А аберація – відхилення будови чи функції від норми. А. ока сферична
| Вид материала | Документы |
- Тема. Білки, їхня будова, класифікація та функції. Мета, 74.26kb.
- Укази Президента України про державну підтримку обдарованої молоді (квітень 2000 рік), 393.44kb.
- Тканини: епітеліальна, сполучна, м'язева І нервова, 184.79kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації ліфтів Наказ Державного комітету, 1356.28kb.
- Здоров'я України від 01., 345.9kb.
- Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального, 2758.02kb.
- Повідомлення про відхилення тендерних пропозицій по торгам (тендеру) на закупівлю інженерні, 275.09kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, 1595.09kb.
- Тема. Функції та їх графіки, 243.69kb.
- Курс 4 Факультет медичний Підготував : ас. Кукуруза, 232.39kb.
В
ВАГОТОМІЯ – перетин блукаючого нерва.
ВАГОТОНІН – гормон підшлункової залози, що підвищує тонус парасимпатичної нервової системи і посилює процеси кровотворення.
ВАГОТОНІЯ – перевага тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи над тонусом симпатичної системи.
ВАГОТРОПНИЙ – той, що діє на блукаючий нерв.
ВАЗОАКТИВНИЙ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНИЙ ПОЛІПЕПТИД – гормон, що виробляється клітинами слизової оболонки травного каналу, бере участь у регуляції секреції, моторики і процесів всмоктування.
ВАЗОДИЛАТАТОР – речовина різної природи, яка викликає розширення кровоносних судин.
ВАЗОДИЛАТАЦІЯ – розширення судин (збільшення діаметра), зумовлене розслабленням непосмугованих м`язів їхньої стінки.
ВАЗОКОНСТРИКТОР – речовина, яка викликає скорочення непосмугованих м`язів стінки судин і зменшення їх діаметру.
ВАЗОСТОМІЯ – метод утворення постійного доступу до глибоко розміщених кровоносних судин (хронічна фістула кровоносних судин) у піддослідних тварин.
ВАН-СЛАЙКА МЕТОДИ: 1) визначення газового складу крові манометричним методом; 2) метод визначення лужного резерву крові.
ВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ – сітка кровоносних судин і забезпечення кров`ю органів, ділянок та частин тіла.
ВДИХ – надходження атмосферного повітря в легені.
ВЕБЕРА ДОТИКОВІ КОЛА – ділянки шкіри, в межах яких два одночасних дотики сприймаються як один.
ВЕГЕТАРІАНСТВО – система харчування, яка виключає або обмежує споживання продуктів тваринного походження.
ВЕКТОР СЕРЦЯ – величина та напрямок у просторі рівнодійної від різниці потенціалів чи електрорушійної сили окремих клітин функціонуючого міокарда.
ВЕКТОР-БАЛІСТОКАРДІОГРАФІЯ – метод вивчення діяльності серця шляхом порівняння синхронно записаних поздовжньої, поперечної та вертикальної балістокардіограм.
ВЕКТОР-ДИНАМОКАРДІОГРАФІЯ – метод вивчення діяльності серця шляхом одночасної реєстрації поздовжніх та поперечних зміщень проекції центра маси грудної клітки на площину, паралельну фронтальній площині тіла.
ВЕКТОР-КАРДІОГРАФІЯ – метод вивчення біоелектричної активності серця шляхом реєстрації величини та напрямку електрорушійної сили, що виникає внаслідок деполяризації та реполяризації міокарда в процесі серцевого циклу.
ВЕКТОР-СФІГМОГРАФІЯ – метод дослідження артеріального пульсу за допомогою порівняння основних його характеристик на однакових ділянках симетрично розміщених артерій.
ВЕЛИЧИНА АЛЬВЕОЛЯРНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ – об’єм повітря, що обмінюється в альвеолах за одиницю часу.
ВЕЛОЕРГОМЕТРІЯ – метод функціонального дослідження із застосуванням дозованого фізичного навантаження з використанням велоергометра (приладу, що імітує їзду на велосипеді) для виявлення коронарної недостатності та визначення показників функції зовнішнього дихання.
ВЕНОГРАФІЯ – графічна реєстрація пульсових коливань стінки вени.
ВЕНОЗНЕ ПОВЕРНЕННЯ – об’єм венозної крові, що повертається до серця по верхній та нижній порожнистих венах за одиницю часу.
ВЕНОСЕКЦІЯ – розтин вени для введення в неї канюлі, катетера чи голки.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ – показник ефективності зовнішнього дихання, що характеризує об’єм повітря, який необхідний, щоб провентилювати легені для споживання організмом 1 мл кисню.
ВЕНТИЛЯЦІЙНО-ПЕРФУЗІЙНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ – відношення об’єму повітря до об’єму крові, що надходить у легені за одиницю часу.
ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ – обмін газів між атмосферним та альвеолярним повітрям, що забезпечує поновлення альвеолярного повітря.
ВЕНТРАЛЬНИЙ – передній, черевний, стосується черевної поверхні тіла.
ВЕРЕТЕНО НЕРВОВО-М'ЯЗОВЕ – рецепторний прилад, який реагує на будь-які зміни стану м`язових волокон.
ВЕСТИБУЛОМЕТРІЯ – вивчення функцій вестибулярного апарата.
ВЕСТИБУЛОРЕЦЕПТОР – рецептор, що сприймає зміни швидкості та напрямку переміщення тіла в просторі (у людини – волосинкова клітина перетинчастого лабіринту внутрішнього вуха).
ВИДИХ – виведення повітря з легенів у процесі дихання.
В. активний – посилений видих за рахунок скорочення внутрішніх міжреберних м`язів і м`язів живота, а при форсованому видиху – і м`язів плечового пояса;
в. пасивний – видих, що відбувається за рахунок еластичної тяги легенів без участі м`язів.
ВИДІЛЕННЯ – звільнення організму від кінцевих продуктів обміну, сторонніх речовин, надмірного вмісту води, солей та органічних сполук, які надійшли з їжею чи утворились у процесі метаболізму.
ВИСЛИЗАННЯ – зниження гальмівного впливу блукаючого нерва на серце при його тривалому подразненні.
ВИСНАЖЕННЯ – стан, що характеризується значним ослабленням життєдіяльності організму.
ВИТРИВАЛІСТЬ – здатність людини протягом тривалого часу виконувати роботу і протистояти втомі.
ВІДВЕДЕННЯ – варіант розміщення електродів для реєстрації потенціалів збудливих тканин.
В. внутрішньоклітинне – в., при якому один електрод (мікроелектрод) міститься всередині клітини;
в. двополюсне – в., при якому обидва електроди розміщені в електричному полі досліджуваного об’єкта;
в. електрокардіографічні – варіанти розміщення електродів при реєстрації електрокардіограми (ЕКГ);
в. ЕКГ aVF – посилене відведення ЕКГ: активний електрод на лівій нозі;
в. ЕКГ aVL – посилене відведення ЕКГ: активний електрод на лівій руці;
в. ЕКГ aVR – посилене відведення ЕКГ: активний електрод на правій руці;
в. ЕКГ V – загальна назва відведення ЕКГ за Вільсоном: активний електрод на грудній клітці;