Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії суспільно-філологічних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядиплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Уроки 33-34. Уроки-галереї історичних портретів
Подобный материал:
1   2   3   4
  1. Видатні біологи і їх творчий шлях // Обдарована дитина. – 2005. – № 10. – С. 44–54.
  2. Влох О., Гайда Р. Доля вченого в долі України // Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. Збірник нарисів. – Львівська історико-просвітницька організація «Меморіал», 1992. – С. 183–196.
  3. Головач Ю. Фізики – дійсні члени НТШ у Львові // Там же. – С. 49–72.
  4. Гривняк Ю. І. Пулюй – винахідник променя «Х» // Хроніка 2000. – 2000. – Вип. 35–36. – С. 307–331.
  5. Губарєва Е. Іван Пулюй – перший український фізик світового рівня // Фізика в школах України. – 2005. – № 23. – С. 12.
  6. Ґудзик К. «Одна правда і один правий суд повинні бути для всіх народів // День. – 2007. – 3 березня. – С. 7.
  7. Козирський В. Сповнене праці життя // Вісник НАН України. – 2005. – № 2. – С. 56–59.
  8. Петрик М. Іван Пулюй і українська ідея // Молодь України. – 2002. – 24 вересня. – С. 2.
  9. Як х-Промені не стали Пулюївськими: Із життя великих людей // Галичина. – 2003. – 1 лютого. – С. 8.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 25. Гетьман української музики Микола Лисенко. Козацько-старшинський рід Лисенків. На шляху до визнання. Основоположник української класичної музики. Громадська діяльність та етнографічні дослідження Миколи Лисенка. Композиторська спадщина музиканта

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Миколи Лисенка

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Миколи Лисенка, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Миколи Лисенка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Миколи Лисенка;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Миколи Лисенка;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Миколи Лисенка;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Миколи Лисенка та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Миколи Лисенка

Урок 26. Урок захисту творчих робіт (О. Духнович, Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Гоголь, Б. Познанський, О. Вересай)



  1. Біографічні відомості про основоположника української класичної музики М. В. Лисенка // Історія української культури. – К., 2000. – С. 219–221.
  2. М. Лисенко та його учні // Культура і життя. – 2006. – 13 грудня. – С. 3.
  3. Молчанова Т. Гордість і слава української музики // Дзвін. – 1997. – № 5–6. – С. 157–159.
  4. Пархоменко Л. М. Лисенко і його роль у розвитку української національної культури // Народна творчість та етнографія. – 2002. – № 3. – С. 3–9.
  5. Поліщук Т. Гетьман української музики: Микола Лисенко // День. – 2002. – 7 листопада. – С. 5.
  6. Скорульська Р. М. Лисенко як літератор // Слово Просвіти. – 2005. – 4–10 серпня. – С. 6.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 27. Леся Українка. Дитинство та юність майбутньої поетеси. Громадська та літературна діяльність. Історіософія в творчості Лесі Українки. Подорожі відомої співвітчизниці. Україна в житті Лесі Українки

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Лесі Українки

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Лесі Українки, використовувати історичні джерела для її характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Лесі Українки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Лесі Українки;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Лесі Українки;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Лесі Українки;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Лесі Українки та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Лесі Українки
  1. Асенич П. У колі друзів: Леся Українка і Прикарпаття // Галичина. – 2001. – 24 лютого. – С. 7.
  2. Багаліка Ю. Історіософія в творчості Лесі Українки // Історія в школі. – 1999. – № 12. – С. 38–39.
  3. Берегова О. «Я буду крізь сльози сміятися...» // Літературна Україна. –1997. – 13 лютого. – С. 7.
  4. Бетко І. Біблія як джерело ідей в творчості Л. Українки // Слово і час. – 1991. – № 3. – С. 27–30.
  5. Веселовський А. Л. Українку пам’ятають на землі фараонів // Урядовий кур’єр. – 2003. – 24 січня. – С. 8.
  6. Мірошниченко Л. Слова живі немов зернини // Голос України. – 1996. – 15 лютого. – С. 11.
  7. Мороз М. Літопис життя та творчості Лесі Українки. – К.: Наукова думка, 1992. – 629 с.
  8. Одарченко П. Леся Українка. Розвідки різних років. – К., 1994.
  9. Шалапай Т. Л. Українка. До 135 річчя від дня народження // Українська думка. – 2006. – 9–16 лютого. – С. 5.
  10. «Я жива, я вічно буду жити... (літературно-мистецьке свято «Лесині джерела») // Культура і життя. – 2005. – 19 жовтня. – С. 4.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 28. Василь Стефаник. Дитячі роки Василя Стефаника. Освіта майбутнього літератора. Письменник-новеліст. Політичні погляди та діяльність Василя Стефаника. Літератор і Україна

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Василя Стефаника

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Василя Стефаника, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Василя Стефаника, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Василя Стефаника;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Василя Стефаника;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Василя Стефаника;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Василя Стефаника та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Василя Стефаника
  1. Виноградник Т. Стефаник зблизька // Прикарпатська правда. – 2006. – 11 травня. – С. 3, 8.
  2. Гнідан О. В. Стефаник // Історія української літератури. Кінець ХІХ – поч. ХХ ст. – У 2 кн. – К.: Либідь. – Кн. 1. – С. 411–475.
  3. Гоян Я. Життєва дорога і творча доля Василя Стефаника // Українська література в загальноосвітніх школах. – 2000. – № 3. – С. 2–10.
  4. Дутчак Г. Політичні погляди В. Стефаника // Стефаник В. і українська культура (тези). – Ч. 1–2. – Івано-Франківськ. – 1991. – С. 30–32.
  5. Історія української культури. – К., 1993. – 48 с.
  6. Макарівський І. З ідеями патріотизму // Світ молоді. – 1991. – 14 травня.
  7. Плющ В. Як зловити «далекого птаха»? // Літературна Україна. – 2002. – 28 лютого. – С. 6.
  8. Погребенник Ф. Без цензурних купюр // Вітчизна. – 1991. – № 5. – С. 149–166.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 29. Дочки слави світової. Марія Заньковецька та Софія Крушельницька. Мельпомена української сцени – Марія Заньковецька. Дворянка за походженням, акторка за покликанням. Сімейна драма. Сходження на театральний олімп. Останні роки життя М. Заньковецької.

«Голос, що полонив увесь світ» – Соломія Крушельницька. Дитинство та юність співачки. Львівська консерваторія. Міланський та Віденський періоди навчання. Королева оперної сцени. «Мадам Батерфляй». Громадська діяльність С. Крушельницької. Від оперної сцени до професорської кафедри

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької

Учні повинні уміти:
  • описувати постаті Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької, використовувати історичні джерела для їх характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистостей Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької
  1. Антонюк В. Соломія, гідна легенди про себе // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 листопада. – С. 8–9.
  2. Артемчук І. М. К. Заньковецька // Український театр. – 2005. – № 6. – С. 22–23.
  3. Бабанська Н. Ясна зоря українського театру // Культура і життя. – 2004. – 27 жовтня. – С. 2.
  4. Бурбан В. Мельпомена української сцени // Дзеркало тижня. – 2004. – 7 серпня. – С. 12.
  5. Зубеляк М. С. Крушельницька – Соломея (співачка) // Просвіта. – 2006. – № 12. – С. 5.
  6. Краснодемський В. Королева оперної сцени // Голос України. – 1994. – 23 вересня. – С. 8.
  7. Майданська С. Непереможна українська Брунгільда // Слово Просвіти. – 2003. – 2–8 квітня. – С. 10.
  8. Мальва Ю. Талант світового визнання // Українське слово. – 2006. – 27 вересня–3 жовтня. – С. 9.
  9. Марія Константинівна Заньковецька // Все для вчителя. – 2003. – № 29. – С. 12–14.
  10. Сайко О. Голос, що полонив увесь світ: С. Крушельницька // Арка. – 2002. – № 22. – С. 1.
  11. Силин О. Дочка слави світової // Старожитності. – 1993. – Число 13–14. – С. 18–19.
  12. Скрипкіна О. Театр – це жінка // Слово Просвіти. – 2006. – 28 вересня–4 жовтня. – С. 4.
  13. Танюк Л. А далі вічність // Віче. – 1997. – № 3. – С. 145–155.
  14. Тріумф і трагедія // Культура і життя. – 2004. – 11 серпня. – С. 2.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 30. Втілювач одвічної мрії людини. Штрихи до портрета Ігоря Сікорського. Українські корені відомого авіаконструктора. Перші спроби піднятись у небо. Творець авіації Російської держави. Крах імперії та втрата надій. Діяльність Ігоря Сікорського в еміграції. Леонардо да Вінчі і гелікоптери Ігоря Сікорського. «Aircraft Corporashan» і Україна

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Ігоря Сікорського

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Ігоря Сікорського, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Ігоря Сікорського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Ігоря Сікорського;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Ігоря Сікорського;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Ігоря Сікорського;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Ігоря Сікорського та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Ігоря Сікорського
  1. Болієва Т. Сікорський і проблема гелікоптера // Хроніка 2000. – 2000. – Вип. 35–36. – С. 473–480.
  2. Фещенко Р. Повелитель винтокрылых машин // Корреспондент. – 2006. – № 6. – С. 78–80.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 31. Чемпіон світу – борець Іван Піддубний. Козацький дух і богатирська сила. На шляху до слави. Іван Піддубний – чемпіон чемпіонів. Неспокійні роки неспокійне життя. Справжній патріот своєї Вітчизни

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Піддубного

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Івана Піддубного, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Піддубного, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Піддубного;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Піддубного;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Піддубного;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Івана Піддубного та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Івана Піддубного
  1. Кізченко В. З історії розвитку спорту на Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // УІЖ. – 1980. – № 7. – С. 94–102.
  2. Ковальчук Л. Нащадок запорожців (про борця І. Піддубного) // Літературна Україна. – 1998. – 11 червня. – С. 7.
  3. Красенівка Р. Козацький дух і богатирська сила І. Піддубного // Молодь України. – 1996. – 15 серпня. – С. 4.
  4. Тягур Р. Історія фізичної культури і спорту. – Івано-Франківськ, 1999. – 241 с.
  5. Червоножка В. Невольник чести // Корреспондент. – 2007. – № 5. – С. 78–80.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 32. Видатні постаті історії рідного краю

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами постатей історії рідного краю

Учні повинні уміти:
  • описувати постаті історії рідного краю, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами постатей історії рідного краю, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами постатей історії рідного краю;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами постатей історії рідного краю;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами постатей історії рідного краю;
  • зіставляти та порівнювати життєписами постатей історії рідного краю та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до постатей історії рідного краю

Уроки 33-34. Уроки-галереї історичних портретів (М. Кибальчич, Б. Грінченко, А. Добрянський, Ю. Бачинський. М. Бекетов, І. Тимченко, І. Сєченов, Д. Багалій, О. Єфименко, Д. Яворницький, Л. Глібов, М. Вовчок, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, родина Тобілевичів, Б. Ханенко, В. Городецький, О. Мурашко)




Урок 35. Підсумковий урок




Література

Загальна література
  1. Видатні постаті України: Біографічний довідник. – К.: МАУП; Книжкова палата України, 2004. – 872 с.
  2. Геник С. 150 Великих українців. – Івано-Франківськ, Лілея-НВ. – 2001. – 299 с.
  3. Грабовецький В. Гуцульщина XIII – XIX ст. – Львів: Вид-во «Вища школа». – 1982. – 151 с.
  4. Грабовецький В. Нариси історії Прикарпаття. Гуцульщина в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття. – Т. 8. – Івано-Франківськ, 1991. – 220 с.
  5. Грушевський М. Спомини // Київ. – 1988. – № 9–12; 1989. – № 9–10.
  6. Історія України в особах (ІХ – ХVIII). – К., 1995.
  7. Остапенко П. Усі видатні постаті історії України. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 352 с.
  8. Шаров І. .Ф. 100 видатних імен України. – К.: Вид дім «Альтернативи», 1999. – 496 с.
  9. Шевчук В. Із вершин і низин. – К.: Дніпро, 1990. – 446 с.
  10. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

Художня література.
  1. Глухенький М. Коліївщина.
  2. Глухенький М. Михайло Максимович.
  3. Грушевський М. Предок із белетристичної спадщини.
  4. Єнджеєвич Є. Українські ночі, або родовід генія // Київ. – 1988. – № 10–11; 1989. – № 1–5.
  5. Іваничук Р. Василь Васильович (про В. Капніста).
  6. Іваничук Р. Вода з каменю (про М. Шашкевича).
  7. Іваничук Р. Шрами на скалі (про І. Франка).
  8. Косач Ю. Двобій з беркутом (про І. Франка).
  9. Міщенко Д. Доля поета (про І. Франка)
  10. Мосендз Л. Мінерва (про Г. Сковороду).
  11. Плачинда С., Колісниченко Ю. Максим Березовський // Плачинда С., Колісниченко Ю. Неопалима купина. Історичні повісті.
  12. Плачинда С., Колісниченко Ю. Артемій Ведель // Плачинда С., Колісниченко Ю. Неопалима купина. Історичні повісті.
  13. Старицький М. «Останні Орли»: історична повість із часів гайдамаччини.
  14. Старицький М. Разбойник Кармелюк.
  15. Тулуб З. В степу безкраїм за Уралом.
  16. Шевченко Т. Гайдамаки.