Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації І патентно-ліцензійної роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


Спосіб профілактики переохолодження та висихання кішечника у новонароджених під час хірургічних втручань на органах черевної пор
Подобный материал:
1   ...   91   92   93   94   95   96   97   98   99

Реєстр. № 399/31/09

  1. Спосіб прогнозування результатів лікування опікової хвороби.
  2. Завдяки розробці будуть суттєво покращене прогнозування, діагностика ускладнень опікової хвороби та їх лікування, що скоротить термін перебування хворих з тяжкими опіками в стаціонарі, зменшить витрати на лікування можливих ускладнень опікової хвороби.
  3. Спосіб базується на визначенні загального стану хворого за допомогою модифікованої прогностичної шкали, яка включає оцінку рівня свідомості за допомогою шкали Глазго, виміри частоти серцевих скорочень, дихальних рухів, середнього артеріального тиску, температури тіла; дослідження показників гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитів, кількості лейкоцитів та незрілих форм нейтрофільних гранулоцитів венозної крові; загального білка, сечовини, загального білірубіну сироватки крові; враховують також супутню хронічну патологію в стадії суб- та декомпенсації, індекс тяжкості ураження опіками; при цьому, якщо досліджувані показники відповідають фізіологічній нормі, кожному з них присвоюють 0 балів, якщо вони інформують про зміни напруження, компенсації, декомпенсації чи неспроможності органа або системи, кожному з них надають 1-4 бали, пропорційно враховуючи відхилення від фізіологічної норми; якщо встановлюють наявність попередньої соматичної патології, то нараховують 0 балів для стадії компенсації або 5 балів для стадії суб- чи декомпенсації; якщо вік потерпілого складає від 44 до 75 років, то шляхом інтерполяції присвоюють 2-6 балів. При загальній оцінці встановлюють задовільний стан з прийнятним прогнозом на одужання, якщо сума балів сягає 1-13, середнього ступеня тяжкості й можливу летальність з вірогідністю 20 % при сумі 14-17 балів, тяжкий стан й можливу летальність з вірогідністю 40 % при сумі 18-21 балів, вкрай тяжкий стан й можливу летальність з вірогідністю 60 % при сумі 22 балів і більше.
  4. Термометр медичний максимальний, секундомір, тонометр, стандартне лабораторне обладнання для визначення гемоглобіну, гематокріту, тромбоцитів, кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули крові; загального білка, сечовини, загального білірубіну сироватки крові.
  5. Область комбустіології, лікування хворих з поширеними опіками та опіковою хворобою.
  6. . Всі інші захворювання та травми, крім опіків та опікової хвороби.
  7. Підвищення рівня надання спеціалізованої кваліфікованої допомоги хворим з тяжкими опіками та опіковою хворобою, суттєве зменшення летальності, кількості днів непрацездатності і показників первинного виходу на інвалідність.
  8. Помилки можливі лише при недоврахуванні протипоказань, які вказані у п. 6.
  9. Методичні рекомендації, висвітлення роботи у науково-медичній літературі, оформлення деклараційного патенту України, проведення практичних занять з лікарями-комбустіологами на курсах підвищення кваліфікації.
  10. НДР «Організаційні і клінічні аспекти покращення якості надання медичної допомоги хворим з гострими хірургічними захворюваннями» 0199U002122, 2006 - 2010 р.
  11. Патент на корисну модель № 22442, опубл. 25.04.2007, бюл. № 5.
  12. Дніпропетровська державна медична академія, 49044, вул. Дзержинського 9, (0562) 31-22-57; Дніпропетровський центр термічної травми і пластичної хірургії, 49064 , пр. Калініна 53, (0562) 36-14-35
  13. С.В. Слєсаренко (0562) 36-14-35, Б.В. Гузенко, тел. (0562) 33-85-39
  14. Вчена рада ДДМА ( протокол № 5 від 27 .12.2007 р.).
  15. Надання зацікавленим особам пакету розроблених документів, проведення практичних занять з лікарями на курсах підвищення кваліфікації.


Реєстр. № 400/31/09

  1. Спосіб алогерніопластики післяопераційної вентральної грижі.
  2. Удосконалення способу алогерніопластики післяопераційної вентральної грижі шляхом накладання трансплантата – поліпропіленової сітки на поліспасті шви і пришивання сітки до апоневрозу, що забезпечить підвищення надійності лікування та профілактику рецидиву грижі.
  3. Хворому на етапі пластики грижових воріт виконують накладання поліспасних швів. Спочатку проводимо капронову нитку № 6 через лівий край апоневрозу разом з очеревиною з зовні в середину черевної порожнини, відступивши 1,5 см від краю , далі проводимо нитку з середини зовні, відступивши 0,5 см тільки від краю апоневрозу з очеревиною, потім цією ж ниткою на тому ж рівні тільки від лівого краю на 0,5 см, а правого на 1,5 см від краю з розташуванням подібних швів на відстані один від одного на 1,5 см. Передню поверхню м’язово-апоневротичного шару відділяємо від підшкірної клітковини на протязі 8-10 см від лінії швів в обидві сторони і підшиваємо трансплантат – поліпропіленову сітку, підкріплюючи цю лінію швів. Через контрапертури біля країв рани проводимо 2 поліхлорвінілові перфоровані трубки, поклавши їх на дно рани. Зашиваємо підшкірну клітковину, а потім і шкіру вузловими капроновими швами.
  4. Голка, капронова нитка № 6, голкотримач, гачки, трансплантат – поліпропіленова сітка, поліпропіленова нитка, скальпель, електрокоагулятор.
  5. Наявність післяопераційної вентральної грижі.
  6. Відсутні.
  7. Підвищення ефективності лікування, зменшення грошових витрат, кількості ускладнень – у 1,5 рази, термінів лікування – на 4 доби, виключений рецидив післяопераційної грижі.
  8. Не має.
  9. Курси стажування
  10. НДР « Оптимізація малоінвазивних оперативних втручань при гострій хірургічній абдомінальній патології», 0106U008118, 2006-2010.
  11. Патент на корисну модель № 33496; Опубл. 25.06.08 // Промислова власність . - № 12.
  12. Запорізький державний медичний університет, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, тел. (0612) 224-64-69.
  13. Капшитар О. В., Капшитар О. О. Тел. служб. (80612)34-75-53, дом. (80612)52-33-10.
  14. Вчена рада ЗДМУ ( протокол № 1 від 29.09. 2008 р.).
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням..


Реєстр. № 401/31/09

  1. Спосіб гемостазу з ложа жовчного міхура після холецистектомії.
  2. Удосконалення способу гемостазу з ложа жовчного міхура після холецистектоиії шляхом застосування розчину перекису водню, що забезпечить ефективність лікування, скоротить термін гемостазу, ліквідує можливість ускладнень та більш агресивну повторну хірургічну корекцію, зменшить строки лікування, летальність.
  3. Хворому після холецистектомії ложе жовчного міхура здавлюють марлевою серветкою, яка просочена перекисом водню, на 2-4 хвилини.
  4. Марлева серветка, печінковий гачок, перекис водню 3-6%
  5. Кровотеча з ложа жовчного міхура.
  6. Немає.
  7. Скорочення термінів гемостазу на 7 хвилин, відсутність рецидиву кровотечі, зменшення термінів лікування на 2 доби, летальності – на 1%.
  8. При недотриманні термінів здавлення ложа жовчного міхура не буде досягнутий гемостаз, тому для гемостазу необхідно здавити марлеву серветку, просочену перекисом водню, до ложа жовчного міхура на 2-4 хвилини.
  9. Курси стажування
  10. НДР « Оптимізація малоінвазивних оперативних втручань при гострій хірургічній абдомінальній патології», 0106U008118, 2006-2010.
  11. Патент на корисну модель № 30105; Опубл. 11.02.08 // Промислова власність. - № 3.
  12. Запорізький державний медичний університет, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, тел. (0612) 224-64-69.
  13. Капшитар О. В., Капшитар О. О.. Тел.: служб. (8-0612)34-75-53, дом. (80612)52-33-10.
  14. Вчена рада ЗДМУ ( протокол № 7 від 18.03. 2008 р.).
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням:відсутні.


Реєстр. № 402/31/09

  1. Спосіб діагностики травматичного розриву жовчного міхура.
  2. Запропонування способу діагностики травматичного розриву жовчного міхура шляхом проведення біохімічного дослідження, що забезпечить підвищення надійності діагностики.
  3. Хворому виконують лапароцентез, додатково визначають показники білірубіну у венозній крові і у патологічному субстраті з черевної порожнини, і якщо показник у крові у межах норми, а у субстраті складає 650-657 мкмоль/л, діагностують травматичний розрив жовчного міхура.
  4. Троакар, трубка, шприць, пробірки, фотокалориметр, спирт.
  5. Показання для застосування: для діагностики закритого травматичного розриву жовчного міхура до лапаротомії.
  6. Протипоказання для застосування: відсутні.
  7. Підвищення ефективності діагностики на 100%.
  8. Можливі ятрогенні пошкодження абдомінальних органів під час виконання лапароцентеза. Не одержання патологічного вмісту з черевної порожнини може бути за наявності значного спайкового процесу у черевній порожнині, якщо він відокремлює жовчний міхур від вільної черевної порожнини і патологічний вміст не поступає за його межі.
  9. Курси стажування
  10. НДР « Оптимізація малоінвазивних оперативних втручань при гострій хірургічній абдомінальній патології», 0106U008118, 2006-2010.
  11. Патент на корисну модель № 32769; Опубл. 26.05.08 // Промислова власність . - № 10.
  12. Запорізький державний медичний університет, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, тел. (0612) 224-64-69.
  13. Капшитар О. О., Капшитар О. В. Тел.служб. (80612)34-75-53, дом. (80612)52-33-10.
  14. Вчена рада ЗДМУ ( протокол № 10 від 26.06. 2008 р.)
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням.



Реєстр. № 403/31/09

  1. Спосіб накладання гемостатичного шва на рану печінки.
  2. Удосконалення способу накладання гемостатичного шва на рану печінки шляхом збільшення відстані від краю рани початкової частини нитки та зміни траєкторії проведення нитки, накладання подвійного двопетлистого симетричного шва, що забезпечить підвищення надійності гемостазу.
  3. Хворому виконують накладання гемостатичного шва на рану печінки, але спочатку у вушко круглої голки затягують нитку з вікрилу і прошивають голкою паренхіму печінки, відступивши на 2 см від краю рани печінки на всю глибину та повернувши її під дном на протилежну сторону рани і виколюють, відступивши від краю на 0,5 см, далі цю ж голку з ниткою проводять у паренхіму печінки, звідки починали накладання швів, але з відступом від краю рани на 0,5 см з подальшим проведенням голки на всю глибину та під її дном, але більш поверхнево з виколом на протилежній стороні, відступивши від краю рани на 2 см.
  4. Голка, голкотримач, нитка з вікрилу, пінцет, гачки.
  5. Рана печінки у постраждалого з закритою травмою живота та розривом печінки.
  6. Розриви паренхіми печінки у воротах печінки, розриви дольових та сегментарних трубкових структур.
  7. Підвищення ефективності лікування, надійності гемостазу, скорочення ускладнень на 14%, ліжко/дня – на 5 діб, летальності – на 8,5%.
  8. Не має.
  9. Інформаційний лист.
  10. НДР «Оптимізація малоінвазивних оперативних втручань при гострій хірургічній абдомінальній патології», 0106U008118, 2006-2010.
  11. Заявка u 200807636, пріоритет 04.06.08. Прийняте рішення про видачу патенту на корисну модель від 03 жовтня 2008 року.
  12. Запорізький державний медичний університет, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, тел. (0612) 224-64-69.
  13. Капшитар О. О., Капшитар О. В. Тел. роб. (80612)34-75-53, дом. (80612)52-33-10.
  14. Вчена рада ЗДМУ (протокол № 3 від 25.11.2008 р.).
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням .


Реєстр. № 404/31/09

  1. Спосіб накладання лапаротомних швів при закритій травмі печінки.
  2. Удосконалення способу профілактики евентраії шляхом проведення П-подібних швів через всю товщу передньої черевної стінки, починаючи з лівої сторонни рани та подальшим прошиванням у зворотньому напрямку – з правої сторонни, фіксацію ниток, що лежать на шкірі, трубками з поліхлорвінілу, що забезпечить підвищення надійності профілактики евентрації та інших ускладнень.
  3. Хворому виконують накладання П-подібних розвантажувальних швів на рану передньої черевної стінки. Спочатку нитку проводимо у вушко першої голки. Відступивши вліво на 3 см від краю рани проводимо голку з ниткою перпендикулярно до шкіри через всю товщу передньої черевної стінки. Протилежний кінець нитки проводимо у вушко другої голки і далі їх - через поліхлорвінілову трубку, довжина якої 2 см. Відступивши від точки введення першої голки на 2 см проксимальніше та паралельно рані другу голку з ниткою проводимо також через всю товщу передньої стінки. Між передньою черевною стінкою та абдомінальними органами прокладаємо великий сальник. Нитки укладаємо між великим сальником та передньою черевною стінкою перпендикулярно та правіше від правого краю рани і відступивши від нього також на 3 см голки з ниткам и проводимо через всю товщу передньої черевної стінки на шкіру, відстань між якими становить 2 см. Другу голку з ниткою проводимо через поліхлорвінілову трубку довжиною 2 см. Вздовж рани накладаємо та зав’язуємо вузлові шви при зближенні їх країв натягуванням розвантажувальних швів які також зав’язуємо. На рану довжиною 7-8 см накладаємо 2 розвантажувальних шва.
  4. Нитка, дві голки, поліхлорвінілова трубка, голкотримач, гачки.
  5. Значна анемія, гіпо- диспротеінемія, кахексія, перитоніт, запальні зміни у передній черевній стінці, старечий вік, ожиріння, рак, цироз печінки, прогностичне підвищення внутрішньо очеревинного тиску.
  6. Відсутні.
  7. Підвищення ефективності профілактики евентрації на 80%, зменшення витрат, термінів лікування на 2 тижні, кількості усклавднень – у 2 рази, летальності – на 3,4%.
  8. Відсутні.
  9. Курси стажування
  10. НДР «Оптимізація малоінвазивних оперативних втручань при гострій хірургічній абдомінальній патології», 0106U008118, 2006-2010.
  11. Патент на корисну модель № 33079; Опубл. 10.06.08 // Промислова власність - № 11.
  12. Запорізький державний медичний університет, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, тел. (0612) 224-64-69.
  13. Капшитар О. О., Капшитар О. В. Тел. служб. (80612)34-75-53, дом. (80612)52-33-10.
  14. Вчена рада ЗДМУ (протокол № 1 від 29.08. 2008 р.).
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведення .


Реєстр. № 405/31/09

  1. Спосіб поперечного лапаротомного доступу для апендектомії.
  2. Удосконалення способу поперечного лапаротомного доступу для апендектомії шляхом зміни напрямку розтину апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота, що забезпечить зменшення ускладнень і підвищення ефективності лікування.
  3. Хворому виконують поперечний доступ у правій клубовій ділянці, відступивши на 1 см медіальніше від передньо-верхньої ості клубової кості, розтинаючи шкіру та підшкірну клітковину. Далі за ходом волокон роз’єднують апоневроз зовнішнього косого м’яза живота. Потім поперечно волокна внутрішнього косого та поперечного м’язів живота роз’єднують і, наостанок, у тому ж напрямі розсікають поперечну фасцію живота з очеревиною та виконують апендектомію.
  4. Скальпель, гачки Фарабефа, ножиці, кровозупинні зажими, електрокоагулятор.
  5. Наявність у хворого гострого апендициту, як ускладнення - місцевого перитоніту.
  6. Гострий апендицит з розповсюдженим перитонітом.
  7. Підвищення ефективності лікування, зменшення травматичності, післяопераційних ускладнень на 12%, скорочення на 3 ліжко/дня та вартості лікування.
  8. Не має.
  9. Курси стажування
  10. НДР «Оптимізація малоінвазивних оперативних втручань при гострій хірургічній абдомінальній патології», 0106U008118, 2006-2010.
  11. Патент на корисну модель № 35062; Опубл. 26.08.08 // Промислова власність. - № 16.
  12. Запорізький державний медичний університет, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, тел. (0612) 224-64-69.
  13. Капшитар О. В. Тел.служб. (80612) 34-75-53, дом. (80612) 52-33-10.
  14. Вчена рада ЗДМУ (протокол № 2 від 21.10.2008 р.).
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням .



Реєстр. № 406/31/09

  1. Спосіб проведення симультанного абдомінального втручання.
  2. Удосконалення способу проведення симультанного абдомінального втручання шляхом виконання пластики грижових воріт пупкової грижі з внутрішньої сторони черевної порожнини, що дозволить розширити показання до самої симультанної операції за рахунок відмови від розширення операційного доступу, забезпечить ефективність лікування, зменшення травматичності операції, збереже пупок, ліквідує можливість післяопераційних ускладнень, релапаротомії, що притаманні класичному способу, скоротить час операції, терміни лікування у клініці, матеріальні витрати, летальність.
  3. Хворому після виконання верхнього серединного доступу і проведення основної операції грижові ворота зашивають з внутрішньої сторони черевної порожнини.
  4. Голка, голкотримач, капронова нитка, гачки.
  5. Наявність симультанного захворювання – пупкової грижі.
  6. Великі за розміром грижові ворота.
  7. Підвищення ефективності лікування, виключення травматичного розширення передньої черевної стінки, скорочення часу симультанної операції на 35 хвилин, зменшення післяопераційних ускладнень – на 2,2%, термінів лікування у клініці – на 3,5 доби, летальності – на 1,5%.
  8. Відсутні.
  9. Курси стажування
  10. НДР «Оптимізація малоінвазивних оперативних втручань при гострій хірургічній абдомінальній патології» 0106U008118, 2006-2010.
  11. Патент на корисну модель № 30106; Опубл. 11.02.08 // Промислова власність.- 2008. - № 3.
  12. Запорізький державний медичний університет, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, тел. (0612) 224-64-69, кафедра загальної хірургії, (0612) 34-75-53.
  13. Капшитар О. В., Капшитар О. О. Тел.роб. (80612)34-75-53, дом. (80612)52-33-10.
  14. Вчена рада ЗДМУ ( протокол № 7 від 18.03.2008 р.).
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням.


Реєстр. № 407/31/09
  1. Спосіб формування лійки пупкового кільця.
  2. При впроваджені у клінічну практику способу формування лійки пупкового кільця під час операції з приводу післяопераційних вентральних та пупкових гриж хворим формується пупкова ямка, яка надає животу косметичний і природній вигляд.
  3. В класичному варіанті під час операцій з приводу післяопераційних та пупкових гриж висікають зруйнований пупок , проводять грижерозтин, пластику і закінчують операцію пошаровим зашиванням рани. Внаслідок цього в проекції видаленого пупка залишається простий післяопераційний рубець. Спосіб формування лійки пупкового кільця включає розтин шкіри з висіченням зруйнованого пупка, герніотомії, видалення грижового мішка, пластику грижового дефекту дублікатурою апоневрозу , або хірургічною сіткою, а в проекції пупка при розтині шкіри формують два клапті трапецієподібної форми, вершини яких в подальшому фіксують до апоневрозу, поряд накладають симетричні шви і краї рани пошарово зашивають.
  4. Косметичний шовний матеріал (вікрил або пролен № 4) .
  5. Хворі з вентральними післяопераційними і пупковими грижами та хворі з комбінованою патологією органів черевної порожнини і вентральними грижами.
  6. Флегмона грижового мішка, важка супутня патологія.
  7. Після операції у хворих відновлюється звичайний вигляд живота, що дає косметичний ефект та відчуття морального і соціального комфорту.
  8. При формуванні трапецієподібних клаптів для формування лійки пупка необхідно враховувати товщину шару підшкірної жирової клітковини. Висота трапецієподібного клаптя складає 2/3 товщини шару підшкірної жирової клітковини. Це дає змогу провести не натяжну пластику пупка. Якщо при формуванні лійки пупка виникає натяг, то навколо майбутнього пупка додатково видаляють зайву частину підшкірної жирової клітковини.
  9. Методичні рекомендації, інформаційний лист, використання у клінічній практиці, у журналі .
  10. НДР «Розробити диференційовану хірургічну тактику лікування (раннє ентеральне харчування, традиційні і сучасні мініінвазивні операційні технології) важких гнійно-некротичних запальних уражень органів черевної порожнини та за очеревинного простору ( панкреатит, парапанкреатит, холецистит) та м'яких тканин на підставі з'ясування морфологічних та лабораторно-біохімічних особливостей перебігу цих видів патології» 0105U007853, 2005 - 2009 рр.
  11. Патент на корисну модель № 24774 Опубл. 10.07.2007 р. Бюл. № 10.
  12. Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, 79010 м. Львів. Вул. Пекарська, 69
  13. Кушнірчук М. І. Д.т.293-52-98. 226-43-38 моб.т.8-067-948-07-26.
  14. Вчена рада ЛНМУ (протокол № 7 від 24.09. 2008 р.).
  15. Консультація та безпосереднє навчання під час операції.


Реєстр. № 408/31/09
  1. Спосіб формування пупка за Кушнірчуком М.І.
  2. При впроваджені у клінічну практику способу формування штучного пупка хворим, у яких відсутній пупок внаслідок попереднього оперативного лікування.
  3. Спосіб формування пупка, який включає розтин шкіри з висіченням післяопераційного рубця і формуванням двох трапецієподібних клаптів, при чому при розтині шкіри в проекції пупка формують один трапецієподібний клапоть і навпроти нього другий трапецієподібний клапоть, який видовжують, формуючи на вершині трапеції додатковий клапоть у вигляді квадрата, потім до дублікатури апоневрозу фіксують окремо вершини трапецієподібних клаптів і окремо на симетричній відстані від основи трапеції - вершину видовженого трапецієподібного клаптя, накладають з обох боків симетричні шви, після чого косметичними швами зашивають краї рани.
  4. Косметичний шовний матеріал (вікрил або пролен № 4) .
  5. Хворі, у яких видалений пупок під час попереднього оперативного втручання.
  6. Безпосередніх протипоказів до операції немає. Протипоказами може бути тільки при важка супутня патологія.
  7. Після операції у хворих відновлюється звичайний вигляд живота, що дає косметичний ефект та відчуття морального і соціального комфорту.
  8. 8. При формуванні трапецієподібних клаптів необхідно враховувати товщину шару підшкірної жирової клітковини. Висота трапецієподібного клаптя складає 2/3 товщини шару підшкірної жирової клітковини. Це дає змогу провести не натяжну пластику пупка. Якщо при формуванні лійки пупка виникає натяг, то навколо майбутнього пупка додатково видаляють зайву частину підшкірної жирової клітковини.
  9. Методичні рекомендації, інформаційний лист, використання у клінічній практиці, стаття у журналі.
  10. НДР «Розробити диференційовану хірургічну тактику лікування ( раннє ентеральне харчування, традиційні і сучасні мініінвазивні операційні технології) важких гнійно-некротичних запальних уражень органів черевної порожнини та за очеревинного простору ( панкреатит, пара панкреатит, холецистит) та м'яких тканин на підставі з'ясування морфологічних та лабораторно-біохімічних особливостей перебігу цих видів патології» 0105 U007853 , 2005 - 2009 рр.
  11. Патент на винахід № 83172.Опубл.10.06.2008 р. Бюл. № 11.
  12. Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, 79010 м. Львів. Вул. Пекарська, 69
  13. Кушнірчук М. І. д.т.293-52-98, 226-43-38, моб.т.8-067-948-07-26.
  14. Вчена рада ЛНМУ (протокол № 7 від 24.09. 2008 р.).
  15. Консультація та безпосереднє навчання під час операції.


Реєстр. № 409/31/09
  1. Спосіб формування пупка за Кушнірчуком М.І.
  2. При впроваджені у клінічну практику способу формування штучного пупка при операціях з приводу пупкових і вентральних післяопераційних гриж у хворих буде відновлено звичайний вигляд живота.
  3. Спосіб формування пупка, який включає розтин шкіри над грижовим випинанням з висіченням зруйнованого пупка, формуванням двох трапецієподібних клаптів над висіченим пупком, герніотомії, видаленням грижового мішка, пластику грижового дефекту дублікатурою апоневрозу, або алопластичною сіткою та формуванням лійки пупкового кільця і власне пупка, при чому при розтині шкіри над грижовим випинанням в проекції пупка формують один трапецієподібний клапоть і навпроти нього другий трапецієподібний клапоть, який видовжують, формуючи на вершині трапеції додатковий клапоть у вигляді квадрата, потім до дублікатури апоневрозу фіксують окремо вершини трапецієподібних клаптів і окремо на симетричній відстані від основи трапеції - вершину видовженого трапецієподібного клаптя, накладають з обох боків симетричні шви, після чого косметичними швами зашивають краї рани.
  4. Шовний матеріал (вікрил або пролен № 4).
  5. Хворі з пупковими та вентральними післяопераційними грижами у яких зруйнований або видалений пупок. Хворі з поєднаною хірургічною патологією органів черевної порожнини та післяопераційними вентральними і пупковими грижами.
  6. Протипоказання для застосування. Відносним протипоказанням для застосування є наявність флегмони грижового мішка.
  7. Після операції з формуванням штучного пупка у хворих відновлюється природній вигляд живота, що дає косметичний ефект та відчуття соціального комфорту.
  8. При формуванні трапецієподібних клаптів для формування штучного пупка необхідно враховувати товщину шару підшкірної жирової клітковини. Висота трапецієподібного клаптя складає від 1/г до 2/3 товщини шару підшкірної жирової клітковини. Це дає змогу провести не натяжну пластику пупка. Якщо при формуванні лійки пупка виникає натяг, то навколо майбутнього пупка додатково видаляють частину підшкірної жирової клітковини. Застереження:у нас немає достатнього досвіду фіксації шкірних клаптів до хірургічної сітки.
  9. Методичні рекомендації, інформаційний лист, використання у клінічній практиці, стаття у журналі.
  10. НДР “Розробити диференційовану хірургічну тактику лікування ( раннє ентеральне харчування, традиційні і сучасні мініінвазивні операційні технології) важких гнійно-некротичних запальних уражень органів черевної порожнини та за очеревинного простору ( панкреатит, парапанкреатит, холецистит) та м'яких тканин на підставі з'ясування морфологічних та лабораторно-біохімічних особливостей перебігу цих видів патології”0105 U007853 ,2005 - 2009 р.р.
  11. Патент на винахід № 83169 Опубл.10.06.2008 р. Бюл. №11.
  12. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 70010 м. Львів, вул. Пекарська, 69.
  13. Кушнірчук М. І. Д.т.293-52-98. моб.т.8-067-948-07-26,тел.р. 226-43-38.
  14. Вчена рада ЛНМУ ( протокол № 7 від 24.09. 2008 р.).
  15. Консультація та безпосереднє навчання під час операції.


Реєстр. № 410/31/09

  1. Голка для апендектомії.
  2. В основу корисної моделі поставлено завдання полегшити операцію апендектомії на етапі перев’язки брижі і основи червоподібного відростка і зменшити тривалість операції.
  3. Голка для апендектомії, яка містить робочий кінець і отвір для проведення лігатури, згідно з корисною моделлю, робочий кінець голки має заокруглену форму, а на вушку голки розміщено два отвори для проведення двох різних лігатур, причому товщина голки складає 2 мм. Заокруглений робочий кінець голки для апендектомії зменшує загрозу пошкодження стінки кишки або судини брижі. Два отвори, розташовані на вушку достатньо товстої голки, дають можливість провести через брижу одночасно дві різні лігатури, що зменшує тривалість операції і полегшує проведення лігатур.
  4. Набір хірургічних інструментів для апендектомії.
  5. Виконання операції апендектомії з приводу гострого апендициту.
  6. Фіксований червоподібний відросток, який не виводиться в рану, коротка брижа апендикса.
  7. Запропонована голка дозволяє полегшити операцію апендектомії на етапі перев’язки брижі і основи червоподібного відростка і зменшити тривалість операції.
  8. Пошкодження стінки купола сліпої кишки у випадку значних запально-інфільтративних змін. Для запобігання ускладнення необхідна чітка інтраопераційна ідентифікація тканин.
  9. Методичні рекомендації, заняття з слухачами-хірургами передатестаційних курсів.
  10. НДР “Розробка диференційованої тактики діагностики, лікування і профілактики післяопераційних ускладнень у невідкладній абдомінальній хірургії на основі комплексної оцінки індивідуальних особливостей гомеостазу” 0105U007868, 2005-2009 рр.
  11. Патент на корисну модель №31016.; Опубл. 25.03.2008.Бюл. №6.
  12. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
  13. Михайлович В. В., тел. (032) 258-72-65.
  14. Вчена рада ЛНМУ ( протокол № 3 від 23.04.2008 р.).
  15. Консультації автора нововведення.


Реєстр. № 411/31/09

  1. Спосіб діагностики гострого апендициту.
  2. В основу корисної моделі поставлено завдання покращити діагностику гострого апендициту і зменшити кількість необґрунтованих апендектомій.
  3. При діагностиці гострого апендициту, що включає лабораторні дослідження та обчислення отриманих показників, згідно з корисною моделлю, встановлюють індекс нейтрофільного зсуву (ІНЗ), який визначають відношенням суми нейтрофілів (паличкоядерих і сегментоядерних) до суми лімфоцитів і моноцитів у лейкоцитарній формулі:

,

де П – паличкоядерні; С – сегментоядерні, Л – лімфоцити, М – моноцити, і при значенні ІНЗ більше 2,6 діагностують гострий апендицит.
  1. Мазок периферичної крові, пофарбований за Романовським-Гімзою, лабораторний мікроскоп.
  2. Лабораторна діагностика гострого апендициту
  3. Немає.
  4. Запропонований спосіб покращує діагностику гострого апендициту.
  5. Діагностична цінність запропонованого методу знижується при занедбаних гнійних ускладненнях гострого апендициту з появою в крові юних форм нейтрофілів.
  6. Методичні рекомендації, заняття з слухачами-хірургами передатестаційних курсів.
  7. НДР «Розробка диференційованої тактики діагностики, лікування і профілактики післяопераційних ускладнень у невідкладній абдомінальній хірургії на основі комплексної оцінки індивідуальних особливостей гомеостазу» 0105U007868, 2005-2009 рр.
  8. Патент на корисну модель №30686. Опубл. 11.03.2008 Бюл. №5.
  9. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
  10. Михайлович В. В., тел. (032) 258-72-65.
  11. Вчена рада ЛНМУ (протокол № 3 від 23.04. 2008 р.).
  12. Консультації автора нововведення.


Реєстр. № 412/31/09

  1. Спосіб оцінки тяжкості і прогнозування синдрому гострого дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові.
  2. Впровадження у клінічну практику нового способу тяжкості і прогнозування синдрому гострого дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові.
  3. Проводять дослідження в сироватці/плазмі крові первинних і вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів і при зниженні концентрації дієнових кон’югатів нижче 1,65 у.о., малонового диальдегіду нижче 65,0 ммоль/мл, оцінюють cтан хворого як тяжкий та прогнозують ймовірний несприятливий перебіг.
  4. Спектрофотометр, центрифуга, водяна баня, реактиви для визначення дієнових кон’югатів і малонового диальдегіду.
  5. Гострим синдромом ДВЗ крові.
  6. Немає.
  7. Медичний та економічний ефекти обумовлені досягненням ранньої діагностики важкості і прогнозування гострого синдрому ДВЗ крові, який не потребує дорогої і високотехнологічно апаратури, дозволяє пришвидшити час досліджень та робить його доступним для досліджень в клініко-діагностичних лабораторіях.
  8. Немає.
  9. Використання у навчальному процесі, стаття в журналі переліку ВАК.
  10. НДР ”Вплив професійних шкідливостей та алкоголю на особливості клінічного перебігу і лабораторні показники крові у хворих на токсичну кардіоміопатію та гострі форми ішемічної хвороби серця” , 2006-2010 р.р.
  11. Патент № 34070 Опубл. 25.07.2008. Бюл.№14.
  12. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69.
  13. Кінах М. В. тел. 274-25-86, Чаплик В. В. тел. 293-42-56 , Федчишин Н. Р. Тел. 260-20-76.
  14. Вчена рада ЛНМУ (протокол № 8 від 23.10. 2008 р.).
  15. Можливі додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням.


Реєстр. № 413/31/09

  1. Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії з включенням дванадцятипалої кишки.
  2. Покращення найближчих та віддалених результатів лікування.
  3. Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії з включенням дванадцятипалої кишки, що включає проведення петлі тонкої кишки позадуободово і зшивання між собою привідного та відвідного колін протягом 10-12см на відстані 40см від дуоденоєюнального переходу у вигляді букви „Г”, розвернутої вправо, формуючи таким чином вертикальне та горизонтальне коліна із зшитих між собою привідної та відвідної петель тонкої кишки; формування стравохідно-тонкокишкового анастомозу на товстому шлунковому зонді в ділянці переходу горизонтального коліна у вертикальне відвідної кишки одиночними інвагінуючими швами через усі шари по типу „кінець в бік”, огортання стравохідно-тонкокишкового анастомозу справа наліво горизонтальним коліном кишкової дупликатури, яку підшивають у вигляді муфти одиночними серозно-м”язевими швами вище та нижче лінії сформованого стравохідно-тонкокишкового анастомозу з наступним накладанням міжкишкового браунівського співустя, який відризняється тим, що над міжкишковим браунівським співустям відвідну від стравохідно-кишкового анастомозу петлю тонкої кишки персікають, попередньо прошивши ії двічі на відстані 0,5см апаратом УКЛ-60, куксу кишки біля міжкишкового браунівського анастомозу занурюють у кисетний шов, а проксимальний кінець петлі тонкої кишки з”єднують з куксою дванадцятипалої кишки дворядним швом.
  4. Лапаротомний набір інструментів.
  5. Хворі з гострокровоточивим раком шлунка.
  6. Випадки, коли ракова пухлина розповсюджується на діафрагму та заочеревинний простір.
  7. Підвищує ефективність оперативного втручання, знижує ризик розвитку недостатності швів кукси дванадцятипалої кишки, знижує післяопераційну летальність, покращує функціональні результати операції.
  8. При виконані способу реконструкції шлунковокишкового тракту після гастректомії може наступити недостатність швів ентеро-дуоденоанастомозу. Для запобігання цього ускладнення необхідно накладати вузлові дворядні шви із застосуванням атравматичного шовного матеріалу.
  9. Курси стажування та підвищення кваліфікації.
  10. НДР «Комплексне хірургічне лікування ерозивних, виразкових та пухлинних шлунково-кишкових кровотеч», 0107U000872. 01.2007 – 12.2009.
  11. Патент №30888; Опубл. 11.03.2008.
  12. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, 01601, м. Київ, бул. Т.Шевченко,13, тел. (044) 234-60-63.
  13. Фомін П.Д., ,т. 529-38-43 т.528-35-34.
  14. Вчена рада НМУ (про­токол № 17 від 17.12.2008 р.).
  15. Навчання техніки виконання.


Реєстр. № 414/31/09

  1. СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ТА ВИСИХАННЯ КІШЕЧНИКА У НОВОНАРОДЖЕНИХ ПІД ЧАС ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ НА ОРГАНАХ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ.
  2. Вдосконалення інтраопераційного зігрівання та зволоження кишечнику, а також ліквідації з черевної порожнини інфікованого матеріалу шляхом постійного інтраопераційного лаважу черевної порожнини теплим фізіологічним розчином.
  3. Застосовують постійний інтраопераційний лаваж черевної порожнини за допомогою силіконового дренажу з великою кількістю бокових отворів, якій розміщують у черевній порожнині після евентрації кишечнику, потім кишечник вертають у черевну порожнину, дренаж з однієї сторони з’єднують з системою для внутрішньовенних вливань за типом «Інфузомат», яка забезпечує постійну подачу фізіологічного розчину з температурою 370С зі швидкістю, що необхідна для постійного перебування кишечнику у розчині, другий кінець дренажу з’єднують з трубкою, яка введена у ємкість, розташовану нижче рівня операційного столу для пасивного відтоку рідини, по закінченні операції спочатку виключають подачу розчину, потім, після евакуації рідини з черевної порожнини, видаляють дренаж, черевну порожнину ушивають.
  4. Використовують силіконовий дренаж з великою кількістю бокових отворів, фізіологічний розчин натрію хлориду, система для внутрішньовенних вливань за типом «Інфузомат», ємкість для пасивного відтоку рідини.
  5. Оперативні втручання на органах черевної порожнини у новонароджених.
  6. Не відмічено.
  7. Скорочення строків перебування хворого у стаціонарі за рахунок профілактики ускладнень та запобігання повторних оперативних втручань на органах черевної порожнини у зв’язку зі злуковою кишковою непрохідністю.
  8. Не відмічені.
  9. Власні публікації .
  10. НДР «Профілактика, діагностика та лікування ускладненого перебігу післяопераційного періоду у новонароджених з хірургічною патологією» , 0105U008879 , січень2006 – грудень 2010рр.
  11. Заявка № u 2008 08349 – деклараційний патент.
  12. Одеський державний медичний університет, Валіховський провулок, 2.
  13. Лосєв О.О.,728-09-10, Діланян І.Р. 720-20-08
  14. Вчена рада ОДМУ (протокол № 4 від 18.12.2008р. ).
  15. Оволодіння методикою на місці.


Реєстр. № 415/31/09

  1. Пристрій для безгазових лапароскопічних операцій.
  2. Покращити результати лікування захворювань органів гепатобіліарної системи шляхом визначення оптимальних методологічних, тактичних та хірургічних методів у пацієнтів метаболічною хворобою (синдромом) та іншими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини.
  3. При проведенні детальних клініко - параклінічних досліджень пацієнтів з метаболічною хворобою (синдромом) і захворюваннями органів гепатобіліарної системи у них встановлено значно кращі результати ендовідеолапароскопічних холецистектомій і накладання органоанастомозів при використанні пристрія безгазових лапароспічних операцій (зонтичного лапароліфтинга) порівняно з пневмоперітонеумом (карбоксиперитонеумом) та традиційними операціями.
  4. Пристрій для безгазових лапароскопічних операцій (зонтичний лапароліфт).Лапароскопічний стіл.
  5. Наявність хірургічних захворювань органів брюшної порожнини.
  6. Пухлинні процеси, до яких відносяться ракові пошкодження та розлиті перитоніти.
  7. Значно кращі показники порівняно з іншими методами хірургічних втручань при формуванні органоанастомозів та холецистектомій. Отримані результати довели, що при формуванні органоанастомозів у пацієнтів з цирозом печінки і холецистектомій з причин холелітіаза, гострих та хронічних холециститів перевага належить ендовідеолапароскопічному методу при фіксації черевної стінки зонтичним лапароліфтингом порівняно з карбоксиперитонеумом та операцій відкритим традиційним методом по показанням: операції тривали коротше (≈ на 10-12 хв.) й значно легше, менш тривалий больовий синдром (≈ в 1,8 рази), тривалість та вираженність температурної реакції (≈ в 1,6 рази), більш рання активність пацієнтів (≈ в 2 рази), та тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі (≈ в 2 рази), значно менше були виражені окремі синдроми метаболічної хвороби при покращенні загального стану. Віддалені результати лапароскопічних операцій також були ефективнішими при використанні зонтичного лапароліфтинга.
  8. Ендовідеолапароскопічний метод операцій з використанням зонтичного
    ліфтинга поєднує малотравматичність з повноцінним об'ємом оперативного
    поля в черевній порожнині, що дає змогу при забезпечені необхідною
    апаратурою і висококваліфікованою оперативною бригадою уникнути ускладнень і помилок при виконанні формування органоанастомозів і холецистектомій у показаних пацієнтах метаболічною хворобою з захворюваннями органів гепатобіліарної системи.
  9. Публікації в наукових журналах , тези науково-практичних конференцій.
  10. НДР «Метаболічні основи ендовідеолапароскопічного лікування органів гепатобіліарної системи у хворих метаболічною хворобою (синдромом)» 2008 р.
  11. Патент на корисну модель № 26235 опуб.10.09.2007р. Бюл. № 14.
  12. Українська медична стоматологічна академія. Адреса: 36024, м. Полтава, вул.. Шевченка, 23
  13. Дудченко М. О. тел. 2-98-16
  14. Вчена рада УМСА( протокол № 9 від 12.03.08р.).
  15. Консультації автора


Реєстр. № 416/31/09

  1. Спосіб діагностики ваготомії
  2. Покращення результатів хірургічного лікування хворих з рецидивними пептичними виразками після різних видів ваготомії на основі кращої діагностики причини рецидиву виразки та повноти виконаної ваготомії.
  3. Спосіб включає вимірювання базального рівня кислотності шлункового соку та після підшкірного введення 1,0 мл 0,1% розчину атропіну за допомогою добового рН-моніторингу з використанням збільшення частоти пульсу як критерія початку холіноблокуючої дії атропіну.
  4. 1,0 мл 0,1% розчину атропіну, набір для підшкірної ін’єкції, хлорістий калій для калібрування зонда, регістратор РГ-1.035.ВР.5.0 для вимірювання кислотності шлунково-кишкового тракту, двух- або одноелектродний зонд, датчик порівняння, комп’ютерна програма для аналізу кислотності шлунково-кишкового тракту ТОВ “Старт”, 2001 V.8.0.
  5. Рецидивні та пептичні виразки після різних видів ваготомії при визначенні подальшої тактики лікування.
  6. Гострі та хронічні серцево-судині захворювання, психо-емоційні розлади, гостра гастродуоденальна кровотеча, загальні протипоказання до введення атропіну.
  7. Підвищення якості надання медичної допомоги хворим з рецидивними пептичними виразками після різних видів ваготомії , зменшення тимасової та стійкої втрати працездатності у цих хворих.
  8. Алергійні реакції на атропін. Шляхи усунення – системна протизапальна та симптоматична терапія.
  9. Методичні рекомендації
  10. НДР “Наукове обґрунтування та розробка базових індивідуальних програм реабілітації хворих та інвалідів з важкими наслідками оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту”, 012 U 001531, 2002-2004.
  11. Патент на корисну модель № 23485, опуб. 25.05. 2007 р.
  12. Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, пров. Радянський 1-А, м.Дніпропетровськ 49027, Україна тел. (8056)7448626.
  13. Снісар А. В., 8(0562) 46-55-25.
  14. Вчена рада УД НДI МСПI (протокол № 8 вiд 06.11.2008 р.)
  15. Консультації розробників.


Реєстр. № 417/31/09

  1. Спосіб діагностики регінарніх порушень системи гемостазу в ніжній кінцівці при хронічній венозній недостатності.
  2. Покращити результати діагностики регіонарних порушень системи гемостазу в ніжніх кінцівках при хронічній венозній недстатності різної етіолгії для цілеспрямованої корекції виявлених порушень та покращення результатів лікування ціє патології.
  3. Спосіб включає забір крові із загальної стегнової вени та артерії та вени ураженої нижньої кінціки, підшкірної вени верхньої кінцівки та дослідження в крові концентрації фібріногену, часу рекальцифікації й толерантності плазми до гепарину, часу лизису еуглобулінових згустків, протромбіновий індекс, встановлення артеріовенозного градієнту розбіжності показників системи гемостазу у нижньої та верхньої кінцівки.
  4. Стандартний набір для венепункції, набір рективів для визначення протромбінового індексу, толерантності плазми до гепарину, часу рекальцифікації плазми, фібриногену.
  5. Хронічна венозна недостатність різної етіології
  6. Захворювання, які призводять до порушення згортання крові; артеріальні та венозні аневризми стегнових судин у ділянці пункції.
  7. Підвищення якості надання медичної допомоги хворим на хронічну венозну недостатності, полягає у зменшенні тимасової та сійкої втрати працездатності хворих.
  8. Виникнення гематоми після пункції. Шляхи запобігання – точне встановлення місту пінкції стегнових судин, давляча пов’язка на місце пункції.
  9. Методичні рекомендації.
  10. НДР “Наукове обґрунтування та розробка удосконалених технологій медико-соціальної експертизи та базової програми медичної реабілітації хворих та інвалідів внаслідок хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок”, 0105U003658, 2005-2007.
  11. Патент на корисну модель № 27978, опуб.26.11. 2007.
  12. Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, пров. Радянський 1-А, м.Дніпропетровськ 49027, Україна тел. (8056)7448626.
  13. Афанасьєв С. В., Снісар А. В., Дзевицький Д. І., 8(0562) 46-55-25
  14. Вчена рада УД НДI МСПI (протокол № 8 вiд 06.11.2008р.)
  15. Консультації розробників.


Реєстр. № 418/31/09

  1. Метод інтраопераційної ідентифікації та оцінки функціії гортанних нервів.
  2. Зниження ризику пошкодження гортанних нервів в хірургії щитоподібної та прищитоподібних залоз.
  3. Застосування обладнання для інтраопераційного нейромоніторингу гортанних нервів (NIM 2) при повторних або ускладнених анатомічними факторами операціях на щитоподібних та прищитоподібних залозах.
  4. Аппарат для нейромоніторингу NIM 2 (Medtronic, Xomed, USA).
  5. Операції при рецидивних, загрудинних формах зоба, рецидивного гіперпаратиреозу, тиреоїдного раку з дисекцією шиї.
  6. Хворі, яким імплантовані штучні водії ритму серця.
  7. Скорочення часу на виконання хірургічних втручань, зниження післяопераційних ускладнень, збереження функції гортані, збереження працездатності та якості життя, зниження матеріальних витрат на реабілітацію та лікування ускладнень, зниження матеріальних витрат на лікування у зв’язку із скороченням часу перебування на ліжку.
  8. Немає.
  9. Методичні рекомендації, курси стажування.
  10. НДР “Вдосконалення діагностики та лікування раку щитоподібної залози на основі вивчення віддалених результатів лікування пацієнтів із різними формами пухлини ”, 0108U003163, з 01.01.2008 по 31.12.2010 р.
  11. Неохороноспроможні.
  12. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України. Харківське шосе, 121, Київ – 02091.
  13. Ларін О. С., Черенько С. М., Горобейко М. Б., Паламарчук В. О., Нечай О. П., Товкай О. А.
  14. Вчена рада УНПЦ ЕХТЕОТ (протокол № 102 від 23.03.2009 р.)
  15. Тренінг на робочому місці або курси підвищення кваліфікації в УНПЦЕХТЕОіТ.


Реєстр. № 419/31/09

  1. Порядок проведення клінічних випробувань тканих і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань.
  2. Головною метою прийняття розробленого акту є врегулювання порядку застосування в закладах охорони здоров'я технологій тканинної і клітинної трансплантації, відповідно до європейських стандартів належної виробничої, лабораторної, аналітичної та клінічної практики та вимог Гельсінкської декларації.
  3. Передбачає встановлення обов'язкових вимог до застосування трансплантації тканин та клітин в клінічній практиці, а також розробку нормативно-правових актів щодо регулювання питань діяльності, пов'язаної з трансплантацією клітин і тканин, зокрема визначення порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів.
  4. Відсутні.
  5. Порядок установлює вимоги до проведення клінічних випробувань трансплантації тканин і клітин в Україні та поширюється на всі види клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів, у тому числі стовбурових клітин кордової(пуповинної) крові. Порядок не поширюється на клінічні випробування препаратів крові людини.
  6. Відсутні.
  7. Нормативно-правове врегулювання порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань забезпечить надання хворим на тяжкі захворювання ефективної медичної допомоги.
  8. Відсутні.
  9. Наказ МОЗ У країни № 630 від 10.10.2007р.
  10. -.
  11. -.
  12. Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України, 02099, м. Київ, СМСЧ № 10 , пров. Волго-Донський,3.
  13. Кухарчук О.Л., Паляниця С.С.
  14. Вчена рада КЦ ТОТіК (протокол № 8 від 18.11.2008р.).
  15. Надання розробниками консультативної допомоги.