню; 4) забій мозку тяжкого ступеню; 5) дифузне аксональне ушкодження; 6) стиснення головного мозку; 7) стиснення голови | |
| Патогенез і біомеханізм виникнення черепно-мозкової травми | За біомеханікою розрізняють ЧМТ: | 1) ударно-протиударну; 2) прискорення-гальмування (переміщення і ротація масивних великих півкуль відносно фіксованого стовбура мозку); 3) поєднану (коли одночасно діють два механізми) |
| Клініка | Оцінка тяжкості стану хворого з черепно-мозковою травмою: | 1) оцінка стану свідомості; 2) стану вітальних функцій; 3) осередкових неврологічних симптомів – стовбурових, півкулевих та краніобазальних |
| Оцінка стану свідомості: | 1) ясна свідомість; 2) приглушення помірне; 3) приглушення глибоке; 4) сопор; 5) кома помірна; 6) кома глибока; 7) кома термінальна |
| Шкала Глазго для визначення ступеню пригнічення свідомості (за G. Teasdale і В. Jennet, 1974) | ||
| Клінічна ознака | Характер реакції | Оцінка у балах |
| Відкривання очей | Спонтанне відкривання | 4 |
| У відповідь на мовну інструкцію | 3 | |
| У відповідь на больове подразнення | 2 | |
| Відсутнє | 1 | |
| Рухова реакція | Цілеспрямована у відповідь на словесну інструкцію | 6 |
| Цілеспрямована у відповідь на больове подразнення | 5 | |
| Цілеспрямована у відповідь на больове подразнення («відсмикування» зі згинанням кінцівки) | 4 | |
| Патологічні тонічні згинальні рухи у відповідь на больове подразнення (декортикаційна ригідність) | 3 | |
| Патологічні тонічні розгинальні рухи у відповідь на больове подразнення (децебраційна ригідність) | 2 | |
| Відсутність рухової реакції | 1 | |
| Мова | Швидка правильна відповідь | 5 |
| Окремі фрази | 4 | |
| Окремі слова | 3 | |
| Незрозумілі звуки | 2 | |
| Відсутність мови | 1 | |
| 15 балів – ясна свідомість; 13–14 – приглушення; 9–12 – сопор; 4–8 – кома; 3 – смерть | ||
| Глазго-Піттсбургська шкала оцінки глибини коми та стану стовбура мозку (за G. Teasdale, P. Safar і співавт., 1984) | ||
| Шкала оцінки глибини коми Глазго: | Піттсбурзька шкала оцінки стану стовбура мозку: | |
| А. Відкривання очей | 1.Наявність корнеального рефлексу; 2.Наявність окоцефалічного « голови і очей ляльки» або оковестибулярного (холодового) рефлексу; Права зіниця – реакція на світло; Ліва зіниця – реакція на світло; Наявність блювального або кашлевого рефлексу | |
| Самостійно | = 4 | |
| У відповідь на прохання | = 3 | |
| У відповідь на біль | = 2 | |
| Відсутнє | = 1 | |
| Б. Рухова реакція кінцівок | ||
| За командою | = 6 | |
| Локалізація | = 5 | |
| Відсмикування | = 4 | |
| Патологічне згинання | = 3 | |
| Патологічне розгинання | = 2 | |
| Відсутність реакції | = 1 | |
| В. Мовна реакція | ||
| Повністю орієнтована | = 5 | |
| Сплутана мова | = 4 | |
| Слова невпопад | = 3 | |
| Звуки | = 2 | |
| Відсутність реакції | = 1 | Високий бал – 15, низький бал – 6 |
| Клінічні форми черепно-мозкової травми | |
| Струс головного мозку – трапляється найчастіше у хворих із ЧМТ (у 70-80%), його відносять до легкої форми дифузного ураження, при якому відсутні макроструктурні зміни | Клінічні прояви струсу зумовлені первинною травмою діенцефально-стовбурових структур, яка виражається гострою вегетативно-стовбуровою недостатністю з транзиторним порушенням функціональних зв'язків між корою і стовбуром мозку, тому людина на мить непритомніє. При неврологічному дослідженні переважають вегетативні симптоми та легко виражена вогнищева симптоматика. |
| Забій головного мозку: | |
| Забій головного мозку легкого ступеня – 10-15% серед ЧМТ | Відрізняється від струсу макроструктурними ушкодженнями мозкової речовини. Характеризується втратою свідомості після травми до декількох десятків хвилин. Неврологічна симптоматика м’яка (ністагм, легка анізокорія, ознаки пірамідної недостатності, менінгеальні симптоми). |
| Забій головного мозку середнього ступеня важкості – 8-10% серед ЧМТ | Характеризується втратою свідомості – від декількох десятків хвилин до декількох годин. Виражені ретро-, антероградна амнезія. Можливі динамічні розлади життєво-важливих функцій – брадикардія або тахікардія, підвищення артеріального тиску. Часто виражені оболонкові симптоми. Чітко позначена вогнищева неврологічна симптоматика. |
| Забій головного мозку тяжкого ступеня – 5-7% серед ЧМТ | Характеризується втратою свідомості – від декількох годин до декількох тижнів. Тяжкі розлади життєвоважливих функцій. Домінує первинно-стовбурова неврологічна симптоматика. Забій тяжкого ступеню часто супроводжується переломами склепіння, основи черепа і масивним субарахноїдальним крововиливом. |
| Дифузне аксональне пошкодження головного мозку (ДАП) | Характерною ознакою є важкий стан хворого з симптомами ураження стовбура мозку. ДАП характеризується тривалим коматозним станом з моменту травми. Типові позотонічні реакції: кома сопроводжується симетричною або асиметричною децеребрацією чи декортикацією. Характерною особливістю клінічного перебігу ДАП є перехід із тривалої коми у стійкий чи транзиторний вегетативний стан. Вегетативний стан у результаті ДАП може тривати від декількох діб до декількох місяців. |
| Стиснення головного мозку (найчастіше зумовлене внутрішньочерепними крововиливами): | |
| Епідуральні гематоми – викликає травмуючий предмет з невеликою площею, і вони часто утворюються внаслідок кровотечі з гілок середньої оболонкової артерії | Клінічна картина гематоми розвивається гостро, а світлий проміжок короткий, що зумовлено масивністю і швидкістю кровотечі. Досить швидко розвиваються симптоми зміщень: недостатність окорухового нерва (мідріаз, порушення рухів очного яблука, птоз) частіше на боці вогнища, гомолатеральиий геміпарез. Для розпізнання епідуральних гематом використовують тріаду симптомів описана W. Jacobson – світлий проміжок, гомолатеральний мідріаз, контралатеральний геміпарез. Виділяють і наступну тріаду – світлий проміжок, гомолатеральний мідріаз і брадикардію. |
| Субдуральні гематоми трапляються найчастіше, джерелом їх утворення є поверхневі вени мозку або мозкові судини в місці забою мозку | Для клінічних проявів гематоми характерна наявність світлого проміжку. Клініка гематоми супроводжується пірамідною недостатністю, епілептичними нападами, симптомами зміщень, які визначають важкість перебігу. Важливу роль відіграє динамічне спостереження за хворим з погодинною реєстрацією гемодинамічних показників, стану свідомості, вогнищевих і дислокаційних симптомів, погодинна оцінка стану хворого за шкалою Глазго. |
| Стиснення голови | Проявляється клінікою ушкодження головного мозку з некрозом м’яких тканин голови та розвитком інтоксикаційного синдрому. |
V. Матеріали методичного забезпечення заняття
| №п/п | Тестові завдання | Еталон відповіді |
| 1 | Чим зумовлені порушення вітально важливих функцій при тяжких забоях головного мозку? А) ураженням кори головного мозку В) дислокацією стовбурового відділу мозку С) ураженням півкулі мозку D) набряком головного мозку Е) внутрішньочерепною гіпертензією | В |
| 2 | Якщо після закритої черепно-мозкової травми виникає ригідність потиличних м’язів, інтенсивний біль голови, світлобоязнь при відсутності вогнищевих симптомів, тоді який можна запідозрити діагноз? А) забій головного мозку В) внутрішньомозкова гематома С) субарахноїдальний крововилив D) струс головного мозку Е) дифузне аксональне пошкодження | C |
| 3 | За допомогою якого додаткового методу обстеження встановлюють характерні діагностичні ознаки субдуральної гематоми? А) контрасна ангіографія В) ехоенцефалографія С) електроенцефалографія D) краніографія Е) комп’ютерна томографія | E |
| 4 | Наростання мідріазу на стороні епідуральної гематоми та геміпарезу на протилежній стороні від гематоми обумовлено: А) компресією стовбура мозку у потиличному отворі В) стисненням моторної ділянки кори мозку С) асиметричною гідроцефалією D) стисненням ніжки мозку Е) набряком головного мозку | D |
| 5 | У хворого, у результаті важкої закритої черепно-мозкової травми розвинулося дифузне аксональне пошкодження головного мозку тяжкого ступеня, яке характеризується: А) короткотривалою втратою свідомості В) тривалим коматозним станом С) розвитком коми після “світлого” проміжку D) відсутністю розладів свідомості Е) розвитком помірного приглушення | В |
| 6 | Після автомобільної дорожньо-транспортної пригоди хворий знаходиться у нейрохірургічному відділенні. При огляді – розбіжна косина, кровотеча та лікворея з вуха. Поставте попередній діагноз. А) струс головного мозку В) забій головного мозку С) перелом основи черепа D) епідуральна гематома Е) субдуральна гематома | C |
| 7 | Хворому після отриманої на виробництві черепно-мозкової травми терміново проведено комп’ютерну томографію головного мозку і встановлено наявність епідуральної гематоми. Небезпечним ускладненням даної гематоми може стати: А) порушення гематоенцефалічного бар’єру В) розвиток гідроцефалії С) набряк головного мозку D) дислокація мозку Е) пониження внутрішньочерепного тиску | D |
| 8 | У хворого, який два місяці тому переніс важку закриту черепно-мозкову травму, виникли посттравматичні епілептичні джексонівські напади. Вкажіть локалізацію патологічного процесу. А) лобна частка В) скронева частка С) передня центральна закрутка D) тім’яна частка Е) задня центральна закрутка | A |
| 9 | Хворий отримав черепно-мозкову травму ввечері. Спостерігалась короткочасна втрата свідомості, блювання. Самостійно прийшов додому, скаржився на біль голови. Вранці хворий не проснувся, була викликана карета швидкої допомоги. Хворий без свідомості, має місце вогнищева симптоматика. Яке захворювання найбільш ймовірне? А) забій головного мозку В) менінгіт С) менінгоенцефаліт D) стиснення головного мозку Е) струс головного мозку | D |
| 10 | Після падіння з висоти хворого доставлено у тяжкому стані у клініку. Свідомість відсутня, глибока кома, рухи у кінцівках також відсутні, патологічні стопні рефлекси з двох сторін. Яке захворювання запідозрите у даному випадку? А) внутрішньомозкову гематому В) дифузне аксональне пошкодження С) субдуральну гематому D) епідуральну гематому Е) забій головного мозку | B |
| №п/п | Ситуаційні задачі | Еталон відповіді |
| 1 | Хворого Ф., карета швидкої допомоги доставила у приймальний відділ у тяжкому стані зі скаргами на інтенсивний біль голови, нудоту, запаморочення, блювання, серцебиття. З анамнезу стало відомо, що хворого побили два чоловіки ногами по голові. У неврологічному статусі – свідомість збережена, виражена ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, загальна гіперестезія. З боку черепних нервів – очні щілини рівномірні, легка асиметрія носогубних складок. Язик по середній лінії. Гіпергідроз обличчя. Парезів, паралічів кінцівок не виявлено, лише знижена м'язова сила у руках і ногах. Патологічні стопні рефлекси не викликаються. Координаторні проби виконує невпевнено. Функція тазових органів збережена. З діагностичною метою хворому першочергово необхідно провести: А) ехоенцефалографію В) краніографію С) електроенцефалографію D) люмбальну пункцію Е) реоенцефалографію | D |
| 2 | Хворий, 30 років, поступив у приймальне відділення лікарні через 2 години після падіння на вулиці, у момент чого він отримав травму голови. Була короткотривала втрата свідомості. При огляді скарги на біль голови, запаморочення, нудоту, блювання, виражену слабкість у ногах. Об’єктивно: Блідість шкірних покривів, акрогіпергідроз. Поодинокі сухі хрипи у нижніх відділах легень. АТ- 140/90 мм рт. ст., пульс – 96 у хв., серцеві тони чисті, звучні. У неврологічному статусі – свідомість збережена. Склери очей ін’єковані. Горизонтальний ністагм. Сухожилкові рефлекси – одинакові з двох боків, парезів та паралічів черепних нервів і кінцівок не виявлено; м’язова сила і м’язовий тонус у них знижені. Пальпаторна болючість потиличних м’язів. Менінгеальні симптоми відсутні. Яке захворювання можна діагностувати? А) забій головного мозку В) субдуральна гематома С) субарахноїдальний крововилив D) струс головного мозку Е) дифузне аксональне пошкодження | D |
| 3 | Після автомобільної катастрофи хворий С., 26 років, поступив у нейрохірургічне відділення у коматозному стані. Об’єктивні симптоми – глибока кома, дихання шумне, 26-28 в 1 хв., тахікардія – 96-100 в 1 хв., AT – 150/90 мм рт. ст. Розширена права зіниця, млява реакція зіниць на світло, сухожилкові спінальні рефлекси викликаються, дещо вищі на лівих кінцівках. Патологічні рефлекси Бабінського, Пусепа на лівій стопі. Менінгеальні симптоми відсутні. Яке захворювання запідозрите? А) перелом основи черепа В) епідуральна гематома С) забій головного мозку D) струс головного мозку Е) внутрішньомозкова гематома | В |
| 4 | Хворий С, 65 років, впав з драбини і травмував голову і грудну клітку, свідомості не втрачав. Через дві доби загальний стан раптово погіршився, виникли нудота і блювання, хворий став дезорієнтованим. Каретою швидкої допомоги доставлений в приймальне відділення лікарні. Свідомість пригнічена – стан сопору, очі закриті, словесний контакт обмежений, на больові подразники реагує. Тахікардія – 94 в 1 хв., AT – 170/90 мм рт. ст. Дихання в легенях везикулярне, ритмічне – 24-26 в 1 хв. Окорухова функція обмежена, фотореакції ослаблені з двох зіниць, корнеальні рефлекси викликаються. Анізокорія – права зіниця розширена. Носогубні складки рівномірні. Сухожилкові рефлекси на верхніх і нижніх кінцівках викликаються, одинакові з двох сторін. Патологічні рефлекси Бабінського, Пусепа на лівій стопі. Менінгеальні симптоми від'ємні, однак на пальпацію очних яблук реагує больовою гримасою. Яка Ваша лікувальна тактика? А) інтенсивна терапія у реанімаційному відділенні В) оперативне лікування у нейрохірургії С) надання невідкладної допомоги у приймальному покої D) стаціонарне лікування у неврологічному відділенні Е) лікування у травматологічному відділенні | В |
| 5 | Хвора Л., 47 років, хворіє гіпертонічною хворобою близько 10 років, з максимальними цифрами артеріального тиску – 210/100 мм рт. ст. Вранці після сну хвора пішла у ванну кімнату, де раптово розвинулась біль голови, запаморочення, різка слабкість і відчуття затерплості у ногах, хвора впала і вдарилася головою об ріжок чавунної ванни. При цьому свідомості не втрачала. У районній лікарні хвору ретельно обстежили – було проведено ЕКГ, ЕХО-ЕГ, краніографію, досліджено очне дно, консультована терапевтом і неврологом. При об’єктивному обстеженні – шум на лівій сонній артерії, АТ – 190/110 мм рт. ст. Права носогубна складка дещо згладжена. Сухожилкові рефлекси підвищені, однак рівномірні з двох сторін. М’язова сила, тонус м’язів достатні. Патологічних стопних рефлексів, чутливих порушень, менінгеальних симтомів не виявлено. У лівій скроневій ділянці – свіжа рана м’яких тканин голови у вигляді синюшного рубця. Вкажіть, які краніографічні ознаки гострої черепно-мозкової травми можуть спостерігатися у хворої? А) “пальцеві вдавлення” В) остеопороз турецького сідла С) тріщина кісток черепа D) збільшення глибини турецького сідла Е) посилений судинний рисунок | С |
VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
| № п/п | Основні завдання | Вказівки до виконання завдань |
| | Вивчити: | |
| 1. | Вивчити визначення, класифікацію черепно-мозкової травми (ЧМТ) та біомеханізм її виникнення | Скласти таблицю з класифікацією ЧМТ |
| 2. | Знати клінічні форми ЧМТ | Перерахувати основні клінічні форми ЧМТ та їхні особливі характеристики |
| 3. | Висвітлити кількісні і якісні зміни свідомості, які виникають під час і після перенесеної ЧМТ | Повторити визначення ясної свідомості та її порушення |
| 4. | Знати симптоми ураження стовбура головного мозку | Звернути увагу на локалізацію ядер черепних нервів (ніжки мозку, міст, довгастий мозок) і переважно на окорухову іннерва-цію. Повторити симптоми окорухових розладів, альтернуючих синдромів та бульбарного паралічу |
| 5. | Вивчити шкали Глазго (1974) для визначення ступеню пригнічення свідомості та Глазго-Піттсбургську (1984) – оцінки глибини коми та стану стовбура мозку | Самостійно намалювати вищезгадані шкали і вказати ступінь порушення окорухової функції, мови, рухової функції, зіничних реакцій на світло, стану кореальних рефлексів та стану рефлексів на подразнення ніжок мозку |
| 6. | Вивчити зміни тонусу м’язів за типом декортикаційної та децебраційної ригідності | Намалювати схему людини і чітко відобразити положення кінцівок при патологічних гормеотонічних змінах м’язового тонусу |
| 7. | Знати симптоми ураження півкуль головного мозку та краніобазальні симптоми | Повторити симптоми ураження внутрішньої капсули, кори різних часток, домінантної півкулі та симптоми ураження черепних нервів базальної локалізації |
| 8. | Знати симптоми вклинення у природні отвори черепа і твердої мозкової оболонки | Повторити анатомію фізіологічних природніх отворів – великий потиличний отвір, щілину Біша – поміж наметом мозочка і ніжкою мозку та щілину під серповидним відростком |
| | Оволодіти методикою обстеження і лікування хворого: | |
| 1. | Оволодіти методикою обстеження хворого з ЧМТ | Виконувати у наступній послідовності: 1) Скарги хворого; 2) Дослідження вищих кіркових функцій, оцінка стану свідомості; 3) Оцінка стану вітальних функцій; 4) Обстеження стовбурових функцій; 5) Обстеження чутливої сфери; 6) Дослідження рефлекторно-рухової функції; 7) Обстеження черепно-мозкових нервів; 8) Обстеження функції мозочка |
| 2. | Вміти оцінити ступінь тяжкості стану хворого з черепно-мозковою травмою за вітальними функціями | Досліджують частоту пульсу, величину AT, частоту і ритм дихання, температуру тіла |
| 3. | Проводити діагностичний алгоритм та диференційну діагностику при різних клінічних формах ЧМТ | 1) Визначити скарги хворого; 2) Зібрати анамнез захворювання та механізм виникнення ЧМТ; 3) Провести фізикальне обстеження хворого; 4) Визначити, які захворювання мають подібну клінічну симптоматику; 5) Визначити алгоритм обстеження хворого з метою постановки діагнозу та проведення диференційної діагностики; 6) Поставити кінцевий діагноз після ознайомлення з результатами досліджень |
| 4. | Обстеження хворого у коматозному і вегетативному стані. | Застосовувати діагностичний алгоритм шкали Глазго для визначення ступеню пригнічення свідомості та Глазго-Піттсбургської шкали оцінки глибини коми та стану стовбура мозку |
| 5. | Вміти надати першу невідкладну допомогу, знати основні принципи лікування і покази до оперативного лікування, питання реабілітації, трудової експертизи | 1) Визначити посистемно основні синдроми; 2) В залежності від клінічної форми ЧМТ, ступеню тяжкості хворого призначити дегідраційну, судинну, гіпотензивну, симптоматичну терапію; 3) Знати покази до інтенсивного лікування в умовах реанімаційного відділення та покази до оперативного втручання у нейрохірургічному відділенні |
VII. Література
Основна
1. Дубенко Є.Г., Вінничук С.М. Нервові хвороби. – К.: 3доров"я, 2001. – 696 с.
2. Неврологія / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш, О.А. Мяловицька та ін. За ред. С.М. Віничука . – К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.
3. Скочій П.Г. Нервові хвороби (спеціальна частина). – Львів, 1995. – 608 с.
4. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. – Львів: Світ, 2004. – 519 с.
5. Шевага В.М., Паєнок А.В., Задорожна Б.В. Невропатологія. – К.: Медицина, 2009. – 656 с.
Додаткова
1. Віничук С.М., Ілляш Т.І. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для Вищих медичних закладів. – Київ, 1994. – 137 с.
2. Морис Виктор, Аллан Х. Роппер. Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. – МИА, 2006. – 671 с.
3. Рентгендиагностика заболеваний и повреждений черепа / Г.Ю. Коваль, Г.С. Даниленко, В.И. Нестеровская и др. – К.: Здоров’я, 1984. – 376 с.
4. Квалификационные тесты по неврологии / Под ред. проф. В.Н. Штока. – М: МЕДпресс-Информ, 2007. – 208 с.
Змістовий модуль 2. ІНФЕКЦІЙНІ, ІНФЕКЦІЙНО-АЛЕРГІЧНІ, ДЕМІЄЛІНІЗУЮЧІ ТА ПАРАЗИТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ПРІОНОВІ ІНФЕКЦІЇ. НЕЙРОБОРРЕЛІОЗ. БОКОВИЙ АМІОТРОФІЧНИЙ СКЛЕРОЗ