Міністерство культури І туризму україни дз «державна бібліотека україни для юнацтва» Творець української державності
| Вид материала | Документы |
- Міністерство культури І туризму україни дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1405.67kb.
- Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 3 (23)’2007, 692.58kb.
- Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N433 (433-2001-п), регламент, 215.4kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 963.85kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 2408.7kb.
- Дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1059.26kb.
- Управління культури І туризму облдержадміністрації Обласна бібліотека для юнацтва ім., 1437.45kb.
- Міністерство культури І туризму україни, 437.87kb.
- Скарби, повернуті народу України”, 266.05kb.
- Суми 20 1 1, 219.51kb.
Небаба Мартин – військовий діяч часів Хмельниччини. З 1648 р. – полковник чернігівський. Загинув у бою з польсько-литовським військом Я. Радзівіла під Лоєвом.
Нечай Данило – походив з українського шляхетського роду з Київщини, за іншими даними – з Поділля; козакував із 40-х рр. до ХVІІ ст. на початку Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр. став козацьким полковником, напередодні Пилявецької битви 1648 року очолював гарнізон м. Старо-Костянтинова. Під час походу української армії в Галичину за дорученням Б. Хмельницького здобув замок у Бродах, брав участь в облозі Замостя. За деякими даними, у грудні 1648 року Д. Нечая призначили київським полковником, на початку 1649 року він був обраний полковником Брацлавського полку.
Додаток 3
УКРАЇНО-ПОЛЬСКІ ПЕРЕГОВОРИ
| Вимоги, висунуті в «Пунктах о потрібностях Запорозького війська, розроблених Б. Хмельницьким і генеральною старшиною» | Умови, зафіксовані у «Декларації його королівської милості Війську Запорозькому на пункти супліки даної» |
|
|
Гісем О. В. Історія України. Опорні схеми, таблиці, коментарі / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – 2-ге вид., випр., допов. і перероб. – Кам’янець-Поділ. : Абетка, 2010. – С. 133 – 134.
ББК 63.3(4Укр)я2
Г51
Додаток 4
ПРОГРАМА РОЗБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ВИСУНУТА Б. ХМЕЛЬНИЦЬКИМ
| Положення програми | Загальна характеристика |
| Визволення українського народу збройним шляхом | «Виб’ю з лядської неволі весь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру» |
| Створення української держави в етнічних межах розсе-лення українського народу | «За границю на війну не пойду, на турків і татар шаблі не підніму Досить нам на Україні й Поділля і Волині; тепер досить достатку і пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчите, ляхи» |
| Незалежність Укра-їнської держави від Речі Посполитої | Московський посол Г. Унковський повідомляв, «що гетьман і Військо Запорозьке і вся Русь Київська під владою польського короля і панів бути не хочуть». Хмельницький вважав, що «нас Бог від них (Польщі й Литви) увільнив – короля ми не обирали і не коронували і хреста йому не цілували... і ми волею Божою цим від них вільними стали» |
| Українська козацька держава – правонаступник Київської Русі | За твердженням Г. Унковського, гетьман вважав, що польська влада повинна визнати Українську державу «по тим кордонам, як володіли благочестиві великі князі, а ми в підданстві та в неволі бути в них не хочемо» |
| Основу устрою Української козацької держави складають порядки війська Запорозького, поширені на все її населення | «Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба котрий з нами їсти, нехай же Війську Запорозькому послушний буде... » |
| Ідея монархічної форми правління | «Правда то єсть, що я лихий і малий чоловік, але мі то Бог дав, що єсть единовладцем і самодержцем руським» |
Гісем О. В. Історія України. Опорні схеми, таблиці, коментарі / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – 2-ге вид., випр., допов. і перероб. – Камя’нець-Поділ. : Абетка, 2010. – С. 135– 136.
ББК 63.3(4Укр)я2
Г51
Додаток 5
ВІДНОСИНИ ГЕТЬМАНА Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО З МОСКОВСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ У 1648 – 1653 рр.
| Дата | Основні події |
| 1648 р. | |
| 8 червня | Ситуація для Хмельницького ускладнилася реальною можливістю появи на Україні московської армії як союзниці Речі Посполитої і наступної війни між українцями та росіянами. Гетьман відправив листа до московського царя Олексія Михайловича і повідомив про здобуті під Жовтими Водами і Корсунем перемоги. Він недвозначно висловлював бажання бачити Олексія Михайловича на троні Речі Посполитої, готовність надати для цього військову допомогу і намагався підштовхнути московського царя до виступу проти поляків |
| 19 червня | Позиція Московії викликала занепокоєння гетьмана. На кордоні було зосереджено московські війська, що в будь-яку мить могли розпочати наступ на Україну. Гетьман у листі до хотмизького воєводи, князя С. Болховського пропонував Московії укласти союз для взаємодопомоги та просив надати її тепер, під час його боротьби проти Речі Посполитої. Про перехід Війська Запорозького під руку московського царя не йшлося. До Москви надійшов перший лист Хмельницького до царя. Московський уряд вирішив відмовитися від запланованого походу в Україну |
| Кінець червня | Прибуття до гетьмана хотмизького воєводи, який повідомив, що московські війська перебувають у прикордонних містах лише для захисту від можливого нападу татар, а не для походу на братів по вірі. Початок офіційних відносин московського уряду з гетьманом |
| 30 грудня | Хмельницький відправив до Москви посольство, очолюване полковником С. Мужиловським, клопотати перед царем про надання Україні воєнної допомоги проти Речі Посполитої і прийняття Війська Запорозького (у складі Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського, Волинського воєводств і Мозирського повіту) «під свою руку». (Перше, зафіксоване у виявлених джерелах, звернення Хмельницького до московського царя з пропозицією перейти під його протекцію). Проте московський уряд відмовився обговорювати питання про спрямування своїх військ до України. Було заявлено, що лише після того, як Хмельницький і козаки самостійно звільняться з-під польської влади, вони можуть, якщо побажають, перейти в підданство до московського царя |
| 1649 р. | |
| Початок лютого | До гетьмана прибув перший офіційний представник московського уряду, піддячий В. Михайлов, із завданням зібрати інформацію про ситуацію в Україні |
| 17 квітня | Прибуття до Чигирина московського посольства, очолюваного Г. Унковським. На переговорах з гетьманом московські посли повторили позицію про можливість допомоги Україні, висловлену раніше на зустрічі в Москві із С. Мужиловським |
| 5 червня | Прибуття до Москви нового українського посольства на чолі з чигиринським полковником Ф. Вешняком. У листі Хмельницького до царя вперше було чітко сформульоване клопотання прийняти в підданство не лише Військо Запорозьке, а всі землі Речі Посполитої, на яких проживало українське населення. На прохання надати військову допомогу цар повідомив, що не може порушити миру з польським королем |
| 1650 р. | |
| Квітень – липень | Прибуття до Варшави великого московського посольства, очолюваного боярином Г. Пушкіним. Росіяни вперше висунули польській стороні різні звинувачення в порушенні умов Поляновського договору 1633 р. і порушили питання про його перегляд, погрожуючи розривом стосунків. Московські посли підтримували зв’язки з українським посольством на чолі з С. Богдановичем-Зарудним, яке прибуло до Варшави майже одночасно |
| 9 – 15 жовтня | У Суботові відбулися переговори гетьмана з московськими послами Г. Унковським та Я. Козловим. Гетьман нагадав про неодноразові прохання до царя надати військову допомогу і прийняти в підданство Військо Запорозьке. Посли відповіли, що цар не може без поважних причин розірвати мир з Річчю Посполитою, хоча й відмовився допомогти їй у боротьбі проти Війська Запорозького |
| 13 листопада | Хмельницький передав лист московському царю через назаретського митрополита Гавриїла і московського ченця А. Суханова і висловив наполегливе прохання, щоб цар ясно повідомив, чи прийме він Військо Запорозьке під свою протекцію. Відряджати посольства до Москви він не хотів, оскільки всі попередні були безрезультатними |
| 19 лютого | У Москві розпочав роботу Земський собор. Було розглянуто питання про можливість царського уряду розірвати умови Поляновського договору, що систематично порушувався польською стороною, і задовольнити бажання гетьмана і Війська Запорозького прийняти московське підданство. Більшість учасників висловилася позитивно. Церква офіційно звільнила царя від присяги за дотримання умов Поляновського договору |
| 14 липня | На зустрічі з назаретським митрополитом Гавриїлом гетьман уперше чітко заявив, що входження України до складу Московської держави повинно відбутися на певних умовах договору |
| 1651 р. | |
| 14 – 15 серпня | Хмельницький відрядив до Москви посольство, очолюване полковниками С. Савичем, Л. Мизорою та І. Нечипоренком, щоб знову поставити питання прийняття України під московську протекцію |
| 1652 р. | |
| 9 січня | Хмельницький спрямовує до Москви посольство на чолі з полтавським полковником Іскрою. Вони повинні були обговорити прийняття в «государево підданство» гетьмана з усім Військом Запорозьким, оскільки ситуація в Україні ускладнювалася. Однак царський уряд погодився лише в скрутну годину «прийняти» гетьмана і козаків та дозволити їм оселитися на Дону |
| Червень | Прибуття з Москви посольства, яке очолював Г. Унковський. Спішність у його відправленні була пов’язана з бажанням царського уряду ознайомитися з ситуацією в Україні після перемоги української армії в битві під Батогом |
| 12 листопада | Гетьман відправив до Москви посольство, очолюване генеральним суддею С. Богдановичем-Зарудним. Хмельницький просив царя відмовити в допомозі ворогам Війська Запорозького і наказав послам домагатися прийняття України під протекцію царя. Переговори в Москві тривали до початку лютого 1653 р. |
| 1653 р. | |
| Середина березня | У Москві Боярська дума прийняла рішення про посилення підготовки до війни з Польщею і скликання Земського собору для вирішення питання про прийняття Війська Запорозького під «государеву руку» |
| Квітень – травень | У Москві за дорученням гетьмана знаходилося українське посольство на чолі з С. Мужиловським і К. Бурляєм. Послів повідомили про рішення, прийняте Боярською думою |
| 1 жовтня | Земський собор у Москві ухвалив рішення «Військо Запорозьке з містами і з землями прийняти під государеву високу руку» та про оголошення війни Речі Посполитій |
| Жовтень– грудень | Для реалізації рішення Земського собору в Україну вирушило спеціальне московське посольство, очолюване боярином Василем Бутурліним |
Гісем О. В. Історія України в таблицях / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. – Харків : Книжк. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2006. – С. 120 – 123.
ББК 63.3(4Укр)я2
Г51
Додаток 6
ГЕТЬМАН БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА
ЙОГО ДОБА
Бібліотечний урок
Завдання уроку
- Закріплення знань учнів з даної теми.
- Оцінка історичної постат і діяльності гетьмана Б. Хмельницького.
- Виховання почуття гордості до славного минулого нашого народу, любові до героїв-козаків, славних захисників української землі.
Клас заздалегідь поділений на дві команди, обрані капітани, роздані домашні завдання, підготовлені номери і назви команд, листки обліку з прізвищами тих, хто грає, підсумкова таблиця.
Бібліотекар. Шановні учні! Сьогодні ми проводимо незвичайний урок, який не тільки виявить ваші знання про період національно-визвольної боротьби українського народу проти Польщі, але й допоможе краще засвоїти вивчений матеріал, оцінити значення діяльності гетьмана Богдана Хмельницького. На відміну від багатьох народних повстань ХVІ – ХVІІ ст., які були жорстоко придушені, визвольна війна 1648 –1657 рр. стала довготривалою і набула великого розмаху. Її очолив Богдан Хмельницький – один з найрішучіших політиків та воєначальників свого часу. Він увійшов в історію нашого народу як видатний державний, політичний і військовий діяч.
Розминка
Повторення всіх ключових запитань щодо козацької державності (проводиться з метою зняття напруги).
Запитання для команд у конвертах.
Запитання для першої команди
1. Що означає слово «козак»?
2. Хто був гетьманом України в 1648 – 1657 рр.?
3. Назвіть найвірогіднішу дату народження Б. Хмельницького.
4. Кого ви знаєте із сподвижників Б. Хмельницького?
5. Виберіть правильну відповідь: «Державне утворення, на чолі якого стояв Б. Хмельницький, було.... (монархією, самоврядною республікою).
Запитання для другої команди
1. У якому році Б. Хмельницького обрано гетьманом на Запорізькій Січі?
2. Назвіть прізвище польського магната, який розграбував хутір Суботів за відсутностні Б. Хмельницького.
3. Які причини зумовили початок національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр.?
4. Що було столицею запорозького козацтва за Б. Хмельницького?
5. Виберіть правильну відповідь: «Кого на Січі називали джурою?» (слугу, вартового, воїна, майбутнього козака).
Підсумки
Завдання «Про що говорять дати історії?»
Запитання для першої команди
1. 1620 рік ...
2. 1637 рік...
3. 5 лютого 1648 року...
4. Літо 1649 року...
5. 28 вересня 1651 року...
Запитання для другої команди
1. 1648 рік...
2. 26 квітня 1648 року…
3. Сподвижники Б. Хмельницького....
4. Літо 1649 року...
5. Березень 1654 рік...
Завдання для «дослідників»
Запитання для першої команди
1. Причини національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
2. Складіть історичний портрет Б. Хмельницькго.
3. Вкажіть дати: битва під Жовтими Водами ... битва під Батогом… Переяславська угода... смерть Б. Хмельницького...
4. ІІ молдавський похід відбувся...
5. Битва під Охматовом відбулася...
Запитання для другої команди
1. Який характер мала війна 1648-1656 рр.
2. Вкажіть дати: Битва під Корсунем відбулася ... битва під Жванцем відбулися ... Берестецька битва відбулася ... битва під Збаражем відбулася ...
3. Коли були підписані Березневі статті?
4. Похід на Львів відбувся в ...
5. Чигиринська рада відбулася в ...
Творче завдання
Завдання для першої команди
Складіть твір-есе «Похід Б. Хмельницького на Львів».
Завдання для другої команди
Складіть твір-есе «В’їзд Б. Хмельницького у Київ».
Висновки
8 вересня 1657 року перестало битися серце Богдана Хмельницького. Поховали його у побудованій за його наказом церкві в Суботові. Для українського філософа ХVІІІ ст. Г. Сковороди Б. Хмельницький – герой й батько вольності. Для М. Грушевського – великий діяч, людина, що дійсно мала чудові можливості й володіла надзвичайними здібностями. Історики В. Смолій, В. Верстюк, В. Горань, О. Гуржій вбачають значення його в наступному:
- він зумів об’єднати навколо себе всі політичні сили для досягненння головної мети – національного визволення;
- спрямував енергію народних мас на будівництво соборної держави та боротьбу за незалежність;
- першим розробив головні принципи національної державності;
- виявив себе блискучим полководцем, створивши добре організовану армію, збагатив українське військове мистецтво;
- відіграв вирішальну роль у процесі становлення розвідки і контррозвідки;
- створив дипломатичну службу, що забезпечила прорив на шляху до визнання козацької України правителями інших країн.
Додаток 7
КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ
Сценарій
На сцені розміщено дві сторожові вежі, біля яких стоять на варті по декілька козаків. У глибині сцени висять козацькі прапори, біля них знаходяться і литаври.
Звучить фонограма запорозького маршу. Через зал йде до сцени з бандурою, полотняною торбою старий кобзар. Зупиняється біля козаків.
Кобзар. Здорові були, козаки!
1-й козак. Добридень!
2-й козак. Просимо, старче божий, до гурту.
3-й козак. Звідкіля йдеш?