Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад

Вид материала

Содержание

Список використаних джерел
Підбір комунікативно цінного матеріалу як засіб формування мотивації вивчення іноземних мов
Інтерактивні методи навчання іноземної мови як засіб реалізації комунікативного підходу

Подобный материал:

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Список використаних джерел

1.Чигріна Н. Розвиток критичного мислення на уроках іноземної мови // Deutsch. - 2009. - №26(190). – . 3-5.

2. Усатюк А. Л. Активізація навчальної діяльності учнів на уроках іноземної мови // Іноземні мови. – 1998. – № 3. – С.8.

3. Клустер Д. Что такое критическое мышление? // Русский язык. – 2002. – №29. – С. 5-8.

4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземних мов / Іноземні мови. С.:Перун. – 2005. – 208 с.

УДК 5.060101

Мезенцева Катерина,

студентка Володимир-Волинського

агротехнічного коледжу

Науковий керівник: Каменська Г. В.

викладач іноземної мови

ПІДБІР КОМУНІКАТИВНО ЦІННОГО МАТЕРІАЛУ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Резюме. Дана стаття розглядає деякі аспекти комунікативного методу навчання іноземним мовам. Особлива увага приділяється добору і опрацюванню комунікативно-вартісного матеріалу як засобу стимулювання інтересу студентів до оволодіння іноземною мовою.

Мовлення людини - це надзвичайно багатогранне і складне явище. По-перше,воно виконує в житті людини функцію засобу спілкування. По-друге, мовлення — це один із видів людської діяльності.

По-третє, важливо розуміти, що в результаті мовленнєвої діяльності виникає її продукт - висловлювання. І як діяльність, і як продукт мовлення володіє певними характеристиками, або параметрами, котрі служать орієнтиром у навчанні, оскільки підказують, які умови треба створити для розвитку мовлення.

Відомо, що метод — це комплекс засобів, спрямованих на певну мету, і він повинен бути здатним найбільш ефективно досягати її. Якщо говорити про навчання говорінню іноземною мовою, то найбільш адекватним засобом досягнення цієї мети є комунікативний метод, котрий можна охарактеризувати таким вихідним твердженням. Неможливо навчати говорінню,не навчаючи спілкуванню,не створюючи на заняттях умов для спілкування.

Як і будь-який інший вид людської діяльності мовлення є цілеспрямоване, мотивоване, предметне і має свою структуру.

Говоріння завжди мотивоване. Людина, як правило, говорить тому, що у неї є для цього певна внутрішня причина, є мотив, котрий виступає в ролі рушія діяльності.

Рівень ситуативної мотивації на занятті іноземної мови визначається тим , як викладач вміє створити мовленнєві ситуації, які використовує прийоми, який добирає матеріал і т.д.

Використання комунікативно цінного мовленнєвого матеріалу є хорошим засобом стимулювання мовленнєвої активності студентів на заняттях. Комунікативна цінність матеріалу тим вища, чим більш ймовірне його використання у спілкуванні. Навчальний матеріал повинен бути організований довкола реальних проблем , і при цьому треба врахувати три фактори:

а) конкретні сфери, в котрих розгортатиметься спілкування

б)види діяльності, котрими займаються студенти

в)вікові інтереси студентів

Зараз деякі викладачі іноземної мови ще стоять перед вибором:залишитись у тихій гавані звичних розмовних тем чи вийти у відкрите штормове море проблем і ситуацій. Вимоги часу підказують, що слід відмовитись від тематичної організації матеріалу в силу її штучності, непридатності для природнього процесу спілкування.

Наш викладач Каменська Галина Василівна намагається робити заняття інформаційно насиченими, добирає такий матеріал, де на перше місце виступає проблема, а не тема. На другому курсі ми працюємо з такими текстами як “Should I play Electronic games?” “Can the problem of crime be solved?” ,“Parents and teenagers: “The role of understanding” , “What the moral breakdown mean?”

Ці автентичні тексти взяті із англомовних періодичних видань, містять інформацію за кілька останніх років, піднімають проблеми, котрі хвилюють молодих людей у різних країнах світу. Лексику текстів та мовні зразки ми можемо використовувати при спілкуванні англійською мовою у професійній сфері, наприклад: “The crime wave, affected by crime, an alarming increase in gangs,street gangs, urban gangsterism , social injustice,dysfunctional families, inadequate parents, unemloyment poverty, a felon, a criminal,unpunished crimes,to commit crimes,antisocial skills,victims and perpetrators of gun crime”

При обговоренні проблем, що піднімаються у цих текстах, ми опиняємось щораз у нових комунікативних ситуаціях і повинні бути готовими до умов, що постійно змінюються, тобто до еврестичної діяльності, котра містить:

А) еврестичність мовленнєвих завдань

Б) еврестичність предмету і змісту спілкування

В) еврестичність мовних засобів

Цій меті служать також розроблені викладачем вправи до текстів:це може бути лексична вправа, коли пропонується згрупувати слова за формальними ознаками, характерними для різних частин мови з подальшим перекладом слів, граматичний розбір речень із текстів,упорядкувати речення у зв язний текст, самостійно закінчити ту чи іншу думку та інші.

Лексичний матеріал та проблемний зміст текстів дає можливість організовувати “круглі столи” , дискусії , працювати у парах, тріадах , групах. Робота над такими текстами має ціннісно-орієнтований характер.

Список використаних джерел

1.Кміта Є.В. Основні принципи комунікативного навчання іноземній мові .// Проблеми освіти: Науково – методичний збірник.- К., 2007. – Випуск 51.С.41-44.

2.Кухарчук О.О. Педагогічні умови формування мотивації вивчення іноземних мов студентами вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації.// Нові технології навчання : Науково – методичний збірник. –К: Науково-метод. центр вищої освіти, 2006.-Випуск 44.-С.71-77.

3.Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению.-М.: Просвещение, 1985. – С.5-9,14,39-40,107.

УДК 372

Самчук Юлія, Фем’як Світлана,

студенти 3-Г курсу,

секція “Іноземні мови та методика навчання”

студентського наукового товариства

ВКНЗ “Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського”

Науковий керівник – Бігун О.М.,

викладач іноземної мови

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДУ

Резюме.У статті подано– аналіз доцільності використання сучасних технологій в процесі вивчення іноземної мови. Автори розглянули сутність, типологію, методичну та практичну цінність інтерактивних методів навчання в контексті комунікативного підходу, обумовили їх тісний взаємозв’язок.

Ефективність навчання іноземної мови залежить від чіткої та гнучкої організації навчальною процесу на уроці, від уміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та індивідуальні особливості кожного учня. Методика сучасного уроку іноземної мови тісно пов'язана з інтерактивними методами: розроблення проектів, парна та групова робота, вирішення проблемних питань і ситуацій тощо. Невід’ємним компонентом навчання іноземній мові є формування в учнів комунікативної компетенції. Ця мета передбачає досягнення школярами такого рівня навчальних досягнень, який був би достатнім для здійснення спілкування в усній та писемній формах у межах комунікативних сфер.

Комунікативна спрямованість навчального процесу є головною складовою сучасної теорії навчання і потребує від вчителя оволодіння такою методикою навчання іноземних мов, яка розглядає навчальну діяльність на уроці як діяльність спілкування. Цс погребує широкого використання інтерактивних форм навчання, які наближають мовлення учнів до умов реального спілкування.

Практикою доведено, що використання саме нетрадиційних форм і методів роботи дає змогу зробити навчальний процес цікавим і творчим, створює сприятливу атмосферу для спілкування іноземною мовою. Вивчення іноземної мови стає різноманітним, захоплюючим.

Стрімкий розвиток високих технологій та економіки тісно пов'язаний з іноземною мовою, як ведучим засобом міжнародного спілкування. У зв'язку з цим, проблема використання ефективної методики викладання англійської мови є досить важливою.

Комунікативна спрямованість навчання іноземній мові охоплює всі компоненти учбового процесу. Найбільш повноцінно цей метод реалізується в тому випадку, коли вчитель використовує нетрадиційні методи комунікативного спілкування. Досить цікавими є методи, що стимулюють активну розумову діяльність і спонукають учня висловлювати свої думки іноземною мовою. Одним з таких прийомів в методах комунікативного спілкування є комунікативне завдання [9].

Основним принципом комунікативно-орієнтовного навчання є мовленнєва діяльність. Учні повинні навчитись вирішувати реальні та нереальні завдання спільної діяльності за допомогою іноземної мови. Комунікативна методика може бути інтегрована з деякими традиційними елементами викладання англійської мови. Ця методика передбачає максимальне заглиблення учня у мовленнєвий процес. Основною метою цієї методики є навчити учня спочатку вільно розмовляти іноземною мовою, а потім думати нею. Важливо і те, що механічні репродуктивні вправи також відсутні; замість них з'являються ігрові ситуації, робота з партнером, завдання спрямовані на пошуки помилок, порівняння та співставлення, що підключають не тільки пам'ять, але і логіку, вміння мислити аналітично та творчо. Такий комплекс допоможе створити англомовне середовище, в якому повинні «функціонувати» учні: спілкуватись, читати, брати участь в рольових іграх, висловлювати свої думки, робити висновки. Такий метод орієнтований на розвиток не тільки мовних знань, але й також на креативність та загальний кругозір. Мова тісно пов'язана з культурними особливостями країни, тому країнознавчий аспект є досить важливим.

Під час складання комунікативних завдань необхідна велика кмітливість та винахідливість. Дуже важливо будувати їх на цікавому матеріалі реальної дійсності, мобілізуючи також фантазію учнів. Вчитель повинен мати велику кількість (базу) цікавих випадків, які можна використати у своїх завданнях, що підвищують тонус спілкування та стимулюють мовну творчість.

Більшість комунікативних завдань базуються на драматизаціях, що є точною моделлю істинного спілкування. Річ в тому, що різні колізії - фантастичні, казкові, психологічно завжди мотивовані та актуальні, в них завжди все відбувається тут і зараз, а це дуже пожвавлює їх та сприяє засвоєнню матеріалу. В комунікативних завданнях можуть бути використані постійні персонажі: герої книг, автор, читач, популярні персонажі кіно, театру, репортер, журналіст тощо. Їх мовна поведінка визначається їх професією, характером, життям.

Отже, всі методики звичайно спрямовані на розвиток чотирьох навичок: читання, письма, говоріння та аудіювання. При цьому великий акцент робиться на використанні аудіо-, відео- та інтерактивних ресурсів. Завдяки різноманітності методичних прийомів формуються навички, які необхідні людині в сучасному діловому житті (вміння робити доповідь, проводити презентації, вести переписку і т.ін.). Важливим у процесі навчання є використання автентичного матеріалу, намагання показати «ситуативну» та «живу» англійську мову через «життєві» приклади напівреальних персонажів.

Як видно з вищезгаданого, комунікативна методика навчання англійській мові є найбільш ефективною, особливо коли мова іде про організацію навчання.

Комунікативний підхід передбачає постійну мовленнєву взаємодію вчителя та учнів у процесі вирішення навчальних завдань і створює необхідні передумови для інтерактивності навчального процесу. Використання вчителем інтерактивних технологій навчання є важливим елементом реалізації комунікативного підходу на практиці.

Інтерактивне навчання — це упорядкована взаємодія педагога та учнів, що спрямована на досягнення визначеної мети, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [1].

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Інтерактивні технології ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії і дають можливість педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Завдяки таким сучасним технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати продумані рішення, а отже, відбувається постійна співпраця всіх учнів класу у ході уроку. При цьому учень і вчитель — рівноправні, тобто знають, вміють і здійснюють свою діяльність разом, чудово розуміючи, що вони роблять і для чого.

Інтерактивне навчання не є новим явищем у педагогіці. Воно знаходить своє відображення ще в ідеї взаємного навчання Й.Песталоцці, ідеях Ж.-Ж. Руссо та Дж. Дьюї про вільний розвиток та виховання учнів, белл-ланкастерській системі, Дальтон-плані, бригадно-лабораторному методі. Сучасні вітчизняні науковці О.Пометун та Л.Пироженко визначають інтерактивне навчання як співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання [8].

Російський вчений М.В.Кларін зазначає, що інтерактивне навчання є перекладом англомовного терміну “interactive learning”, який означає навчення (стихійне або спеціальноорганізоване), засноване на взаємодії, та навчання, побудоване на взаємодії [5].

У порівнянні з традиційним навчанням інтерактивне має ряд переваг, серед яких основними є:

Суб’єктно-суб’єктний характер взаємодії між вчителем та учнями.

Особистісна зацікавленість учня, можливості для його інтелектуального та творчого розвитку.

Активна позиція учня під час навчання.

Глибока внутрішня мотивація учня до навчання.

Перевагою інтерактивного навчання при вивченні іноземної мови є те, що воно є способом реалізації комунікативного підходу, сприяє більш активному включенню в роботу, зняттю психологічного бар’єру під час іншомовного спілкування через створення невимушеної атмосфери спілкування, встановленню міжособистісних стосунків, більш якісному опануванню лексичним та граматичним матеріалом завдяки можливості застосування отриманих знань на практиці через дію.

Аналіз досвіду роботи вчителів іноземної мови середніх шкіл свідчить про те, що інтерактивне навчання використовується без певної системи. Досвід свідчить, що у практиці викладання англійської мови переважає фронтальна (колективна) форма організації навчального процесу в системі „вчитель-учні”. Зазвичай під час практичного заняття учні читають, перекладають текст, дають відповіді на запитання вчителя, обговорюють прочитане, але найчастіше це відбувається за схемою „питання вчителя – відповідь учня”.

Інтерактивні методи мають значний потенціал для досягнення практичної мети заняття з англійської мови. Якщо заняття спрямоване на закріплення нового лексичного, граматичного матеріалу, можна використовувати метод „мозкового штурму”, роботу в парах, роботу в малих групах, метод незакінчених речень.

Використання інтерактивних методів сприяє підвищенню мотивації учнів, навчанню культурі ведення діалогу, вихованню таких якостей особистості, як толерантність, співпереживання, здатність до співпраці, самокритичність.

Вибираючи оптимальний метод інтерактивного навчання, необхідно враховувати деякі методичні особливості. По-перше, це поступове впровадження інтерактивного навчання, починаючи з простих інтерактивних методів (роботи в парах, малих групах, мозкового штурму, методу незакінчених речень). По-друге, це доцільність використання того чи іншого методу на різних етапах вивчення теми. По-третє, це оптимальне співвідношення інтерактивних та традиційних методів. Ми виходимо з того, що використання інтерактивних методів не є самоціллю. За словами О.Пометун, це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в аудиторії, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості. Тому доцільно використовувати максимум дві інтерактивні вправи за одне заняття.

Інтерактивні методики дають можливість ефективної організації взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з елементами змагання. Популярністю серед вчителів та учнів користуються такі типи уроків, як урок-рольова гра, урок-вікторина, урок-брейн-рипг, урок-подорож, урок-конференція, урок-дебати, урок-захист проектів, уроки з елементами інсценування та театралізації. Такі форми роботи вчать учнів зосереджуватись, концентрувати увагу, розвивають швидку реакцію, мовну здогадку. Вони збагачують активний лексичний запас учнів та формують комунікативні вміння та навички. Все це дає змогу вчителеві проводити уроки у високому темпі й водночас продуктивно [6].

Великою популярністю серед вчителів та учнів користуються такі форми роботи як дискусія, мозковий штурм та робота в групах.

Дискусія - це активне висловлювання власних думок, тому без інтерактивності вона просто неможлива. Учні отримують можливість не тільки здобувати нові знання, а й використати, активізувати вже наявні. Дискусія ведеться між однолітками, учитель контролює тільки її хїд, але не самий зміст, тобто вона стає сильним засобом самовираження, стимулом, мотивацією вивчення іноземної мови.

Мозковий штурм ця форма інтерактивної діяльності є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Існує факт, явище, поняття, що учні їх не знають чи не розуміють повністю. Тобто існує та сама «інформаційна прогалина» в знаннях учнів і заповнити її — мета вчителя. Учитель може просто підказати учням і вірну відповідь, позбавивши їх, таким чином, можливості використати наявні в них знання й бажання спромогтися знайти відповідь самостійно. Він також може шляхом питань, натяків, логічних висновків, висловлювань довести їх до самостійного усвідомлення ідеї, факту, тобто заповнення «інформаційної прогалини». Саме цей вид роботи й називається «мозковий штурм».

Робота в групах

У групових формах роботи присутня подвійна спрямованість. Учні працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловити свої думки, мобілізувати знання, проявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. Після закінчення роботи групи починають - дискутувати, обмінюватися думками та аргументами. Таким чином, до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж в іншої групи. Завдання, що отримують групи, можуть бути як різними, так і однаковими. Склад груп теж повинен бути приблизно рівним за силою, щоб стала можливою об'єктивна оцінка роботи [1].

Засобами іноземної мови можна і треба розвивати навички творчого мислення дітей. Але творче мислення не є самоціллю, а лише інструментом розвитку мовленнєвих знань, умінь та навичок. Коли учні інтерактивно працюють з будь-якою інформацією, вони вчаться мислити, тренують інтелектуальні здібності, не помічаючи, що їхнім інструментом є саме іноземна мова. Набуті навички учні використовують для розвитку власного творчого потенціалу: чим більше вони займаються і вміють, тим легше їм створювати власні творчі зразки мовленнєвої діяльності.

Отже, проаналізувавши сучасні підходи до організації вивчення іноземної мови, можна зроботи висновок, що інтерактивні технології є одним із засобів реалізації комунікативного підходу. Вони створюють підґрунтя для особистісно-орієнтованого навчання та виступають невід’ємним елементом сучасного уроку іноземної мови, оскільки вони передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Наведемо приклад організації та проведення фрагменту уроку з англійської мови при вивченні теми „The Animals of Australia” („Тварини Австралії”), що передбачена навчальною програмою для четвертого класу загальноосвітньої школи. Мета заняття була наступною: 1) засвоєння учнями лексичних одиниць, які позначають представників фауни Австралії; 2) розвиток вміння описувати тварин, використовуючи активний вокабуляр; 3) подальший розвиток мовленнєвих умінь з даної теми.

Заняття проводилося з урахуванням наступних етапів:

Активізація раніше вивчених лексичних одиниць. На даному етапі використовувався метод незакінчених речень. На дошці був записаний ряд іменників, що позначають різних тварин. Учням пропонувалося пояснити, з яким континентом/країною у них асоціюється дана тварина, відповідаючи за зразком.

Наприклад: „I think an elephant lives in Africa.”. Відповідаючи по черзі, учні мали можливість кожен висловити свою думку та порівняти її з думкою своїх товаришів. Даний метод мозкового штурму дозволяв активізувати мислення учнів, вчив культурі спілкування.

Введення нових лексичних одиниць, їх семантизація. Клас ділився на три групи, кожна група отримувала пакет молюнків з зображеннями різних тварин. Перед кожною групою ставилось завдання розділити тварин за територією проживання та виділити тих тварин, які проживають саме в Австралії. Даний вид роботи стимулював творчий пошук, залучав кожного учня до активної діяльності на уроці.

Розвиток навичок діалогічного спілкування. Перед учнями стояло завдання скласти власний діалог на тему, що вивчається, спираючись на діалог-модель. Це завдання передбачало роботу в групах, під час якої учні отримували можливість вільно висловлюватись, забезпечувало високу активність тих, хто навчається, оскільки в парній роботі брали участь всі без винятку.

Беручи все вище сказане до уваги можна зробити наступні висновки:

Комунікативна спрямованість навчального процесу є головною складовою сучасної теорії навчання. Її практична реалізація погребує широкого використання інтерактивних форм навчання, які наближають мовленнєву діяльність учнів до умов реального спілкування.

Комунікативна методика навчання англійській мові є найбільш ефективною, особливо коли мова іде про організацію навчання в освітніх закладах. Реалізація цієї методики повною мірою залежить від бажання, компетенції та ерудиції викладача.

Інтерактивні технології ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії і дають можливість педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

Перевагою інтерактивного навчання при вивченні іноземної мови є те, що воно є способом реалізації комунікативного підходу, сприяє більш активному включенню в роботу, зняттю психологічного бар’єру під час іншомовного спілкування через створення невимушеної атмосфери спілкування, встановленню міжособистісних стосунків, більш якісному опануванню лексичним та граматичним матеріалом завдяки можливості застосування отриманих знань на практиці через дію.

Інтерактивні методики дають можливість ефективної організації взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з елементами змагання.

Список використаних джерел

Алексич Т.М. Використання інтерактивних технологій на уроках іноземної мови як засіб підвищення ефективності навчання // Англійська мова та література. – 2008. №13. – С. 2-4.
Гниліченко Н.А. Сутність інтерактивного навчання. // English. – 2007.№18. – С. 3-5.
Єрмоленко Л.П. Комунікативний підхід до навчання англійської мови в середній школі // Іноземні мови. – 2002. – № 3. – С. 10-12.
Зінченко О.О. Інтерактивні форми і методи роботи під час навчання читання на уроках англійської мови. // Англійська мова та література. – 2008. - №2. – С. 4-7.
Кларин М.В.Интерактивное обучение-инструмент освоения нового опыта/ М.В. Кларин //Педагогика. –2000. –№7. – С.12-19.
Михайленко Т.А. Інноваційні технології у вивченні англійської мови. – К.: Шк. світ, 2008. – 128с.
Пантелеймонова-Плакса І.А. Ефективність використання інтерактивних та проектних технологій на уроках англійської мови // Англійська мова та література. – 2008. - №24. – С. 17-23.
Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192с.
Путятін Г.Л. Комунікативний підхід у вивченні англійської мови. // Англійська мова та література. – 2004. – №32. – С. 2-6.
Репьев Ю.Г. Система интерактивного самообучения // Высшее образование сегодня. – 2003.– №11.– С. 18-23.

УДК 372

Спасовська Олеся,

студентка Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича

Науковий керівник – Крикавська О. В.,

викладач іноземної мови

Blog

Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад

Содержание