Методика підготовки та організаціі семінарських занять 7 Організація та контроль за виконанням індивідуальних занять 19

Вид материала

Содержание

2. Узгодження пунктів плану майбутньої магістерської роботи
3. Організація зовнішньоекономічної діяльності ні підприємстві
4. Оцінка ефективності експортної діяльності

Подобный материал:

1 2 3 4

2. Узгодження пунктів плану майбутньої магістерської роботи

та завдань до неї.

На основі проведеної роботи був визначений план магістерської роботи, що традиційно складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновку, переліку використаних джерел та додатків.

Завдання до магістерської роботи направляють на те, що саме має бути висвітлено в розділах магістерської роботи. Основні завдання магістерської роботи:

1. Необхідність зосередження уваги на експорті металопродукції, як засобі
забезпечення позитивного експортного балансу України.

дослідити та визначити особливості формування світового ринку металопродукції;
дослідити товарно-регіональну структуру зовнішньої торгівлі металопродукцією
України та визначити основні напрями її вдосконалення;
проаналізувати основні принципи, методи, особливості маркетингових
досліджень міжнародних ринків металопродукції;
розробити методичні рекомендації щодо міжнародної маркетингової
цінової політики вітчизняних товаровиробників металопродукції,

Повний план магістерської роботи: "-Вступ Розділ 1 "Теоретично-методологічні засади управління експортними операціями"

Сутність та організація операцій з експорту та упрвління ними
Сучасна державна політика з експорту
Правова база

Висновки до 1-го розділу

Розділ 2 "Стан зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «ММК імені Ілліча» "

2.1. Загальна характеристика комбінату

2.2. Обсяги експорту та імпорту

2.3. Ефективність ЗЕД

Розділ 3 "Удосконалення організації експортних операцій та прогноз розвитку комбіната

3.1. Основні напрями удосконалення управління зовнішньоекономічної
діяльності ВАТ «ММК імені Ілліча»

Прогноз розвитку комбіната

Висновки до 3 - го розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

3. Організація зовнішньоекономічної діяльності ні підприємстві

У Статуті ВАТ “ММК ім. Ілліча” передбачено здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Підприємство зареєстроване як учасник ЗЕД. ВАТ “ММК ім. Ілліча” має право користуватись усіма правами суб’єкта ЗЕД. Воно може встановлювати прямі виробничі, торгівельні зв’язки з підприємствами закордонних країн. Підприємство має право отримувати кредити від своїх закордонних партнерів, закордонних банків і банків України в іноземній валюті. Підприємство несе майнову відповідальність за ефективність своєї зовнішньоекономічної діяльності і раціональне використання валютних коштів.

На ВАТ “ММК ім. Ілліча” окремо виділений відділ ЗЕД, у складі якого розмежовано експортну та імпортну службу. Начальник відділу ЗЕД ВАТ “ММК ім. Ілліча” здійснює загальну координацію діяльності працівників відділу і координує діяльність відділу з іншими відділами і службами підприємства, займається питаннями руху валютних коштів, вирішує поточні оперативні питання.

У відділ працює маркетолог, до функцій якого входить:

вивчення зовнішнього ринку;
пошук нових продуктів, відстеження продажів поточних асортиментів;
узгодження маркетингової стратегії по нових і поточних продуктах;
розробка маркетингових планів і контроль за їх здійсненням;
взаємодія з постачальниками з питань просування продукції;
підготовка аналітичних звітів і прогнозів закупки.

На економістів-аналітиків імпортної та експортної служб покладено:

відповідальність за розрахунок цін на продукцію, що імпортується з урахуванням базису постачання і інших умов;

ведення листування з підприємствами і фірмами інших країн з економічних питань;

участь в розробці умов контрактів;

підготовка планів заходів щодо виконання умов контракту і його контролю.

Експерти з митного регулювання ведуть всю митну документацію:

забезпечення митного оформлення усієї продукції, що імпортується підприємством,
оформлення вантажних митних декларацій,
ведення статистичної звітності відділу.

Юристи займаються складанням та оформленням договорів та інших комерційних документів, страховкою вантажу, вирішенням спорів які виникають під час імпортування товарів.

При плануванні зовнішньоторговельних операцій на підприємстві маркетолог займається збором необхідної інформації, дослідженням ринку, анкетуванням споживачів. Аналітичний підрозділ займається обробкою отриманої інформації від маркетингового підрозділу, розробкою стратегії з експорту та імпорту, розрахунок цін на продукцію, що експортується та імпортується, прогнозуванням необхідних обсягів закупівлі продукції та визначенням прогнозних обсягів прибутку.

При плануванні імпортних операцій враховуються рейтинг постачальників, країн з яких імпортується товар, якість товарів, наявність обмежень, що дає можливість вибрати найбільш оптимальні варіанти.

Однією з основних умов для успішного здійснення зовнішньоторговельних операції підприємства є вибір найкращого партнера (контрагента).

Встановленню ділових відносин з іноземною фірмою ВАТ “ММК ім. Ілліча” звичайно передує пошук фірми-партнера, що включає:

дослідження структури фірм відповідної галузі ринку;
виявлення ведучих фірм у галузі;
вивчення окремих фірм і визначення кола потенційних контрагентів.

Вибираючи країну, крім міркувань економічного характеру, в ВАТ “ММК ім. Ілліча” велику увагу приділяють характеру торгово-політичних відносин України з нею. Перевага віддається тим країнам, з якими підтримуються нормальні ділові відносини, підкріплені договірно-правовою основою, і які не допускають стосовно нашої країни дискримінації.

Завдяки низьким цінам ВАТ „ММК ім. Ілліча” поки що зберігає свою присутність на світовому ринку металів. Однак вартість людино-годин являє собою тимчасову конкурентну перевагу, незважаючи на великий надлишок трудових ресурсів на всіх рівнях. Надлишок трудових ресурсів залишається прихованою вартістю і соціальною проблемою найближчого майбутнього.

Низькі ціни на українську продукцію порушили цінову рівновагу і змусили уряди країн, в яких функціонують національні металургійні заводи, широко вдатися до протекціоністських заходів стосовно іноземних конкурентів. Так, встановлення у 2000 р. Європейською комісією квот на постачання у країни ЄС українських безшовних труб призвело до того, що цей ринок для вітчизняних виробників практично закрився. Крім того, введення Росією квоти в розмірі 620 тис. т (в тому числі на труби великих діаметрів – 135 тис. т) суттєво обмежило експортні можливості українських трубних заводів.

Практично на всіх зарубіжних регіональних ринках застосовуються антидемпінгові процедури, вводяться квоти на ввезений з України метал. Так, протягом 1992-2006 рр. проти металопродукції походженням з України було розпочато 59 антидемпінгових, спеціальних та компенсаційних розслідувань (70% від загальної кількості розслідувань проти України), по 47 х них - застосовано санкції. У 2005 р. Тільки прямі збитки вітчизняних підприємств від дії санкцій становили близько 150 млн. доларів США [45].

Торговий протекціонізм в одних країнах призводить до вимушеної переорієнтації торгових потоків в інші регіони, викликаючи дисбаланс ринку і погіршення цінової кон’юнктури. Так, в 2006 р. змінилась географічна структура експорту, що було пов’язано із закриттям для українських виробників американського ринку внаслідок введення проти них санкцій протекціоністського характеру.

Компенсуючи втрату американського ринку, українські виробники збільшили поставки в країни Близького Сходу, Південно Східної Азії, СНД. Найкрупнішими імпортерами української металопродукції в 2006 р. Були країни Близького Сходу (31,8%), Південно-Східної Азії (27,3%), СНД (9,1%), Центральної та Східної Європи (8,9%). Тенденції в географічному розподілі українського експорту, що намітились в останній час (втрата платоспроможних ринків Північної Америки та ЄС, де стан економіки прогнозований, і переорієнтація на нові ринки, може призвести до зниження його ефективності.

Експортна орієнтація гірничо-металургійного комплексу обумовила посилення залежності відтворювальних процесів у ньому від зовнішньої кон’юнктури, а отже – посилення їх нестабільності. Незважаючи на валютні надходження від експорту, фінансове становище галузі залишалося достатньо складним, кошти, що вкладалися в її технічне переозброєння, - недостатніми.

У результаті тривалої експортної орієнтації національного металургійного виробництва склалося вкрай викривлене співвідношення між експортом і внутрішніми споживанням металопродукції – 86: 14% (2006 р.). Зменшення попиту на продукцію чорної металургії на внутрішньому ринку відбувалося вищими темпами, ніж падіння обсягів виробництва, що спонукало до збільшення орієнтації на зовнішні ринки, внаслідок чого зростала частка експорту чорних металів у загальній структурі експорту.

Вітчизняні металургійні комбінати і заводи не мають розвинутих схем роботи на внутрішньому ринку. Склалося протиріччя між крупними виробниками і дрібними споживачами. В 2006 р. на підприємствах з обсягом продукції більше 20 млн. грн. вироблялось 95,9% загального обсягу виробленої продукції, а з обсягом виробництва до 1 млн. грн.., від 1 до 5 млн. і від 5 до 20 млн. відповідно 1; 2 і 3,1%. У 2005-2006 рр. вісім найбільших металургійних комбінати забезпечували 90-92% виробництва сталі (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Частка найбільших металургійних комбінатів у

виробництві сталі в Україні

Заводи	2005 рік		2006 рік
Заводи	Обсяг виробництва, тис. т	Питома вага, %	Обсяг виробництва, тис. т	Питома вага, %
ГМК “Криворіжсталь”	2521,9	19,5	2864,0	19,0
МК ім.Ілліча	2228,2	17,2	2671,0	17,7
МК “Азовсталь”	1713,7	13,2	2052,9	13,6
МК; “Запоріжсталь”	1691,9	13,1	1892,2	12,6
Алчевський МК	1185,5	9,2	1409,7	9,4
МК ім.Дзержинського	1128,4	8,7	1151,2	7,6
Єнакіївський МК	777,6	6,0	1005,6	6,7
Донецький МК	593,7	4,6	550,7	3,7
Усього по Україні	12934,0	100	15058,0	100

Незважаючи на значні обсяги виробництва металургійної галузі потреби національних металоспоживаючих галузей (виробництв) у тонкому металевому листі, холоднокатаних трубах з покриттям, трубах для нафтової й автомобільної промисловості, гнутих профілях прокату тощо не задовольняються.

Згідно даних Держмитниці, у серпні 2007 р. українські металургійні підприємства експортували 227 тис. т арматури, що на 10% менше, ніж за аналогічний період 2006 р. Починаючи з березня, обсяги експортних поставок фіксувалися приблизно на одному рівні. За підсумками січня-серпня показники практично не змінилися в порівнянні з тим же періодом минулого року. У той же час, ціни на зовнішніх ринках повільно зросли. Однак у вересні, через зниження активності, всі вітчизняні металургійні комбінати знизили експортні котирування, у тому числі для Казахстану, Азербайджану й Бєларусії. Крім того, у серпні відбулися зміни в режимі торгівлі арматурами на території Росії. Завдяки новим домовленостям урядів двох країн вітчизняні металургійні підприємства зможуть збільшити поставки цієї продукції. Слід зазначити, що до цього українські арматура обкладалася компенсаційним митом у розмірі 21%. Однак, у середині місяця набла чинності російсько-українська угода про самообмеження вітчизняних металургійних заводів, відповідно до якого Україна зобов'язалася відвантажити в Росію з 14 серпня по 31 грудня 2007 р. не більше 112 тис. т арматури, в 2008 р. - 330 тис. т, 2009 р. - 363 тис. т, 2010 р. - 400 тис. т. Договір також передбачає можливість корегування обсягів поставок у межах 10% залежно від кон'юнктури ринку. Підписання угоди не відкриває ринок РФ, однак значно спрощує торгівлю для України в цьому сегменті. Зі своєї сторони російські представники цієї продукції Західно-Сибірський МК (Evraz Group), Челябінський МК («Мечел»), «Северсталь» і Магнітогорський МК відкликали заяву про початок повторного антидемпінгового розслідування проти імпорту арматур з України.

Також ситуація може покращитися й на ринках ЄС. Це пов'язане з тим, що на основі листів європейських споживачів металлопродукції Мінекономіки України у вересні має намір провести консультації із представниками Єврокоміссії про збільшення існуючої на поточний рік квоти на 855,340 тис. т. У географічній структурі експорту лідерами є Сирія, Лівія й Азербайджан з показниками 42,4, 34,7 й 29,2 тис. т відповідно. Слід зазначити, що РФ не входить навіть у десятку найбільших покупців. Основними регіонами збуту українських арматур є країни Близького Сходу й Африки.

Наступний етап після визначення кола потенційних контрагентів – це надсилання їм запиту на надання пропозиції з умовами поставки. В запиті висловлюється зацікавлення в придбанні означеного товару, формулюються бажані умови поставки, висловлюється прохання надати ділову пропозицію.

Продавець відповідає письмовою заявою, в якій вказує найменування товару, який він пропонує до продажу, ціну, умови постачання та оплати, термін постачання. Таку заяву називають офертою. Звичайно в міжнародній торговельній практиці розрізняють два види оферт - тверду і вільну. Тверда оферта робиться продавцем на певну партію товару лише одному можливому покупцю із зазначенням терміну, протягом якого продавець є зв'язаним своєю пропозицією. Це означає, що при беззастережному прийнятті всіх умов оферти покупцем експортер зобов'язаний поставити товар на запропонованих ним умовах, інакше оферент відповідає за можливі збитки покупця. Термін дії оферти обумовлюється в самій оферті (наприклад, дана пропозиція діє протягом трьох тижнів із дня відправлення). Неотримання відповіді протягом установленого терміну розглядається як відмова покупця від угоди. Незгода покупця хоча б з однією умовою рівнозначна його відмові. Якщо продавець при цьому зацікавлений в укладанні угоди, то він продовжує переговори. У цьому разі нова пропозиція називається контрофертою. Вільна оферта - це пропозиція без зобов'язань, що зв'язують продавця. Вона робиться на одну й ту саму партію товарів кільком покупцям. Згода покупця з умовами оферти не означає ще укладення договору, оскільки оферент може сказати, що згода покупця прийшла занадто пізно. Таким чином, згода покупця з умовами оферти має бути додатково акцептованою продавцем. Про те, що оферта вільна, робиться відповідна позначка. Таким чином, ВАТ “ММК ім. Ілліча”, визначивши потенційних постачальників та надіславши їм запити, починає отримувати у відповідь пропозиції, що надають інформацію для подальшого аналізу цін та умов поставки.

Наступний етап укладання контракту – отримання акцепту. Під акцептом розуміється згода адресата, дана у встановлений термін, укласти договір на умовах, запропонованих оферентом. По своєму змісту акцепт повинен відповідати умовам, сформульованим у пропозиції укласти договір. Відповідь на оферту, що має на меті служити акцептом, але містить доповнення, чи обмеження інші зміни, є відхиленням оферти і представляє зустрічну оферту. Але якщо зміни незначні й оферент не заперечує, то оферта вважається акцептованою. Після акцепту оферти в ВАТ “ММК ім. Ілліча” підписується протокол про наміри, відповідно до якого сторони майбутнього контракту виражають своє бажання укласти договір по конкретному питанню. Логічним завершенням викладених вище етапів являється укладення зовнішньоекономічного контракту.

За інформацією держмитниці, у серпні українські металургійні підприємства експортували 701 тис. т, що на 6,1% більше, ніж у серпні минулого року. Однак за підсумками січня-серпня фізичні обсяги поставок листового прокату в порівнянні з аналогічним періодом 2006 р. знизилися на 4%. З початку року обсяги поставок листового прокату з України зберігаються на рівні 650-700 тис. т.

У січні-серпні підприємства відвантажили в країни ЄС 125,7 тис. т плоского прокату в рулонах категорії SA1 (81,77% мінімальної квоти на поточний рік), 303 тис. т плоского прокату не в рулонах категорії SA2 (84,95%) і 67,5 тис. т плоского прокату SA3 (67,92%). Як і по арматурах, очікується збільшення квоти для України й по литовому прокату.

У вересні на світовому ринку почалося зростання котирувань на листовий прокат. Відповідно, ММК ім.Ілліча підвищив експортні ціни на окремі види плоского прокату для СНД. З 1 вересня г/к лист подорожчав на $10/т, х/к лист - на $15/т. Вартість оцинкованого прокату залишилася на рівні попереднього місяця. При відвантаженні на ринки Бєларусії й Молдови до базових цін нараховується приплата в розмірі $20/т.

Талиця 2.5

Середні експортні ціни на листовий прокат ВАТ „ММК ім. Ілліча”

Назва позиції	Вартість ($/т, DAF кордон України, рядові марки стали)
г/до лист 2 мм	600
г/до лист 2,5-8 мм	590
г/до лист 9-30 мм	680
г/до лист від 30 мм	770
х/до лист 0,5 мм	675
х/до лист 0,6-0,7 мм	655
х/до лист 0,8-1 мм	645
х/до лист понад 1 мм	625
Оцинк. 0,55 мм	910

Крім того, очікується, що США можуть переглянути мита на українську катанку. Зараз Київ і Вашингтон проводять консультації щодо нової угоди, відповідно до якого мита (зараз становить 116,37%) на імпорт катанки українського виробництва будуть скасовані.

Рис. 2.1. Експорт катанки ( Коди УКТВЭД 7213 914 100, 7213914900, 7214993900) ВАТ „ММК ім. Ілліча” в 2006-2007

Рис. 2.2. Експорт катанки ( Коди УКТВЭД 7213 914 100, 7213914900, 7214993900) ВАТ „ММК ім. Ілліча” в 2006-2007

У географічній структурі експорту катанки лідерами є Йорданія, ОАЭ і Югославія з показниками 14,7, 12,7 й 10,5 тис. т відповідно.

У січні-жовтні ММК ім. Ілліча збільшив обсяг товарної продукції до 13,4 млрд. Гривень Маріупольський металургійний комбінат (ММК) їм Ілліча (Донецька обл.) у січні-жовтні поточного року збільшив обсяг товарної продукції на 5,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 13,423 млрд грн (у порівняльних цінах). Обсяг товарної продукції в діючих оптових цінах за 10 місяців 2007 року збільшився на 29,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2006року — до 14,401 млрд грн. ММК ім. Ілліча в січні-жовтні 2007 року збільшив випуск готового прокату на 2,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2006 року — до 4,544 млн тонн. При цьому виробництво стали знизилося на 0,7% — до 5,762 млн тонн, чавуну — зросло на 0,2%, до 4,498 тис. тонн, агломерату — на 12,8%, до 10,561 млн тонн.

Серед недоліків в організації зовнішньоторговельних операції ВАТ “ММК ім. Ілліча” можна виділити слабкий рівень організації маркетингових досліджень ринків. Він побудований в основному на огляді ринків з преси ти на досвіді підприємств-аналогів. Як недолік також можна відмітити те, що підприємство не складає конкурентного листа при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.

4. Оцінка ефективності експортної діяльності

Виконання своїх контрактних забовязань перед покупцями створили славу ВАТ “ММК ім. Ілліча” на світовому ринку металлопроката як надійному партнерові. Торгівельними партнерами меткомбината є найбільші споживачі металлопрокату і торговельні фірми в багатьох регіонах світу.

Металлопродукция комбінату відома в країнах Європи (Німеччина, Італія, Великобританія, Чехія, Греція, Болгарія й ін.) Близька Схід (Туреччина, Іран, Сирія, Лівія, Ізраїль і ін.), Азії (Китай, Тайвань, Південна Дорея, Сінгапур і ін.) Америки (США, Чилі, Мексика, Аргентина й ін.), Африки (Єгипет, Алжир, Камерун і ін.)

Номенклатурою експорту є товстий лист з углеродистых, низколегированных і спеціальних марок стали, литі сляби з якісної сталі і сталі звичайної якості, гарячєкатані і холоднокатані аркуші і смуги в рулонах, оцінкований холоднокатаний прокат, гарячєкатані і зварені труби й інші види продукції. Зазначена металлопродукция застосовується в суднобудуванні, при виробництві труб, у тому числі північного виконання, при виготовленні казанів високого тиску , при будівництві мостів, кранів, а також для всіляких будівельних конструкцій і т.д.

Металопродукція комбінатом виробляється і поставляється на експорт відповідно до вимог стандартів високорозвинених країн; Германії ( DІ EN 10025, DІ 17100 і ін.), США ( ASTM A 572 M , А516М и ін.), Японії ( JISG 3101, JІSG 3106 і ін.), Поставляється металопродукція також по вітчизняних стандартах, наприклад, рулонний прокат, у тому числі оцінкований , штрипси (ДСТ 16523, ДСТ 14918 идр.).

ВАТ “ММК ім. Ілліча” - власник 30 сертифікатів відповідності, отриманих від семи закордонних сертифікаційних центрів на металопродукцію більш ніж з 200 марок сталі, а також має два сертифікати на систему керування якістю по ІSO 9001.

Судосталь нормальної і підвищеної міцності, у тому числі відповідальних марок до ЕН40 сертифікували: Регістр Ллойда (Лондон), Амеріканске бюро судноплавства ( ABS ), Німецький Ллойд, Морський Регістр судноплавства Росії, Бюро Верітас (Франція), Норвезький Верітас ( DNV ).

Тонко і толстолистова конструкційна якісна високоміцна горячэкатана сталь марок S 355 J 2 G 3, St 52-3 N no EN 10025, DІ 17100; штрипси, у тому числі з високоміцних сталей марок Х65, Х70 для виробництва труб великого діаметра для газо і нафтопроводів; казанова сталь, у тім числі з високоміцних жаростійких, хладостійких сталей марок P 355 NL 2. STE 480.7 TUV, no EN 10028-3, DІ 17172, DІ 17102, DІ 17155, DІ 10028-2, EN 10207; электросварные водо- і газопровідні труби діаметром 17,2-114,3 мм по DІ 2440, DІ 2441 сертифіковані Німецькими сертификационным суспільством TUV (Гамбург), а зазначена казанова сталь сертифікована також на відповідність вимогам Європейської директиви 97/23 / Е для судів високого давліня.

Також від ТЮФ комбінат одержав дозвіл на використання знака " U" при реалізації прокату для будівельних конструкцій відповідно до вимог Німецьких будівельних правил.

Як вже раніше зазначалося, зовнішньоторговельні операції здійснюються на основі укладеної угоди між продавцем та покупцем, яка оформлюється у вигляді договору. Нижче представлено результати розрахунку економічної ефективності контракту.

1. Умови експорту товару.

Витрати продавця, пов’язані з експортом - кредит на придбання обладнання обробки металу - 500000$, процент за кредит - 12% річних.

2. Витрати, пов’язані з розмитненням - у продавця відсутні, тому, що за договором постачання, метал постачається на умовах FOB, тобто сплата витрат, пов’язаних з розмитненням покладається на сторону-імпортера товару.

3. Розрахунок валютної виручки від реалізації експортного товару

122$/т*50000=6100000$

4. Розрахунок валового доходу

6100000$-50000$=550000$

5. Розрахунки за контрактом (відрахування з валового доходу)

% за кредит - 60000$

заробітна плата - 60000$

оплата навантаження - розвантаження - 7000$

інші витрати - 1000$

6. Розрахунок прибутку

550000$-60000$-60000$-7000$-1000$=4280000$

7. Сплата податку на прибуток (25%) - 1284000$

8. Розрахунок чистого прибутку

4280000$-1284000$=2996000$

9. Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди

2996000$/6100000$=0,49. або 49%.

Останнім кроком нашого дослідження є оцінка ефективності діяльності на зовнішньому ринку ВАТ “ММК ім. Ілліча” в цілому за 2004-2006 рр.

Таблиця 2.6

Оцінка ефективності посередницької діяльності на зовнішньому ринку ВАТ “ММК ім. Ілліча” у 2004-2005 рр.

Показники	Значення за період, млн.грн.			Абсолютна зміна, +/-
Показники	2004 рік	2005рік	2006 рік	2005рік	2006 рік
Обсяг експортованої продукції	70360,3	84704,9	93194,2	14344,6	8489,3
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	47845,0	55905,2	62440,1	8060,2	6534,9
Валовий прибуток	22515,3	28799,7	30754,1	6284,4	1954,4
Поточні витрати	5622,5	7670,5	8352,4	2048,0	681,9
Прибуток до оподаткування	16892,8	21129,2	22401,7	4236,4	1272,5
Податок на прибуток	5067,8	5282,3	5600,4	214,5	318,1
Чистий прибуток	11825,0	15846,9	16801,3	4021,9	954,4
Рентабельність діяльності на зовнішньому ринку	16,81	18,71	18,03	1,90	-0,68

Вищенаведені дані свідчать про те, що рентабельність діяльності на зовнішньому ринку для ВАТ “ММК ім. Ілліча” є більш ефективною, ніж на внутрішньому ринку. Це свідчить про доцільність подальшого розвитку цього напрямку. Як недолік можна відмітити зменшення рентабельності діяльності на зовнішньому ринку у 2006 році на 0,68% у порівнянні із попереднім періодом, що потребує розробки ряду заходів спрямованих на недопущення подальшого зниження рівня рентабельності, та його зростання у майбутньому.

Blog

Методика підготовки та організаціі семінарських занять 7 Організація та контроль за виконанням індивідуальних занять 19

Содержание