Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії суспільно-філологічних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядиплом

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Єлизавета Гулевичівна // Київська старовина. – 1992. – № 5. – С. 17–21.
Кучерук О. Дар Галшки Гулевичівни // Київ. – 1990. – №12. – С. 125–129.

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
Урок 11. Узагальнювальний
Урок 12. Іов Борецький. Становище української церкви на початку ХVII століття. Початки життєпису Іова Борецького. Львівський період діяльності. Заснування Київської братської школи. Митрополит і полеміст. Спадщина Іова Борецького	Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Іова Борецького Учні повинні уміти: описувати постать Іова Борецького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Іова Борецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Іова Борецького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Іова Борецького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Іова Борецького; зіставляти та порівнювати життєписи Іова Борецького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Іова Борецького

Антонович В. Очерк состояния православной церкви в Юго-Западной России с половины XVII до конца XVIII ст. // В кн.: Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 470–532.
Грушевський М., Левицький О. Розвідки про церковні відносини на Україні-Русі XVI–XVIII ст. – Репринт. вид., 1900. – Львів, 1991. – 154 с.
Костомаров М. Київський митрополит Петро Могила // В кн. Між двох вогнів. Друга половина XVI – перша половина XVII ст. – К.: Україна, 1996. – С. 319–328.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 13. Український церковний реформатор Петро Могила. Нащадок молдавських господарів. Від чернецтва до митрополичої кафедри. Реформи Петра Могили. Учений-богослов. Культурно-просвітницька діяльність. Внесок Петра Могили в розвиток української церкви та культури

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Могили

Учні повинні уміти:

описувати постать Петра Могили, використовувати історичні джерела для його характеристики;
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Могили, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Могили;
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Могили;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Могили;
зіставляти та порівнювати життєписи Петра Могили та історичних постатей відповідного періоду;
висловлювати своє ставлення до особистості Петра Могили

Антонович В. Очерк отношений Польского государства к православию и православной церкви // В кн.: Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 457–469.
Feliks Rosca. Wklad metropolity Piotra Mohyly w culture religijna Rusi Kijowkiej // В кн.: Польща – Україна: 1000 років сусідства. – Т. І. Студії з історії християнства на етнічному пограниччі. – Перемишль, 1990. – С. 59–65.

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
Урок 14. Узагальнювальний
Уроки 15-16. Творець козацької держави Богдан Хмельницький. Походження гетьмана. Версії щодо місця народження Богдана Хмельницького. Битва під Цецорою. Турецький полон. Тернистий шлях до булави. «Батько психологічних воєн». Володар України. Між двох вогнів. Таємниці дипломатії Богдана Хмельницького. Переяславська рада. Березневі статті. Сучасники та нащадки про великого гетьмана	Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Богдана Хмельницького Учні повинні уміти: описувати постать Богдана Хмельницького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Богдана Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Богдана Хмельницького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Богдана Хмельницького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Богдана Хмельницького; зіставляти та порівнювати життєписи Богдана Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Богдана Хмельницького

Антонович В. Характеристика деятельности Богдана Хмельницкого // В кн.: Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 190–194.
Апанович О. Україно-російський договір 1654 р. Міфи і реальність. – К.: Варта, 1994. – 96 с.
Заруба В. А який же той Хміль? Дещо з іконографії Богдана Хмельницького // Наука і суспільство. – 1990. – № 5. – С. 40–43.
Костомаров М. Богдан Хмельницький. – К.: Веселка, 1992. – 93 с.: іл.
Костомаров Н. Материалы и исследования. Богдан Хмельницький. – М.: Чарли, 1994. – 768 с.
Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів: Світ, 1990. – 408 с.
Кулинич І. Б. Хмельницький і Олівер Кромвель // Історія України. – 1999. – № 9.
Мацьків Т. Фатальна ніч під Зборовом // Літопис Червоної калини. – 1991. – № 4. – С. 32–41.
Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. – К.: Либідь, 1994. – 624 с.
Степанков В. Богдан Хмельницький і проблеми державності України // УІЖ. – 1991. – № 9. – С. 115–127; № 11. – С. 127–140.
Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. – Львів, 1994. – 184 с.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 17. Сини батька Хмеля. Сім’я Богдана Хмельницького. Молдавська корона чи гетьманська булава? Гетьманство Юрася Хмельницького

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких

Учні повинні уміти:

описувати постать Тимоша і Юрія Хмельницьких, використовувати історичні джерела для його характеристики;
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких;
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких;
зіставляти та порівнювати життєписи Тимоша і Юрія Хмельницьких та історичних постатей відповідного періоду;
висловлювати своє ставлення до особистостей Тимоша і Юрія Хмельницьких

Антонович В. Юрась Хмельницький (1641–1685) // Україна. – 1990. – № 10. – С. 24.
Верба І. Як загинув Юрась Хмельниченко // Наука й суспільство. – 1993. – № 9–10. – С. 36–39.
Матях В. Тиміш Хмельницький // Історія України. – 1999. – № 48. – С. 2–3.
Слабошпицький М. З голосу нашої Кліо. – К. – 1993.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 18. Сподвижники великого гетьмана. Іван Богун, Максим Кривоніс, Данило Нечай, Станіслав Морозенко. Полковник Данило Нечай. Іван Богун: шлях від величі до Руїни. Максим Кривоніс: «Мандрівний шотландець». Полковник Станіслав Морозенко

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького

Учні повинні уміти:

описувати постаті сподвижників Богдана Хмельницького, використовувати історичні джерела для їх характеристик;
синхронізувати події, пов’язані із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького;
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького;
зіставляти та порівнювати життєписи сподвижників Богдана Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду;
висловлювати своє ставлення до особистостей сподвижників Богдана Хмельницького

Гурій О. Іван Богун // Історія України. – 1999. – № 41.
Свєшніков І. Битва під Берестечком. – Львів: Слово, 1992. – 304 с.
Сигидин М. Про загибель Данила Нечая // УІЖ. – 1992. – № 6. – С. 123–30.
Яковлева Т. Іван Богун-Федорович // Київська старовина. – 1992. – № 5. – С. 43–54.
Яковлева Т. Загибель Івана Богуна // УІЖ. – 1991. – № 5. – С. 139–143.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 19. «Хмельницький галицької землі» Семен Височан. Походження родини Височанів. Семен Височан. Ватажок повстання. Взяття Пнівського замку. Соратник Івана Богуна. Лисянський полковник. Завершення життєвого шляху

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Семена Височана

Учні повинні уміти:

описувати постать Семена Височана, використовувати історичні джерела для його характеристики;
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Семена Височана, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Семена Височана;
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Семена Височана;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Семена Височана;
зіставляти та порівнювати життєписи Семена Височана та історичних постатей відповідного періоду;
висловлювати своє ставлення до особистості Семена Височана

Грабовецький В. Семен Височан – визначний полководець. – Івано-Франківськ, 1994.
Грабовецький В. Хмельницький Галицької землі Семен Височан // В кн. Грабовецький В. Нарис історії Прикарпаття. XVI – перша половина XVII ст. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 163–168.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 20. «Великий страх Московії» Іван Виговський. Шляхетський рід Виговських. Генеральний писар Богдана Хмельницького. Гадяцька угода. Битва під Конотопом. Сенатор і київський воєвода. Закінчення життєвого шляху Івана Виговського. Загадка місцепоховання гетьмана

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Виговського

Учні повинні уміти:

описувати постать Івана Виговського, використовувати історичні джерела для його характеристики;
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Виговського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Виговського;
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Виговського;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Виговського;
зіставляти та порівнювати життєписи Івана Виговського та історичних постатей відповідного періоду;
висловлювати своє ставлення до особистості Івана Виговського

Андрухів І. Гадяцька угода між Польщею і Україною 1658 року. – Тисмениця, 1990. – 25 с.
Верба І. Програми гетьманів І. Виговського та П. Дорошенка про устрій української козацької держави (друга половина XVII ст.) // В кн.: Матеріали міжвузівської науково–теоретичної конференції. – Івано-Франківськ: «Галичина», 1992. – С. 63–66.
Яковлів А. Україно-московські договори в XVII – XVIII віках. – Варшава, 1934. – 79 с.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 21. «Між молотом і на ковальнею». Петро Дорошенко – штрихи до портрета. Онук козацького гетьмана. Участь у Національно-визвольній війні. Дорога до гетьманства. Спроба об’єднання Лівобережної та Правобережної України. Дипломатія Петра Дорошенка. Знамениті нащадки гетьмана

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Дорошенка

Учні повинні уміти:

описувати постать Петра Дорошенка, використовувати історичні джерела для його характеристики;
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Дорошенка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Дорошенка;
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Дорошенка;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Дорошенка;
зіставляти та порівнювати життєписи Петра Дорошенка та історичних постатей відповідного періоду;
висловлювати своє ставлення до особистості Петра Дорошенка

Курас Г. Життя і смерть Петра Дорошенка // Київська старовина. – 1993. – № 4. – С. 48–56.
Леп’явко С. Доля могили Петра Дорошенка // Пам’ятки України. – 1992. – № 2–3. – С. 42–44.
Мельник Л. Російсько-турецькі взаємини і проблема відновлення об’єднаної Гетьманщини // Історія України. – 1999. – № 8–10.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 22. «Урус-шайтан» Іван Сірко. Славний син Слобожанщини. Як козаки мушкетерам помагали. Незмінний кошовий. Суперечливість дій та вчинків. Лист турецькому султану: міфи і реальність. Смерть Івана Сірка та доля його останків

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Сірка

Учні повинні уміти:

описувати постать Івана Сірка, використовувати історичні джерела для його характеристики;
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Сірка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Сірка;
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Сірка;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Сірка;
зіставляти та порівнювати життєписи Івана Сірка та історичних постатей відповідного періоду;
висловлювати своє ставлення до особистості Івана Сірка

Іван Сірко. – К.: Веселка, 1992. – 151 с.: іл.
Нудьга Г. На літературних шляхах: Дослідження, пошуки, знахідки. – К.: Дніпро, 1990. – 349 с.

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
Урок 23. Узагальнювальний
Уроки 24-26. Гетьман України і князь Священної Римської імперії Іван Мазепа. Мазепи-Колединські і Україна. Королівський повірений, що став українським гетьманом. Кавалер ордена Св. апостола Андрія Первозванного. Семен Палій – колонізатор Правобережжя. Повстання Палія 1702–1704 рр. Відносини між С. Палієм та І. Мазепою. Постать полковника в народній творчості. Іван Мазепа – союзник Карла ХІІ. Полтавська катастрофа. Останні дні гетьмана. Культурно-освітня політика гетьмана. Іван Мазепа як поет і літературний герой. Іван Мазепа в оцінках сучасників	Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи Учні повинні уміти: описувати постать Івана Мазепи, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Мазепи, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Мазепи; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Мазепи; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Мазепи та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Мазепи

Blog

Содержание