Навчальна програма

Вид материалаДокументы

Содержание


Ii. міжпредметні зв'язки
Iii. зміст курсу
Тема 2: Мова логіки. Метод формалізації
Тема 3: Історичний аналіз логіки як науки
Тема 4; Логічний аналіз понять
Тема 5: Судження
Тема 6: Логічний аналіз запитань і відповідей
Тема 7: Основні закони логіки
Тема 8: Умовивід
Тема 9: Основи теорії аргументації.
Iv. рекомендована література
3. Збірники вправ
Подобный материал:
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни "Логіка"

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ


Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання. Її роль у сучасному світі науки велика і багатопланова.

Необхідність вивчення майбутніми економістами логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Сучасна логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки.

Із педагогічних міркувань в запропонованому курсі викладається так звана загальна логіка і даються лише елементи математичної (символічної логіки) і логіки діалектичної. Значна увага приділяється логічному аналізу природної мови, який підводить до розуміння принципів побудови формалізованої мови логіки, а також забезпечує емпіричну базу для опису форм висновків і доведень у рамках спеціальних формалізованих мов. Опанування курсу логіки сприятиме вихованню культури мислення і підвищенню інтересу до сучасної логічної науки.

У програмі викладаються актуальні проблеми сучасного логічного знання і висвітлюється їх значення для монолітної теорії і практики. Вона створена на основі відповідного лекційного матеріалу, що викладається для студентів факультету інвестиційного менеджменту.

Мета курсу полягає у формуванні та вдосконаленні культури мислення студентів шляхом засвоєння ними основних знань з логіки та вироблення навичок доказового, несуперечливого мислення в процесі застосування набутих знань в практичних ситуаціях.

Завдання курсу полягає у тому, щоб розкрити закономірності розвитку логічних знань, предмет та метод сучасної логіки, її пізнавальне та практичне значення, зв'язок з іншими науками і особливо роль логіки як важливого знаряддя для ефективного процесу ділового спілкування Студенти повинні:
  • сформувати навички аналітико-дедуктивного стилю мислення та раціональної легітимації соціальної поведінки;
  • осягнути суть наукового стилю викладу думок, специфіку наукового пізнання, принципів евристики;
  • засвоїти раціональні схеми переконання, оволодіти теорією і практикою аргументації;
  • виробити творчий підхід до досліджуваних проблем, вдосконалити кмітливість;
  • розвинути творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і практичної діяльності;
  • опанувати логічні основи ораторської, полемічної майстерності.


II. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ

Сучасна логіка за своїми цілями і методами тяжіє до "природничих" наук, а за проблемами та за предметом дослідження - це гуманітарна наука (як частина філософії). Тому логіка служить з'єднуючою ланкою між гуманітарними та природничими науками. В процесі викладання курсу враховуються її зв'язки з математикою, філософією, правознавчими, економічними дисциплінами, мовою та іншими гуманітарними і природничими науками.


III. ЗМІСТ КУРСУ

Тема 1: Предмет і значення логіки

Походження терміна "логіка", його багатозначність. Мислення як предмет вивчення формальної логіки. Чуттєва і раціональна форма пізнання. Особливості абстрактного мислення. Мислення і мова.

Визначення логіки, як науки. Специфіка логіки як науки про міркування. Нормативний характер логіки.

Міркування і умовивід: їх визначення, структура, взаємозв'язок і специфіка. Засновки і висновок міркування. Загальна схема умовиводу. Правильне міркування: проблема критеріїв, правильності міркувань.

Правильність / неправильність міркування й істинність/ хибність його складників. Правильні міркування з істинними засновками і висновками (sound, arguments). Сумісні і несумісні міркування (consistent / inconsistent arguments). Поняття про логічну помилку. Софізм і паралогізм.

Логічна форма міркувань. Два рівні встановлення логічної форми міркувань: без урахування внутрішньої структури простих висловлювань -складників міркування (рівень логіки висловлювань ) із її урахуванням (рівень логіки предикатів), логічні і нелогічні терміни: визначення, види.

Правильність міркування і відношення логічного слідування.

Поняття логічного закону. Способи встановлення істинності висловлювань. Логічно недетерміновані і логічно детерміновані висловлювання. Логічний закон як логічна форма логічно істинних висловлювань.

Логіка як підґрунтя для виховання культури мислення фахівців сфери туризму. Логіка дослідження в галузі інформаційних технологій. Логіка і логічне моделювання економічної проблематики.

Тема 2: Мова логіки. Метод формалізації

Мова як знакова система. Функції природної мови. Загальна характеристика знака. Види знаків. Значення (екстензія) і смисл (інтенція) знака. Традиційні концепції значення: реалізм, психологізм, біхевіоризм.

Семіотика як вчення про знаки. Три виміри семіотичного аналізу мови:

синтаксис, семантика, прагматика.

Природні, штучні і формалізовані мови. Необхідність створення формалізованих мов. Особливості формалізованої мови. Мета застосування. Ієрархічність будови формалізованих мов: розрізнення "об'єктна мова / метамова" і феномен логічних парадоксів. Призначення синтаксису і семантики метамови. Специфіка структури формалізованих мов і відсутність прагматичного виміру. Екстенсійний характер формалізованих мов. Принципи відношення іменування: однозначність, предметність, взаємозамінюваність. Постиномії іменування. Типи контекстів: екстенсивні та інтенсивні.

Метод формалізації і проблема історичних етапів становлення логічних знань. Формалізація в широкому і вузькому значенні. Традиційна і сучасна логіка. Символічна, математична, класична і некласична логіка. Формальна логіка як єдина система знань.

Тема 3: Історичний аналіз логіки як науки

Виникнення науки логіки і основні етапи її розвитку. Логіка Стародавньої Індії. Основні періоди індійської логіки. Логіка стародавнього Китаю. Попередники логіки Аристотеля в Стародавній Греції. Логічне вчення Аристотеля. Особливості логіки стоїків. Характерні риси схоластичної логіки. Середньовічна іудейська і мусульманська традиція логічного аналізу. Новаторські ідеї Ф.Бекона.

Сучасна формальна логіка - другий етап розвитку логіки як науки. Вклад Дж.Ст.Мілля в систематизацію логічного знання. Трансцендентальна логіка І. Канта. Діалектична логіка Гегеля [вчення про поняття]. К.Маркс і В.І.Ленін про діалектичну логіку. "Алгебра" логіки. Розвиток логіки у зв'язку з обґрунтуванням математики. Багатозначні логіки. Модальна логіка та її види. Інтуїціоністська логіка.

Розвиток логіки в Україні.

Тема 4; Логічний аналіз понять

Поняття як форма думки. Характеристика предмета думки в понятті. Ототожнююче абстрагування і ототожнююче-розрізняюче абстрагування. Мовні засоби виразу поняття. Зміст поняття як форма виразу ознак предмета.

Типологія ознак предмета. Обсяг поняття. Множина і обсяг поняття. Елементи теорії множин. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття. Види понять. Логічні відношення між поняттями.

Визначення логічної операції над поняттями. Обмеження і узагальнення понять. Операції над обсягами понять як множинами доповнення, перетин, об'єднання, різниця обсягів.

Поділ поняття як логічна операція. Структура операцій поділу поняття. Види поділу. Правила поділу. Розчленування цілого на частини і класифікація. Види класифікації: природна і штучна.

Визначення поняття як логічна операція. Структура операцій визначення поняття. Види реальних визначень. Поділ номінальних дефініцій на синтаксичні і семантичні. Правила визначення. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення, остенсивне визначення. Значимість логічного аналізу понять для теоретичної і практичної діяльності економіста.

Тема 5: Судження

Загальна характеристика суджень. Судження, речення і висловлювання. Розповідні, спонукальні, питальні речення та їх логічний зміст. Види суджень. Прості і складні судження.

Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні, екзестенціальні і релятивні. Судження з простими і складними предикатами.

Категоричні судження та їх види. Виділяючі та виключаючі висловлювання. Розподіл термінів у судженнях. Логічні відношення між категоричними судженнями. Заперечення категоричного судження. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів. Судження з відношеннями. Запис суджень з відношеннями мовою логіки предикатів. Судження існування. Модальні судження.

Складні судження. Утворення складних суджень з простих за допомогою логічних зв'язок: кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації, еквіваленції та заперечення. Умови істинності складних суджень. Матеріальна імплікація та умовні судження.

Тема 6: Логічний аналіз запитань і відповідей

Запитання як різновид імперативів. Запитання і питальні речення. Логічна структура запитання. Оператор і передумова (пресупозиція) запитання. Контекст запитання.

Види запитань. Явні і неявні, прості і складні, відкриті і закриті, логічно коректні та логічно не коректні запитання.

Види відповідей. Релевантні і нерелевантні відповіді. Правильні і неправильні відповіді. Сильні (повні), слабкі (неповні) і надмірні відповіді. Тавтологічні (логічно або фактично) відповіді. Прямі й непрямі відповіді.

Тема 7: Основні закони логіки

Сутність закону. Закони мислення. Зв'язок законів мислення, законів природи і суспільства. Основні риси правильного мислення: визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість.

Основні закони логіки. Закон тотожності та його об'єктивна основа. Закон суперечності (несуперечності). Типи суперечностей. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Функції основних законів логіки та роль в методології наукового пізнання.

Тема 8: Умовивід

Загальна характеристика умовиводу. Склад і структура умовиводу. Дедуктивні та індуктивні умовиводи. Загальна типологія умовиводів. Відношення логічного слідування. Висновки логіки висловлювань. Типологія правил висновку логіки висловлювань. Обґрунтування правил висновку логіки висловлювань. Умовиводи логіки висловлювань у традиційній логіці.

Висновки із категоричних висловлювань. Безпосередні умовиводи (обернення; перетворення; протиставлення предикату; умовиводи за логічним квадратом).

Простий категоричний силогізм. Загальні правила простого категоричного силогізму. Спеціальні правила простого категоричного силогізму. Виведення модусів фігур простого категоричного силогізму. Обґрунтування модусів II, III і IV фігур шляхом зведення до модусів І фігури.

Силогістика та метод аналітичних таблиць. Недедуктивні умовиводи. Повна індукція. Неповна індукція (популярна індукція і наукова індукція). Аналогія. Аналогія властивостей і аналогія відношень.

Тема 9: Основи теорії аргументації.

Поняття про аргументацію. Типи аргументацій. Аргументація як обґрунтування певного положення на підставі використання інших положень. Структура аргументації: теза, аргументи, демонстрація. Аргументація і демонстративні міркування. Дедуктивні міркування. Повна індукція.

Аргументація і недемонстративні міркування. Неповна індукція. Міркування за аналогією. Співвідношення понять "доведення" і "аргументація", "спростування" і "критика". Софістика, логіка, діалектика, риторика, поетика як різні теорії мовно-мисленнєвої поведінки. Логічне доведення як частковий випадок аргументації.

Аргументація і суперечка. Визначення суперечки. Учасники суперечки: пропонент, опонент, аудиторія. Види суперечок: за формою (дискусія, диспут, полеміка, дебати; за метою: суперечка заради істини (діалектична суперечка), суперечка заради переконання, суперечка заради перемоги (еристична суперечка), суперечка заради суперечки; за кількістю осіб (суперечка-монолог, суперечка-діалог, суперечка-полілог); за способом (усна суперечка, письмова суперечка).

Види аргументації. Доказова та недоказова аргументація. Пряма та непряма (апагогічна і розділова) аргументація. Комунікативно-прагматичний контекст аргументації. Аргументація як особливий вид комунікації.

Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики. Види критики. Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації.

Правила та помилки аргументації і критики. Правила щодо тези. Правила щодо аргументів. Правила щодо демонстрації.

Аргументація в діловому спілкуванні.

IV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1) Основна:

1. Аристотель. Вторая аналитика. - М.: Мысль, 1978. Сочинения: В 4-х т. - Т.2.

2. Аристотель. Метафизика. -М.: Мысль, 1976. -т.1.

3. Барков В.Ф., Яскевич Я.С., Павлюкович В.И. Логика: Учебное пособие для высших учебных заведений. - Минск: Тетра Системе, 1996.

4. Гетьманова А. Д. Логика. М.: Владос, 1995.

5. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. К.: Вища школа, 1992.

6. Зегет В. Элементарная логика. М.: Вища школа 1985.

7. Иванов Е.А. Логика. М.: Изд-во БЭХ, 1996.

8. Івін О.А. Логіка. К., 1999.

9. Ивлев Ю.В. Логика. М.: Изд-во МГУ 1992. Ю.Костюк В.Н. Логика. Киев - Одесса: Вища школа 1975.

11. Курбатов В.И. Логика. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

12. Конверский А.Є. Логіка. К.: Український Центр духовної культури, 1999.

13. Логика. Минск: Высшая школа 1974.

14. Н.Марценюк С.П. Логіка: Курс лекций. - К.: НМКВО, 1993.

15. Свинцов В.И. Логика. - М.: Высшая школа, 1987.

Іб. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 2002.

17. Формальная логика. - Л.: Издательство ЛГУ 1977.

2 Додаткова:

1. Алексеев А.П., Аргументация. Познание. Общение. - М.: Изд-во МГУ, 1991.

2. Брутян Г.А. Аргументация. - Ереван, 1994.

3. Васильев Н.А. Воображаемая логика. - М.: Наука, 1989.

4. Доказательство и понимание. - К.: Наукова думка, 1986.

5. Емерен С.Х., Проотендрост Р. Аргументация, коммуникация, ошибки. - Л.:

Васильевский остров, 1992.

6. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. - М., 1978.

7. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. - Новосибирск: Наука, 1990.

8. Ковальски Р. Логика в решении проблем. - М.: Наука, 1990.

9. Логика. Логические основы общения: Хрестоматия. - М.: Наука, 1994.

10. .Маковельський А.О. История логики. - М., 1961.

11. Поварнин С.И. Искусство спора. О теории и практике спора. - М., 1993.

12. Рациональность, рассуждение, коммуникация. - К.: Наукова думка, 1987.

ІЗ. Фоллесдаль Д. Понимание и рациональность // Новое в зарубежной лингвистике. -М, 1986. -Вып. 18, - с. 139-159.

14.Язык и моделирование социального взаимодействия. — М.: Прогресс, 1987

3. Збірники вправ:

1. Байлер Ж.К. Логические задачи. - М.: Мир, 1983.

2. Мельников В.Н. Логические задачи. Киев: Выща школа, 1989.

3. Сборник упражнений по логике. Минск: Изд-во Минского ун-та, 1990.

4. Уёмов А. И. Задачи и упражнения по логике. М., 1961.

5. Упражнения по логике. М., 1993.

4. Довідкова література:

1. Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991.

2. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975.

3. Логический словарь «Дефорт». - М.: Мысль, 1994.

4. Перёверзев В.Н. Логистика. Справочная книга по логике. - М.: Мысль,1995.

5. Филбсофская энциклопедия: В 5-ти т. - М.: Сов. энциклопедия, 1960 -1970.

6. Философский энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1983.