Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0305 економіка та підприємництво
| Вид материала | Документы |
- Бочої програми нормативної навчальної дисципліни "Товарознавство" підготовки бакалавра, 460.19kb.
- Робочої програми нормативної навчальної дисципліни "Політологія" підготовки бакалавра, 348.56kb.
- Обочої програми навчальної дисципліни "Облік зовнішньоекономічної діяльності" підготовки, 469.33kb.
- Ційної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "Облік у банках" підготовки, 725.38kb.
- "Маркетингова політика розподілу" підготовки спеціаліста у галузі знань 0305 "Економіка, 665.02kb.
- Робоча програма навчальної (назва навчальної дисципліни) дисципліни для студентів, 208.42kb.
- "Внутрішній економічний механізм підприємства" підготовки бакалавра галузі знань 0305, 807.13kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни (назва навчальної дисципліни) для студентів, 535.77kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної, 608.55kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для (назва дисципліни) студентів за напрямом, 248.97kb.
Форма № Н - 3.03
Затверджено наказом МОН України
від “___” ___________ 20 __ р. №___
Львівський національний університет імені Івана Франка
(повна назва вищого навчального закладу)
Кафедра філософії
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з навчальної роботи
___________________________
“______”_______________2010 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Філософія
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки 0305 – економіка та підприємництво
(шифр і назва напряму підготовки)
для спеціальності міжнародна економічна теорія 6.030.503
(шифр і назва спеціальностей)
Економічний факультет
(назва інституту, факультету, відділення)
Кредитно-модульна система
організації навчального процесу
Філософія
(назва дисципліни)
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
за напрямом підготовки 0305 – економіка та підприємництво.
2010 р. 23 с.
Розробник: Рижак Людмила Віталіївна, доцент, кандидат філософських наук
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії
Протокол № ___ від. “____”________________2010 р.
Завідувач кафедрою філософії
___________________ ( Карась А.Ф. )
(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”___________________ 2010 р.
Схвалено методичною комісією напряму 0301 – філософія
(шифр, назва)
Протокол № ___ від. “____”________________2010 р.
“_____”________________2010 р. Голова _______________ ( Мельник В.П. )
(підпис) (прізвище та ініціали)
Ó Людмила Рижак, 2010
Ó Львівський національний
університет ім. І. Франка, 2010
1.Опис навчальної дисципліни
“Філософія”
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | ||
| денна форма навчання | | |||
| Кількість кредитів – 3 | Галузь знань 0305 – економіка та підприємництво (шифр, назва) | Нормативна | ||
| Модулів – 2 | Напрям 0305 – економіка та підприємництво (шифр, назва) | Рік підготовки: | ||
| Змістових модулів – 2 | Спеціальність: Міжнародна економічна теорія 6.030.503 | 2-й | | |
| | Семестр | |||
| Загальна кількість годин –108 | III-й | | ||
| Лекції | ||||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 3 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 36 год. | | |
| Cемінарські | ||||
| 18 год. | | |||
| Самостійна робота | ||||
| 54 год. | | |||
| ІНДЗ: | ||||
| Вид контролю: іспит | ||||
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання 3 :3
2.Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: Сформувати в нової генерації української інтелігенції світорозуміння, адекватне мисленню та завданням, що стоять перед людством у ХХІ ст. Сприяти гуманітаризації вищої освіти.
Завдання: Розвинути здатність до теоретичного мислення, сприяти формуванню загальної культури особистості, ознайомити майбутнього спеціаліста з широким колом філософських напрямів, принципів і понять, збагатити його суспільно-політичну ерудицію. Формувати методологічну основу для інтегрального підходу до вивчення як загальнонаукових, так і спеціальних дисциплін.
В результаті вивчення даного курсу студент повинен
ЗНАТИ:
- специфіку філософоського знання та його структуру;
- спільні та відмінні риси філософії, релігії та міфології як типів світогляду;
- спільні та відмінні риси філософії та науки;
- функції філософії;
- філософські традиції: раціоналізм та ірраціоналізм;
- основні онтологічні парадигми;
- основні гносеологічні парадигми, моделі пізнання та знання;
- класичну, некласичну, постнекласичну моделі науки;
- філософські підходи до аналізу мови: аналітичний, феноменологічний, структуралістський;
- парадигми соціальної філософії;
- проблематику філософської антропології, субстанційні та функціональні концепції людини;
- парадигми культуро-цивілізаційного поступу людства.
УМІТИ:
- працювати з філософською літературою (книгами, словниками та іншими джерелами інформації);
- логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку, відрізняти істотне від другорядного;
- застосовувати філософський категоріальний апарат в процесі прийняття рішень та визначенні оптимальних шляхів їх ефективної реалізації;
- формулювати на теоретичному рівні світогядні проблеми та здійснювати пошук шляхів їх розв’язання;
- аргументувати свою світоглядну позицію;
- чітко висловлювати думки в процесі спілкування і вести коректно полеміку;
- аналізувати буттєві проблеми на теоретичному рівні;
- застосовувати філософську методологію до розв’язання екзистенційних проблем;
- свідомо використовувати гносеологічні моделі у фаховому пізнанні;
- свідомо застосовувати філософську методологію інтепретації у фаховій діяльності;
- критично мислити, переосмислювати особистісні вартості;
- аналізувати та розуміти значення своєї фахової діяльності для національного відродження України;
- бачити перспективи культуро-цивілізаційного поступу України.
Міжпредметні зв’язки: (економічний)
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Філософія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “міжнародна економічна теорія”. Знання з курсу “Філософії” виконує загально світоглядну й методологічну функцію при вивчення гуманітарних та спеціальних економічних дисциплін на 2–4 курсах, зокрема “Політології”, “Правознавства”, “Економічної психології”, “Господарського законодавства”, “Економіки України”, “Теорії економічного аналізу”, “Менеджменту”, “Маркетингу” та інших. Викладання курсу “Філософії” використовує знання з таких дисциплін як “Історія України”, “Культурології”, “Соціології і психології”, “Макроекономіки”, “Історії економічних учень”, “Інформатики”.
Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус пов’язана з курсами “Культурології”, “Соціології і психології” та “Інформатики”; їх виникнення у контексті філософського знання та становлення як самостійних дисциплін. Знання цієї теми є базовими для з’ясування об’єкта і предмета курсів: “Економічна психологія”, “Політологія”, “Правознавство”; розуміння відмінності між предметом філософії та спеціальними економічними дисциплінами: “Економіка України”, “Економіка підприємства”, “Менеджмент”, “Маркетинг” та інших.
Тема 2. Філософія. Світогляд. Культура. У цій темі використовуються знання, отримані студентами в курсі “Історія України” та “Культурології”, зокрема особливостей національних вірувань, традицій, звичаїв, міфологічних уявлень і світоглядних принципів, рис українського характеру, синкретизму міфологічного та християнського світогляду тощо. Знання з цієї теми є засадничими для вивчення курсів “Економічної психології”, “Економіки України”.
Тема 3. Стародавня філософія: становлення філософських традицій. У висвітленні цієї теми використовуються знання з курсів: “Історії економічних учень” та “Культурології”. Знання філософсько-світоглядних традицій у культурі Сходу і Заходу слугує методологічною засадою у вивчення таких спеціальних дисциплін “Історія економіки та економічної думки”, “Економіка України”, “Мікроекономіка”.
Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії охоплює майже тисячолітній відтинок існування грецької а потім римської філософії. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Політології”, “Правознавства”, “Господарського законодавства”, окремих розділів спеціальних економічних дисциплін: “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль” та інші.
Тема 5. Буття Бога , світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження охоплює майже тисячолітній відтинок існування західноєвропейської філософії у контексті зародження та утвердження християнського віровчення. У цій темі використовуються знання з курсів “Культурології”, “Політекономії”, “Макроекономіки”. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Правознавства”, “Господарського законодавства”, “Політології”, окремих розділів спеціальних економічних дисциплін “Фінанси”, “Аналіз господарської діяльності”.
Тема 6. Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії. Ця тема розкриває процеси секуляризації наукового знання в XVI–XVII ст. У зв’язку з цим філософія пропонує ідею Абсолюту, виходячи з якої досягається цілісність розуміння буття. Знання філософсько-субстанційних традицій у культурі Заходу слугує методологічною засадою у розумінні процесів становлення спеціальних дисциплін: “Статистика”, “Фінанси”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль” та інші.
Тема 7. Проблеми онтології у філософії ХХ ст. репрезентує сучасні підходи до розуміння буття світу й людини: субстанційний, структурний, функціонально-процесуальний, смисловий. Знання з цієї теми, її категоріального апарату – час, простір, процес, подія, структура, цінність тощо – слугує формуванню у студентів структурно-функціонального підходу стосовно вивчення економічних дисциплін “Організація і методи аудиту”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль” тощо.
Тема 8. Філософські традиції в Україні пов’язана з курсом “Історія України”, передовсім Княжої доби та доби Козаччини. Отримані філософські знання слугують світоглядно-ціннісною засадою у вивченні таких спеціальних дисциплін: “Економіка України”, “Фінанси”, “Статистика”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль”, враховуючи досвід економічних відносин в історії України .
Тема 9. Проблеми гносеології в історії філософії. Тема 10. Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії. Ці теми розкривають розуміння феномену мислення, його категоріального апарату; специфіку загальнологічних методів пізнання: індукції, дедукції, аналогії, узагальнення, абстрагування; принципи пізнання та перевірки істинності отриманого знання. Вивчення цих тем слугує пізнавально-методологічною основою для вивчення курсів: “Економіка України”, “Фінанси”, “Статистика”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль”.
Тема 11. Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми реконструює процес розвитку наукового знання від класичного до некласичного і постнекласичного; знайомить із емпіричними та теоретичними методами наукового пізнання; розкриває специфіку емпіричного та теоретичного рівня функціонування науки. Знання з цієї теми слугує розумінню двох рівнів функціонування як гуманітарних, так і спеціальних економічних дисциплін та їхньої специфіки щодо об’єктів і методів дослідження, зокрема дисциплін – “Правознавство”, “Економічна психологія”, “Політологія”, “Теорія бухгалтерського обліку”, “Теорія економічного аналізу”, “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Облік і аудит”.
Тема 12. Методологія гуманітарного пізнання та знання розкриває історію та теорію розуміння гуманітарних текстів і гуманітарного досвіду в контексті європейської та української культури. Знання з цієї теми слугує розумінню принципів класичного та некласичного підходу до інтерпретації гуманітарних текстів; необхідності набуття економістами як мовного таланту так і психологічного; розрізненню методів інтерпретації, реінтерпретації, дивергенції та конвергенції. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів: “Правознавство”, “Господарське законодавство”, “Політологія”; спеціальних економічних дисциплін: “Управління обліком”, “Державний і фінансовий контроль” тощо.
Тема 13. Субстанційні концепції людина в сучасній філософії. Тема 14. Функціональні концепції людини: духовний вимір. Ці теми презентують сучасні концепції людини, соціальну детермінацію її поведінки та вчинків, роль суб’єктивних чинників у життєдіяльності особи. Знання із цих тем дає змогу зрозуміти свідомі та підсвідомі мотиви вчинків та поведінки людини. Ці теми слугують пізнавально-методологічною основою для вивчення “Економічної психології”, “Правознавства”, “Управління обліком” тощо.
Тема 15. Соціальна філософія: історія та сучасність пов’язана з курсами “Соціологія і психологія” та “Історія України”. Спираючись на ці знання, у темі аргументується відмінність між науками про державу і суспільство та соціальною філософією, специфікою її цілісного розуміння суспільства; розкривається виникненням і конституюванням соціології як самостійної науки; розглядаються субстанційний та структурно-функціональний підходи до розуміння природи суспільства та його функціонування. . Знання цієї теми є базовими для вивчення курсів: “Правознавство”, “Економічна психологія”, “Політологія”, “Фінанси”, “Статистика”, “Управління обліком”, “Державний і фінансовий контроль”.
Тема 16. Філософія національної ідеї в Україні (ХІХ–ХХІ ст. ) пов’язана з курсами “Історія України” та “Культурологія”, передовсім доби Романтизму та новітньої доби (ХХ ст.). У темі викладено підходи до формування української національної ідеї – самостійної і незалежної України як державницької нації. Отримані знання з цієї теми слугують світоглядно-ціннісною засадою у вивчення таких спеціальних дисциплін “Економіка України”, “Економіка підприємства”, “Господарське законодавство”, “Фінанси”, “Статистика”, “Управління обліком”, “Державний і фінансовий контроль” та розуміння економічних відносин в Україні.
Тема 17. Культура і цивілізація У висвітленні цієї теми використовуються знання з курсів “Культурологія” та “Історія України”. У темі викладено підходи до розуміння культури в ХХ ст.: натуралістичний, соціологічний та аксіологічний. З’ясовано роль традицій і духовної спадщини у функціонування та розвої національної культури. Розкрито вплив цивілізаційних тенденцій на розвиток національних культур; обґрунтовано шлях діалогу культур як їхнього успішного функціонування в сучасному динамічному та взаємопов’язаному світі. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Правознавства”, “Політології”; спеціальних економічних дисциплін: “Міжнародна економіка”, “Менеджмент”, “Маркетинг” тощо.
Тема 18. Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства репрезентує сучасні глобалізаційні тенденції, конституювання на розширення Євросоюзу на принципах федералізму. Розкрито глобальні загрози цілісного виживання людства в ХХІ ст.: нерівномірність соціально-економічного розвитку країн і регіонів, нераціональне використання ресурсів, надмірне демографічне навантаження на довкілля та катастрофічне забруднення довкілля. Проаналізовано концепцію сталого розвитку та його імперативи: екологічної безпеки та соціально-економічної гармонії. Опанування цієї теми необхідне для вивчення та розуміння необхідності запровадження не лише дисципліни “Екологічне право”, а розробки “Екологічної Конституції Землі”. Знання з цієї теми важливі для вивчення курсів “Правознавство”, “Міжнародна економіка”, “Економіка України”.
3. Програма навчальної дисципліни