1. Історичні аспекти виникнення науки про фінанси

Вид материалаДокументы
21. Солідарна та накопичувальна система пенсійного забезпечення та напрями її рефорумвання
22. Елементи фінансового механізму як ін струм реал-ї фін політики
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   55

21. Солідарна та накопичувальна система пенсійного забезпечення та напрями її рефорумвання

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає створення в Україні нової пенсійної системи. Нова пенсійна система в Україні передбачає створення трьох рівнів, а саме солідарної системи (першого рівня),обов'язкової накопичувальної системи (другого рівня)та недержавного добровільного пенсійного забезпечення (третього рівня).

Перший рівень являтиме собою солідарну систему пенсійних виплат, внески до якої сплачуватимуться усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями. За рахунок цих коштів і виплачуватимуться страхові пенсії та встановлюватиметься мінімальний рівень пенсійних виплат пенсіонерам. Особам, які матимуть малий страховий стаж та/ або розмір заробітку, з якого сплачувались пенсійні страхові внески, а отже низькі розміри пенсій, передбачається надання цільової соціальної допомоги, що дозволить забезпечити їм доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів в Україні, які будуть встановлені, виходячи з реальних фінансових можливостей Державного бюджету та Пенсійного фонду.

Створення Другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування. Суть такої системи полягатиме у тому, що частина обов'язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Управління пенсійними коштами здійснюватимуть компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраними на конкурсній (тендерній основі).

Третій рівень пенсійного забезпечення передбачено створювати у вигляді системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення за пенсійними схемами з визначеними внесками, які вимагають менших адміністративних витрат. Основу такої системи будуть становити недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятимуться на відкриті, корпоративні та професійні. Відкриті пенсійні фонди будуть створюватись юридичними особами, учасниками цих фондів будуть громадяни, які здійснюватимуть туди добровільні пенсійні внески. Корпоративні пенсійні фонди будуть створюватись роботодавцями і учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані трудовими відносинами з цими роботодавцями. Професійні пенсійні фонди створюватимуться об'єднаннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Іншою формою заощаджень у межах третього рівня буде відкриття пенсійних депозитних рахунків у банківських установах або страхових організаціях за ініціативою окремої особи.

22. Елементи фінансового механізму як ін струм реал-ї фін політики

Фінансовий механізм – це сукупність форм, методів, інструментів створення та використання фондів грошових коштів в процесі розподілу та перерозподілу ВВП. Елементами фінансового механізму є: 1. фінансові норми та нормативи (ставка податку, норма амортизації, витрати на одного студента, хворого, пенсіонера, витрати на одного жителя України) 2. фінансові ліміти (мін. заробітна плата, пенсія, прожитковий мінімум, максимальна зарплата на яку нараховються внески 4830грн., обмеження рівня обороту для су’єкта малого бізнеса, обмеження рентабельності ) 3. фінансові резерви (створення фонду гр. коштів для покриття наслідків від непередбачених подій, резервний фонда Кабінету Міністрів – 2% від загального резерву) 4. фінансове планування (визначають можливості держави щодо фінансування соціально-економічного розвитку, реалізації певних програм).

Кількісна та якісна хар-ки фін мех визначаються тим, яка величина фін рес зосереджується й витрачається на відповідних рівнях госп управління та якою є технологія їх зосередження і витрачання. Фін забезпечення здійснюється шляхом викор-ня методів бюджетного фін-ня, само фін-ня, кредитування. При бюджетному фін-ні враховуються умови визначення обсягів фін-ня, періодичність передачі коштів, норми певних видів витрат. При кредитуванні визначаються умови надання кредитів, гарантії і терміни їх повернення. При само фін-ні проводяться розрахунки доцільності й ефективності витрачення власних коштів. Для того щоб профінансувати відповідні заходи або програми, необхідно відпрацювати та законодавчо встановити форми мобілізації ресурсів за допомогою податків, зборів, інших платежів. Ця складова фін мех називається податковим мех. Фін регулювання - це метод здійснення держ функцій управління еко і соц процесами при викор-ні фінансів. Використовуючи фін, держ шляхом встановлення форм і методів мобілізації фін рес та їх використання стимулює явища й процеси в державі. Фін мех у цілому – це схема практичного викор-ня фін в еко держави, їх впливу на відповідні процеси. Водночас він має свої відмінності щодо практичного застосування на рівні держави, підпр-ї структури, фін інституту чи групи громадян.

Фінансовий механізм спрацьовує ефективно, якщо функціонують усі його складові. Застосовуючи їх, держава може спрямовувати економічний і соціальний розвиток на своїй території відповідно до потреб громадян. Цього досягають завдяки створенню фондів фінансових ресурсів.