Розвиток та реформування пенсійної системи відбуваються під впливом тих трансформаційних перетворень, які притаманні всій системі суспільних відносин нашої держави. Проте невирішеність деяких вагомих питань і загострення проблем у цій сфері - значною мірою є відбитком у якому перебуває економіка та політична система нашої країни. Відсутність науково обґрунтованої ти дослідженої на прикладах концепції реформування пенсійного забезпечення не дає змоги негайно вирішити ці проблеми, які уповільнюють процес реформування пенсійної системи і зумовлюють збереження старих, не адекватним сучасним умовам принципам солідарної пенсійної системи країни.
Сьогодні підходи щодо вирішення проблем у цій галузі враховують розвиток економіки у майбутньому. Основна увага приділяється проблемі поєднання та узгодженості пенсійної та податкової систем.
Необхідно ліквідувати диспропорцію сплати пенсійних внесків робітником та роботодавцем та забезпечити принцип паритетності у цьому питанні, як це є у високорозвинених країнах світу.
Користуючись іноземним досвідом слід також ввести зміни в оподаткуванні, які б заохочували робітників та роботодавців до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень, які б в свою чергу слугували новими потужними вливаннями в економіку країни. До таких змін належать:
Зниження ставки оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню доходів населення та їх легалізації і збільшенню пенсійних внесків.
Звільнення від оподаткування частину доходів фізичних та юридичних осіб, яка спрямовується в накопичувальну пенсійну систему.
Розроблення правового та економічного механізму залучення доходів, одержаних від легалізації та податкової амністії до пенсійних фондів.
Усвідомлюючи значимість соціального захисту пенсіонерів у нашій країні було впроваджено якісно новий рівень пенсійного забезпечення - недержавне пенсійне забезпечення але необхідно зробити дуже важливі зміни, щоб це реформування принесло бажані результати. Для цього необхідно впровадити у дію такі процеси:
Виконувати правила інвестування пенсійних коштів, які мінімізують ризик і гарантують дохід.
Відпрацювати на прикладах програму розвитку ринку середньо і довгострокових боргових зобов'язань як одного з важливих інструментів інвестування пенсійних коштів та механізми гарантування виконання державою своїх боргових зобов'язань.
Сприяти розвитку ринку іпотечних фінансових інструментів, становленню інвестиційних фондів, вкладенню в них пенсійних коштів і наступному використанню при кредитуванні будівництва та придбанні житла.
Забезпечити виконання механізмів взаємодії учасників пенсійних фондів, банків, небанківських установ, що їх обслуговують.
Забезпечити та розробити механізми участі пенсійних фондів в управлінні емітентами акцій, в які вкладені пенсійні активи та інвестування пенсійних коштів в іноземні фінансові проекти
Забезпечити фінансову стабільність установ, які приймають пенсійні внески.
Ці процеси дадуть змогу створити ефективну систему інвестування пенсійних коштів в розвиток економіки. А також сприятиме фінансовому зміцненню накопичувальної пенсійної системи і забезпеченню її стійкості з поступовим зближенням співвідношення між середніми розмірами пенсій і заробітної плати до 70%.
24. Структура та динаміка доходів і видатків державного бюджету
Державний бюджет — це основний фінансовий план країни, що відображає утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які виконують органи державної влади.
Доходи бюджету — це обов'язкові безповоротні платежі, що надходять до бюджету. Розрізняють поточні та капітальні обов’язкові платежі. У свою чергу, поточні складаються з податкових та неподаткових надходжень.
Доходи бюджетів створюються за рахунок податків від фізичних і
юридичних осіб, зборів та інших обов’язкових платежів, надходжень з інших
джерел, що встановлені законодавством України.
Видатки — це державні витрати, що утворюються на безповоротній основі і спрямовані на поточні та капітальні цілі.
Державні витрати структурно можна уявити так:
Витрати на соціальні послуги.
Витрати на господарське споживання.
3. Витрати на озброєння і матеріальне забезпечення зовнішньої політики.
4. Витрати адміністративно-управлінські
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Статтею 1. було визначено доходи Державного бюджету України на 2009 рік у сумі 245.515.055,4 тис. гривень. За січень-вересень 2009 року отримано доходів на 195033,5 млн.грн., тобто 79% від запланованої суми. Видатки Державного бюджету України на 2009 рік були заплановані у сумі 273.977.383,5 тис. гривень. За січень січень-вересень 2009 року здійснено видатків на сумму 217527,6 млн.грн., тобто 79% від запланованої суми.
25. Типи бюджетних систем.
Як правило, бюджетні системи є двох типів.
В унітарних державах — дворівнева система, яка включає державний та місцеві бюджети. У державах із федеративним устроєм бюджетні системи включають три й навіть чотири рівні — федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель. Складовими бюджетної системи є її структура, принципи побудови та організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він грунтується на адміністративно-державному устрої. У державах із федеративним устроєм бюджетна система має три й більше рівнів, тобто є федеральний бюджет, бюджети адміністративних одиниць, що входять до складу федерації, та місцеві бюджети. В унітарних державах бюджетні системи, як правило, включають державний і місцеві бюджети.
