Міністерство культури І туризму україни дз «державна бібліотека україни для юнацтва» Творець української державності
| Вид материала | Документы |
- Міністерство культури І туризму україни дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1405.67kb.
- Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 3 (23)’2007, 692.58kb.
- Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N433 (433-2001-п), регламент, 215.4kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 963.85kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 2408.7kb.
- Дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1059.26kb.
- Управління культури І туризму облдержадміністрації Обласна бібліотека для юнацтва ім., 1437.45kb.
- Міністерство культури І туризму україни, 437.87kb.
- Скарби, повернуті народу України”, 266.05kb.
- Суми 20 1 1, 219.51kb.
241. Хмельницький та Барабаш : народна дума // Таємниці віків. Українські народні думи, легенди, перекази, пісні, казки... : навч. посіб. / упоряд. О. Г. Мукомела. – К. : Грамота, 2001. – С. 42 – 49.
ББК 84(4Укр)1я721
Т12
242. Хмельницький і королівська грамота : легенда // Герої України в казках і легендах / ред.-уклад. О. А. Волосевич. – Львів : Аверс, 2006. – С. 137 – 140.
243. Хоткевич Г. Богдан Хмельницький : тетралогія / Г. Хоткевич // Березіль. – 1995. – № 11 – 12. – С. 19 – 53.
244. Хоткевич Г. М. Два гетьмани / Г. М. Хоткевич. – К. : Дніпро, 1991. – 107 с.
ББК 63.3(2Ук)46
Х85
У виданні розкриваються дві постаті: Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Перший стояв біля витоків ідеї української державності, другий намагався втілити цю ідею в життя.
245. Чемерис В. Без права повернення : іст. роман у трьох повістях // Генерали імперії : іст. романи / В. Чемерис. – К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. – С. 3 – 186.
ББК 84.4Укр6
Ч-42
Роман про гетьманування Петра Дорошенка, а також про деякі події з часів гетьманування Богдана Хмельницького.
246. Черкасенко С. Пригоди молодого лицаря : роман з козацьких часів / С. Черкасенко. – 1993. – 303с.
ББК 84.4Укр6
Ч-48
У романі розповідається про події 1648 – 1654 років та гетьманування Богдана Хмельницького.
247. Чи не той то хміль : іст. пісня // Таємниці віків. Українські народні думи, легенди, перекази, пісні, казки...: навч. посіб. / упоряд. О. Г. Мукомела. – К. : Грамота, 2001. – С. 298 – 299.
ББК 84(4Укр)1я721
Т12
Пісня про Богдана Хмельницького.
248. Шашкевич М. Хмельницького обступленіє Львова / М. Шашкевич // Українська література : хрестоматія для 9 кл. / упоряд. : Т. О. Харахоріна, В. С. Адаменко. – Донецьк : ВКФ «БАО», 2000. – С. 352 – 353.
ББК 84(4Укр)1я721
У45
249. Шевченко Т. Г. Великий льох : містерія // Заповіт нащадкам : вірші та поеми / Т. Г. Шевченко. – Донецьк : БАО, 2009. – С. 276 – 300.
ББК 84.4Укр1
Ш37
250. Шевченко Т. Г. За що ми любимо Богдана... : вірш // Заповіт нащадкам : вірші та поеми / Т. Г. Шевченко. – Донецьк : БАО, 2009. – С. 92.
ББК 84.4Укр1
Ш37
251. Шевченко Т. Г. Розрита могила : вірш // Малий Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож.-оформлювачі : Б. П. Бублик, Л. Д. Киркач. – Харків : Фоліо, 2006. – С. 132 – 133.
ББК 84.4Укр1
Ш37
252. Шевченко Т. Г. Стоїть в селі Суботові... : вірш // Заповіт нащадкам : вірші та поеми / Т. Г. Шевченко. – Донецьк : БАО, 2009. – С. 69 – 70.
ББК 84.4Укр1
Ш37
253. Шевченко Т. Г. Якби-то ти, Богдане п’яний... : вірш // Усі твори в одному томі / Т. Г. Шевченко. – К. ; Ірпінь : Перун, 2007. – С. 293.
ББК 84.4Укр1
Ш37
254. Як Потоцький попав у полон : легенда // Українські народні казки, легенди, анекдоти / упоряд., передм. та приміт. В. А. Юзвенко ; худож. В. І. Бариба. – К. : Молодь, 1989. – С. 387.
ББК 82.3(4Укр)-6
Л38
Легенда розповідає, як козаки Богдана Хмельницького полонили польського шляхтича.
255. Як Хмельницький став лірником : легенда // Герої України в казках і легендах / ред.-уклад. О. А. Волосевич. – Львів : Аверс, 2006. – С. 141 – 142.
б) Образ Б. Хмельницького в мистецтві
256. Величко С. Портрет Богдана Хмельницкого : изоматериал / С. Величко // Украинская портретная живопись ХVІІ – ХVІІІ вв. / П. А. Белецкий. – Ленинград, 1981. – С. 64.
ББК 85.143(2Ук)
Б43
257. Гловацький Й. Переговори гетьмана Б. Хмельницького з польським послом Смяровським під Замостям у 1648 році : ізоматеріал / Й. Гловацький // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 604.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
258. Гондиус В. Портрет Богдана Хмельницкого : гравюра (репродукция) / В. Гондиус // Украинская портретная живопись ХVІІ – ХVІІІ вв. / П. А. Белецкий. – Ленинград, 1981. – С. 61.
ББК 85.143(2Ук)
Б43
259. Данченко О. Жовтоводська битва 1648 року : ізоматеріал / О. Данченко // Україна під булавою Богдана Хмельницького : енцикл. : у 3-х т. Т.1 / С. Коваленко. – К. : Стікс-Ко, 2007. – С. 15.
ББК 63.3(4Укр)45я2
К56
260. Землюков С. Портрет Б. Хмельницкого : изоматериал / С. Землюков // Забытые имена. Рассказы об украинских художниках ХІХ – начала ХХ века / В. В. Рубан. – К. : Наук. думка, 1990. – С. 38.
ББК 85.143(2Ук)1
Р82
261. Івасюк М. В’їзд гетьмана Богдана Хмельницького в Київ : ізоматеріал / М. Івасюк // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 594 – 595.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
262. Коссак Ю. Похід Богдана Хмельницького з Тугай-Беєм : гравюра / Ю. Коссак // З української старовини : альбом / текст Д. І. Яворницького ; мал. : М. С. Самокиша, С. І. Васильківського ; пер. з рос. та упорядкув. Ю. О. Іванченка. – К. : Мистец., 1991. – С. 186.
ББК 63.3(4Укр)
З-11
263. Лебедєв І. Битва під Пилявцями : ізоматеріал / І. Лебедєв // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 462.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
264. Полтавець В. Берестецька битва 1651 року : ізоматеріал / В. Полтавець // Україна під булавою Богдана Хмельницького : енцикл. : у 3-х т. Т.1 / С. Коваленко. – К. : Стікс-Ко, 2007. – С. 20.
ББК 63.3(4Укр)45я2
К56
265. Полтавець В. Б. Хмельницький, М. Кривоніс та І. Богун : ізоматеріал / В. Полтавець // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 598.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
266. Полтавець В. Полководець Богдан Хмельницький : ізоматеріал / В. Полтавець // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 593.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
267. Сізов В. Богдан Хмельницький у Переяславі 1654 р. : літографія / В. Сізов // З української старовини : альбом / текст Д. І. Яворницького ; мал. : М. С. Самокиша, С. І. Васильківського ; пер. з рос. та упорядкув. Ю. О. Іванченка. – К. : Мистец., 1991. – С. 194.
ББК 63.3(4Укр)
З-11
268. Трубецькой Є. Львівські міщани перед Богданом Хмельницьким у 1648 році : ізоматеріал / Є. Трубецькой // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 599.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
269. Шевченко Т. Смерть Богдана Хмельницького : ізоматеріал / Т. Шевченко // З української старовини : альбом / текст Д. І. Яворницького ; мал. : М. С. Самокиша, С. І. Васильківського ; пер. з рос. та упорядкув. Ю. О. Іванченка. – К. : Мистецтво, 1991. – С. 197.
ББК 63.3(4Укр)
З-11
270. Шевченко Т. Церква Богдана Хмельницького в Суботові : ізоматеріал / Т. Шевченко // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 590.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
271. Штанько О. Богдан Хмельницький : ізоматеріал / О. Штанько // Козацька енциклопедія для юнацтва : кн. ст. про іст. буття укр. козацтва / О. Апанович ; упоряд. О. Яремійчук ; наук. ред. післямови Ю. Мицик. – К. : Веселка, 2009. – С. 605.
ББК 63.3(4Укр)45я2
А76
РОЗДІЛ ІІІ.
ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НА СТОРІНКАХ ІНТЕРНЕТ
272. Витер В. В персоне Богдана Хмельницкого скрыты смыслы, необходимые украинцам [Електронний ресурс] / В. Витер. – Електрон. текст. – Режим доступу : iev.ua/295706/. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.05.2010.
273. Волков В. Московский боярин Богдан Хмельницкий [Електронний ресурс] / В. Волков. – Електрон. текст. – Режим доступу : ravda.com.ua/history/4672966d9cb13/. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.05.2010.
274. Грач Л. Богдан Хмельницкий: путь в века [Електронний ресурс] / Л. Грач. – Електрон. текст. – Режим доступу : orange.com.ua/article/history/66/8661. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.05.2010.
275. Кальницкий М. Богдан Хмельницкий: 120 лет на коне [Електронний ресурс] / М. Кальницкий. – Електрон. текст. – Режим доступу : com/articles/history/2008/07/24/105916.phpl. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.05.2010.
276. Лущієнко О. О. Богдан Хмельницький – видатний державний діяч, полководець і дипломат [Електронний ресурс] / О. О. Лущієнко. – Електрон. текст. – Режим доступу : eople.com/data/hmelnickiy-b/ref2-txt.php. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 12.05.2010.
277. Махун С. Богдан Хмельницький — «не менш честолюбний, хоробрий та спритний, ніж Кромвель в Англії» [Електронний ресурс] / С. Махун. – Електрон. текст. – Режим доступу : /3000/3150/50940/. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 12.05.2010.
278. Пришляк В. Богдана Хмельницкого похоронили через месяц после смерти [Електронний ресурс] / В. Пришляк. – Електрон. текст. – Режим доступу : /index.php?id=175783&eid=421&lang=ru. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.05.2010.
279. Рибаков Д. Гетьман Богдан Хмельницький – людина, що створила епоху. 350-річчю від дня кончини присвячується [Електронний ресурс] / Д. Рибаков. – Електрон. текст. – Режим доступу : /3000/3760/60208/. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 12.05.2010.
280. Уралов С. Богдан Хмельницкий и «реальная история» [Електронний ресурс] / С. Уралов. – Електрон. текст. – Режим доступу : y/98630/. – Загол. з екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 12.05.2010.
281. Федорчук Я. Доба Богдана Хмельницького (до 400-річчя дів дня народження великого гетьмана) [Електронний ресурс] / Я. Федорчук. – Електрон. текст. – Режим доступу : o.lviv.ua/Subdivisions/um/um2-3/Retsenziji/2-FEDORUK%20Yaroslav.php. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 12.05.2010.
282. Федорчук Я. Скарб Богдана Хмельницького [Електронний ресурс] / Я. Федорчук. – Електрон. текст. – Режим доступу : ich.org.ua/index.php?go=News2&in=view&id=1404. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 12.05.2010.
Додаток 1
ВИСЛОВИ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ ПРО
БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Так ось він, Хмель, якого слава й ім’я рознеслися по всьому світу.
Павло Алеппський
Цими днями у Варшаві був один із старшин козацької нації, полковник Хмельницький, про якого я мав честь писати вашій еміненції. Він був у мене, я мав з ним дві розмови. Ця людина освічена, розумна, сильна у латинській мові. Що стосується служби козаків у його величності, то якщо війни з турками не буде, Хмельницький готовий допомогти мені в цій справі.
Граф де Брежі
Зріст скоріше високий, ніж середній, кістяк та статура міцні; його мова говорить про зрілість суджень, гострий інтелект... Його манери люб’язні й відкриті, і це викликає любов у солдатів, так само як суворість покарань підтримує серед них дисципліну. Всім хто заходить до нього в кімнату, він простягає руку і садовить на лаву, якщо це козаки.
Альберто Віміна
Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища.
Дмитро Дорошенко
Великий рух народній, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні – Гетьманщині.
Михайло Грушевський
Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір’я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір’ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів.
Іван Крип’якевич
Він не мав у своєму розпорядженні вишколеної інтелігенції й засобів старої, сильної держави. Військо, фінанси, державне господарство, адміністрація, зносини з сусідніми державами – все це треба було створити... Він мусив добирати і вчити людей. Була то людина з кожного погляду надзвичайних вимірів, він переростав талановитих людей настільки, що переступав межі збагненного.
Людвік Кубаля
Подібно до легендарних героїв давнини, Богдан для українського народу є справді батьком Вітчизни, уособленням єдності і наступності її історії – від Київських часів до героїчної Козацької доби, національного відродження і визвольних змагань ХХ сторіччя.
Леонід Кучма
Ми забули вже, що з нації нашої вийшов один з найбільш геніальних державних мужів Східної Європи, який для України зробив більше, ніж слушно прозваний «Великим» Петро зробив у п’ятдесят літ пізніше для Московщини. Бо Петро Великий тільки реформував готову вже державу, тільки європеїзував готовий татарський державний поміст, який покривав пасивне, стояче й омертвіле в своєму поневоленні московське море. А Богдан Хмельницький творив нову європейську державу і відбудовував націю серед гуркоту падаючих румовищ старої, ним же розваленої Речі Посполитої. Він усував ті румовища й одночасно укріплював західну культуру в Україні в обличчю постійної татарської й московської небезпеки зі Сходу – і серед української громади, яка вся від верху до низу носила шаблі при боці, яку ділили глибокі різниці протилежних цивілізаційних впливів і яка кожної хвилини готова була кинутись до оружної боротьби сама поміж собою.
Покоління українські, що пізніше настали, зайняті завзятою боротьбою поміж собою, не знайшли часу і змоги увіковічнити в який-небудь спосіб місце вічного спочинку того одного-єдиного гетьмана, що зумів колись Державу Українську збудувати...
В. Липинський
Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом.
Альбрехт Радзивіл
Додаток 2
ПОЛКОВОДЦІ ДОБИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Богун Іван – полководець кальницький (вінницький), один із найголовніших діячів доби Хмельницького. Діяв 1649 проти поляків на Брацлавщині й брав участь у всіх видатних боях Б. Хмельницького. Особливо важлива роль Богуна під Берестечком 1651, коли Б. Хмельницький залишив на нього козацьке військо, яке він як наказний гетьман мав вивести з-під Берестечка. Богун був противником польського панування на Україні, і поляки ув’язнили його 1662 р. до фортеці в Марієнбурзі. Був також проти орієнтації на Москву й закидав Юрієві Хмельницькому переяславську угоду 1659 р. Брав участь у поході гетьмана Правобережної України Тетері й польського війська на Лівобережжя, але поляки розстріляли його в лютому 1664 під Новгородом-Сіверським, підозрюючи, що Богун таємно зносився з мешканцями Глухова, оточеного арміями поляків і Тетері, який, мабуть, відіграв якусь роль в розстрілі Богуна.
Бурляй Кіндрат – відважний козак був учасником Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648 – 1657 рр. у чині гадяцького полковника. Виконував важливі дипломатичні доручення гетьмана: наприкінці березня – у квітні 1648 року разом з Б. Хмельницьким вів переговори з кримським ханом Ісламом-Гіреєм ІІІ про утворення українсько-татарського військового союзу для боротьби проти Речі Посполитої; у березні – травні 1653 року разом із С. Мужиловським провадив дипломатичні переговори з царським урядом у Москві; 1655 року спільно з С. Мужиловським та Д. Греком очолював українське посольство до Швеції, яке вело переговори зі шведським королем Карлом Х Густавом. Під час війни декілька разів призначався наказним гетьманом. Доля Кіндрата Бурляя після смерті Богдана Хмельницького невідома.
Вишняк-Якубович Федір – полковник чигиринський (1648 – 1650). Служив у реєстровому війську, але на початку Визвольної війни перейшов на бік Б. Хмельницького. Виконував дипломатичні доручення гетьмана, призначався наказним гетьманом.
Ганжа Іван – військовий діяч доби Хмельниччини; спершу учасник козацьких походів на Чорне море, згодом старшина у війську Конєцпольського; з доручення Хмельницького керував селянськими повстаннями і взяв Умань; 1648 р. уманський полководець; загинув під Пилявцями.
Гиря Іван – у 20 – 30-х рр. ХVІІ ст. став запорозьким полковником і військовим суддею, згодом приєднався до Національно-визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр., під час якої він очолював білоцерківський полк. Незважаючи на те, що брав участь у багатьох битвах проти польських загарбників, загинув він не від ворожої кулі чи шаблі, а помер під час епідемії чуми в Умані.
Гладкий Максим – козацький полковник доби Хмельницького, попав у польський полон під Загалем на Поліссі й скараний на смерть 20.11.1649 р.
Гладкий Матвій – миргородський полководець, уславлений у боях Хмельницького з поляками, 1649 – 52 рр ; фундатор церкви в Миргороді; скараний на смерть за присудом польської військової комісії за участь у селянському заворушенні.
Головацький Петро – військовий діяч, учасник війни Хмельницького з поляками, 1648 р. організатор повстання на Чернігівщині й Волині; 1648 – очолює загін під Львовом, 1649 – воює в Литві, 1651 – під Берестечком.
Голота Ілля – козацький полковник, сподвижник Б. Хмельницького. Весною 1649 року козаки під проводом Голоти завдали поразки литовсько-шляхетському війську Я. Радзівіла. Влітку 1649 р. Голота потрапив у оточення і був страчений поляками.
Джалалій Філон – полководець прилуцький, згодом кропивенський, татарського роду. Один з найближчих і найвпливовіших помічників Б. Хмельницького, учасник багатьох боїв, починаючи з 1648 р., під Берестечком 1651 – наказний гетьман. Виконував важливі дипломатичні місії, зокрема очолював українське посольство в Істанбулі 1648, яке уклало союз із Портою.
Жданович Антін – полковник київський (1650 – 1953, 1655 – 1660), посол до Туреччини (1650, 1651), Польщі (1653) і Московщини (1654); генеральний суддя (1656). 1657 р. наказний гетьман над українським військом, яке Б. Хмельницький послав на допомогу своїм союзникам, шведському королеві Карлові Х Густавові і семигородському князеві Юрієві ІІ Ракочієві.
Золотаренко Іван – ніженський полководець (1653 – 1656), наказний гетьман; 1654 року був висланий на чолі 20-тисячного козацького корпусу під Смоленськ, куди прийшло московське військо під проводом царя Олексія Михайловича. Більша частина Литви опинилася в руках росіян, а Золотаренко зайняв південну Білорусь, організувавши в ній козацький лад. З цього приводу виник у Золотаренка конфлікт з Москвою, яка також мала пре-тензії на цю країну. Золотаренко був убитий при облозі Старого Бихова.
Кривоніс Максим – козацький полководець, визначний полководець Хмельниччини. Походження Кривоноса невідоме: за деякими відомостями – це був мандрівний вояк з Шотландії, за іншими, певнішими, міщанин з Острога чи Могилева. Відзначився у битві під Корсунем; потім, командуючи резервами козацької армії, які складалися з різного стану повстанців, воював з князем Є. Вишневецьким на Лівобережжі, згодом на Правобережжі, де брав участь у всіх головних воєнних діях, зокрема зайняв Бар і львівський Високий Замок (5 жовтня 1648 р.). Був рішучий противник угоди з Польщею; помер під час пошесті в таборі під Замостям.
Лисовець Демян – генеральний осавул (1649 – 1654), наказний гетьман у походах : на допомогу Дону (1650), проти Польщі (1651), у Молдавію (1653); посол до Молдавії й Валахії (1654). Один з головних дорадників Тимоша Хмельницького.
Лісницький Григорій – шляхтич із Київщини, козацький полководець, відряджений Б. Хмельницьким 1648 на Сіверщину; полководець миргородський (1652 – 58 рр., з перервами), генеральний суддя (1657). Посол до Москви 1658 р. і до Польщі 1659 р. Противник Москви, брав участь у підготовці Гадяцької угоди з Польщею 1660 р. Член Львівського братства 1662 р. розстріляний поляками.
Морозенко Нестор – видатний український військово-політичний діяч часів Хмельниччини. Походив зі шляхетського роду з Теребовлі, здобув блискучу освіту: навчався в Краківському й Падуанському університетах, деякий час перебував при королівському дворі. Майбутній козак вільно володів польською, німецькою, французькою й латинською мовами. У 1638 році став полковником реєстрового козацтва. На початку Національно-визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр. приєднався до української армії. Улітку 1648 року разом з М. Кривоносом та І. Ганжею очолив повстанський рух проти польських загарбників на Поділлі й Волині; відзначився в Пилявецькій битві 1648 року. У 1649 році був призначений корсунським полковником. Під час Збаразької облоги 1649 року він очолював козацьку кінноту; тут і загинув під час одного з боїв.