Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Панченко О. В

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

2.2.4 Дії взводу управління при обороні в горах

При організації розвідки в горах необхідно враховувати такі особливості:

– обмежені можливості для спостереження по фронту та глибині внаслідок різкої пересіченості рельєфу місцевості;

– складність спостереження і засічки цілей, розміщених на зворотних схилах і в лощинах, а також необхідність визначення за допомогою приладів висоти цілей;

– складність пересування поза дорогами при переміщенні КСП (СП);

– складність проведення топогеодезичної прив’язки КСП (СП);

– різкозмінні метеоумови (туман, дим), що ускладнюють розвідку і засічку цілі.

Для кращого огляду місцевості, особливо підступів до переднього краю, необхідно розгортати ПСП (БСП), які можуть розміщуватися у смузі дії сусідів. У ряді випадків не виключається розташування КСП (СП) позаду ВП батареї.

Ефективним засобом розвідки в горах є спряжене спостереження. Тому необхідно його застосовувати якомога частіше.

При засічці цілей за допомогою далекоміра необхідно враховувати поправку на перевищення цілей при кутах нахилу більше 1-00. Величина поправки на приведення лінії, виміряної далекоміром до горизонту, визначається за спеціальною таблицею.

Поправка завжди віднімається. Горизонтальну дальність можна розраховувати по формулі:

Дг = Дн · соs E, (5)

де Дг - горизонтальна дальність;

Дн - наклонна дальність;

Е - кут місця цілі.

Якщо розрахунок проводити на логарифмічній лінійці, то дальність можна визначати за формулою:

Дг = Дн · sin (15-00 - Е). (6)

При топогеодезичній прив’язці полярним способом також необхідно дальність приводити до горизонтальної.

У горах значно зростає витрата дроту і значно більше витрачається часу на прокладання ліній.

Під час організації розвідки спостереження встановлюється за об’єктами на підступах до переднього краю, дорогами, переходами через річки, каньйони, урвища та перевали.

Вибирати місця для СП потрібно на звернених до противника схилах гір на галявинах. З метою недопущення ураження вогнем противника недоцільно розгортати СП на важливих висотах гірського масиву. Також не слід розгортати СП на дуже великих висотах, тому що вони частіше будуть закриватися туманами, хмарами.

На КСП (СП) необхідно складати схему полів невидимості.

Доцільно визначати до місцевих предметів (перевалів, долин, великих каменів) дальності та кути для всіх приладів. Потім, при веденні розвідки в умовах обмеженої видимості, дальності до цілей можна буде визначати за кутами місця.

Під час організації радіозв’язку в горах необхідно радіостанції розміщувати на схилах, що звернені у бік кореспондента. Для забезпечення надійного зв’язку через гірські хребти необхідно використовувати проміжні станції.

Прокладання дротяних ліній у горах ускладнене різким пересіченням місцевості. Для встановлення дротяних ліній необхідно в 1,5-2 рази більше дроту, ніж в умовах рівнинної місцевості.

Перед прокладанням дротяних ліній необхідно проводити рекогносцировку.

2.2.5 Дії взводу управління при обороні в лісі

Під час оборони в лісі командир взводу управління повинен ураховувати: складність вибору і топогеодезичної прив’язки КСП (СП); небезпеку лісових пожеж у результаті застосування противником ЗМУ та запалювальних речовин; можливість більш довгочасного зараження повітря і місцевості; створення широких зон лісових завалів і пожеж; необхідність більш ретельної організації безпосередньої охорони і самооборони КСП (СП).

Під час організації розвідки в лісі спостереження встановлюють за дорогами, перехрестями просік, лісовими галявинами, де можуть рухатися або розташовуватися вогневі засоби противника.

КСП (СП) можуть обладнуватися на високих деревах, але так, щоб вони не були помітними серед лісу.

У районі КСП необхідно розчистити місцевість для запобігання пожежі, завчасно провести розвідку маршрутів маневру.

На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод та на болотистій місцевості окопи для КСП(СП) та укриття для особового складу обладнуються напівнасипного та насипного типу.

Під час організації радіозв’язку необхідно враховувати фактор поглинання радіохвиль лісовими масивами. За таких умов доцільно використовувати високо підвішені антени та антени направленої дії.

Дротяні лінії зв’язку слід прокладати за азимутом. Для успішної роботи радіотелефоністів напрямки прокладання ліній зв’язку позначаються відмітками на деревах (засічками, обрубуванням гілок і т.ін.).

Особлива увага приділяється безпосередній охороні та самообороні КСП (СП), а також охороні дротяних ліній зв’язку, виконанню заходів протипожежної безпеки.

2.2.6 Дії взводу управління під час оборони взимку

Під час обороні взимку командир взводу управління зобов’язаний: ретельно вивчати місцевість для вибору місця КСП (СП); вживати заходи щодо безвідмовної дії приладів, радіостанцій, КМ та автомобілів; своєчасно забезпечувати особовий склад маскувальними засобами, лижами і засобами підвищення прохідності; вживати заходи проти обмороження особового складу; регулярно забезпечувати особовий склад гарячою їжею; стежити за необхідним запасом продовольства, ПММ і палива у взводі; організовувати фарбування КМ під фон місцевості (як правило, у білий колір); своєчасно інформувати особовий склад про небезпечні погодні умови; вживати заходи проти отруєння обслуги КМ чадним газом.

На СП повинна частіше проводитися зміна чергових розвідників біля приладів; організовуватися зміна приладів для очистки об’єктивів і окулярів від інею та крижаної кірки; для обробки результатів розвідки необхідно обладнувати укриття.

У зимових умовах затрудняється оптична розвідка. Сніговий покрив маскує цілі в обороні противника, приховує рельєф і згладжує контури місцевих предметів.

Під час порівняння карти з місцевістю виникають труднощі в орієнтуванні. Ускладнюється призначення умовних найменувань місцевих предметів та орієнтирів, а відповідно ускладнюються цілевказівка і топогеодезична прив’язка. Часті тумани та снігопади ускладнюють розвідку противника .

Виходячи з цього, збільшується значення радіолокаційних станцій і засобів звукової розвідки, тому обмін розвідувальними даними між підрозділами розвідки, доповіді та інформація про розвідані цілі мають бути частішими, ніж у звичайних умовах.

Під час проведення топогеодезичної прив’язки слід ширше застосовувати навігаційну апаратуру командир-ської машини.

Під час організації розвідки спостереження організовується за населеними пунктами, вузлами доріг, районами, зручними для зосередження військ противника, а також за флангами та проміжками між підрозділами, для чого можуть розгортатися ПСП (БСП).

Командир взводу управління зобов’язаний організувати підготовку засобів зв’язку до роботи в умовах низьких температур, організувати влаштування утепленого укриття для обігріву особового складу, передбачити заходи, що забезпечують ведення розвідки та обслуговування стрільби під час снігопаду, завірюхи.

При прокладанні дротових ліній зв’язку необхідно використовувати лижі, сани, волокуші, снігоступи, інші засоби підвищеної прохідності.

Для забезпечення надійного зв’язку командир взводу управління повинен організовувати: підзарядку акумуляторів, утеплення радіостанцій і телефонних апаратів, мікрофонів, змащення індукторів телефонних апаратів морозостійкими мастилами.

Напрямки ліній зв’язку повинні бути позначені добре видимими покажчиками та орієнтирами.

На КСП створюють підвищені запаси боєприпасів, харчів, паливно-мастильних матеріалів.

Питання для самоконтролю

1 Дії взводу управління під час оборони водної перешкоди.

2 Дії взводу управління під час оборони в місті.

3 Дії взводу управління під час оборони в горах.

4 Дії взводу управління під час оборони в лісі.

5 Дії взводу управління під час оборони взимку.

Розділ 3

ВЗВОД УПРАВЛІННЯ В НАСТУПІ

3.1 Дії взводу управління і робота командира взводу до переходу в наступ

Дії взводу управління і робота командира взводу управління залежать від отриманого завдання та умов переходу в наступ.

При переході до наступу з ходу взвод буде діяти в більш складній обстановці, тому що часу на організацію бойових дій буде менше.

При підготовці наступу з ходу (з вихідного району) взвод управління до початку висування розміщується у складі батареї в указаному їй районі розосереджено, приховано від повітряної розвідки, використовуючи природні й підготовлені укриття (сховища). Командир взводу організовує підготовку особового складу, озброєння, техніки, приладів до бойових дій, поповнення взводу матеріальними засобами. Командир взводу управління може брати участь разом із командиром батареї в рекогнозуванні, що проводить командир дивізіону (командир загальновійськового підрозділу).

Завдання командир взводу отримує від командира батареї, як правило, на місцевості.

Після отримання бойового завдання командир взводу управління повинен:

– з’ясувати отримане завдання й оцінити обстановку;

– вибрати місце для КСП і розгорнути його;

– провести його топогеодезичну прив’язку і керувати інженерним обладнанням;

– встановити і безперервно підтримувати зв’язок з вогневими взводами та загальновійськовим підрозділом;

– довести завдання особовому складу;

– особисто вести розвідку противника;

– обробляти розвідувальні дані і доповідати про результати розвідки командиру батареї.

При з’ясуванні отриманого завдання командир взводу повинен зрозуміти:

– бойове завдання командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або якого підтримує;

– завдання, що виконуються засобами старших командирів на напрямку дій загальновійськового підрозділу;

– завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

– з’ясувати завдання батареї і взводу (завдання і смугу розвідки, РОУ, час та місце розгортання КСП, нумерацію цілей, порядок переміщення у ході бою, порядок встановлення зв’язку, позивні та частоти).

При оцінці обстановки командир взводу повинен:

– з’ясувати характер дій противника, розташування його підрозділів, вогневих засобів та інженерних споруд;

– оцінити стан, забезпеченість і можливості взводу;

– радіаційну, хімічну і біологічну обстановку;

– вивчити характер місцевості та її вплив на бойові дії взводу;

– врахувати стан погоди, час доби і пору року.

Якщо місце КСП не визначене командиром батареї, командир взводу управління обирає його, у встановлений час організовує його зайняття і підготовку до роботи. Розгортання КСП проводиться приховано. Орієнтуються прилади, проводиться топогеодезична прив’язка. Відділенню управління та обслузі командирської машини доводиться завдання з розвідки противника, спостереження за діями загальновійськових підрозділів, з обслуговування стрільби батареї, організації зв’язку.

Залежно від обстановки, наявності часу командир взводу управління доводить завдання підлеглим бойовим наказом або окремими розпорядженнями.

Після доведення завдання командир взводу управління повідомляє або вручає старшому радіотелефоністу таблицю позивних вузлів станцій зв’язку і посадових осіб, а також радіодані. Усі ці дані можуть вручатися завчасно, до розгортання батареї в бойовий порядок.

Командир взводу управління постановкою окремих питань контролює, як особовий склад з’ясував отримане завдання. Розбиває смугу розвідки на сектори, особисто веде розвідку і дає завдання на засічку цілей. Командир взводу управління в ході ведення розвідки доповідає про розвідані цілі командирові батареї і начальнику розвідки дивізіону, обмінюється розвідувальними даними із сусідами.

3.2 Дії взводу управління і робота командира взводу

в наступі

До початку артилерійської підготовки атаки командир взводу управління уточнює розвідникам на місцевості цілі, які призначені батареї на артилерійську підготовку та артилерійську підтримку атаки і доводить сигнали виклику та перенесення вогню, доводить завдання зі спостереження за результатами вогню батареї, за діями противника і своїх атакуючих підрозділів; перевіряє готовність засобів зв’язку, знання сигналів радіотелефоністами, уточнює порядок вмикання радіостанцій та час зняття дротяних ліній зв’язку.

КСП батареї переміщується стрибками від одного рубежу до іншого, з яких надійно спостерігаються цілі, що подавлюються, і атакуючі підрозділи. Командир взводу управління за наказом командира батареї організовує й управляє роботою особового складу при згортанні КСП, переміщенні і розгортанні КСП на наступних рубежах.

Варіант розпорядження командира взводу управління на переміщення КСП надано у додатку К.

Для забезпечення безперервності ведення розвідки противника та управління вогнем командир батареї може довести завдання на розгортання ПСП.

Очолює ПСП командир взводу управління. На ПСП командир взводу управління організовує спостереження за діями противника, результатами вогню батареї, за наказом командира батареї управляє вогнем батареї (одного з вогневих взводів). На КСП в цьому разі керує розвідкою командир відділення управління.

З початком артилерійської підготовки атаки весь особовий склад взводу управління знаходиться на своїх місцях. Командир взводу контролює проходження сигналів і команд на відкриття вогню по цілі першого вогневого нальоту, а далі й по інших вогневих нальотах. Після відкриття вогню командир взводу управління особисто спостерігає за розривами снарядів батареї і про результати доповідає командирові батареї. Розвідники ведуть спостереження за діями противника, засікають цілі, що з’являються знову, і доповідають командирові взводу. Радіотелефоністи приймають команди (сигнали) від командира дивізіону, передають команди (сигнали) на ВП, приймають доповіді старшого офіцера батареї і передають доповіді командира батареї командирові дивізіону; підтримують зв’язок із загальновійськовим командиром.

З переходом загальновійськових підрозділів в атаку починається артилерійська підтримка атаки. Завданнями розвідників у цей період є спостереження за розривами снарядів своєї батареї, спостереження за діями атакуючих підрозділів і сигналів, що подаються ними для припинення вогню та його перенесення; розвідка та засічка вогневих засобів противника, в першу чергу – протитанкових, що ведуть вогонь по підрозділах, які атакують.

Основне завдання радіотелефоністів у цей період – безперебійне підтримання зв’язку, своєчасне і чітке передавання усіх команд і доповідей. Крім того, частина радіотелефоністів може знімати дротяну лінію зв’язку з вогневими взводами.

Командир взводу під час артилерійської підтримки атаки доводить завдання розвідникам по засічці цілей, доповідає їх координати командирові батареї, допомагає йому в управлінні вогнем батареї.

При участі батареї у веденні РВгЗ, ПЗВ або ВгВ найважливішими завданнями розвідників є спостереження за сигналами, що подає загальновійськовий командир для перенесення вогню з одного рубежу на інші, положенням своїх атакуючих підрозділів і діями противника.

У період артилерійського супроводження наступу підрозділів у глибині оборони противника командир взводу управління організовує розвідку живої сили і вогневих засобів противника, перешкоджаючих просуванню роти, резервів, що висуваються для контратаки, артилерійських та мінометних батарей; керує переміщенням особового складу і техніки КСП (ПСП), а за наказом командира батареї, управляє вогнем батареї (взводу).

3.3 Особливості дій взводу управління в

різних умовах

3.3.1 Дії взводу управління під час форсування

водних перешкод

Під час форсування водних перешкод з ходу батарея може діяти в складі:

– ГПЗ;

– дивізіону;

– передового загону (авангарду, головних сил).

Завдання командир взводу управління отримує від командира батареї під час підходу до водної перешкоди. При отриманні завдання командир взводу повинен з’ясувати: завдання і місце слідування АРГ; місце розгортання КСП під час форсування водної перешкоди; порядок переправи на протилежний берег ПСП і КСП.

Взвод управління батареї, що входить до складу ГПЗ, слідує з командиром батареї.

Від батареї, що слідує у передовому загоні (авангарді) до складу АРГ, що висилається від дивізіону на чолі з начальником розвідки, виділяється командир взводу управління з розвідниками і радіотелефоністами. Ця група слідує за ГПЗ.

Під час руху до водної перешкоди АРГ веде розвідку противника, маршруту і місцевості, оцінює можливі райони СП і ВП на випадок розгортання батареї при підході до водної перешкоди.

З підходом до водної перешкоди командир взводу управління швидко обирає місце і розгортає КСП батареї з метою забезпечення огляду протилежного берега і глибини оборони противника, організовує розвідку артилерійських та мінометних батарей і протитанкових засобів, що перешкоджають форсуванню, а також переправ, які є, гідротехнічних споруд і ділянок, зручних для форсування.

З прибуттям командира батареї, який переправляється одночасно з командиром загальновійськового підрозділу, діє за його вказівками.

При форсуванні водної перешкоди з планомірною підготовкою, КСП батареї розгортається поблизу водної перешкоди із завданням уточнення переднього краю оборони, розташування живої сили і вогневих засобів противника, особливо протитанкових, у районах планової переправи.

Під час підготовки до переправи командир взводу зобов’язаний довести завдання особовому складу на підготовку техніки, приладів до переправи:

– якщо командирська машина переправляється вплав, визначити крутизну схилів, ширину водної перешкоди на ділянці переправи, швидкість течії, відстань зносу машини під час переправи, місце виходу машини;

– якщо взвод управління переправляється на десантних засобах, уточнює особовому складу, яким рейсом переправляється взвод, час виходу до місця завантаження, маршрут висування;

– під час переправи із загальновійськовим підрозділом уточнити у його командира місце і час посадки особового складу взводу управління на БТР (БМП).

Перед початком переправи командир взводу управління доводить завдання особовому складу на ведення розвідки протилежного берега, особисто веде розвідку і за результати доповідає командирові батареї і загальновійськовому командиру, з яким переправляється.

3.3.2 Дії взводу управління під час наступу вночі

Ніч сприяє раптовості дій наступаючих військ, зменшує їх втрати, забезпечує прихованість маневру, підвищує моральну дію на противника вогнем артилерії.

Під час організації бойових дій вночі командир взводу управління зобов’язаний:

– підготувати КСП до роботи вночі;

– вказати особовому складу спостережувані вночі орієнтири і порядок позначення рубежів, що досягли загальновійськові підрозділи;

– перевірити справність приладів нічного бачення, внутрішнього і зовнішнього освітлення машин, освітлення приладів;

– засікти в розташуванні противника найбільш виражені контурні точки;

– вказати черговим розвідникам напрямок (сектор, об’єкти), що потребують особливої уваги;

– намітити найбільш вигідні місця для спостережних пунктів при переміщенні вперед.

При виборі місць для спостережних пунктів у ході наступу вночі потрібно враховувати ряд умов: вночі знизу вверх спостерігати краще, оскільки цілі проектуються на фоні неба і тому вночі додатково вибираються СП в лощинах, на схилах висот, звернених до противника, безпосередньо поблизу переднього краю.

Під час підготовки КСП до роботи вночі командир взводу управління особовому складу вказує: додаткові завдання з розвідки, порядок підготовки приладів спостереження і засобів освітлення до роботи вночі; нічні і світлові орієнтири; способи цілевказівки і засічки цілей; порядок використання приладів нічного бачення; час готовності до роботи вночі.

Крім того, командир взводу управління уточнює: розпізнавальні знаки своїх військ і порядок взаємодії із загальновійськовими підрозділами; маршрут і порядок переміщення, заходи щодо маскування.

Вночі батарея може залучатися для освітлення місцевості, цілей, створення світлових орієнтирів (створів) або знищення засобів освітлення і приладів нічного спостереження противника. Це збільшує обсяг завдань взводу управління для обслуговування стрільби батареї. Додатковими завданнями розвідки є розвідка засобів освітлення і приладів нічного спостереження противника.

Важливим завданням розвідки є спостереження за найближчими резервами противника, маршрутами ймовірного висування і рубежами їх розгортання, оскільки вночі контратака дуже небезпечна, навіть силами невеликих підрозділів.

У ході наступу взвод веде розвідку противника, використовуючи освітлення місцевості освітлювальними снарядами (мінами) і ракетами, авіаційними бомбами, пожежі в розташуванні противника.

Під час переходу від нічних дій до дій удень командир взводу управління повинен уточнити завдання з розвідки, перевірити топогеодезичну прив’язку та орієнтування приладів, провести заходи щодо покращення маскування КСП.

3.3.3 Дії взводу управління під час наступу в місті

Під час підготовки до наступу в місті командир взводу управління повинен по великомасштабній карті (аерознімку) вивчити план міста, побудову оборони і систему вогню противника, ознайомити з цими даними своїх підлеглих.

Об’єктами розвідки в місті є: вогневі засоби противника, особливо протитанкові, вогневі засоби в оборонних спорудах; його артилерійські і мінометні батареї, командно-спостережні пункти. Вогневі засоби противника можуть розміщуватися багатоярусно на різних поверхах, артилерія і міномети - на майданах, у парках, на проспектах, спостережні пункти - на високих будівлях.

КСП розгортається безпосередньо в бойовому порядку наступаючих підрозділів, щоб краще забезпечувати спостереження за противником і розривами своїх снарядів.

Смуга розвідки батареї скорочується і розвідка ведеться по напрямках (вздовж вулиць) або об’єктах; частіше розгортається БСП (ПСП). Іноді кожному розвіднику вказується напрямок або об’єкт розвідки.

Основним засобом зв’язку в місті є радіо. Батарея може бути додана роті першого ешелону, входити до складу штурмових груп і вирішувати вогневі завдання прямим наведенням, діючи інколи повзводно, бойовий порядок буде часто переміщуватися. Все це значно ускладнює організацію зв’язку і потребує від командира взводу управління умілої його організації. Доцільно у цьому разі буде задіяти одну радіостанцію командирові батареї в радіомережі старшого офіцера батареї для безпосереднього зв’язку з гарматами.

3.3.4 Дії взводу управління під час наступу

в горах

Наступ у горах буде проводитися по найбільш доступних, частіше ізольованих один від одного напрямках вздовж доріг, широких долин або гірських плато.

Найбільш важливими об’єктами розвідки у горах є перевали, вузли доріг, тунелі, містки, переправи, гірські переходи, для оборони яких противник зосереджує велику кількість вогневих засобів. Своєчасно підготовлений вогонь нашої артилерії по них може поставити противника в тяжке становище.

Під час організації радіозв’язку у разі, коли немає прямої видимості між антенами, в радіомережах і радіонапрямках станцій УКХ організовується ретрансляція. Ретрансляція організовується за допомогою переносних радіостанцій. При переміщенні необхідно проводити заходи, що виключають сповзання та перевертання машин, особовий склад на небезпечних ділянках доцільно спішувати, а також враховувати, що потужність двигунів з підвищенням висоти значно зменшується. Для укриття в горах доцільно використовувати складки місцевості, тунелі та печери.

3.3.5 Дії взводу управління під час наступу в лісі

Під час організації розвідки в лісі спостереження встановлюється: за узліссями; голявинами та просіками в глибині лісу, де можливе розміщення вогневих засобів, оборонних споруд, артилерійських і мінометних батарей.

Командир взводу до переходу в наступ повинен ретельно вивчити місцевість та маршрут переміщення, визначити можливі райони КСП батареї і намітити контурні точки для топогеодезичної прив’язки.

КСП розгортається якомога ближче до бойових порядків підрозділів, що наступають. Широко застосовуються ПСП (БСП) на високих деревах і на спеціально побудованих вишках.

Організовуючи радіозв’язок, командир взводу управління повинен враховувати погашення радіохвиль лісовими масивами. Для стійкості радіозв’язку радіостанції слід розташовувати на підвищеннях, узліссях, голявинах, застосовуючи високі антени та антени направленої дії.

При організації бойових дій взводу в лісі командир взводу управління повинен передбачити:

– підготовку буксирних тросів для розтягування лісових завалів та витягування машин, що застряли;

– підготовку містків і фашин для проходження важкодолаємих ділянок на болотистій місцевості;

– підготовку засобів гасіння пожеж на маршрутах переміщення і в районах КСП (мітли, пісок, вогнегасники, брезент).

При переміщенні у ході бою навігаційна апаратура машини повинна бути постійно ввімкнена, також повинні бути постійно ввімкнені прилади радіаційної та хімічної розвідки.

3.3.6 Дії взводу управління під час наступу

в степу (пустелі)

Під час наступу в степу (пустелі) командир взводу управління повинен передбачити: необхідні заходи для маскування КСП та машин від повітряної і наземної розвідки; захист стрілецької зброї, приладів, двигунів і ходової частини КМ та автомобіля від піску та пилу; створення запасу води, палива і посилення безпосередньої охорони. Крім того, він повинен враховувати: можливість руху поза дорогами; складність орієнтування, вибір контурних точок при прив’язці за допомогою карти, а також різкі коливання температури упродовж доби.

Уранці та ввечері доцільно використовувати всі прилади спостереження з обов’язковим застосуванням світлофільтрів. Удень при температурі повітря вище +30^оС використання стереоскопічних далекомірів недоцільне.

Артилерійська розвідка під час наступу в степу (пустелі) ведеться на широкому фронті та на велику глибину. Тому смуга розвідки батареї буде більш широкою.

Основні зусилля розвідки зосереджуються вздовж доріг та у напрямку населених пунктів. У ході наступу особлива увага приділяється веденню розвідки на флангах наступаючих загальновійськових підрозділів.

Топогеодезичну прив’язку командир взводу здійснює за картою (аерознімком), використовуючи навігаційну апаратуру машини, орієнтирні напрямки визначаються гіроскопічним, астрономічним способами та передачею одночасним відмічанням за небесним світилом.

На місцевості, що не має контурних точок, в умовах прямої видимості КСП–ВП, при прив’язці може використовуватися умовна система координат.

Прив’язка в умовній системі координат полягає в такому: після розгортання КСП батареї командир взводу управління окомірно визначає координати КСП; після визначення дирекційного кута, дальності до основної гармати батареї полярні координати перераховує у прямокутні і доповідає командирові батареї координати ВП.

Таким чином, можливо здійснити прив’язку й інших точок (БСП, ПСП, КСП та ВП сусідніх батарей).

Координати розвіданих цілей також будуть визначені в умовній системі координат.

Якщо немає взаємної видимості між точками, що прив’язують, застосовуються ходи.

Під час інженерного обладнання місць КСП (СП) крутості окопів та укрить по можливості укріплюють мішками з піском, хмизом та іншими місцевими матеріалами.

Для виключення можливості передчасного виходу зі строю машин на двигунах машин частіше замінюються повітроочисні фільтри, ретельно оглядаються і перевіряються всі точки змащення частин, що труться.

Для збільшення прохідності автомобілів через піскові райони необхідно зменшити до мінімуму тиск повітря в шинах, що збільшує дотик і зчеплення покришок із ґрунтом.

На машині повинні бути приготовлені тонкі колоди, дошки або пожежні мати, які підкладаються під колеса у разі буксування машини в піску. Командир взводу повинен контролювати витрату води особовим складом. Для виключення перегріву приладів, теплових ударів особового складу КСП необхідно прагнути обладнати закритого типу, хоча б з легким покриттям.

3.3.7 Дії взводу управління під час наступу взимку

Переміщення в ході наступу здійснюється на КМ і на автомобілях, як правило, по дорогах. При переміщенні пішим порядком необхідно використовувати лижі.

Під час організації розвідки необхідно приділяти більше уваги населеним пунктам, вузлам доріг, колонним шляхам, відкритим флангам підрозділів.

Артилерійські прилади для маскування фарбуються білою фарбою або обгортаються білим матеріалом.

Командир взводу повинен посилити безпосередню охорону КСП вночі, у завірюху, туман.

Поблизу СП необхідно влаштовувати утеплені укриття.

Під час організації зв’язку необхідно враховувати деякі особливості роботи засобів зв’язку. Часті іоносферні та геомагнітні збурення, електричні перешкоди, які виникають при сніжних бурях, будуть перешкоджати ведення радіозв’язку, особливо на коротких хвилях. Тому необхідно частіше переходити на запасні частоти.

Питання для самоконтролю

1 Особливості дій взводу управління при форсуванні водних перешкод.

2 Особливості дій взводу управління під час наступу вночі.

3 Особливості дій взводу управління під час наступу в лісі.

4 Особливості дій взводу управління під час наступу в горах.

5 Особливості дій взводу управління під час наступу в лісі.

6 Особливості дій взводу управління під час наступу в степу (пустелі).

7 Особливості дій взводу управління під час наступу взимку.

Розділ 4

ОСОБЛИВОСТІ ДІЙ ВЗВОДУ УПРАВЛІННЯ

В ЗУСТРІЧНОМУ БОЮ

4.1 Завдання взводу управління

Основними завданнями взводу управління у зустрічному бою є: виявлення та визначення координат артилерійських і мінометних батарей, протитанкових засобів; виявлення військ противника, що висуваються; розвідка танків, протитанкових та інших вогневих засобів противника перед рубежем розгортання загальновійськового підрозділу; обслуговування стрільби своєї батареї; спостереження за діями противника та своїх військ; організація і підтримання зв’язку в батареї.

При передбаченні зустрічного бою взвод управління батареї може діяти: в складі ГПЗ; у складі дивізіону, призначеного для підтримки загальновійськового підрозділу, який діє в авангарді або у передовому загоні; в складі артилерії головних сил загальновійськової частини.

У разі коли батарея входить до складу ГПЗ, взвод управління з командиром батареї рухається за бронетранспортером (бойовою машиною піхоти) командира головної похідної застави.

Якщо батарея діє у складі дивізіону, який входить до складу авангарду або здійснює марш у складі головних сил бригади, то взвод управління батареї рухається в голові колони своєї батареї. КМУ рухається в голові взводу управління батареї, а за нею рухається машина відділення управління.

Таке місцеположення взводу управління батареї в похідній колоні забезпечує: тісну взаємодію з командиром ГПЗ (командиром дивізіону); швидкість висування та розгортання КСП під час зав’язки зустрічного бою з противником.

4.2 Організація розвідки та зв’язку

Організація розвідки та зв’язку на марші в передбаченні зустрічного бою починається після отримання завдання командиром взводу управління, який з’ясовує його, оцінює обстановку та розраховує час на підготовку до маршу, доводить завдання особовому складу щодо підготовки до маршу й організує розвідку та зв’язок в батареї.

Під час організації розвідки на марші у взводі управління призначаються спостерігачі за сигналами похідної охорони (машин, що йдуть попереду), а також спостерігач за повітряним і наземним противником.

Під час організації розвідки із зав’язкою зустрічного бою ГПЗ командир взводу управління віддає розпорядження командиру обслуги КМУ (відділення управління) з розвідки колон противника, що висуваються, їх складу, напрямку та швидкості руху, з визначенням координат вогневих засобів противника перед рубежем ведення бою ГПЗ та введенням у бій головних сил передового загону (авангарду), з розвідки спостережних пунктів, артилерійських і мінометних батарей (взводів) противника.

У зустрічному бою зв’язок організовується за допомогою радіо та сигнальних засобів.

Радіозв’язок командира батареї з командиром дивізіону забезпечується по радіомережі командира дивізіону, в яку вмикається радіостанція Р-123М КМУ.

Радіозв’язок командира батареї зі старшим офіцером батареї забезпечується по радіомережі командира батареї.

Для забезпечення радіозв’язку з командиром загальновійськового підрозділу радіостанція командира батареї вмикається в радіомережу командира загальновійськового підрозділу.

4.3 Дії взводу управління на марші

Перед здійсненням маршу командир взводу управління віддає бойовий наказ (додаток Л).

Під час здійснення маршу всі радіостанції працюють тільки на „Прийом” і використовуються для передавання сигналів оповіщення та управління на марші. Всі переговори по радіостанціях здійснюються з використанням документів СУВ (кодованої карти, переговорної таблиці, позивних радіостанцій та посадових осіб).

На марші командир взводу стежить за дотриманням встановленого порядку, особливо швидкості руху та дистанцій, не дозволяє машинам залишати свої місця в колоні, а особовому складу без команди залишати машини.

За сигналом оповіщення про повітряного противника взвод управління продовжує рух, готується для ведення вогню по низколетючих повітряних цілях, особовий склад переводить протигази в положення „Наготові”. Напад повітряного противника відбиває в русі вогнем з особистої зброї.

Під час нападу наземного противника взвод управління за командою командира взводу спішується та відбиває напад вогнем з особистої зброї і КМУ.

Зони зараження у ході маршу з дозволу командира батареї взвод обходить, а за неможливості обходу вони долаються на максимальних швидкостях з використанням системи життєзабезпечення КМУ, засобів індивідуального захисту особового складу.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зони зараження, а при зараженні отруйними речовинами – негайно. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, в районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття в призначений район.

При застосуванні противником запалювальної зброї командир взводу швидко виводить взвод з району пожежі вперед або в навітряний бік, зупиняє його, організовує надання першої допомоги особовому складу, гасіння осередків пожежі на машинах, після чого взвод продовжує рух.

На привалах командир взводу стежить, щоб машини зупинилися на правому узбіччі дороги на дистанціях, встановлених командиром батареї, але не ближче 10 м одна від одної, подає команду на вихід особового складу з машин та розміщує його праворуч від дороги, визначає місця черговим спостерігачам.

У районі відпочинку командир взводу розташовує взвод у вказаному місці, використовуючи захисні властивості місцевості, організовує спостереження, безпосередню охорону та самооборону, маскування та технічне обслуговування машин.

4.4 Дії взводу управління під час ведення

зустрічного бою

У ході зустрічного бою дії взводу управління та робота командира взводу будуть залежати від конкретної обстановки, що склалася. У разі коли противник зазнав поразку, взвод управління переміщується за механізованим (танковим) підрозділом.

Переміщення КСП здійснюється спільно з командиром підрозділу, який батарея підтримує.

Перед здійсненням переміщення командир взводу управління віддає розпорядження.

Під час переслідування противника, який відходить, взвод управління батареї може переміщатися на машині, періодично розгортаючи КСП для виконання вогневих завдань.

Отримавши завдання на здійснення маршу, у передбаченні зіткнення з противником, командир взводу управління з’ясовує отримане завдання, оцінює обстановку, ставить завдання особовому складу та перевіряє готовність взводу до здійснення маршу.

Командир взводу управління з’ясовує в основному ті самі питання, що й при підготовці до наступу, крім того, він повинен з’ясувати маршрут руху взводу і місце його в похідному порядку, сигнали управління та порядок дій за ними, порядок дій взводу управління під час зустрічі з противником.

У встановлений час за командою командира батареї взвод управління займає своє місце в похідному порядку.

У ході маршу командир взводу управління звіряє за картою маршрут руху, стежить за діями та сигналами похідної охорони (машин і підрозділів, які йдуть попереду), підтримує встановлений порядок маршу, розгортає взвод у бойовий порядок для відбиття раптового нападу противника, отримує завдання від командира батареї на розгортання КСП, з’ясовує завдання, оцінює обстановку, вибирає місце КСП.

Після зав’язки зустрічного бою командир взводу управління за вказівкою начальника розвідки (командира батареї) або самостійно вибирає місце для КСП батареї (командирської машини командира батареї), організовує розвідку противника, спостереження за діями загальновійськових підрозділів, визначає координати КСП, доповідає командиру батареї обстановку. Після прибуття командира батареї на КСП командир взводу повинен доповісти йому умовні найменування місцевих предметів, обрані орієнтири, положення і характер дій противника, координати розвіданих цілей, положення та дії загальновійськових підрозділів та інші дані обстановки.

КСП вибирається на найближчому рубежі, зручному для організації розвідки противника. Інженерне обладнання пункту не проводиться, а використовуються природні складки місцевості.

Після розгортання КСП та при готовності вогневих взводів до ведення вогню командир взводу управління надає допомогу командиру батареї в управлінні вогнем та за його наказом може управляти вогнем одного з вогневих взводів батареї.

У ході зустрічного бою всі команди передаються відкритим текстом.

Сигнальні засоби використовуються для передачі сигналів управління, оповіщення та взаємодії.

Переміщується КСП разом із КСП командира загальновійськового підрозділу. За наказом командира батареї в деяких випадках може висуватися і розгортатися ПСП, який очолює командир взводу управління.

У подальшому в ході зустрічного бою взвод управління веде розвідку противника та виконує поставлені завдання відповідно до обставин, що склалися.

Питання для самоконтролю

1 Які основні завдання виконує взвод управління у зустрічному бою?

2 Де може діяти взвод управління при передбаченні зустрічного бою?

3 Яким чином розподіляються радіостанції на марші при передбаченні зустрічного бою?

4 Як діє взвод управління при нападі повітряного або наземного противника?

5 Які заходи проводить командир взводу управління на привалах?

6 Що вивчає командир взводу управління після отримання завдання на марш?

7 Які заходи проводить командир взводу управління після зав’язки зустрічного бою?

ДОДАТКИ

Додаток А

Бойовий наказ командира взводу управління

в наступі

(варіант)

Схема

Умовні найменування місцевих предметів та орієнтири:

1 Відомості про противника.

2 Завдання загальновійськового підрозділу.

3 Завдання батареї і взводу, місце КСП (СП), ВП, маршрут і порядок переміщення, основний напрямок стрільби, час готовності до відкриття вогню.

4 Після слова „Наказую” - обслузі КМУ (відділенню управління): смуга (сектор, об’єкт, напрямок) розвідки, РОУ, завдання розвідки, нумерація цілей, порядок топогеодезичної прив’язки та інженерного обладнання, порядок контролю роботи навігаційної апаратури КМУ, розподіл особового складу на КСП і СП, час початку розвідки; старшим радіотелефоністам: розподіл сил і засобів радіозв’язку по напрямках і мережах, час включення і режим роботи радіостанцій; час і порядок установки дротяного зв’язку КСП-ВП; порядок переходу на запасні частоти.

5 Сигнали і порядок дій за ними.

6 Своє місце і заступника.

7 Об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

Приклад

Умовні найменування місцевих предметів: висота, на якій знаходимося, - вис. “Придорожна”; праворуч від нас - ліс „Довгий”, ближче - вис. „Садова”; перед нами - вис. „Ярна”. За вис. „Ярна”, вис. з окремими будинками - вис. „Центральна”, ліворуч вис. „Полога”, за озерами - вис. „Заозерна”.

Орієнтири

вис. „Ярна”, лівий зріз кар’єру - ор.41;

північні схили вис. „Ярна”, правий кут оранки -ор.42;

курган на вис. „Полога” - ор.43;

ор.41, вліво 90, вище 8 , кущ - ор.44;

ор.42 вправо 40, вище 5, високе дерево - ор.45;

ор.43, вліво 1-70, опора ЛЕП - ор. 46.

1 Противник підрозділами 1 мпб 2 мпбр займає оборону з переднім краєм: ор.41, ор.42, зах. схили вис. „Полога”. Його опорні пункти розміщені по зах. схилах вис. „Ярна” і вис. „Полога”. Мінометний взвод за вис. „Ярна”, артилерія в районі вис. „Далека”.

2. 4 мр з тв має завдання з рубежу: дорога на вис. „Придорожна”, ор.43, атакувати і знищити противника в опорному пункті на вис. „Ярна” і оволодіти рубежем ор.44 - ор.45. У подальшому наступати в напрямку ор.46. Праворуч - 2 мр знищує противника в опорному пункті на вис. „Садова” і наступає в напрямку вис. „Полога”. Ліворуч 5 мр знищує противника на вис. „Полога” і наступає в напрямку вис. „Заозерна”.

3 Батарея підтримує 4 мр. У період артилерійської підготовки атаки в складі дивізіону знищує живу силу і вогневі засоби в опорних пунктах цілі 104 і 304 (указує на місцевості); під час артилерійської підтримки атаки бере участь у веденні ПЗВ по цілях 104, 205, 304 (указує на місцевості), у подальшому підтримує наступ 4 мр у глибині оборони противника. КСП - тут. ПСП - в районі чагарнику (вказує на місцевості). Вогнева позиція - 2,5 км за вис. „Придорожня”, магнітний азимут по ВП - 15-50. У ході наступу КСП переміщується на висоту „Ярна” і далі на вис. „Центральну” спільно з командиром 4 мр, ПСП переміщується за розпорядженням командира батареї. Основний напрямок стрільби α = 35-00.

4 Н а к а з у ю:

– обслузі КМУ вести розвідку в смузі: праворуч - ор.41, ліс „Правий”; ліворуч - ор.42, галявина лісу „Темного”.

– відділенню управління розвідку вести в смузі: праворуч - ор.42, ор.43, вправо 80 - кущ; ліворуч - ор.43, ор46. Район особливої уваги: вис. „Ярна”, ліс „Високий”, чагарник „Темний”.

Завдання розвідки: уточнити передній край противника і місце розташування його вогневих засобів в опорному пункті на вис. „Ярна”, уточнити розміщення оборонних споруд і загороджень перед переднім краєм і у ближній глибині, визначити координати мінометного взводу за вис. „Ярна”, артилерійської батареї за вис. „Центральна”. Цілі нумерувати: ТЗЯХН - 010-016, інші - 20-40.

Топогеодизичну прив’язку провести за картою за допомогою бусолі від точки стояння машини командира батареї. Контроль роботи навігаційної апаратури КМУ на марші проводити за контурними точками (показати на карті).

Інженерне обладнання здійснити у темну пору доби. В першу чергу відрити окоп для КМУ, ходи сполучення, у другу чергу - бліндажі.

До розвідки приступити негайно.

Старшому радіотелефоністу: радіозв’язок командиру батареї організувати: з командиром дивізіону в радіомережі №.... командира дивізіону по радіостанції Р-123М (вказує № радіостанції); з ВП в радіомережі №.... командира батареї по радіостанції Р-123М (вказує № радіостанції); з командиром батальйону (роти) в радіомережі командира батальйону (роти) по радіостанції Р-123М (вказує № радіостанції); виписки з радіоданих, таблиці позивних посадових осіб (вручає); до початку артпідготовки робота радіостанцій тільки на „прийом”, з її початком – без обмежень з дотриманням правил СУВ.

Командиру відділення управління: дротяний зв’язок від КСП до ВП організувати за напрямком....; маршрут руху за азимутом 16-00 (вказує кількість виділеного особового складу і засобів зв’язку); готовність зв’язку - о 20.00 сьогодні.

5 Сигнали:

а) управління вогнем:

- виклик вогню – „Грім”,

- припинення вогню – „Штиль”, червона ракета;

- перенесення вогню – „Буран”, зелена ракета.

б) сигнали сповіщення:

- про радіоактивне зараження – „Радіаційна небезпека”;

- про хімічне (біологічне) зараження – „Хімічна тривога”;

- попередження про загрозу застосування противником ЗМУ – „Хмара”;

- про появу повітряного противника – „Повітря”;

- про появу наземного противника – „Танки”.

Порядок дій за сигналами - раніше встановлений.

6 Я знаходжусь до переходу в атаку на КСП, з переходом в атаку - на ПСП з командиром роти. Мій заступник - командир відділення управління.

7 Об’єкт, позначений знаком червоного хреста і півмісяця, – лікарня в населеному пункті ВЕСЕЛЕ (3285). Культурні цінності – церква в населеному пункті РОЗДОЛЬНЕ (3620). Полонених на пункт збору супроводжує старший радіотелефоніст. Пункт збору – окремий гай (2915).

Додаток Б

Журнал розвідки та обслуговування стрільби взводу управління 2 сабатр

(варіант)

Основний напрямок –	35-00	КСП (правий)	2 сабатр 14320 52720	Х =	50465 125 13950
Основний напрямок –	35-00	У =		Н =
Спосіб орієнтування приладів –	за загальним орієнтиром	БСП (лівий) Х =		У =

Blog

Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Панченко О. В