Національний аграрний університет південний філіал “кримський агротехнологічний університет” лагодієнко віктор Володимирович

Вид материала

Документы

Содержание Науковий керівник Офіційні опоненти ГОНЧАРЕНКО Ірина Василівна Загальна характеристика роботи Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Мета й завдання дослідження. Об’єктом дослідження Методи дослідження Наукова новизна Практичне значення одержаних результатів. Особистий внесок здобувача. Апробація результатів дисертації. Обсяг і структура роботи. Основний зміст дисертаційної роботи Порядок розрахунку Список опублікованих праць за темою дисертації Ключові слова Ключевые слова

Подобный материал:

• Робоча учбова програма по дисципліні: Фінансовий облік 1 для студентів 3 курс, 212.42kb.
• Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
• Ар крим, 377.87kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " аграрна політика" для підготовки фахівців, 1320.76kb.
• Хоменко Ольга Володимирівна Кримський економічний інститут двнз «Київський національний, 178.27kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 75.2kb.
• Кабінет міністрів україни національний аграрний університет, 1071.48kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
• Петров Віктор Олександрович Ужгородський Національний Університет, 52.5kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ

“КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”


ЛАГОДІЄНКО Віктор Володимирович


УДК 331.2:331.101.3:631.11


УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА ПОСИЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ


Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Сімферополь – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.


Науковий керівник:


доктор економічних наук, професор

МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна,

Херсонський державний аграрний університет,

проректор з міжнародних зв’язків,

завідувач кафедри обліку і аудиту.




Офіційні опоненти:


доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри менеджменту

ім. проф. Й.С. Завадського;


кандидат економічних наук, доцент

ГОНЧАРЕНКО Ірина Василівна,

Миколаївський державний аграрний університет,

доцент кафедри світового сільського

господарства і ЗЕД.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Концепція реформування оплати праці та її мотивації в аграрному секторі України повинна забезпечити формування умов для випереджаючого зростання номінальної заробітної плати порівняно з підвищенням споживчих цін як обов’язкової умови для систематичного зростання реальної заробітної плати. Специфіка сільського господарства, де результати праці визначаються в кінці року, і коли відсутні грошові кошти у підприємств протягом року, обумовлюють необхідність тісніше пов'язувати розміри оплати праці з її кінцевими результатами і в той же час визначають необхідність інтенсивного стимулювання на проміжних етапах виробництва. Відбувається зміщення пріоритетів в чинниках мотивації трудової активності працівників і джерелах формування їх доходів, диференціації матеріальних інтересів по категоріях і професійних групах працівників. У цих умовах зростає необхідність побудови системи розподілу доходів на основі глибшого врахування інтересів різних груп працівників, їх типізації по характеру мотивації, і нетрадиційних форм оплати праці. Проблеми дослідження даного питання завжди знаходилися в центрі уваги вітчизняних науковців: Н.Анішина, В.Базилевича, О.Бугуцького, О.Василика, М.Вдовиченка, Н.Вишневської, І.Гнибіденка, О.Гудзинського, В.Дієсперова, В.Єніна, Т.Кір’ян, Л.Колешня, О.Кузнєцова, Г.Купалова, Е.Лібанова, Л.Мармуль, П.Макаренка, Б.Надточій, В.Новікова, А.Певзнера, В.Плакся, Л.Ржаніцина, В.Роїк, С.Романенко, П.Саблука, І.Сироти, В.Терещенка, В.Топіхи, С.Українець, І.Франдюка, А.Чухна, В.Шокуна, М.Шаповал, К.Якуба та інших. Проте, окремі питання вимагають детальнішого опрацювання. Так, на сьогоднішній день теорія економіки праці знаходиться в стадії становлення. Не достатньо розроблені питання моделювання системи мотивації праці. Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з науково-дослідною темою Херсонського державного аграрного університету “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197) (у її межах автором досліджено механізм формування системи оплати праці та посилення мотивації працівників аграрних підприємств).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення механізму формування системи оплати праці та посилення мотивації працівників аграрних підприємств Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались завдання:

• обгрунтування сутності зайнятості, оплати праці та її мотивації в умовах ринкової економіки;
  
• визначення типів мотивації праці та факторів впливу на неї;
  
• аналіз сучасного стану та розвитку оплати та мотивації праці в сільськогосподарських піприємствах;
  
• формування мотиваційної системи стимулювання трудової активності аграрних працівників;
  
• обгрунтування системи оплати праці відповідно до досягнутої ефективності виробництва;
  
• розробка концептуальної моделі соціально-економічного розвитку аграрних підприємств та підвищення рівня життя їх працівників.
  

Об’єктом дослідження є процеси формування системи оплати праці та посилення мотивації працівників аграрних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти удосконалення оплати праці та посилення мотивації працівників аграрних підприємств .

Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану розвитку мотивації праці в сільському господарстві), монографічний (поглиблене вивчення мотивації праці в аграрних підприємствах), розрахунково-конструктивний (розробка логічного моделювання системи мотивації), експериментальний (розробка системи показників, що впливають на критерії і рівні життя населення у взаємозв'язку з реалізацією моделі соціальної мотивації праці) та інші.

Матеріалами для дослідження стали спеціальна література з проблем теорії та практики оплати та мотивації праці робітників в умовах ринкової економіки і, зокрема, сільському господарстві, нормативні документи, статистичні дані.

Наукова новизна полягає у наступному:

вперше:

• обгрунтовано формування мотиваційної системи стимулювання трудової активності аграрних працівників на основі оплати праці відповідно до досягнутої ефективності виробництва;
  

удосконалено:

• класифікацію економічних чинників мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах, зокрема: оплата праці, система преміювання, службова кар’єра;
  
• поняття “умови розвитку людського капіталу”, що являє собою сукупність кількісних і якісних показників, які характеризують умови розвитку людського капіталу, в тому числі здоров’я, праця, освіта, культура, житлові та інші умови;
  
• основні положення провідних концепцій оплати та мотивації у частині пріоритетів сфер її застосування інститутів реалізації, у результаті якого виявлені критерії, що дозволяють визначити тип теоретичної моделі побудови соціально-економічних аспектів мотивації та оплати праці в сільськогосподарському виробництві;
  

набули подальшого розвитку:

• напрями вдосконаленняоплати праці на основі моделювання оплати праці відповідно до досягнутої ефективності виробництва;
  
• методичні підходи щодо обгрунтування підвищення рівня життя працівників.
  

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані у роботі результати та висновки формують наукову та практичну основу для вирішення проблем формування системи оплати праці та посилення мотивації працівників аграрних підприємств регіону. Рекомендації автора передані для практичного використання Головному управлінню економіки Миколаївської облдержадміністрації (довідка №2311/66-05-50/6-08 від 29.10.2008р.); Державній податковій адміністрації в Херсонській області (довідка № 1857/10/13-028 від 28.10.2008р.). Теоретичні надбання й висновки дисертації використовуються у навчальному процесі ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” при викладанні економічних дисциплін "Економіка підприємства", "Планування діяльності підприємств різних галузей", “Економіка праці” (довідка № 215 від 18.09.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота повністю є результатом самостійного наукового дослідження. Опубліковані без співавторства наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Вони відображають конкретний особистий внесок дисертанта у розвиток аграрної економіки.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й методологічні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на 6 наукових конференціях, зокрема на: Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку " (м. Київ, 21-23 травня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації " (м. Миколаїв, 24-25 травня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток наукових досліджень 2008" (м. Полтава, 10-12 листопада 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України" (м. Харків, 6-7 листопада 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Актуальні проблеми сучасної науки" (м. Київ, 29-31 жовтня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство " (м. Тернопіль, 18-19 травня 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових робіт (загальним обсягом 2,5 друк. арк.), з яких 6 – у фахових виданнях загальним обсягом 2,2 друк. арк..

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 182 сторінки, із них 163 сторінки основного тексту. Робота містить 25 таблиць, 5 рисунків. Список використаних джерел нараховує 197 найменувань.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об’єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи систем оплати праці та її вплив на мотивацію працівників» розглянуто соціально-економічну суть заробітної плати, форми, моделі організації оплати праці, системи приміювання працівників аграрних підприємств, економічні напрями мотивації праці.

У ринкових економічних системах основним доходом населення є зарплата. світовій економічній науці є чимало варіантів визначення поняття заробітної плати. Помилковим, на наш погляд, є і визначення зарплати як доходу. Це - не доход, а витрати підприємства на відшкодування трудових ресурсів. Відтворення їх на суспільно необхідному рівні є обов’язковою умовою індивідуального відтворення. Тому створення, як і використання фонду заробітної плати, має відбуватись на підприємстві. Підприємство, а не держава є повноправним власником цього фонду, що формується і відшкодовується насамперед із вартості реалізованої підприємством продукції, оскільки людина – головна продуктивна сила, розширене відтворення життєдіяльності якої виступає обов’язковою умовою і метою ефективного розвитку економіки.

На нашу думку, заробітна плата – це об’єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефективного функціонування виробництва обсяг вираженої в грошовій формі основної частини життєвих засобів, що відповідає досягнутому рівневі розвитку продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці трудящих.

Крім основних, враховуючи соціально-економічну сутність заробітної плати, на нашу думку, слід виділити і такі її функції, як:

• функція забезпечення матеріального стимулювання працівників у збільшенні виробництва високоякісної продукції і підвищенні продуктивності праці обумовлена взаємозв'язком витрат праці на виробництво окремих видів продукції та її результатів;
  
• соціальна функція заробітної плати характеризується тим, що вона є не тільки матеріальним, а й моральним фактором. Сам факт отриман­ня більш високої заробітної плати передбачає визнання більших заслуг робітника перед колективом у створенні продукції, більшої ваги трудо­вого вкладу працівника в суспільне виробництво;
  
• облікова функція полягає в тому, що заробітна плата, нарахована в грошовому виразі за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) ро­бітників та посадовими окладами керівників, у грошовому виразі відби­ває міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва.
  

У сучасних умовах заробітна плата не може виконувати зазначених функцій. Її рівень забезпечує не більш як 20% відтворення робочої сили, що не відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає зацікавленості в періорієнтації робочої сили на пріоритетні сфери діяльності. Тому нині заробітна плата виконує такі функції, як:

- збереження зайнятості;

- запобігання безробіттю ціною заниження заробітної плати;

- забезпечення соціальних гарантій;

- збереження попереднього статусу, пов’язаного із попереднім робочим місцем;

- стримування інфляції (шляхом заборгованості із заробітної плати);

- перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

- поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості; посилення мобільності робочої сили.

Рівень заробітної плати залежить не тільки від розвитку суспіль­ного виробництва, а й від ефективності праці окремих працівників. Тому поряд із нормуванням праці і тарифікацією робіт важливе значення має упровадження в економічні розрахунки раціональних форм і систем нарахування заробітної плати, які реально відбивають міру праці й міру її оплати. За допомогою форм і систем оплати праці суспільство здійснює диференціацію рівня заробітної плати, визначає певні конкретні спів­відношення в рівнях оплати праці різної кількості та якості.

На сучасному етапі, у складний період соціально-економічного розвитку аграрного сектору економіки слід віднайти дійові важелі для сприяння розвитку ефективного виробництва. При цьому необхідно пам’ятати про мотиваційний механізм, про те, що зростання ефективності виробництва відбувається не тільки шляхом високого технічного забезпечення, поліпшення умов і організації праці та інших заходів, а і за рахунок особистого фактора. Удосконалення мотиваційного механізму є важливим насамперед для сільськогосподарського виробництва. Необхідно визначити оптимальне поєднання потреб, інтересів і заохочень, як матеріальних, так і моральних, у результаті чого випливатиме задоволеність працівника своїм життям, роботою і трудова активність зростатиме.

Механізм мотивації сільськогосподарської праці – це система тісно пов’язаних між собою матеріальних, соціальних і психологічних факторів, що активізують трудову діяльність і господарську підприємливість сільських товаровиробників. Соціально-економічні відносини, юридичне право на засоби виробництва, результати праці – базис мотиваційного механізму.

У другому розділі «Сучасний стан оплати праці та мотивації працівників аграрних підприємств» досліджена зайнятість в сільському господарстві і відмічено, що вона має свій власний характер та особливість. Відмічено, що на сучасний момент галузь не має достатніх внутрішніх джерел для такої оплати, яка б дозволяла закріпити кваліфіковані кадри і при раціональній організації, створювала дієвий механізм стимулювання ефективної праці.

Участь населення у суспільному виробництві та особистому селянському господарстві в Україні супроводжується низьким рівнем продуктивності праці. Відомо, що зростання виробництва можливо досягти як збільшенням кількості зайнятих, так і підвищенням продуктивності праці.

Слід зазначити, що на ринку праці обертається специфічний товар – робоча сила, носіями робочої сили виступають конкретні особи, або трудові ресурси. З них і формується пропозиція робочої сили на ринку праці. Статево-вікова структура населення і демографічні процеси, що відбуваються, впливають на ринковий попит різних груп населення і соціально-економічну ситуацію в країні.

Сільське населення являє собою сукупність людей, яка проживає в сільській місцевості. Пропозиція робочої сили складається в основному з сільського населення, а точніше із сільських трудових ресурсів. Зменшення в 90-х роках обсягів сільськогосподарського виробництва і скорочення через це сфери прикладання праці породило приховане безробіття у сільській місцевості та створило труднощі у функціонуванні робочої сили на селі. Низький рівень механізації сільськогосподарського виробництва і як наслідок важка фізична праця та незадовільні умови трудової діяльності на робочих місцях, низький рівень оплати праці (складова заробітної плати в собівартості сільськогосподарської продукції нині становить лише 6-8%) привели до поглиблення кризових явищ у відтворення сільського населення. Упродовж 1913-2006 років абсолютне число селян в Україні скоротилось удвічі й станом на 1 січня 2006 року становило 14,9 млн. осіб, або 31,9% усього населення, проти 80,7% у 1913 році.

За період 1990-2006 років чисельність трудових ресурсів села України скоротилась на 437,2 тис. осіб, а чисельність зайнятого сільського населення на 2,6 млн. осіб, найбільше скорочення (за обсягом і темпами) спостерігалося за чисельністю зайнятого сільського населення за місцем проживання – на 2,1 млн. осіб.

В умовах розвитку ринкових відносин і різних форм власності та організації виробництва виникає необхідність проведення певних структурних змін в аграрному секторі, вдосконалення економічних взаємовідносин, регіональної спеціалізації, насамперед спеціалізації і кооперування у нових формуваннях. Водночас відбуватимуться і процеси дальшого поглиблення інтеграційних зв’язків по виробництву і переробці окремих видів продукції, а також зросте участь підприємств у різних виробничих асоціаціях і спілках, науково-виробничих, агроторговельних і акціонерних формуваннях з метою підвищення ефективності ведення окремих галузей і конкурентоспроможності продукції господарств. Оскільки ринок розглядається як свобода підприємницької діяльності і регулюється попитом - пропозицією, загальноприйняті такі основні умови функціонування ринкової економіки, як різноманітність форм власності та ведення господарства, свобода підприємництва, ефективна система гарантій для трудівників села, державний вплив на ринок і наявність ринкової інфраструктури. Перехід до ринкової економіки передбачається здійснити на підставі стимулювання виробництва і створення сприятливих економічних умов та правових умов для розвитку на селі різних форм власності і господарювання при соціальній підтримці населення.

Внаслідок нестабільності сільськогосподарського виробництва, несвоєчасних розрахунків держави з сільськогосподарськими виробниками значно знижуються дохідність і платоспроможність господарств. Тому протягом останніх років витрати на розвиток соціальної сфери села продовжують скорочуватися.

Загалом рівень сільської зайнятості залежить від цілої низки чинників. Для більш детальнішого вивчення проблеми необхідно вивчати всю сукупність факторів, які мають безпосередній вплив на неї, і видокремлювати другорядні, які діють опосередковано. У результаті проведеного аналітичного групування за результативною ознакою не виявлено істотного зв’язку рівня сільської зайнятості зі зміною обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. В той же час встановлено, що її ріст пов’язаний зі зменшенням земленавантаження, внаслідок чого зменшується попит на робочу силу (таблиця 1).

Але, чисельність зайнятих визначається не тільки масштабами господарської діяльності, а й рівнем продуктивності праці – чим вона вища, тим меншими є потреба в затратах праці і рівень як сільського господарської так і сільської зайнятості. За результатами проведеного групування простежується збільшення рівня сільської зайнятості при зниженні виробництва валової продукції с.-г. в розрахунку на одного зайнятого в с.г. Тобто, якщо в районах 1 групи виробляється продукції приблизно у 2 рази більше, ніж у районах 3 групи (де рівень продуктивності праці найнижчий), то закономірним є зниження у першій групі потреби у працівниках і зниження зайнятості у сільському господарстві, збільшення кількості залучених у виробництві до певної межі сприяє продуктивності праці. При збільшенні частки зайнятих працівників галузі тваринництва рівень сільської зайнятості збільшується.

На попит на робочу силу значно впливає рівень оплати праці. Підвищуючи його, роботодавці намагаються знизити кількість працюючих на підприємстві. В той же час вища оплата праці підвищує матеріальну зацікавленість людей працювати в суспільному виробництві. Вона є одним із стимулі підвищення продуктивності праці. Слід відмітити, що в умовах економічної кризи бажаючі працювати не відмовляються від роботи, навіть при низьких рівнях оплати праці – бо для більшості сільських родин вона є одним з головних (можливо і єдиним) джерел доходів. Із збільшенням рівня сільської зайнятості економічне навантаження на сто зайнятих в сільській місцевості знижується та зростає частка міських жителів у структурі населення.

Зайнятість у сільському господарстві формується під дією такого соціально-економічного чинника, як рівень життя. Рівень життя – це економічна категорія, яка відображає ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Для його визначення застосовується багато показників, серед яких прожитковий мінімум, номінальні і реальні доходи, тривалість життя. Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Таблиця 1

Рівень зайнятості сільського населення в Миколаївській області, 2006 р.

Показники	Групи районів за рівнем сільської зайнятості, %			В середньому по області
	до 50,0	50,1-63,0	понад 63,0
Кількість районів в групі	8	5	6	19
Рівень сільської зайнятості, %	39,6	58,4	76,8	53,0
Рівень сільськогосподарської зайнятості, %	32,6	52,3	70,9	46,2
Частка зайнятих, %:
у промисловості	13,6	7,0	8,6	10,7
інших галузей матеріального виробництва (крім сільського господарства)	17,3	13,5	14,9	15,8
Сальдо міграції, осіб	- 56	- 43	- 13	- 56
Вироблено на душу населення, грн.: - валової продукції с.г. у діючих цінах	2052	2407	2363	2205
- товарів народного споживання	2164	346	662	1406
у т.ч. продовольчих	1642	342	221	1039
Припадає с.-г. угідь на одного зайнятого в с.-г., га	15,5	13,5	9,8	12,9
На одного зайнятого в с.-г. вироблено валової продукції с.-г. в діючих цінах, грн.	8762	6566	4823	6747
Питома вага зайнятих працівників в галузі тваринництва, %	25,2	28,6	26,2	26,4
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників підприємств сільського господарства і пов’язаних з ним послуг, грн.	565,7	486,1	478,3	564,5
Економічне навантаження на одного зайнятого в сільській місцевості, на 100 осіб	152	71	30	87
Частка міських жителів у структурі населення, %	21,4	31,1	33,4	26,8