Професор, д ю. н., член-кореспондент Академії правових наук України, президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень м
| Вид материала | Документы |
- Компаративний дискурс соціально-гуманітарних наук Юридична компаративістика в пост-постмодерністській, 2088.13kb.
- Національна академія наук україни інститут прикладних проблем механіки І математики, 198.53kb.
- Андидат юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України,, 6423.4kb.
- В. Н. Денисов доктор юридичних наук, член-кореспондент Академії правових наук України,, 4168.77kb.
- У праві, 502.37kb.
- Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук Цикл, 180.26kb.
- Організащйний комітет голова оргкомітету, 57.27kb.
- Е. Л. Носенко експериментальна психологія, 184.92kb.
- Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького, 310.53kb.
- Реферат циклу робіт на здобуття Державної премії України в галузі науки І техніки, 169.38kb.
IV. Організація управління та фінансування системи безоплатної правової допомоги
Ефективне функціонування системи безоплатної правової допомоги в Україні повинно забезпечуватися шляхом створення моделі управління, в якій виконавча влада несе відповідальність за організацію та ефективну роботу системи, а також зміни підходів до формування бюджету системи через захищеність та гарантованість її щорічного фінансування.
Фінансування безоплатної правової допомоги має здійснюватись у достатньому обсязі за рахунок коштів державного бюджету, які мали б закріплюватися окремою захищеною статтею видатків у законі про Державний бюджет України на поточний рік. Додатковими засобами фінансування можуть бути інші джерела, при цьому обсяги бюджетного фінансування не можуть зменшуватись на суми, що надходять із додаткових джерел.
Міністерство юстиції України як провідний орган у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики має відповідати за функціонування системи безоплатної правової допомоги. Міністерство юстиції України має підготувати і внести в установленому порядку пропозиції щодо організації управління системою безоплатної правової допомоги, яка б забезпечувала:
координацію діяльності суб'єктів надання безоплатної правової допомоги;
надання методичної допомоги органам місцевого самоврядування в організації надання первинної правової допомоги;
проведення конкурсів (тендерів) з метою відбору суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги;
підготовку пропозицій щодо порядку та розміру оплати за надання правової допомоги за рахунок коштів державного бюджету;
укладення договорів з адвокатами про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
розроблення разом із органами адвокатського самоврядування стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги та механізмів їх додержання;
розгляд заяв осіб про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
збирання та здійснення аналізу інформації про стан надання безоплатної правової допомоги, підготовку щорічних звітів;
формування пропозицій до проекту Державного бюджету України в частині забезпечення фінансування безоплатної вторинної правової допомоги;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення функціонування системи безоплатної правової допомоги;
залучення представників професійних об'єднань (адвокатури, суддівського корпусу), задіяних у системі безоплатної правової допомоги, органів місцевого самоврядування до вирішення питань такої допомоги;
сприяння формуванню довіри суспільства до державної політики у цій сфері, контрольованість діяльності органу управління та прозорість фінансування системи.
V. Послідовність формування системи безоплатної правової допомоги
Підготовчий етап формування системи безоплатної правової допомоги передбачає проведення експериментів з метою апробації різних організаційних форм надання безоплатної правової допомоги на підставі засад, визначених у цій Концепції.
За результатами узагальнення досвіду експериментів має бути розроблено проект закону про безоплатну правову допомогу, який визначатиме, зокрема, послідовність впровадження системи безоплатної правової допомоги, та подано його до Верховної Ради України.
Після прийняття закону має бути запроваджено новий дієвий механізм управління системою безоплатної правової допомоги і забезпечено його функціонування; розроблено та прийнято нормативно-правові акти на реалізацію закону; створено інфраструктуру безоплатної первинної та вторинної правової допомоги; розроблено систему контролю якості безоплатної правової допомоги.
Безоплатна первинна правова допомога впроваджується шляхом поступового розширення переліку адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких утворюється її інфраструктура. Безоплатна вторинна правова допомога впроваджується в обсязі не меншому, ніж гарантований чинними законами України, з подальшим його збільшенням.
Таке формування ефективної системи безоплатної правової допомоги в Україні має здійснюватись з урахуванням проведення заходів, які безпосередньо пов'язані з реалізацією права на доступ до правосуддя, а саме:
реформуванням інституту адвокатури;
підготовкою нової редакції Кримінального кодексу України;
підготовкою нової редакції Кримінально-процесуального кодексу України;
підготовкою проекту Кодексу України про адміністративну відповідальність.
Реалізація зазначених заходів має відбуватися публічно, із залученням до обговорення реформи професійних об'єднань і громадськості, супроводжуватися широкою інформаційною підтримкою та постійним моніторингом функціонування системи безоплатної правової допомоги.
Глава Секретаріату
Президента України О. РИБАЧУК
Національний план дій із забезпечення належного виконання
рішень судів
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України від 27 червня 2006 року № 587/2006
1. З метою підвищення ефективності діяльності державної виконавчої служби з виконання рішень судів та вдосконалення процедури примусового їх виконання розробити та подати в установленому порядку законопроекти щодо:
внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження", якими, зокрема, передбачити:
- конкретизацію дискреційних повноважень державних виконавців; обов'язок боржника утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судових рішень;
- скасування інституту добровільного виконання боржником рішення про стягнення коштів або скорочення строку для такого виконання рішення;
- спрощення процедури примусового виконання судових рішень;
- удосконалення механізму звернення стягнення на майно, яким наділено філії та представництва боржника - юридичної особи;
внесення змін до законодавчих актів щодо можливості встановлення в судовому порядку наявного у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, та відповідальності за недостовірність наданої інформації про наявне майно;
внесення змін до Закону України "Про державну виконавчу службу" щодо посилення правового і соціального захисту, забезпечення безпеки державних виконавців і членів їх сімей;
Міністерство юстиції України
Термін - 2006 рік
внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за умисне невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення, що набрало законної сили; встановлення кримінальної відповідальності за такі дії фізичних осіб.
Міністерство юстиції України
Термін - червень 2006 року
2. З метою забезпечення належного виконання рішень Європейського суду з прав людини подати в установленому порядку пропозиції щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність із вимогами Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та практикою Європейського суду з прав людини.
Міністерство юстиції України,
Міністерство фінансів України
Термін - третій квартал 2006 року
3. Подати в установленому порядку пропозиції щодо запровадження механізму застави на рухоме і нерухоме майно боржника за судовим рішенням про стягнення грошових коштів.
Міністерство юстиції України
Термін - перший квартал 2007 року
4. Подати в установленому порядку пропозиції щодо забезпечення належного виконання судових рішень про виплату підприємствами вугільної промисловості заборгованості із заробітної плати та інших виплат, пов'язаних із трудовими правовідносинами.
Міністерство вугільної промисловості України,
Міністерство економіки України,
Міністерство фінансів України,
Міністерство палива та енергетики України,
Міністерство юстиції України
Термін - серпень 2006 року
5. Розробити за участю Національного банку України та подати в установленому порядку проект закону щодо включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відомостей:
- про банківські рахунки юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців в установах банків та інших фінансових установах;
- про накладення на ці рахунки арешту;
- про відкриті виконавчі провадження.
Державна податкова адміністрація України,
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва,
Міністерство фінансів України,
Міністерство економіки України,
Міністерство юстиції України
Термін - 2006 рік
6. Розробити за участю Національного банку України та подати в установленому порядку проект закону щодо створення механізму унеможливлення ухилення від виконання судових рішень, у тому числі шляхом зміни порядку відкриття і закриття рахунків банків.
Державна податкова адміністрація України,
Міністерство юстиції України
Термін - 2006 рік
7. Розробити та подати в установленому порядку проект закону щодо встановлення порядку виконання судових рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України,
Міністерство юстиції України
Термін - перше півріччя 2006 року
8. З метою встановлення порядку примусової реалізації майна підприємств державного сектору економіки розробити та подати в установленому порядку проекти законів про внесення змін до законодавчих актів з питань банкрутства, про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про введення мораторію на
примусову реалізацію майна".
Міністерство економіки України,
Міністерство юстиції України
Термін - перше півріччя 2006 року
9. З метою забезпечення належного виконання рішень судів щодо відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам органами державної влади, у випадках, коли стягнення здійснюється з Державного бюджету України, щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти на такі цілі.
Кабінет Міністрів України
Термін - постійно
10. З метою підвищення кваліфікації державних службовців, які здійснюють функції, пов'язані з виконанням судових рішень:
1) забезпечити розроблення та запровадження з 2007 року у навчальних програмах для вищих юридичних навчальних закладів та юридичних факультетів вищих навчальних закладів спецкурсів із процедури виконавчого провадження та відповідної спеціалізації;
Міністерство освіти і науки України,
Міністерство юстиції України
Термін - перший квартал 2007 року
2) організовувати для державних виконавців семінари, круглі столи тощо;
Міністерство юстиції України
Термін - постійно
3) забезпечити постійне інформування громадськості про стан виконання судових рішень, негативні наслідки їх невиконання.
Міністерство юстиції України
Термін - постійно
Глава Секретаріату
Президента України О. РИБАЧУК
План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України,
що випливають з її членства в Раді Європи
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України від 20 січня 2006 року № 39/2006
1. Для забезпечення функціонування демократичних інститутів та верховенства права:
1) підготувати з урахуванням висновків Венеціанської Комісії та пункту 14 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1466 (2005) від 5 жовтня 2005 року (далі – Резолюція ПАРЄ № 1466) проект Закону про внесення змін до Конституції України;
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права
Термін - 1 квітня 2006 року
2) створити належні правові умови для реалізації положень Конституції України щодо діяльності основних демократичних інститутів влади, для чого:
забезпечити доопрацювання та супроводження у Верховній Раді України проектів Законів про Кабінет Міністрів України та про Президента України (підпункт 12.1 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Законів
подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України проект Закону про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України (доповідь Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо виконання Україною обов'язків та зобов'язань перед Радою Європи, жовтень 2005 року) (далі - Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України
Термін - протягом одного місяця після набрання чинності Законом України "Про Кабінет Міністрів України"
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України (підпункт 12.2 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
підготувати та подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо проекту Закону про парламентську опозицію (підпункт 12.2 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - 1 червня 2006 року
3) створити умови для забезпечення плюралізму у висвітленні засобами масової інформації процесів та подій, що відбуваються в Україні та за її межами, для чого:
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення" (підпункт 12.4 Резолюції ПАРЄ № 1466;
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
підготувати та подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України для наступного внесення на розгляд Верховної Ради України проекти Законів:
- про обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на друковані засоби масової інформації (підпункт 12.4 Резолюції ПАРЄ № 1466;
Міністерство юстиції України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Термін - 1 квітня 2006 року
- про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації (підпункт 12.4 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України
Термін - 1 травня 2006 року
- про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" щодо створення рівних умов діяльності засобів масової інформації (підпункт 12.4 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Термін - 1 травня 2006 року
забезпечити доопрацювання відповідно до стандартів Ради Європи та висновків її експертів законопроекту про нову редакцію Закону України "Про телебачення і радіомовлення", супроводження цього законопроекту у Верховній Раді України (підпункт 12.4 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
4) забезпечити незалежність та ефективність системи правосуддя, завершення судової реформи, для чого:
підготувати за участю Верховного Суду України та внести в установленому порядку Президентові України проект Концепції реформування судоустрою та судочинства в Україні та плану дій стосовно її реалізації (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України, Державна судова адміністрація України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - 1 березня 2006 року
розробити та подати в установленому порядку Президентові України законопроект про внесення змін до законодавчих актів України про судоустрій та здійснення судочинства в Україні, зокрема, щодо:
упорядкування системи судів, приведення її у відповідність із Конституцією України
удосконалення порядку забезпечення судів та оплати праці суддів;
удосконалення порядку призначення голів судів, зменшення обсягу їх повноважень;
запровадження прозорої конкурсної системи добору суддів та ефективної системи підготовки і навчання суддів, впровадження автоматизованого порядку розподілу справ між суддями одного суду;
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - у місячний строк після схвалення Концепції реформування судоустрою та судочинства в Україні
внести пропозиції щодо вдосконалення порядку фінансування судів (Доповідь ПАРЄ);
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 квітня 2006 року
підготувати за участю Верховного Суду України, заінтересованих центральних органів виконавчої влади та подати в установленому порядку Президентові України проект Закону про судовий збір (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України
Термін - 1 квітня 2006 року
розглянути питання щодо скасування актів Кабінету Міністрів України, які передбачають можливість фінансування та іншого забезпечення судів з місцевих бюджетів (Доповідь ПАРЄ);
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 березня 2006 року
забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів про ліквідацію військових судів (Доповідь ПАРЄ);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
5) забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про нову редакцію Закону України "Про адвокатуру" щодо створення відповідно до стандартів Ради Європи професійного самоврядного інституту адвокатури України, посилення гарантій діяльності адвокатури (Висновок Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 від 26 вересня 1995 року) (далі - Висновок ПАРЄ № 190);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
6) підготувати за участю Генеральної прокуратури України відповідно до висновків Венеціанської Комісії і Рекомендації ПАРЄ № 1604 та подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України законопроект про нову редакцію Закону України "Про прокуратуру" щодо перетворення прокуратури на демократичний інститут, функції якого відповідають принципам верховенства права (Висновок ПАРЄ № 190, підпункт 13.4 Резолюції ПАРЄ № 1466;
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - 1 вересня 2006 року
7) вжити відповідних заходів для наближення правових засад діяльності правоохоронних органів до європейських стандартів, посилення демократичного контролю у цій сфері, для чого:
внести в установленому порядку Президенту України пропозиції щодо реформування системи органів внутрішніх справ (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права, Міжвідомча комісія з питань реформування правоохоронних органів
Термін - 1 травня 2006 року
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про Національну гвардію (Доповідь ПАРЄ);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
підготувати з урахуванням змін до Конституції України та необхідності приведення функцій та повноважень Служби безпеки України у відповідність з європейськими стандартами, зокрема Рекомендаціями ПАРЄ № 1402 (1999) та № 1743 (2005), та подати в установленому порядку Президентові України законопроект про нову редакцію Закону України "Про Службу безпеки України" (підпункт 13.5 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права, Міжвідомча комісія з питань реформування правоохоронних органів, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України
Термін - 1 травня 2006 року
8) завершити реформування пенітенціарної системи та здійснити дальшу гуманізацію кримінального законодавства і системи виконання покарань, для чого:
подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України законопроект про нову редакцію Кримінально-процесуального кодексу України, забезпечити проведення його громадської експертизи (Висновок ПАРЄ № 190, підпункт 13.6 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права
Термін - 15 жовтня 2006 року
здійснити заходи щодо вирішення питань підпорядкованості Державного департаменту України з питань виконання покарань (Висновок ПАРЄ № 190, підпункт 13.7 Резолюції ПАРЄ № 1466;
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 квітня 2006 року
забезпечити виконання рекомендацій Комітету проти катувань та продовжити практику надання дозволу на оприлюднення звітів цього Комітету в частині інформації про Україну (підпункт 13.7 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Державний департамент України з питань виконання покарань,
Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України
Термін - постійно
проводити систематично, за участю Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо необхідності використання попереднього ув'язнення лише у виняткових випадках та пріоритетності застосування альтернативних запобіжних заходів (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - постійно
подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо гуманізації кримінального та кримінально-виконавчого законодавства (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - 1 травня 2006 року
подати в установленому порядку Президентові України проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів та законопроект щодо приведення українського законодавства у відповідність з її положеннями (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України
Термін - 1 березня 2006 року
9) здійснити заходи, спрямовані на подолання корупції та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, для чого:
внести в установленому порядку Президентові України проект Національної стратегії запобігання і боротьби з корупцією та плану дій із забезпечення реалізації стратегії (Доповідь ПАРЄ);
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 березня 2006 року
підготувати для внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:
- ратифікації Конвенції Ради Європи про корупцію у контексті кримінального права та Додаткового протоколу до неї, ратифікації Конвенції ООН проти корупції (підпункт 13.8 Резолюції ПАРЄ № 1466, підпункт 2.4.1. Рекомендації № 1722 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи, схваленої Парламентською Асамблеєю Ради Європи 5 жовтня 2005 року (далі - Рекомендація ПАРЄ № 1722);
- запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб (Доповідь ПАРЄ);
- нової редакції Закону України "Про боротьбу з корупцією" (Доповідь ПАРЄ);
Секретаріат Президента України, Міністерство юстиції України
Термін - 20 лютого 2006 року
внести в установленому порядку Кабінету Міністрів України проект Кодексу доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України, Головне управління державної служби України
Термін - 1 квітня 2006 року
подати в установленому порядку Президенту України законопроект про нову редакцію Закону України "Про державну службу" (Доповідь ПАРЄ);
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 березня 2006 року
підготувати за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади та подати в установленому порядку Президентові України проекти Законів про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України
Термін - 1 березня 2006 року
10) забезпечити вжиття додаткових заходів для викорінення торгівлі людьми, зокрема подати в установленому порядку Президентові України проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про заходи проти торгівлі людьми (підпункт 13.9 Резолюції ПАРЄ № 1466).
Кабінет Міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України
Термін - 15 лютого 2006 року
2. Для забезпечення захисту прав та свобод людини:
1) створити умови для виконання рішень Європейського Суду з прав людини, забезпечення права на подання індивідуальної заяви, сприяти реформуванню Європейського Суду з прав людини, для чого:
забезпечувати швидке та повне виконання рішень Європейського Суду з прав людини проти України в частині індивідуальних та загальних заходів (підпункт 13.10 Резолюції ПАРЄ № 1466, підпункт 2.4.2. Рекомендації ПАРЄ № 1722);
Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Міністерство юстиції України,
інші центральні органи виконавчої влади України
Термін - постійно
забезпечувати дружнє врегулювання із заявниками до Європейського Суду з прав людини з питань, що є предметом розгляду цього Суду, в повторюваних (аналогічних) справах (Доповідь ПАРЄ);
Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Кабінет Міністрів України
Термін - постійно
забезпечити з урахуванням міжнародного досвіду підготовку пропозицій до проекту Закону про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини та супроводження його у Верховній Раді України (підпункт 13.10 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
подати в установленому порядку Президентові України для наступного внесення на розгляд Верховної Ради України проект Закону про ратифікацію Протоколу № 14 до Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (підпункт 13.10 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України
Термін - 10 лютого 2006 року
2) вжити заходів щодо забезпечення участі України у відповідних договорах Ради Європи (підпункт 2.1 Рекомендації ПАРЄ № 1722);
Міністерство юстиції України, Міністерство закордонних справ України, інші центральні органи виконавчої влади
Термін - 2006 рік
3) викорінити практику катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження із затриманими, вжити додаткових заходів для забезпечення прав затриманих, для чого:
внести в установленому порядку Президентові України проект Закону про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України
Термін - 1 березня 2006 року
подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України проект Закону про внесення змін до статті 127 Кримінального кодексу України щодо приведення визначення поняття "катування" у відповідність зі статтею 1 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України
Термін - 1 квітня 2006 року
внести в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення органу виконавчої влади для контролю додержання закону у місцях тримання під вартою відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (підпункт 13.7 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державний департамент України з питань виконання покарань
Термін - 1 травня 2006 року
4) вжити додаткових заходів для гарантування справедливого судового розгляду справ, для чого:
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проектів Законів:
- про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо недопущення усунення захисника від участі у справі (підпункт 13.12 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
- про нову редакцію Господарського процесуального кодексу України (Доповідь ПАРЄ);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
активізувати інформаційно-роз'яснювальну роботу серед працівників правоохоронних органів щодо необхідності неухильного додержання принципу презумпції невинуватості та процесуальних гарантій прав підозрюваних (обвинувачених) (підпункт 13.12 Резолюції ПАРЄ № 1466;
Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - постійно
внести в установленому порядку Президентові України проект Концепції реформування системи безоплатної правової допомоги (підпункт 13.13 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права
Термін - 20 березня 2006 року
забезпечити реалізацію пілотних проектів щодо створення експериментальних центрів з надання безоплатної правової допомоги (підпункт 13.13 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 вересня 2006 року
підготувати за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади та інших державних органів та подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України проект Закону про безоплатну правову допомогу (підпункт 13.13 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - 1 листопада 2006 року
подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо введення процедури апеляції та касації під час розгляду відповідних справ (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України, Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права
Термін - 1 вересня 2006 року
підготувати за участю заінтересованих державних органів та внести в установленому порядку Президентові України проект Національного плану дій із забезпечення належного виконання рішень судів (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України
Термін - 1 травня 2006 року
5) вжити заходів із забезпечення додержання права на недоторканність особистого життя, для чого:
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про перехоплення телекомунікацій, щодо впровадження демократичних стандартів захисту приватності та національної безпеки (підпункт 13.14 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
подати в установленому порядку Президентові України для наступного внесення на розгляд Верховної Ради України проект Закону про захист інформації про особу (персональних даних) (підпункт 13.17 Резолюції ПАРЄ № 1466;
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 березня 2006 року
6) забезпечити зміцнення правових засад свободи совісті та віросповідання в Україні, для чого:
подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України для наступного внесення на розгляд Верховної Ради України проекти Законів:
- про нову редакцію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України
Термін - 1 вересня 2006 року
- про вдосконалення правил повернення релігійним організаціям церковного майна (Висновок ПАРЄ № 190, підпункт 13.18 Резолюції ПАРЄ 1466);
Міністерство юстиції України
Термін - 1 квітня 2006 року
- про розширення переліку підстав, які надають право на проходження альтернативної (невійськової) служби (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України,
Міністерство оборони України
Термін - 1 травня 2006 року
7) забезпечити необхідні правові умови для реалізації права на свободу вираження поглядів та доступ до інформації, для чого:
підготувати відповідно до стандартів Ради Європи та подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України законопроект про нову редакцію Закону України "Про інформацію" (підпункт 13.17 Резолюції ПАРЄ № 1466;
Міністерство юстиції України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Термін - 1 червня 2006 року
забезпечити приведення практики обмеження доступу до актів органів державної влади у відповідність із Законами України "Про інформацію" та "Про державну таємницю", скасування безпідставного обмеження доступу до таких актів, подати в разі потреби Президентові України відповідний законопроект (підпункт 13.17 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - 1 квітня 2006 року
подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України для наступного внесення на розгляд Верховної Ради України проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про транскордонне телебачення зі змінами, внесеними Протоколом від 9 вересня 1998 року (підпункт 12.14 Резолюції ПАРЄ N 1466), підпункт 2.4.1. Рекомендації ПАРЄ № 1722;
Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України
Термін - 1 травня 2006 року
8) вжити відповідних заходів для гарантування виборчих прав громадян, забезпечивши супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про Державний реєстр виборців (пункт 9 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Кабінет Міністрів України
Термін - до прийняття Закону
9) забезпечити реалізацію додаткових заходів для вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, для чого:
підготувати з урахуванням висновків Венеціанської Комісії та консультативного комітету, створеного відповідно до Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, та внести в установленому порядку Кабінету Міністрів України для наступного внесення на розгляд Верховної Ради України законопроект про нову редакцію Закону України "Про національні меншини в Україні" (підпункт 13.20 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство юстиції України, Державний комітет України у справах національностей та міграції
Термін - 1 жовтня 2006 року
забезпечити активну участь України у відповідних міжнародних переговорах щодо прав корінних народів, за результатами яких з урахуванням висновку Венеціанської Комісії внести в установленому порядку Президентові України пропозиції щодо законопроекту про корінні народи (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України, Державний комітет України у справах національностей та міграції
Термін - 1 вересня 2006 року
подати в установленому порядку Президентові України проекти Законів:
про ратифікацію Протоколу № 12 до Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (підпункт 13.19 Резолюції ПАРЄ № 1466);
Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України
Термін - 10 лютого 2006 року
про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство та Європейської конвенції про правовий статус мігрантів-трудівників, а також пропозицій щодо забезпечення участі України у Конвенції про участь іноземців у суспільному житті на місцевому рівні (підпункт 2.4.1. Рекомендації ПАРЄ № 1722, Доповідь ПАРЄ);
Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство праці та соціальної політики України
Термін - 1 травня 2006 року
забезпечувати виконання резолюції Комітету Міністрів Ради Європи ResCMN (2003)5 щодо імплементації Україною Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (Доповідь ПАРЄ);
Державний комітет України у справах національностей та міграції
Термін - постійно
внести в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо виконання Україною зобов'язань за Європейською хартією регіональних мов або мов меншин та розробити ефективний механізм імплементації Хартії відповідно до її предмета (Доповідь ПАРЄ);
Міністерство юстиції України, Міністерство закордонних справ України, Національна комісія із зміцнення демократії та Утвердження верховенства права
Термін - 1 червня 2006 року
10) вжити заходів до поліпшення забезпечення соціальних прав громадян, для чого внести в установленому порядку Президентові України для наступного внесення на розгляд Верховної Ради України проект Закону про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) (підпункт 13.21 Резолюції ПАРЄ № 1466), підпункт 2.4.1. Рекомендації ПАРЄ № 1722.
Міністерство закордонних справ України, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство юстиції України
Термін - 1 квітня 2006 року
Глава Секретаріату
Президента України О. РИБАЧУК
Розділ 2
Міжнародно-правові документи з питань біженців та осіб без громадянства
Загальна Декларація прав людини
Преамбула
Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру: і беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і
беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення; і
беручи до уваги, що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами; і
беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі; і
беручи до уваги, що держави-члени зобов'язались сприяти у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй загальній повазі і додержанню прав людини і основних свобод; і
беручи до уваги, що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього зобов'язання;
Генеральна Асамблея проголошує цю Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.
Стаття 1
Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Стаття 2
Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.
Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.
Стаття 3
Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.
Стаття 4
Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.
Стаття 5
Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання.
Стаття 6
Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.
Стаття 7
Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.
Стаття 8
Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Стаття 9
Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Стаття 10
Кожна людина, для визначення її прав і обов'язків і для встановлення обґрунтованості пред'явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.
Стаття 11
1. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.
2. Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.
Стаття 12
Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.
Стаття 13
1. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.
2. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну.
Стаття 14
Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.
Це право не може бути використане в разі переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 15
1. Кожна людина має право на громадянство.
2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.
Стаття 16
1. Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
2. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
3. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Стаття 17
1. Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.
2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Стаття 18
Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів.
Стаття 19
Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.
Стаття 20
1. Кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій.
2. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації.
Стаття 21
1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.
2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні.
3. Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.
Стаття 22
Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Стаття 23
1. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
2. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю.
3. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
4. Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів.
Стаття 24
Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.
Стаття 25
1. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.
2. Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.
Стаття 26
1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов'язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.
2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру.
3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.
Стаття 27
1. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами.
2. Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є.
Стаття 28
Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.
Стаття 29
1. Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.
2. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
3. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 30
Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації.
________________________________
Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила
Загальну декларацію прав людини. (Док. ООН/PES/217 А)
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права11
(витяги)
Стаття 2
1. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується поважати і забезпечувати всім перебуваючим у межах її території та під її юрисдикцією особам права, визнані в цьому Пакті, без будь-якої різниці щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини.
2. Якщо це вже не передбачено існуючими законодавчими чи іншими заходами, кожна держава-учасниця цього Пакту зобов'язується вжити необхідних заходів відповідно до своїх конституційних процедур і положень цього Пакту для вжиття таких законодавчих або інших заходів, які можуть виявитися необхідними для здійснення прав, визнаних у цьому Пакті.
3. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов’язується:
а) забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні;
b) забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту;
с) забезпечити застосування компетентними властями засобів правового захисту, коли вони надаються.
Стаття 12
1. Кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання.
2. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.
3. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
4. Ніхто не може бути свавільно позбавлений права на в’їзд у свою власну країну.
Стаття 13
Іноземець, що законно перебуває на території будь-якої держави-учасниці цього Пакту, може бути висланий тільки на виконання рішення, винесеного відповідно до закону, і, якщо імперативні міркування державної безпеки не вимагають іншого, має право на подання доводів проти свого вислання, на перегляд своєї справи компетентною властю чи особою або особами, спеціально призначеними компетентною властю, і на те, щоб бути представленим для цієї мети перед цією властю, особою чи особами.
Конвенція про статус біженців12
Офіційний переклад