Герасима Никодимовича Калитки; висловлювати власну думку з приводу прочитаного. " Явзяв усе від життя!" І. Карпенко-Карий Хід урок

Вид материалаУрок

Содержание


I. Оголошення теми й мети уроку
З’ясувати кому належать слова, записати тільки прізвище або ім’я
1. Вступне слово вчителя
У театрі повинні грати тільки справжню літературну драму, де страждання людської душі тривожить кам’яні серця”
2. Характеристика головної дійової особи Герасима Никодимовича Калитки
Перегляд презентації та фільму.
Подобный материал:
Тема уроку: Іван Карпенко-Карий “Сто тисяч”. Засоби сатиричного змалювання образів героів п’єси.


Мета:

Освітня: навчити учнів аналізувати драматичні твори, характеризувати персонажів з твору;

Розвиваюча: розвивати навики роботи з текстом;

Виховна: виховувати в учнів почуття ненависті до будь-якого шахрайства, жорстокості, егої­зму, жадібності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, підручник, ілюстрації з твору, фрагменти із кінофільму.


Учні знатимуть:
  • про події часів 80-90 років 18 століття;
  • яким було життя простих людей в ті часи;
  • зміст п’єси .


Учні вмітимуть:
  • переказувати зміст твору;
  • характеризувати образ головного героя Герасима Никодимовича Калитки;
  • висловлювати власну думку з приводу прочитаного.

Я взяв усе від життя!”
І.Карпенко-Карий


Хід уроку:

I. Оголошення теми й мети уроку


Доброго дня! Сьогодні ми з вами продовжуємо працювати над творчістю І. Карпенка–Карого , а саме над його п’єсою “Сто тисяч”. Спробуємо оха­рактеризувати головного персонажа твору, проаналізувавши його риси ха­рактеру з тексту та фрагментів фільму. Висловлюватимемо свої думки, по­чуття. Отже, тема нашого уроку: Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч». Хара­ктеристика образу Герасима Калитки.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

*Літературний диктант
З’ясувати кому належать слова, записати тільки прізвище або ім’я
  1. “Ох, земелько, свято земелько - приобрітав би тебе без ліку”(Герасиму Калитці)
  2. “Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згаду­ючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомились і як? От що цікаво!” (Савці)
  3. “... у всякого своя комерція. У нас фабрика на весь світ, другой такой нема; ми продайом тисячу за п’ятдесят рублей”(Невідомому).
  4. “Неділя, свята , а ти ні світ, ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень”(Калитці).
  5. “Бий, бодай тобі руки посохли! У ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість! Харциз – коняку жаліє, а жінку бить збира­ється...”(Парасці).
  6. “Не журіться, я зумію заховать, аби було що”(Савці).
  7. “Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає”(Савці).
  8. “Обікрали... ограбили..Пропала земля Смоквинова! Нащо ви меня зняли з Верьовки? Краще смерть, ніж така потеря”(Калитці).
  9. “Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пышки поспыэмо на шапкобра­ння. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в цер­кву”(Параска) .
  10. “Одразу ж не можна! Ви візьміть прімєр з свині: от вона ходить на по­двір’ї – худа, обдряпана, а закинули ви її в саж, стали харчі кращі да­вать, то вона помалу й отягнеться, а там і сало наростає – так і ви... Опит – велікоє діло! “(Копач).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. основний зміст уроку.

1. Вступне слово вчителя

Жадоба до збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишався і осторонь І.Карпенко-Карий. Він ставив за мету піддати са­тирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках 18 століття.

“Сто тисяч” – новий значний крок на шляху творчого зростання І. Карпенка-Карого як комедіографа-сатирика. Комедія стала першою схо­динкою в зображенні великого ряду образів глитаїв, які намагалися розба­гатіти за рахунок зубожіння більшості селян. Одним з таких представників став Герасим Калитка – головний герой комедії.

У театрі повинні грати тільки справжню літературну драму, де страждання людської душі тривожить кам’яні серця”

“Комедію нам дайте комедію, що бичує сатирою страшною всіх і смі­хом через сльози сміється над пороками, і заставляє людей, мимо їх волі, соромитися своїх лихих учинків”.

2. Характеристика головної дійової особи Герасима Никодимовича Калитки

Робота з текстом, фрагментами фільму.

Яким постає перед нами герой твору? Хто він такий?
  1. Герасим Никодимович Калитка – реалістичний тип куркуля –нагрома­джувача грошей і “преобладателя земельки”.
  2. Зовнішність і портрет.

Герасим Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що “над златом чахне”. Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за ко­жною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо “так надежні-ше”. А в результаті стає жертвою “жидівської” афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
  1. Риси характеру та його оточення,:

Перегляд презентації та фільму.

а) жадібність і заздрість;

Знайдіть з тексу ще приклади, які висвітлюють подані риси характеру головного героя (стр. підручника).

б) зажерливість, сліпа любов до землі, єдиний сенс життя – гроші;

На який ризикований вчинок пішов Калитка заради своєї мети? Яка мета, засіб?

в) здатність на ризик, шахрайство;

Як Калитка ставиться до членів своєї родини та до робітників? Наведіть уривки з тексту твору ( підручник ).

г) лицемірство, деспотизм, грубість, черствість, скупість, безглузда економія;

У чому виявилася хитрість Калитки при здісненні афери з Невідомим? Як Герасим ділили гроші?

д) хитрість.

Що виявилось в мішку замість грошей? Як відреагував Калитка на свою «потерю»?

4.Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.

Цей образ не втрачає своєї актуальності і за наших часів, адже за­раз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне, істинне, для яких гроші затьмарили все. Цей твір є одвічним нагадуванням про те, що є дійсною цінністю для всіх нас.

потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдо­сталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можли­вість спілкуватися з рідними, жити чесно, просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні і коштують набагато більше, ніж сто ти­сяч.

Висновок

У комедії "Сто тисяч" викривається патологiчна зажерливiсть багатiя Герасима Калитки, який добре розумiє, що його багатство створюється працею наймитiв, їх нещадною експлуатацiєю, проте шкодує для них по­живно? страви, навiть шматка хлiба. Він зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетни­ків. Кожна думка, вчинок підпорядкований здійсненню мети, жалкує гро­шей для своєї родини, годує своїх робітників як собак. Він безмежно зра­дів, що йому пощастило розкрити секрет як багатіють його конкуренти, тому й погодився на шахрайські махінації. Образ Калитки наскрізь сати­ричний. Уже саме прізвище говорить за себе

Що воно означає? (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.

Як ви гадаєте, чи є у такої людини позитивні риси характеру?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Висловіть власну думку. « Чи може змінитися Герасим Калитка і повернути ті духовні цінності, які повинна мати людина?»

VІ Підбиття підсумків

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати цитатну характеристику Калитки:
  1. Калитка і земля;
  2. Герой-експлуататор;
  3. Господар і гроші.