Робочої програми нормативної навчальної дисципліни "Політологія" підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямом підготовки 6

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

риватний вищий навчальний заклад

Харківський інститут економіки ринкових

відносин та менеджменту

(ХІНЕМ)

політологія

Завдання та методичні вказівки

до виконання контрольної роботи

Для студентів заочного відділення підготовки бакалавра

у галузі знань 0305 "Економіка і підприємництво"

напрям підготовки 6.030507 "Маркетинг"

6.030504 "Економіка підприємства"

галузі знань 0306 "Менеджмент і адміністрування"

напрям підготовки 6.030601 "Менеджмент"

Харків

Розповсюдження та тиражування без офіційного

дозволу ХІНЕМ заборонено!

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО у відповідності до вимог робочої програми нормативної навчальної дисципліни "Політологія" підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка і підприємництво" за напрямом підготовки 6.030507 "Маркетинг", 6.030504 "Економіка підприємства" та у галузі знань 0306 "Менеджмент і адміністрування" за напрямом підготовки 6.030601 "Менеджмент".

ЗАТВЕРДЖЕНО кафедрою гуманітарних та соціально-економічних дисциплін протоколом № _____ від ______________.
Укладач: Мадін М.П., доц. кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК: Лимар Я.О., к.е.н., доцент, зав. кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

- Харків: ХІНЕМ. - 2008. - 20 с.

ЗМІСТ

	Вступ	4
1.	Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи	4
2.	Критерії оцінювання контрольної роботи	4
3.	Варіанти завдань до виконання контрольних робіт	5
4.	Інформаційне-методичне забезпечення	19

ВСТУП

Виконання письмової контрольної роботи є однією з форм самостійної роботи студентів заочної форми навчання.

З дисципліни "Політологія" робочим планом підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка і підприємництво" за напрямом підготовки 6.030507 "Маркетинг", 6.030504 "Економіка підприємства" та у галузі знань 0306 "Менеджмент і адміністрування" за напрямом підготовки 6.030601 "Менеджмент" заочної форми навчання передбачено виконання в 5-му семестрі письмової контрольної роботи.

Завдання контрольної роботи складені відповідно до вимог робочої програми навчальної дисципліни "Політологія" з урахуванням модульного принципу організації навчального процесу і рейтингового оцінювання знань студентів з кожного із залікових модулів.

Завдання до контрольної роботи включають питання теоретичного характеру (для перевірки засвоєння змісту програми) і завдання для перевірки вмінь студентів застосовувати отримані знання для аналізу різних політичних процесів, інститутів та явищ.

^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота виконується за варіантом, що визначається останньою цифрою реєстраційного номера залікової книжки студента.

Контрольна робота має бути виконана з дотриманням основних вимог до її оформлення.

Оформлення роботи слід починати з вказівки варіанта завдання, номер і тему залікового модуля, зміст питання або завдання.

Всі цитати, фактичні і статистичні данні, що були використані в роботі, мають бути визначені посиланням за типом: [3, с. 54], де 3 – номер за порядком того джерела, що використовувалося; 54 – сторінка цього джерела.

В кінці контрольної роботи необхідно привести перелік використаної літератури.

Контрольна робота повинна бути виконана не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії.

^

2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Система поточного контролю і оцінювання знань з дисципліни направлена на мотивацію самостійної роботи студентів заочної форми навчання протягом семестру. Оцінювання знань студентів здійснюється на основі вивчення суми балів за результатами поточного контролю аудиторної і позааудиторної самостійної та індивідуальної роботи і модульного контролю. Діапазон балів від 0 до 100. Контрольна робота за результатами рецензування оцінюється в діапазоні від 0 до 60 балів.

При оцінюванні знань і умінь студентів використовуються такі якісні показники як: повнота, глибина, логічність, системність оперативність, свідомість, узагальненість знань і умінь студентів. Окрім цього враховуються такі критерії оцінювання як уміння студента пов'язувати зміст дисципліни із змістом майбутньої професійної діяльності, обґрунтованість вирішення професійних завдань, а також ступінь самостійності студента. На оцінку впливає не тільки правильність, але і чіткість відповіді студента, письмова культура його мови.

Таблиця 2.1

Критерії оцінювання виконання домашньої письмової роботи

^ Види контролю	Параметри оцінки	Кількість балів
- відповідь на теоретичне запитання	1. Повністю відповідає вимогам еталона за теорією. 2. Є незначні відхилення в оформленні. 3. Окремі неточності у посиланнях на джерела, написанні формул та тексту. 4. Не відповідає вимогам за теорією.	40
- розв’язання текстового завдання	1. Повністю відповідає вимогам еталона за теорією. 2. Незначні відхилення в оформленні. 3. Окремі неточності у вирішенні завдання. 4. Невірно розв’язане завдання або розв’язане менше ніж на 50%.	20

3. ВАРІАНТИ ЗАВДАННЬ До виконання КОНТРОЛЬНої РОБОТи

Заліковий модуль І. Теоретико-методологічні та історичні засади політології

Варіант 1

Предмет, структура та інструментарій політології.
Розвиток античної політико-правової думки Аристотелем в роботі "Політика".

3. Дати відповіді на тести:

1. Інституціальні дефініції політики розкривають її зміст через:

а) реалізацію інтересів різних соціальних груп;

б) організації, партії, державні установи;

в) методи досягнення влади;

г) психологічні якості людини.

2. Н. Макіавеллі вважав, що міцним фундаментом державної влади є:

а) закони та військо;

б) дотримання прав людини;

в) розподіл законодавчої та виконавчої влади;

г) автономія судової влади.

3. Класична робота "Елементи політичної науки" належить:

а) Н. Макіавеллі;

б) Г. Моски;

в) М. Веберу;

г) Дж. Локку.

4. Спостереження, контент-аналіз, факторний аналіз – це методи:

а) порівняльної політології;

б) емпіричної політології;

в) прикладної політології;

г) політичної теорії.

5. Великий внесок в розробку нової доктрини міжнародного спілкування надав підставу вважати "отцом междунородного права":

а) Т. Боббса;

б) Г. Гроція;

в) Дж. Локка;

г) Т. Мора.

Варіант 2

Політика як соціальне явище.
Конструювання Платоном ідеальної держави в діалозі "Держава".

3. Дати відповіді на тести:

1. Ідеологія і політика, основу яких складають ідеї національної виключності, прагнення до національної замкнутості, недовіра до інших націй, що інколи перетворюються в міжнаціональну ворожнечу Наведена дефініція належить до:

а) соціалізму;

б) фашизму;

в) популізму;

г) націоналізму.

2. Г. Моска виклав свою концепцію політичного класу в роботі:

а) "Про суспільний договір, або Принципи політичного права";

б) "Філософія права";

в) "Елементи політичної науки";

г) "Про дух законів".

3. В політології існують наступні рівні функціонування політичної ідеології:

а) стратегічний та тактичний;

б) "ідеологія для еліти" та "ідеологія для мас";

в) теоретичний та емпіричний;

г) теоретико-концептуальний, програмно-політичний, актуалізований.

4. До "вірних" форм держави Аристотель відносив:

а) олігархію;

б) аристократію;

в) демократію;

г) тиранію.

5. Видатний англійський політичний мислитель – засновник ідейно-політичної доктрини лібералізму:

а) Дж. Локк;

б) Дж. Ст. Милль;

в) Дж. Остін;

г) Т. Гоббс.

Варіант 3

Політична влада як суспільне явище.
Зміст та концептуальний сенс роботи Н. Макіавеллі "Державець".

3. Дати відповіді на тести:

1. Формула "Людина – істота політична" належить:

а) В. Паретто;

б) Аристотелю;

в) М. Веберу;

г) І. Канту.

2. Кредо біхевіоризму складає те, що політологія повинна вивчати:

а) політичне життя як динамічний процес;

б) безпосередньо спостережену політичну поведінку людей за допомогою суворо наукових, емпіричних методів;

в) законодавчу основу політичної сфери життя суспільства;

г) відповідність політичних рішень моральним цінностям суспільства.

3. До Державним (дополітичним) істотним станом людей було "війною всіх проти всіх", - вважав:

а) Сен-Симон;

б) Дж. Локк;

в) Т. Гоббс;

г) Ж.-Ж. Руссо.

4. Ф. Аквінський є автором видатного труда:

а) "Держава";

б) "Сума теології";

в) "Город Сонця";

г) "Державець".

5. У своєму творі "Закони" Платон визнавав ідеальною таку форму держави, яка об’єднує в собі ознаки:

а) аристократії та олігархії;

б) демократії та аристократії;

в) монархії та демократії;

г) демократії та олігархії.

Варіант 4

Функції політології, її місце та роль в житті суспільства.
Всеосяжне визначення політики як діяльності з самостійного керівництва в роботі М. Вебера "Політика як покликання та професія".

3. Дати відповіді на тести:

1. Тенденції та закономірності формування й розвитку політичної влади, форм і методів її функціонування, використання в державно-організованому суспільстві – це:

а) предмет політичної антропології;

б) предмет політичної філософії;

в) предмет політичної психології;

г) предмет політології.

2. Специфікою політології у низці інших наук, які займаються дослідженням сфери політичних відносин, є те, що всі соціальні явища та процеси вона розглядає через феномен:

а) політичної влади;

б) політичної партії;

в) соціальної верстви;

г) держави.

3. Універсальною метою у лібералізмі визначається ідея:

а) розподілу влади;

б) парламентської демократії;

в) індивідуальної свободи;

г) верховенства законів.

4. У відповідності з різними підходами у вивченні політики можна виділити три групи визначень політики:

а) історичні, правознавчі, філософські;

б) філософські, антропологічні, психологічні;

в) соціологічні, субстанціональні, науково-сконструйовані;

г) атрибутивні, інституціональні, загальнонаукові.

5. Важливішими функціями політології є:

а) пізнавальна, раціоналізаторська, нормативно-ціннісна, прогностична;

б) теоретична, емпірична, прикладна;

в) психологічна, системна, інструментальна, субстанціональна;

г) історична, соціологічна, філософська, економічна.

Варіант 5

Політичне життя сучасного українського суспільства.
Розкриття сутності народницького світогляду та сутності українського народу як окремої етнокультурної одиниці в роботах М.С. Грушевського.

3. Дати відповіді на тести:

1. Визначення політики, що основані на теорії суспільного договору та розроблені в ученнях Спінози, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо є яскравими прикладами:

а) конфліктно-консенсусного визначення політики;

б) економічного визначення політики;

в) правового визначення політики;

г) релігійного визначення політики.

2. Порівняльна політологія:

а) співвідносить результати політичних та історичних досліджень;

б) співвідносить однотипові політичні явища та процеси, виявляє їхні загальні ознаки, специфіку;

в) співвідносить результати політологічних та соціальних досліджень;

г) співвідносить ефективність різних методів політологічного дослідження.

3. Вважав, що політичне життя є боротьба та зміна, "циркуляція" еліт:

а) М. Вебер;

б) М. Ориу;

в) В. Парето;

г) А. Бентли.

4. Теорія походження держави, у відповідності з якою держава виникла у результаті домовленості між людьми, в якій передбачалася добровільна відмова окремих людей від частини їх природніх прав на користь державній владі, називається теорією:

а) природного права;

б) біхевіоризму;

в) розподілу влади;

г) суспільного договору.

5. Ідея про те, що форма державного правління залежить від розмірів території держави: "Невеликі держави мають в своїй більшості республіканську форму правління, середні – монархічний режим, а обширні держави – деспотії", - належить французькому просвітителю:

а) Гольбаху;

б) Монтескье;

в) Ж.-Ж. Руссо;

г) Дидро.

^ Заліковий модуль ІІ. Політичні процеси, інститути та явища

Варіант 6

Поняття, сутність та структура політичного процесу, його основні стадії.
Томас Гоббс та його робота "Левіафан, або Матерія, форма та влада держави церковної і громадської".

3. Дати відповіді на тести:

1. Сучасні класичні теорії еліт були створені теоретиками школи політичної соціології:

а) Г. Моска та В. Парето;

б) Є. Єрліхом та М. Ориу;

в) Г. Спенсером та А. Бентлі;

г) Л. Гумпловичем та Г. Енллиненком.

2. Форма народовладдя, при якій громадяни приймають участь в прийнятті рішень опосередковано, вибираючи в органи влади своїх представників, які висловлюють їх інтереси, називають демократією:

а) прямою;

б) соціалістичною;

в) плебісцитарною;

г) представницькою.

3. Головним структурним елементом кадрової партії є:

а) окружні вибіркові комісії;

б) комітети;

в) політичні клуби;

г) колегії виборщиків.

4. Такі групи інтересів, котрі використовують для впливу на владу у першу чергу, не методи інформування та переконання, а методи прямих організованих дій – це:

а) зацікавлені групи;

б) групи тиску;

в) парламентські фракції;

г) політичні партії.

5. З перелічених політичних режимів: 1) італійський фашизм, 2) німецький націонал-соціалізм, 3) режим А. Піночета в Чілі, 4) режим "чорних полковників" в Греції, 5) сталінізм в СРСР – до тоталітарних режимів відносяться:

а) 2, 5;

б) 1, 3, 4;

в) 1, 2, 3;

г) 1, 2, 5.

Варіант 7

Політична система суспільства.
Консервативні концепції побудови української державності.

3. Дати відповіді на тести:

1. Політичні режими поділяються на три основних типа:

а) олігархічний, аристократичний і деспотичний;

б) демократичний, авторитарний і тоталітарний;

в) демократичний, монархічний і аристократичний;

г) демократичний, охлакратичний і теократичний.

2. Керівники владних структур, що безпосередньо впливають на прийняття рішень, дуже важливих для всієї держави, – це:

а) вища еліта;

б) лідери основних політичних партій;

в) середня еліта;

г) члени Кабміна (Уряду).

3. Легітимність політичного панування М. Вебер поділяв на:

а) традиційну, харизматичну та раціонально-правову;

б) демократичну, авторитарну та тоталітарну;

в) класову та ідеологічну;

г) структурну і персональну.

4. Більшість європейських ліберальних і консервативних партій є партіями:

а) суворо централізованими;

б) доктринальними;

в) масовими;

г) кадровими.

5. Австралія, Ірландія, Португалія, Польща, Фінляндія, Франція є країнами з формою правління:

а) монархічною;

б) президентською;

в) парламентською;

г) змішаною (президентсько-парламентська).

Варіант 8

Політичні партії в Україні та їх основні типи.
Національно-державницький напрям в українській історико-політичній науці.

3. Дати відповіді на тести:

1. Поділ політичних партій на м'які та жорсткі передбачає характер:

а) ідеологічної орієнтації;

б) зв’язків між центральним керівництвом та партійними організаціями;

в) членства;

г) зв’язків центрального керівництва партії з її парламентською фракцією.

2. Держава, що намагається забезпечити кожному громадянину необхідні умови існування, соціальної захищеності, участі в управлінні виробництвом, а в ідеалі – приблизно однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості в суспільстві, називається державою:

а) правовою;

б) буржуазною;

в) соціальною;

г) ліберальною.

3. До конституційних монархій належать:

а) Данія;

б) Саудівська Аравія;

в) Оман;

г) Катар.

4. Відчуження публічної влади від суспільства, суверенітет, територія, монополія на легальне застосування сили, видання законів, обов’язкових для всіх громадян, отримання податків – все це характерні ознаки:

а) суспільства;

б) політичної системи;

в) держави;

г) політичного режиму.

5. Створення уряду на парламентській основі (парламентською більшістю) та його формальна відповідальність перед парламентом є ознакою:

а) президентської республіки;

б) парламентської монархії;

в) парламентської республіки;

г) полупрезидентської республіки.

Варіант 9

Політична культура і політична свідомість.
Етнополітика в Українській державі.

3. Дати відповіді на тести:

1. В багатопартійних системах уряд складається на основі:

а) партії, що обрала більше, ніж інші кількість голосів;

б) партійних коаліцій;

в) двох партій, що отримали більше, ніж інші, кількість голосів;

г) рішення керівника держави.

2. Визначення суспільством законності та правомірності офіційної влади та її права керувати ним – це принцип:

а) легітимності влади;

б) патріархального суспільства;

в) демократичної держави;

г) розподілу влади.

3. Еліта, що безпосередньо володіє державною владою, називається елітою:

а) державною;

б) правлячою;

в) урядовою;

г) політичною.

4. Граничність та слабкість реальних прерогатив президента за парламентською формою правління проявляються в тому, що він:

а) обирається всіма виборцями на прямих всезагальних виборах;

б) не може репрезентувати країну на міжнародних переговорах;

в) не є головнокомандувачем у випадку війни;

г) обирається парламентом і, по суті, від нього залежить його легітимність.

5. Форма державного устрою, за якою декілька державних утворень, що юридично володіють визначеною політичною самостійністю, складають одну союзну державу, називається:

а) конфедерацією;

б) республікою;

в) федерацією;

г) унітарною державою.

Варіант 10

Поняття, типологія та механізм формування політичних еліт.
Демократична політика української держави.

3. Дати відповіді на тести:

1. Форма державного правління, за якою верховна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи – керівника держави, як правило, правителя за спадщиною, називається:

а) президентською республікою;

б) ханством;

в) монархією;

г) королівством.

2. Форма народовладдя, за якої громадяни беруть участь в прийнятті рішень опосередковано, обираючи в органи влади своїх представників, що покликані висловлювати їх інтереси, називається демократією:

а) соціалістичною;

б) прямою;

в) представницькою;

г) плебісцитарною.

3. Розподіл владних повноважень між суб’єктами федерації і федеральним центром будується на основі:

а) рішень суду;

б) існуючих в суспільстві моральних норм;

в) традиційних звичаїв;

г) союзної конституції.

4. Три головних різновиди: 1) парламентська, 2) президентська, 3) змішана, або полупрезидентська – є різновидами:

а) монархії;

б) політичної системи;

в) демократії;

г) республіки.

5. Заснована на сліпій вірі в особистісні, виключні якості політичного лідера, в його спроможність належним чином здійснювати владу легітимність:

а) традиційна;

б) харизматична;

в) раціонально-правова;

г) структурна.

Заліковий модуль ІІІ. Практична політика

Варіант 11

Вибори та виборчі системи.
Національні інтереси України та їх реалізація через її зовнішню політику.

3. Дати відповіді на тести:

1. Суб’єктом політичної культури можуть витупати:

а) тільки держава як основний елемент політичної системи;

б) як індивід з його цінностями, переконаннями, так і мала чи велика група: регіон, держава, нація;

в) тільки окремий індивід з його переконаннями, цінностями;

г) тільки мала чи велика група: регіон, держава, нація.

2. Політичні процеси розподіляються на:

а) демократичні та тоталітарні;

б) внутрішні та міжнародні;

в) базові та периферійні;

г) легальні та нелегальні.

3. Політична соціалізація – це:

а) процес переходу до влади соціалістичних партій;

б) процес усвідомлення індивідом норм та цінностей політичної культури;

в) закріплення у суспільстві ідеалів соціалізму;

г) створення політичної системи соціалізму.

4. Збройний виступ окремих політичних груп у результаті заколоту проти існуючої державної влади називається:

а) реалізацією національного інтересу;

б) політичним терором;

в) політичною поведінкою;

г) політичним насильством.

5. Національна безпека – це:

а) ефективне забезпечення охорони суспільного порядку;

б) забезпечення внутрішніх та зовнішніх умов існування країн, що гарантують можливість сталого розвитку суспільства та його громадян;

в) правовий захист від кримінальних елементів;

г) можливість безпечного перебування за межами своєї країни.

Варіант 12

Політичні конфлікти та кризи.
Етнополітика Української держави.

3. Дати відповіді на тести:

1. Громадянське суспільство – це:

а) реалізація ідеї громадської злагоди;

б) висування на перший план інтересів держави;

в) підкорення інтересів громадян інтересам держави;

г) система самостійних та незалежних від держав соціальних інститутів та цінностей.

2. Закономірна тенденція функціонування та розвитку політичної системи, що виявляється як об’єктивна необхідність відповідності політичної діяльності сучасним реаліям та вимогам, особливостям та своєрідностям конкретно-історичних обставин, називається:

а) буржуазною демократією;

б) політичною революцією;

в) політичною модернізацією;

г) політичною реформою.

3. Національний інтерес знаходить своє відбиття в:

а) національній політиці;

б) зовнішній політиці;

в) внутрішній політиці;

г) культурній політиці.

4. Інструментами, знаряддям для здійснення політичних цілей, перетворення ідеальних мотивів у реальні дії є:

а) політичні настрої;

б) політичні революції;

в) засоби політики;

г) політичні переконання.

5. Виборча система, яка передбачає, що вибраним в кожному виборчому окрузі вважається тільки той кандидат, який отримав абсолютну чи відносну більшість голосів, називається:

а) кількісною;

б) представницькою;

в) пропорціональною;

г) мажоритарною.

Варіант 13

Політичне прогнозування.
Політичні режими та устрої сучасної держави.

3. Дати відповіді на тести:

1. Міжнародні відносини за характером можуть бути:

а) загальносвітовими і міжрегіональними;

б) економічними і політичними;

в) надрегіональними і міжрегіональними;

г) є рівноправними, товариськими, взаємовигідними, протидіючими (відносинами панування та підкориності).

2. Неучасть громадян, які мають право голосувати на виборах, називається:

а) абсентизмом;

б) ізоляціонізмом;

в) аполітичністью;

г) елітизмом.

3. В сучасній Україні затвердилося виборча система:

а) консенсусна;

б) пропорціональна;

в) змішана;

г) мажоритарна.

4. Відносно менша стабільність уряду є недоліком:

а) пропорційної системи;

б) безальтернативних (неконкурентних) виборів;

в) змішаної системи;

г) мажоритарної системи.

5. Глобальні проблеми світової політики – це:

а) її демократизація, гуманізація та демілітаризація;

б) забезпечення патерналізму розвинутих країн по відношенню до тих, що розвиваються;

в) в сучасних умовах забезпечення гегемонізму США як умови підтримки всезагального миру;

г) накопичення зброї масового ураження для забезпечення миру.

Варіант 14

Політичне рекламування: технологія і організація політичної рекламної кампанії.
Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.

3. Дати відповіді на тести:

1. Політична свідомість – це:

а) свідомість членів політичних партій;

б) погляди представників політичної еліти;

в) положення пануючої політичної ідеології;

г) відбиття та усвідомлення людьми свого політичного буття.

2. Геополітика – це:

а) політична концепція, доктрина, що віддзеркалює складну залежність та зв'язок зовнішньої політики держави з її географічним положенням, кліматом, природними ресурсами, територією;

б) розділ політичної географії;

в) частина наукової та економічної політики держави, яка включає вивчення та розробку надр;

г) розділ фізичної географії, який вивчає розташування корисних копалин.

3. Організованість (упорядженість та согласованість), функціональність та стабільність політичних відносин – це:

а) держава;

б) політичний режим;

в) політичний порядок;

г) політична система.

4. Загальне народне голосування з важливіших питань державного, суспільного, політичного життя – це:

а) вибори;

б) референдуми;

в) виборчий процес;

г) парламент.

5. Діючі в сфері політики особи, соціальні групи, організації, рухи, інститути – все це:

а) учасники міжнародних відносин;

б) юридичні особи;

в) об’єкти політики;

г) суб’єкти політики.

Варіант 15

Технологія виборчої кампанії.
Визначення, етапи становлення та основні категорії геополітики.

3. Дати відповіді на тести:

1. Процесом прийняття політичного рішення вважається:

а) діяльність державних установ;

б) технологічні перетворення політичної влади в управлінні соціальними процесами;

в) діяльність президентських структур;

г) технологічні перетворення управління соціальними процесами в політичну владу.

2. В традиційному розумінні докорінний національно-державний інтерес у якості головного містить наступний елемент:

а) міжнаціональна злагода;

б) воєнна безпека;

в) затвердження у державі єдиної мови;

г) збереження культурної спадщини.

3. Упорядкована сукупність норм, правил та засобів, що визначають шляхи, форми та методи організації представницьких виборчих органів державної влади, - це:

а) виборче право;

б) виборча система ;

в) Устав ООН;

г) Конституція.

4. Будь-які дії суб’єктів політики, кінець кінцем, мають одну мету:

а) вплинути на рішення, що приймаються державною владою;

б) заволодіти державною владою;

в) дестабілювати діяльність вищих інститутів державної влади;

г) ускладнити функціонування державної влади.

5. Класичний політичний клас – це:

а) громадяни, що притримуються однакових політичних поглядів;

б) громадяни, що об’єднані у політичні партії;

в) вища страта (біля 10 тис. людей) суспільства;

г) політично активні громадяни з різних страт суспільства.

4 Інформаційно-методичне забезпечення

Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины // Полис. - 1997. - № 6. - с.174- 183.
Алмонд Г., Пауэлл Дж., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: мировой обзор: Учебное пособие / Сокр.пер.с англ. А.С. Богдановского, Л.А. Галкиной; Под ред. М.В. Ильина, А.Ю. Мельвиля. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 537 с.
Аристотель. Политика // Соч.: в 4-т. – М., 1990. – Т. 4.
Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Пер. с фр. – М.: Текст, 1993.
Антология мировой политической мысли. В 5 т. – М.: Текст, 1997.
Бердяев Н. Судьба России. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 344 с.
Бенетон Ф. Введение в политическую науку. – М.: Весь мир, 2002. - 368 с.
Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избр.произв. - М.: 1990.
Гаджиев К.С. Опыт введения в политологию. Концептуальный и методологический аспекты // Полис. – 1992. - № 1-2. – с. 96-116.
Гаджиев К.С. Введение в политическую науку. – М., 2000.
Грушевський М. Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання // Борітеся – поборете: Відень, 1920. - № 1.
Грушевський М. Історія України – Русі. К., 1913. – Т.1; Т. 9.
Грушевский М. Очерк истории украинского народа. - СПб., 1906.
Грушевський М. На порозі нової України. Гадки та мрії. – К., 1918.
Гоббс Т. Левіафан // Соч. – М., 1991. – Т. 2.
Дюверже М. Политические партии. – М.: Академический проект, 2000.
Жданов І., Якименко Ю. Україна в ХХІ столітті: виклики для політичної еліти (матеріали соціального дослідження УЦЕПД ім. А. Розумкова)/ Дзеркало тижня. - № 44. – 2003р. – 15 листопада.
Закон України "Про об'єднання громадян" // Голос України. – 1992. – 18 липня.
Закон України "Про політичні партії". – К.: 2001.
Конституція України. – К., 1996.
Концепція (Основи політики) національної безпеки України. – К., 1997.
Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Испания, Швейцария, Европейский союз, Соединенные Штаты Америки, Япония, Бразилия. – Учебное пособие / Сост. В.В. Маклаков. – 3-е изд. – М.: БЕК, 2001. – 564 с.
Лейхарт А. Отношения между исполнительной и законодательной власть: модели доминирования и баланса властей // Ойкумена: альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-економических систем и цивилизаций. – вып. 2. – Х.: Константа, 2004. – с. 107-122.
Ленин В.И. Государство и революция // ПССІ. – Т. 33. – с. 1-120.
Локк Дж. Два трактата о государственном правлении // Сочинения: в 3т. Т. 3 – М.: Мысль, 1988. – с. 135-406.
Липинський В.К. Україна на переломі. 1657-1659. – Відень, 1920.
Липинський В.К. Листи до братів-хліборобів. – Відень, 1926.
Липинський В.К. Народи поневолі і народи недержавні // Політика. – 1925. – 4.1.
Макиавелли Н. Государ. – М.: Планета, 1990.
Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і суспільство. – А. Колодій, В. Марченко, Л. Климанська, Я. Костина. – Київ: Ельга – Н, Ніка-Центр, 2000. – 584 с.
Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 704 с.
Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К., 2002.
Потульницький В.О. Історія української політології (Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці). – К.: Либідь. – 1992. – 232 с.
Потульницький В.О. Теорія української політології. – К., 1993.
Сравнительная политика. Основные политические системы совершенного мира / Под общ.ред. В.С. Бакирова, Н.Н. Сазонова. – Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2005. – 592 с.
Україна партійна. Частина І. "Партія "зелених" / Дзеркало тижня. № 5. 2002. – 9-15 лютого.
Україна партійна. Частина ІІ. "Блок "Наша Україна"/ Дзеркало тижня. № 6. 2002. – 16-22 лютого.
Україна партійна. Частина ІІІ. "Блок Юлії Тимошенко" / Дзеркало тижня. № 7. 2002. 23 лютого – 1 березня.
Україна партійна. Частина ІV. "Компартія" / Дзеркало тижня. № 8. 2002. – 2-7 березня.
Україна партійна. Частина V. "Соціалістична партія України" / Дзеркало тижня. № 9. 2002. – 8-15 березня.

Blog

Робочої програми нормативної навчальної дисципліни "Політологія" підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямом підготовки 6

Содержание

2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ