Лікарські засоби
| Вид материала | Документы |
- Заява про державну реєстрацію граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, 97.87kb.
- Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби засоби, що застосовуються в психіатрії, 14306.48kb.
- Методичні рекомендації для практичних занять з фармакології для студентів 3 курсу медико-психологічного, 977.24kb.
- Будинок культури, 84.61kb.
- Відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек, що підлягають, 104.96kb.
- Зміни до Порядку проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються, 2751.76kb.
- Закону України «Про лікарські засоби», 269.92kb.
- Реферат по курсу «Фармакологія» на тему: «Засоби які впливають на серцево-судину систему», 414.74kb.
- Назва реферату: Лікарські рослини. Живокіст, підбіл, валеріана Розділ, 80.69kb.
- Засоби праці Питання для теоретичної підготовки, 289.79kb.
ВИРОБНИЦТВО МЕДИЧНИХ ГАЗІВ
1 Принцип
Цей додаток присвячений промисловому виробництву медичних газів, яке є спеціалізованим промисловим процесом, що здійснюється, як правило, не фармацевтичними компаніями. Він не поширюється на виробництво медичних газів і поводження з ними в лікарнях, що регулюється чинним законодавством України. Проте відповідні розділи цього додатка можуть бути використані як підстава для такої діяльності.
Виробництво медичних газів, як правило, здійснюється в закритому обладнанні. Відповідно, ризик контамінації продукції з навколишнього середовища мінімальний. Однак існує ризик перехресної контамінації з іншими газами.
Виробництво медичних газів слід здійснювати, керуючись основними вимогами GMP, відповідними додатками, фармакопейними стандартами та наведеними нижче докладними правилами.
2 Персонал
2.1 Уповноважена особа, відповідальна за видачу дозволів на випуск медичних газів, повинна мати грунтовні знання в галузі виробництва та контролю медичних газів.
2.2 Весь персонал, залучений до виробництва медичних газів, повинен розуміти вимоги GMP щодо медичних газів, а також має бути обізнаний щодо критично важливих аспектів та потенційної небезпеки для пацієнтів препаратів у формі медичних газів.
3 Приміщення та обладнання
3.1 Приміщення
3.1.1 Наповнення медичними та немедичними газами слід здійснювати в окремих зонах; обмін контейнерами між цими зонами заборонений. У виняткових випадках допускається наповнення в одній і тій же зоні на підставі принципу проведення кампаній за умови, що вжиті особливі заходи обережності та проведена необхідна валідація.
3.1.2 Для запобігання ризику, пов'язаного з плутаниною, мають бути передбачені приміщення, розміри яких дозволяють виробляти, випробовувати і зберігати гази. Приміщення мають бути чистими; у них слід підтримувати порядок для правильної роботи та відповідного зберігання.
3.1.3 Потрібно, щоб зони фасування мали достатні розміри та правильне планування, щоб можна було забезпечити:
а) створення окремих маркованих зон для різних газів;
b) чітку ідентифікацію та розподіл пустих балонів і балонів на різних стадіях процесу (наприклад, «очікує наповнення», «наповнений», «карантин», «схвалений», «відбракований»).
Метод, що використовується для досягнення різних рівнів розподілу, залежатиме від характеру, обсягу та складності процесу в цілому, але необхідно використовувати зони з розміткою підлоги, перегородки, бар'єри, знаки тощо.
3.2 Обладнання
3.2.1 Усе обладнання для виробництва й аналізів слід регулярно кваліфікувати та калібрувати відповідно до обставин.
3.2.2 Необхідно забезпечити, щоб відповідний газ був вміщений у призначений для нього контейнер. Потрібно, щоб трубопроводи, по яких проходять різні гази, не мали з'єднань, за винятком валідованих процесів автоматизованого наповнення. Трубопроводи мають бути обладнані з'єднувальними елементами, які відповідають лише вентилю ємності для даного газу чи конкретної суміші газів, тобто, таким чином, контейнери для іншого газу помилково не зможуть бути приєднані до цього трубопроводу. (Використання вентилів для з'єднання трубопроводів і контейнерів може залежати від міжнародних або національних стандартів).
3.2.3 Роботи з ремонту та технічного обслуговування не мають впливати на якість медичних газів.
3.2.4 Слід уникати наповнення немедичними газами в зонах і на обладнанні, призначених для виготовлення медичних газів. Винятки можуть бути припустимі, якщо якість газу, що використовується для немедичних цілей, щонайменше, еквівалентна якості медичного газу, і дотримуються стандарти GMP. Для запобігання контамінації медичного газу має застосовуватися валідований метод, що перешкоджає зворотному потоку газу на лінії, що забезпечує зону наповнення немедичними газами.
3.2.5 Резервуари для зберігання та мобільні резервуари для доставки мають бути призначені для одного газу певної якості. Проте зріджені медичні гази і аналогічний немедичний газ можна зберігати чи транспортувати в одних і тих же резервуарах за умови, що якість останнього, щонайменше, еквівалентна якості медичного газу.
4 Документація
4.1 Дані, включені в протоколи для кожної серії наповнених балонів, мають забезпечувати можливість дослідити важливі аспекти відповідних стадій наповнення для кожного балона. У відповідних випадках протоколи серії мають включати:
– назву продукції;
– дату і час операцій з наповнення;
– посилання на установку, що використовується для наповнення;
– посилання на обладнання, що застосовується;
– назву газу або кожного з газів, що входять у суміш, і посилання на специфікацію;
– виконані операції, що передують наповненню (див. п. 5.3.7 цього додатка);
– кількість балонів до і після наповнення та їх об'єм;
– прізвище особи, що проводила операцію наповнення;
– ініціали операторів кожного важливого етапу (очищення лінії, приймання балонів, випорожнення балонів і т. ін.);
– основні параметри, необхідні для гарантії правильного наповнення за стандартних умов;
– результати випробувань для контролю якості та, якщо обладнання для випробувань калібрують перед кожним випробуванням, посилання на специфікацію для газу та результати перевірки калібрування;
– результати відповідних перевірок з метою пересвідчитися в наповненні контейнерів;
– зразок етикетки з номером серії;
– докладні дані про будь-які проблеми чи незвичайні випадки та підписаний дозвіл на будь-яке відхилення від інструкцій з наповнення;
– дату та підпис контролера, відповідального за операцію наповнення, що свідчить про його згоду.
5 Технологічний процес
5.1 Усі критичні етапи різних виробничих процесів підлягають валідації.
5.2 Виготовлення нерозфасованої продукції
5.2.1 Нерозфасовані гази, призначені для медичного застосування, можуть бути вироблені за допомогою хімічного синтезу чи отримані з природних джерел, за необхідності, з подальшим очищенням (наприклад, в установці для розподілу повітря). Такі гази слід розглядати як активні фармацевтичні інгредієнти (АФИ) або як нерозфасований лікарський засіб залежно від рішення національного компетентного уповноваженого органу.
5.2.2 У відповідних випадках необхідно мати документацію, в якій визначені чистота, інші компоненти та можливі домішки, які можуть бути присутні у вихідному газі та на стадіях очищення, якщо доречно. Мають бути наявні схеми виробничого процесу для кожного окремого процесу.
5.2.3 Усі етапи розподілу й очищення мають бути сплановані таким чином, щоб робота була максимально ефективною. Наприклад, домішки, які можуть негативно впливати на етап очищення, слід видаляти до початку цього етапу.
5.2.4 Стадії розподілу й очищення слід валідувати щодо ефективності та контролювати відповідно до результатів валідації. За необхідності, контроль у процесі виробництва має включати безперервний аналіз. На підставі результатів контролю та валідації слід здійснювати технічне обслуговування обладнання та заміну його витратних компонентів, наприклад, фільтрів для очищення.
5.2.5 У відповідних випадках слід документувати граничні значення температур процесу; при цьому виробничий контроль має включати вимірювання температури.
5.2.6 Комп'ютерні системи, що використовуються для управління процесами чи їх контролю, мають бути валідовані.
5.2.7 Визначення серії у разі безперервного процесу має бути задокументоване та зіставлене з аналізом нерозфасованого газу.
5.2.8 Виготовлення газу слід постійно контролювати щодо його якості та вмісту домішок.
5.2.9 Якщо вода, що використовується для охолодження під час компресії повітря, контактує з медичним газом, то слід контролювати її мікробіологічну якість.
5.2.10 Усі операції з переміщення зріджених газів із місця первинного зберігання, включаючи контроль перед переміщенням, для запобігання будь-якій контамінації слід здійснювати відповідно до письмових методик. Трубопровід, по якому переміщується газ, має бути обладнаний зворотним клапаном або іншим відповідним пристосуванням. Особливу увагу слід приділити очищенню гнучких з'єднувальних елементів і шлангів, а також місць з'єднання.
5.2.11 Поставки газу можна додавати в резервуари для зберігання такого ж нерозфасованого газу з попереднього постачання. При цьому результати аналізу проби мають підтвердити, що якість поставленого газу є прийнятною. Така проба може бути відібрана з:
– поставленого газу перед додаванням поставки; або
– резервуара з нерозфасованим газом після додавання та змішування.
5.2.12. Нерозфасовані гази, призначені для медичного застосування, слід визначити як серію, проконтролювати згідно з відповідними фармакопейними монографіями і потім дозволити наповнення.
5.3 Наповнення та маркування
5.3.1 Для наповнення медичними газами має бути визначена серія.
5.3.2 Контейнери для медичних газів мають відповідати встановленим технічним специфікаціям. Вихідні отвори вентиля після наповнення мають бути опломбовані для контролю першого розкриття. Для забезпечення адекватного захисту від контамінації бажано, щоб балони були забезпечені вентилями утримування мінімального тиску.
5.3.3 Трубопровід для наповнення медичними газами, як і балони, має бути спеціально призначений для одного медичного газу чи для конкретної суміші газів (див. також п. 3.2.2 цього додатка). Необхідно мати систему, що забезпечує відстеження балонів і вентилів.
5.3.4 Очищати і продувати обладнання для наповнення та трубопроводи слід відповідно до письмових методик. Це особливо важливо після технічного обслуговування чи порушення цілості системи. Лінію необхідно перевірити на відсутність контамінантів перед видачею дозволу на її використання. Слід вести та зберігати протоколи.
5.3.5 Балони на підприємстві слід візуально контролювати в таких випадках:
– якщо вони нові;
– у зв'язку з випробуванням гідростатичним тиском або еквівалентним випробуванням.
Після установки вентиля його слід тримати в закритому положенні для запобігання будь-якій контамінації ззовні.
5.3.6 Перевірки, здійснювані перед наповненням, мають включати:
– перевірку для визначення залишкового тиску (>3 до 5 бар) з метою підтвердження того, що балон не порожній;
– при відсутності в балонах залишкового тиску їх слід відокремити від інших балонів для виконання додаткових заходів з метою підтвердження того, що немає контамінації водою чи іншими забруднювальними речовинами. Це може бути очищення із застосуванням валідованих методів або візуальний контроль, залежно від того, що обгрунтовано;
– перевірку, яка засвідчує, що всі етикетки, які ідентифікують серію, та інші етикетки в разі їх пошкодження видалені;
– візуальний контроль зовнішнього вигляду кожного вентиля і контейнера на наявність ум'ятин, пропіків від дугового зварювання, сколів, інших пошкоджень і забруднень маслами чи мастилами. Очищення, випробування та технічне обслуговування балонів слід проводити належним чином;
– перевірку кожного з'єднання балона чи кріогенної посудини з вентилем, щоб визначити, що їх тип призначений для даного медичного газу;
– перевірку «коду дати випробування» балона, яка засвідчує, що випробування гідростатичним тиском або еквівалентне випробування проведене та все ще дійсне відповідно до національних і міжнародних вимог;
– перевірку, що засвідчує наявність на кожному контейнері колірного коду згідно з відповідним стандартом.
5.3.7 Балони, що були повернені для повторного наповнення в них газу, мають бути дуже ретельно підготовлені, щоб звести до мінімуму ризик контамінації. Для стиснутих газів максимальне теоретичне значення вмісту домішки 500 ppm (об'єм/об'єм) має бути отримане при тиску наповнення 200 бар (та еквівалентні значення для інших величин тиску наповнення).
Балони можуть бути підготовлені таким чином:
– будь-який газ, що залишився в балонах, необхідно видалити за допомогою відкачування з кожного контейнера (до абсолютного тиску 150 мілібар), або
– за допомогою скиду тиску в кожному контейнері з подальшим прочищенням за допомогою валідованих методів (часткове створення надмірного тиску, щонайменше, 7 бар, і потім його скидання).
Для балонів, обладнаних клапанами залишкового (позитивного) тиску, досить однієї відкачки під вакуумом до 150 мілібар, якщо тиск є позитивним. В іншому разі слід провести повний аналіз газу, що залишився, в кожному окремому контейнері.
5.3.8 Необхідно провести відповідні перевірки, які підтверджують, що контейнери наповнені. Одним із показників того, що контейнер наповнений належним чином, може бути відчуття тепла при легкому дотику до нього під час наповнення.
5.3.9 Кожний балон повинен бути маркований і мати колірний код. Номер серії і/або дата наповнення, а також дата закінчення терміну придатності можуть бути зазначені на окремій етикетці.
6 Контроль якості
6.1 Вода, що використовується для випробування гідростатичним тиском, за якістю має відповідати, щонайменше, питній воді та зазнавати рутинного контролю щодо мікробіологічної чистоти.
6.2 Кожний медичний газ слід випробовувати згідно з його специфікаціями і при відповідності їм видавати дозвіл на випуск. Додатково кожний медичний газ слід випробовувати на відповідність усім фармакопейним вимогам з частотою, достатньою для гарантії постійного дотримання цих вимог.
6.3 Поставка нерозфасованого газу має бути дозволена для наповнення (див. п. 5.2.12 цього додатка).
6.4 Якщо по трубопроводу, призначеному для одночасного наповнення у декілька балонів, подається лише один медичний газ, то при кожній зміні балонів на трубопроводі, слід проводити випробування газу, щонайменше, з одного балона від кожного наповнюючого трубопровода на ідентичність, кількісний вміст і, за необхідності, на вміст води.
6.5 У разі послідовного наповнення одним медичним газом кожного балона за допомогою окремої операції вміст щонайменше одного балона при кожному безперервному циклі наповнення має бути перевірений на ідентичність і кількісний вміст. Прикладом безперервного циклу наповнення є одна виробнича зміна з одним і тим же персоналом, обладнанням і серією нерозфасованого газу.
6.6 Якщо готують суміш медичних газів шляхом змішування в балоні двох або більше різних газів з одного й того ж трубопровода, то вміст щонайменше одного балона при кожному циклі наповнення слід випробовувати на ідентичність і кількісний вміст усіх компонентів газової суміші і за необхідності на вміст води, а також на правильність співвідношення газів у суміші. Якщо балони заповнюють окремо, то кожний балон слід випробовувати на ідентичність і кількісний вміст усіх компонентів газової суміші, і щонайменше, один балон із кожного безперервного циклу наповнення слід випробовувати на правильність співвідношення газів у суміші.
6.7 Якщо гази змішують на лінії перед наповненням (наприклад, змішування закису азоту та кисню), то потрібно здійснювати постійний аналіз суміші, яку фасують.
6.8 Якщо балон наповнюють не одним газом, то в процесі наповнення необхідно забезпечити правильне змішування газів у кожному балоні та повну однорідність суміші.
6.9 Кожний наповнений балон перед опломбуванням для контролю першого розкриття має пройти випробування на витік із використанням відповідного методу. Якщо проводять відбір проб і випробування, перевірку на витік слід виконувати після їх здійснення.
6.10 Якщо кріогенним газом наповнюють кріогенні посудини для постачання споживачам, то вміст кожної посудини слід випробувати на ідентичність і кількісний вміст.
6.11 Не має потреби відбирати проби з кріогенних посудин після їх наповнення, якщо вони зберігаються у споживачів і перезаповнюються на місці з пересувних цистерн, за умови, що компанія, яка здійснює наповнення, надає сертифікат аналізу проби, відібраної з автоцистерни. Кріогенні посудини, що зберігаються у споживачів, слід періодично випробовувати для підтвердження відповідності їх вмісту фармакопейним вимогам.
6.12 Якщо не встановлено інакше, зберігати зразки не потрібно.
7 Зберігання та випуск
7.1 Наповнені балони необхідно тримати в карантині до видачі Уповноваженою особою дозволу на випуск.
7.2 Газові балони слід зберігати під навісом і оберігати від впливу екстремальних температур. Для збереження чистоти балонів до моменту їх використання необхідно, щоб зони зберігання були чистими, сухими, добре провітрювалися; в цих зонах не має бути горючих матеріалів.
7.3 Порядок зберігання має передбачати окреме зберігання балонів із різними газами, повних і порожніх балонів, а також забезпечувати оборотність складського запасу на підставі правила «першим надійшов – першим виданий».
7.4 Газові балони під час транспортування мають бути захищені від несприятливих погодних умов. Для газових сумішей, в яких при заморожуванні відбувається розподіл фаз, слід дотримуватися особливих умов зберігання і транспортування.
Додаток 7
(обов'язковий)
ВИРОБНИЦТВО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
Принцип
Контроль вихідної сировини, зберігання та обробка набувають особливого значення при виробництві лікарських засобів рослинного походження у зв'язку з їх непростим складом та змінним характером.
«Вихідною сировиною» при виробництві лікарського засобу рослинного походження1 може бути лікарська рослина, рослинна субстанція (рослинна сировина)2 або рослинний препарат1. Рослинна сировина має бути належної якості, а дані, що це підтверджують, мають бути надані виробнику рослинного препарату/лікарського засобу рослинного походження. Для забезпечення постійної якості рослинної сировини може знадобитися більш детальна інформація щодо виробництва сільськогосподарської продукції. Відбір насіння, умови культивування та збирання врожаю є важливими аспектами якості рослинної сировини та можуть впливати на постійність готового препарату. У документі HMPC «Guideline on Good Agricultural and Collection Practice for starting materials of herbal origin» («Настанова з належної практики вирощування та збирання вихідної сировини рослинного походження»)3 надані рекомендації щодо відповідної системи забезпечення якості з питань належної практики вирощування та збирання.
Цей додаток застосовний до вихідних матеріалів рослинного походження: лікарських рослин, рослинних субстанцій (рослинної сировини) або рослинних препаратів.
Примітка. В ЄС цей додаток вводять в дію з 01 вересня 2009 р.
Таблиця 7.1 – Застосування правил належної практики виробництва до лікарських засобів рослинного походження 1
| Види робіт | Належна практика вирощування та збирання (GACP)2 | Частина II Настанови з GMP* | Частина I Настанови з GMP * |
| Культивування та збирання рослин, водоростей, грибів і лишайників, збирання ексудатів | | | |
| Різання та сушіння рослин, водоростей, грибів, лишайників і ексудатів** | | | |
| Віджимання з рослин і перегонка*** | | | |
| Подрібнення, обробка ексудатів, екстрагування з рослин, фракціонування очищення, концентрування або ферментація рослинних субстанцій | | | |
| Подальша обробка для одержання лікарської форми, включаючи пакування як лікарського препарату | | | |
| Примітки: * Класифікація матеріалу рослинного походження з точки зору GMP залежить від його використання, визначеного власником ліцензії на виробництво. Матеріал може бути класифіковано як діючу речовину, проміжну продукцію або готовий препарат. Забезпечення належної класифікації щодо GMP є обов’язком виробника лікарського препарату. ** Виробники мають гарантувати, що ці стадії здійснюються відповідно до реєстраційного досьє. Для таких початкових стадій, які здійснюють у полі (що обґрунтовано у реєстраційному досьє), застосовні стандарти належної практики вирощування та збирання для вихідних матеріалів рослинного походження (GACP). GMP застосовується до подальших стадій різання та сушіння.*** Що стосується віджимання з рослин та перегонки (якщо необхідно, щоб ці роботи становили невід’ємну частину збору врожаю з метою збереження якості продукції в рамках затверджених специфікації), то є прийнятним їх проведення у полі за умови, що культивування здійснюється відповідно до GACP. Такі умови слід розглядати як виняток та обґрунтовувати у документах реєстраційного досьє. Для робіт, здійснюваних у полі, необхідно забезпечити відповідну документацію, контроль та валідацію згідно з принципами GMP. Регуляторні уповноважені органі можуть проводити інспектування таких робіт с метою оцінки відповідності GMP. | |||
Приміщення та обладнання
Зони зберігання
1 Рослинні субстанції (рослинну сировину) слід зберігати в окремих зонах. Зона зберігання має бути обладнана таким чином, щоб забезпечити захист від проникнення комах або тварин, особливо гризунів. Необхідно вжити ефективних заходів щодо запобігання поширенню будь-яких таких тварин та мікроорганізмів, що потрапили разом із рослинною сировиною, щодо запобігання ферментації та росту плісняви, а також перехресній контамінації. Слід використовувати різні закриті зони для карантину рослинної сировини, що надходить, та дозволеної (затвердженої) рослинної сировини.
2 Зона зберігання має бути добре вентильованою; контейнери слід розміщати таким чином, щоб забезпечити вільну циркуляцію повітря.
3 Особливу увагу слід приділяти чистоті й належному обслуговуванню зон зберігання, особливо там, де утворюється пил.
4 Для зберігання рослинних субстанцій (рослинної сировини) та рослинних препаратів можуть бути потрібні особливі умови щодо вологості, температури і захисту від світла; такі умови необхідно забезпечувати і контролювати.
Виробнича зона
5 Для полегшення очищення і попередження перехресної контамінації під час відбору проб, зважування, змішування та операцій з обробки рослинної сировини та рослинних препаратів, коли може утворюватися пил, необхідні особливі запобіжні заходи, наприклад, вилучення пилу, використання спеціально призначених приміщень тощо.
Обладнання
6 Обладнання, фільтрувальні матеріали тощо, які використовують у виробничому процесі, мають бути сумісними з розчинником-екстрагентом для запобігання будь-якому виділенню або небажаній абсорбції субстанції, що можуть вплинути на продукцію.
Документація
Специфікації на вихідні матеріали
7 Виробники лікарських засобів рослинного походження мають гарантувати, що вони використовують тільки такі вихідні матеріали рослинного походження, які вироблено відповідно до GMP і реєстраційного досьє. Слід мати в наявності вичерпну документацію стосовно аудитів постачальників вихідних матеріалів рослинного походження, проведених або самим виробником лікарського засобу рослинного походження, або за його дорученням. «Аудиторський слід» стосовно діючих речовин є основоположним для якості вихідних матеріалів. Виробник має гарантувати, що постачальники рослинної сировини/препарату працюють відповідно до належної практики вирощування і збирання.
8 Щоб задовольняти вимогам, встановленим у частині 1 (розділ 4) цієї настанови, специфікації на рослинну сировину/препарати мають містити:
– наукову назву рослини відповідно до бінарної системи (род, види, підвиди/різновиди, а також автор (наприклад, Linnaeus); за необхідності також слід надати іншу інформацію, що має відношення до справи, таку як назва сорту та хемотип;
– докладні дані про походження рослини (країна або регіон зростання чи культивування, час збору, методики збору, ймовірно використовувані пестициди, можливе радіоактивне забруднення та ін.);
– відомості про те, яку(і) частину(и) рослини використовують;
– інформацію про спосіб сушіння, якщо використовують висушені рослини;
– опис рослинної сировини та її макро- і мікроскопічної експертизи;
– відомості про необхідні випробування на ідентичність, включаючи при необхідності тести ідентифікації для інгредієнтів з відомою терапевтичною активністю або маркерів. Якщо рослинну сировину можна фальсифікувати/підмінити, то необхідні специфічні диференціальні тести. Для ідентифікації у розпорядженні має бути стандартний автентичний зразок;
– вміст вологи у рослинній субстанції, що визначають відповідно до Європейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої відповідної фармакопеїN;
– методики кількісного визначення компонентів із відомою терапевтичною активністю або, якщо необхідно, маркерів; методи, придатні для визначення можливої контамінації пестицидами та межі прийнятності відповідно до Європейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої відповідної фармакопеїN або, при відсутності у фармакопеях, відповідний валідований метод, якщо не обґрунтовано інше;
– методики випробувань для визначення грибкової і/або мікробної контамінації, включаючи афлатоксини, інші мікотоксини та інвазію паразитами, а також прийнятні межі, якщо необхідно;
– методики випробувань на наявність токсичних металів, а також на ймовірні контамінанти і домішки;
– методики випробувань на наявність сторонніх матеріалів;
– будь-який інший додатковий тест відповідно до загальної статті Європейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої відповідної фармакопеїN щодо рослинних субстанцій або до окремої монографії на рослинну субстанцію, якщо необхідно.
Будь-яку проведену обробку для зниження грибкової/мікробної контамінації або іншої інвазії слід документувати. Необхідно мати в розпорядженні специфікації для таких процедур, які мають включати докладні відомості про процес і випробування, а також межі залишкової контамінації.
Технологічні інструкції
9 В технологічних інструкціях мають бути описані різні операції, здійснювані з рослинною сировиною, такі, як очищення, сушіння, здрібнювання і просіювання із зазначенням часу і температур сушіння, а також методів, що використовуються для контролю розмірів шматочків або часток.
10 Зокрема, мають бути письмові інструкції та протоколи, які гарантують, що кожний контейнер з рослинною сировиною перевірений з метою виявлення будь-якої фальсифікації/підміни або наявності сторонніх матеріалів, таких як шматочки металу або скла, частини тварин або їх екскременти, камінці, пісок та ін., або потерухи та ознак гниття.
11 У технологічних інструкціях також має бути описано надійне просіювання або інші методи вилучення сторонніх матеріалів та відповідні методики очищення/відбору матеріалу рослинного походження перед його зберіганням як дозволеної рослинної сировини або перед початком виробництва.
12 Що стосується виробництва рослинних препаратів, то інструкції мають місити докладні відомості про розчинник, час і температуру екстрагування, інформацію про будь-які стадії концентрування і використовувані способи.
Контроль якості
Відбір проб
13 Беручи до уваги той факт, що лікарські рослини/рослинна сировина за природою є гетерогенними, відбір проб із них має здійснювати з особливою старанністю персонал, який володіє особливими навиками. Кожну серію слід ідентифікувати за документацією саме на цю серію.
14 Необхідно, щоб був стандартний зразок рослинного матеріалу, особливо в тих випадках, коли рослинна сировина не описана в Європейській Фармакопеї, Державній Фармакопеї України чи іншій відповідній фармакопеїN. Якщо використовують порошок, то потрібні зразки не подрібненої рослинної сировини.
15 Персонал відділу контролю якості повинен мати навички і досвід специфічної експертизи рослинної сировини, рослинних препаратів та/або лікарських засобів рослинного походження для того, щоб уміти проводити випробування по ідентифікації і визначати фальсифікацію, наявність росту грибів, інвазії, неоднорідність поставленої сировини тощо.
16 Ідентичність і якість рослинної сировини, рослинних препаратів і лікарських засобів рослинного походження слід визначати згідно з відповідними настановами з якості та зі специфікацій на лікарські засоби рослинного походження і на традиційні лікарські засоби рослинного походження1, а також, якщо необхідно, відповідно до окремих е, якщо необхідно, відповідно до конкретних монограстительного сировини і льного сировини слід визначати в соответств монографій Європейської Фармакопеї, Державної Фармакопеї України чи іншої відповідної фармакопеїN.