Дипломна робота
| Вид материала | Диплом |
- Дипломна робота, 721.18kb.
- Дипломна робота складається з трьох розділів: Дипломна робота складається з трьох розділів, 204.46kb.
- Дипломна робота, 1198.16kb.
- Дипломна робота, 1603.78kb.
- Дипломна робота тема: хуліганство, 923.82kb.
- Дипломна робота, 656.13kb.
- Дипломна робота "Менеджмент як наука І мистецтво управління організацією", 1633.97kb.
- Дипломна робота, 140.25kb.
- Дипломна магістерська робота на тему "Планування рекламної кампанії на підприємстві", 103.39kb.
- Дипломна робота на тему, 994.44kb.
Методи визначення властивостей тканин: органолептичний, лабораторний. Сортність тканини. Властивості тканин, їх групи: геометричні, механічні, фізичні, оптичні, технологічні.
Лабораторно-практична робота. Визначення властивостей тканин, що впливають на пошив виробів.
Тема 8. Неткані матеріали, трикотажні полотна, їх призначення і властивості
Загальні відомості про виробництво нетканих матеріалів, їх властивості та застосування.
Трикотажні полотна, їх властивості.
Лабораторно-практична робота. Визначення основних властивостей нетканих і трикотажних матеріалів, способу їх виготовлення.
Тема 9. Прокладні й утеплювальні матеріали, їх призначення і властивості
Дублюючі й прокладні матеріали, їх призначення і властивості. Утеплювальні матеріали: ватин, синтапон, ватилін, їх властивості й використання.
Лабораторно–практична робота. Розпізнавання за ознаками дублюючих і утеплювальних матеріалів.
Дібравши різні зразки дублюючих матеріалів, визначити дублирін, флизелін, бортовку. Дібравши зразки утеплювальних матеріалів, указати: ватин (вовняний і штучний), синтапон, ватилін.
Тема 10. Матеріали для з’єднання
Швейні нитки, їх види, призначення і властивості. Методи з’єднання деталей одягу: нитковий, клемовий, зварювальний.
Тема 11. Оздоблювальні матеріали
Плетені матеріали, їх види, ознаки зовнішнього вигляду: мереживо, тасьма, сутаж, шпур.
Ткані оздоблювальні матеріали, їх види, ознаки зовнішнього вигляду і призначення: стрічка, в’юнчик, окантування, тасьма.
Розділ 4. СПЕЦІАЛЬНЕ МАЛЮВАННЯ і ОСНОВИ КРЕСЛЕННЯ
Тема 1. Вступ
Малюнок – основа зорової культури. Значення малювання у розвитку художнього смаку. Спеціальне малювання та його значення як засобу передачі думок і почуттів людини. Способи передачі форми предметів: рисунок, фотографія, креслення.
Креслення: інструменти, лінії креслення, поняття про масштаб.
Тема 2. Геометричне креслення
Побудова геометричних фігур, кутій, їх поділ па частини, поняття про лекальні криві.
Лабораторно-практична робота. Побудова лекальної кривої.
Тема 3. Характеристика фігур за пропорціями
Основний чинник, що визначає поставу. Типи пропорцій тіла людини.
Лабораторно-практична робота. Визначення типу фігури людини.
Тема 4. Загальні відомості про проекції
Проекції, їло застосовуються в техніці піл час складання креслень. Перетин геометричних тіл площинами.
Тема 5. Загальні відомості про рисунок
Відмінності між лінією креслення і рисунка, графічний і живописний рисунки. Найпростіші геометричні форми як вихідні для побудови складних форм. Освітлення тіл залежно від джерела світла. Перспективі у зображенні предметів.
Лабораторно-практична робота. Малювання плоских симетричних фігур: прямокутників, овалів. Малювання предмета у перспективі.
Тема 6. Графічне вирішення ескізів моделей
Канони і модулі, Правила зображення фігури. Зарисовування контуру фігури на повний зріст. Фізичні особливості малюнка чоловічої, жіночої і дитячої фігур.
Лабораторно-практична робота. Графічне зображення фігури людини в фас.
Темп 7. Лінії в одязі. Геометричне зображення силуету
Конструктивні й декоративні лінії. Основні антропометричні точки. Характеристика силуету порівняно з геометричними фігурами.
Лабораторно-практична робота. Графічне зображення жіночої фігури у 3/4 повороту.
Тема 8. Правила малювання моделей одягу, складок, драпіровок
Загальні правила побудови рисунка одягу. Умовності в рисунках під час передачі об’єму. Розмітка при малюванні комірів, вирізів, рукавів. Малювання поясного одягу, жіночого одягу легкого і костюмного асортиментні дитячого одягу.
Графічне зображення складок і драпіровок, форма, яку вони можуть утворювати.
Лабораторно-практична робота. Малювання одягу різного силуету.
Розділ 5. КОНСТРУЮВАННЯ І МОДЕЛЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ
Тема 1. Роль конструювання і моделювання одягу
Історія розвитку одягу. Цілі та завдання конструювання і моделювання одягу. Сучасні тенденції моди. Етапи створення одягу.
Тема 2. Коротка характеристика методів конструювання одягу. Види моделювання
Коротка характеристика методів конструювання одягу. Особливості конструювання з примірюванням і без нього. Творче, технічне, художнє моделювання. Поняття про типові фігури.
Тема 3. Основи художнього оформлення одягу
Стиль і мода. Основні принципи композиції одягу. Види постійного і змінного оздоблення. Художнє оформлення виробів за народними традиціями.
Тема 4. Види і класифікація жіночого одягу
Класифікація жіночого одягу за сезоном, віком, призначенням. Види жіночої сукні за силуетом, конструктивними особливостями. Вимоги до одягу.
Тема 5. Опис зовнішнього вигляду швейних виробів
Загальна характеристика моделі, по детальна характеристика кожного вузла окремо.
Лабораторно-практична робота. Зробити опис вибраної моделі.
Тема 6. Види конструкції рукавів. Моделювання рукавів
Особливості конструкції вшивних, реглан, суцільно кроєних рукавів. Кількість деталей, назви зрізів і швів. Особливості конструювання рукавів залежно під оформлення нижнього зрізу й окату. Моделювання коротких і довгих рукавів.
Тема 7. Особливості конструкції горловини у швейних виробах, її моделювання
Конструктивні особливості вшивних і суцільнокроєних комірів, кількість деталей, назви зрізів і швів. Побудова і моделювання форм вирізу горловини.
Лабораторно-практичні роботи.
1. Побудова креслення вшивних комірів.
2. Побудова форм вирізу горловини.
Тема 8. Правила обмірювання фігури людини, їх умовне позначення і запис
Правила обмірювання фігури людини. Головні та проміжні обміри, їх умовне позначення і запис.
Лабораторно-практична робота. Знімання обмірів фігури людини.
Різновиди спідниць за конструкціями: прямі, конічної форми, клинки. Кількість деталей спідниць різних конструкцій, назви зрізів і швів.
Лабораторію-практичні роботи.
1. Побудова креслення основи прямої спідниці.
2. Побудова креслення спідниць чотири і шести клинок.
3. Побудова креслення спідниць конічної форми.
Тема 10. Різновиди жіночих брюк, їх моделювання і побудова креслення
Види брюк за конструкцією. Кількість деталей, назви зрізів та швів. Особливості моделювання брюк різних фасонів.
Лабораторно-практична робота. Побудова креслення жіночих брюк.
ПРАКТИЧНІ РОБОТИ
До теми 2. Користуючись методом технічного моделювання, перенести основну грудну тіточку: у лінію талії, пройми, горловини, бокового зрізу, середини полочки, її рельєф.
До теми 3. За допомогою ручних інструментів та на швейній машині виготовити різні види постійного озлоблення: прості та фігурні вафлі, буфи, зубчики, зашипи; пришити мереживо, тасьму, в’юнчик, оборку, рюш; прокласти оздоблювальну строчку.
Виготовити виріб побутового призначення однією з технік вишивання, взявши за основу народні традиції.
До теми 4. Побудова креслення основи жіночої сукні з ушивним рукавом, Побудову виконуємо в три етапи: побудова базисної сітки креслення, побудова спинки і переду.
Зняття викрійки з журналів мод різних типів. Читання таблиць розмірів, схем листів викрійок. Способи зняття деталей виробу з листа викрійок. Види міток і контрольних знаків деталей.
До теми 6. За допомогою правил технічного моделювання виконати моделювання довгого і короткого рукавів: ліхтарик, буф, дзвіночок, рукава, зібраного по окату, розширеного донизу і по всій довжині.
До теми 9. Виконати моделювання спідниць різних фасонів на основі прямої, двохшовної спідниці: трапеції, напівкльош, з рельєфами, з розрізом, зі шліцею, з кокеткою, зі складками, з підрізами, з драпіруванням, із запахом.
Розробка викрійки обраної моделі спідниці за допомогою правил технічного моделювання.
До теми 10. Виконати моделювання брюк на основі: з одним або двома защипами по верхньому зрізу, завужених або розширених донизу, з манжетами.
Розділ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ
Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці
Зміст поняття «охорони праці», соціально-економічне значення охорони прані. Мета і завдання предмета «Охорона прані», обсяг, зміст і порядок його вивчення. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета під час підготовки робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Основні законодавчі акти з охорони праці; Конституція України, Закон України «Про охорону праці», «Кодекс законів України про працю», «Основи Законодавства України про охорону здоров’я населення», Закон України «Про пожежну безпеку», Закон України «Про охорону навколишньою природного середовища».
Основні завдання системи стандартів безпеки праці: зниження та усунення небезпечних та шкідливих виробничих чинників, створення ефективних засобів захисту працюючих. Галузеві стандарти.
Правила внутрішнього трудового розпорядку. Колективний договір. Укладання і виконання. Права працівників па охорону прані під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок і підлітків. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту.
Державний і громадський контроль за охороною праці.
Відповідальність за порушення законодавства про працю, правила та інструкції з охорони праці.
Інструктування з безпеки праці. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання. Нещасні випадки, пов’язані з роботою на виробництві і побутові. Алкоголізм і безпека праці. Профзахворювання і профотруєння.
Основні причини травматизму і захворювань на виробництві. Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві: організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медико-профілактичні. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань.
Тема 2. Основи безпеки праці в галузі
Загальні питання безпеки праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібно спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою її галузі. Вимоги безпеки праці під мас експлуатації машин, механізмів, обладнання та устаткування, які використовують під час виконання ручних, машинних та волого-теплових операцій під час виготовлення швейних виробів. Зони безпеки та їх огородження під час роботи на спеціальних швейних машинах, прасувальному обладнанні. Попереджувальні написи, сигнальне фарбування. Знаки безпеки.
Засоби індивідуального захисту від небезпечних і шкідливих чинників виробництва. Спецодяг. Захист від шуму, пилу, вібрацій, несприятливих умов праці. Порядок їх використання.
Обов’язкові для всіх виробників правила та заходи щодо попередження нещасних випадків. Вимоги безпеки у навчальних, навчально виробничих приміщеннях навчальних закладів.
Тема 3. Основи пожежної безпеки
Характерні причини виникнення пожеж: порушення правил використання відкритого вогню і електричної енергії, використання не підготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях; порушення правил використання опалювальних систем, електронагрівальних приладів, відсутність захисту від блискавки. Пожежонебезпечні властивості речовин.
Організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація.
Горіння речовин та способи його припинення. Умови горіння. Спалах, запалення, горіння, тління. Легкозаймисті й горючі рідини. Займисті, важкозаймисті і незаймисті речовини, матеріали. Поняття вогнестійкості.
Вогнегасильні речовини та матеріали: рідина, піна, вуглекислота, пісок, покривала, їх властивості. Пожежна техніка для захисту об’єктів: пожежні машини, автомобілі, мотопомпи, установки для пожежегасіння, вогнегасники, ручний пожежний інструмент. Їх призначення, будова, використання на пожежі. Особливості гасіння пожежі на швейних фабриках, у навчально-виробничих майстернях «обробки тканини». Організація пожежної охорони на швейних фабриках.
Тема 4. Основи електробезпеки
Електрика промислова, статична, атмосферна.
Особливості ураження електричним струмом. Вплив електричного струму на організм людини. Електричні травми, їх види. Чинники, які впливають на ступінь ураження людини струмом: значення напруги, шлях і тривалість дії, фізичний стан людини, пологість повітря. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження працюючих струмом.
Допуск до роботи з електрикою та електрифікованими машинами. Колективні та індивідуальні засоби захисту на електроустановках. Попереджувальні написи, плакати, пристрої. Ізолюючі прилади. Замулення та захисне заземлення, їх призначення. Роботи з переносними електроприладами.
Тема 5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії
Поняття про виробничу санітарію як систему організаційних, гігієнічних та санітарно-технічних заходів. Шкідливі виробничі чинники (шум, вібрація тощо). Основні шкідливі речовини, їх вплив на організм людини. Лікувально-профілактичне харчування.
Фізіологія праці. Чергування праці та відпочинку. Виробнича гімнастика. Додержання норм піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми і жінками.
Основні гігієнічні особливості праці професії «швачка».
Вимоги до опалення, вентиляції, кондиціювання повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень. Правила експлуатації системи вентиляції.
Види освітлення. Природне, робоче та аварійне освітлення.
Правила експлуатації освітлення.
Санітарно-побутове забезпечення працюючих. Щорічні медичні огляди працюючих осіб до 21 року.
Тема 6. Падання першої допомоги потерпілим у разі нещасних випадків
Послідовність, принципи надання першої допомоги: доцільність дії, швидкість, рішучість і спокій.
Засоби надання першої допомоги. Медична аптечка, її вміст, призначення і правила користування.
Перша допомога під час запорошення очей, поранень, вивихів, переломів. Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легень, стравоходу.
Надання першої допомоги під чає знепритомніння (втрати свідомості, шоку, теплового і сонячного ударів, опіку, обмороження). Правила надання першої допомоги під час ураження електричним струмом. Оживлення, способи штучного дихання, положення потерпілого і дії особи, яка надає допомогу. Непрямий масаж серця. Порядок одночасного виконання масажу серця та штучного дихання.
Транспортування потерпілого. Підготовка потерпілого до транспортування. Вимоги до транспортних засобів.
Додаток Б
План-конспект заняття на тему: «Види кишень для поясних виробів»
Розділ І. Технологія виготовлення швейних виробів
Тема 6. Технологія обробки окремих вузлів і деталей
Тема уроку: Види кишень для поясних виробів
Мета уроку: ознайомити учнів з різними видами кишень; повторити види машинних швів;
розвивати творче мислення, просторову уяву, конструкторські здібності, пам’ять;
виховувати уважність і акуратність; повторити санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної роботи, організації робочого місця під час шиття.
Метод проведення: рольова гра, метод проектів.
Міжпредметні зв’язки: біологія, креслення, трудове навчання.
Наочність, обладнання, матеріали: плакати, інструкційні картки, зразки швів, зразки готових кишень, голки, ножиці, тканина тощо.
Структура заняття
І. Вступний інструктаж
Організаційний момент (3 хв.).
Актуалізація знань учнів (повторення) (7 хв.).
Учитель роздає картки для самостійної роботи.
Картка-завдання №1
Моделі шортів різноманітні за конструкцією, фасоном, оздоблювальними елементами, фурнітурою (рис. Б.1). Вибір моделі залежить від напрямку моди, віку, особливостей фігури, властивостей тканини.
Запитання і завдання:
- Подано різні моделі шортів. Виберіть шорти з найбільш модними деталям.
- Перелічить фурнітуру для шортів.
- Підберіть модель шортів для конкретної фігури. Поясніть свій вибір.
- Для яких фігур шорти не рекомендуються?
Рис. Б.1. Моделі шортів
Картка-завдання №2
Рис. Б.2. Моделі брючних виробів
Запитання і завдання:
- Зробіть усний опис поданих моделей брючних виробів (Рис. Б.2).
- Що є характерним для сучасних брючних виробів?
- Яка використовується фурнітура для брюк?
- Які вузли і деталі у брючних виробах обробляються таким же чином, як у спідниці?
Окремі учні готуються, а з іншими проводиться усне опитування. Запитання для усного опитування:
- Яких основних правил безпечної праці потрібно дотримувати під чіп
роботи на швейній машині?
- З якого боку має падати світло на оброблювану деталь?
- Які види швів ви знаєте?
- Які пристрої до швейної машини ви знаєте?
- Як регулюється довжина стібка в машині?
- Як регулюється висота підйому рейки?
- 3 яких деталей складається човниковий пристрій?
- Які несправності виникають у разі неправильного встановлення човника на човниковому валу?
- Які несправності виникають у разі неправильного встановлення голки?
- Що потрібно зробити, щоб позбутися петель знизу матеріалу?
- Що спричиняє виникнення брудної строчки?
- Що спричиняє ламання голки?
- Чи можна працювати, коли нитка неправильно заправлена?
- Які механізми швейної машини (ззовні) можете назвати?
- Як називається механізм голки? Як відбувається перетворення рухів?
- Яка будова шпульного ковпачка?
- Що заборонено під час робити на зшивальних та спеціальних швейних машинах?
- Які типові деталі та спеціальні ви можете назвати?
- Чому маховик у швейній машині обертається на нас?
- Яка будова електропривода?
- Які знаєте машинні шви?
Пояснення нового матеріалу (35)
1. Різні види кишень та способи їх обробки.
Зазвичай, майже всі брюки шиють із кишенями. Ця проста деталь одягу може бути справжньою улюбленицею моди. Сьогодні модельєри пропонують найрізноманітніші кишені: накладні, внутрішні, «у рамку», з листочкою, і навіть кишені-книжки. Від звичайних накладних вони відрізняються тим, що можуть значно збільшуватися в об’ємі за рахунок бейки, яка відділяє їх від поверхні самої речі.
Кишені-гаманці кріпляться до пояса спідниці або штанів, вони бувають досить великих розмірів. Лійкоподібні кишені найчастіше розміщують збоку на вільних літніх брюках.
Велику кількість комбінованих кишень пропонує сучасна мода: одна на одній, одна всередині іншої, накладна, а у ній внутрішня тощо. Кишені можуть бути розміщені і на передніх половинках брюк, і на задніх, вище і нижче коліна, на поясі, у швах тощо.
Ми з вами сьогодні розглянемо різні види кишень і навчимося шити один із цих видів.
Розрізняють такі види кишень:
а) накладні;
б) прорізні;
в) у швах.
Розрізняють такі способи обробки кишень: обробка кишень у швах; у швах закритою листочкою; у швах поясом; у швах із підрізом і клапаном; різні накладні кишені (з клапаном, із зустрічною складкою, з боковими складками); кишеня з підкрійним бочком тощо.
2.Накладні кишені
Такі кишені виконують з основного матеріалу, але в деяких випадках дуже ефектно виглядають накладні кишені з оздоблювального матеріалу.
Для зміцнення входу в кишеню дають прокладку з полотна або флізеліну. Верхній зріз накладної кишені обробляють припуском (рис. Б.3а) або обшивкою (рис. Б.3б). Бічні і нижні зрізи накладної кишені підгинають, запрасовують по намічених лініях і настрочують на половинки брюк на певній відстані від краю залежно від моделі (рис. Б.3в). а б в
Рис. Б.3. Обробка накладної кишені
3.Прорізні кишені
Найпоширенішими прорізними кишенями є кишені в рамку (рис. Б.4) і з листочкою, розміщені вертикально, горизонтально або під кутом.
О
бробляють прорізні кишені в брюках так само, як і в платтях і спідницях. Різниця тільки у тому, що для уникнення розтягування кишені під лінію входу в неї з вивороту дають підкладку. Вона потім пришивається разом із листочкою і обшивкою. Верхні зрізи підкладки кишені повинні доходити до верхніх зрізів брюк і потрапляти у шви обробки пояса.
4.Кишені у швах передніх половинок брюк
Такі кишені мають різну конфігурацію (рис. Б.5).
Бічна частина передньої половинки є також і підзором, тому її викроюють на 5 см ширшою. Бічну частину накладають на мішковину кишені і настрочують, попередньо обметавши зріз.
Верхню частину кишені розміщують на основній частині передньої половинки, обробляють обшивкою, викроєною за формою кишені (рис. Б.6) Можна також обробити припуском, вклавши між основною деталлю і обшивкою підкладку кишені.
Підзор нижньої і обшивка верхньої сторін кишені можуть бути викроєні з основної тканини разом з однією частиною підкладки кишені. Зрізи підкладки кишень обметують на спеціальній машині, а зшивають подвійним швом.
Рис. Б.5. Види кишень у швах Рис. Б.6. Обробка кишень у швах передніх передніх половинок брюк половинок брюк
ІІ. Поточний інструктаж (40 хв.)
Практична робота. Виготовлення кишені (на вибір) з використанням вивчених машинних швів
Обладнання та матеріали: швейна машина, нитки, тканина, голка, ножиці, зразки обробок кишень.
Роздати інструкційні картки.
Учитель застосовує диференційований підхід до учнів, проводить додатково індивідуальний біжучий інструктаж для тих, хто цього потребує.
Інструкційна картка №1
Обробка кишені у шві або рельєф
| Назва операції | Технічні умови виконання, графічне зображення операції | |
| 1. Викроїти підкладку кишені з двох частин. | З основної тканини. | |
| 22. Позначити місце розташування кишені на частинах основної деталі. | Надсічками або милом. | |
| 3.Пришити підкладку до верхньої (передньої) частини основної деталі (операція 1). | На лицьовий бік верхньої (передньої) частини основної деталі покласти одну частину підкладки кишені, випускаючи її на 1-1,5 см вище від надсічки лицьовим боком униз і пришити швом 1 см завширшки. |  |
| 44. Пришити другу частину підкладки до нижньої (бічної) частини основної деталі (операція 2). | На лицьовий бік нижньої (бічної) частини основної деталі покласти другу частину підкладки лицьовим боком униз, відпускаючи її на 1-1,5см вище від надсічки, і пришити швом 1 см завширшки. | |
| 55. Зметати частини основної деталі. | Скласти лицьовими боками всередину, вирівняти зрізи, зрівняти надсічки, відвернути в бік підкладки кишені і зметати. Зробити пропуск у ділянці кишені. | |
| 66. Зшити частини основної деталі. | Машинну строчку прокласти біля змету валики На ділянці надсічок з боку бічної частини основної деталі підкласти клаптик бавовняної тканини. | |
| 7. Приметати шов пришивання підкладки кишені до верхньої (передньої) частини основної деталі. | Прямими стібками між надсічками, випускаючи кант із передньої частини основної деталі. | |
| 8. Запрасувати верхній край кишені. | 3 виворітного боку. | |
| 9. Прокласти оздоблювальну строчку по верхньому краю кишені (операція 3). | На ділянці кишені з лицьового боку деталі. | |
| 10. Запрасувати припуски на шов з’єднання частин основної деталі. | У бік передньої частини. | |
| 11. Зшити підкладку кишені (операція 4). | Ширина шва 1-1,5 см. | |
| 12. Обметати зрізи підкладки кишені і частин основної деталі. | На спеціальній машині. | |
| 13. Прокласти оздоблювальну строчку вздовж усього шва, який з’єднує частини основної деталі. | Так, щоб вона збіглася з оздоблювальною строчкою на ділянці кишені. | |
| 14. Запрасувати кишеню через пропрасовувач. | 3 виворітного і лицьового. | |
Інструкційна картка №2.
Обробка накладної кишені із зборками чи складками
| Операція | Технічні умови виконання, графічне зображення операції |
| 1 .Утворити зборки або закласти складочки. | По верхньому краю накладної кишені за моделлю. |
| 2. Обробити бічні сторони і нижній край кишені. | Якщо є припуски, перегнути на виворітний бік і запрасувати, а овальні краї кишені обробити обшивкою, яку викроюють залежно від форми кишені. |
| 3. Запрасувати смужку тканини для обкантування верхнього краю кишені. | Перегнути вдвоє поздовж, виворітним боком усередину, і запрасувати згин, одночасно підігнути всередину кінці смужки на 1 см. |
| 4. Пришити смужку (попередньо можна приметати) до верхнього краю кишені (операція 1). | Підготовлену смужку лицьовим боком вкласти на лицьовий бік кишені зрізами до її верхнього зрізу, приметати і пришити. Ширина шва залежить від ширини канта.  |
| 5.Виметати шов пришивання смужки. | Пришитою смужкою обігнути шов, утвориш кант і закріпити його прямими ручними стібками, які прокладають на відстані 0,1 см від шва пришивання смужки. При цьому з виворітного боку кишені під строчку повинен потри пити внутрішній край смужки. |
| 6. Закріпити кант машинною строчкою (операція 2). | У шов пришивання смужки. |
| 7. Запрасувати кишеню. | 3 виворітного боку. |
| 8. Приметати кишеню до основної деталі. | По контрольних знаках на основній деталі прямими стібками на відстані 0,3- 0,5 см від бічних і нижнього країв кишені. |
| 9. Настрочити кишеню на основну деталь. | На відстані від бічних і нижнього країв за моделлю. У верхній частині кишені з виворітного боку під строчку підкласти клаптики бавовняної тканини прямокутної форми. |
Інструкційна картка №3.
Обробка накладної кишені з підкладкою
| Операція | Технічні умови виконання, графічне зображення операції |
| 1 . Викроїти деталі кишені. | |
| Накладну кишеню. | 3 основної або оздоблювальної тканини із припуском на підгин по верхньому краю або без нього. |
| Підкладку. | 3 основної або оздоблювальної тканини. Підкладка може бути суцільновикроєною з верхом або викроєною окремо. Окремо викроєна підкладка повинна відповідати розмірам верху кишені або бути меншою за довжиною і шириною на величину канта і припуску по верхньому краю. |
| 2.Наметати накладну кишеню на підкладку, якщо підкладка суцільновикроєна з верхом кишені. | Деталь перегнути по позначеній лінії згину лицьовим боком усередину, вирівняти зрізи, наметати прямими стібками із трьох боків кишені, припосадити деталь верху на кутах і заокругленнях. |
| Якщо підкладка викроєна окремо. | Накладну кишеню і підкладку скласти лицьовими боками всередину, вирівняти зрізи, наметати прямими стібками із чотирьох боків, припосадити деталь верху на кутах і заокругленнях. |
| 3.Обшити кишеню (операція 1 ). | По трьох або чотирьох боках, залишити на одному з боків отвір (зробити припуск строчки) для вивертання. Ширина шва 0,5-0,7 см.  |
| 4. Підрізати припуски на шов у кутах. | Ширина припуску 0,2-0,3 см. |
| 5. Вивернути кишеню на лицьовий бік. | Через залишений отвір виправити кути і краї кишені, утворити кант. |
| 6.Виметати шви обшивання. | Виправити кути і краї кишені, утворити кант у бік підкладки 0,1 см завширшки. |
| 7. Підшити залишений для вивертання отвір. | Ручними потайними стібками. |
| 8. Запрасувати кишеню. | 3 виворітного боку. |
| 9. Приметати кишеню до основної деталі. | Прямими стібками, з закріпками, по контрольних знаках. |
| 10. З’єднати кишеню з основною деталлю (операція 2). | Настрочити кишеню оздоблювальною строчкою, ширина якої залежить від моделі, або підшити ручними потайними підшивальними стібками. У верхніх кутах кишені під строчку з виворітного боку підкласти смужки бавовняної тканини прямокутної форми для міцнішого закріплення кишені. |
Інструкційна картка №4
Обробка прорізної кишені в рамку, підкладка якої служить одночасно і
обшивками
| Операція | Технічні умови виконання, графічне зображення операції |
| 1 . Викроїти деталі кишені: підкладку з двох частин, більша частина якої буде одночасно верхньою, а менша – нижньою обшивкою. 2. Запрасувати верхні зрізи підкладки кишені. | 3 основної або оздоблювальної тканини. Нитка основи проходить упоперек підкладки паралельно отвору кишені. |
| 33. Позначити місце розташування кишені. | На виворітний бік на відстань, яка дорівнює величині рамки плюс припуск на шов (приблизно 1,5 см)  |
| 4. Позначити дві допоміжні лінії. | Нижче від середньої позначеної лінії на відстані, яка вдвоє ширша за кожну рамку (кант). |
| 55.Приметати запрасовані верхні і нижні зрізи підкладки кишені. | Підкладку кишені покласти на лицьовий бік основної деталі згинами до позначених допо-міжних ліній, а підігнутими зрізами всередину так, щоб бічні сторони підкладки виходили з;і лінії, що визначають довжину кишені, на 1,5 2,0 см, і приметати прямими стібками. |
| |  |
| 6. Пришити запрасовані верх-ні зрізи підкладки кишені. | Машинні строчки із закріпками закінчити на рівні довжини кишені. |
| 7. Прорізати отвір для кишені. | З виворітного боку, по лінії входу у кишеню, від середини, не розрізаючи, до кінців строчок на 1 см надсічки до кутиків, не доходячи до строчки на 0,1 см. |
| 8. Вивернути підкладку на виворітний. | Через прорізаний отвір. |
| 9.Виметати шви пришивання обшивок і зметати отвір для кишені. | Прямим стібками, на відстані 0,2-0,3 см від строчок, зметати косими стібками, не затягую-чи їх; стежити, щоб не було перекосу кишені і щоб рамки йшли у стик. |
| 10. Припрасувати кишеню. | З виворітного боку, підтягуючи обшивки. |
| 11. Закріпити кінці кишень. | З виворітного боку виробу машинною строчкою по основі. |
| 12. Заметати верхній край Обшивки. | З верхньої обшивки (підкладки) утворити складку, глибина якої 1,0- 1,5 см, заметати її з виворітного боку, захоплюючи рамку кишені |
| 13. Закріпити верхній край кишені машинною строчкою. | Строчку прокласти по шву пришивання обшивки, відгинаючи основну деталь. |
| 14. Зшити підкладку кишені | Закріпити кінці кишені, заокруглити строчку в кутах. Відстань від зрізів до строчки 1,0-1,5 см. |
| 15. Обметати бічні і нижні зрізи підкладки кишені. | |
Інструкційна картка №5
Обробка кишені з відрізним бочком
Ця кишеня використовується в жіночих, чоловічих і дитячих виробах, здебільшого у спідничках, брюках, платтях, куртках.
| Операція | Технічні умови виконання, графічне зображення операції |
| 1.Викроїти підкладку кишені. 2.Позначте місце розташування кишені на частинах основної деталі. 3.Пришити підкладку до верхньої частини основної деталі. Для кожної кишені нам потрібно викроїти одну мішковину, а друга викроюється разом із бічною частиною. | Надсічками або милом. Окремо викроєну мішковину кишені приколоти до наміченої лінії входу в кишеню, склавши деталі лицьовими сторонами, і зшити. Припуски на шов зрізати близько до строчки. Якщо кишеня має заокруглену лінію входу, то припуски зрізати на відстані 1 см від строчки і зробити надсічки в декількох місцях. |
| 4. Виметати і прострочити вхід у кишеню. 5. Приметати основну деталь до бічної частини. 6. Зшити підкладку кишені (внутрішні зрізи мішковини). 7. Обметати зрізи підкладки кишені і частин основної деталі. 8. Бічні і верхні зрізи мішковини приметати до основної деталі. | Відвернути мішковину кишені на виворітний бік, вхід у кишеню виметати, пропрасувати і відстрочити. Основну деталь наколоти на бічну частину, сумістити вхід у кишеню з наміченою лінією, приметати. Ширина шва 1-1,5 см. На машині. Так, щоб вони захопились при зшиванні бічних зрізів і пришиванні пояса. |
Такі кишені використовують як в брюках, так і в шортах, їх виконувати – нескладно.
ІІІ. Заключний інструктаж (5хв.):
а) перевірка виконаної роботи;
б)виявлення недоліків, зауваження, пропозиції щодо виправлення допущених помилок;
в) оцінювання знань та вмінь учнів;
г) прибирання робочих місць і класної кімнати.
Завдання додому
Підготувати тканину до розкроювання, принести власне креслення брюк і шпильки.
Додаток В
План-конспект теоретичного навчання на тему: «Послідовність побудови креслення брюк та шортів у натуральну величину»
Розділ 5. Конструювання і моделювання швейних виробів