Програма з «української літератури» українського медичного ліцею національного медичного університету
| Вид материала | Документы |
- Пояснювальна записка, 311.04kb.
- Пояснювальна записка, 744.38kb.
- 23-24 квітня 2009 р у Львові на базі юридичного факультету Львівського національного, 226.3kb.
- Програма розроблена на кафедрі медичної І біологічної фізики Національного медичного, 251.15kb.
- Робоча навчальна програма з релігієзнавства на 2007-2008 навчальний рік факультет фармацевтичний, 206.89kb.
- Робоча навчальна програма з психології спілкування на 2007-2008 навчальний рік факультет, 284.25kb.
- Програма державного екзамену з української літератури для студентів, 643.97kb.
- Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності "українська мова І література", 149.75kb.
- Програма складена під керівництвом завідувача кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, 136.63kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Основи екології’’ Для студентів фармацевтичного, 269.46kb.
БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ
(1899 – 1984)
"За ширмою"
Життєвий і творчий шлях. Участь у національно-визвольному відродженні. Арешт і довготривале ув'язнення.
Початок літературної творчості. Повісті "Сині волошки", "Смерть" та інші, в яких гостро критикується компартійна ідеологія, радянський лад.
Другий період творчості після повернення з ув'язнення. Збірка оповідань "Збруч", "Крила Артема Летючого".
Роман "За ширмою" на тему життя і праці лікарів. Основна проблема – необхідність поєднання високого рівня медичної кваліфікації з духовним багатством, уважним ставленням до людини.
Образ лікаря Постоловського – висококваліфікований, досвідчений медик, відданий своїй роботі, який занедбав рідну матір, не помітив у неї симптомів смертельної хвороби.
Психологізм та художня довершеність роману.
Б. Антоненко-Давидович-літературознавець. Праці "Про що і як", "В літературі й коло літератури".
Визначне місце Б. Антоненка-Давидовича в літературі.
ЮРІЙ ЩЕРБАК
(народився у 1934 р.)
"Що таке любов?"
Для самостійного читання: твори зі збірки "Лікарі"
та публіцистичний твір "Чорнобиль"
Відомий учений-медик. Автор численних книг, у тому числі про життя та працю медиків – "Як на війні", "Світлі таємниці минулого", "Знаки", "Лікарі", декількох п'єс.
Оповідання "Що таке любов?" – розповідь про життя і працю медиків, їх відданість професії.
Образи лікаря Горбача, медсестри Тані. Багатий духовний світ, чистота кохання героїв.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 рр.
Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду.
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
(1894 – 1956)
"Україна в огні", "Зачарована Десна"
Формування особистості митця: роль природи, історії, сім’ї, національної долі й культури народу ("Зачарована Десна"). Революція й розвиток ідейно-естетичних поглядів ("Автобіографія", щоденники, записні книжки, статті О. Довженка).
Ідеал людини, суспільних, національних відносин; доля України, її минуле, майбутнє ("Звенигора", "Арсенал", "Земля"). Проблематика творів. Особливості поетики. Синтез реалізму й романтики, національного й загальнолюдського при художньому зображенні єдності й суперечності світу (життя і смерті, природи, людини й суспільства, добра і зла, тимчасового і вічного).
Роздуми над таємницями буття людини, народу, суспільним поступом. Відкриття України світові, а проблем світу – своєму народові. Ідеал гармонійної людини, єдності людей, що живуть на планеті. Світове визнання українського митця.
Антифашистська діяльність і творчість О. Довженка ("Україна в огні", "Повість полум'яних літ"). Відтворення героїчного подвигу, духовної, патріотичної краси народу й викриття негативних явищ у бутті та свідомості людей (байдужість до історичної пам'яті, морально-етичних традицій, культури народу; кар'єризм і бездушність, втрата національної свідомості, гідності й демократизму), породжуваних у роки сталінізму.
Зображення подвижницької праці військових лікарів у роки війни в кіноповісті "Україна в огні".
Гостра й несправедлива критика Сталіним та його приспішниками повісті "Україна в огні", звинувачення в "українському буржуазному націоналізмові” митця. Фактична заборона творити, ставити кінофільми, друкуватися.
Велич духу, боротьба О. Довженка за демократію, гуманізм, народність. Злигодні, життя й шевченківська непоступливість митця в роки культу особи.
"Зачарована Десна", "Поема про море" – твори про шляхи людини й народу до щастя, прекрасне й потворне житті, про покликання, сутність, можливості людини, цивілізації, культури, ідеали гуманізму, народності, совісті, честі, гідності.
Оповідання "Воля до життя". Відтворення надлюдської мужності та сили волі, прагнення жити в образі бійця Карпалюка. Сила його слова, що переконала лікаря в можливості врятувати йому життя. Глибоке розуміння психології пораненого, гаряче бажання хірурга зробити все для порятунку приреченого на смерть, його професійна майстерність, що забезпечили бажаний результат операції.
Правдиве, переконливе змалювання героїчної праці лікарів, відданість своєму благородному покликанню. Художня майстерність, образність, багатство мови.
Визнання міжнародними зібраннями кіномитців на Всесвітній виставці в Брюсселі (1958) О. Довженка одним із найвизначніших кінорежисерів світу, а його "Землі" – одним із дванадцяти світових кіношедеврів.
О. Довженко – спадкоємець традицій Т. Шевченка. Традиції О. Довженка в сучасній літературі.
ТЛ: кіноповість, публіцистичність.
АНДРІЙ МАЛИШКО
(1912 – 1970)
(оглядово)
"Україно моя", “Марія” "Ти мене накличешся ночами...", "Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу...", "Роздум" ("Чи встигну я цей камінь обтесати..."), "Чому, сказати, й сам не знаю...", "Поезія", "Це було на світанку", "Пісня про Київ"
Огляд життя і творчості. А. Малишко – видатний поет-лірик. Початок творчості. Основні мотиви збірок довоєнного періоду – "Лірика", "Народження синів" та ін.
Піднесення таланту А. Малишка в роки Другої світової війни. Мотиви захисту Батьківщини, любові до неї, трагічні картини поневоленої фашистськими нелюдами України у збірках „До бою вставайте!", "Україно моя", "Битва". Нерозривний зв'язок народу та його синів-воїнів у віршах "Моєму батькові", "Мати", "Київ".
Цикл "Україно моя". Образ ліричного героя, його звернення до поневоленого рідного краю, гнівне прокляття фашистським загарбникам і віра в перемогу над ними. Художня майстерність поета, багатство образотворчих засобів, виразність і пластичність образів. Одухотворення природи, яскраві художні деталі, риторичні звертання та запитання, які творять живий образ України.
Реалістичне змалювання величі подвигу воїнів, їхній патріотизм та гуманізм, відданість військовому обов'язку в поезіях "Кашовар", ''Теслярі", "Балада про танкіста". Поема "Прометей". Зображення в поемі сили людського духу, патріотизму та дружби народів.
Інтимна лірика. Сила і щирість ліричних почуттів у віршах "Ти мене накличешся ночами", "Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу". Народнопісенна образність, поєднання з конкретними прикметами воєнного часу.
„Поезія”. Думки про вагу й велич поетичного слова, непідкупність, щирість і сумлінність мистецтва, поезії. Контраст як засіб розкриття філософської думки про безкомпромісність, правдивість справжньої поезії.
Основні мотиви збірок "Що записано мною", "Серце моєї матері", "Віщий голос", "Полудень віку", "Дорога під яворами".
Творчість останніх років. Поетичні збірки "Синій літопис", "Серпень душі моєї". Посилення філософського струменя в поезії останніх років. Глибокі поетичні узагальнення дійсності, роздуми про суть мистецтва, обов'язок людини перед минулим і перед своїми сучасниками, про чесність, доброту й сумління, красу праці як основу всього сущого – "Роздум" ("Чи встигну я цей камінь обтесати..."). Поезії "Заборгував тобі я, чорний хлібе", "В завійну ніч з незвіданих доріг", "Приходять предки, добрі й нехитрі" – мотив історичної пам'яті.
Пісенна творчість А. Малишка ("Пісня про рушник", "Ми підем, де трави похилі", "Пісня про Київ", "Ранки солов’їні", "Чому, сказати, й сам не знаю..."). Близькість її до народної творчості. Прозорість, простота і багатство змісту, довершеність образної системи. Музикальність вірша.
Ліричний роздум про долю, людське життя, любов до рідної землі. Популярність пісень А. Малишка.
Поема "Це було на світанку". Конкретно-історичне та загальнолюдське в поемі. Образ сільської трудівниці Докії Петрівни. Її любов до землі, до праці. Мотиви прометеїзму, життя, відданого людям. Глибоке розкриття внутрішнього світу людини праці. Композиція поеми, її ідейно-художній центр – розмова Докії Петрівни із землею. Філософське осмислення вічної проблеми – земля і людина. Картини природи, їх значення для розкриття ідейного змісту поеми. Багатство мови, образної системи твору. Значення творчості А. Малишка.
ТЛ: лірика як вид літератури, її жанрові різновиди.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
ВСТУП
Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. «Закулісний» розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. Явище «шістдесятництва», нью-йоркська група, пост шістдесятники, українська «химерна проза». Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.
ТЛ: соцреалізм, модернізм, постмодернізм.
ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ
Нова хвиля відродження української літератури на початку 60-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне і соціальне. Його зв'язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна.
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
(1935 – 1963)
"Я", "Задивляюсь у твої зіниці…"
Для самостійного читання: "Дума про щастя", "Дід умер", "Злодій", „Ти знаєш, що ти – людина?”, „Вона прийшла”, "Де зараз ви, кати мого народу?"
Життєвий і творчий шлях.
Витязь молодої поезії. Збірки "Тиша і грім", "Земне тяжіння". Перший із "шістдесятників". Тема патріотизму ("Лебеді материнства", "Задивляюсь у твої зіниці"). Віра в безсмертя народу ("Де зараз ви, кати мого народу?").
Любовне й шанобливе зображення людей праці, роздуми про їхню роль у суспільстві ("Дума про щастя", "Дід умер", "Монархи").
"Злодій". Правдивий показ тяжкого життя колгоспного селянства за радянських часів. Гнівний осуд компартійної системи, яка всіляко гнітила народ, робила його бездуховним. Роль іронії, риторичних запитань та вигуків у вірші. Сатиричне зображення ворожого народові радянського ладу в "Казці про Дурила". Алегорія твору. Спільність образу Дурила з образами улюблених українських казок. Патріотичне звучання "Казки про Дурила".
Інтимна лірика. „Вона прийшла”, "Там, у степу, схрестилися дороги", "Чорні від страждання мої ночі". Глибинна щирість почуттів. Високий пієтет у ставленні до жінки-матері.
Традиції і новаторство В. Симоненка. Прозорість художньої форми, близькість до народної поезії. Філософічність, глибина змісту його творів.
Значний вплив поезії В. Симоненка на подальший розвиток літератури.
Критика. Олесь Гончар. "Витязь молодої української поезії".
ДМИТРО ПАВЛИЧКО
(народився у 1929 р.)
"Два кольори"
Для самостійного читання: "Коли умер кривавий Торквемада", "Ти зрікся мови рідної", "Коли ми йшли удвох з тобою", ''Ніч була ясна, я стежками біг", "Голгофа", "Я стужився, мила, за тобою", "Лелеченьки" ("З далекого краю лелеки летіли")
Життєвий шлях. Дитинство в умовах панської Польщі. Початок творчості. Художньо-публіцистичне звучання перших збірок – "Любов і ненависть", "Пальмова віть", "Пелюстки і леза". Заборона і знищення збірки "Правда кличе!", у якій звучали мотиви любові до рідної мови, критичне ставлення до деяких аспектів імперської дійсності.
Збірка "Гранослов". Поглиблення проблематики, філософське осмислення дійсності. Проблема історичної пам’яті (цикл "Учителям і друзям", "Гранослов") зростання поетичної майстерності.
Осуд у вірші "Коли умер кривавий Торквемада" жорстокої дійсності тоталітарного режиму. Алегоричний зміст поезії.
Любов до рідної мови, розуміння її значення як основи духовності народу, гнівний осуд перевертнів, що зраджують рідну мову ("О слово рідне, хто без тебе я?..", "Ти зрікся мови рідної", "Якби я втратив очі, Україно..."). Ставлення до землі, хліба, людської праці як критерій морально-етичних якостей людини ("Коди ми йшли удвох з тобою”). Образи-символи у вірші. Глибокий інтелектуалізм, філософське осмислення загальнолюдських проблем добра і зла, світла й темряви, правди й кривди.
"Голгофа" – оригінальність антитези: розіп'ята людина, пророк, відштовхнутий народом, і розіп'ятий кат, "що розпинав народи", тиран, якого ниці прислужники, обдурений народ знімають із хреста, сподіваючись, "що він от-от воскресне", а як ні, то повернуться хоч його справи.
Інтимна лірика Д. Павличка. Краса і сила почуття лицарського ставлення до жінки, пошана до неї як майбутньої матері.
Багатство й оригінальність засобів образності у віршах "Ніч була ясна, я стежками біг", "Я стужився, мила, за тобою", елементи народної фантастики. Збірка поезій інтимної лірики "Таємниця твого обличчя". Розвиток у збірці традицій І. Франка (збірка "Зів'яле листя").
Пісенна творчість Д. Павличка. Широка популярність пісень "Два кольори", "Лелеченьки" ("З далекого краю лелеки летіли"). "Я стужився, мила, за тобою". Народні джерела пісенної творчості Д. Павличка. Філософізм, глибина роздумів над сутністю людського життя – "Два кольори" Творче переосмислення народнопоетичних традицій. Визначне місце Д. Павличка в сучасному літературному процесі.
БОРИС ОЛІЙНИК
(народився у 1935 р.)
(оглядово)
"Сива ластівка", "Пісня про матір"
Для самостійного читання: твори за вибором учителя
Твори Б. Олійника про людину й народ у війні з фашизмом ("Вибір", "Урок"). Поетизація людей героїчного подвигу, історичної пам’яті, праці та народної моралі й етики. Образ жінки, матері, Вітчизни ("Сива ластівка", "Пісня про матір"). Контрасти, драми сучасності в поезії останніх років ("У дзеркалі слова", "Крила", "Сім"). Синтез традицій і новизни в образах, формах і стилі.
ІВАН ДРАЧ
(народився у 1936 р.)
"Балада про соняшник", "Чорнобильська мадонна" (уривки)
Для самостійного читання: "Дума про Учителя", "Смерть Шевченка"
Збірки "Соняшник", "Протуберанці серця", "Балади буднів", "Корінь і крона", "До джерел", "Київське небо", "Теліженці" – пошук нового змісту й форм вираження буття людей доби НТР, планетарних конфліктів, навислої над людством загрози воєнної катастрофи. Внутрішня еволюція поета, у ході якої поетизуються явища буденного життя („Балада золотої цибулі”).
"Чорнобильська мадонна". Зображення чорнобильської трагедії, осуд неуцтва, кар’єризму. Реалістичні та фантастичні картини в поемі. Образ матері в "Чорнобильській мадонні".
Образ Тараса Шевченка в поемі "Смерть Шевченка". Велич і самобутність поета. Оригінальність композиції поеми, її високий художній стиль.
Село і місто, Україна і світ, рідні Теліженці і космос – реальність та обшири поетичної обсервації І. Драча; людина – головний нерв його творчої радості й печалі. Прагнення пізнати суть буття ("В оркестрі мікрочастин"), природу високої духовності, життя та безсмертя ("Реквієм Павлові Тичині"), простоти й мудрості (цикл про Г. Сковороду), безкорисливого патріотизму в праці, борні чи науковому пошуку ("Вінок М. І. Кибальчичу", "Оскарження Івана Гонти"). Гіркий роздум поета про причини трагічної комедійності життя, втрати гуманістичних критеріїв та ідеалів частиною сучасників, осуд бездуховності в поезії "Крила".
Багатство настроїв, ідей, форм, тропів, поетики, синтез ліричного й епічного, драматичного в його творах.
Визначне місце І. Драча в поезії.
ТЛ: Традиційне й новаторське в літературі.
МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ
(1936-2004)
(оглядово)
«Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»
Життєва і творча доля митця. Учень О.Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозосередження». Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії. Інтимна лірика митця. Збірка інтимної лірики «Цю жінку я люблю».
ЛІНА КОСТЕНКО
(народилась у 1930 р.)
"Маруся Чурай", «Страшні слова, коли вони мовчать.», «Українське альфреско», «Хай буде легко дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Надумано, негадано»
Для самостійного читання: "Мій перший вірш написаний в окопі...", "Життя іде і все без коректур...", "Чекаю дня, коли собі скажу...", "Умирають майстри...", "Світлий сонет", "Моя любове! Я перед тобою"
Життєвий шлях. Гоніння й заборона друкуватися в роки стагнації.
Визначне місце Ліни Костенко в літературному процесі останніх десятиліть.
Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" – видатна подія в літературному житті. Важливість і складність проблематики. Історична основа роману. Його народнопісенні джерела. Система образів-персонажів. Національний характер дійових осіб. Образ легендарної піснетвориці Марусі Чурай. Сюжет і композиція роману, конфлікт – між вірністю та зрадою, високою духовністю та приземленими матеріальними інтересами. Проблема митця і народу, ролі мистецтва в житті й боротьбі за національне визволення. Філософське осмислення історичного минулого українського народу, шляхів його розвитку. Проблема історичної й художньої правди, роль творчого домислу в романі. Конкретно-історичне та вічне у творі.
Високий художній рівень роману, багатство мови, традиційне й новаторське в засобах образотворення.
Лірика Ліни Костенко. Оригінальність художнього світу поетеси. Філософська заглибленість у сутність проблем життя, розкриття найпосутніших почуттів людини, її неповторності, складності, суперечливості, краси її внутрішнього світу.
Збірки: "Проміння землі", "Мандрівки серця", "Над берегами вічної ріки", "Неповторність".
Драматична поема "Дума про братів неазовських". Мотиви лірики Л. Костенко. Відлуння війни в сьогоденні ("Мій перший вірш написаний в окопі...", "Пастораль XX століття", "Тут обелісків ціла рота").
Думка про важливість творчої праці. Бажання залишити по собі добру пам’ять, любити людей і природу, берегти їх – головна ідея вірша "Життя іде і все без коректур...".
Філософська наснага роздумів про роль мистецтва, відповідальність митця перед часом, народом, власною совістю. Глибина думки, сповідальність поезій. Осуд нещирості, пристосовництва в мистецтві ("Умирають майстри...", "Чекаю дня, коли собі скажу..."). Значення слова в житті людини (“Страшні слова, коли вони мовчать”); образи-архетипи, як атрибути української свідомості «Українське альфреско».
Інтимна лірика. Глибина, краса та щирість почуття кохання ("Світлий сонет", "Моя любове! Я перед тобою", "Розкажу тобі думку таємну").
Особливості лірики Ліни Костенко – важливість проблематики, інтелектуалізм, філософське осмислення дійсності, щирість, вражаюча емоційність. Конкретно-історичне, національне та загальнолюдське, вічне в поезії Ліни Костенко.
Збірки останніх років – "Неповторність", "Сад нетанучих скульптур", "Вибране".
"Берестечко": витлумачення уроків національної історії, віра у непереможність народу. Багатомірне висвітлення постаті Б. Хмельницького.
Визначне місце Л. Костенко у сучасному літературному процесі.
ТЛ: роман у віршах, образи-архетипи
ВАСИЛЬ СТУС
(1938 – 1985)
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", «Мені зоря сіяла нині вранці», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе», «Господи, гніву пречистого», «О земле втрачена явися»
Для самостійного читання: "За літописом Самовидця", "Наснилося, з розлуки наверзлося...", "У порожній кімнаті...", "На колимськім морозі калина...", "У цьому полі, синьому, як льон...",
"Трени М. Г. Чернишевського"
Життєвий шлях. Боротьба за національне визволення України, відродження духовності, демократичні права людини. Ув’язнення і смерть у гулагівських таборах. Перезахоронення в Києві, резонанс у духовному житті України.
Трагічна доля поетичної спадщини – довголітнє замовчування, неможливість публікування в Україні. Зарубіжні видання ("Зимові дерева", "Свіча в свічаді", "Палімпсести"). Поширення поезій у рукописах.
"Як добре те, що смерті не боюсь я..." – поетичний і громадянський маніфест В. Стуса. Біблійні образи в поезії. Тверда віра в перемогу справедливості, майбутнє України.
Висока громадянська позиція, безмежна любов до України, відстоювання національної ідеї, осуд у поезії тоталітарної системи. Незламність поета-борця ("На колимськім морозі калина...", "У цьому полі, синьому, як льон...", "Сховатися од долі не судилось").
Цикл "Трени М. Г. Чернишевського" – філософські роздуми про трагічну історичну долю українського народу, його страждання і мужність, його вину перед самим собою. Впевненість у кінцевій перемозі, розвалі імперії. Уславлення борців, що не зламалися, "в неволі здобули для себе волю". Продовження традицій Т. Шевченка, І. Франка (пролог до поеми "Мойсей").
Історична пам’ять народу, трагедійність його минулого, осуд перевертнів, що пішли слугувати чужим державам ("За літописом Самовидця", "Сто років, як сконала Січ").
Образ матері, перегук із трагічним образом матері-України в поезії Т. Шевченка.
Інтимні мотиви лірики. Туга за Україною, коханою дружиною, сином, рідними ("Наснилося, з розлуки наверзлося...", "У порожній кімнаті...", "Церква святої Ірини").
Пристрасність, історизм, широта діапазону поетичного мислення В. Стуса. Моральний максималізм в оцінці минулого, сучасного й майбутнього України, її народу. Філософська спрямованість та інтелектуалізм. Оригінальність образотворення, синтез народної творчості й найвищих досягнень світової літератури (Р.-М. Рільке, Е. Верхарн, А. Рембо, М. Рильський).
В. Стус у контексті світової культури. Значення його творчості для подальшого розвитку літературного процесу та всього духовного життя України.
ТЛ: метафора