Загальні відомості про викладача характеристика

Вид материала

Документы

Содержание Науково – методична діяльність. Розділ 2. Експериментально – дослідна частина. Підведення підсумків гри Підведення підсумків. Види, розрізи, перерізи Тема уроку Матеріально-технічне забезпечення Тип уроку Хід уроку 1 Організаційний момент 1 Перевірка виконання домашнього завдання практичного характеру Розповідь викладача із застосуванням таблиці та опорних конспектів. Перший етап закріплення знань учнів VI. Підсумок уроку, виставлення оцінок, їх мотивація VII Домашнє завдання. Хід уроку 1-й учень. 2-й учень. 1-й учень. 2-й учень. 2-й учень ... Полное содержание

Подобный материал:

• Загальні висновки І рекомендації 8 Список використаної літератури 9 Додатки, 569.55kb.
• План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
• І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
• Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
• Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
• «Загальні відомості про неметали та їх сполуки», 1657.57kb.
• Програма вступного іспиту з фаху на напрям 100101"Енергетика та електротехнічні системи, 43.34kb.
• Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.
• 1. Загальні відомості про суб'єкта господарювання*, 78.9kb.
• 1. Загальні відомості про позашкільний навчальний заклад, 262.08kb.

Загальні відомості про викладача




Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А


ОСУСЬКОЇ Лідії Іванівни

викладача спецдисциплін

ДПТНЗ «Білківський

професійний аграрний ліцей»


Осуська Л.І. має великий педагогічний досвід. Заняття викладача відзначаються високою активністю учнів, впровадженням інноваційних технологій навчання та різних форм проведення уроків, зокрема використовує ігрові форми навчання.

Лідія Іванівна бере активну участь у методичній роботі ліцею. Вона керує методичною комісією педагогічних працівників електротехнічних дисциплін. Ділиться своїм досвідом з молодими викладачами. Приймає участь у конкурсах та фестивалях педагогічної майстерності. Вивчає і використовує досвід своїх колег з інших навчальних закладів, зокрема викладача ВПУ №33 м.Виноградів Скоблея Є.А.

Як класний керівник приділяє значну увагу виховній роботі з учнями. Готує та проводить цікаві виховні години національно-патріотичного, духовно-морального виховання та підвищення рівня вихованості учнів. Над цими питаннями Лідія Іванівна завжди працює в тісному контакті з майстрами виробничого навчання.

За між атестаційний період з 2006 року по 2011 рік викладач проводила цікаві відкриті заняття. У 2008 році разом з викладачем фізики Ісак М.Ю. провели відкритий обласний бінарний урок. У 2010 році – відкритий обласний урок з креслення.

Викладачем Осуською Л.І. підготовлені цікаві за тематикою доповіді та реферати: «Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках спецдисциплін», «Особливості організації і підготовки викладача до проведення відкритого уроку», «Самостійна домашня робота учнів – невід’ємна частина навчального процесу», «Вплив використання опорних конспектів на активізацію навчальної діяльності учнів».

Лідія Іванівна організовує і проводить цікаві загальноліцейні заходи. Конкурс плакатів до дня енергетика, тиждень електромонтера. До організації цих заходів залучаються і учні, що сприяє розвитку інтересу в учнів до обраної професії.

Користується авторитетом серед колег та учнів ліцею.


Директор ліцею: В.І.Білак

Голова методкомісії педпрацівників

електротехнічних дисциплін: Л.І.Осуська


Науково – методична діяльність.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1: Теоретичний аспект застосування ігрових прийомів на уроках

загальнопрофесійної і професійно – теоретичної підготовки.

1. Ігрова діяльність.
   
2. Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках загально-професійної і професійно –теоретичної підготовки учнів.
   
3. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках загальнопрофесійної і професійно –теоретичної підготовки учнів.
   

Розділ 2: Експерементально – дослідна частина.

Висновок

Список використаної літератури


Предмет «Технічне креслення» є інтегрованим за змістом: об’єднує навчальний матеріал, який учні вивчали на геометрії та матеріал із вивчення тракторів, сільсько-господарських машин та слюсарна справа. Великий за обсягом, складний для викла-дання учням предмет потребує творчого і системного підходу до його вивчення. Складність викладання, полягає в тому, що не у всіх школах учні вивчають креслен-ня. Затверджений вітчизняний Державний стандарт професійно – технічної освіти. Учні мають можливість навчатися за оновленими навчальними програмами та якісно новими дидактичними посібниками. Все це дає змогу викладачеві не тільки грамот-но спланувати навчально –виховний процес, а й вдосконалити його.

Однак істотним недоліком у викладанні креслення, теми спеціальної частини є відсутність відповідної методичної літератури, яка допомогла б викладачеві (особ-ливо на початку його педагогічної діяльності) ефективно і системно використовувати методичні засоби та організаційні форми навчання.

Саме з метою підвищення ефективності навчання учнів, усунення ремісничого характеру підготовки кваліфікованих робітників, розвитку технічного мислення і творчого потенціалу особистості потрібно вивчити досвід інших викладачів і використовувати на своїх уроках.

Викладені методичні прийоми не нові, багато з них відомі. По суті ці прийоми – результат багаторічного досвіду, творчості викладачів, які педагогічну діяльність спрямовують на розвиток пізнавальної активності й самостійності своїх учнів.


Ігрова діяльність

Гра наряду із трудом на навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивовижний феномен нашого існування.

За визначенням, гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на віднов-лення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та удосконалюється самоуправління поведінкою.

В людській практиці ігрова діяльність виконує такі функції:

- Розважальну (це основна функція гри – розважити, доставити задоволення, натхнути, пробудити інтерес);

- Комунікативну: засвоєння діалектики спілкування;

- Самореалізації у грі, як полігоні людської практики;

- Ігротерапевтичну : подолання різних труднощів, що виникають у інших видах життєдіяльності;

- Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання у процесі гри;

- Функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистих показників;

- Міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально – куль-турних цінностей;

- Соціалізації: включення в систему суспільних відношень, засвоєння норм людсько-го спілкування.

Більшості ігор властиві чотири головні риси:

- вільна розвивальна діяльність, що застосовується лише за бажання дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не лише від результату (процедурне задоволення);

- творчий, в значній мірі імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

- емоційне піднесення діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція, атракція та інше (чуттєва природа гри, «емоційна напруга»).

Наявність прямих або непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.

В структуру гри, як діяльності, органічно входить ціле покладання, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, в яких особо повністю реалізує себе як об’єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечує її добровільності можливостями вибору та елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

В структуру гри, як процесу входять:

а) ролі, взяті на себе граючими;

б) ігрові дії, як засіб реалізації цих ролей;

в) ігрове застосування предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними;

г) реальні відношення між граючими;

д) сюжет (зміст) – область дійсності, що умовно відтворюється у грі.

Значення гри неможливо вичерпати та оцінити розважальнореактивними можливостями. В тому й складається її феномен, що являючись розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, в творчість, в терапію, в модель типу людських відношень та проявів у праці.

Гру, як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодими, люди використовували з давнини. Широке застосування гри знаходить в народній педагогіці, в дошкільних та позашкільних установах. В сучасних навчальних закладах, що роблять ставку на активізацію та інтенсифікацію учбового процесу, ігрова діяльність використовується в наступних випадках:

- В якості самостійних технологій, для засвоєння понять, теми та навіть розділу учбового предмету;

- Як елементи (іноді доволі суттєві) більш різноманітної технології;

- В якості уроку або його частини (вступ, пояснення, закріплення, вправи, контролю);

- Як технології позакласної роботи.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає достатньо різноманітну групу, методів та прийомів організації педагогічного процесу в формі різних педагогічних ігор.


Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках загально технічної і професійно – теоретичної підготовки.

Організація гри починається з її задуму. Тут необхідно представити умови та закони існування ігрового світу. Схеми опису така: місце дії, час дії, діючі особи та положення, яке вони займають важливі події, що передували ігровому періоду, ситуація, що склалася на початку гри.

При цьому особливу увагу необхідно приділити наступним моментом:

По – перше, задумана ситуація повинна бути. Цілісна та повна, та припускати чис-ленні ситуації, в тому числі заздалегідь не задані. Чим повніше та більше задумане, тим краще. Однак тут слід зробити поправку на досвід гравців.

По – друге, визначається форма проведення гри: кабінетна або полігонна.

Наступний етап організації гри, розробка правил гри. При цьому слід враховувати наступні моменти: щоб запобігати суперечок в процесі гри правила повинні бути зафіксовані в письмовому вигляді. Всі учасники гри повинні бути ознайомлені з правилами до початку гри, та кожна команда повинна мати хоча б один екземпляр.

В правилах повинна міститися наступна інформація:

• Загальний опис гри та ситуації на момент початку гри;
  
• Перелік учасників та основних команд із вказівкою їх іміджу;
  
• Правила перерахунку реального та ігрового часу;
  
• Окремі відомості гри.
  

Авжеж, до цього мінімального списку можна додати й інші розділи. Так, наприк-лад, бажано включити в правила гри перелік прав та обов’язків гравця та майстра (організатора) гри.

На цей час при складанні правил проведення ігор спостерігається два абсолютно протилежних підходи: «Одні віддають перевагу максимально коротким правилам, що містять найнеобхіднішу інформацію. Головний принцип при цьому – дозволено все, що не заборонено. В цьому випадку, ігрові ситуації, що відсутні в правилах, дозволяються майстром гри на свій розсуд, що може викликати нарікання гравців та накладає на майстра додаткову відповідальність. Другий підхід передбачає деталь-ний опис гри та всіх можливих ігрових ситуацій. Це зменшує свавілля майстра, але створює іншу проблему: надто об`ємні правила погано запам’ятовується, гравцями, та й майстру надто важко, запам’ятати всі можливі нюанси». Виходячи з свого досвіду та досвіду своїх колег, на мою думку, при складанні правил проведення ігор краще за все дотримуватися середини та складати правила за принципом: не більше ніж потрібно.

Всім відомо, що: «Динаміка гри збудована на досягненні кожним гравцем яки-хось своїх інтересів та цілей, це означає – в кожній грі присутня інтрига».

Динаміка гри в цілому забезпечується наступними факторами:

«Фактор підготовки учасників. Для гри дуже важливо, щоб гравець усвідомив свою межу. Усвідомлення цілі відбувається в результаті особистої роботи майстра гри з гравцем, коли перший розповідає гравцю все що він повинен знати. Дуже важливо, щоб потенціал гравця відповідав поставленій меті. Крім того, поставлена мета не повинна викликати у гравця явної неприязні».

«Фактор пророблення цілій. Це визначальний фактор для успішного проведення гри. Як уже говорилося вище мета повинна відповідати потенціалу учасника. Це означає, що майстер повинен знати можливості гравця, а також і те, що гравець повинен уявляти, які ходи він буде здійснювати для досягнення своєї цілі. При цьому вірогід-но, що він може помилитися. Крім розуміння гравцем своїх ходів, майстер повинен забезпечити постійне нагадування гравцю про ті задачі, які перед ним поставленні. При помітній різниці в потенціалах гравців для більш сильних, рекомендується вводити певні обмеження».

Відзначимо наступні особливості цілей ігор:

Цілі гри повинні бути пов`язані з якимись предметами або особами.

Предметами або послугами осіб гравці можуть скористатися лише одноразово.

Існують два варіанти зав’язування цілей різних гравців один на одного:

а) Намисто – цілі гравців стоять один за одним, задачі одного пов’язані із задачами іншого.

б) Коло – цілі пов’язані один на одного за колом. Можливо, що при простій круговій зацікавленості гравці швидко знайдуть спільну мову, тому потрібно встановити взає-мозв’язки ніби в середині кола. Так щоб мета першого та інших гравців були пов’яза-ні не лише з передуючими, але ще й в хаотичному порядку, так, щоб неможливо було знайти кінців інтриг.

«Фактор підтримки цілі. Ціль повинна світити учаснику всю гру так, як вона є пружиною, що штовхає учня до дії».


Застосування сучасних освітніх технологій на уроках загально технічної і професійно – теоретичної підготовки учнів.

Учням, що закінчують ПТНЗ необхідно адаптуватися в складному сучасному світі та скоріше за все їм не стільки потрібна сума отриманих знань, скільки вміння їх зна-ходити самостійно, вони хочуть відчувати себе компетентними людьми в обраній професії, які творчо мислять, щоб успішно ствердитися в житті. Я вважаю, що доби-тися гарних успіхів у навчанні можна лише шляхом підвищення інтересу до предме-тів загальнопрофесійної і професійно – теоретичної підготовки. Напевно, однією з причин цього інтересу є непридатність деяких традиційних прийомів та методів навчання для сучасних молодих людей. Засвоєння загально професійних і професійно – теоретичних предметів припадає в ДПТНЗ на 15 – 17 років, коли учні знаходяться в так званому «кризовому» періоді. В цей період розвинуте почуття самосвідомості та власної гідності. В цьому віці відбувається зміна психологічного розвитку, перебудова минулих відношень до світу, до себе, виникає потреба в самовизначенні та самовираженні. У підлітка викликає нудоту та дратування авторитарний натиск, наказ.

В сучасному навчальному закладі дуже важливий особистісний підхід, працювати з кожним в зоні його найближчого розвитку. Перехідний період часто в учнів протікає із загостренням хронічних захворювань, що викликає застосування на уроках технологій, що зберігають здоров`я . Одним з важливих моментів на уроці для учнів є розумінням необхідності особистої зацікавленості в набуванні знань, щоб учні могли відчути свою компетентність не лише в результаті, але і протягом всього процесу навчання. Я вважаю, що в цьому і є умова розвиваючого впливу навчання на особистість учня. Тому сучасний урок, на мою думку, повинен бути збудований у сполучені спеціально організованої діяльності та звичайного міжособистісного спіл-кування (готовність учня до контакту, довірливості, зацікавленості), таким чином через особистісний план спілкування на уроці реалізовую врахування вікових пси-хологічних особливостей учнів: їх готовність до розширення кола спілкування, до переживання проблем дорослих, прагнення до самоствердження.

Досягти поставлених цілей мені можуть допомагають сучасні освітні технології, такі як технологія організації адаптаційно - розвиваючих діалогів, адаптивна система навчання, моніторинг. Сучасні технології дозволяють формувати та розвивати предметні та навчальні знання та вміння в процесі активної різнорівневої пізнаваль-ної діяльності учнів в умовах емоційно – комфортної атмосфери, розвивати позитив-ну мотивацію навчання. Наприклад, одним з елементів технології організації адап-ційнорозвивальних діалогів на уроках загальнопрофісійної та професійно – теоре-тичної підготовки є використання тренажера, який дозволяє застосовувати предмет-ні знання та вміння, розвивати навички використання набутих понять . Використання тренажера розвиває в учнів вміння приймати участь в загальному діалозі. Здійсню-вати само та взаємоконтроль , самоперевірку, формувати адекватну самооцінку. Робота в динамічних парах та малих групах дозволяє співвідносити свою діяльність з діяльністю інших, учень може провести не лише самооцінку, але й самокорекцію.

Розділ 2. Експериментально – дослідна частина.

Узагальнюючи уроки із загально технічних і професійно – практичних предметів в ігровій формі.

Якість знань учнів в більшості визначається їх інтересом до обраної професії. Інте-рес до вивчаємих предметів можна розвивати у позакласній та учбовій діяльності, удосконалюючи методи і форми роботи. Оскільки урок – основна форма навчання, не можна недооцінити його можливості в розвитку пізнавального інтересу учнів. Прагнучи зробити навчання більш цікавим, я все частіше відходжу від традиційного проведення уроків, збільшуючи їх різноманіття (уроки ігри, уроки диспути, уроки конкурси та інші). Уроки ігри спрямовані на розвиток творчих здібностей, фантазії, уваги та пам`яті учнів, розширення кругозору, набуття нових знань та вмінь. У грі учні розкріпачуються, зникають скованість та невпевненість у своїх силах, а при досягненні певного успіху з`являється бажання грати знову та знову. На цей час актуальні методи основані на використанні ігрових технологій при вивченні загально професійних і професійно – теоретичних предметів. Основна задача ігор складаєть-ся з підвищення ефективності навчання за рахунок збільшення інтересу до уроку та придання йому емоційного забарвлення.

В залежності від навчального – виховних завдань уроку ігри доречні як при поясненні нової теми, так і при закріпленні, повторенні, узагальненні, контролі знань учнів, а також у позакласній роботі. Безумовно, в кожну гру я вношу свої зміни, що враховують конкретні умови та ситуацію. При проведенні на уроці гри, я враховую конкретні умови та ситуацію, підготовленість учнів з даного матеріалу.

Урок – гра «Брейн – ринг»

Цю гру можна проводжу на завершальному уроці за темою «Методи проектування».

Мета проведення гри: повторити пройдений матеріал та систематизувати основні

теоретичні положення теми, збільшити інтерес учнів до курсу технічного креслення

О бладнання: 1. Емблеми команд та журі

2.Перелік питань

3.Плакати із завданням

4.Секундомір

5.Олівці

6.Папір

7.Іграшки піщанки

8.Гонг

9.Призи гравцям

10.Набір геометричних тіл

Підготовчий етап. Група заздалегідь ділиться на три підгрупи, їм дається домашнє завдання:

1. Підготувати емблему своєї команди
   
2. Зробити заготівлю підсумкової таблиці
   

Хід гри

Ведучий зачитує питання гри, для того щоб відповісти на нього, у кожної підгрупи є 1 хвилина. Та підгрупа, у якої готова відповідь, подає сигнал з дозволу ведучого дає відповідь. Якщо відповідь, даної підгрупи невірна, а хвилина не закінчилася у інших двох підгруп є можливість продовжити обговорення та спробувати відповісти правильно. Якщо вірна відповідь так і не буде дана жодною командою, питання знімається. Кожна відповідь приносить команді 1 бал.

Питання гри

1. Документ, що містить зображення предмета та інші данні, які необхідні для його виготовлення і контролю називають (кресленням)
   
2. Документ, призначений для разового використання у виробництві, що містить зображення виробу та інші данні для його виготовлення і виконаний на будь -якому матеріалі і будь чим від руки, без точного дотримання масштаба нази-вають (ескізом).
   
3. Лінія, що призначена для показу видимих контурів предметів називають суцільною товстою основною лінією .
   
4. Для проведення виносних і розмірних ліній використовують суцільні тонкі лінії.
   
5. Для показу осьових і центрових ліній призначена штрих пунктирна тонка лінія.
   
6. Для показу невидимих контурів предметів застосовується штрихова лінія.
   
7. Вертикальна площина, яка розташована прямо перед спостерігачем, називають фронтальною.
   
8. Друга вертикальна площина, що утворює з фронтальною прямий кут, називають профільною.
   
9. Перетинаючись фронтальна і горизонтальна площини утворюють вісь Х абсцисс.
   
10. Перетинаючись фронтальна і профільна площини утворюють вісь Z аплікат.
    
11. Зображення повернуте до спостерігача видимою частиною поверхні предмета називають видом.
    
12. За характером виконання і за змістом види поділяють на основні, додаткові і місцеві.
    
13. Дати характеристику куба.
    
14. Дати характеристику шестикутної призми.
    
15. Дати характеристику чотирикутної призми.
    
16. Дати характеристику трикутної піраміди.
    
17. Побудувати проекцію точки, що лежить на поверхні конуса.
    
18. Побудувати проекцію точки, що лежить на поверхні циліндра.
    
19. На малюнку подано вигляди групи геометричних тіл. Визначте, скільки геометрічни хтіл входить до кожної групи. Які це тіла? Які з них найдалі від фрон-тальної площини проекцій; від профільної? Скласти з геометричних тіл групу запропоновану на малюнку (два малюнки).
    

Підведення підсумків гри

В ході проведеної гри учні проявили активну участь. Показали гарні знання з технічного креслення.

Більш сильні учні намагалися допомогти, підказати, пояснити слабким сутність поставленого питання та роз’яснити відповідь.

7о% учнів відповідали відмінно, показували найбільшу активність в ході уроку, 20% - цілком розуміли поставленні питання та доволі добре відповідали, але трохи невпевнено, та лише 10% дітей плуталися у відповідях, не зовсім розуміли змісту поставленого питання, але після роз’яснень та допомоги одногрупників доволі швидко розбиралися із суттю

Графічні завдання на брейн-ринг




Урок –вікторина «Щасливий випадок»

Місце уроку в учбовому плані. Урок – вікторину можна провести на заключному уроці з розділу «Перерізи і розрізи».

Мета уроку: Систематизація та узагальнення знань

Обладнання: Лото з бочонками, плакат «Щасливий випадок»

Підготовчий етап. Група ділиться на дві команди учнів, кожна команда отримує завдання: вигадати назву команди, обрати капітана, підготувати емблему та питання команді – супротивника.

Вікторина проводиться за аналогією з однойменною телевізійною програмою.

Гейм 1. «Далі, далі»

Протягом двох хвилин кожний команді ставлять питання. При оцінюванні підраховується кількість правильних відповідей.

Приклади питань гейму:

1. Вертикальна площина, яка розташована прямо перед спостерігачем називають фронтальною
   
2. Вертикальна площина, яка утворює з фронтальною площиною проекції кут 90⁰ називають профільною
   
3. Під прямим кутом до вертикальних площин фронтальної і профільної розташовується третя площина, яку називають горизонтальною
   
4. Всі три площини перетинаються в одній точці – центрі проекцій
   
5. Перетинаючись фронтальна і горизонтальна площини проекцій утворюють вісь Х абсцис
   
6. Перетинаючись профільна і горизонтальна площини проекцію утворюють вісь У ординат
   
7. Перетинаючись фронтальна і профільна площини проекцій утворюють вісь Z аплікат
   
8. Лінію переріз показують розімкнутою лінією
   
9. Для штриховки в перерізах використовують суцільні точки лінії
   
10. Вид від розріза відділяють суцільною хвилястою лінією або штрих пунктирною лінією
    

Гейм 2 «Темна конячка»

«Темна конячка» задає 10 питань. На обговорення кожного питання дається 30 секунд, відповідає команда, яка швидше знаходить правильну відповідь. Якщо темна «Темна конячка»вважає відповідь невірною, відповідає друга команда, а у випадку неправильної відповіді другої команди – відповідають глядачі.

1. Зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета називають місцевим видом.
   
2. Які Вам відомі лінійні розміри деталі? Висота, довжина, ширина.
   
3. Як називають розрізи в залежності в положення січної площини відносно основних вимірювань предмета? Продольний і поперечний
   
4. Які є розрізи в залежності від положення січної площини відносно горизонта-льної площини проекції? Горизонтальна, вертикальна і нахилена
   
5. Скільки є вертикальних розрізів? Два – фронтальний, профільний.
   
6. Які бувають розрізи в залежності від кількості січних площин? Прості, складні
   
7. Якщо розріз утворено декількома паралельними січними площинами, то такий розріз називають ступінчастим.
   
8. Якщо розріз утворено непаралельними січними площинами, причому одна з них або декілька нахилені до основної площини проекцій, то такий розріз називають ломаним.
   
9. Якщо зображення розкриває внутрішню будову предмета по всьому перерізу, тобто коли січна площина повністю перетинає предмет, то розріз називають повним.
   
10. Якщо зображення, виявляє внутрішню будову деталі лише в окремому, обмеженому місті, то розріз називають місцевим.
    

Гейм 3 «Лото»

Капітани команд по черзі витягують з мішечка бочонки з номерами. В мішечку 10 бочонків. Бочонок із «щасливим випадком» - завдання практичного характер-ру. Команди відповідають на питання за відповідними номерами.

Приклади питань гейму:

1. «Щасливий випадок» серед запропонованих моделей вибрати модель із місцевим розрізом.
   
2. Що указують стрілки в позначенні розрізів? Напрям погляду на переріз.
   
3. Якщо січна площина розташована перпендикулярно до осі предмета, то перетин називають нормальним.
   
4. Якщо зображення перерізу розташовують за контуром основного зображення предмету, то такий переріз називають винесеним.
   
5. Якщо зображення перерізу розташовують безпосередньо на зображенні предмета, то переріз називають накладеним.
   
6. «Щасливий випадок» серед запропонованих моделей вибрати модель із ступінчатим розрізом.
   
7. «Щасливий випадок» серед запропонованих моделей вибрати модель із ломаним розрізом.
   
8. «Щасливий випадок» серед запропонованих моделей вибрати модель із повним розрізом.
   
9. Як називають плоску фігуру, що зображує тільки те, що знаходиться в самій січній площині? Перерізом.
   
10. Як називають графічне зображення, яке отримане в січній площині і за нею? Розрізом.
    

Гейм 4 «Ти – мені, я – тобі».

Команди задають по п’ять питань один одному /питання повинні бути підгото-влені командами заздалегідь/

Гейм 5 «Гонка за лідером»

Ведучий ставить питання протягом певного часу. Спочатку відповіді дає команда, що програє. За відведений час команди прагнуть дати якнайбільше правильних відповідей.

Питання для команди №1

1. В яких одиницях показують розміри деталі на кресленнях? Міліметрах
   
2. Як називають розріз утворений декількома площинами? Складний
   
3. Із запропонованих карточок вибрати картку з позначенням неметалевих матеріалів.
   
4. В якому випадку дозволяється викреслювати тільки половину зображення? Якщо фігура симетрична.
   
5. Із групи моделей вибрати модель із поперечним розрізом.
   

Питання для команди № 2

1. В яких одиницях показують величину кута на кресленнях? Градусах
   
2. Як називають розріз утворений однією січною площиною? Простий, повний
   
3. Із запропонованих карточок вибрати картку з позначенням скла.
   
4. Які деталі в прокольному розрізі умовно зображують нерозсіченими? Гвинти, болти, заклепки, шпонки, штифти і т.д.
   
5. Із групи моделей вибрати модель із продольним розрізом
   

Підведення підсумків.

Ця гра пройшла успішно. Учні приймали активну участь у процесі гри. Показали до-волі високі знання з предмета креслення. Ця гра визвала серед учнів інтерес можли-во і тому, що вона асоціюється з телевізійними шоу «Щасливий випадок» та букваль-но копіює його правила. Це сприяє більш активній участі учнів. Вони якнайбільше проявити себе і свої знання.

Підводячи підсумок уроку можна сказати, що поставлена мета досягнута. Учні із задоволенням проводили підготовчий етап гри. Процес підготовки до проведення уроку гри дуже захопив учнів та вони наперебій поспішали відповісти на поставлені питання. Дуже важливе розділення учнів на команди, в яких виховується командний дух підтримки, взаємоповаги, взаєморозуміння.


Урок – гра «Своя гра»

Цю гру можна проводити на узагальнюючому уроці в кінці вивчення курсу кресле-ння. В ній приймають участь по три учні з кожної команди. Заздалегідь потрібно ви-готовити два стенди /червоний – для червоного раунда та синій – для синього раун-да/ з назвою секторів та числами балів. Гравці отримують таблички, якими вони по-відомляють про готовність до відповіді. Рахункова комісія веде облік балів, набра-них кожним гравцем.

Мета уроку: Повторити пройдений матеріал з креслення та систематизувати основ-

ні теоретичні положення предмету; збільшити інтерес учнів до курсу креслення

Червоний раунд

Креслярське знаряддя і матеріали	Лінії креслення	Масштаби і нанесення розмірів	Проекційне креслення
1	1	1	1
2	2	2	2
3	3	3	3
4	4	4	4

Креслярське знаряддя і матеріали

1. Яким інструментом проводять прямі лінії на площині? Лінійка
   
2. За допомогою якого креслярського інструмента креслять криві лінії? Лекало
   
3. Як називається довга лінійка з короткою планкою, що прикріплена під прямим кутом до одного кінця лінійки? Рейсшина
   
4. Як називають інструмент призначений для ви креслення ліній кіл малого радіуса? Кронциркуль
   

Лінії креслення

1. Яку лінію використовують щоб показати обрив лінії, лінію розмежування виду і розрізу. Хвиляста
   
2. Якою лінією показують осьові і центрові лінії? Штрих пунктирна
   
3. Якою лінією показують розташування січної площини на кресленні?Розімкнута
   
4. Яку лінію застосовують щоб показати довгу лінію обрива? Суцільна тонка із заломом
   

Масштаби і нанесення розмірів

1. Як називають лінії, що визначають межі окремих елементів і в цілому зображення? Виносні лінії
   
2. Як називають лінії, що графічно визначають розміри і положення окремих елементів зображення, а також розміри зображення в цілому? Розмірні лінії
   
3. Чим показують натуральні розміри предмета незалежно від масштабу. Розмірні числа
   
4. Як називають відношення лінійних розмірів зображення предмета на креслен-ні до його дійсних розмірів? Масштабо
   

Проекційне креслення

1. Як називають уявні промені, за допомогою яких предмет що потрібно зобра-зити проецюють на площину? Проецюючі промені
   
2. Проеціювання предмета променями, що виходять з одної центральної точки називають центральним
   
3. Проекціювання предметів на площину пучком паралельних променів називають паралельним проецюванням
   
4. Якщо проецюючи промені падають під прямим кутом на площину, то отриману проекцію називають прямокутною
   

Синій раунд

Види, розрізи, перерізи	Різьби	Роз`ємні з`єднання	Нероз`ємні з`еднання
1	1	1	1
2	2	2	2
3	3	3	3
4	4	4	4

Види, розрізи, перерізи

1. Як називають вид отриманий проеціюванням предмета на шість основних площин проекцій? Основним
   
2. Як називають вид, отриманий проекціюванням на довільно обрану площину, не паралельну основним площинам проекцій? Додатковий вид
   
3. Зображення окремої, обмеженої частини предмета називають місцевий вид
   
4. Як називають зображення предмета, уявно перетнутого однією або декількома площинами? Розріз
   

Різьби

1. Вершини, западени і бічні сторони – це елементи різьби
   
2. Відстань між сусіднім одноіменними бічними сторонами профілю в напрямку, паралельному осі різьби називають шагом різьби
   
3. Ділянка неповного профілю в зоні переходу від різьби до гладкої частини деталі називають збіг різьби
   
4. Якщо профіль різьби має вид нерівнобічної трапеції одна сторона якої нахиле-на до вертикалі під кутом 3⁰, а інша – під кутом 30⁰ то така різьба називається упорною
   

Роз`ємні з`єднання

1. Циліндричний стержень, на одному кінці якого є головка, а на другому – різьба називають болтом
   
2. Деталь яка має отвір з різьбою для нагвинчування на болт або шпильку називають гайкою
   
3. Скріплюючи циліндрична деталь з різьбою на обох кінцях. Шпилька
   
4. Як називається деталь, що запобігає поверхні скріплюємої деталі від здавлен-ня і виключає можливість само розгвинчування деталі, що скріплює шайба
   

Нероз`ємні з`єднання

1. Як називають стержень круглого поперечного перерізу з головкою на кінці? Заклепка
   
2. Як називають процес отримання нероз`ємного з`єднання твердих тіл шляхом місцевого їх нагрівання до розплавленого або пластичного стану? Зварювання
   
3. Як називають затвердівши тіла розплавлення метал, що з`єднає зварювальні деталі зварювальним швом
   
4. Метал, або сплав, який вводять в зазор між з’єднувальними деталями і що має більш низьку температуру плавлення, ніж матеріали, що з’єднують пайкою називають припоєм
   

Аналіз та висновки

Застосування ігор на уроках загально технічної і професійно - теоретичної підготов-ки показує затребуваність учнями даної технології. Результати анкетування виявили наступну картину: уроки – ігри подобаються більшості учням. Але зразу використову-вати уроки – ігри недоцільно. Спочатку можна використовувати елементи гри на різних типах уроках.


Висновок

Практика показала, що уроки загально - професійної і професійно - теоретичної підготовки учнів з використанням ігрових прийомів, які роблять захоплюючим учбовий процес, сприяють появі активного пізнавального інтересу учнів. На таких за-няттях складається особлива атмосфера, де є елементи творчості та вільного вибору. Розвивається вміння працювати в групі: її перемога залежіть від особистих зусиль кожного. Достатньо часто це вимагає від учня подолання власної соромливості і нерішучості, невіри в свої сили. Таким чином, реалізується розвиток, який виража-ється не лише в розвитку інтелекту, але і в збагаченні емоційної сфери та станов-леньні вольових якостей особистості, формуванні адекватної самооцінки.

Така задача вимагає від учня мобілізації всіх вмінь, спонукає засвоювати нові та поглиблювати отриманні знання, розширяти кругозір, а найголовніше, примушує володіти цілим комплексом важливих, «дорослих» вмінь, в першу чергу – комуніка-тивних. Також ігри розвивають здібності учнів до критичного сприйняття навколи-шньої діяльності та переживанню.

Ігри на уроках загально - професійної і професійно – теоретичної підготовки учнів повнофункціональні. Вони дуже гармонійно поєднують матеріал загальноосвітньої, загально -професійної і професійно – теоретичної підготовки, звичайне сприйняття інформації та творчу роботу, емоційний та логічний засіб сприйняття – словом, примушують активно функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів.

Гра спонукає до активної роботи на уроці кожного учня. Гра – форма роботи, що протистоїть пасивному слуханню. В процесі гри інтелектуально пасивні діти звичай--но виконують таки обсяг учбової діяльності, який їм недосяжний в звичайній ситуації.

Робота викладача за даною методикою дозволяє вирішувати проблему сумісності в одній групі з різними темпераментами. Не секрет, що при швидкому темпі ведені уроку флегматики і меланхоліки розгублюються, не поспівають слідкувати за думкою вчителя та виконувати всі завдання. Сповільнений темп уроку, навпаки, примушує нудьгувати холериків. Вони починають відволікатися порушувати дисцип-ліну, їм просто не цікаво на уроці. Коливання уваги та темпу уроку, різна ступень уза-гальнення матеріалу, неодноразове його пророблення, дозволяє засвоїти практично весь учбовий матеріал на уроці, при мінімумі самостійної роботи у позаурочний час.

Практика показує, що успішне вивчення нового матеріалу практично не можливе без розвитку пізнавального інтересу учнів, а це, в свою чергу, вимагає зволікання фактів та, головне, зволікання активних форм проведення уроків.


Професія: Тракторист машиніст сільськогосподарсього виробництва. Предмет: Читання креслень